Новини Мінекономіки
Консультація
№ 626/2017
09.05.2026
Відкриті торги
Суть питання: Чи має право замовник за Законом України «Про здійснення державних закупівель» №1197-VIІ від 10.04.2014р. (що діяв у 2016 році) погодити перерахунок цін на матеріали у договорі про закупівлю робіт, укладеному за результатами відкритих торгів, у зв'язку зі здорожчанням цін, якщо це не призведе до збільшення суми договору? Висновки/Відповідь: Рекомендуємо ознайомитися з роз'ясненням Мінекономіки, викладеним у листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відкриті торги
Консультація № 626/2017Огляд:
Суть питання: Чи має право замовник за Законом України «Про здійснення державних закупівель» №1197-VIІ від 10.04.2014р. (що діяв у 2016 році) погодити перерахунок цін на матеріали у договорі про закупівлю робіт, укладеному за результатами відкритих торгів, у зв'язку зі здорожчанням цін, якщо це не призведе до збільшення суми договору?
Висновки/Відповідь: Рекомендуємо ознайомитися з роз'ясненням Мінекономіки, викладеним у листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД УПРАВЛІННЯ ПО ІНВЕСТИЦІЯХ ТА БУДІВНИЦТВУ ГОРІШНЬОПЛАВНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Суть: У 2016 році було проведено відкриті торги,згідно Закону України «Про здійснення державних закупівель» №1197-VIІ від 10.04.2014р.,на закупівлю робіт та була визначена кінцева ціна по договору.
У зв'язку із значним здорощанням цін на матеріальні ресурси,Підрядник звернувся письмово з проханням здійснити перерахунок цін на матеріали, які передбачені договірною ціною.
Чи має право Замовник,дати згоду на вищевказаний перерахунок, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми договору?
Номер відповіді: Відповідь на запит 626/2017
Відповідь: Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 627/2017
09.05.2026
Інше
Консультація щодо зміни типу акціонерного товариства в тендерному договорі: Суть питання: Чи потрібно вносити зміни до договору про закупівлю у зв'язку зі зміною типу акціонерного товариства виконавця (з ПАТ на ПрАТ) в процесі виконання договору? Висновки/Відповідь: Зміна типу акціонерного товариства (з ПАТ на ПрАТ) є перетворенням юридичної особи (ст. 108 Цивільного кодексу України). У такому випадку до нової юридичної особи (ПрАТ) переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи (ПАТ). Отже, нова юридична особа (ПрАТ), як правонаступник попередньої (ПАТ), може виконувати договір про закупівлю. Внесення змін до договору в даному випадку можливо, але не є обов'язковим, оскільки правонаступництво вже відбулося згідно із законодавством (ст. 104, ст. 108 Цивільного кодексу України).
Інше
Консультація № 627/2017Огляд:
Консультація щодо зміни типу акціонерного товариства в тендерному договорі
Суть питання: Чи потрібно вносити зміни до договору про закупівлю у зв'язку зі зміною типу акціонерного товариства виконавця (з ПАТ на ПрАТ) в процесі виконання договору?
Висновки/Відповідь:
Зміна типу акціонерного товариства (з ПАТ на ПрАТ) є перетворенням юридичної особи (ст. 108 Цивільного кодексу України). У такому випадку до нової юридичної особи (ПрАТ) переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи (ПАТ).
Отже, нова юридична особа (ПрАТ), як правонаступник попередньої (ПАТ), може виконувати договір про закупівлю. Внесення змін до договору в даному випадку можливо, але не є обов'язковим, оскільки правонаступництво вже відбулося згідно із законодавством (ст. 104, ст. 108 Цивільного кодексу України).
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ДНЗ "ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ"
Тема розширена: Зміна типу акціонерного товариства в тендерному договорі
Суть: За результатами переговорної процедури закладом укладено договір про закупівлю електричної енергії з ПАТ "Кіровоградобленерго". В процесі виконання договору за рішенням загальних зборів ПАТ "Кіровоградобленерго" в квітні 2017року змінює тип акціонерного товариства з публічного на приватне акціонерне товариство. У зв'язку з цим постало питання щодо доцільності внесення відповідних змін до договору про закупівлю. Листом МЕРТ від 26.02.2016року роз'яснено порядок дій у разі правонаступництва замовника, однак роз'яснень щодо правонаступництва виконавця договору не надано. У зв'язку з цим прошу роз'яснити доцільність та порядок внесення змін до договору у зв'язку з зміною типу акціонерного товариства виконавця договору.
Номер відповіді: Відповідь на запит 627/2017
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.
У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Отже, у разі зміни організаційно-правової форми юридичної особи учасника нова юридична особа, яка є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов’язки, може вчиняти дії по виконанню укладеного договору про закупівлю.
Консультація
№ 06/1063
09.05.2026
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі товарів для перепродажу: Суть питання: Чи можна застосовувати п. 3 ч. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" при закупівлі продукції для реалізації в закладах громадського харчування, у тому числі сировини для приготування страв? Висновки/Відповідь: У Мінекономіки вважають, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc. Згідно з абзацом четвертим даного листа, дія Закону не поширюється на випадки, передбачені ч. 4 ст. 2 Закону, для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. При цьому Мінекономіки не визначає правомірність дій суб'єктів сфери публічних закупівель та не відносить конкретні випадки до таких, на які не поширюється дія Закону.
Інше
Консультація № 06/1063Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі товарів для перепродажу
Суть питання:
Чи можна застосовувати п. 3 ч. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" при закупівлі продукції для реалізації в закладах громадського харчування, у тому числі сировини для приготування страв?
Висновки/Відповідь:
У Мінекономіки вважають, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Згідно з абзацом четвертим даного листа, дія Закону не поширюється на випадки, передбачені ч. 4 ст. 2 Закону, для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
При цьому Мінекономіки не визначає правомірність дій суб'єктів сфери публічних закупівель та не відносить конкретні випадки до таких, на які не поширюється дія Закону.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД РЕГІОНАЛЬНА ФІЛІЯ "ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
Тема розширена: товари, що закуповуються для перепродажу
Суть: На питання щодо умов застосування підстави передбаченої п. 3 ч. 4 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (якщо предметом закупівлі є товари, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів та інші суб'єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж за тих самих умов, що і замовник) отримана консультація, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”.
Просимо повідомити яким саме розділом/абзацом вказаного листа керуватися у випадку закупівлі продукції для реалізації в закладах громадського харчування, у тому числі сировини для приготування страв?
Номер відповіді: Відповідь на запит 635/2017
Відповідь: Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , у абзаці четвертому якого указано, що дія Закону додатково не розповсюджується на випадки, передбачені частиною четвертою статті 2 Закону для замовників, які здійснюють діяльність у окремих сферах господарювання.
При цьому повідомляємо, що до компетенції Міністерства не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель та віднесення випадків, зазначених у зверненнях заявників, до таких, на які не поширюється дія Закону у конкретних випадках.
Консультація
№ 641/2017
09.05.2026
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки (відповідь 641/2017): Суть питання: Чи має право замовник акцептувати пропозицію одного учасника у відкритих торгах (UA-2017-02-16-000784-b), якщо інших учасників було відхилено і попередній переможець не підписав договір, згідно зі статтею 28 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відкриті торги
Консультація № 641/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (відповідь 641/2017)
Суть питання: Чи має право замовник акцептувати пропозицію одного учасника у відкритих торгах (UA-2017-02-16-000784-b), якщо інших учасників було відхилено і попередній переможець не підписав договір, згідно зі статтею 28 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ПОГ"САНТЕ" ГО "КОМІТЕТ ПРАВОЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ"
Тема розширена: консультація відкритих торгів для підприємства інвалідів
Суть: Замовник провів процедуру відкритих торгів UA-2017-02-16-000784-b за участю трьох учасників.Переможця торгів ПОГ"САНТЕ" відклонили згідно до ст.17 закону.Замовник акцептує учасника ТОВ"Реал Транс Груп",та відклоняє його в Зв"язку не підписанням договору.Замовник акцептує учаасника ТОВ"Градекс".
Вопрос: в зв"язку з тим що залишився один учасник,має право замовник ? ,згідно до ст.28 Закону акцептувати одного учасника ?
Додаткові матеріали: відхилення пропозиції №1
намір укласти договір
відхилення пропозицій №2
повідомлення укласти договір з останнім учасником
Номер відповіді: Відповідь на запит 641/2017
Відповідь: Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 659/2017
09.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки щодо перевірки юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення.: Суть питання: Яким чином перевірити, чи внесено юридичну особу - учасника закупівлі до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно з п.2 ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: 1. Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі наявності підстав, зазначених у ст. 17 та ч. 7 ст. 28 Закону України “Про публічні закупівлі”. (п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону) 2. Інформація про відсутність підстав, визначених у ч. 1 і 2 ст. 17 Закону, надається учасником у довільній формі. Спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. (ч. 3 ст. 17 Закону) 3. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. (ч. 3 ст. 17 Закону) 4. До початку ведення НАЗК Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, повноваження щодо ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та надання інформації з нього здійснює Міністерство юстиції України. (п. 3 Постанови КМУ від 25.03.2015 № 171) 5. Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5, до Реєстру вносяться відомості лише про фізичних осіб. 6. Замовник вимагає документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених ст. 17 Закону, з дотриманням вимог законодавства в цілому. 7. Перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним розміщено за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відкриті торги
Консультація № 659/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо перевірки юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
Суть питання: Яким чином перевірити, чи внесено юридичну особу - учасника закупівлі до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, згідно з п.2 ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі наявності підстав, зазначених у ст. 17 та ч. 7 ст. 28 Закону України “Про публічні закупівлі”. (п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону)
2. Інформація про відсутність підстав, визначених у ч. 1 і 2 ст. 17 Закону, надається учасником у довільній формі. Спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. (ч. 3 ст. 17 Закону)
3. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. (ч. 3 ст. 17 Закону)
4. До початку ведення НАЗК Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, повноваження щодо ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та надання інформації з нього здійснює Міністерство юстиції України. (п. 3 Постанови КМУ від 25.03.2015 № 171)
5. Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5, до Реєстру вносяться відомості лише про фізичних осіб.
6. Замовник вимагає документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених ст. 17 Закону, з дотриманням вимог законодавства в цілому.
7. Перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним розміщено за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Суть: Доброго дня! Відповідно до п.2 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
На сайті НАЗК України зазначено інформацію, що внесення інформації до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та надання відомостей з нього про юридичну особу здійснюватиметься Національним агентством після початку ведення ним цього реєстру.
Питання: яким чином та в якому реєстрі перевіряти інформацію чи внесено юридичну особу учасника до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.
Номер відповіді: Відповідь на запит 659/2017
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону.
Так, частиною першою статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
При цьому частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Водночас відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 “Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Міністерству юстиції продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Разом з тим, Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5 (далі – Наказ).
Так, Наказом визначено, що до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення вносяться лише відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Таким чином, замовник вимагає документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених статтею 17 Закону з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщений лист від 17.02.2017 № 3302-06/5397-06 щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним
Консультація
№ 709/2017
09.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки (Відповідь на запит 709/2017): Суть питання: Чи є підставою для відхилення пропозиції переможця відкритих торгів, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо у Витягу з ЄДР у графі "перелік засновників" зазначено: "КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) У ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ВІДСУТНІЙ, ЖОДНА ОСОБА НЕ ВОЛОДІЄ БІЛЬШЕ НІЖ 25% СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ", за умови, що засновники не є фізичними особами? Висновки/Відповідь: Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію такого учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі, має кінцевого бенефіціарного власника (контролера), яким є резидент Російської Федерації. У випадку, коли у витягу з ЄДР зазначено, що "КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) У ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ВІДСУТНІЙ, ЖОДНА ОСОБА НЕ ВОЛОДІЄ БІЛЬШЕ НІЖ 25% СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ" та засновники не є фізичними особами, це не є безумовною підставою для відхилення пропозиції відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Замовнику необхідно додатково перевірити: * Чи дійсно відсутній кінцевий бенефіціарний власник (контролер), який є резидентом Російської Федерації. * Чи не приховано інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) через ланцюг юридичних осіб-засновників. Рішення про відхилення пропозиції має бути обґрунтованим та базуватися на підтверджених фактах, а не лише на формальній відсутності інформації у Витягу з ЄДР.
Відкриті торги
Консультація № 709/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки (Відповідь на запит 709/2017)
Суть питання:
Чи є підставою для відхилення пропозиції переможця відкритих торгів, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо у Витягу з ЄДР у графі "перелік засновників" зазначено: "КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) У ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ВІДСУТНІЙ, ЖОДНА ОСОБА НЕ ВОЛОДІЄ БІЛЬШЕ НІЖ 25% СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ", за умови, що засновники не є фізичними особами?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію такого учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі, має кінцевого бенефіціарного власника (контролера), яким є резидент Російської Федерації.
У випадку, коли у витягу з ЄДР зазначено, що "КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) У ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ВІДСУТНІЙ, ЖОДНА ОСОБА НЕ ВОЛОДІЄ БІЛЬШЕ НІЖ 25% СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ" та засновники не є фізичними особами, це не є безумовною підставою для відхилення пропозиції відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
Замовнику необхідно додатково перевірити:
Рішення про відхилення пропозиції має бути обґрунтованим та базуватися на підтверджених фактах, а не лише на формальній відсутності інформації у Витягу з ЄДР.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ»
Тема розширена: Щодо застосування ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі"
Суть: Доброго дня! Наша організація проводила відкриті торги. Переможцем було надано Витяг з Єдиного державного реєстру, де в графі «перелік засновників» було зазначено «КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) У ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ВІДСУТНІЙ, ЖОДНА ОСОБА НЕ ВОЛОДІЄ БІЛЬШЕ НІЖ 25% СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ», при цьому засновники не є фізичними особами. Чи є це підставою для відхилення пропозиції переможця торгів відповідно до п.9 ч.1 ст.17 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
Номер відповіді: Відповідь на запит 709/2017
Консультація
№ 710/2017
09.05.2026
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація Мінекономіки щодо відкритих торгів без публікації англійською мовою: Суть питання: Чи потрібно проводити повторні відкриті торги з публікацією англійською мовою, якщо початкова закупівля (більше 133 тис. євро) була розділена на лоти, по одному з яких торги не відбулися, а сума залишку коштів (на повторну закупівлю) не перевищує 133 тис. євро? Висновки/Відповідь: З питань, аналогічних за змістом, Мінекономіки рекомендує ознайомитись з відповідями на запити 182/2016 та 234/2017: * Запит 182/2016: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5f4b78d0-1112-4333-b375-a5fca34d415b&lang=uk-UA * Запит 234/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc22e36f-d47b-4bf8-ba34-e2388190f439&lang=uk-UA Також, щодо планування закупівель слід ознайомитись з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація № 710/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо відкритих торгів без публікації англійською мовою
Суть питання:
Чи потрібно проводити повторні відкриті торги з публікацією англійською мовою, якщо початкова закупівля (більше 133 тис. євро) була розділена на лоти, по одному з яких торги не відбулися, а сума залишку коштів (на повторну закупівлю) не перевищує 133 тис. євро?
Висновки/Відповідь:
З питань, аналогічних за змістом, Мінекономіки рекомендує ознайомитись з відповідями на запити 182/2016 та 234/2017:
Також, щодо планування закупівель слід ознайомитись з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”:
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ КМДА
Тема розширена: відкриті торги без пуболікації
Суть: Добрий день. Прошу надати роз’яснення з приводу застосування процедури відкритих торгів з публікацією англійською мовою.
Згідно річного плану закупівель, відповідно до кошторисних призначень, проводилася процедура закупівлі 55240000-4 Послуг центрів і будинків відпочинку (послуги дитячих закладів оздоровлення та відпочинку з організації оздоровлення дітей) на суму більше 133 тис. євро. за 5 лотами.
За результатами проведення тендеру по 1 лоту торги не відбулися.
На залишок коштів сума, яких не перевищує 133 тис. євро., прийнято рішення щодо повторної закупівлі 55240000-4 Послуг центрів і будинків відпочинку (послуги дитячих закладів оздоровлення та відпочинку з організації оздоровлення дітей).
Питання. Повторні відкритті торги проводяться за процедурою відкриті торги з публікацією англійською мовою, або «українські» відкриті торги без публікації англійською мовою?
Дякую.
Номер відповіді: Відповідь на запит 710/2017
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 182/2016 та 234/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5f4b78d0-1112-4333-b375-a5fca34d415b&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc22e36f-d47b-4bf8-ba34-e2388190f439&lang=uk-UA
Крім того, питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Консультація
№ 716/2017
09.05.2026
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
Суть питання: Замовник провів відкриті торги на закупівлю офісного приладдя за 5 лотами. За трьома лотами торги двічі не відбулися через недостатню кількість пропозицій. Як закупити товари по цих трьох лотах на суму 28 878,16 грн.? Висновки/Відповідь: Якщо торги за лотом відмінено або визнано такими, що не відбулися, і замовник має потребу в повторній закупівлі, він керується вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі". Якщо вартість закупівлі (в даному випадку 28 878,16 грн.) менша за вартісні межі, визначені у статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник здійснює закупівлю без застосування процедур, передбачених цим Законом. Нормативні посилання: * Закон України "Про публічні закупівлі" * Стаття 2, абзаци 2, 3 частини 1 * Стаття 31, частини 1, 2
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
Консультація № 716/2017Огляд:
Суть питання:
Замовник провів відкриті торги на закупівлю офісного приладдя за 5 лотами. За трьома лотами торги двічі не відбулися через недостатню кількість пропозицій. Як закупити товари по цих трьох лотах на суму 28 878,16 грн.?
Висновки/Відповідь:
Якщо торги за лотом відмінено або визнано такими, що не відбулися, і замовник має потребу в повторній закупівлі, він керується вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Якщо вартість закупівлі (в даному випадку 28 878,16 грн.) менша за вартісні межі, визначені у статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник здійснює закупівлю без застосування процедур, передбачених цим Законом.
Нормативні посилання:
* Стаття 2, абзаци 2, 3 частини 1
* Стаття 31, частини 1, 2
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ХЕРСОНСЬКИЙ ЦЕНТР ПО НАРАХУВАННЮ ТА ЗДІЙСНЕННЮ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ
Тема розширена: За окремими лотами торги не відбулись
Суть: Доброго дня! Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат було оголошено відкриті торги на закупівлю офісного приладдя за 5-ма лотами на загальну суму 248 578,16 грн. Вперше за жодним із лотів закупівля не відбулась через недостатню кількість поданих пропозицій. За вдруге оголошеною на тих самих умовах закупівлею за двома лотами (папір перфорований та стрічки для принтерів на очікувану вартість 170 00 грн. та 49 300 грн. відповідно) торги відбулись 30.06.2017, пропозиції розглянуті та 05.07.17 прийнято рішення про намір укласти договір.
За трьома іншими лотами (папір А4, конверти, канцелярське приладдя), загальна сума за якими становить 28 878,16 грн., потреба у закупівлі не зникла.
Просимо надати роз’яснення з наступного питання: яким чином необхідно провести закупівлю товарів, по яких процедура закупівлі не відбулась на суму 28 878,16 грн. (відкриті торги або без проведення процедур закупівлі, передбачених ч. 1 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі»)? Вдячні за відповідь.
Номер відповіді: Відповідь на запит 716/2017
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Статтею 31 Закону передбачено, що замовник відміняє торги та має право визнати їх такими, що не відбулися, за умови наявності відповідних підстав, визначених у цій статті.
Разом з тим замовник може відмінити торги або визнати їх такими, що не відбулися частково (за лотом) (частина перша та друга статті 31 Закону).
Таким чином, якщо за лотами торги відмінено або визнано такими, що не відбулися, та у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку закупівлю, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
Так, у разі якщо вартість закупівлі є меншою відповідних вартісних меж, визначених в статті 2 Закону, замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, передбачених Законом.
Консультація
№ 745/2017
09.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки (Відповідь на запит 745/2017): Суть питання: Чи можна застосовувати ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" для продовження договору, укладеного за результатами відкритих торгів, на початку наступного року на строк, достатній для проведення нової процедури закупівлі, в обсязі до 20% суми попереднього договору? Чи це стосується лише договорів, укладених за переговорною процедурою? Висновки/Відповідь: * Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов'язань, за винятком випадків, передбачених Законом (ч.4 ст. 36 Закону). * Зміна істотних умов договору можлива у випадках, встановлених статтею 36 Закону, незалежно від процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір. * Рекомендується ознайомитися з листом Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc). * Договір про закупівлю укладається згідно з нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом (ст. 12 Закону).
Відкриті торги
Консультація № 745/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки (Відповідь на запит 745/2017)
Суть питання: Чи можна застосовувати ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" для продовження договору, укладеного за результатами відкритих торгів, на початку наступного року на строк, достатній для проведення нової процедури закупівлі, в обсязі до 20% суми попереднього договору? Чи це стосується лише договорів, укладених за переговорною процедурою?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "БАХМУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ"
Тема розширена: ч.5 ст.36 Закону Україні "Про публічні торги"
Суть: Чи можливо у договорі прописувати ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", який буде укладатися за результатами відкритих торгів й укладати на початку наступного року додаткову угоду на продовження строку, досьтатнього для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році. Чи вищезазначена частина статті 36 Закону, розповсюджується лише на договори, укладені за результатами переговорної процедури (неконкурентної)?
Номер відповіді: Відповідь на запит 745/2017
Відповідь: Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених Законом.
При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, за результатами проведення процедур, визначених статтею 12 Закону.
Таким чином, істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватись у випадках, встановлених статтею 36 Закону незалежно від процедури закупівлі, за результатами проведення якої укладено договір про закупівлю.
Консультація
№ 06/3812
09.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки (789/2017) щодо залучення субпідрядників: Суть питання: Чи правомірно вимагати інформацію про залучення субпідрядників для надання *послуг* в тендерній документації, враховуючи, що п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) вказує на залучення субпідрядників лише у разі закупівлі *робіт*, але існує Лист Мінекономіки № 3302-06/3812-06 від 07.02.2017, який передбачає зазначення інформації про субпідрядників для робіт, а також автоматичне формування звіту про результати закупівлі (ст. 19 Закону), який містить дані про субпідрядників у випадку виконання робіт або послуг? Висновки/Відповідь: Виходячи з наданої інформації, вимога щодо надання інформації про залучення субпідрядників стосується лише випадку закупівлі *робіт*, що чітко визначено у п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону. Незважаючи на згадку про послуги у звіті про результати закупівлі (ст. 19 Закону) та роз'яснення надані листом Мінекономіки № 3302-06/3812-06 від 07.02.2017, основною нормою є положення Закону.
Відкриті торги
Консультація № 06/3812Огляд:
Консультація Мінекономіки (789/2017) щодо залучення субпідрядників
Суть питання: Чи правомірно вимагати інформацію про залучення субпідрядників для надання *послуг* в тендерній документації, враховуючи, що п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) вказує на залучення субпідрядників лише у разі закупівлі *робіт*, але існує Лист Мінекономіки № 3302-06/3812-06 від 07.02.2017, який передбачає зазначення інформації про субпідрядників для робіт, а також автоматичне формування звіту про результати закупівлі (ст. 19 Закону), який містить дані про субпідрядників у випадку виконання робіт або послуг?
Висновки/Відповідь:
Виходячи з наданої інформації, вимога щодо надання інформації про залучення субпідрядників стосується лише випадку закупівлі *робіт*, що чітко визначено у п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону.
Незважаючи на згадку про послуги у звіті про результати закупівлі (ст. 19 Закону) та роз'яснення надані листом Мінекономіки № 3302-06/3812-06 від 07.02.2017, основною нормою є положення Закону.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ФІЛІЯ "ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" ПАТ "ОГХК"
Суть: Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, відповідно до п.17, ч.2, ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Тендерна документація повинна містити інформацію про залучення субпідрядника у разі закупівлі робіт, а також згідно Вашого Листа № 3302-06/3812-06 від 07.02.2017 року «Щодо розробки тендерної документації», в якому ви зазначаєте, що замовник має зазначити в тендерній документації інформацію про залучення субпідрядника для надання робіт. Разом з тим, посилаючись на ст.19 Закону зазначаєте, що у звіті про результати проведення процедури - потрібно надавати інформацію про залучення субпідрядника у разі виконання робіт або послуг, який формується автоматично.
Чи правомірно вимагати інформацію про залучення субпідрядника для надання послуг, якщо в Законі указано для надання робіт, а вплинути на формування звіту про результати проведення процедури можливості немає?
Номер відповіді: Відповідь на запит 789/2017
Консультація
№ 791/2017
09.05.2026
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки (запит №791/2017): Суть питання: Чи потрібно замовнику вимагати документальне підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * Лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * Лист від 19.01.2017 № 3302-06/1654-06 "Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відкриті торги
Консультація № 791/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (запит №791/2017)
Суть питання: Чи потрібно замовнику вимагати документальне підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ"
Тема розширена: Щодо процедури закупівлі відкриті торги
Суть: Відповідно до абз.2 част.2 ст.22 Закону тендернадокументація повинна міститиінформацію про спосібпідтвердженнявідповідностіучасниківустановленимкритеріям і вимогамзгідноіззаконодавством. Замовник не вимагає документального підтвердженняінформації про відповідністьвимогамстатті 17 у разі, якщотакаінформаціяміститься у відкритихєдинихдержавнихреєстрах, доступ до яких є вільним.
Част.3 ст.17 містить вимогу, щоЗамовник не вимагає документального підтвердженняінформації, щоміститься у відкритихєдинихдержавнихреєстрах, доступ до яких є вільним.
Чи правильно ми розуміємо, що у разі наявності інформації у відкритому реєстрізамовник не вимагає документального підтвердження ні від учасника, ні від переможця процедури закупівлі, а самостійно перевіряє її ?
Номер відповіді: Відповідь на запит 791/2017
Відповідь: Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 19.01.2017 № 3302-06/1654-06 "Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 855/2017
09.05.2026
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
Консультація Мінекономіки (відповідь 855/2017): Суть питання: Чи можливо укласти договір з другим учасником відкритих торгів, якщо першого учасника (з найнижчою ціною) було відхилено, а пропозиція другого учасника відповідає вимогам? Чи вважається така процедура закупівлі такою, що відбулася? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
Консультація № 855/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки (відповідь 855/2017)
Суть питання:
Чи можливо укласти договір з другим учасником відкритих торгів, якщо першого учасника (з найнижчою ціною) було відхилено, а пропозиція другого учасника відповідає вимогам? Чи вважається така процедура закупівлі такою, що відбулася?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУДГАРАНТ ПЛЮС"
Тема розширена: щодо визнання відкритих торгів такими що не відбулися
Суть: В процедурі відкритих торгів прийняло участь дві організації-учасника. Організацію пропозиція (ціна) якої відповідно до результатів аукціону була визнана найнищою відхилено за невідповідність пропозиції тендерній документації та ненадання банківської гарантії. Пропозиція другого учасника повністю відповідає вимогам документації. Чи можна визнавати другого учасника переможцем процедури закупівлі та укладати з ним договір? Чи вважаються така процедура такою що відбулася?
Номер відповіді: Відповідь на запит 855/2017
Відповідь: Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc