Запит від: ЗАПИТ ВІД ГРУПА ПО ТРАНСПОРТНО-ГОСПОДАРСЬКОМУ ОБСЛУГОВУВАННЮ МІСЬКРАЙРАД 25811774 Тема розширена: Підписання договору Суть: як правильно діяти замовнику відкритих торгів, якщо в період підписання договору про закупівлю за результатами відкритих торгів переможець закупівлі вніс зміни до ЄДР щодо зміни назви. Номер відповіді: Відповідь на запит 1016/2022

Запит від: ЗАПИТ ВІД ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ РІВНЕНСЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ Суть: Чи підлягає на підставі вимог п. 3 ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» до відхилення тендерна пропозиція учасника у тому випадку, коли наявна документально підтверджена інформація, що засновника/бенефіціарного власника ТОВ (учасника закупівлі) було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією. Номер відповіді: Відповідь на запит 1258/2022

Запит від: ЗАПИТ ВІД РЕГІОНАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ, ЗАПОРІЗЬКІЙ ТА КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ Тема розширена: Застосування в процедурних договорах ч.3 ст. 631 ЦК України. Суть: 12.12.2022 (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-12-12-022478-a) були оголошені відкриті торги з особливостями із строком поставки товару електричної енергії з 01.01.2023-31.12.2023. 21.12.2022 аукціон відбувся, 23.12.2022 було визначено переможця, період оскарження закінчився 29.12.2022. Уклали договори від 05.01.2023. Постачальниками було зроблено силку на ч.3 ст. 631 ЦК України. Казначейство відмовляеться реєструвати договірни відносини на 2023 рік по відбувшими відкритим торгам. Номер відповіді: Відповідь на запит 39/2023 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та у запиті № 1089/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06

Запит від: ЗАПИТ ВІД ФОП ІВАНОВА Тема розширена: відміна відкритих торгів Суть: У підпункті 1 п.48 ПКМУ №1178 від 12.10.2022 зазначено, що відкриті торги автоматично відміняються у разі коли Замовником відхилені всі тендерні пропозиції (у тому числі, якщо була подана одна тендерна пропозиція, яка відхилена замовником). У свою чергу ст.20 ЗУ "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922 передбачено, що для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій. Крім того, відкриті торги передбачають здійснення конкурентного відбору учасників. Чи зобов'язаний замовник розглядати тендерну пропозицію одного учасника, за відсутністю конкуренції у процедурі закупівлі, чи замовник зобовязаний відхилити таку пропозицію без розгляду? Чи може замовник визначити цього учасника переможцем процедури закупівлі у разі якщо його пропозиція відповідає вимогам тендерної документації? Хотілось би зазначити, що відповідно до п.12 ПКМУ №1178 у разі застосування процедури закупівлі із застосуванням електронного каталогу процедура є такою, що не відбулась у разі якщо в профілі товару міститься тільки одна пропозиція. Чи є в такому разі ситуації проведення торгів аналогічними? Тобто у обох випадках, у разі наявності однієї пропозиції поданої для розгляду процедура є такою, що не відбулася? Номер відповіді: Відповідь на запит 165/2023 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 70/2023 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=547bda65-6a74-49ef-9615-eb455953eb42&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВ ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ Тема розширена: Недостовірність інформації Суть: Добрий день! Прошу надати пояснення, чи застосовується абз. 6 підпункту 3 пункту 41 Особливостей № 1178, що дозволяє відхилити переможця процедури закупівлі (надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом другим пункту 39 цих особливостей) до усіх документів учасника, чи тільки до тих, що були надані переможцем процедури закупівлі після повідомлення про намір укласти договір? Номер відповіді: Відповідь на запит 260/2023 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з абзацом першим пункту 39 Особливостей за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. У підпунктах 1 та 3 пункту 41 Особливостей містяться підстави, з настанням яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник/переможець процедури закупівлі надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом другим пункту 39 цих особливостей. Відповідно до абзацу другого пункту 39 Особливостей замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Згідно з абзацом третім пункту 39 Особливостей у разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 44 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі. При цьому Закон та Особливості не містять вимог та обмежень стосовно періоду протягом якого замовник має право звертатись із вищезазначеним зверненнями до відповідних органів державної влади, підприємств, установ, організацій та отримувати від них інформацію. З огляду на зазначене, виявлення недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, призводить до відхилення замовником тендерної пропозиції.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ОРЕЛ ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ Суть: Під час проведення закупівлі замовником було виявлено, що подані учасниками документи не відповідають встановленій у тендерній документації вимозі підтвердження відповідності стандарту виробництва предмета закупівлі (а саме конкретному ДСТУ). Чи може замовник за власною ініціативою внести зміни до тендерної документації з метою розширення документів на підтвердження відповідності виробу (кількості ДСТУ) які регламентують виробництво предмета закупівлі з метою дотримання принципів - недискримінації учасників та рівне ставлення до них, та максимальної економії, ефективності та пропорційності (стаття 5 ЗУ "Про публічні закупівлі") ? Номер відповіді: Відповідь на запит 372/2023

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВ "ЄВРОБУД ОДИН" Тема розширена: Субпідрядники Суть: При поданні тендерної пропозиції була подана довідка про незалучення субпідрядника до виконання робіт не менше 20% від вартості закупівлі. При завантаженні пропозиції на майданчик, помилково було вказано, що субпідрядник залучається. Це пов'язано з тим, що планується залучити співвиконавця, але менше ніж 20% вартості закупівлі. Чи можливо усунити таку помилку? Якщо да, то яким чином? Номер відповіді: Відповідь на запит 378/2023 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Принагідно пропонуємо переглянути вебінар та презентацію до нього, що проведений 18.05.2023 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Законодавчі зміни в регулюванні закупівель", що доступні за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/vebinar-na-temu-povernennya-aukcioniv-v-sistemu або у Youtube: https://youtu.be/aDUZHUc5Yms

Запит від: ЗАПИТ ВІД ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "РІВНЕОБЛЕНЕРГО" Тема розширена: Деталізація робіт з будівництва Суть: У ході аналізу рекомендацій Мінекономіки, затверджених Наказом №26335 від 22.11.2024 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо здійснення публічних закупівель робіт з будівництва..." з огляду на вживання термінів "будівництво" і "будівлі", вказані в Методиці, хотіли б уточнити чи підпадають під дані закупівлі роботи з реконструкції/будівництва електромереж або роботи з приєднань нових споживачів до електромереж? Оскільки зазначено, що ці методичні рекомендації поширюються на закупівлю робіт з будівництва нових, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих будівель без розроблення проєктної документації переможцем такої закупівлі (далі – роботи з будівництва). У цих Методичних рекомендаціях термін “будівництво” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про регулювання містобудівної діяльності”, термін “будівлі” – у значенні, наведеному в національному класифікаторі НК 018:2023 “Класифікатор будівель і споруд”, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573, а інші терміни – у значеннях, наведених у Законі. Зокрема зазначено, що БУДІВЛІ – це криті споруди, які можуть використовуватися окремо, побудовані для постійних цілей, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. Ми проводимо реконструкцію/будівництво на нашу думку ІНЖЕНЕРНИХ СПОРУД ( усі споруди, що не належать до будівель, у тому числі лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури та споруди на них). Ще хотіли б уточнити які роботи входять в "прозоре будівництво" Просимо надати роз’яснення. Дякуємо. Номер відповіді: Відповідь на запит 575/2024 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листах від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 та від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76642-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=84579 Одночасно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q Водночас зазначаємо, що оскільки згідно Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, а відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р.№ 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, пропонується додатково звернутися до Міненерго та Мінінфраструктури.

Запит від: ЗАПИТ ВІД КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЛІЦЕЙ "ГРАНД" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" Тема розширена: визначення предмету закупівлі Суть: Добрий день. Підкажіть будь ласка. В закладі в 2025 році потрібно виконати: 1) послугу з промивання та гідравлічного випробування системи централізованого опалення на суму 9855 грн., та 2) поточний ремонт та заміну ділянок трубопроводу і засувок централізованого опалення на суму 241400 грн. В обох випадках код за ДК 021:2015 – 50720000-8. Поточний ремонт буде здійснений за процедурою відкритих торгів. Як здійснювати закупівлю на послуги з промивання… – відкриті торги чи можна укласти прямий договір із дотриманням принципів закупель? Тобто чи потрібно в даному випадку сумувати послуги по коду ДК для визначення процедури закупівлі? Номер відповіді: Відповідь на запит 198/2025 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібні питання міститься в запитах № 773/2023, № 19/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8bb68266-a282-4c78-806d-96f5b6801ada?lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6b63458-3918-45df-a124-a4aefffefc17&lang=uk-UA Водночас з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Так, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. У свою чергу, згідно з пунктом 3 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Отже, предмети закупівлі послуг та послуг з поточного ремонту визначаються замовником відповідно до Порядку. При цьому згідно пункту 10 Особливостей замовники здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей. Відповідно до пункту 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОНОМІКИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ Тема розширена: Щодо можливості здійснення закупівель через КП «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» як централізовану закупівельну організацію, визначену рішенням органу місцевого самоврядування; Суть: Департамент економіки Одеської обласної державної адміністрації просить надати роз’яснення щодо наступного. Згідно з пунктом 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Згідно з пунктом 7 Особливостей централізовані закупівельні організації (далі - ЦЗО), у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом. Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1216 замовник має право самостійно обирати централізовану закупівельну організацію з числа тих, що визначені Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли замовники зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію. Відповідно до рішення Одеської обласної ради від 18 червня 2021 року № 230-VIII (зі змінами) Комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» визначено централізованою закупівельною організацією. У зв’язку з наявною потребою Департаменту економіки Одеської обласної державної адміністрації, як органу державної влади, у здійсненні закупівель товарів і послуг, просимо надати роз’яснення щодо: 1. Можливості здійснення закупівель через КП «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» як централізовану закупівельну організацію, визначену рішенням органу місцевого самоврядування; 2. Законності укладення договору про надання відповідних послуг із зазначеним підприємством на платній основі. Номер відповіді: Відповідь на запит 270/2025 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яку прийнято Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 7 Особливостей централізовані закупівельні організації, у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом. Поряд з цим механізм визначення централізованих закупівельних організацій та умови їх діяльності встановлюють Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі – Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій). Так, відповідно до статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону. Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону замовник може здійснити закупівлю товару (товарів) та/або послуги (послуг) через централізовану закупівельну організацію. У рішенні про визначення централізованої закупівельної організації може бути встановлено про обов’язковість закупівлі через централізовану закупівельну організацію для певного переліку замовників і визначено перелік товарів та/або послуг, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою. Також відповідно до пункту 11 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій централізована закупівельна організація визначається з числа юридичних осіб, які утворені в такій організаційно-правовій формі: за рішенням Кабінету Міністрів України - державна установа, державне підприємство; за рішенням органу місцевого самоврядування - комунальна установа, комунальне підприємство. Згідно з пунктом 6 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій орган, який приймає рішення про визначення централізованої закупівельної організації, у своєму рішенні може встановити в межах визначених законодавством повноважень перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів зазначеною організацією є обов’язковим, та перелік товарів, послуг (крім поточного ремонту), закупівля яких через таку організацію є обов’язковою для визначених рішенням замовників. У свою чергу, відповідно до пункту 17 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій винагорода централізованій закупівельній організацій за організацію та проведення тендеру здійснюється замовником у разі, коли проведення тендерів в інтересах такого замовника зазначеною організацією не є обов’язковим. Винагорода централізованій закупівельній організацій за організацію та проведення тендеру здійснюється замовником у разі, коли проведення тендерів в інтересах такого замовника зазначеною організацією не є обов’язковим, у розмірі, що не перевищує межі, встановлені у цьому пункті. Розмір винагороди визначається для кожної централізованої закупівельної організації у рішенні органу, який приймає рішення про її визначення. При цьому відповідно до статті 11 Закону та пункту 16 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій вибір централізованої закупівельної організації замовником для організації та проведення тендерів в інтересах замовників не є публічною закупівлею відповідно до Закону. Відповідно до пункту 20 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій замовник має право самостійно обирати централізовану закупівельну організацію з числа тих, що визначені Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли замовники зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію. З огляду на викладене та ураховуючи, що законодавство не містить обмежень щодо вибору замовником централізованої закупівельної організації, яка може організувати та провести тендер в його інтересах, такий замовник має право самостійно обирати будь-яку централізовану закупівельну організацію (крім випадків, коли замовники зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію), за умови, що у рішенні про визначення такої централізованої закупівельної організації встановлено розмір винагороди. Принагідно звертаємо увагу, що інформація щодо діяльності централізованих закупівельних організацій міститься в запитах №№ 195/2025, 294/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/210e66df-1799-46c4-b24e-c552ea081a1a?lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ОПОРНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ «СЛОБІДСЬКИЙ ЛІЦЕЙ» СЛОБІДСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Тема розширена: Ми, як відповідальний Покупець, готуємо оскарження означеного рішення Суду в апеляційному порядку та хочемо переконатися у правильності нашого розуміння ситуації та правильності застосування нами норм чинного законодавства України з питань публічних закупівель, а отже просимо Мінекономіки роз’яснити Суть: - чи розповсюджується норма, передбачена частиною шістнадцятою статті 29 Закону: «Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель» або аналогічна норма, передбачена пунктом 43 Особливостей, на саме пропозиції постачальників, які подані через електронний каталог відповідно до вимог, установлених замовником у запиті пропозицій постачальників в електронній системі закупівель відповідно до вимог Порядку? Чи повинен замовник, не дивлячись на технічну неможливість розміщення в електронній системі закупівель, розміщувати в останній якимось чином у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель? Додаткові матеріали: Супровідний лист з поясненням Номер відповіді: Відповідь на запит 9/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕПАРТАМЕТ МІСЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ Суть: Замовник – орган місцевого самоврядування – планує здійснення публічної закупівлі робіт у межах реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги, що фінансується за кошти Європейського Союзу в рамках Програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT «Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна». Зазначений проєкт ратифікований Законом України та зареєстрований у встановленому порядку як проєкт (програма) міжнародної технічної допомоги, що підтверджується реєстраційною карткою проєкту, виданою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги». Відповідно до пункту 197.11 статті 197 Податкового кодексу України операції з постачання товарів, робіт і послуг, що здійснюються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, звільняються від оподаткування податком на додану вартість. У межах реалізації зазначеного вище проєкту Замовником планується проведення процедури публічної закупівлі та укладення договору підряду з Підрядником на виконання робіт з капітального ремонту. У зв’язку з цим, з метою належного застосування законодавства у сфері публічних закупівель, просимо надати роз’яснення з такого питання: чи підлягає включенню податок на додану вартість до очікуваної вартості предмета закупівлі у разі, якщо закупівля фінансується за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги? Номер відповіді: Відповідь на запит 48/2026 Відповідь: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.