Запит від: ЗАПИТ ВІД КОМУНАЛЬНЕ ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «КРАМАТОРСЬКА ТЕПЛОМЕРЕЖА» КРАМАТОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Суть: Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради має власний Статут та власний бюджет та відноситься до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених Ст.2 п.1 п.п.4 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» № 922- VIII від 25.12.2015р. та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 19.09.2019 р. та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» від 03.06.2021 № 1530-IX (далі - Закон) таких як забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам. Згідно Ст.3 п.6 п.п.3 Закону України - цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: паливно-енергетичні ресурси для виробництва теплової енергії. КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради закуповує електричну енергію для забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам, а також для освітлення виробничих приміщень. Просимо надати роз’яснення щодо закупівлі електричної енергії для нашого підприємства без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» за прямими договорами, згідно Ст.3 п.6 п.п.3 Закону. Номер відповіді: Відповідь на запит 1325/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Своєю чергою, дія Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії (у тому числі ядерне паливо (опромінене чи неопромінене, зокрема поглинаючі стрижні систем керування та захисту), ядерні матеріали) проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин. Отже, у разі якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної, теплової енергії (у тому числі ядерне паливо (опромінене чи неопромінене, зокрема поглинаючі стрижні систем керування та захисту), ядерні матеріали) проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом. Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить питання віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів. Поряд з цим відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках. При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики України (далі − Міненерго), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує: формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі (далі - паливно-енергетичний комплекс), а також формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання. Тому з питань віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів пропонуємо звернутися до зазначених органів.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ Суть: Дайте будь ласка консультацію з наступного питання! При створенні закупівлі в Полі "умови оплати" є - опис, при своренні закупівлі не було заповнено Поле "Опис", казначейство відказується зареєструвати договір вказуючи на відсутність заповнення даного пункту. Чи правомірні дії казначества? Номер відповіді: Відповідь на запит 1329/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону та повинно містити певну інформацію, зокрема щодо умови оплати. Своєю чергою, згідно з пунктом 1 частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій субєктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Довідково інформуємо, що з інформацією щодо заповнення поля “Умови оплати” можна ознайомитися на infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/updates/vidobrazhennya-umov-oplati-na-kartci-tendera

Запит від: ЗАПИТ ВІД МІНІСТЕРСТВО МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Тема розширена: Відкриті торги з публікацією англійською мовою Суть: Добрий день. Прошу надати відповідь по суті. Чому ЦЗО проводить відкриті торги з публікацією англійською мовою, якщо Замовник подає Заявку на проведеня закупівлі по предмету на суму 300000,00 грн. відповідно до затвердженого кошторису? Номер відповіді: Відповідь на запит 1392/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації (далі - ЦЗО) - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону. Метою створення ЦЗО є професіоналізація сфери закупівель та забезпечення додаткової економії коштів за рахунок агрегації і стандартизації закупівель. В електронній системі закупівель для ЦЗО реалізовано функціонал агрегації закупівель, який дозволяє забезпечити більшу економію бюджетних коштів за рахунок збільшених обсягів товару, що закуповується централізовано, знизити адміністративні, часові витрати на проведення закупівель та підвищити ефективність здійснення закупівель. Механізм агрегації закупівель дає змогу об’єднати потреби (закупівлі) декількох замовників в один тендер, при цьому кожен замовник може укласти окремий договір про закупівлю. Разом з тим визначення предмета закупівлі здійснюється ЦЗО відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок). Отже, у разі здійснення закупівель в інтересах замовників, ЦЗО обробляє заявки від центральних органів виконавчої влади (замовників), визначає предмет закупівлі відповідно до Порядку та керується вартісними межами, визначеними у Законі.

Запит від: ЗАПИТ ВІД КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА ЗАКУПІВЕЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" Тема розширена: ч.3 ст. 10 Закону Україні «Про публічні закупівлі» - застосування до Централізованої Закупівельної ОрганізаціЇ Суть: Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону Україні «Про публічні закупівлі»: Оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро. Курс євро визначається згідно з офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату оприлюднення в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі. В зв’язку з вищезазначеним, чи застосовується ця норма закону до Централізованої Закупівельної ОрганізаціЇ, якщо сумарна очікувана вартість за кодом ДК від замовників, в інтересах яких ЦЗО здійснює закупівлі, перевищує зазначені межі? Просимо надати роз’яснення. Номер відповіді: Відповідь на запит 1400/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону. Згідно пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу. При цьому у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро, то оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою (частина третя статті 10 Закону). Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 встановлені особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, що встановлюють механізм визначення централізованих закупівельних організацій та умови їх діяльності (далі – Особливості, постанова № 1216). Поряд з цим відповідно до підпункту 3 пункту 3 Особливостей централізовані закупівельні організації визначаються органами місцевого самоврядування (міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб) - для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) та їх об’єднань, які є замовниками відповідно до Закону. Отже, централізовані закупівельні організації, що визначені органами місцевого самоврядування, проводять тендери в інтересах замовників з дотриманням вимог Закону, постанови № 1216 та несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому зазначаємо, що централізовані закупівельні організації самостійно визначають предмет та спосіб закупівлі з урахуванням Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 та вимог Закону.

Запит від: ЗАПИТ ВІД КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №44" КАМ'ЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Суть: Нами розпочато процедуру закупівлі відкриті торги. Рішенням сесії міської ради у нас змінюється назва закладу. На момент підписання договору ми вже будемо мати нову назву і нову печатку. Як діяти в таких випадках? Чи повинні ми відмінити торги або вносити зміни до ТД і в якій частині? Номер відповіді: Відповідь на запит 1438/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1046/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b963409-e569-4958-9b85-77e46b650455&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Запит від: ЗАПИТ ВІД МЕЛІТОПОЛЬСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ Тема розширена: Укладання додаткової угоди на період оголошення повторної процедури відкритих торгів Суть: Після проведення у 2020 році двох спрощених процедур закупівель, які були відмінені через відсутність учасників, бюджетною установою згідно з пунктом 1 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» було укладено прямий договір на постачання електричної енергії у 2021 році. Цим договором передбачено, що його дія може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному у попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Чи маємо ми право укласти додаткову угоду на наступний рік в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від діючого договору на період оголошення повторної процедури відкритих торгів на 2022 рік? Якщо ні, то які наші дії? Номер відповіді: Відповідь на запит 1483/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 8 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону. Відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. При цьому необхідно зазначити, що ця норма Закону розповсюджується на договори про закупівлю, укладені з дотриманням вимог Закону. Докладніше про це в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:

Запит від: ЗАПИТ ВІД ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА А1349 Тема розширена: Чи включається ПДВ в договір додатково, якщо торги відбулися без критерію ПДВ Суть: Добрий день! Прошу допомоги! Закупівля UA-2021-11-08-001153-a. Відбулися торги, По критерію "найнижча ціна" переможець ТзОВ "Промелектроніка" м. Запоріжжя перемогла на аукціоні з пропозицією 143750 грн. Вона є платником ПДВ. Закупівля відбувалася по критерію "без ПДВ", в конкурсній документації це описувалось. При укладенні договору ТзОВ "Промелектроніка" вимагає збільшити цю суму на 20% ПДВ. Договір підписує тільки при збільшенні суми договору на розмір ПДВ. Чи повинна військова частина збільшувати суму договору на 20% ПДВ або укладати договір за ціною переможної ставки 143750 грн. включно з ПДВ? Як діяти? Номер відповіді: Відповідь на запит 1510/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 441/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=372c4280-78bc-44ab-a9dc-85ac40b26ddb Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВ "АДІС - АВТО" Суть: Прошу дати роз’яснення по суті питання - на етапі пре-кваліфікації відкритих торгів з публікацією англійською мовою, учасником помилково була надана цінова пропозиція. Замовник відхилів пропозицію учасника. У випадку, якщо на торги були надані пропозиції двох учасників, одного з котрих на етапі пре-кваліфікації не допустили до аукціону, вважаються торги такими, що відбулися? Номер відповіді: Відповідь на запит 1513/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Так, виходячи з пункту 2 частини другої статті 32 Закону та частини першої статті 29 Закону, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 Закону, тобто з додатковим оприлюдненням в електронній системі закупівель англійською мовою, то у такому разі при допущенні до оцінки (до електронного аукціону) менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ПРИСТОЛИЧНА СІЛЬСЬКА РАДА Тема розширена: Необхідність застосування процедури відкритих торгів для закупівлі будівельних робіт Суть: Великоолександрівською сільською радою, правонаступником якої є Пристолична сільська рада, виготовлено проект на «Капітальний ремонт спортивного майданчика на території Великоолесандрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів по вул. Гагаріна, 11а в с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області» та отримано позитивний експертний звіт. Виконання функцій замовника відносно вказаного об’єкта покладено на Управління капітального будівництва, житлово-комунального господарства та регіонального розвитку Пристоличної сільської ради (далі – Управління). Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку на об’єкт: «Капітальний ремонт спортивного майданчика на території Великоолесандрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів по вул. Гагаріна, 11а в с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області», загальна кошторисна вартість 1511,381 тис.грн, з них: - 1423,913 тис.грн на виконання будівельних робіт (з ПДВ). - 21,06 тис. грн на здійснення технічного нагляду (з ПДВ); - 58,644 тис. грн вартість проектних робіт (з ПДВ); - 2,904 тис. грн вартість експертизи проектної документації (з ПДВ); - 4,86 тис. грн на здійснення авторського нагляду (з ПДВ); Відповідно до пункту двадцять другого частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон про закупівлі), предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Згідно з частиною першою, статті 4 Закону про закупівлі, планування закупівлі здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі, відповідно до річного плану закупівель. Відповідно до пункту першого частини першої статті 3 Закону про закупівлі, цей Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень, а згідно із положеннями статті 2 цього Закону Управління відноситься до зазначених замовників. Враховуючи той факт, що до вартості будівельних робіт за зведеним кошторисним розрахунком на об’єкт: «Капітальний ремонт спортивного майданчика на території Великоолесандрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів по вул. Гагаріна, 11а в с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області», в складі інших витрат, включені супутні роботам послуги, які в розумінні Закону є роботами, за умови, що їх вартість включено до кошторисної вартості робіт і вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (проектні роботи, авторський нагляд, технічний нагляд, вартість експертизи проекту)на суму 87468грн.., частина яких виконана та оплачена - на суму 61548 грн.., вартість будівельних робіт по зазначеному об’єкту становить 1423,913 тис.грн,. Після отримання позитивного експертного звіту , сесією сільської ради виділено кошти на виконання будівельних робіт по зазначеному об’єкту в сумі 1 449 900грн.. Просимо надати роз’яснення щодо правильності визначення суми у річному плані закупівель 1 511 381 грн.. – загальна сума по експертному звіту, чи то 1 423 913грн. – сума будівельних робіт по експертному звіту, та необхідності (підтвердити або спростувати необхідність) застосування процедури відкритих торгів для закупівлі будівельних робіт по зазначеному об’єкту вартість яких становить 1423,913 тис.грн.. Номер відповіді: Відповідь на запит 1536/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо віднесення супровідних послуг до робіт, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06%20 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ КАЗЕННЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОБІРНОГО КОНТРОЛЮ Тема розширена: Частина перша статті 42 доповнити пунктом 13 такого змісту: "13) країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі - у разі закупівлі товару". Суть: Ми розірвали договір з енергетичною компанією. Згідно Закону про публічні закупівлі для оприлюднення на прозорро ми повинні вказати країну походження товару. В енергетичній компанії нам сповістили що електрична енергія закуповується на всесвітній платформі за добу наперед, і тому вони неможуть надати інформацію про країну походження товару так як інформація може змінюватись. Яку країну походження нам ставити? Номер відповіді: Відповідь на запит 1546/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1452/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=149335bd-0cb1-4a56-abcd-2653c91aee90&lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД ФОП СЕРГІЄНКО В.І. Тема розширена: підтвердження відмови переможця закупівлі від укладання договору Суть: добрий день. відбулася процедура закупівлі послуг, відповідно до рішення замовника визначено ФОП як переможця процедури закупівлі. однак в електронній системі закупівель наявна інформація про відмову переможця від підписання договору через наявність електронного листа ( направленого нібито з електронної пошти переможця тексту " я відмовляюся від укладання договору") чи можна вважати це відмовою від укладання договору? яким чином має бути направлена відмова від укладання договору? чи потрібно обгрунтування відмови? Номер відповіді: Відповідь на запит 1553/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини сьомої статті 33 Закону у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених статтею 33 Закону. Згідно з абзацом другим пункту 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю. При цьому спосіб надання інформації щодо відмови від підписання договору про закупівлю переможцем процедури закупівлі, а також форма або зміст такої відмови Законом не визначені. Однак питання документування управлінської діяльності визначаються Типовою інструкцією з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну (далі - Інструкція з діловодства) та Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання документування управлінської діяльності” від 17 січня 2018 р. № 55 (зі змінами). Цими інструкціями передбачені правила щодо виконання документів, їх надсилання тощо. Інструкція з діловодства поширюється на всі електронні документи, що створюються, відправляються або одержуються Секретаріатом Кабінету Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (далі - установи). Водночас згідно з пунктом 8 Інструкції з діловодства установи організовують діловодство на підставі власної інструкції з діловодства (далі - інструкція з діловодства установи), що розробляється на підставі Інструкцій, затверджених цією постановою, та з урахуванням інших актів законодавства. Отже, при надсиланні документів установи мають враховувати правила, що передбачені інструкцією з діловодства установи. Крім цього зазначаємо, що будь-які рішення, у тому числі щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю, приймаються замовником самостійно. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Запит від: ЗАПИТ ВІД САВЧУК АНДРІЙ РОМАНОВИЧ Тема розширена: Ціна за одиницю товару з ПДВ Суть: Доброго дня, підскажіть будь ласка, яку ставити ціну, якщо після аукціону ціна за одиницю товару з ПДВ зазначається з шістьма і більше цифрами після коми, заокруглювати суму до меньшого числа, щоб вийшло після коми дві цифри? Номер відповіді: Відповідь на запит 1565/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Рекомендації щодо правил округлення чисел доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням: https://infobox.prozorro.org/updates/pdv-v-sistemi-prozorro Водночас з технічних питань, а також питань розміщення інформації в електронній системі закупівель необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.