Новини Мінекономіки

×
Новина № 3302-06/24704-06
05.08.2016
Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону
Мінекономіки надало роз'яснення щодо розгляду тендерних пропозицій у закупівлях, очікувана вартість яких перевищує встановлені статтею 10 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII вартісні межі (133 тис. євро для товарів/послуг та 5150 тис. євро для робіт). Згідно з роз'ясненнями Мінекономіки, алгоритм розгляду та оцінки тендерних пропозицій передбачає подання пропозицій в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до статті 25 Закону. Розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації передує проведенню електронного аукціону. За результатами розгляду, згідно зі статтею 28 Закону, складається протокол, а оцінка пропозицій, допущених до аукціону, проводиться автоматично електронною системою. Лист підписано директором департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександром Стародубцевим.
Новина № 3302-06/24156-06
02.08.2016
Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель
Мінекономрозвитку України надало роз'яснення щодо оскарження, вирішення спорів у допорогових закупівлях та здійснення контролю/моніторингу закупівель. Згідно з роз'ясненням, оскарження процедур закупівель здійснюється відповідно до статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" через Антимонопольний комітет України (АМКУ), який є органом оскарження, або в судовому порядку. Щодо вирішення спорів у допорогових закупівлях, визначено, що вони регулюються положеннями, наведеними у Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженому Наказом державного підприємства "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35, або згідно чинного законодавства України. Також підкреслено важливість дотримання принципів відкритості, прозорості та недискримінації у допорогових закупівлях, а також можливість застосування механізмів громадського контролю. Мінекономрозвитку наголошує, що згідно зі статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі", контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях. У зв'язку з цим, до компетенції Мінекономрозвитку не належить розгляд скарг, здійснення контролю та проведення моніторингу закупівель, на що вказує Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ.
Новина № 3302-06/21890-07
15.07.2016
Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори
Мінекономрозвитку України надало роз'яснення щодо деяких аспектів застосування Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, який введено в дію з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, та з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників. Зокрема, роз'яснено умови застосування переговорної процедури закупівлі, якщо двічі відмінено тендер через недостатню кількість учасників, наголошуючи на відповідності предмета закупівлі, його технічних та якісних характеристик, а також вимог до учасника вимогам, що були визначені замовником у тендерній документації. Додатково, Мінекономіки роз'яснило питання використання електронної системи закупівель суб'єктами, які не є замовниками у розумінні Закону, зазначивши, що закупівлі здійснюються виключно суб'єктами, які є замовниками, згідно з вартісними межами, визначеними у статті 2 Закону. Проте, державні, комунальні, казенні підприємства, їхні дочірні підприємства, господарські товариства чи об'єднання, в яких державна чи комунальна частка у статутному капіталі складає 50 і більше відсотків, які не є замовниками у розумінні Закону, можуть використовувати Систему з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) та виконавця робіт, незалежно від суми закупівлі у порядку, затвердженому наказом ДП "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35. Також роз'яснено обов'язок оприлюднення звіту про укладені договори, згідно зі статтею 10 Закону, у разі здійснення закупівель без використання електронної системи, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, встановлену в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, із зазначенням ціни договору відповідно до форми звіту, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490.
Новина № 3302-06/13747-07
12.05.2016
Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання
Мінекономрозвитку надало роз'яснення щодо застосування Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 (далі – Закон) для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, з 1 квітня 2016 року, у зв'язку з втратою чинності Законом України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності". У листі роз'яснено, хто вважається замовником відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону, зокрема, юридичні особи, що відповідають певним ознакам, включаючи частку державної/комунальної власності у статутному капіталі або наявність спеціальних/ексклюзивних прав. Детально роз'яснено поняття "спеціальні або ексклюзивні права" згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону. Лист також стосується вартісних меж для застосування Закону, зокрема, товарів/послуг – від 1 мільйона гривень, робіт – від 5 мільйонів гривень, незалежно від джерела фінансування. У разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці третьому частини першої статті 2 Закону, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Вказано на необхідність оприлюднення річного плану закупівель та додатку до нього, затверджених Наказом Мінекономрозвитку № 490 від 22.03.2016. Підписав лист Олександр Стародубцев, директор департаменту регулювання державних закупівель.
Новина № 3302-06/12875-06
29.04.2016
Щодо здійснення закупівель замовниками
Мінекономіки роз'яснює застосування Закону України «Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, який встановлює засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Лист стосується питання відображення закупівель у річному плані згідно зі статтею 4 Закону, де зазначено про обов'язкове оприлюднення річного плану, додатку до річного плану та змін до них на веб-порталі Уповноваженого органу, із застосуванням форми, затвердженої наказом Мінекономрозвитку. Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 411. Роз'яснення також стосуються визначення поняття "замовники" відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону, зокрема юридичних осіб, що забезпечують потреби держави або територіальної громади не на комерційній основі. Мінекономіки окреслює ознаки, за якими такі юридичні особи можуть бути визнані замовниками: бути розпорядником/одержувачем бюджетних коштів (відповідно до Бюджетного кодексу України), мати більшість голосів органів влади/місцевого самоврядування у вищому органі управління, або мати державну/комунальну частку в статутному капіталі понад 50%. У листі надано "Тест" у додатку, розроблений Директором департаменту регулювання державних закупівель Олександром Стародубцевим, який має допомогти юридичним особам самостійно визначитись щодо приналежності до замовників.
Новина № 3302-06/8257-06
22.03.2016
Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі”
Мінекономіки України інформує про набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII. Закон вводиться в дію поетапно: з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, а з 1 серпня 2016 року – для всіх замовників. Згідно з законом, замовники повинні безоплатно оприлюднювати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель річний план, додаток до річного плану та зміни до них протягом п'яти днів з дня їх затвердження. Закон передбачає здійснення публічних закупівель із застосуванням електронної системи закупівель, використовуючи процедури відкритих торгів, конкурентного діалогу та переговорної процедури. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель. Також передбачена можливість створення централізованих закупівельних організацій. Авторизація електронних майданчиків здійснюється Уповноваженим органом на підставі рішення комісії, склад якої затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.03.2016 № 440. Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків визначено постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Консультація № 488/2026
25.12.2015
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки щодо застосування вимог локалізації виробництва та відповідальності за їх порушення (Відповідь на запит 488/2026) --- Суть питання: Запитувач звернувся з питаннями щодо застосування вимог підпункту 11) пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (ЗУ «Про публічні закупівлі») щодо відповідальності за порушення ступеня локалізації виробництва. Цей пункт вимагає передбачити в договорі штрафні санкції у розмірі 15% вартості товару (у т.ч. у складі робіт чи послуг) до постачальника/виконавця за надання недостовірної інформації або постачання товару, що не відповідає заявленому ступеню локалізації, а суми штрафів підлягають зарахуванню до державного бюджету. Проблема: Кабінетом Міністрів України станом на дату листа не встановлено порядок перерахування цих штрафних санкцій до державного бюджету, що залишає неврегульованими питання щодо отримувача, порядку стягнення та відображення у бухгалтерському обліку. Замовник запитує, яким чином він має виконати вимогу про передбачення відповідальності у проекті договору до встановлення такого порядку КМУ, та чи легалізує сплата штрафу поставку товару, чи замовник має відмовитись від постачання. --- Висновки/Відповідь Мінекономіки: Мінекономіки безпосередньо не надало роз'яснень щодо порядку дій замовника у період до встановлення Кабінетом Міністрів України відповідного Порядку перерахування сум штрафних санкцій за порушення вимог локалізації виробництва до державного бюджету. Натомість, Мінекономіки перенаправило запитувача з питань розроблення підзаконних нормативно-правових актів та технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2. Принагідно Мінекономіки зазначило, що інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листах, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: 1. Лист від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”. * Мінекономіки роз'яснило, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (Закон № 4888) набирає чинності поетапно, зокрема, положення щодо локалізації вводяться в дію з 24.08.2026 відповідно до пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону. * Нові норми Закону № 4888 передбачають комплексне врегулювання питань застосування вимог щодо локалізації виробництва для закупівель товарів (у тому числі в складі робіт чи послуг) вартістю від 1 млн гривень. * Встановлюється поетапне зростання мінімального ступеня локалізації (у 2026 році — 30%, у 2027 році — 35%, з 2028 року — 40%), який обчислюється за затвердженою формулою та підтверджується шляхом включення товару його виробником до переліку локалізованих товарів. * Розширюється номенклатура товарів, на які поширюються зазначені вимоги. * Визначаються винятки щодо незастосування правил локалізації до товарів, країнами походження яких є держави — учасниці Угоди про державні закупівлі (GPA) та інших відповідних міжнародних договорів України. * Встановлюється обов’язковий порядок дій замовників та заходи правової відповідальності суб’єктів закупівель з вимогами щодо локалізації: * У тендерній документації/запитах пропозицій мають зазначатися вимоги щодо надання підтвердних документів та інформації про повний ланцюг постачання від осіб, які не є виробниками. * Замовники зобов’язані відхиляти пропозиції, що не відповідають цим вимогам, а в разі виявлення порушень — відміняти закупівлю, оскільки укладені договори можуть бути визнаними нікчемними. * Для забезпечення контролю за дотриманням встановлених вимог залучатиметься Держаудитслужба, а також передбачене утворення Уповноваженим органом комісії з питань забезпечення формування та ведення переліку локалізованих товарів. * Запроваджується застосування до постачальників штрафних санкцій у розмірі 15 % вартості товару (у тому числі товару, що закуповується у складі робіт чи послуг), виключення товарів із переліку та ведення Реєстру недоброчесних виробників із подальшою забороною здійснювати закупівлю їхньої продукції. * Підкреслюється, що Кабінет Міністрів України має у восьмимісячний строк з дня набрання чинності Законом № 4888 забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації, а також до дня введення в дію цього Закону забезпечити функціонування електронної системи закупівель та можливість технічної реалізації вимог цього Закону (підпункти 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888). 2. Лист від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей". * Мінекономіки роз'яснило, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2026 № 1181 внесено комплексні зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (Особливості), зокрема щодо застосування вимог до ступеня локалізації виробництва. * Пункт 3 Особливостей встановлює, що замовники застосовують положення пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (Закон № 922-VIII) з урахуванням Особливостей, крім установлених винятків. Вимоги локалізації поширюються на товари, вартість яких дорівнює або перевищує 1 млн грн, при цьому ця межа застосовується до вартості *відповідного товару* у складі предмета закупівлі, а в разі закупівлі робіт або послуг — до вартості *кожної позиції товару*, що є складовою предмета закупівлі. * Пункт 2 Особливостей визначає, що посилання на товар із переліку локалізованих товарів є способом оприлюднення та/або надання інформації про ступінь локалізації виробництва товару та документів, що його підтверджують. Учасник або постачальник надає посилання на такий товар або документ, що підтверджує походження товару з відповідної країни. Якщо учасник/постачальник не є виробником, додатково надається інформація про суб’єктів, залучених до ланцюга постачання. * Пункти 12 та 44 Особливостей передбачають додаткові підстави відхилення пропозицій постачальників та тендерних пропозицій у разі недотримання вимог локалізації. * Пункти 12 та 50 Особливостей зобов’язують замовника відмінити запит пропозицій постачальників або відкриті торги, якщо органом державного фінансового контролю встановлено, що у відповідному запиті або тендерній документації не визначено вимоги щодо відповідності предмета закупівлі встановленому ступеню локалізації виробництва для товарів, щодо яких такі вимоги застосовуються. * Пункт 14 Особливостей передбачає врахування вимог локалізації під час планування закупівель. * Пункт 21 Особливостей встановлює нікчемність договору про закупівлю, укладеного з порушенням пункту 6¹ розділу X Закону № 922-VIII, якщо на відповідну закупівлю поширюються його вимоги. * Пункт 23 Особливостей передбачає здійснення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами моніторингу закупівель з урахуванням вимог щодо ступеня локалізації виробництва. Таким чином, Мінекономіки, посилаючись на новий Закон та зміни до Особливостей, підтверджує запровадження вимог щодо локалізації та відповідальності (зокрема, штраф у 15% та нікчемність договору), а також роль Кабінету Міністрів України у розробці необхідних підзаконних актів для їх реалізації. Однак, роз'яснення щодо дій замовника в умовах відсутності порядку перерахування штрафів до державного бюджету не надано.
Консультація № 435/2026
25.12.2015
Інше
Суть питання: Комунальне підприємство «Зміїв-сервіс» є замовником, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII) через 100% частку органу місцевого самоврядування у статутному капіталі та діяльність у сферах водопостачання/водовідведення. Одночасно підприємство здійснює інші види діяльності, що не належать до окремих сфер (наприклад, благоустрій, управління відходами, ремонт доріг). Підприємство запитує, чи є категорія замовника постійним статусом, що дозволяє застосовувати підвищені вартісні межі для всіх закупівель (незалежно від того, для якої діяльності вони здійснюються – окрема сфера чи ні), чи статус замовника визначається окремо для кожної процедури закупівлі та може змінюватися залежно від сфери діяльності, для якої закуповується товар, послуга чи робота. Висновки/Відповідь: Міністерство економіки України посилається на свої попередні роз'яснення для відповіді на поставлені питання: * Лист 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06) * Лист 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0) * Запит № 204/2024 (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA) Загальні положення, що стосуються запиту: 1. Правові засади та сфера застосування: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади закупівель. Закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону, виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону та статті 3 Закону. 2. Дія Особливостей: З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники здійснюють закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами). 3. Визначення приналежності до замовників: Визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється суб'єктами самостійно на підставі документів, нормативно-правових актів тощо. 4. Застосування вимог та вартісних меж: У разі, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону, всі його закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються відповідно до вимог Закону і Особливостей, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. 5. Додаткові матеріали: На офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" розміщено матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), який стосується судових рішень щодо умов, за яких юридична особа є замовником (доступно за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw). На основі зазначеного, Міністерство не вказує на можливість зміни статусу замовника в межах конкретної процедури закупівлі. Натомість, воно підкреслює, що після самостійного визначення суб'єктом своєї приналежності до замовників згідно зі статтею 2 Закону, всі його закупівлі здійснюються відповідно до встановлених Законом та Особливостями вимог та вартісних меж. Це означає, що категорія замовника визначається як постійний статус, і у замовника, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, є право здійснювати закупівлю товарів, послуг і робіт за вартісними межами, встановленими для цієї категорії, незалежно від того, для якої саме діяльності (окрема сфера господарювання чи ні) товар, послуга чи робота закуповуються.
Консультація № 1027/2021
10.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 1027/2021: Суть питання: Чи має право Замовник брати до розгляду документи, які були завантажені Учасником процедури закупівлі після закінчення терміну подачі документів? Висновки/Відповідь: Замовник розглядає лише ті документи, які були завантажені учасником процедури закупівлі до закінчення строку подання тендерних пропозицій, відповідно до частини восьмої статті 26 Закону України “Про публічні закупівлі”. Водночас, Законом передбачено можливість виправлення учасником процедури закупівлі невідповідностей в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлених замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Консультація № 1051/2021
10.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 1051/2021: Суть питання: Питання щодо відхилення тендерних пропозицій та кількості таких відхилень, а також питання оскаржень та строків дії пропозицій. Висновки/Відповідь: 1. Аналогічне питання розглянуто у запиті № 899/2021: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=269e1cd0-4228-43f2-9cc7-6c2e574f5ba3 2. Підстави для відхилення тендерних пропозицій визначені ч. 1 ст. 31 Закону України “Про публічні закупівлі”. 3. Інформація про відхилення, включаючи підстави та посилання на норми Закону та умови тендерної документації, оприлюднюється протягом одного дня (ч. 2 та ч. 3 ст. 31 Закону). 4. Учасник має право вимагати від замовника додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації. Замовник зобов'язаний надати відповідь протягом 5 днів з дня надходження звернення. 5. Кількість відхилень залежить від конкретної ситуації, у тому числі пов'язаної з оскарженням та виконанням рішень органу оскарження. 6. Питання щодо перебігу строків під час оскарження та строку дії тендерних пропозицій розглянуто в запиті № 732/2021: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6578505-ac56-4768-9228-6631af23817a&lang=uk-UA
Консультація № 1052/2021
10.05.2026
Інше
Консультація Мінекономіки № 1052/2021: Аналогічний договір та відгук від замовника: Суть питання: Чи є порушенням, якщо учасник надав аналогічний договір та відгук на нього від організації, яка проводить закупівлю? Висновки/Відповідь: * Замовник самостійно розробляє тендерну документацію (п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону) та встановлює кваліфікаційні критерії (ст. 16 Закону) і спосіб їх підтвердження (ч. 2 ст. 22 Закону). * Розгляд тендерної пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель (ст. 5 Закону). * Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках, оскільки це не належить до їх компетенції (ч. 2 ст. 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459). * Висновок: Питання правомірності надання аналогічного договору та відгуку від організації, яка проводить закупівлю, вирішується замовником самостійно на основі відповідності встановленим ним же вимогам тендерної документації та вимогам законодавства.
Консультація № 1069/2021
10.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки: Укладення прямого договору під час оскарження відкритих торгів: Суть питання: Чи можливо укласти прямий договір на підставі абз. 3 п. 3 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" під час оскарження процедури відкритих торгів, якщо очікувана вартість закупівлі понад 900 тис. грн, а 20% від неї не перевищує 200 тис. грн? Висновки/Відповідь: Закупівля товарів, робіт та послуг здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадках, передбачених ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо вартість таких закупівель дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартість, встановлену у п. 1 та 2 ч. 1 ст. 3 Закону.