<b>Запит від:</b> Запит від Сочка Віталій Іванович <b> Тема розширена:</b> Застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 року за № 275. <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення щодо обов'язковості застосування комунальним підприємством Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 276/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуті у запитах №№ 938/2022, 377/2023,  1235/2022, 38/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ddd00a6-b25c-4b71-bec7-4e80c8ae93ca&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1a5e4a01-5b3c-4555-97e1-400c5cf7b595&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UA Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способу та визначення очікуваної вартості, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та  вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДЕНЕРГОПОСТАЧ" <b> Тема розширена:</b> У яких випадках Замовник має право оголошувати ВІДКРИТІ ТОРГИ згідно п.12-1 Особливостей <b>Суть питання:</b> Постановою КМУ від 2 квітня 2024 р. № 382 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178», внесено зміни у пункт 10 Постанови №1178 від 12 жовтня 2022р. і передбачено що «Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару», з урахуванням п.29 вказаної Постанови. Пунктом 12-1 Постанови 1178 передбачено що «Замовники можуть здійснювати публічні закупівлі товарів, послуг, робіт незалежно від їх вартості шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Законом для відкритих торгів, оголошення про проведення яких оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 Закону, та з урахуванням положень абзацу другого пункту 4, пунктів 19, 27, 43, абзацу дев’ятого пункту 44 та пункту 47 цих особливостей.», тобто без урахування пункту 29 вказаної Постанови. Просимо роз’яснити наступне питання: У яких випадках, згідно чинного законодавства, Замовник має право оголошувати ВІДКРИТІ ТОРГИ? І чи потрібно у такому разі враховувати п.29 Постанови 1178 чи не потрібно. <b> Номер відповіді:</b> 274/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Жидков Анатолій Михайлович <b>Суть питання:</b> 07.05.2024 видано Наказ Мінекономіки № 11712 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування". В Додатку 2 до Методичних рекомендацій викладена тендерна документація, в технічній специфікації якої зазначений нечинний ДСТУ EN 50160:2014. Державний стандарт України ЕN 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» втратив чинність 01.03.2024. Чинним Державним стандартом України є ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» (EN 50160:2022, IDT). У зв’язку з тим, що замовники у публічних закупівлях використовують дані Методичні рекомендації, зокрема, тендерну документацію, просимо внести відповідні зміни у Методичні рекомендації. <b> Номер відповіді:</b> 271/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Мінекономіки наказом від 07.05.2024 № 11712 затвердило методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Методичні рекомендації) відповідно до статті 9 Закону та положень постанови № 1178, які включають, зокрема, примірну тендерну документацію на закупівлю електричної енергії та проект договору. Метою Методичних рекомендацій є підготовка рекомендацій щодо розроблення єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації, у тому числі проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу). Методичними рекомендаціями визначено механізм та орієнтири для замовників, які здійснюють відповідні закупівлі, з метою забезпечення максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції серед учасників процедури закупівлі (електропостачальників), відкритості та прозорості на всіх етапах процедури закупівлі, недискримінації учасників та однакового ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням. Відповідно до абзацу 88 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу I Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, якість електропостачання включає перелік показників та їх величин, що характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з передачі, розподілу та постачання електричної енергії, а також якість електричної енергії. Відповідно до положень пункту 11.4.6 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, параметри якості електроенергії в точках приєднання споживачів в нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2014 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності" (далі – ДСТУ EN 50160:2014). При цьому згідно Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі. Міненерго відповідно до покладених на нього завдань розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції. Згідно з Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сферах функціонування ринків електричної енергії, розробляє і затверджує правила користування електричною енергією. Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на викладене, з питання щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які регулюють ринок електричної енергії слід звертатись до органів влади, до компетенції яких належить забезпечення формування та реалізація державної політики в сфері енергетики.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ ОРІОН" <b> Тема розширена:</b> Покращення якості предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Між Учасником і Замовником було укладено договір про закупівлю твердого палива код ДК 021:2015 – 09110000-3 "Тверде паливо" (вугілля кам’яне марки ДГ (13-100), брикет паливний вугільний, паливні брикети з лушпиння соняшника). Відповідно до п.п. 3 пункту 19 Постанови Кабінету міністрів України №1178 від 12.10.2022 року Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Чи може Замовник внести зміни в договір замінивши товар "брикет паливний вугільний" на "вугілля камяне марки ДГ (13-100)" тим самим покращити предмет закупівлі у разі якщо "вугілля камяне марки ДГ (13-100)" за своїми технічними, якісними та функціональними характеристиками є набагато кращим ніж "брикет паливний вугільний" і Учасник документально це підтвердить Замовнику. <b> Номер відповіді:</b> 272/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 124/2024 , розміщенjve на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d1b1e7a7-155d-498f-aaae-12a4ee76d6f8&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП Водоканал м. Запоріжжя <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь-ласка, чи повинен замовник розробляти свою ТД з урахуванням МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗДІЙСНЕННЯ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ У СФЕРІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ НА ПЕРІОД ДІЇ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ ТА ПРОТЯГОМ 90 ДНІВ З ДНЯ ЙОГО ПРИПИНЕННЯ АБО СКАСУВАННЯ? Чи може замовник на закупівлі електричної енергії брати свою , стандартну ТД, яка відрізняєтся від тієї, що була затверджена Мінекономки? <b> Номер відповіді:</b> 273/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону , проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Міністерство економіки України як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Так, 07.05.2024 Мінекономіки наказом № 11712 затвердило методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - наказ № 11712) відповідно до  статті 9 Закону та положень постанови № 1178. Метою Методичних рекомендацій є підготовка рекомендацій щодо розроблення єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації, у тому числі проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) (далі – договір). Цими Методичними рекомендаціями визначено механізм та орієнтири для замовників (споживачів), які здійснюють відповідні закупівлі, з метою забезпечення максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції серед учасників процедури закупівлі (електропостачальників), відкритості та прозорості на всіх етапах процедури закупівлі, недискримінації учасників та однакового ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням. Методичні рекомендації складаються з розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, що можуть використовуватися замовниками під час підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі електричної енергії, обсяги закупівлі та специфіку закупівлі електричної енергії. З огляду на викладене, використання Методичних рекомендацій є правом замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Смілянська спеціальна школа ЧОР" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз'яснення з приводу такого питання з посиланням на норми законодавства. В закладі освіти працює юристконсульт на якого покладені обов'язки уповноваженої особи з публічних закупівель. Чи може керівник закладу освіти покласти обов'язки на цю ж людину бути відповідальною за проведення роботи з питань запобігання і виявлення корупції? Чи не буде це конфліктом інтересів? <b> Номер відповіді:</b> 270/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з норм статті 11 Закону, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів, які встановлені Законом. Не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Визначення або призначення уповноваженої особи не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Для цілей цього Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII) Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Згідно із статтею 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належить, зокрема надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів. Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Національного агентства.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (ДП «СХІДГЗК») <b> Тема розширена:</b> Придбання Замовником електричної енергії на ринку електричної енергії <b>Суть питання:</b> Державне підприємство ДП «СхідГЗК» є Замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (надалі – Закон), оскільки у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, при цьому не є суб'єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність в окремих сферах господарювання, визначених частиною другою статті 2 Закону. Відповідно до пункту 7 частини 6 статті 3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини 1 статті 2 Закону, здійснюють закупівлю товарів і послуг на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії». Замовник має намір стати учасником ринку та придбавати електричну енергію на Українській енергетичний біржі з метою забезпечення власних потреб, тобто купівля без продажу. Просимо надати роз’яснення, чи має право Замовник - ДП «СхідГЗК» придбавати електричну енергію на Українській енергетичний біржі з метою забезпечення власних потреб без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 268/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників " (Щодо ознаки, за якої у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків), від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання " (Щодо діяльності у сферах господарювання), у відповідях на запити № 778/2023 , 734/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ae8c19d0-28dc-4877-b554-995bd3c476c3&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=462af026-eea8-4acc-aeb4-b66eacb4207e&lang=uk-UA Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників є вичерпним та визначений у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону. В інших випадках у разі придбання предмета закупівлі замовник здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "А Грін Енерджи" <b> Тема розширена:</b> Як визначити предмет закупівлі <b>Суть питання:</b> Хочемо надавати послугу виробництва електричної та теплової енергії на когенераційних газопоршневих машинах для теплових мереж міста та бюджетних установ. Теплова мережа надає газ, наша компанія на власному обладнанні, встановленому на котельні, виробляємо електричну та теплову енергію, яку теплові мережі використовують в господарчій діяльності. Хочемо одержувати плату за вироблений кВтгодину електричної енергії або за мотогодини роботи обладнання. <b> Номер відповіді:</b> 269/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання визначення замовниками предмета закупівлі під час здійснення публічних закупівель міститься у листі від 03.09.2020  № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником відповідно до Порядку. Водночас  Мінекономіки наказом № 11712 затвердило методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - наказ № 11712) відповідно до  статті 9 Закону та положень постанови № 1178. Метою Методичних рекомендацій є підготовка рекомендацій щодо розроблення єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації, у тому числі проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) (далі – договір). Цими Методичними рекомендаціями визначено механізм та орієнтири для замовників (споживачів), які здійснюють відповідні закупівлі, з метою забезпечення максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції серед учасників процедури закупівлі (електропостачальників), відкритості та прозорості на всіх етапах процедури закупівлі, недискримінації учасників та однакового ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням. Методичні рекомендації складаються з розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, що можуть використовуватися замовниками під час підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі електричної енергії, обсяги закупівлі та специфіку закупівлі електричної енергії. З огляду на викладене, використання Методичних рекомендацій є правом замовника. При цьому повідомляємо, що відповідно до положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (зі змінами), Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі; формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів газового палива та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу. Крім цього, інформуємо, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами),  здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Тому, з порушеного питання щодо провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, пропонуємо звертатися до вищевказаних органів.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент фінансів виконкому Криворізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо проведення процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Головний розпорядник коштів місцевого бюджету (місцевий фінансовий орган) планує укладання договору з банком з метою обслуговування кредиту, залученого від нерезидента (Європейський банк реконструкції та розвитку). Договором буде передбачено надання банком послуг з купівлі/продажу іноземної валюти, перекази коштів в іноземній валюті, перевірку документів для виконання операцій з розрахункового обслуговування за договором позики/кредиту, укладеного з нерезидентом. Орієнтовна вартість послуг буде перевищувати 100 тис.грн. 1.Чи можливо не проводити процедуру закупівлі послуг банку відповідно до частини 5 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. У разі якщо необхідно проведення процедури закупівлі, чи можливо скористатися нормою підпункту 4 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 №1178, зі змінами, щодо укладання договору з банком без проведення процедур закупівель, у зв’язку з нагальною потребою, яка пов’язана з тривалою процедурою укладання кредитного договору з ЄБРР та як документально це підтвердити? <b> Номер відповіді:</b> 265/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 817/2023 та листі від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо пункту 13 Особливостей; 4.Щодо форми і змісту обгрунтування), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=41fca8b2-06b7-411c-8469-b500cdc7ac81&lang=uk-UA Водночас Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Згідно статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, визначений у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону. Так, відповідно до пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки , якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями. Крім цього, відповідно до підпунктів 4 та 19 пункту 13 придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення прямих договорів у разі, коли: - існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником; - здійснюється закупівля послуг, пов’язаних із створенням або залученням фінансових інструментів, гарантій, кредитів або грантів, а також послуг, пов’язаних із створенням інструментів страхування, перестрахування та/або відшкодування збитків від воєнних ризиків торгових суден, задіяних у перевезенні українських експортних товарів. Своєю чергою, за результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Отже, у разі якщо замовником передбачена закупівля згідно частини п'ятої статті 3 Закону, така закупівля здійснюється без проведення процедур закупівель, передбачених Законом. В інших випадках замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону та Особливостей. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі”, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «РЕДТЕХ» <b> Тема розширена:</b> відхилення тендерної пропозиції через не надання документів що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 <b>Суть питання:</b> Замовник визнав учасника переможцем, уже погоджував договір для підписання, але потім дискваліфікував по причині не надання документів що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту, не надав оновлену цінову пропозицію після завершення аукціону та визнання його переможцем. Проблема в тому що в тендерній документації Замовником не вимагається надання документів на підтвердження переможця, не має жодного слова ні щодо документів п.3,5,6,і 12 ні щодо оновлення цінової пропозиції. Чи може Замовник силатися що в законі прописані вимоги до переможців і в тендерній документації замовник може не прописувати вимоги до переможців, але вимагати їх отримання? І відхилити переможця через вимоги, які не були прописані в тендерній документації? <b> Номер відповіді:</b> 266/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний коритстувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно абзацу 5 пункту 28 Особливостей у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту. Так відповідно до абзацу 8 пункту 28 Особливостей у тендерній документації зазначаються, зокрема, підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами. Відповідно до абзацу п’ятнадцятого пункту 47 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. Відповідно до абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей. Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ГЕЛІ-ФЛАЙ <b>Суть питання:</b> Добрий день, підскажіть будь ласка, як взяти довідку з Єдиної бази даних про підприємства,щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та довідку що до учасника процедури закупівлі не застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 267/2024

<b>Запит від:</b> Запит від "Центр з обслуговування закладів освіти" Сокальської міської ради Львівської області <b>Суть питання:</b> 1. Додаток 2 Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону “Про публічні закупівлі” вимагається - На підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) Учасник має надати, п.п.п.1.1.3. копії/ю документів/а на підтвердження виконання не менше, ніж одного договору, зазначеного в наданій Учасником довідці (усі видаткові накладні та ТТН-ліс). Звертаємо Вашу увагу на той факт , що згідно Наказу від 27.09.2021 № 621 Про затвердження Інструкції з ведення електронного обліку деревини, п. 36. Вивезення деревини із місць заготівлі на склади лісокористувача (нижні, проміжні склади, цехи переробки та інші підрозділи) власним чи найманим транспортом здійснюється на підставі ТТН-ліс, сформованої в КПК. П. 37. Переміщення деревини між складами підрозділу лісокористувача, де одна і та ж відповідальна особа, здійснюється на підставі ТТН-ліс. Тобто оформлення ТТН ліс здійснюється коли однією з сторін яка переміщує деревину є лісокористувач, в той же час якщо при виконанні постачання товару за аналогічним (аналогічними) за предметом закупівлі договору (договорами), виконується постачання товару між Постачальником який не є лісокористувачем та Замовником, то такий Постачальник не має складати ТТН ліс та надавати їх на підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). В такому випадку підтвердженням досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) є первинні облікові документи, а саме Видаткові накладні. Вимагаємо виключити вимогу про надання ТТН-ліс на підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). 2. Згідно Додатку 3 Технічна специфікація п. Учасник-переможець повинен мати склад чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області. Встановлюючи зазначену вимогу Ви суттєво обмежуєте кількість потенційних Учасників. Зазначена вимога не є обґрунтованою, оскільки кількість товару та кількість місць постачання є не настільки великими, щоб потребували наявності складу чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області. Відповідно до рекомендацій Антимонопольного комітету України (надалі АМКУ), які зазначено у листі №4-13-рк від 31.03.2020р: - частина 60: 1 Дискримінація учасників, це встановлення замовником вимог до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізовані порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Включення до тендерної документації дискримінаційних умов призводить до необгрунтовано звуження кола потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які СПРОМОЖНІ виконати умови договору, брати участь у конкурсі. Вважаємо, що встановлення вимоги щодо наявності складу чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області, є дискримінаційною. Відповідно до Закону України '"Про публічні закупівлі":- одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип недискримінації учасників (частина перша статті 5); - замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (частина четверта статті 5). На підставі вищенаведеного просимо видалити дискримінаційні вимоги та внести зміни до тендерної документації. Чи обов’язковим є зміна тендерної документації відповідно до даних вимог, згідно з законодавством??? <b> Номер відповіді:</b> 261/2024