<b>Запит від:</b> Запит від Відділ земельних ресурсів, комунального майна, благоустрою, ЖКГ <b> Тема розширена:</b> як вибрати предмет закупівлі за вартісними межами <b>Суть питання:</b> якщо проектно-кошторисна документація з реконструкції водогону складає 1,7 млн грн, в т.ч. авторський нагляд 100 тис грн та тех нагляд 200 тис грн, самі роботи з товаром 1, 4 млн грн. Чи можна провести закупівлю за прями м договором на виконання самих робіт ( реконструкція) , оскільки вартість самих робіт в проктно-кошторисній документації складає менше 1, 5 млн. грн? <b> Номер відповіді:</b> 170/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 237/2023, № 224/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f1650b44-7d7c-4a9c-9958-a1101e5d2f06&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/36e15f0f-773b-469b-a6bd-73d2db71581e?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ПОЖТЕХНІКА" <b> Тема розширена:</b> Подовження строку валютного контролю <b>Суть питання:</b> У зв’язку з ситуацією, яка склалася у світі затримується доставка вантажів з Китаю логістичними компаніями. Згідно договору з постачальником із Китаю була проведена передплата за товар 10 жовтня 2025 р, Судно з товаром виїхало з Китаю 31 січня 2026 р, але ще знаходиться в дорозі. У зв’язку з цим просимо подовжити граничний строк валютного контролю ще на 180 днів . <b> Номер відповіді:</b> 167/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 160/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління капітальних вкладень <b> Тема розширена:</b> Щодо граничніх показників для проведення спрощеної закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго ранку! Ми, у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 (надалі – Постанова), є державним замовником. Пунктом 8 Постанови визначено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (надалі – Особливості); 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі” (надалі – Закон), з урахуванням положень, визначених цими особливостями; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822; 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей. Згідно з підпунктом 2 пункту 8 Постанови, одним із способів здійснення закупівель є проведення спрощених закупівель відповідно до Закону. Водночас, відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», спрощена закупівля – це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартісні межі, встановлені пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону, а саме:  менше 200 тис. грн – для товарів і послуг;  менше 1,5 млн грн – для робіт. Разом з тим, Постановою встановлено лише нижні вартісні межі для застосування процедур (від 200 тис. грн для товарів/послуг та від 1,5 млн грн для робіт), без визначення верхніх вартісних обмежень залежно від виду процедури закупівлі. У зв’язку з викладеним, просимо надати роз’яснення з наступного питання: Чи має право державний замовник здійснювати закупівлю товарів оборонного призначення, інших товарів і послуг для забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких перевищує 10 млн грн, а також робіт оборонного призначення, вартість яких перевищує 50 млн грн, шляхом застосування спрощеної закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 168/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Абзацом другим частини першої статті 2 Закону встановлено, що Закон застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі. При цьому, частиною третьою статті 2 Закону визначено, що дія Закону не поширюється на: 1) закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва, спеціалізовані фонди, підприємства, установи та організації, а також через програми міжнародних військових продажів, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України; 2) закупівлі в рамках програм співпраці щодо досліджень і розробок військового призначення, що проводяться Україною спільно з іншими державами згідно з міжнародними договорами; 3) закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що здійснюються на території іншої держави з метою використання за межами території України. Також частиною четвертою статті 2 Закону встановлено, що державним замовникам забороняється придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України “Про публічні закупівлі”, та укладення державних контрактів (договорів), що передбачають оплату державним замовником у сфері оборони товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України “Про публічні закупівлі”, крім випадків, передбачених цим Законом. Державний замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування норм Закону. Крім цього, частиною першою статті 30 Закону передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Пунктом 8 Особливостей № 1275 передбачено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178; 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822; 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275. Таким чином сфера застосування Закону та Особливостей № 1275 визначається вартісними межами оборонних закупівель товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, якщо їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд). Водночас сфера застосування Закону та Особливостей № 1275 до оборонних закупівель товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких є меншою 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, якщо їх вартість є меншою 1,5 млн. гривень не визначена. Законодавство у сфері оборонних закупівель не встановлює граничної вартості для застосування цього способу закупівлі, якщо предметом є товари, роботи чи послуги для забезпечення потреб безпеки і оборони. Отже, чинне законодавство передбачає можливість здійснення державним замовником оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у порядку проведення спрощених закупівель, відповідно до підпункту 2 пункту 8 Особливостей № 1275, незалежно від розміру їхньої очікуваної вартості, та замовник самостійно визначає яким способом від буде здійснювати оборонну закупівлю товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, якщо їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд). Підсумовуючи, інформуємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють нових норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради <b> Тема розширена:</b> Застосування ч. 3 ст. 631 ЦКУ у додаткових угодах <b>Суть питання:</b> За результатом ЗПП укладено договір на поставку електричної енергії (формульний розрахунок), в умовах договору передбачений порядок зміни ціни після поставки електричної енергії. Укладаючи ДУ по пп.7 п.19 Особливостей про фактичну зміну ціни за одиницю товару за підсумками розрахункового періоду (календарний місяць) чи правомірно застосовувати ч. 3 ст. 631 ЦКУ? <b> Номер відповіді:</b> 163/2026

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "ОК "Укрвуглереструктуризація" <b> Тема розширена:</b> Внесення змін до істотних умов договору <b>Суть питання:</b> Відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватись, у тому числі, у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін …….., у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому підпункт 7 пункту 19 Особливостей не містить в собі такого застереження, як: «за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю». Враховуючи наведене, ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» просить надати консультацію з наступного питання: Чи може змінюватися у бік збільшення ціна договору про закупівлю у разі наявності достатніх підстав для застосування підпункту 7 пункту 19 Особливостей. <b> Номер відповіді:</b> 164/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 351/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f0339301-eb8a-4f2b-b611-009869d10713?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Дрозд Лариса Вікторівна <b> Тема розширена:</b> Тендерні закупівлі під час ліквідації юрособи <b>Суть питання:</b> Під час обєднання двух громад сільської ради до міської , сільська рада відповідно до закону України ,, Про добровільне обєднання громад,, ст. 8 завершила свою діяльність, був створений ліквідаційний комітет, до якого перешли всі права та обовязки сільської ради, міська рада стала правонаступником і розпорядником бюджетних коштів, та розпочався процес реорганізації/ліквідації сільської ради як юрособи. В цей період були проведені закупівлі в кількості 31 шт, серед яких були і публічні закупівлі. Беручи до уваги вищевикладене прошу надати інформацію та пояснення про наступне: 1. Чи припиняється діяльність всіх комісій та комітетів ( в тому числі і тендерних , якщо такі були створені ) у сільській раді яка завершила свою діяльність та ліквідується ? 2.Які закупівлі в тому числі і тендерні має право проводити ліквідаційна комісія, від імені організації яка ліквідовується . 3. Чи має право проводити нові закупівлі робіт з поточного ремонту доріг ліквідаційна комісія в період ліквідації/реорганізації від імені припинившої свою діяльність сільської ради. 4.Чи має право проводити публічні закупівлі тендерний комітет сільської ради яка припинила свою діяльність в період реорганізації для потреб ліквідаційної комісії , чи повинен бути створений новий тендерний комітет ліквідаційною комісією для потреб ліквідаційної комісії. 5. Який покроковий алгоритм проведення всіх закупівель ліквідаційною комісією в період ліквідації юрособи яка ліквідується. Буду вдячний за допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 165/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" та від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр» Оболонського району м. Києва <b> Тема розширена:</b> Надання роз'яснень про визнання Переможцем <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Медичним закладом була проведена закупівля відкриті торги з урахуванням Особливостей «ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія)». Просимо надати роз’яснення щодо правомірності визнання Учасника Переможцем закупівлі в разі якщо він не надав у складі тендерної пропозиції Витяг з реєстру платників ПДВ, якщо на момент подання пропозиції доступ до Державного Реєстру платників ПДВ (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv) не був обмежений, був вільним та Замовник самостійно перевірив реєстрацію Учасника в цьому реєстрі. Надання витягу вимагалося в тендерній документації в разі обмеження доступу до Реєстру платників ПДВ. Сподіваємось на швидку відповідь, в зв’язку з необхідністю укладання договору для забезпечення медичного закладу електричною енергією. <b> Номер відповіді:</b> 161/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №231/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" <b> Тема розширена:</b> Зміна умов оплати в укладеному договорі на закупівлю товару з авансу на післяоплату <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За результатами проведеної в ЕСЗ публічної закупівлі (відкриті торги) між Замовником та Переможцем укладений договір про закупівлю (товар), умовами якого передбачено авансування. Чи є умови оплати істотними умовами договору? Чи можна укласти додаткову угоду до договору про зміну умов оплати з авансування на оплату після поставки товару? Чи зобов'язаний замовник оприлюднювати таку додаткову угоду, адже на електронному майданчику реалізовано можливість оприлюднення додаткових угод, укладених виключно у випадках, визначених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178? <b> Номер відповіді:</b> 162/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60011 При цьому будь - які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство  економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 зі змінами, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Принагідно інформуємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі “Публічні закупівлі” рубрики “ Аналітика та методологія” розміщено “Огляд закупівельної практики щодо випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю” , з яким пропонуємо ознайомитись за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=2049ebb8-abf3-45cc-be85-5ca5cf4b3ebb&title=OgliadZakupivelnoiPraktikiSchodoVipadkivVnesenniaZminDoIstotnikhUmovDogovoruProZakupivliu

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МА "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування законодавства при закупівлі послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів <b>Суть питання:</b> Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» як замовник у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» звертається з проханням надати роз’яснення щодо практичного застосування норм законодавства при здійсненні закупівлі послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі — ОСЦПВ). У зв’язку з набранням чинності новою редакцією Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з 01.01.2026 виникла правова невизначеність щодо узгодження його положень із Законом України «Про публічні закупівлі». Суть проблематики Відповідно до частини першої статті 11 Закону про ОСЦПВ: договір страхування укладається виключно в електронній формі; договір складається з: публічної частини (загальні умови страхового продукту), індивідуальної частини (страховий поліс). Водночас, відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель: процедура закупівлі завершується укладенням договору про закупівлю; оплата здійснюється на підставі укладеного договору; органи Казначейства здійснюють оплату з урахуванням вимог, зокрема, частини другої статті 7 Закону. При цьому, відповідно до Закону про ОСЦПВ: страхова премія сплачується до або під час укладення договору страхування; без сплати премії договір фактично не виникає (не вноситься до бази МТСБУ). Таким чином, на практиці виникає колізія: для укладення договору страхування необхідна попередня оплата, але для здійснення оплати необхідний укладений договір про закупівлю. Додаткові аспекти Закон про ОСЦПВ не передбачає укладення окремого «договору про закупівлю», а оперує виключно категорією «договору страхування». Модель страхування передбачає 1 поліс на 1 транспортний засіб, що унеможливлює пряме застосування стандартної договірної моделі закупівель. Виникають ризики: неможливості оплати через Казначейство; порушення строків; визнання закупівлі такою, що проведена з порушенням. Просимо надати роз’яснення з таких питань: Чи підлягає укладенню окремий договір про закупівлю при закупівлі послуг ОСЦПВ, чи таким договором вважається договір страхування (публічна частина + поліс)? Який правомірний механізм здійснення оплати страхової премії, з урахуванням того, що: оплата має бути здійснена до або під час укладення договору страхування; відсутній укладений договір про закупівлю на момент оплати? Чи можливе застосування положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України (поширення дії договору на відносини, що виникли до його укладення) у сфері публічних закупівель у даному випадку? Яким чином замовнику формувати та оприлюднювати договір у складі тендерної документації, враховуючи, що: публічна частина договору (умови страхового продукту) є індивідуальною для кожного страховика; використання умов конкретного страховика може створювати дискримінаційні умови? Чи правомірно здійснювати закупівлю одним лотом для декількох транспортних засобів, якщо страхування фактично оформлюється окремими полісами на кожен транспортний засіб? Який порядок оприлюднення договору в ЕСЗ (Prozorro): у вигляді електронного документа, чи допускається оприлюднення скан-копії? <b> Номер відповіді:</b> 155/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у  листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України" , від 01.10.2025 № 3323-04/66043-06 "Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації" (5.Щодо розміщення замовником інформації в електронній системі закупівель у машинозчитувальному форматі) та у запитах №№ 192/2024, 1089/2022 , 153/2024, 73/2026, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60011 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=66043 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/33a5d199-1f69-4102-9316-8bfff2f15e57?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=18a2fd50-2835-43fe-9ab8-f673152aab98&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/94f429bb-2957-4917-a8cb-fc2af315f076?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/3e9b46b1-c161-4aac-afbd-9e68c2d7a823?lang=uk-UA При цьому будь - які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Водночас, оскільки ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону  України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 No 903 зі змінами, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, та з огляду на те, що відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з питань щодо попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти пропонується додатково звернутися до Мінфіну.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МА "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення очікуваної вартості в умовах обмеженої конкуренції <b>Суть питання:</b> ДП «МА «Бориспіль» у процесі підготовки змін до внутрішнього Положення про визначення очікуваної вартості предмета закупівлі зіткнулося з практичною проблемою, яка не врегульована Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономіки. Йдеться про випадки об’єктивно обмеженої конкуренції, коли на ринку наявний один або обмежена кількість постачальників, інфраструктура є унікальною (мережі, канали, системи), або відсутня можливість отримати достатню кількість цінових пропозицій. У таких ситуаціях застосування стандартних методів визначення очікуваної вартості є неможливим або формальним, а комбінований метод, передбачений Примірною методикою, не містить алгоритму дій для умов фактичної відсутності конкуренції. Водночас такі закупівлі є регулярними у діяльності підприємства, що підтверджує необхідність чіткого нормативного врегулювання відповідного порядку. Судова практика також свідчить про те, що ключовим при оцінці правомірності визначення очікуваної вартості є не формальне застосування Примірної методики, а наявність у замовника системного, документально підтвердженого підходу. Зокрема, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі № 200/1765/22 встановлено, що визначення очікуваної вартості є правомірним за умови застосування замовником власної затвердженої методики, розробленої на основі Примірної методики, із використанням належного обґрунтування та підтверджуючих документів. Суд також зазначив, що доводи органу державного фінансового контролю не можуть вважатися належними доказами у разі ігнорування внутрішніх документів замовника та фактичних розрахунків. Водночас інша судова практика (зокрема справа № 560/19260/23) підтверджує, що відсутність належного обґрунтування та документального підтвердження аналізу ринку може бути підставою для визнання порушення принципів закупівель. Таким чином, на практиці сформувалася ситуація правової невизначеності: Примірна методика має рекомендаційний характер; водночас відсутність чіткого внутрішнього регулювання або алгоритму дій у складних ринкових умовах створює ризики встановлення порушень під час контрольних заходів. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Який підхід повинен застосовувати замовник для визначення очікуваної вартості у випадках об’єктивно обмеженої конкуренції (1–2 постачальники, унікальна інфраструктура, відсутність достатньої кількості цінових джерел), якщо Примірна методика не містить відповідного алгоритму? 2. Чи правильно розуміти, що у випадках, коли Примірна методика не містить алгоритму визначення очікуваної вартості (зокрема в умовах обмеженої конкуренції), замовник зобов’язаний врегулювати відповідний порядок на рівні власного внутрішнього положення, із визначенням підстав, алгоритму дій та переліку підтверджуючих документів? Та чи слід вважати, що після затвердження такого порядку всі дії замовника щодо визначення очікуваної вартості повинні здійснюватися виключно у повній відповідності до затвердженого внутрішнього документа, без довільного відступу від нього? Просимо надати позицію Міністерства з метою забезпечення єдиного підходу до правозастосування та мінімізації ризиків під час здійснення контрольних заходів. <b> Номер відповіді:</b> 156/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 14/2024 , 736/2023 , 38/2024 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1355cad5-725f-434f-b017-a15f2af76993&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c3487cb-348b-407a-a72e-83c2427bd113&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКА ЛІКАРНЯ № 2» РІВНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ <b>Суть питання:</b> В закладі тарифи на платні послуги розраховані згідно положення про платні послуги, яке затверджене рішенням сесії виконавчого комітету Рівненської міської ради й затверджені директором підприємства й погоджені начальником управління охорони здоров'я. Положення про платні послуги передбачає у складі тарифу прямі, адміністративні й загальновиробничі витрати, рентабельність. Чи можемо ми надавати ОТГ послуги за цими тарифами, оскільки вони бюджетні організації й фінансуються з державного бюджету? <b> Номер відповіді:</b> 157/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 38/2024, 14/2024, 399/2024, 395/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1355cad5-725f-434f-b017-a15f2af76993&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/a8bfecc6-3dad-430c-9b35-d30bbb387d5d?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/5ba746f0-885c-4e6a-800e-587521ca47c9?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКА ЛІКАРНЯ № 2» РІВНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ <b>Суть питання:</b> При наданні послуг комунальним підприємством бюджетній установі, що фінансується з державного бюджету чи маємо керуватися методикою 1075? Чи вона лиш уточнює використання даних обліку та аналізу витрат для встановлення єдиних тарифів на медичні послуги, що надаються у межах програми медичних гарантій? <b> Номер відповіді:</b> 158/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 157/2026 , що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/203c71c8-a672-4235-8120-fa0f4c93d104?lang=uk-UA