Новини Мінекономіки
Консультація
№ 307/2024
10.06.2024
Оприлюднення інформації про закупівлю
Суть питання: Протиріччя між п. 49 Постанови КМУ №1178 від 12.10.2022 (5 днів для укладення договору з дати оприлюднення повідомлення про намір) та ст. 253 Цивільного кодексу України (відлік строку починається з наступного дня). Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 123/2023 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c50d66b-a34f-4b83-8ae3-e1fdea208d80&lang=uk-UA 2. З питань технічної реалізації вимог законодавства в системі PROZORRO, слід звертатися до адміністратора системи - ДП "ПРОЗОРРО", відповідно до наказу Мінекономіки від 07.04.2020 № 648. Веб-портал: www.prozorro.gov.ua
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 307/2024Огляд:
Суть питання:
Протиріччя між п. 49 Постанови КМУ №1178 від 12.10.2022 (5 днів для укладення договору з дати оприлюднення повідомлення про намір) та ст. 253 Цивільного кодексу України (відлік строку починається з наступного дня).
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 123/2023 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c50d66b-a34f-4b83-8ae3-e1fdea208d80&lang=uk-UA
2. З питань технічної реалізації вимог законодавства в системі PROZORRO, слід звертатися до адміністратора системи - ДП "ПРОЗОРРО", відповідно до наказу Мінекономіки від 07.04.2020 № 648. Веб-портал: www.prozorro.gov.ua
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> протиріччя в Цивільному Кодексі України та Постанові 1178
<b>Суть питання:</b> Замовник при укладанні договору за результатами конкурентної закупівлі керується пунктом 49 Настанови 1178 від 12.10.2022, в абзаці третьому цього пункту зазначено договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п’ять днів З ДАТИ оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, а в ст. 253 ЦКУ зазначено - Перебіг строку починається З НАСТУПНОГО ДНЯ після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Тобто вбачається протиріччя між законодавчими актами.
в доданих файлах завантажено скрін сторінки з системи zakupivli.pro, з наступною інформацією:
Повідомлення про намір підписати договір сформовано: 05.06.24, 10:46
Оскарження рішення про визначення переможця до: 10.06.2024 23:59
тобто керуючись п.49 Настанови замовник має право укласти договір з 10.06.2024, але враховуючи ст. 253 ЦКУ такими діями замовник порушує імперативну норму??????
при звернені до працівників системи https://my.zakupivli.pro отримано інформацію, що система технічно визначає перебіг строків керуючись ст. 253 Цивільного кодексу України.
<b>
Номер відповіді:</b> 307/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
123/2023
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c50d66b-a34f-4b83-8ae3-e1fdea208d80&lang=uk-UA
Водночас наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Консультація
№ 305/2024
07.06.2024
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 305/2024 (Щодо закупівлі підгузників через аптечні склади) * Суть питання: Чи може КНП "СЦПМСД" СМР закуповувати підгузники через укладення строкових договорів з аптечними складами без застосування процедури запиту ціни/пропозицій? * Висновки/Відповідь: Загальні засади здійснення закупівель визначені Законом України "Про публічні закупівлі". Тому, замовник повинен керуватися вартісними межами, визначеними у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", та положеннями Закону, обираючи вид закупівлі.
Предмет закупівлі
Консультація № 305/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 305/2024 (Щодо закупівлі підгузників через аптечні склади)
Суть питання: Чи може КНП "СЦПМСД" СМР закуповувати підгузники через укладення строкових договорів з аптечними складами без застосування процедури запиту ціни/пропозицій?
Висновки/Відповідь:
Загальні засади здійснення закупівель визначені Законом України "Про публічні закупівлі". Тому, замовник повинен керуватися вартісними межами, визначеними у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", та положеннями Закону, обираючи вид закупівлі.
Загальні засади здійснення закупівель визначені Законом України "Про публічні закупівлі". Тому, замовник повинен керуватися вартісними межами, визначеними у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", та положеннями Закону, обираючи вид закупівлі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП "СЦПМСД" СМР
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи можливо, здійснювати закупівлю підгузників через Аптечні склади? Заключати з ними сторокові договори і не закуповувати через запит/ціни пропозиції. Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 305/2024
Консультація
№ 306/2024
07.06.2024
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 306/2024: Суть питання: Чи можливо Агенції оборонних закупівель укладати додаткові угоди про збільшення ціни товару в державному контракті через коливання валютного курсу, якщо курс придбання валюти виконавцем вищий за передбачений контрактом, та чи може збільшення ціни перевищувати відсоток коливання офіційного курсу НБУ. Висновки/Відповідь: Питання можливості внесення змін до істотних умов державного контракту (договору), зокрема щодо зміни ціни, регулюється пунктом 48 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (зі змінами). Цим пунктом визначено вичерпний перелік випадків, коли можлива зміна істотних умов після укладення контракту. Аналіз наданої інформації та чинного законодавства не дозволяє надати однозначну відповідь без урахування конкретних обставин. Рекомендується детально аналізувати кожен випадок, враховуючи умови укладеного державного контракту (договору) та обґрунтування необхідності зміни ціни, відповідно до пунктів 45 та 48 вищезазначених Особливостей.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 306/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 306/2024
Суть питання: Чи можливо Агенції оборонних закупівель укладати додаткові угоди про збільшення ціни товару в державному контракті через коливання валютного курсу, якщо курс придбання валюти виконавцем вищий за передбачений контрактом, та чи може збільшення ціни перевищувати відсоток коливання офіційного курсу НБУ.
Висновки/Відповідь:
Питання можливості внесення змін до істотних умов державного контракту (договору), зокрема щодо зміни ціни, регулюється пунктом 48 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (зі змінами). Цим пунктом визначено вичерпний перелік випадків, коли можлива зміна істотних умов після укладення контракту. Аналіз наданої інформації та чинного законодавства не дозволяє надати однозначну відповідь без урахування конкретних обставин. Рекомендується детально аналізувати кожен випадок, враховуючи умови укладеного державного контракту (договору) та обґрунтування необхідності зміни ціни, відповідно до пунктів 45 та 48 вищезазначених Особливостей.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
<b>
Тема розширена:</b> роз'яснення питань
<b>Суть питання:</b> Основним законодавчим актом, що визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт i послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки i оборони, а також інших товарів, робіт i послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки i оборони є Закон України «Про оборонні закупівлі» та постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (зі змінами) (далі – Постанова № 1275), якою визначено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості).
Керівними нормативно-правовими актами для діяльності державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі – Агенція) є постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 494 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель службою державного замовника» (зі змінами) (далі – Постанова № 494), яка визначає Порядок використання Агенцією коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та наказ Міністерства оборони України від 04.08.2023 № 449 (зі змінами), що уповноважує Агенцію на виконання функцій служби державного замовника, визначає порядок взаємодії останньої із усіма сторонами процесу оборонних закупівель та уповноважує Агенцію на укладення державних контрактів (договорів).
Відповідно до пункту 43 Особливостей державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі». Порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Укладення державним замовником державного контракту (договору) здійснюється відповідно до Особливостей, зокрема на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення. При цьому в такій комерційній пропозиції зазначаються зокрема, але не виключно загальна вартість (ціна) та умови оплати (пункт 45 Особливостей).
Пунктом 48 Особливостей встановлено, що істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його укладення до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених Постановою 1275.
Наразі до Агенції звертаються контрагенти за державними контрактами (договорами) з пропозицією укласти додаткові угоди, предметом яких буде збільшення ціни товару за державним контрактом. При цьому контрагентами пропонується передбачити (встановити) ціну товару за державним контрактом, враховуючи коливання валютного курсу, вищу ніж коливання офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним Банком України, з дня укладення державного контракту до дня укладення відповідної додаткової угоди про збільшення ціни товару за державним контрактом.
Враховуючи викладене, та посилаючись на вищевказані нормативно-правові акти просимо надати роз’яснення стосовно таких питань:
чи можливо укладення Агенцією додаткової угоди до державного контракту (договору), якою передбачати зміну ціни товару за державним контрактом у зв’язку зі зміною витрат виконавця на придбання іноземної валюти за курсом вищим ніж встановлено умовами державного контракту;
чи може збільшення ціни товару за державним контрактом в зв’язку зі зміною курсу іноземної валюти перевищувати відсоток коливання курсу іноземної валюти, встановленого Національного Банку України, за аналогічний період.
<b>
Номер відповіді:</b> 306/2024
Консультація
№ 301/2024
05.06.2024
Оприлюднення інформації про закупівлю
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати в Prozorro тристоронній договір вартістю понад 1,5 млн грн, де замовник – ОМС, підрядник – ТОВ 1, а ТОВ 2 – платник, який напряму фінансує підрядника, без надходження коштів на рахунок замовника? Висновки/Відповідь: Так, потрібно. Згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) замовники, визначені пунктом 1 частини першої статті 2 Закону, здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону, крім випадків, встановлених частинами третьою і сьомою цієї статті. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Тобто, якщо ОМС виступає замовником у розумінні Закону, то на нього поширюється дія цього Закону. Згідно з абзацом 1 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію про закупівлю відповідно до статті 3 цього Закону. Згідно з пунктом 13 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, укладений між замовником та учасником за результатами проведеної закупівлі/спрощеної закупівлі, передбачений цим Законом. Отже, інформація про укладений договір про закупівлю, стороною якого є замовник, повинна бути оприлюднена в електронній системі закупівель відповідно до вимог Закону, незалежно від джерела фінансування.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 301/2024Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Чи потрібно оприлюднювати в Prozorro тристоронній договір вартістю понад 1,5 млн грн, де замовник – ОМС, підрядник – ТОВ 1, а ТОВ 2 – платник, який напряму фінансує підрядника, без надходження коштів на рахунок замовника?
Висновки/Відповідь:
Так, потрібно. Згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) замовники, визначені пунктом 1 частини першої статті 2 Закону, здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону, крім випадків, встановлених частинами третьою і сьомою цієї статті. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Тобто, якщо ОМС виступає замовником у розумінні Закону, то на нього поширюється дія цього Закону.
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію про закупівлю відповідно до статті 3 цього Закону.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, укладений між замовником та учасником за результатами проведеної закупівлі/спрощеної закупівлі, передбачений цим Законом.
Отже, інформація про укладений договір про закупівлю, стороною якого є замовник, повинна бути оприлюднена в електронній системі закупівель відповідно до вимог Закону, незалежно від джерела фінансування.
Суть питання:
Чи потрібно оприлюднювати в Prozorro тристоронній договір вартістю понад 1,5 млн грн, де замовник – ОМС, підрядник – ТОВ 1, а ТОВ 2 – платник, який напряму фінансує підрядника, без надходження коштів на рахунок замовника?
Висновки/Відповідь:
Так, потрібно. Згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) замовники, визначені пунктом 1 частини першої статті 2 Закону, здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону, крім випадків, встановлених частинами третьою і сьомою цієї статті. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Тобто, якщо ОМС виступає замовником у розумінні Закону, то на нього поширюється дія цього Закону.
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію про закупівлю відповідно до статті 3 цього Закону.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, укладений між замовником та учасником за результатами проведеної закупівлі/спрощеної закупівлі, передбачений цим Законом.
Отже, інформація про укладений договір про закупівлю, стороною якого є замовник, повинна бути оприлюднена в електронній системі закупівель відповідно до вимог Закону, незалежно від джерела фінансування.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства, землевпорядкування та майна Теплодарської міської ради
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Планується укладання тристороннього договору: перша сторона - орган місцевого самоврядування (Замовник), друга сторона - (ТОВ 1) підрядник , третя сторона - (ТОВ 2) платник, який буде повністю здійснювати фінансування. Вартість робіт перевищує 1,5 млн. гривень.Чи потрібно такий договір висвітлювати в прозоро? З урахуванням того, що гроші на рахунок замовника не поступають. Платник безпосередньо сплачує підряднику.
<b>
Номер відповіді:</b> 301/2024
Консультація
№ 302/2024
05.06.2024
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 302/2024 Суть питання: Можливість придбання бюджетною установою (селищною радою) екскаватора, що був у використанні. Висновки/Відповідь: Законодавством не встановлено прямої заборони на придбання бюджетними установами товарів, що були у використанні, зокрема екскаватора. Проте, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, передбачених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівлі, недискримінації учасників, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням. При цьому, замовник має обґрунтувати необхідність придбання саме вживаного екскаватора, враховуючи технічні характеристики, стан, гарантійні зобов'язання (за наявності), вартість та інші фактори, що можуть вплинути на ефективність використання бюджетних коштів. Рішення про закупівлю вживаного екскаватора має бути економічно обґрунтованим та відповідати потребам замовника.
Предмет закупівлі
Консультація № 302/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 302/2024
Суть питання: Можливість придбання бюджетною установою (селищною радою) екскаватора, що був у використанні.
Висновки/Відповідь: Законодавством не встановлено прямої заборони на придбання бюджетними установами товарів, що були у використанні, зокрема екскаватора. Проте, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, передбачених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівлі, недискримінації учасників, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням.
При цьому, замовник має обґрунтувати необхідність придбання саме вживаного екскаватора, враховуючи технічні характеристики, стан, гарантійні зобов'язання (за наявності), вартість та інші фактори, що можуть вплинути на ефективність використання бюджетних коштів. Рішення про закупівлю вживаного екскаватора має бути економічно обґрунтованим та відповідати потребам замовника.
Суть питання: Можливість придбання бюджетною установою (селищною радою) екскаватора, що був у використанні.
Висновки/Відповідь: Законодавством не встановлено прямої заборони на придбання бюджетними установами товарів, що були у використанні, зокрема екскаватора. Проте, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, передбачених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівлі, недискримінації учасників, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням.
При цьому, замовник має обґрунтувати необхідність придбання саме вживаного екскаватора, враховуючи технічні характеристики, стан, гарантійні зобов'язання (за наявності), вартість та інші фактори, що можуть вплинути на ефективність використання бюджетних коштів. Рішення про закупівлю вживаного екскаватора має бути економічно обґрунтованим та відповідати потребам замовника.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Тарутинська селищна рада Болградського району Одеської області
<b>Суть питання:</b> Чи можна бюджетній установі (селищній раді) придбати екскаватор б/в?
<b>
Номер відповіді:</b> 302/2024
Консультація
№ 303/2024
05.06.2024
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 303/2024 щодо змін в оголошення про закупівлю: Суть питання: Чи можна вносити зміни в оголошення про закупівлю, зокрема змінювати очікувану вартість? Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: Закупівлі в період дії воєнного стану та протягом 90 днів після його скасування проводяться відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами). 2. Оголошення: Оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням пункту 26 Особливостей, в тому числі очікувану вартість предмета закупівлі. 3. Внесення змін: * Замовник має право вносити зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів (пункт 54 Особливостей) з власної ініціативи, у разі усунення порушень, за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження відповідно до статті 8 Закону. * У разі внесення змін, строк для подання тендерних пропозицій продовжується таким чином, щоб з моменту внесення змін до закінчення кінцевого строку подання залишалося не менше чотирьох днів. * Зміни розміщуються в електронній системі закупівель у новій редакції з переліком змін. 4. Річний план: * Відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби і включається до річного плану закупівель. Річний план та зміни до нього оприлюднюються протягом п’яти робочих днів з дня затвердження. * При внесенні змін до тендерної документації та оголошення слід враховувати інформацію в річному плані. Зміни до річного плану є передумовою проведення закупівлі. 5. Оприлюднення інформації: Замовник оприлюднює оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію відповідно до пункту 24 Особливостей та Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 р. № 1082. 6. Технічні питання: З технічних питань щодо функціонування системи Prozorro слід звертатися до ДП “ПРОЗОРРО” (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648). 7. Додаткову інформацію можна знайти в листах Мінекономіки від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 та від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06.
Відкриті торги
Консультація № 303/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 303/2024 щодо змін в оголошення про закупівлю
Суть питання: Чи можна вносити зміни в оголошення про закупівлю, зокрема змінювати очікувану вартість?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення: Закупівлі в період дії воєнного стану та протягом 90 днів після його скасування проводяться відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами).
2. Оголошення: Оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням пункту 26 Особливостей, в тому числі очікувану вартість предмета закупівлі.
3. Внесення змін:
* Замовник має право вносити зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів (пункт 54 Особливостей) з власної ініціативи, у разі усунення порушень, за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження відповідно до статті 8 Закону.
* У разі внесення змін, строк для подання тендерних пропозицій продовжується таким чином, щоб з моменту внесення змін до закінчення кінцевого строку подання залишалося не менше чотирьох днів.
* Зміни розміщуються в електронній системі закупівель у новій редакції з переліком змін.
4. Річний план:
* Відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби і включається до річного плану закупівель. Річний план та зміни до нього оприлюднюються протягом п’яти робочих днів з дня затвердження.
* При внесенні змін до тендерної документації та оголошення слід враховувати інформацію в річному плані. Зміни до річного плану є передумовою проведення закупівлі.
5. Оприлюднення інформації: Замовник оприлюднює оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію відповідно до пункту 24 Особливостей та Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 р. № 1082.
6. Технічні питання: З технічних питань щодо функціонування системи Prozorro слід звертатися до ДП “ПРОЗОРРО” (наказ Мінекономіки від 07.04.2020 № 648).
7. Додаткову інформацію можна знайти в листах Мінекономіки від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 та від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО З УТРИМАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ «СПЕЦЖИТЛОФОНД»
<b>
Тема розширена:</b> Зміни в оголошення закупівлі.
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Чи можна вносити зміни в оголошення , а саме змінювати очікувану вартість закупівлі? Закупівля оприлюднена на ПРОЗЗОРО в неї вносяться зміни у технічну частину, і змінюється очікувана вартість.
<b>
Номер відповіді:</b> 303/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та в листі від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06
"Щодо внесення змін"
(9. Щодо надання роз’яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї та/або оголошення про проведення відкритих торгів), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 26 Особливостей оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону з урахуванням цих особливостей. Зокрема, оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; очікувана вартість предмета закупівлі.
Надання роз’яснень щодо тендерної документації та внесення змін до неї та/або оголошення про проведення відкритих торгів здійснюється замовником відповідно до пункту 54 Особливостей.
Замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів. У разі внесення змін до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме - в оголошенні про проведення відкритих торгів таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів.
Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у новій редакції зазначених документації та/або оголошення додатково до їх попередньої редакції. Замовник разом із змінами до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів у машинозчитувальному форматі розміщуються в електронній системі закупівель протягом одного дня з дати прийняття рішення про їх внесення.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
При цьому складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, а отже передує їх проведенню.
У зв'язку з цим, при внесенні змін до тендерної документації та оголошення замовнику слід урахувувати інформацію, вказану ним в річному плані для уникнення невідповідності між оголошеною та проведеною процедурою закупівлі, оскільки визначення потреби у товарах, роботах, послугах, у тому числі щодо кількості або обсягів закупівлі, очікуваної вартості, планування джерел видатків тощо, є необхідними передумовами здійснення закупівель.
Крім цього, згідно з пунктом 24 Особливостей Замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 р. № 1082, та Особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю товарів, послуг не пізніше ніж за сім днів, на закупівлю робіт не пізніше ніж за 14 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Водночас, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua
, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому з технічних питань, зокрема технічного обмеження коригування в річному плані очікуваної вартості предмета закупівлі, слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Консультація
№ 300/2024
04.06.2024
Інше
Суть питання: Запит щодо правомірних дій замовника (Міжгірська селищна рада) для завершення закупівлі продуктів харчування для дошкільних закладів, проведеної за процедурою запиту пропозицій постачальників. Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомило, що відповідь на аналогічне звернення вже надана листом від 12.06.2024 № 3323-04/42869-06. Для отримання роз'яснень необхідно ознайомитись з цим листом.
Інше
Консультація № 300/2024Огляд:
Суть питання: Запит щодо правомірних дій замовника (Міжгірська селищна рада) для завершення закупівлі продуктів харчування для дошкільних закладів, проведеної за процедурою запиту пропозицій постачальників.
Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомило, що відповідь на аналогічне звернення вже надана листом від 12.06.2024 № 3323-04/42869-06. Для отримання роз'яснень необхідно ознайомитись з цим листом.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Міжгірська селищна рада Закарпатської області
<b>
Тема розширена:</b> Вирішення питання щодо завершення закупівлі за результатами запиту пропозицій постачальників
<b>Суть питання:</b> 29 травня 2024 р. на електронну адресу Мінекономіки (
[email protected]
) нами направлено лист з приводу вирішення питання щодо завершення закупівлі за результатами запиту пропозицій постачальників, що додається у вкладенні (додаткові матеріали). Враховуючи той факт, що продукти харчування за предметом закупівлі, про яку йде мова в листі, необхідні для оперативного забезпечення харчування дітей закладів дошкільної освіти, просимо розглянути дане звернення та надати роз’яснення щодо подальших правомірних дій селищної ради (замовника) згідно чинного законодавства стосовно даної Закупівлі.
<b>
Номер відповіді:</b> 300/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на ваше аналогічне звернення була надана листом Мінекономіки від 12.06.2024 № 3323-04/42869-06, що додається.
Консультація
№ 299/2024
03.06.2024
Інше
Суть питання: До якої статті витрат у калькуляції (згідно з Додатком 2 до ПКМУ № 861) виробник повинен включати суму мита на імпортовані складові, якщо у графу "МВ" вноситься митна вартість товару без урахування мита? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запитах № 681/2023 та № 117/2023, розміщених на сайті Мінекономіки за посиланнями: * https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=847abf0c-50a9-4f31-975f-0910ee616535&lang=uk-UA * https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e08a29d8-9273-4f78-9d62-4b6bcf144c1b&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 299/2024Огляд:
Суть питання: До якої статті витрат у калькуляції (згідно з Додатком 2 до ПКМУ № 861) виробник повинен включати суму мита на імпортовані складові, якщо у графу "МВ" вноситься митна вартість товару без урахування мита?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запитах № 681/2023 та № 117/2023, розміщених на сайті Мінекономіки за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-РЕГІОН"
<b>
Тема розширена:</b> локалізація виробництва
<b>Суть питання:</b> Пунктом 61 Прикінцевих положень Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2024 році - 20 відсотків;
Даним пунктом встановлено також методику розрахунку ступеню локалізації виробництва з собівартості товару.
Під час подання заявки про внесення товару до переліку локалізованих, надається калькуляція розрахунку ступеню локалізації виробництва товару. (врегульовано ПКМУ № 861 від 02.08.2022р.) за якою розраховується відсоток локалізації виробництва товару в Україні.
Складовою цих розрахунків є:
МВ - митна вартість сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, імпортованих на митну територію України виробником для виробництва товару, що є предметом закупівлі, гривень;
Згідно статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно статті 50 Кодексу – відомості про митну вартість товарів використовується для нарахування митних платежів, і відповідно не може входити до митної вартості.
Відповідно, це буде сума сплачена за товар та сума витрат на транспортування товару. З митної вартості товару буде визначено рівень мита який має бути сплачений імпортером (постачальником) до державного бюджету та врахований як витрати при визначенні його собівартості, і відповідно мають бути відображені в калькуляції яка подається під час внесення товару до переліку локалізованих, як це передбачено Законом України «Про публічні закупівлі» та Порядком підтвердження ступеню локалізації виробництва товарів (ПКМУ № 861 від 02.08.2022р.).
Враховуючи, що відповідна сума мита на товар включається у собівартість як витрати виробника в Україні, просимо надати пояснення до якої статті витрат з наявних в калькуляції наданої в додатку 2 до Порядку підтвердження ступеню локалізації виробництва товарів (ПКМУ № 861 від 02.08.2022р.), виробник має включати митні витрати з ввезеного імпорту який є складовою частиною виробленого у подальшому товару на території України якщо в графу МВ – вноситься митна вартість товару без суми мита на нього.
<b>
Номер відповіді:</b> 299/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах
№ 681/2023, № 117/2023,
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=847abf0c-50a9-4f31-975f-0910ee616535&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e08a29d8-9273-4f78-9d62-4b6bcf144c1b&lang=uk-UA
Консультація
№ 296/2024
30.05.2024
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 296/2024 (щодо пп 19 п 13 Особливостей): Суть питання: Які саме гарантії, кредити та гранти маються на увазі в пп 19 п 13 Особливостей, щоб уникнути довільного трактування замовниками? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 190/2024 на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Інше
Консультація № 296/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 296/2024 (щодо пп 19 п 13 Особливостей)
Суть питання: Які саме гарантії, кредити та гранти маються на увазі в пп 19 п 13 Особливостей, щоб уникнути довільного трактування замовниками?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в запиті № 190/2024 на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Пшенична Анастасія Олександрівна
<b>
Тема розширена:</b> Пп 19 п 13 Особливостей
<b>Суть питання:</b> Уточніть, будь ласка, про які саме гарантії, кредити та гранти йдеться в пп 19 п 13 Особливостей? Це допоможе запобігти довільному тлумаченню цієї норми замовниками.
<b>
Номер відповіді:</b> 296/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 190/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 297/2024
30.05.2024
Оскарження процедур закупівель
Консультація Мінекономіки № 297/2024 (UA-2024-02-14-003015-a): Суть питання: Чи зупиняє оскарження рішення АМКУ в суді перебіг строку виконання цього рішення, коли рішення АМКУ зобов'язує замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься в запитах № 1601/2021 та 1478/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: * https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2f91954-3a8f-4ea4-b7d7-20cefed9f941&lang=uk-UA * https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4e8b2886-a2e6-44b4-bed7-b474c24639ab&lang=uk-UA
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 297/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 297/2024 (UA-2024-02-14-003015-a)
Суть питання: Чи зупиняє оскарження рішення АМКУ в суді перебіг строку виконання цього рішення, коли рішення АМКУ зобов'язує замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься в запитах № 1601/2021 та 1478/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради"
<b>
Тема розширена:</b> Оскарження процедури закупівлі до суду.
<b>Суть питання:</b> Учасник процедури закупівлі оскаржив рішення Замовника про відхилення його тендерної пропозиції до АМКУ.
АМКУ прийняв рішення зобов'язати Замовника скасувати своє рішення.
Інший Учасник процедури закупівлі звернувся з позовною заявою до Київського окружного адміністративного суду з оскарженням рішення АМКУ.
Чи зупиняє перебіг строку виконання рішення АМКУ оскарження Учасника процедури закупівлі до Київського окружного адміністративного суду.
Ідентифікатор процедури закупівлі: UA-2024-02-14-003015-a
<b>
Номер відповіді:</b> 297/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запитах №
1601/2021
, 1478/2021,
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2f91954-3a8f-4ea4-b7d7-20cefed9f941&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4e8b2886-a2e6-44b4-bed7-b474c24639ab&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запитах №
1601/2021
, 1478/2021,
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2f91954-3a8f-4ea4-b7d7-20cefed9f941&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4e8b2886-a2e6-44b4-bed7-b474c24639ab&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі
Консультації з питань закупівель
реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Консультація
№ 298/2024
30.05.2024
Зміна істотних умов договору
Суть питання: ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" відмовляється підписувати додаткову угоду до договору на постачання газу, укладеного відповідно до пп.1 п. 19 "Особливостей", після закінчення строку дії договору. Додаткова угода необхідна для публікації на "Прозоро" та зменшення бюджетних зобов'язань. Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: * Закупівлі здійснюються з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі”. 2. Тендерна документація та зміни до договору: * Тендерна документація формується згідно зі статтею 22 Закону з урахуванням Особливостей (пункт 28 Особливостей). * Стаття 22 Закону вимагає зазначення проекту договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. * Істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання до виконання зобов’язань у повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 Особливостей. * Зміна істотних умов можлива у випадках та порядку, передбачених проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. 3. Додаткова інформація: * Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”. 4. Відповідальність та вирішення спорів: * Розділ V Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлює відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. * Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність (стаття 216 ГК України). * Спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні правочинів, вирішуються у судовому порядку (стаття 188 ГК України). * Господарські санкції можуть включати відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (стаття 217 ГК України). * Стаття 222 ГК України встановлює досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності. 5. Виконання судових рішень: * Судові рішення є обов'язковими до виконання (стаття 129-1 Конституції України). * Передбачена кримінальна відповідальність за умисне невиконання судових рішень. 6. Рекомендації: * У випадку відмови постачальника від підписання додаткової угоди, замовнику слід керуватися умовами договору, положеннями Господарського кодексу України, а також мати на увазі можливість вирішення спору в судовому порядку.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 298/2024Огляд:
Суть питання: ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" відмовляється підписувати додаткову угоду до договору на постачання газу, укладеного відповідно до пп.1 п. 19 "Особливостей", після закінчення строку дії договору. Додаткова угода необхідна для публікації на "Прозоро" та зменшення бюджетних зобов'язань.
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення:
* Закупівлі здійснюються з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі”.
2. Тендерна документація та зміни до договору:
* Тендерна документація формується згідно зі статтею 22 Закону з урахуванням Особливостей (пункт 28 Особливостей).
* Стаття 22 Закону вимагає зазначення проекту договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
* Істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання до виконання зобов’язань у повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 Особливостей.
* Зміна істотних умов можлива у випадках та порядку, передбачених проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
3. Додаткова інформація:
* Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”.
4. Відповідальність та вирішення спорів:
* Розділ V Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлює відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.
* Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність (стаття 216 ГК України).
* Спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні правочинів, вирішуються у судовому порядку (стаття 188 ГК України).
* Господарські санкції можуть включати відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (стаття 217 ГК України).
* Стаття 222 ГК України встановлює досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.
5. Виконання судових рішень:
* Судові рішення є обов'язковими до виконання (стаття 129-1 Конституції України).
* Передбачена кримінальна відповідальність за умисне невиконання судових рішень.
6. Рекомендації:
* У випадку відмови постачальника від підписання додаткової угоди, замовнику слід керуватися умовами договору, положеннями Господарського кодексу України, а також мати на увазі можливість вирішення спору в судовому порядку.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
<b>
Тема розширена:</b> ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" відмовляється підписувати додаткову угоду відповідно до пп.1 п. 19 "Особливостей"
<b>Суть питання:</b> Укладений договір на постачання природного газу з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на період з 01.01.2024 по 15.04.2024 року та по закінченню строку постачання товару Постачальник відмовляється підписувати додаткову угоду до договору відповідно до пп.1 п. 19 "Особливостей", яка в край необхідна для публікації на "Прозоро" та зменшення зареєстрованих бюджетних зобов'язань в органах Держказначейства!
<b>
Номер відповіді:</b> 298/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 228/2024
,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a8a629c0-ff69-458a-8888-256f38429709&lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім
підпунктів 13
та
15
пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
Крім цього, питання внесення змін до договору про закупівлю міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “
Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Розділом V Господарського Кодексу України (далі ГК УКраїни) встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Крім цього, зазначаємо, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності вирішуються у судовому порядку. Згідно з частиною четвертою статт 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. При цьому досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності встановлений статтею 222 ГК України. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Водночас зазначаємо, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. При цьому Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Консультація
№ 295/2024
29.05.2024
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Чи правомірне продовження строку дії договору капітального ремонту на підставі п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп. 4 п. 19 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, з урахуванням перенесення фінансування на наступний бюджетний рік? Чи необхідно застосовувати ч. 6 ст. 41 Закону? Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомляє, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Водночас, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, Законом України "Про публічні закупівлі" та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не має повноважень визначати правомірність дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 295/2024Огляд:
Суть питання:
Чи правомірне продовження строку дії договору капітального ремонту на підставі п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп. 4 п. 19 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, з урахуванням перенесення фінансування на наступний бюджетний рік? Чи необхідно застосовувати ч. 6 ст. 41 Закону?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки повідомляє, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, Законом України "Про публічні закупівлі" та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не має повноважень визначати правомірність дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Березанська селищна рада
<b>
Тема розширена:</b> Продовження строку дії договору на здійсненян капітального ремонту на підставі п.4 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> 26.04.2023 оголошено про проведення відкритих торгів на капітальний ремонт об’єкту водопостачання. Згідно з ТД строк виконання робіт згідно договору, 01.09.2023. У зв’язку з розглядом АМКУ скарг на рішення уповноваженої особи та повторною кваліфікацією одного із учасників, договір між Замовником та Підрядником. укладено лише 27 вересня 2023, на загальну суму 4 607 964 грн.. У зв’язку з чим додатковою угодою № 1 до Договору строк виконання робіт продовжено до 31.12.2023 року. Вже 20.12.2023 року відповідно до Додаткової угоди № 3 до договору з урахуванням п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пп. 4 п. 19 постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 Особливостей, та пп. Умов самого договору, строк виконання робіт та строк дії договору продовжено до 29.02.2024 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань. У зв’язку з закінченням бюджетного року загальна сума Договору на 2023 рік становила 2 527 785,00 грн. Сума залишку перенесена на 2024 рік та складала 2 080 179,00 грн. (т.б. приблизно 45% договору). Чи правомірні дії замовника у цьому випадку? Чи необхідно у цій ситуації застосовувати ч.6 ст. 41 Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 295/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю"
(
Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю
), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі”, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.