<b>Запит від:</b> Запит від Бернацька Ольга Сергіївна <b> Тема розширена:</b> пп.4 п.13 Постанова 1178 <b>Суть питання:</b> Чи сумуються закупівлі по коду ДК відповідно пп.4 п.13 Особливостей? На що саме можна посилатись Лист/Постанова/Закон? <b> Номер відповіді:</b> 181/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 817/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Мінекономіки <b> Тема розширена:</b> Торги через ЦЗО <b>Суть питання:</b> НЕ відбулися торги через ЦЗО. Чи має право Замовник укласти договір відповідно до п. 13 Особливостей <b> Номер відповіді:</b> 182/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 38 частини першої статті 1 Закону, централізовані закупівельні організації (далі - ЦЗО) - це юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України як замовники , які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону. Особливості створення та діяльності ЦЗО установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі - Постанова 1216). Так, згідно пункту 6 Постанови 1216 орган, який приймає рішення про визначення централізованої закупівельної організації, у своєму рішенні може встановити в межах визначених законодавством повноважень перелік замовників , в інтересах яких проведення тендерів зазначеною організацією є обов’язковим , та перелік товарів , послуг (крім поточного ремонту), закупівля яких через таку організацію є обов’язковою для визначених рішенням замовників . Якщо очікувана вартість предмета закупівлі товарів, послуг, внесених до переліку товарів, послуг (крім поточного ремонту), закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою, є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону для відповідних замовників, замовники, в інтересах яких проведення тендерів зазначеною організацією є обов’язковим, проводять таку закупівлю самостійно та не подають централізованій закупівельній організації інформацію про потребу в закупівлі таких товарів, послуг. При цьому з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 7 Особливостей ЦЗО, у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом, а також можуть формувати та супроводжувати електронний каталог відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”. Водночас відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 р. № 846 “Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією” (далі - Розпорядження 846) у період дії правового режиму воєнного стану в Україні для замовників згідно з додатком 5 зазначена в пункті 1 цього розпорядження централізована закупівельна організація за рахунок коштів державного бюджету проводить відкриті торги та закупівлі за рамковими угодами: електричної енергії згідно з з додатком 6; нафти і дистилятів згідно з додатком 6. При цьому Розпорядженням 846 передбачено, що у разі коли відповідно до пункту 51 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, відкриті торги, що проводилися відповідно до пунктів 4 та 6 цього розпорядження зазначеною в пункті 1 цього розпорядження централізованою закупівельною організацією, були відмінені (у тому числі частково за лотом), замовник може здійснити закупівлю такого предмета закупівлі самостійно із застосуванням електронного каталогу . Отже, у разі якщо під час проведення закупівлі через ЦЗО в обов"язковому порядку в інтересах замовників згідно Розпорядження 846 відкриті торги були відмінені (у тому числі частково за лотом), замовник може здійснити закупівлю такого предмета закупівлі самостійно  саме із застосуванням електронного каталогу.

<b>Запит від:</b> Запит від Титор Руслан Миколайович <b>Суть питання:</b> У який випадках військова частини має право провести закупівлю без використання електронної системи закупівель, якщо вартість закупівлі більше 200 тис. грн.; Та чи поширює свою дію Закон Украни "Про оборонні закупівлі" на військову частину, та чи поширює свою дію постанова КМУ № 1275 від 11 листопада 2022 р. Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, на військову частину? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 178/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Чи не порушення укладення додаткової угоди на збільшення суми договору <b>Суть питання:</b> Проведено переговорну процедуру закупівлі згідно ст. 40 ч. 2 (відсутність конкуренції з технічних причин) з Киїітеплоенерго (опалення). Коштів не достатньо, чи укладати ду чи проводити нову переговорну процедуру. На торговельному майданчику для опублікування ду необхідно з перечня вибрати причину змін до договору, а потрібної немає в перечні, як бути? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 179/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 17.05.2023 №3323-04/22523-06 " Щ одо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ("Щодо переговорної процедури закупівлі") , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

<b>Запит від:</b> Запит від НВК Престиж <b>Суть питання:</b> Було укладено договір з постачальником ФОП на постачання м'яса 3 рази на тиждень (понеділок, вівторок,четвер) до 7.30 але постачальник не дотримується даного графіку згідно договору. Розмови, прохання, пояснення не допомагають. Як можна врегулювати питання не розриваючи договір? <b> Номер відповіді:</b> 176/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" ( Щодо виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України (далі - ЦК УКраїни та ГК УКраїни) з урахуванням положень статті 41  Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості як зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Крім того, звертаємо увагу, що Розділом V ГК України встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушенн я у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. При цьому досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності встановлений статтею 222 ГК України. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, замовник може встановити у проекті договору про закупівлю відповідні умови щодо заходів впливу на правопорушника, зокрема у вигляді санкцій. Крім того, звертаємо увагу, що Законом та Особливостями передбачені такі механізми як право відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена. Також, статтею 27 Закону передбачено право вимагати від переможця процедури закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю з абезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, яке повертається у випадках визначених Законом, зокрема після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю. З огляду на викладене,  замовникам слід використовувати визначені Законом, Особливостями та ГК України механізми попередження та впливу на правопорушника у сфері господарювання. Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України (далі - ЦК УКраїни та ГК УКраїни) з урахуванням положень статті 41  Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості як зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Крім того, звертаємо увагу, що Розділом V ГК України встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушенн я у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. При цьому досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності встановлений статтею 222 ГК України. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, замовник може встановити у проекті договору про закупівлю відповідні умови щодо заходів впливу на правопорушника, зокрема у вигляді санкцій. Крім того, звертаємо увагу, що Законом та Особливостями передбачені такі механізми як право відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена. Також, статтею 27 Закону передбачено право вимагати від переможця процедури закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю з абезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, яке повертається у випадках визначених Законом, зокрема після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю. З огляду на викладене,  замовникам слід використовувати визначені Законом, Особливостями та ГК України механізми попередження та впливу на правопорушника у сфері господарювання.

<b>Запит від:</b> Запит від НВК Престиж <b>Суть питання:</b> При укладанні договору було зазначено вартість товарів (а саме яйця) з ціною 5.47 грн за шт на прохання знизити вартість у зв'язку із зменшенням ціни в магазинах постачальник відмовляється так як не хоче брати довідку з статистики...+ Позиція постачальника "Договір підписано і ціну міняти не хочу, купляйте по тій яка в договорі". Як врегулювати питання щоб зменшити ціну? <b> Номер відповіді:</b> 177/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та  у запиті №  357/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe0cb60a-3966-4cc7-8120-7cb77f750888&lang=uk-UA При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і  послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Так, статтею 22 Закону встановлено, що у тендерній документації зазначаються зокрема такі відомості як  інструкція з підготовки тендерних пропозицій та проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-9 пункту 19 Особливостей. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Поряд з цим частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Разом з тим частиною першою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом . Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Таким чином, замовник при формуванні тендерної документації та проекту договору може встановити порядок зміни умов договору, згідно якого сторони договору можуть ініціювати зміни, у тому числі на підставі документів, визначених в такому порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент молоді і спорту Дніпропетровської облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Закупівля послуг відповідно до підпункту 11 пункту 13 Особливостей ,затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178 <b>Суть питання:</b> Керуючись підпунктом 11 пункту 13 Особливостей, чи можемо ми закупати Послуги з організації і проведення спортивних заходів в частині надання транспортних послуг з перевезення човнів спеціальним причепом з водієм з м. Дніпро до м. Київ, для забезпечення участі спортсменів у Всеукраїнських відбіркових змаганнях, чемпіонаті Європи з веслування академічного код 60180000-3 - Прокат вантажних транспортних засобів із водієм ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» на суму 25000,00 грн за кожну поїздку (4-8 поїздок протягом року ) шляхом заключення прямих договорів без використання системи електронних закупівель «ProZorro» у відповідності з вимогами Закону за рахунок обласного бюджету ? <b> Номер відповіді:</b> 175/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Придніпровське міжрайонне управління водного господарства <b> Тема розширена:</b> Повернення грошового забезпечення виконання договору <b>Суть питання:</b> Добрий день! 22 лютого 2024 року Придніпровське МУВГ звернулось до Мінекономіки України, як Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, з питанням щодо повернення або неповернення грошового забезпечення виконання договору постачання. В даному випадку мова їдеться про закупівлі: UA-2021-10-01-001085-c та UA-2021-10-01-002399-a. На теперішній час питання не втратило своєї актуальності та управління чекає на отримання консультації від Уповноваженого органу. Дякуємо! "Умовами тендерної документації щодо закупівлі електричної енергії на 2022 рік було передбачено внесення забезпечення виконання договору. Постачальник виконав вказане зобов’язання, договір було укладено. Умовами закупівлі та Договором зазначено, що терміни постачання електроенергії становлять – з 01.01.2022 року по 31.12.2022 р. В зв’язку із збройною агресією рф та захопленням виробничих потужностей, Замовник, з 01.08.2022 року, зупинив господарчу діяльність та оголосив простій. Про це було повідомлено Постачальника, який із вказаної дати завершив постачання електроенергії та припинив нарахування її вартості. При цьому, змін до Договору про закупівлю щодо коригування терміну постачання та фактичного обсягу електричної енергії сторонами не вносились, Додаткові угоди не укладались. В 2023 році рішенням господарського суду, на користь Постачальника із Замовника було стягнуто заборгованість за спожиту електроенергію у червні та липні місяці 2022 року. Після набрання судовим рішенням чинності, Постачальник звернувся з вимогою щодо повернення грошового забезпечення виконання договору. Вимога аргументована тим, що стягнення із Замовника заборгованості за спожиту електроенергію є начебто одночасно підтвердженням виконання Постачальником умов Договору. Тобто, на теперішній час умови Договору не є відкоригованими щодо обсягу та терміну постачання, загальної вартості; договір не визнаний в установленому законом порядку недійсним або нікчемним; питання щодо визнання договору виконаним та повернення грошового забезпечення в суді не розглядались. Чи є у Замовника підстава для повернення у 2024 році грошового забезпечення виконання договору на постачання електроенергії у 2022 р. вже поза межами його дії при зазначених обставинах?" <b> Номер відповіді:</b> 170/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 117/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: Водночас зазначаємо, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. При цьому Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Разом з тим до компетенції Мінекономіки не належить встановлення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Лібро-Трейд" <b> Тема розширена:</b> Розірвання договору і подальший перебіг тендеру <b>Суть питання:</b> Добрий день! У відкритих торгах з особливостями брало участь два учасники. Учасник з меншою ставкою був визнаний переможцем і підписав договір із замовником. Але наразі, учасник не може виконати забов`язання, що прописані в умовах договору і хоче його розірвати. Чи є шанс у тендерної пропозиції учасника, що посягнув 2 місце, бути розглянутою? Чи замовнику доведеться проводити нові торги з особливостями? Завчано дякуємо за відповідь? <b> Номер відповіді:</b> 171/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/6998 7- 06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з пункту 49 Особливостей замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку тендерних пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, яка вважається в такому випадку найбільш економічно вигідною, у порядку та строки, визначені цими особливостями. При цьому договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Водночас забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу , крім випадків, передбачених цими особливостями. Отже, якщо договір про закупівлю було розірвано, та після розірвання договору про закупівлю у замовника є необхідніть здійснення придбання, то така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.

<b>Запит від:</b> Запит від Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради (44017322) <b> Тема розширена:</b> поточний ремонт і код ДК <b>Суть питання:</b> п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 визначає - Послуги — будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Порядок № 708 встановлює, що предмет закупівлі товарів та послуг визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника (ДК 021:2015). Відповідно до розділу 2 Наказу від 23.12.2015 № 1749 CPV складається з основного словника і додаткового словника. Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п'ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Єдиний закупівельний словник містить розділ 45000000-7 БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ ТА ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ, але при визначені класу ( 4-ї цифри) зазначаються найменування РОБІТ. Просимо надати роз’яснення, який код ДК буде вірним для поточного ремонту м’якої покрівлі житлового будинку, враховуючи, що Поточний ремонт – це ПОСЛУГА, а CPV який більше підходить - ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи - РОБОТИ <b> Номер відповіді:</b> 172/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 19/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Рудий Сергій Мирославович <b> Тема розширена:</b> Проведення конкурентної закупівлі при неціновому критерії більше 30% <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення, яким чином можна провести публічну закупівлю матеріально-технічних ресурсів, згідно ЗУ "Про публічні закупівлю", якщо є тільки три учасники, по прикладу нижче. Приклад, згідно умов тендеру планується закупити 10т реагенту із очікуваною вартістю 1 млн. грн. Для одного учасника витрата реагенту, по обробці одного кубу води, становить 50 г/т при вартості реагенту 200 тис.грн/т; другого учасника - 100 г/т при вартості 100 тис. грн/т; третього учасника 200 г/т при вартості 50 тис. грн/т. Вказані витрати реагентів задовільняють технічні вимоги по ефективності обробки води. Для компанії вигідна закупівля як 5 т в першого учасника, так і 10т та 20т в другого й третього учасників. Згідно розділу IV Закону, тендерна документація повинна містити чітку кількість закуповуваного товару, тобто цією вимогою відсікаються інші учасники, оскільки питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків (згідно статті 29). Які механізми можливо застосувати при проведенні закупівлі або яким чином прописати вимоги тендерної документації, щоб можна було провести відкриті торги між трьома учасниками, й як результат отримати найвигіднішу, економічно, пропозицію й відповідну кількість товару на склад (або 5т або 10т або 20т)? Закупівля повинна бути саме товару, а не послуги по обробці води. <b> Номер відповіді:</b> 173/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Семенов Костянтин Віталійович <b> Тема розширена:</b> Дотримання вимог ЗУ Про публічні закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день Прошу надати інформацію, на якій підставі АТ ОБ’ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ, як юридична особа у якої у статутному капіталі 100% державна частка акцій не виконує вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі», а лише оприлюднює Звіти? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 174/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель  товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюються замовником на підставі наявної потреби або у разі плановоі потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Статтею  44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питання здійснення контролю слід звертатися до Держаудитслужби. При цьому ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Принагідно пропонуємо ознайомитись з листами від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі), від 19.09.2023  № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо пункту 13 Особливостей; щодо форми і змісту обгрунтування), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098