Запит від: ЗАПИТ ВІД ОРЕЛ ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ Суть: Під час проведення закупівлі замовником було виявлено, що подані учасниками документи не відповідають встановленій у тендерній документації вимозі підтвердження відповідності стандарту виробництва предмета закупівлі (а саме конкретному ДСТУ). Чи може замовник за власною ініціативою внести зміни до тендерної документації з метою розширення документів на підтвердження відповідності виробу (кількості ДСТУ) які регламентують виробництво предмета закупівлі з метою дотримання принципів - недискримінації учасників та рівне ставлення до них, та максимальної економії, ефективності та пропорційності (стаття 5 ЗУ "Про публічні закупівлі") ? Номер відповіді: Відповідь на запит 372/2023

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВ "ЄВРОБУД ОДИН" Тема розширена: Субпідрядники Суть: При поданні тендерної пропозиції була подана довідка про незалучення субпідрядника до виконання робіт не менше 20% від вартості закупівлі. При завантаженні пропозиції на майданчик, помилково було вказано, що субпідрядник залучається. Це пов'язано з тим, що планується залучити співвиконавця, але менше ніж 20% вартості закупівлі. Чи можливо усунити таку помилку? Якщо да, то яким чином? Номер відповіді: Відповідь на запит 378/2023 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Принагідно пропонуємо переглянути вебінар та презентацію до нього, що проведений 18.05.2023 представниками Міністерства економіки України та ДП "Прозорро", в якому розглянуто тему: "Законодавчі зміни в регулюванні закупівель", що доступні за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/vebinar-na-temu-povernennya-aukcioniv-v-sistemu або у Youtube: https://youtu.be/aDUZHUc5Yms

Запит від: ЗАПИТ ВІД ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "РІВНЕОБЛЕНЕРГО" Тема розширена: Деталізація робіт з будівництва Суть: У ході аналізу рекомендацій Мінекономіки, затверджених Наказом №26335 від 22.11.2024 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо здійснення публічних закупівель робіт з будівництва..." з огляду на вживання термінів "будівництво" і "будівлі", вказані в Методиці, хотіли б уточнити чи підпадають під дані закупівлі роботи з реконструкції/будівництва електромереж або роботи з приєднань нових споживачів до електромереж? Оскільки зазначено, що ці методичні рекомендації поширюються на закупівлю робіт з будівництва нових, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих будівель без розроблення проєктної документації переможцем такої закупівлі (далі – роботи з будівництва). У цих Методичних рекомендаціях термін “будівництво” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про регулювання містобудівної діяльності”, термін “будівлі” – у значенні, наведеному в національному класифікаторі НК 018:2023 “Класифікатор будівель і споруд”, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573, а інші терміни – у значеннях, наведених у Законі. Зокрема зазначено, що БУДІВЛІ – це криті споруди, які можуть використовуватися окремо, побудовані для постійних цілей, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. Ми проводимо реконструкцію/будівництво на нашу думку ІНЖЕНЕРНИХ СПОРУД ( усі споруди, що не належать до будівель, у тому числі лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури та споруди на них). Ще хотіли б уточнити які роботи входять в "прозоре будівництво" Просимо надати роз’яснення. Дякуємо. Номер відповіді: Відповідь на запит 575/2024 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листах від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 та від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76642-07 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=84579 Одночасно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q Водночас зазначаємо, що оскільки згідно Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, а відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р.№ 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, пропонується додатково звернутися до Міненерго та Мінінфраструктури.

Запит від: ЗАПИТ ВІД КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЛІЦЕЙ "ГРАНД" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" Тема розширена: визначення предмету закупівлі Суть: Добрий день. Підкажіть будь ласка. В закладі в 2025 році потрібно виконати: 1) послугу з промивання та гідравлічного випробування системи централізованого опалення на суму 9855 грн., та 2) поточний ремонт та заміну ділянок трубопроводу і засувок централізованого опалення на суму 241400 грн. В обох випадках код за ДК 021:2015 – 50720000-8. Поточний ремонт буде здійснений за процедурою відкритих торгів. Як здійснювати закупівлю на послуги з промивання… – відкриті торги чи можна укласти прямий договір із дотриманням принципів закупель? Тобто чи потрібно в даному випадку сумувати послуги по коду ДК для визначення процедури закупівлі? Номер відповіді: Відповідь на запит 198/2025 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібні питання міститься в запитах № 773/2023, № 19/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8bb68266-a282-4c78-806d-96f5b6801ada?lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6b63458-3918-45df-a124-a4aefffefc17&lang=uk-UA Водночас з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Так, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. У свою чергу, згідно з пунктом 3 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Отже, предмети закупівлі послуг та послуг з поточного ремонту визначаються замовником відповідно до Порядку. При цьому згідно пункту 10 Особливостей замовники здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей. Відповідно до пункту 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОНОМІКИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ Тема розширена: Щодо можливості здійснення закупівель через КП «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» як централізовану закупівельну організацію, визначену рішенням органу місцевого самоврядування; Суть: Департамент економіки Одеської обласної державної адміністрації просить надати роз’яснення щодо наступного. Згідно з пунктом 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Згідно з пунктом 7 Особливостей централізовані закупівельні організації (далі - ЦЗО), у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом. Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1216 замовник має право самостійно обирати централізовану закупівельну організацію з числа тих, що визначені Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли замовники зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію. Відповідно до рішення Одеської обласної ради від 18 червня 2021 року № 230-VIII (зі змінами) Комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» визначено централізованою закупівельною організацією. У зв’язку з наявною потребою Департаменту економіки Одеської обласної державної адміністрації, як органу державної влади, у здійсненні закупівель товарів і послуг, просимо надати роз’яснення щодо: 1. Можливості здійснення закупівель через КП «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» як централізовану закупівельну організацію, визначену рішенням органу місцевого самоврядування; 2. Законності укладення договору про надання відповідних послуг із зазначеним підприємством на платній основі. Номер відповіді: Відповідь на запит 270/2025 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яку прийнято Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 7 Особливостей централізовані закупівельні організації, у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом. Поряд з цим механізм визначення централізованих закупівельних організацій та умови їх діяльності встановлюють Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі – Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій). Так, відповідно до статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону. Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону замовник може здійснити закупівлю товару (товарів) та/або послуги (послуг) через централізовану закупівельну організацію. У рішенні про визначення централізованої закупівельної організації може бути встановлено про обов’язковість закупівлі через централізовану закупівельну організацію для певного переліку замовників і визначено перелік товарів та/або послуг, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою. Також відповідно до пункту 11 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій централізована закупівельна організація визначається з числа юридичних осіб, які утворені в такій організаційно-правовій формі: за рішенням Кабінету Міністрів України - державна установа, державне підприємство; за рішенням органу місцевого самоврядування - комунальна установа, комунальне підприємство. Згідно з пунктом 6 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій орган, який приймає рішення про визначення централізованої закупівельної організації, у своєму рішенні може встановити в межах визначених законодавством повноважень перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів зазначеною організацією є обов’язковим, та перелік товарів, послуг (крім поточного ремонту), закупівля яких через таку організацію є обов’язковою для визначених рішенням замовників. У свою чергу, відповідно до пункту 17 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій винагорода централізованій закупівельній організацій за організацію та проведення тендеру здійснюється замовником у разі, коли проведення тендерів в інтересах такого замовника зазначеною організацією не є обов’язковим. Винагорода централізованій закупівельній організацій за організацію та проведення тендеру здійснюється замовником у разі, коли проведення тендерів в інтересах такого замовника зазначеною організацією не є обов’язковим, у розмірі, що не перевищує межі, встановлені у цьому пункті. Розмір винагороди визначається для кожної централізованої закупівельної організації у рішенні органу, який приймає рішення про її визначення. При цьому відповідно до статті 11 Закону та пункту 16 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій вибір централізованої закупівельної організації замовником для організації та проведення тендерів в інтересах замовників не є публічною закупівлею відповідно до Закону. Відповідно до пункту 20 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій замовник має право самостійно обирати централізовану закупівельну організацію з числа тих, що визначені Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли замовники зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію. З огляду на викладене та ураховуючи, що законодавство не містить обмежень щодо вибору замовником централізованої закупівельної організації, яка може організувати та провести тендер в його інтересах, такий замовник має право самостійно обирати будь-яку централізовану закупівельну організацію (крім випадків, коли замовники зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію), за умови, що у рішенні про визначення такої централізованої закупівельної організації встановлено розмір винагороди. Принагідно звертаємо увагу, що інформація щодо діяльності централізованих закупівельних організацій міститься в запитах №№ 195/2025, 294/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/210e66df-1799-46c4-b24e-c552ea081a1a?lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ОПОРНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ «СЛОБІДСЬКИЙ ЛІЦЕЙ» СЛОБІДСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Тема розширена: Ми, як відповідальний Покупець, готуємо оскарження означеного рішення Суду в апеляційному порядку та хочемо переконатися у правильності нашого розуміння ситуації та правильності застосування нами норм чинного законодавства України з питань публічних закупівель, а отже просимо Мінекономіки роз’яснити Суть: - чи розповсюджується норма, передбачена частиною шістнадцятою статті 29 Закону: «Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель» або аналогічна норма, передбачена пунктом 43 Особливостей, на саме пропозиції постачальників, які подані через електронний каталог відповідно до вимог, установлених замовником у запиті пропозицій постачальників в електронній системі закупівель відповідно до вимог Порядку? Чи повинен замовник, не дивлячись на технічну неможливість розміщення в електронній системі закупівель, розміщувати в останній якимось чином у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель? Додаткові матеріали: Супровідний лист з поясненням Номер відповіді: Відповідь на запит 9/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕПАРТАМЕТ МІСЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ Суть: Замовник – орган місцевого самоврядування – планує здійснення публічної закупівлі робіт у межах реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги, що фінансується за кошти Європейського Союзу в рамках Програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT «Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна». Зазначений проєкт ратифікований Законом України та зареєстрований у встановленому порядку як проєкт (програма) міжнародної технічної допомоги, що підтверджується реєстраційною карткою проєкту, виданою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги». Відповідно до пункту 197.11 статті 197 Податкового кодексу України операції з постачання товарів, робіт і послуг, що здійснюються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, звільняються від оподаткування податком на додану вартість. У межах реалізації зазначеного вище проєкту Замовником планується проведення процедури публічної закупівлі та укладення договору підряду з Підрядником на виконання робіт з капітального ремонту. У зв’язку з цим, з метою належного застосування законодавства у сфері публічних закупівель, просимо надати роз’яснення з такого питання: чи підлягає включенню податок на додану вартість до очікуваної вартості предмета закупівлі у разі, якщо закупівля фінансується за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги? Номер відповіді: Відповідь на запит 48/2026 Відповідь: Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Запит від: ЗАПИТ ВІД КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПАЛАЦ КУЛЬТУРИ" РІВНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Суть: Чи можна у відкритих торгах вимагати від учасників копію Виписки або копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ?чи буде це порушенням якщо замовник це вимагає? Додаткові матеріали: запитання.docx Номер відповіді: Відповідь на запит 24/2016 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Статтею 17 Закону встановлено перелік підстав за наявності яких замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника. Частиною другою статті 22 Закону передбачено, що тендерна докуметація повинна містити, зокрема вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим, зокрема вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеній інформації, встановленій у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРТРАНСГАЗ» Тема розширена: Дата розкриття Суть: Що є, в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", датою розкриття тендерних пропозицій: - при проведенні "українських" відкритих торгів; - при проведенні відкритих торгів з оприлюдненням міжнародного оголошення. Номер відповіді: Відповідь на запит 26/2016 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Відповідно до абзацу першого частини першої статті 27 Закону розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій. Таким чином, у разі якщо очікувана вартість закупівлі не перевищує суму для товарів і послуг – 133 тисячі євро; для робіт – 5150 тисяч євро розкриття тендерних пропозицій здійснюється у день проведення електронного аукціону. Щодо питання 2 Відповідно до частини першої статті 27 Закону, зокрема у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі. При цьому відповідно до частини першої статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Ураховуючи викладене, у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму для товарів і послуг – 133 тисячі євро; для робіт – 5150 тисяч євро, розкриття тендерних пропозицій частково здійснюється у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, а в цілому у день проведення електронного аукціону.

Запит від: ЗАПИТ ВІД УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ ОХОРОНИ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Тема розширена: Підлог документів тендерної пропозиції у відкритих торгах Суть: Добрий вечір, допоможіть розібратися в ситуації. Нами була оголошена закупівля автозапчастин на 2.5 млн. грн. Тендерні пропозиції подали 3 учасника. Відбувся аукціон, за результатами якого було визначено переможця. Нами прийняте рішення про намір укласти договір. Вимогою нашої тендерної документації - було надання переможцем цінової пропозиції в паперовій формі. Після надання паперової цінової пропозиції нами було встановлено, що ціни за одиницю товару в декілька разів перевищують ціни, зазначені в ціновій пропозиції під час проведення аукціону. Тобто учасник свідомо занизив ціни під час подання своєї тендерної пропозиції в електронному вигляді, а вже на стадії укладення договору надав зовсім інші ціни за одиницю товару. Який алгоритм наших дій щодо відхилення цього учасника на даному етапі закупівлі - після оголошення його переможцем? Номер відповіді: Відповідь на запит 37/2016 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. У свою чергу, відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Разом з тим, частиною першою статті 37 Закону встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним, зокрема у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ПАТ “УКРТРАНСГАЗ” Тема розширена: СТ27 ТА СТ22 Суть: Законом України «Про публічні закупівлі» ст27. Розкриття тендерних пропозицій, п.1 абз.1, та п.1 абз.2, передбачено 2 види розкриття тендерних пропозицій, а саме : Абз.1: розкриття тендерних пропозицій… здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Абз.2: електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції… Разом з тим, ЗУ «Про публічні закупівлі» ст22. Тендерна документація, передбачає п.2, п.п.10), що Замовник в тендерній документації повинен вказати строк протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними… з дати розкриття тендерних пропозицій. В такому разі Замовник розуміє що, керуючись ст.. 27 абз.1- дата розкриття є датою проведення аукціону, а керуючись ст.27 абз2 - датою розкриття є дата розкриття частини тендерної пропозиції на етапі попередньої кваліфікації учасників, враховуючи що в будь-якому разі тендерною документацією чітко визначено кінцевий строк подання пропозицій учасників та те що, починаючи з моменту розкриття пропозицій, вони повинні бути дійсними на визначений Замовником строк. Прошу підтвердити вищезазначене розуміння процесу чи надати роз`яснення, щодо алгоритму чи тлумачення законодавчого підходу з цього приводу. Номер відповіді: Відповідь на запит 42/2016 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Щодо питання 1 Відповідно до абзацу першого частини першої статті 27 Закону розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій. Таким чином, у разі якщо очікувана вартість закупівлі не перевищує суму для товарів і послуг – 133 тисячі євро; для робіт – 5150 тисяч євро розкриття тендерних пропозицій здійснюється у день проведення електронного аукціону. Щодо питання 2 Відповідно до частини першої статті 27 Закону, зокрема у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі. При цьому відповідно до частини першої статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Ураховуючи викладене, у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму для товарів і послуг – 133 тисячі євро; для робіт – 5150 тисяч євро, розкриття тендерних пропозицій частково здійснюється у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, а в цілому у день проведення електронного аукціону. Так, у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму для товарів і послуг – 133 тисячі євро; для робіт – 5150 тисяч євро, строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними повинен складати не менше ніж 90 днів з дати автоматичного розкриття частини тендерної пропозиції, тобто з дати закінчення строку подання тендерних пропозицій.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ Суть: Доброго дня! Просимо надати роз'яснення стосовно наступного питання. 01.10.2015 набув чинності Закон України «Про ринок природного газу», згідно із статтею 12 якого, постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Згідно з роз’ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.12.2015 №3302-05/40083-06 «Щодо закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу» закупівля природного газу у ліцензованих постачальників природного газу здійснюється замовниками шляхом проведення конкурсних торгів. Закладами освіти обласного підпорядкування у відповідності до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон про закупівлі) (діяв для всіх замовників до 01.08.2016 року) наприкінці 2015 року були проведені відкриті торги на закупівлю природного газу на 2016 рік. З переможцями процедур закупівель, у відповідності до запропонованих на торги цін, були укладені договори з терміном дії до 31.12.2016. Однак, у зв’язку з тим, що тарифи на постачання природного газу не підлягають державному регулюванню, бюджетні установи почали отримувати від постачальників листи з попередженнями про збільшення ціни на газ. Зміна істотних умов договору про закупівлю можлива лише у випадках, передбачених Законом про закупівлі. Так, пунктом 2 частини п’ятої статті 40 Закону про закупівлі передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. У роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015 №3302-05/11398-07 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» зазначено, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару. При цьому збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків за умови заборони збільшення загальної суми, визначеної в договорі, може бути досягнуто лише зменшенням обсягу закупівлі (натуральних показників). У разі, якщо сума за невикористанні натуральні показники на 2016 рік буде перевищувати 200 тис. грн. (майже у всіх закладах освіти області для місячного забезпечення природним газом необхідно більш ніж 200 тис. грн.), на цей обсяг необхідно знову проводити відкриті торги. У зв’язку з тим, що проведення процедури відкритих торгів триває близько 1,5 місяців, замовники не встигнуть укласти договори на забезпечення потреби у природному газі на грудень 2016 року. Крім того неконтрольований зріст ціни на природний газ (подекуди збільшення ціни становить близько 30-40 відсотків) призводить до незапланованого перевитрачання бюджетних коштів, яке неприпустимо умовах жорсткої економії. Яким чином діяти бюджетним установам для запобігання зриву безперебійного газопостачання наприкінці 2016 року. Номер відповіді: Відповідь на запит 64/2016 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Тому, у разі необхідності здійснення придбання, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, закупівля здійснюється замовником шляхом застосування однієї з процедур, встановлених статтею 12 Закону. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”) та від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”). Крім того, звертаємо увагу, що договір є обов’язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Водночас відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору. При цьому, відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Поряд з цим, статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю. Так, Законом встановлено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору.