<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (ДП «СХІДГЗК») <b> Тема розширена:</b> Придбання Замовником електричної енергії на ринку електричної енергії <b>Суть питання:</b> Державне підприємство ДП «СхідГЗК» є Замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (надалі – Закон), оскільки у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, при цьому не є суб'єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність в окремих сферах господарювання, визначених частиною другою статті 2 Закону. Відповідно до пункту 7 частини 6 статті 3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини 1 статті 2 Закону, здійснюють закупівлю товарів і послуг на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії». Замовник має намір стати учасником ринку та придбавати електричну енергію на Українській енергетичний біржі з метою забезпечення власних потреб, тобто купівля без продажу. Просимо надати роз’яснення, чи має право Замовник - ДП «СхідГЗК» придбавати електричну енергію на Українській енергетичний біржі з метою забезпечення власних потреб без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 268/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників " (Щодо ознаки, за якої у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків), від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання " (Щодо діяльності у сферах господарювання), у відповідях на запити № 778/2023 , 734/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ae8c19d0-28dc-4877-b554-995bd3c476c3&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=462af026-eea8-4acc-aeb4-b66eacb4207e&lang=uk-UA Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників є вичерпним та визначений у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону. В інших випадках у разі придбання предмета закупівлі замовник здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "А Грін Енерджи" <b> Тема розширена:</b> Як визначити предмет закупівлі <b>Суть питання:</b> Хочемо надавати послугу виробництва електричної та теплової енергії на когенераційних газопоршневих машинах для теплових мереж міста та бюджетних установ. Теплова мережа надає газ, наша компанія на власному обладнанні, встановленому на котельні, виробляємо електричну та теплову енергію, яку теплові мережі використовують в господарчій діяльності. Хочемо одержувати плату за вироблений кВтгодину електричної енергії або за мотогодини роботи обладнання. <b> Номер відповіді:</b> 269/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання визначення замовниками предмета закупівлі під час здійснення публічних закупівель міститься у листі від 03.09.2020  № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником відповідно до Порядку. Водночас  Мінекономіки наказом № 11712 затвердило методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - наказ № 11712) відповідно до  статті 9 Закону та положень постанови № 1178. Метою Методичних рекомендацій є підготовка рекомендацій щодо розроблення єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації, у тому числі проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) (далі – договір). Цими Методичними рекомендаціями визначено механізм та орієнтири для замовників (споживачів), які здійснюють відповідні закупівлі, з метою забезпечення максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції серед учасників процедури закупівлі (електропостачальників), відкритості та прозорості на всіх етапах процедури закупівлі, недискримінації учасників та однакового ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням. Методичні рекомендації складаються з розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, що можуть використовуватися замовниками під час підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі електричної енергії, обсяги закупівлі та специфіку закупівлі електричної енергії. З огляду на викладене, використання Методичних рекомендацій є правом замовника. При цьому повідомляємо, що відповідно до положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (зі змінами), Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі; формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів газового палива та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу. Крім цього, інформуємо, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами),  здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Тому, з порушеного питання щодо провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, пропонуємо звертатися до вищевказаних органів.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент фінансів виконкому Криворізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо проведення процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Головний розпорядник коштів місцевого бюджету (місцевий фінансовий орган) планує укладання договору з банком з метою обслуговування кредиту, залученого від нерезидента (Європейський банк реконструкції та розвитку). Договором буде передбачено надання банком послуг з купівлі/продажу іноземної валюти, перекази коштів в іноземній валюті, перевірку документів для виконання операцій з розрахункового обслуговування за договором позики/кредиту, укладеного з нерезидентом. Орієнтовна вартість послуг буде перевищувати 100 тис.грн. 1.Чи можливо не проводити процедуру закупівлі послуг банку відповідно до частини 5 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. У разі якщо необхідно проведення процедури закупівлі, чи можливо скористатися нормою підпункту 4 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 №1178, зі змінами, щодо укладання договору з банком без проведення процедур закупівель, у зв’язку з нагальною потребою, яка пов’язана з тривалою процедурою укладання кредитного договору з ЄБРР та як документально це підтвердити? <b> Номер відповіді:</b> 265/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 817/2023 та листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо пункту 13 Особливостей; 4.Щодо форми і змісту обгрунтування), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=41fca8b2-06b7-411c-8469-b500cdc7ac81&lang=uk-UA Водночас Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Згідно статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, визначений у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону. Так, відповідно до пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки , якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями. Крім цього, відповідно до підпунктів 4 та 19 пункту 13 придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення прямих договорів у разі, коли: - існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником; - здійснюється закупівля послуг, пов’язаних із створенням або залученням фінансових інструментів, гарантій, кредитів або грантів, а також послуг, пов’язаних із створенням інструментів страхування, перестрахування та/або відшкодування збитків від воєнних ризиків торгових суден, задіяних у перевезенні українських експортних товарів. Своєю чергою, за результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Отже, у разі якщо замовником передбачена закупівля згідно частини п'ятої статті 3 Закону, така закупівля здійснюється без проведення процедур закупівель, передбачених Законом. В інших випадках замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону та Особливостей. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі”, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «РЕДТЕХ» <b> Тема розширена:</b> відхилення тендерної пропозиції через не надання документів що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 <b>Суть питання:</b> Замовник визнав учасника переможцем, уже погоджував договір для підписання, але потім дискваліфікував по причині не надання документів що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту, не надав оновлену цінову пропозицію після завершення аукціону та визнання його переможцем. Проблема в тому що в тендерній документації Замовником не вимагається надання документів на підтвердження переможця, не має жодного слова ні щодо документів п.3,5,6,і 12 ні щодо оновлення цінової пропозиції. Чи може Замовник силатися що в законі прописані вимоги до переможців і в тендерній документації замовник може не прописувати вимоги до переможців, але вимагати їх отримання? І відхилити переможця через вимоги, які не були прописані в тендерній документації? <b> Номер відповіді:</b> 266/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний коритстувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно абзацу 5 пункту 28 Особливостей у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту. Так відповідно до абзацу 8 пункту 28 Особливостей у тендерній документації зазначаються, зокрема, підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами. Відповідно до абзацу п’ятнадцятого пункту 47 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Відповідно до абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей. Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ГЕЛІ-ФЛАЙ <b>Суть питання:</b> Добрий день, підскажіть будь ласка, як взяти довідку з Єдиної бази даних про підприємства,щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та довідку що до учасника процедури закупівлі не застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 267/2024

<b>Запит від:</b> Запит від "Центр з обслуговування закладів освіти" Сокальської міської ради Львівської області <b>Суть питання:</b> 1. Додаток 2 Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону “Про публічні закупівлі” вимагається - На підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) Учасник має надати, п.п.п.1.1.3. копії/ю документів/а на підтвердження виконання не менше, ніж одного договору, зазначеного в наданій Учасником довідці (усі видаткові накладні та ТТН-ліс). Звертаємо Вашу увагу на той факт , що згідно Наказу від 27.09.2021 № 621 Про затвердження Інструкції з ведення електронного обліку деревини, п. 36. Вивезення деревини із місць заготівлі на склади лісокористувача (нижні, проміжні склади, цехи переробки та інші підрозділи) власним чи найманим транспортом здійснюється на підставі ТТН-ліс, сформованої в КПК. П. 37. Переміщення деревини між складами підрозділу лісокористувача, де одна і та ж відповідальна особа, здійснюється на підставі ТТН-ліс. Тобто оформлення ТТН ліс здійснюється коли однією з сторін яка переміщує деревину є лісокористувач, в той же час якщо при виконанні постачання товару за аналогічним (аналогічними) за предметом закупівлі договору (договорами), виконується постачання товару між Постачальником який не є лісокористувачем та Замовником, то такий Постачальник не має складати ТТН ліс та надавати їх на підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). В такому випадку підтвердженням досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) є первинні облікові документи, а саме Видаткові накладні. Вимагаємо виключити вимогу про надання ТТН-ліс на підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). 2. Згідно Додатку 3 Технічна специфікація п. Учасник-переможець повинен мати склад чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області. Встановлюючи зазначену вимогу Ви суттєво обмежуєте кількість потенційних Учасників. Зазначена вимога не є обґрунтованою, оскільки кількість товару та кількість місць постачання є не настільки великими, щоб потребували наявності складу чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області. Відповідно до рекомендацій Антимонопольного комітету України (надалі АМКУ), які зазначено у листі №4-13-рк від 31.03.2020р: - частина 60: 1 Дискримінація учасників, це встановлення замовником вимог до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізовані порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Включення до тендерної документації дискримінаційних умов призводить до необгрунтовано звуження кола потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які СПРОМОЖНІ виконати умови договору, брати участь у конкурсі. Вважаємо, що встановлення вимоги щодо наявності складу чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області, є дискримінаційною. Відповідно до Закону України '"Про публічні закупівлі":- одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип недискримінації учасників (частина перша статті 5); - замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (частина четверта статті 5). На підставі вищенаведеного просимо видалити дискримінаційні вимоги та внести зміни до тендерної документації. Чи обов’язковим є зміна тендерної документації відповідно до даних вимог, згідно з законодавством??? <b> Номер відповіді:</b> 261/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство охорони здоров'я України <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь-ласка, з такого питання: Ми закуповували продукти харчування за переліком згідно з додатком 2 Особливостей, вартість предмета закупівлі яких становить 900 000 грн. з використанням електронного каталогу, відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу. При цьому, така закупівля не відбулась. Далі, на виконання вимог пунтку 11-2 Особливостей замовником було здійснено закупівлю шляхом застосування процедури відритих торгів. Така закупівля також не відбулась по причині відсутності учсників. Питання: чи можемо ми зараз здйснити закупівлю необхідних продуктів харчування на підставі пп. 6 п. 13 Особливостей, у зв'язку із тим, що було відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у них? чи нам знаву потрібно проводити запит проопзицій постачальника? Сподіваємося на чітку та вичерпну відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 262/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (2. Щодо здійснення закупівлі продуктів харчування через електронний каталог замовниками в обов’язковому порядку), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117 Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Отже, здійснення закупівлі через електронний каталог, шляхом запиту пропозицій постачальників за переліком продуктів харчування згідно з додатком 2 до Особливостей, є обов'язком, а не правом замовника. У разі коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 з урахуванням Особливостей. Водночас, відповідно до підпункту 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей) , та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Східний офіс Держаудитслужби <b> Тема розширена:</b> Про здійснення закупівель через центральну закупівельну організацію ДП "Українські спеціальні системи" <b>Суть питання:</b> Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р «Про визначення державного підприємства «Українські спеціальні системи» централізованою закупівельною організацією» (далі - Розпорядження) визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим та перелік товарів, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію (далі – ЦЗО) є обов’язковою. В свою чергу, Східний офіс Держаудитслужби є відокремленим структурним підрозділом Держаудитслужби зі статусом окремої юридичної особи (код ЕДРПОУ 40477689). Керуючись статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення, чи може Східний офіс Держаудитслужби самостійно провести процедури закупівлі по зазначеним у додатку 1 Розпорядження товарів. <b> Номер відповіді:</b> 263/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 260/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=90e20b66-6cea-4c2a-8a66-e5776893957f&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Калиненко Ірина Євгенівна <b> Тема розширена:</b> підпункт 2 пункту 19 <b>Суть питання:</b> Доброго дня, як коректно застосовувати положення підпункту 2 пункту 19 Особливостей, якщо договір на закупівлю природного газу укладений в грудні, а постачання почалося в січні ? <b> Номер відповіді:</b> 264/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Внесення замовником змін до договору про закупівлю, укладеного в період дії частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». <b>Суть питання:</b> Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради звертається з наступного питання. У наданій Вами відповіді на запит № 36/2022 зазначено, що «сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару, крім закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії». Просимо підтвердити, чи дотримується вищевикладеної позиції Міністерство економіки України під час внесення замовником змін до договору про закупівлю, укладеного в період дії частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»? Заздалегідь вдячні за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 259/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" ( Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та у запитах №№ 36/2022 , 249/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35c41d5f-2d24-470f-a4ee-74ed2c199290&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0a15dd73-7089-4ef6-8eda-03b38c482fd0&lang=uk-UA При цьому позиція Мінекономіки, зокрема викладена у запиті № 36/2022, залишається незмінною.

<b>Запит від:</b> Запит від КООРДИНАЦІЙНИЙ ЦЕНТР З НАДАННЯ ПРАВНИЧОЇ ДОПОМОГИ <b> Тема розширена:</b> Проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію <b>Суть питання:</b> Координаційний центр з надання правничої допомоги звертається до Вас з проханням надати роз’яснення застосування норм розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2016 №846-р «Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією» (із змінами). Відповідно до постанови КМУ від 16.05.2023 р. № 491 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо проведення централізованими закупівельними організаціями публічних закупівель», якою внесено зміни в розпорядження КМУ від 25.09.2016 №846-р, визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим. В цьому переліку є Міністерство юстиції України. Відповідно до того, що Південний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги (далі – Південний МРЦ) є територіальним відділенням Координаційного центру з надання правничої допомоги, який входить в структуру Міністерства юстиції України, просимо надати роз’яснення чи розповсюджується на Південний МРЦ вимога щодо обов’язковості здійснення закупівель товарів, відповідно до Додатку 6 зазначеної постанови, шляхом проведення тендерів через централізовану закупівельну організацію. <b> Номер відповіді:</b> 260/2024 <b> Відповідь:</b> https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=375b3600-3f78-4be9-963f-e7c610137e03&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=979c29d3-0f60-4dfc-bb71-c3befe57f1f6&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЧУГУЇВСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД" <b> Тема розширена:</b> Встановлення системи відеонагляду <b>Суть питання:</b> Встановлення системи відеонагляду це послуги, чи роботи? <b> Номер відповіді:</b> 256/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , та у запиті № 656/2023 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Водночас відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником відповідно до Порядку. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.