<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Одеській області <b> Тема розширена:</b> Визначення уповноваженої особи для відокремленого підрозділу <b>Суть питання:</b> Відповдіно до пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 за рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення потреб такого підрозділу. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника. Згідно ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» Відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством. Враховуючи те, що визначення уповноваженої особи здійснюється виключно замовником просимо надати роз’яснення з наступних питань. Приймаючи рішення про надання відокремленому підрозділу права самостійно здійснювати закупівлі для задоволення власних потреб, чи може замовник своїм рішенням доручити здійснення таких закупівель вже наявним у замовника уповноваженим особам. <b> Номер відповіді:</b> 290/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) стор. 3-5 ), від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Яка кількість уповноважених осіб необхідна замовнику?), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Южненської міської ради <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення договорів про відшкодування <b>Суть питання:</b> Необхідно чи ні публікувати в системі електронних закупівель Прозоро договори про відшкодування вартості лікарських засобів та продуктів для спеціального дієтичного споживання, відпущених сторонніми аптечними закладами пацієнтам згідно Постанови КМУ від 17.08.1998р. №1303 та Постанови КМУ від 31.03.2015р. №160? Відшкодування здійснюється в рамках реалізації міської цільової програми "Громадське здоров'я Южненської міської територіальної громади на 2024-2026 роки" за рахунок коштів місцевого бюджету. Договори про відшкодування вартості лікарських засобів та продуктів для спеціального дієтичного споживання укладаються між КНП "ЦПМСД" Южненської міської ради та сторонніми аптечними закладами на підставі наданих аптечними закладами реєстрів відпущених лікарських засобів та продуктів для спеціального дієтичного споживання. Фінансування здійснюється з місцевого бюджету через Державну казначейську службу України в м.Южне, Одеської області. Якщо так, то хто повинен це робити? <b> Номер відповіді:</b> 285/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті 126/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=267ad3a8-236e-422f-83a0-fb78f66028a9&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель https://www.me.gov.ua/InfoRez/List?lang=uk-UA&id=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" <b> Тема розширена:</b> роз'яснення питань <b>Суть питання:</b> Укладення державним замовником державного контракту (договору) здійснюється відповідно до Особливостей постанови КМУ №1275. Пунктом 48 Особливостей встановлено, що істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його укладення до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених цим пунктом. Наразі до Агенції звертаються контрагенти за державними контрактами (договорами) з пропозицією укласти додаткові угоди, предметом яких буде збільшення обсягів поставки товарів за чинними державними контрактами. Такі звернення обґрунтовані тим, що оскільки збільшилася потреба на постачання відповідного виду товару (державний контракт за яким вже укладено та виконується), тому виникає необхідність укласти додаткову угоду шляхом внесення змін в частині збільшення обсягів поставки товару для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Очевидно, що збільшення обсягів товарів автоматично тягне за собою зміну вартості державного контракту у бік збільшення. Отже, з одного буку має місце підстава для застосування положення для зміни істотних умов державного контракту у зв’язку з коригуванням обсягів закупівлі, з іншого боку закон не дозволяє збільшувати вартість державного контракту (тим більше в бік збільшення) на іншій підставі, ніж перелічено пунктом 48 Особливостей. Крім того, збільшення кількості товарів за державним контрактом, як наслідок, може збільшувати строки поставки та строк дії останнього, але продовження строку дії державного контракту (договору) та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару також не містить підставою «збільшення обсягів». Враховуючи викладене, та посилаючись на вищевказані нормативно-правові акти просимо надати роз’яснення стосовно можливості укладення Агенцією, в рамках чинного державного контракту (договору), додаткової угоди якою передбачати збільшення (коригування) обсягів поставки товарів та зміни вартості (ціни) в державному контракті (договорі) у бік збільшення. <b> Номер відповіді:</b> 286/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" <b> Тема розширена:</b> роз'яснення питань <b>Суть питання:</b> Керівними нормативно-правовими актами для діяльності державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі – Агенція) є постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 494 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель службою державного замовника» (далі – Постанова № 494), яка визначає Порядок використання Агенцією коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та наказ Міністерства оборони України від 04.08.2023 № 449 (зі змінами), що уповноважує Агенцію на виконання функцій служби державного замовника, визначає порядок взаємодії останньої із усіма сторонами процесу оборонних закупівель та уповноважує Агенцію на укладення державних контрактів (договорів). Відповідно до абзацу другого пункту 4 Постанови № 494 у рамках забезпечення здійснення службою державного замовника закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за відповідною бюджетною програмою бюджетні кошти спрямовуються, зокрема на виконання контрактів (договорів) із закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в тому числі на закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва, спеціалізовані фонди, підприємства, установи та організації, а також через програми міжнародних військових продажів, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України. Системний аналіз названих нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що Агенція не позбавлена можливості здійснювати оборонні закупівлі як служба державного замовника шляхом укладання посередницьких договорів, одним із видів якого є договір комісії. Так, відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. При цьому законодавець чітко встановлює, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (частина третя статті 1012 ЦК України). Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 1014 ЦК України). Враховуючи викладене, та посилаючись на вищевказані нормативно-правові акти просимо надати роз’яснення стосовно наявності можливості та законодавчих підстав для укладення Агенцією як службою державного замовника з контрагентами, зокрема зі спецекспортерами, для закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони договорів комісії. <b> Номер відповіді:</b> 287/2024

<b>Запит від:</b> Запит від КНП КОР КОПЦ <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть будь ласка, при плануванні та закупівлі підприємства яка є критичної інфраструктури 3-4 групи. Яки закупівлі можливо проводити за Особливостями до Постанови 1178 (загальні вимоги -"порогові")? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 284/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ,  від 19.09.2023   № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о Ольшанський Володимир Петрович <b> Тема розширена:</b> Призначення Уповноваженого. <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини сьомої статті 11 уповноваженими особами з питань закупівель не можуть бути депутати міської ради. Як бути у випадку, якщо депутат міської ради працює в раді на постійній основі та обіймати посаду спеціаліста, чи може така особа виконувати обов'язки уповноваженого? <b> Номер відповіді:</b> 282/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запитах № 44/2022,  1222/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bcb97194-590b-4026-ac8e-58e758568191&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=95f033b7-9aa6-4c95-87b6-125a4b75f741&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запитах № 44/2022,  1222/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bcb97194-590b-4026-ac8e-58e758568191&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=95f033b7-9aa6-4c95-87b6-125a4b75f741&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" <b> Тема розширена:</b> Оскарження рішення про відміну торгів, дії Замовника після скасування рішення про відміну <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Замовником оголошено процедуру закупівлі. З 29.03.24 розпочався період кваліфікації 1го учасника. Однак Замовником було виявлене порушення (в частині умов тендерної документації) яке на стадії кваліфікації вже неможливо усунути. Керуючить підпунктом 2 п. 50 Особливостей Замовником прияняте рішення відмінити дану процедуру закупівлі та 01.04.24 оприлюднено відповідне рішення про відміну закупівлі. 10.04.24 учасником подано скаргу до АМКУ щодо рішення Замовника про відміну торгів. АМКУ 18.04.24 винесено рішення яким зобов'язано Замовника скасувати рішення про відміну торгів. Замовником виконано рішення АМКУ протягом встановленого законом 30-тиденного строку (на 28-й день). Після скасування рішення про відміну закупівля повернулась на стадію кваліфікації. Які подальші дії Замовника? Продовживати закупівлю та відповідно проводити кваліфікацію? Тоді виникає питання: з якого моменту відлічувати початок строку на кваліфікацію учасника? З моменту скасування Замовником рішення про відміну? Чи з моменту винесення рішення АМКУ? Чи з моменту початку кваліфікації (тобто з 28.03.24)? Але ж відмінивши закупівлю 01.04.2024, Замовник не міг передбачити, що закупівля буде оскаржена та винесене рішення про відміну доведеться в подальшому скасовувати, а на момент подання скарги (10.04.24) 5-тиденний строк розгляду тендерної пропозиції вже сплинув, а рішення про продовження такого строку Замовником не публікувалось. Як правильно діяти Замовнику в такій ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 280/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 41/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a9de3b7-cc9f-441a-9969-c254eb74fce7&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> методичні рекомендації <b>Суть питання:</b> Наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 було затверджено“Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”. Зазначені методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування є обов’язковими для застосування? Або носять рекомендаційний характер? <b> Номер відповіді:</b> 281/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 273/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f5683d89-0e75-4ac9-a031-08860dcc38bf&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Бобловська Лариса Василівна <b>Суть питання:</b> Чи можна не одразу на увесь рік, а перед закупівлею оприлюднювати річний план закупівель. Всі закупівлі до 50 тисяч <b> Номер відповіді:</b> 277/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент розвитку муніципального менеджменту Харківської міської ради <b> Тема розширена:</b> закупівлі централізованою закупівельною організацією <b>Суть питання:</b> Відповідно до рішення 15 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 28.02.2023 №350/23 (далі – Рішення № 350/23) комунальному підприємству «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» (далі – ЦЗО ХМР) доручено забезпечення виконання функцій централізованої закупівельної організації, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216. Рішенням № 350/23 також визначено перелік товарів, закупівля яких для замовників, визначених у статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», обов’язково здійснюється через ЦЗО ХМР. Відповідно до абзацу першого пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»: «Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 121 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей». Враховуюче викладене просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1) Чи має право ЦЗО ХМР проводити закупівлі товарів в інтересах замовників-ініціаторів шляхом використання електронного каталогу? 2) Чи мають право замовники Харківської міської ради проводити закупівлю товару шляхом використання електронного каталогу у випадках, коли цей товар входить до переліку товарів, закупівля яких через ЦЗО ХМР є обов’язковою? <b> Номер відповіді:</b> 278/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону. Особливості створення та діяльності ЦЗО установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) ( далі - Постанова № 1216). Згідно з пунктом 15 Постанови № 1216 централізовані закупівельні організації організовують і проводять тендери в інтересах замовників відповідно до Закону з урахуванням особливостей укладення і виконання рамкових угод, визначених Уповноваженим органом, та цих особливостей. Водночас відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів , торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу . Так, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники здійснюють закупівлі відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості). Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі ЦЗО, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі – послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Ураховуючи, що ЦЗО одночасно виступає адміністратором електронного каталогу, та з огляду на те, що Законом встановлені виключні способи для здійснення закупівель ЦЗО в інтересах замовників саме шляхом проведення тендеру, здійснення закупівель ЦЗО в інтересах замовників через електронний каталог Законом, Особливостями та Постановою КМУ 1216  не передбачено.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Полтехкомплект" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Чи можливо при виникненні потреби на підприємстві, яке є підприємством критичної інфракструктури міста, зміна кількості в позиціях за специфікацією заключеного договору без зміни ціни загальної вартості договору? Наприклад було за специфікацією "Лист №1 рес. Пер. 6516V8- 2902052-000 (L=1900mm.)" в кількості 4 шт. "Лист №1 рес. Пер без шарнира 4370-2902055-011 (L=1870)" в кількості 1 шт. змінити на кількість "Лист №1 рес. Пер. 6516V8- 2902052-000 (L=1900mm.)" -2 шт. "Лист №1 рес. Пер без шарнира 4370-2902055-011 (L=1870)" - 3 шт. Загальна сума договору не міняється. <b> Номер відповіді:</b> 279/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 129/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=22b2615e-337c-43f7-89c5-c491e2f6ca27&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> Щодо забезпечення виконання договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> АТ «Укрзалізниця» при здійсненні закупівель в тендерній документації вимагає від переможця процедури закупівлі внесення ним забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії. Однією з вимог до банківської гарантії є: «Строк дії забезпечення виконання договору про закупівлю у вигляді банківської гарантії повинен бути дійсним з дня укладання договору про закупівлю та обов’язково повинен перевищувати строк дії договору про закупівлю не менше ніж на 1 (один) календарний місяць.» Така вимога обґрунтована тим, що у разі невиконання/неналежного виконання контрагентом зобов’язань, передбачених договором про закупівлю (у тому числі якщо строк виконання такого зобов’язання припадає на останні дні дії договору про закупівлю), у замовника була можливість звернутися до банку-гаранта з вимогою щодо сплати банківської гарантії. Чи не суперечить законодавству з питань закупівель вимога щодо строку дії банківської гарантії, який повинен перевищувати строк дії договору про закупівлю не менше ніж на 1 (один) календарний місяць? <b> Номер відповіді:</b> 275/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником за договором про закупівлю. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Крім цього, відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов та розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати). Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Крім того, частиною другою статті 27 Закону встановлено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: 1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю; 2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; 3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; 4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Поряд з цим поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення виконання господарських зобов'язань) визначено у Главі 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Главі 22 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Відповідно до статті 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Згідно зі статтею 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше. У статті 563 ЦК України зазначаються правові наслідки порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, а саме, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією. Також відповідно до статті 566 ЦК України обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії. Разом з тим, згідно з статтею 200 ГК України гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов’язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов’язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. З огляду на викладене, строк дії забезпечення виконання договору про закупівлю визначається замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому при формуванні тендерної документації  для уможливлення повернення забезпечення виконання договору у випадках, встановлених Законом.