Новини Мінекономіки
Консультація
№ 555/2017
09.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки: Визначення субпідрядника генпідрядником: Суть питання: Чи повинен генпідрядник, який виграв торги на 17 млн грн, проводити процедуру закупівлі для визначення субпідрядника на 0,8 млн грн (менше 20% від загального обсягу), якщо в тендерній пропозиції генпідрядника не було вказано про залучення субпідрядників? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e629f2e1-a1c9-4e58-8584-834634a6632b&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 555/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки: Визначення субпідрядника генпідрядником
Суть питання: Чи повинен генпідрядник, який виграв торги на 17 млн грн, проводити процедуру закупівлі для визначення субпідрядника на 0,8 млн грн (менше 20% від загального обсягу), якщо в тендерній пропозиції генпідрядника не було вказано про залучення субпідрядників?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e629f2e1-a1c9-4e58-8584-834634a6632b&lang=uk-UA
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ЗАПОРІЖМІСЬКСВІТЛО
Тема розширена: Необхідність проведення торгів генпідрядником для визначення субпідрядника
Суть: Наше підприємство (комунальне підприємство) виграло торги у замовника на надання послуг у розмірі 17 млн. грн. згідно тендерної документації генпідрядник не вказує в своєї тендерної пропозиції про залучення субпідрядників, у разі надання послуг останніми у розмірі до 20 % від загального обсягу. Під час виконання умов договору у генпідрядника виникла потреба залучити субпідрядну організацію до надання послуг. Вартість послуг субпідрядника складає 0,8 млн. грн. (що становить менш ніж 20% від загального обсягу).
Питання:
Чи повинен генпідрядник у цьому випадку проводити процедуру закупівлі для визначення субпідрядника?
Номер відповіді: Відповідь на запит 555/2017
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e629f2e1-a1c9-4e58-8584-834634a6632b&lang=uk-UA
Консультація
№ 563/2017
09.05.2026
Інше
Консультація Мінекономіки щодо пов'язаних осіб у публічних закупівлях: Суть питання: Чи є дискримінаційним положення п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" у випадку, коли учасники закупівлі входять до сфери управління одного органу, і чи не порушує це антимонопольне та антикорупційне законодавство? Висновки/Відповідь: Під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника. * Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо він є пов'язаною особою з іншими учасниками або з членами тендерного комітету/уповноваженою особою замовника. * Поняття "пов'язана особа" визначено п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі". * Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб.
Інше
Консультація № 563/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо пов'язаних осіб у публічних закупівлях
Суть питання: Чи є дискримінаційним положення п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" у випадку, коли учасники закупівлі входять до сфери управління одного органу, і чи не порушує це антимонопольне та антикорупційне законодавство?
Висновки/Відповідь:
Під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ГОЛОВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ"
Суть: До сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру входить понад 50 державних підприємств, які є самостійними суб’єктами господарювання.
В систему регіональних інститутів землеустрою входить 25 державних підприємств, які є самостійними суб’єктами господарювання, засновані та діють на основі державної власності та входять до сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Стаття 17 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає підстави відмови в участі у процедурі закупівлі.
Однією з підстав для обов’язкового прийняття рішення про відмову учаснику у процедурі закупівлі є пункт 7 частини 1 статті 17, а саме:
тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника;
У статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено поняття пов’язаної особи.
Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено один із принципів здійснення закупівель, а саме недискримінація учасників.
Вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Відповідно до статті 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення по наступним питанням:
1) чи не є дискримінаційним пункт 7 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» по відношенню до учасників процедури закупівлі, які входять до сфери управління одного органу?
2) чи не порушує пункт 7 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», який є прямою вказівкою на відмову у процедурі закупівлі учасників, які входять до сфери управління одного органу, право бути учасником закупівлі?
3) чи порушуються норми антимонопольного законодавства у разі участі у процедурі закупівель учасників, які входять до сфери управління одного органу?
4) чи порушуються норми антикорупційного законодавства у разі участі у процедурі закупівель учасників, які входять до сфери управління одного органу?
Номер відповіді: Відповідь на запит 563/2017
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” - особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Таким чином, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Консультація
№ 572/2017
09.05.2026
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки №572/2017: Суть питання: Чи мають право учасники торгів, вартість яких перевищує 133 тис. євро, подавати тендерні пропозиції без остаточної ціни до аукціону та формувати її безпосередньо перед аукціоном, а також чи можуть вони ініціювати зміну або відкликання пропозиції до аукціону відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону? Висновки/Відповідь: 1. Порядок подання тендерних пропозицій регулюється ст. 25 Закону України "Про публічні закупівлі". Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді, з обов'язковим зазначенням ціни. 2. Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання, без втрати забезпечення тендерної пропозиції. 3. Згідно зі статтею 21 Закону строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 15 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 30 днів з дня його оприлюднення.
Відкриті торги
Консультація № 572/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки №572/2017
Суть питання:
Чи мають право учасники торгів, вартість яких перевищує 133 тис. євро, подавати тендерні пропозиції без остаточної ціни до аукціону та формувати її безпосередньо перед аукціоном, а також чи можуть вони ініціювати зміну або відкликання пропозиції до аукціону відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону?
Висновки/Відповідь:
1. Порядок подання тендерних пропозицій регулюється ст. 25 Закону України "Про публічні закупівлі". Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді, з обов'язковим зазначенням ціни.
2. Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання, без втрати забезпечення тендерної пропозиції.
3. Згідно зі статтею 21 Закону строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 15 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 30 днів з дня його оприлюднення.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД АСОЦІАЦІЯ ”ВСЕУКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА АСОЦІАЦІЯ”
Суть: У разі закупівлі товарів та послуг, вартість яких перевищує 133 тисячі євро, електронний аукціон проводиться лише після проведення оцінки відповідності тендерних пропозицій технічним вимогам та кваліфікаційним критеріям. Проте, Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Хоча, з моменту фактичного опублікування тендерної документації до моменту проведення електронного аукціону щодо предмета закупівлі, вартість якого перевищує 133 тисячі євро може пройти досить великий період часу (20 робочих днів для оцінки відповідності Учасника публічних закупівель кваліфікаційним та технічним вимогам та додатково 5 днів з моменту опублікування протоколу розгляду тендерних пропозицій), що істотно може вплинути на зміну ринкової ціни на товари, які виступають предметом закупівлі.
Суть питання: Чи вправі Учасники публічних закупівель за умови участі у закупівлі, предметом якої виступають товари та послуги, вартість яких перевищує 133 тисячі євро, до моменту проведення електронного аукціону подавати тендерні пропозиції без визначення остаточної ціни закупівлі та формувати остаточну ціну предмета закупівлі безпосередньо перед проведенням електронного аукціону, а також чи вправі Учасники публічних закупівель у порядку, встановленому ч.5 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі», ініціювати зміну або відкликання тендерної пропозиції до моменту проведення електронного аукціону?
Номер відповіді: Відповідь на запит 572/2017
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок подання тендерних пропозицій визначений статтею 25 Закону та передбачає, що документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається, зокрема інформація про ціну. Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом.
Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються в разі, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
При цьому згідно з статтею 21 Закону строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 15 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 30 днів з дня його оприлюднення.
Консультація
№ 596/2017
09.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки (Відповідь № 596/2017): Суть питання: Чи правомірні дії УДКСУ, що не реєструє разовий договір на ПММ (додаткові кошти), поки триває тендер на ПММ? Чи має право відділ освіти укласти одноразовий договір в такій ситуації? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Відкриті торги
Консультація № 596/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки (Відповідь № 596/2017)
Суть питання: Чи правомірні дії УДКСУ, що не реєструє разовий договір на ПММ (додаткові кошти), поки триває тендер на ПММ? Чи має право відділ освіти укласти одноразовий договір в такій ситуації?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ВІДДІЛ ОСВІТИ
Суть: Відділом освіти наразі проводиться тендер на ПММ. В процесі проведення тендеру сесією були виділені дод.кошти на ПММ.Відділ освіти має намір заключити разовий договір з постачальником на суму виділених коштів(тендер не завершено),але місцевий УДКСУ не реєструє цей договір,мотивують тим, що ми повинні були призупинити тендер,сплюсувати всі кошти і розпочати новий.
Питання:чи правомірні дії УДКСУ і чи має право відділ освіти заключити одноразовий договір?
Номер відповіді: Відповідь на запит 596/2017
Відповідь: Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 604/2017
09.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки (Відповідь на запит 604/2017): Суть питання: Чи має право замовник звертатися до учасника за роз’ясненнями змісту його тендерної пропозиції під час розгляду тендерної пропозиції учасника по процедурі відкритих торгів відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", враховуючи відсутність аналогічної норми як у ч. 1 ст. 28 Закону України "Про здійснення державних закупівель"? Висновки/Відповідь: Закон України "Про публічні закупівлі" не передбачає права замовника звертатися до учасника за роз’ясненнями змісту його тендерної пропозиції під час розгляду тендерної пропозиції учасника.
Відкриті торги
Консультація № 604/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки (Відповідь на запит 604/2017)
Суть питання: Чи має право замовник звертатися до учасника за роз’ясненнями змісту його тендерної пропозиції під час розгляду тендерної пропозиції учасника по процедурі відкритих торгів відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", враховуючи відсутність аналогічної норми як у ч. 1 ст. 28 Закону України "Про здійснення державних закупівель"?
Висновки/Відповідь: Закон України "Про публічні закупівлі" не передбачає права замовника звертатися до учасника за роз’ясненнями змісту його тендерної пропозиції під час розгляду тендерної пропозиції учасника.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "НАЦІОНАЛЬНИЙ ОЛІМПІЙСЬКИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ"
Тема розширена: Звернення до учасників за роз’ясненнями змісту їх пропозицій
Суть: Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про здійснення державних закупівель" замовник мав право звернутися до учасників за роз’ясненнями змісту їх пропозицій конкурсних торгів з метою спрощення розгляду та оцінки пропозицій.
В Законі України "Про публічні закупівлі" таку норму не передбачили.
Тож чи має право замовник звернутися до учасника за роз’ясненнями змісту його тендерної пропозиції під час розгляду тендерної пропозиції учасника по процедурі відкритих торгів відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"?
Номер відповіді: Відповідь на запит 604/2017
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас Законом не передбачено право замовника звертатись до учасника за роз’ясненнями змісту його тендерної пропозиції під час розгляду тендерної пропозиції учасника.
Консультація
№ 626/2017
09.05.2026
Відкриті торги
Суть питання: Чи має право замовник за Законом України «Про здійснення державних закупівель» №1197-VIІ від 10.04.2014р. (що діяв у 2016 році) погодити перерахунок цін на матеріали у договорі про закупівлю робіт, укладеному за результатами відкритих торгів, у зв'язку зі здорожчанням цін, якщо це не призведе до збільшення суми договору? Висновки/Відповідь: Рекомендуємо ознайомитися з роз'ясненням Мінекономіки, викладеним у листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відкриті торги
Консультація № 626/2017Огляд:
Суть питання: Чи має право замовник за Законом України «Про здійснення державних закупівель» №1197-VIІ від 10.04.2014р. (що діяв у 2016 році) погодити перерахунок цін на матеріали у договорі про закупівлю робіт, укладеному за результатами відкритих торгів, у зв'язку зі здорожчанням цін, якщо це не призведе до збільшення суми договору?
Висновки/Відповідь: Рекомендуємо ознайомитися з роз'ясненням Мінекономіки, викладеним у листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД УПРАВЛІННЯ ПО ІНВЕСТИЦІЯХ ТА БУДІВНИЦТВУ ГОРІШНЬОПЛАВНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Суть: У 2016 році було проведено відкриті торги,згідно Закону України «Про здійснення державних закупівель» №1197-VIІ від 10.04.2014р.,на закупівлю робіт та була визначена кінцева ціна по договору.
У зв'язку із значним здорощанням цін на матеріальні ресурси,Підрядник звернувся письмово з проханням здійснити перерахунок цін на матеріали, які передбачені договірною ціною.
Чи має право Замовник,дати згоду на вищевказаний перерахунок, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми договору?
Номер відповіді: Відповідь на запит 626/2017
Відповідь: Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 627/2017
09.05.2026
Інше
Консультація щодо зміни типу акціонерного товариства в тендерному договорі: Суть питання: Чи потрібно вносити зміни до договору про закупівлю у зв'язку зі зміною типу акціонерного товариства виконавця (з ПАТ на ПрАТ) в процесі виконання договору? Висновки/Відповідь: Зміна типу акціонерного товариства (з ПАТ на ПрАТ) є перетворенням юридичної особи (ст. 108 Цивільного кодексу України). У такому випадку до нової юридичної особи (ПрАТ) переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи (ПАТ). Отже, нова юридична особа (ПрАТ), як правонаступник попередньої (ПАТ), може виконувати договір про закупівлю. Внесення змін до договору в даному випадку можливо, але не є обов'язковим, оскільки правонаступництво вже відбулося згідно із законодавством (ст. 104, ст. 108 Цивільного кодексу України).
Інше
Консультація № 627/2017Огляд:
Консультація щодо зміни типу акціонерного товариства в тендерному договорі
Суть питання: Чи потрібно вносити зміни до договору про закупівлю у зв'язку зі зміною типу акціонерного товариства виконавця (з ПАТ на ПрАТ) в процесі виконання договору?
Висновки/Відповідь:
Зміна типу акціонерного товариства (з ПАТ на ПрАТ) є перетворенням юридичної особи (ст. 108 Цивільного кодексу України). У такому випадку до нової юридичної особи (ПрАТ) переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи (ПАТ).
Отже, нова юридична особа (ПрАТ), як правонаступник попередньої (ПАТ), може виконувати договір про закупівлю. Внесення змін до договору в даному випадку можливо, але не є обов'язковим, оскільки правонаступництво вже відбулося згідно із законодавством (ст. 104, ст. 108 Цивільного кодексу України).
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ДНЗ "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ"
Тема розширена: Зміна типу акціонерного товариства в тендерному договорі
Суть: За результатами переговорної процедури закладом укладено договір про закупівлю електричної енергії з ПАТ "Кіровоградобленерго". В процесі виконання договору за рішенням загальних зборів ПАТ "Кіровоградобленерго" в квітні 2017року змінює тип акціонерного товариства з публічного на приватне акціонерне товариство. У зв'язку з цим постало питання щодо доцільності внесення відповідних змін до договору про закупівлю. Листом МЕРТ від 26.02.2016року роз'яснено порядок дій у разі правонаступництва замовника, однак роз'яснень щодо правонаступництва виконавця договору не надано. У зв'язку з цим прошу роз'яснити доцільність та порядок внесення змін до договору у зв'язку з зміною типу акціонерного товариства виконавця договору.
Номер відповіді: Відповідь на запит 627/2017
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.
У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Отже, у разі зміни організаційно-правової форми юридичної особи учасника нова юридична особа, яка є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов’язки, може вчиняти дії по виконанню укладеного договору про закупівлю.
Консультація
№ 06/1063
09.05.2026
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі товарів для перепродажу: Суть питання: Чи можна застосовувати п. 3 ч. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" при закупівлі продукції для реалізації в закладах громадського харчування, у тому числі сировини для приготування страв? Висновки/Відповідь: У Мінекономіки вважають, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc. Згідно з абзацом четвертим даного листа, дія Закону не поширюється на випадки, передбачені ч. 4 ст. 2 Закону, для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. При цьому Мінекономіки не визначає правомірність дій суб'єктів сфери публічних закупівель та не відносить конкретні випадки до таких, на які не поширюється дія Закону.
Інше
Консультація № 06/1063Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі товарів для перепродажу
Суть питання:
Чи можна застосовувати п. 3 ч. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" при закупівлі продукції для реалізації в закладах громадського харчування, у тому числі сировини для приготування страв?
Висновки/Відповідь:
У Мінекономіки вважають, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Згідно з абзацом четвертим даного листа, дія Закону не поширюється на випадки, передбачені ч. 4 ст. 2 Закону, для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
При цьому Мінекономіки не визначає правомірність дій суб'єктів сфери публічних закупівель та не відносить конкретні випадки до таких, на які не поширюється дія Закону.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД РЕГІОНАЛЬНА ФІЛІЯ "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
Тема розширена: товари, що закуповуються для перепродажу
Суть: На питання щодо умов застосування підстави передбаченої п. 3 ч. 4 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (якщо предметом закупівлі є товари, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів та інші суб'єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж за тих самих умов, що і замовник) отримана консультація, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”.
Просимо повідомити яким саме розділом/абзацом вказаного листа керуватися у випадку закупівлі продукції для реалізації в закладах громадського харчування, у тому числі сировини для приготування страв?
Номер відповіді: Відповідь на запит 635/2017
Відповідь: Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , у абзаці четвертому якого указано, що дія Закону додатково не розповсюджується на випадки, передбачені частиною четвертою статті 2 Закону для замовників, які здійснюють діяльність у окремих сферах господарювання.
При цьому повідомляємо, що до компетенції Міністерства не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель та віднесення випадків, зазначених у зверненнях заявників, до таких, на які не поширюється дія Закону у конкретних випадках.
Консультація
№ 641/2017
09.05.2026
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки (відповідь 641/2017): Суть питання: Чи має право замовник акцептувати пропозицію одного учасника у відкритих торгах (UA-2017-02-16-000784-b), якщо інших учасників було відхилено і попередній переможець не підписав договір, згідно зі статтею 28 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відкриті торги
Консультація № 641/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (відповідь 641/2017)
Суть питання: Чи має право замовник акцептувати пропозицію одного учасника у відкритих торгах (UA-2017-02-16-000784-b), якщо інших учасників було відхилено і попередній переможець не підписав договір, згідно зі статтею 28 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ПОГ"САНТЕ" ГО "КОМІТЕТ ПРАВОЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ"
Тема розширена: консультація відкритих торгів для підприємства інвалідів
Суть: Замовник провів процедуру відкритих торгів UA-2017-02-16-000784-b за участю трьох учасників.Переможця торгів ПОГ"САНТЕ" відклонили згідно до ст.17 закону.Замовник акцептує учасника ТОВ"Реал Транс Груп",та відклоняє його в Зв"язку не підписанням договору.Замовник акцептує учаасника ТОВ"Градекс".
Вопрос: в зв"язку з тим що залишився один учасник,має право замовник ? ,згідно до ст.28 Закону акцептувати одного учасника ?
Додаткові матеріали: відхилення пропозиції №1
намір укласти договір
відхилення пропозицій №2
повідомлення укласти договір з останнім учасником
Номер відповіді: Відповідь на запит 641/2017
Відповідь: Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 659/2017
09.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки щодо перевірки юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення.: Суть питання: Яким чином перевірити, чи внесено юридичну особу - учасника закупівлі до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно з п.2 ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: 1. Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі наявності підстав, зазначених у ст. 17 та ч. 7 ст. 28 Закону України “Про публічні закупівлі”. (п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону) 2. Інформація про відсутність підстав, визначених у ч. 1 і 2 ст. 17 Закону, надається учасником у довільній формі. Спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. (ч. 3 ст. 17 Закону) 3. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. (ч. 3 ст. 17 Закону) 4. До початку ведення НАЗК Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, повноваження щодо ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та надання інформації з нього здійснює Міністерство юстиції України. (п. 3 Постанови КМУ від 25.03.2015 № 171) 5. Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5, до Реєстру вносяться відомості лише про фізичних осіб. 6. Замовник вимагає документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених ст. 17 Закону, з дотриманням вимог законодавства в цілому. 7. Перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним розміщено за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відкриті торги
Консультація № 659/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо перевірки юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
Суть питання: Яким чином перевірити, чи внесено юридичну особу - учасника закупівлі до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно з п.2 ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі наявності підстав, зазначених у ст. 17 та ч. 7 ст. 28 Закону України “Про публічні закупівлі”. (п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону)
2. Інформація про відсутність підстав, визначених у ч. 1 і 2 ст. 17 Закону, надається учасником у довільній формі. Спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. (ч. 3 ст. 17 Закону)
3. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. (ч. 3 ст. 17 Закону)
4. До початку ведення НАЗК Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, повноваження щодо ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та надання інформації з нього здійснює Міністерство юстиції України. (п. 3 Постанови КМУ від 25.03.2015 № 171)
5. Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5, до Реєстру вносяться відомості лише про фізичних осіб.
6. Замовник вимагає документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених ст. 17 Закону, з дотриманням вимог законодавства в цілому.
7. Перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним розміщено за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Суть: Доброго дня! Відповідно до п.2 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
На сайті НАЗК України зазначено інформацію, що внесення інформації до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та надання відомостей з нього про юридичну особу здійснюватиметься Національним агентством після початку ведення ним цього реєстру.
Питання: яким чином та в якому реєстрі перевіряти інформацію чи внесено юридичну особу учасника до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
Номер відповіді: Відповідь на запит 659/2017
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону.
Так, частиною першою статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
При цьому частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Водночас відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 “Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Міністерству юстиції продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Разом з тим, Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5 (далі – Наказ).
Так, Наказом визначено, що до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення вносяться лише відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Таким чином, замовник вимагає документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених статтею 17 Закону з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщений лист від 17.02.2017 № 3302-06/5397-06 щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним
Консультація
№ 709/2017
09.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки (Відповідь на запит 709/2017): Суть питання: Чи є підставою для відхилення пропозиції переможця відкритих торгів, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо у Витягу з ЄДР у графі "перелік засновників" зазначено: "КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) У ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ВІДСУТНІЙ, ЖОДНА ОСОБА НЕ ВОЛОДІЄ БІЛЬШЕ НІЖ 25% СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ", за умови, що засновники не є фізичними особами? Висновки/Відповідь: Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію такого учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі, має кінцевого бенефіціарного власника (контролера), яким є резидент Російської Федерації. У випадку, коли у витягу з ЄДР зазначено, що "КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) У ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ВІДСУТНІЙ, ЖОДНА ОСОБА НЕ ВОЛОДІЄ БІЛЬШЕ НІЖ 25% СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ" та засновники не є фізичними особами, це не є безумовною підставою для відхилення пропозиції відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Замовнику необхідно додатково перевірити: * Чи дійсно відсутній кінцевий бенефіціарний власник (контролер), який є резидентом Російської Федерації. * Чи не приховано інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) через ланцюг юридичних осіб-засновників. Рішення про відхилення пропозиції має бути обґрунтованим та базуватися на підтверджених фактах, а не лише на формальній відсутності інформації у Витягу з ЄДР.
Відкриті торги
Консультація № 709/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки (Відповідь на запит 709/2017)
Суть питання:
Чи є підставою для відхилення пропозиції переможця відкритих торгів, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо у Витягу з ЄДР у графі "перелік засновників" зазначено: "КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) У ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ВІДСУТНІЙ, ЖОДНА ОСОБА НЕ ВОЛОДІЄ БІЛЬШЕ НІЖ 25% СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ", за умови, що засновники не є фізичними особами?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію такого учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі, має кінцевого бенефіціарного власника (контролера), яким є резидент Російської Федерації.
У випадку, коли у витягу з ЄДР зазначено, що "КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) У ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ВІДСУТНІЙ, ЖОДНА ОСОБА НЕ ВОЛОДІЄ БІЛЬШЕ НІЖ 25% СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ" та засновники не є фізичними особами, це не є безумовною підставою для відхилення пропозиції відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
Замовнику необхідно додатково перевірити:
Рішення про відхилення пропозиції має бути обґрунтованим та базуватися на підтверджених фактах, а не лише на формальній відсутності інформації у Витягу з ЄДР.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ»
Тема розширена: Щодо застосування ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі"
Суть: Доброго дня! Наша організація проводила відкриті торги. Переможцем було надано Витяг з Єдиного державного реєстру, де в графі «перелік засновників» було зазначено «КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) У ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ВІДСУТНІЙ, ЖОДНА ОСОБА НЕ ВОЛОДІЄ БІЛЬШЕ НІЖ 25% СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ», при цьому засновники не є фізичними особами. Чи є це підставою для відхилення пропозиції переможця торгів відповідно до п.9 ч.1 ст.17 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
Номер відповіді: Відповідь на запит 709/2017
Консультація
№ 710/2017
09.05.2026
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація Мінекономіки щодо відкритих торгів без публікації англійською мовою: Суть питання: Чи потрібно проводити повторні відкриті торги з публікацією англійською мовою, якщо початкова закупівля (більше 133 тис. євро) була розділена на лоти, по одному з яких торги не відбулися, а сума залишку коштів (на повторну закупівлю) не перевищує 133 тис. євро? Висновки/Відповідь: З питань, аналогічних за змістом, Мінекономіки рекомендує ознайомитись з відповідями на запити 182/2016 та 234/2017: * Запит 182/2016: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5f4b78d0-1112-4333-b375-a5fca34d415b&lang=uk-UA * Запит 234/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc22e36f-d47b-4bf8-ba34-e2388190f439&lang=uk-UA Також, щодо планування закупівель слід ознайомитись з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація № 710/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо відкритих торгів без публікації англійською мовою
Суть питання:
Чи потрібно проводити повторні відкриті торги з публікацією англійською мовою, якщо початкова закупівля (більше 133 тис. євро) була розділена на лоти, по одному з яких торги не відбулися, а сума залишку коштів (на повторну закупівлю) не перевищує 133 тис. євро?
Висновки/Відповідь:
З питань, аналогічних за змістом, Мінекономіки рекомендує ознайомитись з відповідями на запити 182/2016 та 234/2017:
Також, щодо планування закупівель слід ознайомитись з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”:
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ КМДА
Тема розширена: відкриті торги без пуболікації
Суть: Добрий день. Прошу надати роз’яснення з приводу застосування процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою.
Згідно річного плану закупівель, відповідно до кошторисних призначень, проводилася процедура закупівлі 55240000-4 Послуг центрів і будинків відпочинку (послуги дитячих закладів оздоровлення та відпочинку з організації оздоровлення дітей) на суму більше 133 тис. євро. за 5 лотами.
За результатами проведення тендеру по 1 лоту торги не відбулися.
На залишок коштів сума, яких не перевищує 133 тис. євро., прийнято рішення щодо повторної закупівлі 55240000-4 Послуг центрів і будинків відпочинку (послуги дитячих закладів оздоровлення та відпочинку з організації оздоровлення дітей).
Питання. Повторні відкритті торги проводяться за процедурою відкриті торги з публікацією англійською мовою, або «українські» відкриті торги без публікації англійською мовою?
Дякую.
Номер відповіді: Відповідь на запит 710/2017
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 182/2016 та 234/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5f4b78d0-1112-4333-b375-a5fca34d415b&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc22e36f-d47b-4bf8-ba34-e2388190f439&lang=uk-UA
Крім того, питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.