<b>Запит від:</b> Запит від Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" <b> Тема розширена:</b> Оскарження рішення про відміну торгів, дії Замовника після скасування рішення про відміну <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Замовником оголошено процедуру закупівлі. З 29.03.24 розпочався період кваліфікації 1го учасника. Однак Замовником було виявлене порушення (в частині умов тендерної документації) яке на стадії кваліфікації вже неможливо усунути. Керуючить підпунктом 2 п. 50 Особливостей Замовником прияняте рішення відмінити дану процедуру закупівлі та 01.04.24 оприлюднено відповідне рішення про відміну закупівлі. 10.04.24 учасником подано скаргу до АМКУ щодо рішення Замовника про відміну торгів. АМКУ 18.04.24 винесено рішення яким зобов'язано Замовника скасувати рішення про відміну торгів. Замовником виконано рішення АМКУ протягом встановленого законом 30-тиденного строку (на 28-й день). Після скасування рішення про відміну закупівля повернулась на стадію кваліфікації. Які подальші дії Замовника? Продовживати закупівлю та відповідно проводити кваліфікацію? Тоді виникає питання: з якого моменту відлічувати початок строку на кваліфікацію учасника? З моменту скасування Замовником рішення про відміну? Чи з моменту винесення рішення АМКУ? Чи з моменту початку кваліфікації (тобто з 28.03.24)? Але ж відмінивши закупівлю 01.04.2024, Замовник не міг передбачити, що закупівля буде оскаржена та винесене рішення про відміну доведеться в подальшому скасовувати, а на момент подання скарги (10.04.24) 5-тиденний строк розгляду тендерної пропозиції вже сплинув, а рішення про продовження такого строку Замовником не публікувалось. Як правильно діяти Замовнику в такій ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 280/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 41/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a9de3b7-cc9f-441a-9969-c254eb74fce7&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> методичні рекомендації <b>Суть питання:</b> Наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 було затверджено“Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”. Зазначені методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування є обов’язковими для застосування? Або носять рекомендаційний характер? <b> Номер відповіді:</b> 281/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 273/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f5683d89-0e75-4ac9-a031-08860dcc38bf&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Бобловська Лариса Василівна <b>Суть питання:</b> Чи можна не одразу на увесь рік, а перед закупівлею оприлюднювати річний план закупівель. Всі закупівлі до 50 тисяч <b> Номер відповіді:</b> 277/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент розвитку муніципального менеджменту Харківської міської ради <b> Тема розширена:</b> закупівлі централізованою закупівельною організацією <b>Суть питання:</b> Відповідно до рішення 15 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 28.02.2023 №350/23 (далі – Рішення № 350/23) комунальному підприємству «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» (далі – ЦЗО ХМР) доручено забезпечення виконання функцій централізованої закупівельної організації, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216. Рішенням № 350/23 також визначено перелік товарів, закупівля яких для замовників, визначених у статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», обов’язково здійснюється через ЦЗО ХМР. Відповідно до абзацу першого пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»: «Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 121 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей». Враховуюче викладене просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1) Чи має право ЦЗО ХМР проводити закупівлі товарів в інтересах замовників-ініціаторів шляхом використання електронного каталогу? 2) Чи мають право замовники Харківської міської ради проводити закупівлю товару шляхом використання електронного каталогу у випадках, коли цей товар входить до переліку товарів, закупівля яких через ЦЗО ХМР є обов’язковою? <b> Номер відповіді:</b> 278/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону. Особливості створення та діяльності ЦЗО установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) ( далі - Постанова № 1216). Згідно з пунктом 15 Постанови № 1216 централізовані закупівельні організації організовують і проводять тендери в інтересах замовників відповідно до Закону з урахуванням особливостей укладення і виконання рамкових угод, визначених Уповноваженим органом, та цих особливостей. Водночас відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів , торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу . Так, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники здійснюють закупівлі відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості). Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі ЦЗО, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі – послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Ураховуючи, що ЦЗО одночасно виступає адміністратором електронного каталогу, та з огляду на те, що Законом встановлені виключні способи для здійснення закупівель ЦЗО в інтересах замовників саме шляхом проведення тендеру, здійснення закупівель ЦЗО в інтересах замовників через електронний каталог Законом, Особливостями та Постановою КМУ 1216  не передбачено.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Полтехкомплект" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи можливо при виникненні потреби на підприємстві, яке є підприємством критичної інфракструктури міста, зміна кількості в позиціях за специфікацією заключеного договору без зміни ціни загальної вартості договору? Наприклад було за специфікацією "Лист №1 рес. Пер. 6516V8- 2902052-000 (L=1900mm.)" в кількості 4 шт. "Лист №1 рес. Пер без шарнира 4370-2902055-011 (L=1870)" в кількості 1 шт. змінити на кількість "Лист №1 рес. Пер. 6516V8- 2902052-000 (L=1900mm.)" -2 шт. "Лист №1 рес. Пер без шарнира 4370-2902055-011 (L=1870)" - 3 шт. Загальна сума договору не міняється. <b> Номер відповіді:</b> 279/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 129/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=22b2615e-337c-43f7-89c5-c491e2f6ca27&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> Щодо забезпечення виконання договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> АТ «Укрзалізниця» при здійсненні закупівель в тендерній документації вимагає від переможця процедури закупівлі внесення ним забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії. Однією з вимог до банківської гарантії є: «Строк дії забезпечення виконання договору про закупівлю у вигляді банківської гарантії повинен бути дійсним з дня укладання договору про закупівлю та обов’язково повинен перевищувати строк дії договору про закупівлю не менше ніж на 1 (один) календарний місяць.» Така вимога обґрунтована тим, що у разі невиконання/неналежного виконання контрагентом зобов’язань, передбачених договором про закупівлю (у тому числі якщо строк виконання такого зобов’язання припадає на останні дні дії договору про закупівлю), у замовника була можливість звернутися до банку-гаранта з вимогою щодо сплати банківської гарантії. Чи не суперечить законодавству з питань закупівель вимога щодо строку дії банківської гарантії, який повинен перевищувати строк дії договору про закупівлю не менше ніж на 1 (один) календарний місяць? <b> Номер відповіді:</b> 275/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником за договором про закупівлю. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Крім цього, відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов та розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати). Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Крім того, частиною другою статті 27 Закону встановлено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: 1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю; 2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; 3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; 4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Поряд з цим поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення виконання господарських зобов'язань) визначено у Главі 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Главі 22 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Відповідно до статті 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно зі статтею 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше. У статті 563 ЦК України зазначаються правові наслідки порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, а саме, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією. Також відповідно до статті 566 ЦК України обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії. Разом з тим, згідно з статтею 200 ГК України гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов’язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов’язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. З огляду на викладене, строк дії забезпечення виконання договору про закупівлю визначається замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому при формуванні тендерної документації  для уможливлення повернення забезпечення виконання договору у випадках, встановлених Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Сочка Віталій Іванович <b> Тема розширена:</b> Застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 року за № 275. <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення щодо обов'язковості застосування комунальним підприємством Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 276/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуті у запитах №№ 938/2022, 377/2023,  1235/2022, 38/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ddd00a6-b25c-4b71-bec7-4e80c8ae93ca&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1a5e4a01-5b3c-4555-97e1-400c5cf7b595&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UA Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способу та визначення очікуваної вартості, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та  вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДЕНЕРГОПОСТАЧ" <b> Тема розширена:</b> У яких випадках Замовник має право оголошувати ВІДКРИТІ ТОРГИ згідно п.12-1 Особливостей <b>Суть питання:</b> Постановою КМУ від 2 квітня 2024 р. № 382 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178», внесено зміни у пункт 10 Постанови №1178 від 12 жовтня 2022р. і передбачено що «Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару», з урахуванням п.29 вказаної Постанови. Пунктом 12-1 Постанови 1178 передбачено що «Замовники можуть здійснювати публічні закупівлі товарів, послуг, робіт незалежно від їх вартості шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Законом для відкритих торгів, оголошення про проведення яких оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 Закону, та з урахуванням положень абзацу другого пункту 4, пунктів 19, 27, 43, абзацу дев’ятого пункту 44 та пункту 47 цих особливостей.», тобто без урахування пункту 29 вказаної Постанови. Просимо роз’яснити наступне питання: У яких випадках, згідно чинного законодавства, Замовник має право оголошувати ВІДКРИТІ ТОРГИ? І чи потрібно у такому разі враховувати п.29 Постанови 1178 чи не потрібно. <b> Номер відповіді:</b> 274/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Жидков Анатолій Михайлович <b>Суть питання:</b> 07.05.2024 видано Наказ Мінекономіки № 11712 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування". В Додатку 2 до Методичних рекомендацій викладена тендерна документація, в технічній специфікації якої зазначений нечинний ДСТУ EN 50160:2014. Державний стандарт України ЕN 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» втратив чинність 01.03.2024. Чинним Державним стандартом України є ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» (EN 50160:2022, IDT). У зв’язку з тим, що замовники у публічних закупівлях використовують дані Методичні рекомендації, зокрема, тендерну документацію, просимо внести відповідні зміни у Методичні рекомендації. <b> Номер відповіді:</b> 271/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Мінекономіки наказом від 07.05.2024 № 11712 затвердило методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Методичні рекомендації) відповідно до статті 9 Закону та положень постанови № 1178, які включають, зокрема, примірну тендерну документацію на закупівлю електричної енергії та проект договору. Метою Методичних рекомендацій є підготовка рекомендацій щодо розроблення єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації, у тому числі проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу). Методичними рекомендаціями визначено механізм та орієнтири для замовників, які здійснюють відповідні закупівлі, з метою забезпечення максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції серед учасників процедури закупівлі (електропостачальників), відкритості та прозорості на всіх етапах процедури закупівлі, недискримінації учасників та однакового ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням. Відповідно до абзацу 88 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу I Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, якість електропостачання включає перелік показників та їх величин, що характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з передачі, розподілу та постачання електричної енергії, а також якість електричної енергії. Відповідно до положень пункту 11.4.6 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, параметри якості електроенергії в точках приєднання споживачів в нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2014 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності" (далі – ДСТУ EN 50160:2014). При цьому згідно Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі. Міненерго відповідно до покладених на нього завдань розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції. Згідно з Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сферах функціонування ринків електричної енергії, розробляє і затверджує правила користування електричною енергією. Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на викладене, з питання щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які регулюють ринок електричної енергії слід звертатись до органів влади, до компетенції яких належить забезпечення формування та реалізація державної політики в сфері енергетики.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ ОРІОН" <b> Тема розширена:</b> Покращення якості предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Між Учасником і Замовником було укладено договір про закупівлю твердого палива код ДК 021:2015 – 09110000-3 "Тверде паливо" (вугілля кам’яне марки ДГ (13-100), брикет паливний вугільний, паливні брикети з лушпиння соняшника). Відповідно до п.п. 3 пункту 19 Постанови Кабінету міністрів України №1178 від 12.10.2022 року Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Чи може Замовник внести зміни в договір замінивши товар "брикет паливний вугільний" на "вугілля камяне марки ДГ (13-100)" тим самим покращити предмет закупівлі у разі якщо "вугілля камяне марки ДГ (13-100)" за своїми технічними, якісними та функціональними характеристиками є набагато кращим ніж "брикет паливний вугільний" і Учасник документально це підтвердить Замовнику. <b> Номер відповіді:</b> 272/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 124/2024 , розміщенjve на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d1b1e7a7-155d-498f-aaae-12a4ee76d6f8&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП Водоканал м. Запоріжжя <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь-ласка, чи повинен замовник розробляти свою ТД з урахуванням МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗДІЙСНЕННЯ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ НА ПЕРІОД ДІЇ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ ТА ПРОТЯГОМ 90 ДНІВ З ДНЯ ЙОГО ПРИПИНЕННЯ АБО СКАСУВАННЯ? Чи може замовник на закупівлі електричної енергії брати свою , стандартну ТД, яка відрізняєтся від тієї, що була затверджена Мінекономки? <b> Номер відповіді:</b> 273/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону , проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Міністерство економіки України як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Так, 07.05.2024 Мінекономіки наказом № 11712 затвердило методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - наказ № 11712) відповідно до  статті 9 Закону та положень постанови № 1178. Метою Методичних рекомендацій є підготовка рекомендацій щодо розроблення єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації, у тому числі проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) (далі – договір). Цими Методичними рекомендаціями визначено механізм та орієнтири для замовників (споживачів), які здійснюють відповідні закупівлі, з метою забезпечення максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції серед учасників процедури закупівлі (електропостачальників), відкритості та прозорості на всіх етапах процедури закупівлі, недискримінації учасників та однакового ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням. Методичні рекомендації складаються з розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, що можуть використовуватися замовниками під час підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі електричної енергії, обсяги закупівлі та специфіку закупівлі електричної енергії. З огляду на викладене, використання Методичних рекомендацій є правом замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Смілянська спеціальна школа ЧОР" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз'яснення з приводу такого питання з посиланням на норми законодавства. В закладі освіти працює юристконсульт на якого покладені обов'язки уповноваженої особи з публічних закупівель. Чи може керівник закладу освіти покласти обов'язки на цю ж людину бути відповідальною за проведення роботи з питань запобігання і виявлення корупції? Чи не буде це конфліктом інтересів? <b> Номер відповіді:</b> 270/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з норм статті 11 Закону, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів, які встановлені Законом. Не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Визначення або призначення уповноваженої особи не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Для цілей цього Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII) Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Згідно із статтею 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належить, зокрема надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів. Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Національного агентства.