Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ "БОРИСПІЛЬ" Тема розширена: Зміст тендерної пропозиції Учасника Суть: Відповідно до ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Також, ця частина містить в собі перелік випадків для зміни істотних умов договору про закупівлю, які вказують на той факт, що тендерна пропозиція повинна містити в собі у тому числі ціну за одиницю товару. Відповідно до ст. 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. В листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, від 27.10.2016, № 3302-06/34323-06 міститься інформація щодо подання документів тендерної пропозиції, а саме: … таким чином, завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, здійснюється учасниками саме до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Проте, ціну за одиницю товару, замовник не може отримати з документів, завантажених в систему до закінчення строку подання тендерних пропозицій: по-перше, це технологічно не можливо, оскільки аукціон відбується «за загальною специфікацією», по-друге, ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватись за результатами електронного аукціону. З метою отримання ціни за одиницю товару, замовником в тендерній документації встановлюється вимога про надання відповідної комерційної пропозиції із зазначенням ціни за одиницю товару, яка завантажується в систему після проведення аукціону (в тендерній документації зазначаються вимоги до форми та змісту комерційної пропозиції та строки її завантаження, іноді вимагається до комерційної пропозиції долучити калькуляцію ціни одиниці послуги, наприклад). Прошу консультації з наступного приводу: 1) Чи вірне твердження: «Зважаючи на приписи ч.4 ст.36 Закону комерційна пропозиція, завантажена в систему вже після аукціону, є складовою тендерної пропозиції»; 2) У випадку, якщо комерційна пропозиція, завантажена в систему вже після аукціону, не відповідає вимогам тендерної документації, то пропозиція учасника може бути відхилена згідно з пунктом 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» – тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Номер відповіді: Відповідь на запит 363/2017 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bbfa1216-bbb8-4899-a020-ce4ae274e250&lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД ВІДДІЛ ОСВІТИ ГАЛИЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ Тема розширена: Щодо надання документів визначених п.2 ч.1 ст.17 Суть: Підкажіть будь ласка. Для участи у тендері учасник надав довідку в довільній формі про те що відомості про юридичну особу, яка є учасником, не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, згідно п.2 ч.1 ст.17. Але, як Переможець торгів той самий учасник таку довідку не надав, надання якої вимагалось тендерною документацією. Як потрібно поступити? Відхилити цю тендерну пропозицію на підставі ч.1 ст.30 або прийняти до уваги надання відповідної довідки учасником поданих з пропозицією. Номер відповіді: Відповідь на запит 372/2017 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Абзацом другим частини третьої статті 17 Закону встановлено, що переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Разом з тим, виходячи зі змісту абзацу першого частини третьої статті 17 Закону встановлено, що спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Водночас відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 “Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Міністерству юстиції встановлено продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Разом з тим, Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5 (далі – Наказ). Так, Наказом визначено, що до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення вносяться лише відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень. Довідково з інформацією із зазначеного питання можна ознайомитись на сайті Міністерства юстиції України за посиланням http://old.minjust.gov.ua/50657 та на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за посиланням https://nazk.gov.ua/yedynyy-derzhavnyy-reyestr-osib-yaki-vchynyly-korupciyni-abo-povyazani-z-korupciyeyu

Запит від: ЗАПИТ ВІД НАЦІОНАЛЬНЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРО УКРАЇНИ Суть: Доброгя дня, прошу надати розяснення або узагальнену відповідь рекомендаційного характеру щодо того, чи має право Замовник зазначати (планувати) в річному плані закупівель декілька процедур закупівель за одним кодом ДК? Або чи повинен Замовник обовязково предмет закупівлі за одним кодом ДК зазначати або планувати в річному плані закупівель лише як одна закупівля або одна позиція? В разі якщо Замовник розбив один предмет закупівлі на декілька відкритих торгів чи буде це вважатися уникненням від оголошення англійською мовою. Дякуємо Номер відповіді: Відповідь на запит 378/2017 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ce5eb47d-82b9-4d9e-8298-59d39b92fd47&lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР "ІНСТИТУТ МЕТРОЛОГІЇ" Тема розширена: щодо необхідності проведення процедури закупівлі на послуги субпідрядника. Суть: ННЦ "Інститут метрології" визнано переможцем відкритих торгів на послуги щодо проведення повірки засобів вимірювання. Існує необхідність залучити субпідрядника для виконання зазначених послуг на суму, що перевищує 200 тис. грн. Розрахунок за виконані послуги проводитиметься за госпдоговірні кошти. Чи потрібно нам проводити процедуру закупівлі на послуги субпідрядника. Який статус має ННЦ "Інститут метрології" при залученні субпідрядника (Замовник чи Учасник)Якими нормативними документами потрібно керуватися по суті заданого питання? Дякуємо за Відповідь! Номер відповіді: Відповідь на запит 382/2017 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 17 частини другої статті 22 Закону). Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З огляду на викладене, у разі встановлення замовником у тендерній документації вимоги, передбаченої у пункті 17 частини другої статті 22 Закону, тендерна пропозиція переможця процедури закупівлі містить інформацію щодо повного найменування та місцезнаходження про кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника, тобто ним визначений конкретний субпідрядник, та ураховуючи частину четверту статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, у такому випадку необхідність у здійсненні процедур закупівель переможцем процедури закупівлі відсутня. Водночас повідомляємо, що у разі укладення договору без проведення процедур закупівель, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, та у разі необхідності у здійсненні закупівлі товарів, робіт або послуг такий суб’єкт здійснює закупівлі з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними частиною першою статті 2 Закону.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ХІМІЧНИХ ПРОДУКТІВ Суть: Підприємство здійснює свою діяльність в окремих сферах господарювання відповідно до абз.12 п.4 ст.1 ЗУ "Про публічні закупівлі". Підприємство визначено виконавцем Державного оборонного замовлення. Для виконання зазначеного оборонного замовлення підприємству необхідно залучити співвиконавців. Очікувана вартість виконання робіт співвиконавцями підпадає під сферу дії ЗУ "Про публічні закупівлі" відповідно до абз.2 ч.1 ст.2 зазначеного Закону.Якими нормами чинного законодавства повинно керуватись підприємство при укладанні договорів зі співвиконавцями державного оборонного замовлення? Номер відповіді: Відповідь на запит 400/2017 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e629f2e1-a1c9-4e58-8584-834634a6632b&lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД СТЕПАНЕНКО СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ Суть: За результатами відкритих торгів, між Сторонами був укладений договір. Один з пунктів цього договору мав наступний зміст - "Ціни за одиницю товару встановлюються в національній валюті України, та не можуть змінюватись протягом 90 днів з моменту розкриття тендерної пропозиції учасника-продавця". Чи мають право Сторони не чекаючи закінчення цих 90 днів, змінити ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків в зв*язку з коливанням ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі ? Чи правильно розуміти, що положення Закону України "Про публічні закупівлі" мають імперативний характер та дозволяють Сторонам змінити ціни за одиницю товару в даному випадку не чекаючи закінчення 90 днів з посиланням на відповідний пункт та статью Закону України "Про публічні закупівлі"? Номер відповіді: Відповідь на запит 401/2017 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.

Запит від: ЗАПИТ ВІД САНАТОРІЙ "ОДЕСЬКИЙ" Тема розширена: Щодо Наказу №454 від 17.03.2016р. Мін.економ.розвитку Суть: 04.04.2017р. Питання про дотримання законодавства "Про публічні закупівлі": в нас відбулися через систему PROZZORO два тендери: перший-за кодом ДК 021-2015-15111100-0 (яловичина); другий- за ДК 021-2015-15112130-6 (курятина). Вже визначені переможці та запропоновано їм підписати відповідні договори, але органи Державного казначейства у м. Одеса відмовляються зареєструвати договори посилаючись на Наказ №454 від 17.03.2016р. Мін.економ.розвитку та вимагаючи відміни торгів в зв'язку з тим що код ДК має бути 15110000-2 (м'ясо) тобто за першими чотирма цифрами, а інші цифри мають бути нулями. Ми не згідні з цим, адже ми керувалися пунктом 7 ст.2 Закону "Про Публічні закупівлі" і не ділили предмет закупівлі, а провели окремі тендери згідно річного плану, в якому були відображені окремі закупівлі: 1)ДК має бути 15110000-2 (м'ясо); 2)ДК 021-2015-15112130-6 (курятина) Питання : чи дійсно було порушення нами законадавства про публічні закупівлі через неправильно визначений предмет закупівлі? Просимо відповісти терміново тому що закінчуються строки визначені законодавством для укладення договорів. Секретар Тендерного комітету Станкевич С.З. Номер відповіді: Відповідь на запит 472/2017 Відповідь: Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

Запит від: ЗАПИТ ВІД НАЦІОНАЛЬНЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРО УКРАЇНИ Тема розширена: Ціна договору та ціна пропозиції. Суть: Доброго дня. Питання стосується ціни договору та вартості пропозиції за результатами електронного аукціону. Як приклад проводимо відкриті торги із закупівлі послуг з перекладу. В тендерній документації зазначено приблизно 30-32 мови. Ми як Замовник та як правоохоронний орган не знаємо скільки кримінальних справ і по яким напрямкам (або по яким особам) протягом року буде відкрито, відповідно не знаємо і не можемо спланувати на які мови будемо перекладати і в які країни будемо робити ті чи інші запити. Відповідно ми проводимо закупівлю і зазначаємо в тендерній документації, а саме в ціновій пропозиції, щоб учасник надав вартість за одну сторінку перекладу кожної із тридцяти мов. Наприклад вартість кожної сторінки всіх тридцяти мов становить 100 грн., відповідно вартість пропозиції 3000 грн. (100*30=3000). При цьому очікувана вартість на майданчику і відповідно на «Прозоро» стоїть наприклад 600 000,0 грн., в тендерній документації також зазначено що договір буде укладений на 600000,0 грн. і в протоколі розгляду пропозицій також зазначено що договір буде укладатися на 600 000,0 грн. Але проблема виникає з державним казначейством України, яке зазначає і вказує на п.20 Звіту в якому, як приклад, зазначена «сума, визначена в договорі про закупівлю» і відповідно дорівнює 3000,0 гривень. З технічних причин Замовник не заповнює пункт 20 Звіту, який автоматично переноситься за результатами електронного аукціону. Хочеться зазначити, що відповідно до ст.27 та 28 Закону та і взагалі по своїй сутті ціна тендерної пропозиції не завжди може бути вартістю або ціною договору. Чи вірно ми розуміємо, що Замовник сам вправі в тендерній документації визначати критерії і методику оцінки тендерних пропозицій та якщо так то на скільки коректною в даній ситуації є перенесення результату електронного аукціонну в п.20 Звіту - «сума, визначена в договорі про закупівлю», який (тобто п.20 Звіту) по своїй суті відображається не зовсім правильно або логічно? Крім того, Замовником для усунення маніпуляцій учасниками процедури закупівлі, а саме для формування кінцевої тендерної пропозиції, розроблена спеціальна методика оцінки або в тендерній документації зазначено, як приклад: «…що кінцева вартість пропозиції має бути розрахована пропорційно первинній…» Просимо надати консультацію або методологічну допомогу з даного питання. Номер відповіді: Відповідь на запит 507/2017 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=851dc5b2-a322-4aa4-802d-542946ed1db8&lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ УЧАСТЮ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ Тема розширена: критерії оцінки Суть: Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" Критеріями оцінки є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна; у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів. Питання: чи є перелік інших критеріїв оцінки, визначений в Законі вичерпним, чи замовник може додатково встановлювати власні критерії оцінки, наприклад "Якість" або "Досвід"??? Номер відповіді: Відповідь на запит 509/2017 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статі 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Критеріями оцінки є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна; у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів. При цьому перелік критеріїв оцінки, вказаний у абзаці п"ятому частини першої статті 28 Закону, не є вичерпним.

Запит від: ЗАПИТ ВІД КОМУНАЛЬНЕ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «КРЕМЕНЧУЦЬКЕ МІСЬКЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА» Тема розширена: Відхилення пропозиції учасника на підставі ч. 7 ст. 28 Закону Суть: Комунальне виробниче підприємство „Кременчуцьке міське управління капітального будівництва”, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), звертається з проханням надати методологічну допомогу та відповідь на наступне питання. Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/24782-06 від 05.08.2016, щодо здійснення закупівлі робіт — Замовник може встановити вимогу щодо надання учасниками у складі своєї тендерної пропозиції переліку та обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, встановленої у тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт. За результатами аукціону ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватись, а остаточна договірна ціна погоджується сторонами під час укладання договору про закупівлю робіт. Згідно ч. 7 ст. 28 Закону: “Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у ч. 1 статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Чи має право замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо останній вніс до розрахунку договірної ціни завідомо недостовірну інформацію в частині вартості матеріальних ресурсів. Зокрема, ціни на матеріальні ресурси необгрунтовано занижені, або завищені, та не відповідають середньорегіональному рівню цін, що склався на момент проведення закупівлі? Номер відповіді: Відповідь на запит 526/2017 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=262edc8b-df9b-41c9-b8c1-405fcaed357c&lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ЧОРНОМОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Тема розширена: Відхилення пропозиції учасника Суть: Доброго дня!Допоможіть, будь ласка, розібратися! Проводимо процедуру відкритих торгів. Представник учасника Юр. особи за довіреністю не надав документи згідно п.2.ч.1 ст.17 ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме (п.2. ч.1 ст.17 Відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до ЄДР осіб, які вчинили корупційні або повязанні з корупцією правопорушення), але надав на себе як на фіз.особу згідно п.3.ч.1. ст.17 (службову (посадову) особу учасника яку уповноважено представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення). У тендерній документації ми як замовник вимагали надати документи по 17 ст.п.2, п.3, п.4, п.5, п.6, п.10. Питання: Чи є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника юр.сособу яку за довіреністю представляє фіз.особа ненаданяя довідки в довільній формі зг.п.2.ч.1 ст.17. Дякую за швидку відповідь. Номер відповіді: Відповідь на запит 533/2017 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb, розміщено лист від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”.

Запит від: ЗАПИТ ВІД СТАШЕНКО ІРИНА ЮРІЇВНА Тема розширена: Законнійсть дій Замовника при дробленні процедури закупівлі Суть: Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Чи правомірно вчиняє Замовник оголошуючи вісім однакових відкритих процедур закупівлі на один і той самий товар код ЄЗС ДК 021:2015 – 34631000-9 з метою ухилення від процедури міжнародної закупівлі, яка передбачає прекваліфікацію, що дозволяє допустити до участі у процедурі закупівлі дійсно реальних учасників в порядку ч. 4 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»? Також вважаємо за необхідне зазначити, що такі дії Замовника наносять фінансові збитки учасникам, так як для участі у процедурі закупівлі учасник зобов’язаний внести оплату за участь, оформити забезпечення тендерної пропозиції (банківську гарантію) за кожну процедуру закупівлі, тобто учасник зобов’язаний сплатити вісім платежів за участь та оформити вісім забезпечень тендерної пропозиції замість однієї. Беручи все вище сказане до уваги, виникає питання законності таких дій, адже майже всі закупівлі даного Замовника про всім предметам його закупівель здійснюється методом дроблення одного тендеру на 8-10 тендерів загальною сумою закупки до 133 тисяч євро в еквіваленті кожного. Номер відповіді: Відповідь на запит 539/2017 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA