Новини Мінекономіки
Новина
№ 3302-06/24704-06
05.08.2016
Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону
Мінекономіки надало роз'яснення щодо розгляду тендерних пропозицій у закупівлях, очікувана вартість яких перевищує встановлені статтею 10 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII вартісні межі (133 тис. євро для товарів/послуг та 5150 тис. євро для робіт). Згідно з роз'ясненнями Мінекономіки, алгоритм розгляду та оцінки тендерних пропозицій передбачає подання пропозицій в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до статті 25 Закону. Розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації передує проведенню електронного аукціону. За результатами розгляду, згідно зі статтею 28 Закону, складається протокол, а оцінка пропозицій, допущених до аукціону, проводиться автоматично електронною системою. Лист підписано директором департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександром Стародубцевим.
Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону
Документ № 3302-06/24704-06Огляд:
Мінекономіки надало роз'яснення щодо розгляду тендерних пропозицій у закупівлях, очікувана вартість яких перевищує встановлені статтею 10 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII вартісні межі (133 тис. євро для товарів/послуг та 5150 тис. євро для робіт).
Згідно з роз'ясненнями Мінекономіки, алгоритм розгляду та оцінки тендерних пропозицій передбачає подання пропозицій в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до статті 25 Закону. Розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації передує проведенню електронного аукціону. За результатами розгляду, згідно зі статтею 28 Закону, складається протокол, а оцінка пропозицій, допущених до аукціону, проводиться автоматично електронною системою. Лист підписано директором департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександром Стародубцевим.
Згідно з роз'ясненнями Мінекономіки, алгоритм розгляду та оцінки тендерних пропозицій передбачає подання пропозицій в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до статті 25 Закону. Розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації передує проведенню електронного аукціону. За результатами розгляду, згідно зі статтею 28 Закону, складається протокол, а оцінка пропозицій, допущених до аукціону, проводиться автоматично електронною системою. Лист підписано директором департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександром Стародубцевим.
Повний текст документа:
1. Алгоритм здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій,
у разі здійснення закупівлі очікувана вартість якої перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт
--- Документ: 0eb26d78-b11c-4b69-b051-ca7f9e9c0795.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р.
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства та
інші суб'єкти сфери публічних закупівель
Щодо розгляду тендерних пропозицій
учасників процедур закупівель,
очікувана вартість яких перевищує
вартісні межі, встановлені в частині
четвертій статті 10 Закону
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв'язку з введенням в
дію Закону України "Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон)
3 1 серпня 2016 року для всіх замовників та на численні звернення суб'єктів сфери
публічних закупівель щодо розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників
повідомляє.
Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів,
робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону оголошення про проведення
процедури закупівлі та тендерну документацію замовник оприлюднює на
веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим
органом та Законом.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 10 Закону оголошення про
проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій статті 10
Закону, обов'язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого
органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму,
еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро.
2
Разом з тим Закон містить різні алгоритми здійснення розгляду та оцінки
тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації у залежності
від очікуваної вартості закупівлі.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному
вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією
подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими
полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх
встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність
кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17
Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що
вимагаються замовником у тендерній документації.
При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у
теңдерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено.
Виходячи зі змісту частин третьої та п'ятої статті 25 Закону учасник має право
подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну
пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Зміни до
тендерної пропозиції, які отримані після закінчення строку подання тендерних
пропозицій, електронною системою закупівель не враховуються.
Відповідно до частини шостої статті 28 Закону за результатами розгляду та
оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про
намір укласти договір згідно з цим Законом.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу другого частини п'ятої статті 28
Закону за результатами розгляду теңдерних пропозицій учасників складається
протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим
органом. Після оприлюднення зазначеного протоколу електронною системою
закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та
оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з
Законом.
При цьому згідно із частиною першою статті 28 Закону оцінка тендерних
пропозицій проводиться автоматично електронною системою на основі критеріїв і
методики оцінки зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом
застосування електронного аукціону.
3
Таким чином, оскільки у разі здійснення закупівлі очікувана вартість якої
перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт, до
оцінки допускаються лише тендерні пропозиції учасників, які не було відхилено
згідно з Законом, здійснення розгляду тендерних пропозицій на відповідність
вимогам тендерної документації передує проведенню електронного аукціону.
Водночас підстави для відміни торгів визначені частиною першою статті 31
Закону.
При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення приймаються
тендерним комітетом або уповноваженою особою та оформлюються протоколом.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права,
носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту
регулювання державних закупівель
Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ
Ціон В.В. 596-67-24
Новина
№ 3302-06/24156-06
02.08.2016
Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель
Мінекономрозвитку України надало роз'яснення щодо оскарження, вирішення спорів у допорогових закупівлях та здійснення контролю/моніторингу закупівель. Згідно з роз'ясненням, оскарження процедур закупівель здійснюється відповідно до статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" через Антимонопольний комітет України (АМКУ), який є органом оскарження, або в судовому порядку. Щодо вирішення спорів у допорогових закупівлях, визначено, що вони регулюються положеннями, наведеними у Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженому Наказом державного підприємства "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35, або згідно чинного законодавства України. Також підкреслено важливість дотримання принципів відкритості, прозорості та недискримінації у допорогових закупівлях, а також можливість застосування механізмів громадського контролю. Мінекономрозвитку наголошує, що згідно зі статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі", контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях. У зв'язку з цим, до компетенції Мінекономрозвитку не належить розгляд скарг, здійснення контролю та проведення моніторингу закупівель, на що вказує Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ.
Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель
Документ № 3302-06/24156-06Огляд:
Мінекономрозвитку України надало роз'яснення щодо оскарження, вирішення спорів у допорогових закупівлях та здійснення контролю/моніторингу закупівель.
Згідно з роз'ясненням, оскарження процедур закупівель здійснюється відповідно до статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" через Антимонопольний комітет України (АМКУ), який є органом оскарження, або в судовому порядку. Щодо вирішення спорів у допорогових закупівлях, визначено, що вони регулюються положеннями, наведеними у Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженому Наказом державного підприємства "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35, або згідно чинного законодавства України. Також підкреслено важливість дотримання принципів відкритості, прозорості та недискримінації у допорогових закупівлях, а також можливість застосування механізмів громадського контролю.
Мінекономрозвитку наголошує, що згідно зі статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі", контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях. У зв'язку з цим, до компетенції Мінекономрозвитку не належить розгляд скарг, здійснення контролю та проведення моніторингу закупівель, на що вказує Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ.
Згідно з роз'ясненням, оскарження процедур закупівель здійснюється відповідно до статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" через Антимонопольний комітет України (АМКУ), який є органом оскарження, або в судовому порядку. Щодо вирішення спорів у допорогових закупівлях, визначено, що вони регулюються положеннями, наведеними у Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженому Наказом державного підприємства "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35, або згідно чинного законодавства України. Також підкреслено важливість дотримання принципів відкритості, прозорості та недискримінації у допорогових закупівлях, а також можливість застосування механізмів громадського контролю.
Мінекономрозвитку наголошує, що згідно зі статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі", контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях. У зв'язку з цим, до компетенції Мінекономрозвитку не належить розгляд скарг, здійснення контролю та проведення моніторингу закупівель, на що вказує Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ.
Повний текст документа:
1. Щодо оскарження
2. Щодо вирішення спорів, пов’язаних із проведенням допорогових закупівель
3. Щодо здійснення контролю та моніторингу закупівель
--- Документ: 57389374-90bf-4c49-a61d-c3f5a9528315.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р.
Органи державної влади, органи місцевого
самоврядування, установи, організанії,
підприємства та інші суб'єкти сфери
публічних закупівель
Щодо оскарження, здійснення контролю
та моніторингу закупівель
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні скарги та
звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо можливих порушень під час
здійснення закупівель повідомляє.
Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення
потреб держави та територіальної громади.
Щодо оскарження
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону органом оскарження є
Антимо но польний комітет України.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону Антимонопольний комітет України
як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та
законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює
постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення
законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої
адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету
України.
Відповідно до пункту 27 части першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка
2
звернулася звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних
законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать
законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи
законні інтереси такої особи,
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Так, відповідно до статті 18 Закону скарга до органу Оскарженння подається
суб'єктом оскарження у формі електронного документа через елелектронну систему
закупівель. Після розміщення скарги суб'єктом оскарження в елелектронній систстемі
закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і мується її
реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення
суб'єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого
органу.
Скарга суб'єкта оскарження подається до органу оскарження з урахуван
вимог щодо її змісту та строків, передбачених частинами першою та другою статті 18
Закону.
Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та
її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику.
При цьому частиною четвертої статті 18 Закону передбачено, що орган
оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, якщо замовником відповідно до цього
Закону усунено порушення, зазначені в скарзі.
Скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються в судовому
порядку.
Таким чином, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та
охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника,
що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено
право чи законні інтереси такої особи, має право звернення до органу оскарження або
суду.
Щодо вирішення спорів, пов'язаних із проведенням допорогових закупівель
Порядок здійснення допорогових закупівель затверджено Наказом державного
підприємства "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35 (далі - Порядок).
Порядок застосовується у разі проведення замовником відбору постачальника
товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт із використанням
електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг,
3
вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому та третьому
частини першої статті 2 Закону (пункт 1.1 Порядку).
Разом з тим пунктом 13 Порядку визначено, що усі спори між учасником
допорогової закупівлі та замовником, що виникли при проведенні допорогової
закупівлі, вирішуються згідно з положеннями, наведеними у Порядку, або згідно
діючого законодавства України. При цьому пунктом 14 Порядку визначено порядок
усунення порушень в процесі проведення допорогової закупівлі.
Водночас, оскільки Порядком встановлено, що під час здійснення закупівель
замовники повинні дотримуватися таких принципів, як добросовісна конкуренція
серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на
всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена
оцінка пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням, суб'єкти, які
вважають, що замовником не дотримуються указані принципи, можуть застосовувати
механізми громадського контролю, користуючись правами, передбаченими Законами
України "Про громадські об'єднання", "Про звернення громадян", "Про інформацію"
тощо.
У свою чергу, відносини, які виникають у процесі складання, розгляду,
затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за
дотриманням бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом
України, виходячи зі змісту норм якого управління бюджетними коштами передбачає
сукупність дій учасника бюджетного процесу, які спрямовані на досягнення цілей,
завдань і конкретних результатів своєї діяльності та забезпечення ефективного,
результативного і цільового використання бюджетних коштів.
При виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають
дотримуватись принципу ефективності та результативності, тобто прагнути
досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань
інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг,
гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим
самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та
досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом
обсягу коштів.
Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання
забезпечує, зокрема цільове та ефективне використання бюджетних коштів.
4
Статтею 113 Бюджетного кодексу України встановлено, що до повноважень
органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного
законодавства належить здійснення контролю за цільовим та ефективним
використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи
проведення державного фінансового аудиту).
Щодо здійснення контролю та моніторингу закупівель
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері
публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та
законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України,
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
державного фінансового контролю.
При цьому згідно із абзацом другим частини четвертої статті 7 Закону
моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на
місцях.
Порядок проведення моніторингу визначається центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції
України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові
особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спососіб, що
передбачені Конституцією та законами України, до компетенції Мінекономрозвитку
не належить розгляд скарг, у тому числі щодо допорогових закупівель, здійснення
контролю у сфері публічних закупівель, а також проведення моніторингу закупівель.
Директор департаменту
регулювання державних закупівель
Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ
Анна ТОВКАЙ 596-68-46
Новина
№ 3302-06/21890-07
15.07.2016
Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори
Мінекономрозвитку України надало роз'яснення щодо деяких аспектів застосування Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, який введено в дію з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, та з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників. Зокрема, роз'яснено умови застосування переговорної процедури закупівлі, якщо двічі відмінено тендер через недостатню кількість учасників, наголошуючи на відповідності предмета закупівлі, його технічних та якісних характеристик, а також вимог до учасника вимогам, що були визначені замовником у тендерній документації. Додатково, Мінекономіки роз'яснило питання використання електронної системи закупівель суб'єктами, які не є замовниками у розумінні Закону, зазначивши, що закупівлі здійснюються виключно суб'єктами, які є замовниками, згідно з вартісними межами, визначеними у статті 2 Закону. Проте, державні, комунальні, казенні підприємства, їхні дочірні підприємства, господарські товариства чи об'єднання, в яких державна чи комунальна частка у статутному капіталі складає 50 і більше відсотків, які не є замовниками у розумінні Закону, можуть використовувати Систему з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) та виконавця робіт, незалежно від суми закупівлі у порядку, затвердженому наказом ДП "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35. Також роз'яснено обов'язок оприлюднення звіту про укладені договори, згідно зі статтею 10 Закону, у разі здійснення закупівель без використання електронної системи, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, встановлену в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, із зазначенням ціни договору відповідно до форми звіту, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490.
Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори
Документ № 3302-06/21890-07Огляд:
Мінекономрозвитку України надало роз'яснення щодо деяких аспектів застосування Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, який введено в дію з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, та з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників. Зокрема, роз'яснено умови застосування переговорної процедури закупівлі, якщо двічі відмінено тендер через недостатню кількість учасників, наголошуючи на відповідності предмета закупівлі, його технічних та якісних характеристик, а також вимог до учасника вимогам, що були визначені замовником у тендерній документації.
Додатково, Мінекономіки роз'яснило питання використання електронної системи закупівель суб'єктами, які не є замовниками у розумінні Закону, зазначивши, що закупівлі здійснюються виключно суб'єктами, які є замовниками, згідно з вартісними межами, визначеними у статті 2 Закону. Проте, державні, комунальні, казенні підприємства, їхні дочірні підприємства, господарські товариства чи об'єднання, в яких державна чи комунальна частка у статутному капіталі складає 50 і більше відсотків, які не є замовниками у розумінні Закону, можуть використовувати Систему з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) та виконавця робіт, незалежно від суми закупівлі у порядку, затвердженому наказом ДП "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35. Також роз'яснено обов'язок оприлюднення звіту про укладені договори, згідно зі статтею 10 Закону, у разі здійснення закупівель без використання електронної системи, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, встановлену в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, із зазначенням ціни договору відповідно до форми звіту, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490.
Додатково, Мінекономіки роз'яснило питання використання електронної системи закупівель суб'єктами, які не є замовниками у розумінні Закону, зазначивши, що закупівлі здійснюються виключно суб'єктами, які є замовниками, згідно з вартісними межами, визначеними у статті 2 Закону. Проте, державні, комунальні, казенні підприємства, їхні дочірні підприємства, господарські товариства чи об'єднання, в яких державна чи комунальна частка у статутному капіталі складає 50 і більше відсотків, які не є замовниками у розумінні Закону, можуть використовувати Систему з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) та виконавця робіт, незалежно від суми закупівлі у порядку, затвердженому наказом ДП "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35. Також роз'яснено обов'язок оприлюднення звіту про укладені договори, згідно зі статтею 10 Закону, у разі здійснення закупівель без використання електронної системи, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, встановлену в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, із зазначенням ціни договору відповідно до форми звіту, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490.
Повний текст документа:
1. Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер;
2. Щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону;
3. Щодо оприлюднення звіту про укладені договори.
--- Документ: 572054ef-6265-48e3-bd71-4aadcad46693.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ГТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р.
Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, установи,
організації, підприємства та інші
суб'єкти сфери закупівель
Щодо застосування переговорної процедури
закупівлі у разі, якщо замовником було двічі
відмінено тендер
Щодо використання електронної системи
закупівель суб'єктами, які не є замовниками у
розумінні Закону
Щодо оприлюднення звіту про укладені договори
Мінекономрозвитку України у зв'язку із набранням чинності Закону України
"Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) повідомляє.
Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів,
робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 1 Розділу ІХ "Прикінцеві та перехідні положення" цей
Закон вводиться в дію: з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої
влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання;
з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників.
Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником
було двічі відмінено тендер
Згідно з частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі
це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої
замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів
одним або кількома учасниками.
2
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна
процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником
було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при
цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до
учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником
тендерній документації.
При цьому згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 Закону тендер (торги) -
здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів
згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури
закупівлі).
Ураховуючи викладене та вимоги частини першої статті 4 Закону, замовником
застосовується переговорна процедура закупівлі відповідно до статті 35 Закону, якщо
ним було двічі відмінено тендер у розумінні цього Закону через відсутність
достатньої кількості учасників.
Щодо використання електронної системи закупівель суб'єктами, які не е
замовниками у розумінні Закону.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета
закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і
третьому частини першої статті 2 Закону.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля
(далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку,
встановленому цим Законом. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону
договір про закупівлю договір, що укладається між замовником і учасником за
результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг,
виконанняня робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених
статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними у статті 2
Закону, закупівлі товарів, робіт або послуг здійснюють виключно суб'єкти, які с
замовниками у розумінні Закону.
Водночас наказом ДП "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35
затверджено Порядок здійснення допорогових закупівель (далі - Порядок), згідно з
яким, зокрема замовниками допорогових закупівель є замовники у розумінні Закону,
також державні, комунальні, казенні підприємства, їхні дочірні підприємства,
3
господарські товариства чи об'єднання, в яких державна чи комунальна частка у
статутному капіталі складає 50 і більше відсотків.
Так, відповідно до пунктів 1.2 та 1.9 Порядку державні, комунальні, казенні
підприємства, їхні дочірні підприємства, господарські товариства чи об'єднання, в
яких державна чи комунальна частка у статутному капіталі складає 50 і більше
відсотків, які не є замовниками у розумінні Закону, можуть використовувати Систему
з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг
(послуги) та виконавця робіт, незалежно від суми закупівлі у порядку, затвердженому
наказом ДП "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35.
Щодо оприлюднення звіту про укладені договори
Відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 2 Закону у разі здійснення
закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель,
за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та
меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини,
замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі
електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм
документів у сфері публічних закупівель" затверджено форму звіту про укладені
договори (далі - Звіт). Відповідно до пункту 15 Звіту замовники зазначають ціну
договору.
Таким чином, замовники оприлюднюють звіт про кожний укладений договір
в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону, у разі здійснення
закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель,
за умови, що вартість предмета закупівлі у такому договорі дорівнює або перевищує
50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і
третьому цієї частини.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права,
носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Заступник директора департаменту
регулювання державних закупівель Лілія ЛАХТІОНОВА
Новина
№ 3302-06/13747-07
12.05.2016
Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання
Мінекономрозвитку надало роз'яснення щодо застосування Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 (далі – Закон) для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, з 1 квітня 2016 року, у зв'язку з втратою чинності Законом України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності". У листі роз'яснено, хто вважається замовником відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону, зокрема, юридичні особи, що відповідають певним ознакам, включаючи частку державної/комунальної власності у статутному капіталі або наявність спеціальних/ексклюзивних прав. Детально роз'яснено поняття "спеціальні або ексклюзивні права" згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону. Лист також стосується вартісних меж для застосування Закону, зокрема, товарів/послуг – від 1 мільйона гривень, робіт – від 5 мільйонів гривень, незалежно від джерела фінансування. У разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці третьому частини першої статті 2 Закону, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Вказано на необхідність оприлюднення річного плану закупівель та додатку до нього, затверджених Наказом Мінекономрозвитку № 490 від 22.03.2016. Підписав лист Олександр Стародубцев, директор департаменту регулювання державних закупівель.
Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання
Документ № 3302-06/13747-07Огляд:
Мінекономрозвитку надало роз'яснення щодо застосування Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 (далі – Закон) для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, з 1 квітня 2016 року, у зв'язку з втратою чинності Законом України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності". У листі роз'яснено, хто вважається замовником відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону, зокрема, юридичні особи, що відповідають певним ознакам, включаючи частку державної/комунальної власності у статутному капіталі або наявність спеціальних/ексклюзивних прав. Детально роз'яснено поняття "спеціальні або ексклюзивні права" згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону.
Лист також стосується вартісних меж для застосування Закону, зокрема, товарів/послуг – від 1 мільйона гривень, робіт – від 5 мільйонів гривень, незалежно від джерела фінансування. У разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці третьому частини першої статті 2 Закону, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Вказано на необхідність оприлюднення річного плану закупівель та додатку до нього, затверджених Наказом Мінекономрозвитку № 490 від 22.03.2016. Підписав лист Олександр Стародубцев, директор департаменту регулювання державних закупівель.
Лист також стосується вартісних меж для застосування Закону, зокрема, товарів/послуг – від 1 мільйона гривень, робіт – від 5 мільйонів гривень, незалежно від джерела фінансування. У разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці третьому частини першої статті 2 Закону, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Вказано на необхідність оприлюднення річного плану закупівель та додатку до нього, затверджених Наказом Мінекономрозвитку № 490 від 22.03.2016. Підписав лист Олександр Стародубцев, директор департаменту регулювання державних закупівель.
Повний текст документа:
1. Щодо визначення замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання;
2. Щодо спеціальних або ексклюзивних прав;
3. Щодо вартісних меж, річного плану закупівель та додатку.
--- Документ: 81d42cc5-bc76-43fc-a4b8-b5d0b6a0da8b.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р.
Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, установи,
організації, підприємства та інші
суб'єкти сфери закупівель
Щодо здійснення закупівель замовниками, .
які здійснюють діяльність в окремих
сферах господарювання
Мінекономрозвитку України у зв'язку із введенням в дію Закону України "Про
публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) з 1 квітня 2016 року для
замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання,
повідомляє.
Закон України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах
господарської діяльності" втратив чинність 1 квітня 2016 року відповідно до
пункту 5 Розділу ІХ Прикінцеві та перехідні положення" Закону.
Щодо визначення замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах
господарювання
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники - органи
державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального
страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства,
установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або
територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи
комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа е
розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи
місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому
органі управління юридичної особи, у статутному капіталі юридичної особи державна
або комунальна частка акцій (часток)
2
До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти
господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання
та відповідають хоча б одній з таких ознак:
органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим,
органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта
господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють
більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати
більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта
господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Діяльністю в окремих сферах господарювання є діяльність, що здійснюється
одній або декількох з сфер, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 Закону,
виходячи зі змісту Закону.
Разом з тим звертаємо увагу на виключення, у разі наявності яких діяльність не
вважається діяльністю в окремих сферах господарювання.
Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону не вважається
діяльністю в окремих сферах господарювання така діяльність:
виробництво та постачання теплової енергії до мереж загального користування,
якщо таке виробництво є наслідком іншої виробничої діяльності замовника, крім
діяльності, що здійснюється у сферах, визначених у цьому пункті, при цьому
постачання теплової енергії здійснюється лише в цілях економної експлуатації
виробничих потужностей замовника, а доходи від цієї діяльності не перевищують
20 відсотків середньорічного доходу за попередні три роки, включаючи дохід за
поточний рік,
виробництво, передача та постачання електричної енергії до мереж загального
користування, якщо таке виробництво, передача та постачання є необхідними
для споживання самим замовником для здійснення іншої виробничої діяльності,
крім діяльності, що провадиться у сферах, визначених у цьому пункті, а обсяг
постачання електричної енергії замовником до мереж загального користування
залежить від рівня його власного споживання, за умови, що власне споживання є
не меншим ніж 70 відсотків загального обсягу виробленої замовником
електроенергії, розрахованого за середньорічними показниками виробництва за
попередні три роки, включаючи показники за поточний рік,
3
виробництво, транспортування та постачання питної води в мереж
загального користування, якщо таке виробництво, транспортування та
постачання є необхідними для споживання самим замовником для здійснення
іншої виробничої діяльності, крім діяльності, що провадиться у сферах, визначених
у цьому пункті, а обсяг постачання питної води замовником для загального
користування залежить від рівня його власного споживання, за умови, що власне
споживання є не меншим ніж 70 відсотків загального обсягу виробленої
замовником питної води, розрахованого за середньорічними показниками
виробництва за попередні три роки, включаючи показники за поточний рік.
Разом з тим юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють
діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, самостійно
визначають наявність хоча б однієї з передбачених Законом ознак та приналежність
до замовників у розумінні абзацу п'ятого пункту 9 частини першої статті 1 Закону.
Таким чином, у разі якщо юридичні особи та/або суб'єкти господарювання
здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом та
одночасно відповідають хоча б одній з ознак, визначених у абзацах шостому та
сьомому пункту 9 частини першої статті 1 Закону, то такі суб'єкти є замовниками у
розумінні абзацу п'ятого пункту 9 частини першої статті 1 Закону та мають
здійснювати закупівлі з дотриманням вимог цього Закону.
При цьому, у разі якщо юридичні особи та/або суб'єкти господарювання
здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом,
але не відповідають жодній з ознак, визначених цим Законом, то такі суб'єкти не є
замовниками у розумінні абзацу п'ятого пункту 9 частини першої статті 1 Закону.
Крім того, у разі якщо замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах
господарювання, встановлених Законом та одночасно відповідає хоча б одній з ознак,
визначених абзацами шостим та сьомим пункту 9 частини першої статті 1 Закону
одночасно є замовником відповідно до абзацу першого пункту 9 частини першої
статті 1 Закону, то такий суб'єкт керується вартісними межами, визначеними
абзацом третім частини першої статті 2 Закону та випадками, на які додатково
не поширюється дія цього Закону, встановленими частиною четвертою статті 2
Закону.
Щодо спеціальних або ексклюзивних прав
Поняття спеціального і ексклюзивного права в контексті закупівель нове для
України та має своє походження з права Європейського Союзу.
4
Визначення терміну "спеціальні та ексклюзивні права" наведене в пункті 25
частини першої статті 1 Закону.
Так, відповідно до статті 1 Закону спеціальні або ексклюзивні права права,
надані в межах повноважень органом державної влади або органом місцевого
самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта
індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим
Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб
провадити діяльність у зазначених сферах.
Разом з тим не вважаються спеціальними або ексклюзивними права,
надані за результатами конкурсів (тендерів), інформація про проведення яких
попередньо оприлюднювалася, якщо надання цих прав здійснювалося на основі
об'єктивних критеріїв (пункт 25 частини першої статті 1 Закону).
У будь-якому випадку конкретні критерії для визначення наявності
спеціальних і ексклюзивних прав в контексті Закону можна сформулювати на підставі
таких міркувань, які побудовані на логіці "від зворотного", тобто через розуміння
випадків, коли спеціальне/ексклюзивне право не виникає. Отже,
спеціальне/ексклюзивне право не виникає у разі якщо
1) особи володіють такими правами не на підставі нормативно-правових актів
та/або актів індивідуальної дії органів державної влади або органів місцевого
самоврядування;
2) особи володіють такими правами, однак такі права не обмежують
провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома
особами, та не впливають істотно на здатність інших осіб провадити діяльність у
зазначених сферах,
3) особи отримали такі права за результатами конкурсів (тендерів), інформація
про проведення яких попередньо оприлюднювалася, якщо надання цих прав
здійснювалося на основі об'єктивних критеріїв.
Відповідним прикладом для України є рішення Кабінету Міністрів України про
покладання виконання функцій національного оператора поштового зв'язку на
Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" (Розпорядження
Кабінету Міністрів України від 10.01. 2002 року № 10). Внаслідок такого рішення
лише ДП "Укрпошта", як національному оператору поштового зв'язку, надані
виключні права на провадження певних видів діяльності у сфері надання послуг
поштового зв'язку.
5
У свою чергу, Законом України "Про ліцензування видів господарської
діяльності" від 02.03.2015 № 222-VIII регулюються суспільні відносини у сфері
ліцензування видів господарської діяльності, визначено виключний перелік видів
господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлено уніфікований
порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за
порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
Разом з тим, виходячи зі змісту статей 1, 2, 3, 7, 9, 10 Закону України "Про
ліцензування видів господарської діяльності" та принципів державної політики у
сфері ліцензування, право провадження суб'єктом господарювання визначеного виду
господарської діяльності на підставі ліцензії, виданої у встановленому
законодавством порядку, не обмежує провадження діяльності у сферах, визначених
Законом, однією чи кількома особами, у зв'язку із однаковими умовами для
отримання ліцензії будь-яким суб'єктом господарювання у разі дотримання ним
встановлених відповідним законодавством вимог, тому не може розглядатись як
спеціальне чи ексклюзивне право.
Щодо вартісних меж, річного плану закупівель та додатку
Відповідно до частини першої статті 2 Закону цей Закон застосовується,
зокрема до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання,
за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг)
дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
При цьому, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників
залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти), замовники, які
здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, керуються вартісними
межами предмета закупівлі, визначеними у абзаці третьому частини першої статті
Закону незалежно від джерела фінансування такої закупівлі.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання
електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює
або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена, зокрема в
абзаці третьому частини першої статті 2 Закону, замовники обов'язково
оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель
відповідно до статті 10 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно
до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно
6
оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань
закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження.
Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм
документів у сфері публічних закупівель", зареєстрованим в Міністерстві юстиції
України 25.03.2016 за № 449/28579 (далі - Наказ), затверджено форму річного плану
закупівель.
Згідно з абзацом третім пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель,
до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує
сум, зазначених, зокрема в абзаці третьому частини першої статті 2 Закону,
складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних
полів в електронній системі закупівель.
У свою чергу, частиною третьою статті 2 Закону встановлено перелік випадків,
на які дія Закону не поширюється. Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону дія
цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах
господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є
товари, роботи, послуги визначені у частині четвертій статті 2 Закону.
Замовники, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання
здійснюють закупівлю предметів закупівлі товарів, робіт та послуг, визначених у
частинах третій та четвертій статті 2 Закону без застосування вимог Закону та
підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не вносять
такі закупівлі до річного плану та додатку до нього, та не оприлюднюють звіт про
укладені щодо таких закупівель договори в системі електронних закупівель.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств носять виключно рекомендаційний
та інформативний характер і не встановлюють норм права.
Директор департаменту
регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ
Беспалова А.В., тел. 596-67-30
Новина
№ 3302-06/12875-06
29.04.2016
Щодо здійснення закупівель замовниками
Мінекономіки роз'яснює застосування Закону України «Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, який встановлює засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Лист стосується питання відображення закупівель у річному плані згідно зі статтею 4 Закону, де зазначено про обов'язкове оприлюднення річного плану, додатку до річного плану та змін до них на веб-порталі Уповноваженого органу, із застосуванням форми, затвердженої наказом Мінекономрозвитку. Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 411. Роз'яснення також стосуються визначення поняття "замовники" відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону, зокрема юридичних осіб, що забезпечують потреби держави або територіальної громади не на комерційній основі. Мінекономіки окреслює ознаки, за якими такі юридичні особи можуть бути визнані замовниками: бути розпорядником/одержувачем бюджетних коштів (відповідно до Бюджетного кодексу України), мати більшість голосів органів влади/місцевого самоврядування у вищому органі управління, або мати державну/комунальну частку в статутному капіталі понад 50%. У листі надано "Тест" у додатку, розроблений Директором департаменту регулювання державних закупівель Олександром Стародубцевим, який має допомогти юридичним особам самостійно визначитись щодо приналежності до замовників.
Щодо здійснення закупівель замовниками
Документ № 3302-06/12875-06Огляд:
Мінекономіки роз'яснює застосування Закону України «Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, який встановлює засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Лист стосується питання відображення закупівель у річному плані згідно зі статтею 4 Закону, де зазначено про обов'язкове оприлюднення річного плану, додатку до річного плану та змін до них на веб-порталі Уповноваженого органу, із застосуванням форми, затвердженої наказом Мінекономрозвитку. Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 411.
Роз'яснення також стосуються визначення поняття "замовники" відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону, зокрема юридичних осіб, що забезпечують потреби держави або територіальної громади не на комерційній основі. Мінекономіки окреслює ознаки, за якими такі юридичні особи можуть бути визнані замовниками: бути розпорядником/одержувачем бюджетних коштів (відповідно до Бюджетного кодексу України), мати більшість голосів органів влади/місцевого самоврядування у вищому органі управління, або мати державну/комунальну частку в статутному капіталі понад 50%. У листі надано "Тест" у додатку, розроблений Директором департаменту регулювання державних закупівель Олександром Стародубцевим, який має допомогти юридичним особам самостійно визначитись щодо приналежності до замовників.
Роз'яснення також стосуються визначення поняття "замовники" відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону, зокрема юридичних осіб, що забезпечують потреби держави або територіальної громади не на комерційній основі. Мінекономіки окреслює ознаки, за якими такі юридичні особи можуть бути визнані замовниками: бути розпорядником/одержувачем бюджетних коштів (відповідно до Бюджетного кодексу України), мати більшість голосів органів влади/місцевого самоврядування у вищому органі управління, або мати державну/комунальну частку в статутному капіталі понад 50%. У листі надано "Тест" у додатку, розроблений Директором департаменту регулювання державних закупівель Олександром Стародубцевим, який має допомогти юридичним особам самостійно визначитись щодо приналежності до замовників.
Повний текст документа:
1. Щодо відображення закупівель у річному плані;
2. Щодо забезпечення потреб держави або територіальної громади;
3. Щодо діяльності юридичних осіб (підприємств, установ, організацій)та їх об’єднань;
4. Щодо наявності ознак;
5. Додаток “Тест”.
--- Документ: 90c53191-bf3f-43b4-a309-a60bd9f9fe2a.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінпекономрозвитку України)
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р.
Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, установи,
організації, підприємства та інші
суб'єкти сфери закупівель
Щодо здійснення закупівель замовниками
Мінекономрозвитку України у зв'язку із набранням чинності Закону України
"Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) повідомляє.
Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів,
робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 1 Розділу ІХ “Прикінцеві та перехідні положення" Цей
Закон вводиться в дію: з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої
влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання,
з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників.
Щодо відображення закупівель у річному плані
Згідно зі статтею 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови,
що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або
перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які
здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість
предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1
мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
При цьому закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план,
додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі
Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх
затвердження (стаття 4 Закону). Форму річного плану закупівель затверджено Мінекономрозвитку
наказом Мінекономрозвитку від від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм
2
документів у сфері публічних закупівель". Порядок розміщення інформації про
публічні закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477
"Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі.
Таким чином, ті закупівлі, що планують здійснити замовники після введення в
дію для них Закону, відображаються у річному плані (додатку до річного плану), що
безоплатно оприлюднюється через авторизовані електронні майданчики на вебпорталі Уповноваженого органу.
У свою чергу, визначення поняття “замовники" наведено в пункті 9 частини
першої статті 1 Закону, згідно з яким замовниками є, зокрема органи державної влади,
органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені
відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та
їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо
така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності
однієї з таких ознак:
юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші
замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної
особи, у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій
(часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Для однозначного правозастосування поняття "замовники" у розумінні абзацу
першого пункту 9 частини першої статті 1 Закону необхідно розглянути елементи, з
яких складається це поняття, та ознаки, за якими суб'єкти належать до замовників у
розумінні Закону.
Щодо забезпечення потреб держави або територіальної громади
Потреби держави та територіальної громади в розумінні Закону потрібно
розглядати в широкому значенні, оскільки такі потреби є поняттям динамічним та не
охоплені нормативно-правовим визначенням.
Проте потреби держави та територіальної громади характеризуються тим, що
для їх забезпечення держава або органи місцевого самоврядування приймають
нормативно-правові акти, розпорядчі рішення, у яких фактично констатується
обов'язок або функція державної інституції/місцевого самоврядування забезпечити
певну функцію держави чи загальні потреби територіальної громади, серед яких є
3
організація освіти, охорони здоров'я громадян, охорони громадського правопорядку
тощо.
При цьому юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом
Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки
Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 81 Цивільного
кодексу України).
Тому, оскільки безпосередню участь держава бере у створенні юридичних осіб
публічного права, які створюються з метою ефективного та раціонального
використання державного і громадського майна, так як держава чи територіальні
громади не можуть управляти належними їм цінностями, закріплюючи майно за
окремими підприємствами, установами та організаціями, держава, територіальні
громади, як власники, дозволяють їм управляти цим майном, розпоряджатися
грошовими коштами, вступати від свого імені в різні правовідносини для реалізації
певних інтересів та потреб держави чи територіальної громади.
Щодо діяльності юридичних осіб (підприємств, установ, організацій)
та їх об'єднань
Важливим елементом для розуміння поняття “замовник” у контексті Закону є
спосіб, у який держава або органи місцевого самоврядування забезпечують свої
потреби: 1) на комерційній чи промисловій основі; 2) на умовах, установлених
рішеннями державних органів, які зобов'язують юридичних осіб забезпечувати
державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах.
3 огляду на вищезазначене, потрібно розмежовувати способи, якими
забезпечуються потреби держави та територіальної громади.
Діяльність не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава,
підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються
іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від
економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме
для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи
тощо).
Натомість, діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли
потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку.
Різниця в забезпеченні потреб у вищеперелічених випадках полягає в тому, що
в першому випадку контрольовані державою інституції (організації) виконують
4
публічні функції та зобов'язання перед державою чи громадою, установлені
нормативно-правовими актами, розпорядчими рішеннями, статутами юридичних осіб,
а не здійснюють таку діяльність на комерційній основі, де прибутковість є основною
мотивацією.
Таким чином, у разі якщо потреби держави або територіальної громади
забезпечуються не на комерційній чи промисловій основі, необхідно визначитись
щодо наявності ознак, встановлених Законом.
Щодо наявності ознак
Ознаку, передбачену абзацом другим пункту 9 частини першої статті 1 Закону,
згідно з яким юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів
необхідно розглядати в контексті бюджетного законодавства, оскільки поняття
"одержувач бюджетних коштів" та "розпорядник бюджетних коштів визначені у
пунктах 38 та 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України відповідно.
Так, розпорядник бюджетних коштів бюджетна установа в особі її керівника,
уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань,
довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету. При
цьому одержувач бюджетних коштів суб'єкт господарювання, громадська чи інша
організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником
бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та
отримує на їх виконання кошти бюджету.
Тобто, у разі якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх
об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така
діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, є розпорядниками
або одержувачами бюджетних коштів, такі юридичні особи є замовниками в розумінні
Закону незалежно від розміру такого фінансування і повинні дотримуватися вимог
Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними
межами, визначеними Законом, протягом бюджетного періоду, що становить один
календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того
ж року, з дня отримання бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених
бюджетною програмою.
Ознаку, передбачену абзацом третім пункту 9 частини першої Закону, згідно з
яким органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші
замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної
5
особи, можна розглядати грунтуючись на положеннях Цивільного кодексу України,
статтею 92 якого визначено цивільну дієздатність юридичної особи, відповідно до якої
юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи,
які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів
юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Так, органи або особи, які відповідно до установчих документів юридичної
особи чи закону володіють більшістю голосів у вищому органі управління,
виступають від її імені, при прийнятті рішень щодо всієї діяльності юридичної особи,
голос яких є визначальним, діють в інтересах такої юридичної особи.
Тобто, у разі якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх
об'єднання забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така
діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі та органи державної
влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю
голосів у вищому органі управління такої юридичної особи на підставі установчих
документів та/або закону, зазначені суб'єкти вважаються замовниками в розумінні
Закону та повинні дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів,
робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Ознаку, передбачену абзацом четвертим пункту 9 частини першої Закону,
згідно з яким у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка
акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, потрібно розглядати в контексті положень
Господарського кодексу України, оскільки відповідно до статті 55 цього Кодексу
суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які
здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію
(сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть
відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків,
передбачених законодавством, до яких належать, зокрема господарські організації
державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу.
Тобто, у разі якщо господарські організації (державні, комунальні та інші
підприємства) та їх об'єднання забезпечують потреби держави або територіальної
громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі,
у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв)
перевищує 50 відсотків, такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону і
6
мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг з дотриманням вимог Закону,
керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Отже, замовниками, разом з органами державної влади та органами місцевого
самоврядування є також юридичні особи та їх об'єднання, які забезпечують потреби
держави та територіальної громади, у спосіб, що не є комерційною або промисловою
діяльністю в умовах конкуренції та одночасно відповідають хоча б одній із
передбачених Законом ознак.
При цьому зазначаємо, що юридичні особи (підприємства, установи,
організації) та їх об'єднання самостійно визначають приналежність до замовників
розумінні абзацу першого пункту 9 частини 1 статті 1 Закону.
особам
Водночас пропонуємо тестові питання, які допоможуть юридичним
визначитися щодо приналежності до замовників у розумінні абзацу першого пункту 9
частини першої статті 1 Закону, що додаються.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств носять виключно рекомендаційний
та інформативний характер і не встановлюють норм права.
Додаток: на 1 арк.
Директор департаменту
регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ
7
Додаток
1) Чи забезпечує юридична особа потреби держави або територіальної громади не на
комерційній або промисловій основі, а на підставі того, що держава (органи місцевого
самоврядування) зобов'язала (створила, уповноважила, визначила) саме цю юридичну
особу забезпечувати таку потребу?
(Наприклад, своїм рішенням створила (про що зазначено у засновницьких документах) та
уповноважила юридичну особу на видачу обов'язкових документів встановленого
державою зразка; ведення реєстрів правовстановлюючих рішень (майнових прав,
юридичних осіб визнаних в установленому законом порядку банкрутом та відносно якого
відкрита ліквідаційна процедура тощо). Для відповіді на питання вивчаємо законодавчі,
розпорядчі, нормативно-правові акти, статут, тощо, тобто документи, які містять
інформацію про мету створення та діяльність юридичної особи).
ТАК – дивись питання 2
НІ - юридична особа не є замовником у розумінні абзацу першого пункту 9 частини
першої статті 1 Закону
2) Чи юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади
та така її діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, відповідає
таким ознакам:
- є розпорядником або одержувачем бюджетних коштів
ТАК -юридична особа є замовником у розумінні Закону
НІ - дивись наступну ознаку
органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники
володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи
ТАК-юридична особа є замовником у розумінні Закону
НІ - дивись наступну ознаку
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій
(часток, паїв) перевищує 50 відсотків
ТАК-юридична особа є замовником у розумінні Закону
НІ - юридична особа не є замовником, у разі якщо не підпадає під жодну з ознак.
Новина
№ 3302-06/8257-06
22.03.2016
Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі”
Мінекономіки України інформує про набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII. Закон вводиться в дію поетапно: з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, а з 1 серпня 2016 року – для всіх замовників. Згідно з законом, замовники повинні безоплатно оприлюднювати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель річний план, додаток до річного плану та зміни до них протягом п'яти днів з дня їх затвердження. Закон передбачає здійснення публічних закупівель із застосуванням електронної системи закупівель, використовуючи процедури відкритих торгів, конкурентного діалогу та переговорної процедури. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель. Також передбачена можливість створення централізованих закупівельних організацій. Авторизація електронних майданчиків здійснюється Уповноваженим органом на підставі рішення комісії, склад якої затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.03.2016 № 440. Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків визначено постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі”
Документ № 3302-06/8257-06Огляд:
Мінекономіки України інформує про набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII. Закон вводиться в дію поетапно: з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, а з 1 серпня 2016 року – для всіх замовників. Згідно з законом, замовники повинні безоплатно оприлюднювати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель річний план, додаток до річного плану та зміни до них протягом п'яти днів з дня їх затвердження.
Закон передбачає здійснення публічних закупівель із застосуванням електронної системи закупівель, використовуючи процедури відкритих торгів, конкурентного діалогу та переговорної процедури. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель. Також передбачена можливість створення централізованих закупівельних організацій. Авторизація електронних майданчиків здійснюється Уповноваженим органом на підставі рішення комісії, склад якої затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.03.2016 № 440. Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків визначено постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Закон передбачає здійснення публічних закупівель із застосуванням електронної системи закупівель, використовуючи процедури відкритих торгів, конкурентного діалогу та переговорної процедури. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель. Також передбачена можливість створення централізованих закупівельних організацій. Авторизація електронних майданчиків здійснюється Уповноваженим органом на підставі рішення комісії, склад якої затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.03.2016 № 440. Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків визначено постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Повний текст документа:
1. Щодо введення в дію Закону;
2. Щодо загальних положень Закону;
3. Щодо процедур закупівель;
4. Щодо централізованих закупівельних організацій та уповноважених осіб;
5. Щодо авторизації електронних майданчиків.
--- Документ: 063e67dc-fae0-4d39-a82c-477e472687b9.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81
Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596
На №_________від __________
Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, установи,
організації, підприємства та інші
суб'єкти сфери державних закупівель
Щодо набрання чинності та введення в дію
Закону України "Про публічні закупівлі "
Мінекономрозвитку України як Уповноважений орган, що здійснює
регулювання та координацію у сфері державних закупівель, повідомляє.
19.02.2016 року набрав чинності Закон України "Про публічні закупівлі"
від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон), проект якого був розроблений
Мінекономрозвитку України з метою оптимізації процедур закупівель, підвищення
рівня прозорості та відкритості здійснення закупівель, рівня конкуренції у сфері
публічних закупівель та зниження рівня корупції шляхом запровадження системи
електронних закупівель та електронної системи оскарження, підвищення
професійності закупівельників.
Цей Закон містить низку концептуальних змін щодо здійснення публічних
закупівель замовниками із обов'язковим використанням електронної системи
закупівель, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення,
оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до
складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні
майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та
документами.
Щодо введення в дію Закону
Інформуємо, що згідно з Розділом ІХ "Прикінцеві та перехідні положення”
Закону, цей Закон вводиться в дію поетапно:
2
3 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та
замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання,
з 1 серпня 2016 року для всіх замовників.
Так, згідно зі статтею 1 Закону України "Про центральні органи виконавчої
влади", систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства
України (далі міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система
центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади,
вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.
Згідно з Розділом III Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"
центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з
реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції. Діяльність
центральних органів виконавчої влади спрямовується та координується Кабінетом
Міністрів України через відповідних міністрів згідно із законодавством.
Крім того, центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом
згідно зі статтею 24 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" с
Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Державний
комітет телебачення і радіомовлення України.
При цьому визначення поняття "замовники" наведене у пункті 9 частини
першої статті 1 Закону.
До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти
господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання,
визначених у пункті 4 частини першої статті 1 Закону та відповідають хоча б
одній з ознак, встановлених у пункті 9 частини першої статті 1 Закону.
Разом з тим звертаємо увагу суб'єктів господарювання на нововведені
виключення, у разі наявності яких діяльність не вважається діяльністю в окремих
сферах господарювання (пункт 4 частини першої статті 1 Закону).
Щодо загальних положень Закону
Статтею 1 Закону визначені основні терміни, що вживаються у Законі. Слід
зазначити, що цим Законом змінено низку термінів, які використовуватимуться у
сфері публічних закупівель та введено ряд нових. Тому, замовникам для яких Закон
вводиться в дію з 1 квітня 2016 року, під час проведення закупівель необхідно
використовувати терміни, визначені у статті 1 цього Закону.
3
Крім того, на відміну від Закону України "Про здійснення державних
закупівель", цим Законом змінено сферу застосування Закону. Так, відповідно до
частини першої статті 2 Закону цей Закон застосовується:
до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів),
послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона
гривень,
до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах
господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги
(послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
При цьому, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у
залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти), замовники та
замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання,
керуються вартісними межами предмета закупівлі, визначеними у частині першій
статті 2 Закону незалежно від джерела фінансування такої закупівлі.
Водночас Законом передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів, робіт і
послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і
третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися
принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть
використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника
товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення
договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання
електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі
дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена
в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники
обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних
закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому звертаємо увагу замовників, що цим Законом змінено перелік
випадків на які дія цього Закону не поширюється.
Крім того, дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в
окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо
предметом закупівлі є визначені у частині четвертій статті 2 Закону. Тому
замовники, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання
4
здійснюють закупівлю предметів закупівлі, визначених у частинах третій та четвертій статті 2 Закону без застосування процедур закупівель.
Поряд з цим інформуємо, що статтею 4 Закону встановлено обов'язок безоплатно оприлюднювати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель річний план, додаток до річного плану та зміни до них протягом п'яти днів з дня їх затвердження.
Тому замовникам, які до введення в дію цього Закону, не складали річний план та/або додаток до нього, у разі їх затвердження з дати введення Закону в дію необхідно керуватись вимогами статті 4 Закону.
При цьому у разі якщо замовником було складено та затверджено річний план та додаток до нього до введення в дію цього Закону, необхідність у повторному їх оприлюдненні відсутня.
Водночас, у разі внесення змін до річного плану та/або додатку до нього після введення в дію Закону, такі зміни оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого
органу протягом п'яти днів з дня їх затвердження.
Щодо процедур закупівель
Статтею 12 Закону передбачено здійснення публічних закупівель із
застосуванням таких процедур, як відкриті торги, конкурентний діалог, а також переговорної процедури закупівлі. Частиною другою статті 12 Закону встановлено,
що замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної
системи закупівель.
Разом з тим Закон містить деякі відмінності проведення тендеру, зокрема :
обов'язкове застосування замовником електронного аукціону під час відкритих
торгів та конкурентного діалогу,
різний порядок здійснення оцінки тендерних пропозицій учасників в
залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі,
скасування попереднього оприлюднення оголошення про закупівлю, у разі застосування переговорної процедури закупівлі та оприлюднення лише повідомлення
про намір укласти договір за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками).
Звертаємо увагу замовників, що згідно з частиною першою статті 28 Закону
оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою
5
закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у
тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
При цьому розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної
документації здійснюється замовником після оцінки пропозицій та починаючи з
того учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш
економічно вигідною. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами
оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну
тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно
вигідною.
При цьому у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі
оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону,
проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з
цим Законом.
Разом з тим частиною четвертою статті 10 Закону встановлено, що
оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині
першій цієї статті, обов'язково додатково оприлюднюються на веб-порталі
Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі
перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт -
5150 тисячам євро.
Таким чином, у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує
вищезазначені межі замовник до проведення автоматичної оцінки тендерних
пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів розглядає тендерні
пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній
документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям.
Згідно з частиною п'ятою статті 28 Закону за результатами розгляду
складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою
Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі
Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Після оприлюднення
замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою
закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та
оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з
цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються
6
електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п'ять днів після
оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Щодо централізованих закупівельних організацій та уповноважених осіб
Законом передбачена можливість створення централізованих закупівельних
організацій та здійснення закупівель уповноваженими особами замовника.
Згідно з пунктом 36 частини першої статті 1 Закону, централізовані
закупівельні організації юридичні особи, що визначаються Кабінетом Міністрів
України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого
самоврядування як замовники, які організовують і проводять процедури закупівель та
закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону.
Централізовані закупівельні організації набувають усіх прав та обов'язків замовників,
що визначені цим Законом, та несуть відповідальність згідно із законами України.
Водночас особливості створення та діяльності централізованих закупівельних
організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України.
При цьому, виходячи зі змісту статей 1 та 11 Закону, уповноважена особа
(особи) є службовою, посадовою та іншою фізичною особою замовника, яка
визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із
цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) і повинна мати вищу освіту.
Разом з тим згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України трудовим
договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації
або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник
зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням
внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації
або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати
працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання
роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою
сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої
праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох
підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством,
колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії,
права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови
7
матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання
договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Згідно з частиною п'ятою статті 11 Закону примірне положення про тендерний
комітет та уповноважену особу (осіб) затверджується Уповноваженим органом.
Щодо авторизації електронних майданчиків
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 "Про
затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та
проведення авторизації електронних майданчиків" затверджено порядок, який
визначає вимоги до функціонування електронної системи закупівель, процедуру
проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки
відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до
електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних
майданчиків.
Згідно з вимогами зазначеної постанови авторизація електронних майданчиків
здійснюється Уповноваженим органом на підставі рішення комісії, персональний та
кількісний склад якої затверджений наказом Мінекономрозвитку від 15.03.2016
№ 440 "Про утворення комісії із забезпечення здійснення авторизації електронних
майданчиків, підготовки рішень щодо їх підключення/відключення до /від
електронної системи закупівель, усунення технічних збоїв в електронній системі
закупівель" (далі - Комісія).
Інформація щодо діяльності Комісії розміщується на офіційному веб-сайті
Міністерства (www.me.gov.ua) y підрубриці "Комісія із забезпечення здійснення
авторизації електронних майданчиків, підготовки рішень щодо їх
підключення/відключення до/від електронної системи закупівель, усунення технічних
збоїв в електронній системі закупівель" рубрики "Державні закупівлі розділу
"Діяльність".
Заявка на авторизацію подається на адресу Уповноваженого органу та
реєструється і оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
Директор департаменту
регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ
Беспалова А.В. 596-67-30
Консультація
№ 488/2026
25.12.2015
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки щодо застосування вимог локалізації виробництва та відповідальності за їх порушення (Відповідь на запит 488/2026) --- Суть питання: Запитувач звернувся з питаннями щодо застосування вимог підпункту 11) пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (ЗУ «Про публічні закупівлі») щодо відповідальності за порушення ступеня локалізації виробництва. Цей пункт вимагає передбачити в договорі штрафні санкції у розмірі 15% вартості товару (у т.ч. у складі робіт чи послуг) до постачальника/виконавця за надання недостовірної інформації або постачання товару, що не відповідає заявленому ступеню локалізації, а суми штрафів підлягають зарахуванню до державного бюджету. Проблема: Кабінетом Міністрів України станом на дату листа не встановлено порядок перерахування цих штрафних санкцій до державного бюджету, що залишає неврегульованими питання щодо отримувача, порядку стягнення та відображення у бухгалтерському обліку. Замовник запитує, яким чином він має виконати вимогу про передбачення відповідальності у проекті договору до встановлення такого порядку КМУ, та чи легалізує сплата штрафу поставку товару, чи замовник має відмовитись від постачання. --- Висновки/Відповідь Мінекономіки: Мінекономіки безпосередньо не надало роз'яснень щодо порядку дій замовника у період до встановлення Кабінетом Міністрів України відповідного Порядку перерахування сум штрафних санкцій за порушення вимог локалізації виробництва до державного бюджету. Натомість, Мінекономіки перенаправило запитувача з питань розроблення підзаконних нормативно-правових актів та технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2. Принагідно Мінекономіки зазначило, що інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листах, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: 1. Лист від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”. * Мінекономіки роз'яснило, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (Закон № 4888) набирає чинності поетапно, зокрема, положення щодо локалізації вводяться в дію з 24.08.2026 відповідно до пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону. * Нові норми Закону № 4888 передбачають комплексне врегулювання питань застосування вимог щодо локалізації виробництва для закупівель товарів (у тому числі в складі робіт чи послуг) вартістю від 1 млн гривень. * Встановлюється поетапне зростання мінімального ступеня локалізації (у 2026 році — 30%, у 2027 році — 35%, з 2028 року — 40%), який обчислюється за затвердженою формулою та підтверджується шляхом включення товару його виробником до переліку локалізованих товарів. * Розширюється номенклатура товарів, на які поширюються зазначені вимоги. * Визначаються винятки щодо незастосування правил локалізації до товарів, країнами походження яких є держави — учасниці Угоди про державні закупівлі (GPA) та інших відповідних міжнародних договорів України. * Встановлюється обов’язковий порядок дій замовників та заходи правової відповідальності суб’єктів закупівель з вимогами щодо локалізації: * У тендерній документації/запитах пропозицій мають зазначатися вимоги щодо надання підтвердних документів та інформації про повний ланцюг постачання від осіб, які не є виробниками. * Замовники зобов’язані відхиляти пропозиції, що не відповідають цим вимогам, а в разі виявлення порушень — відміняти закупівлю, оскільки укладені договори можуть бути визнаними нікчемними. * Для забезпечення контролю за дотриманням встановлених вимог залучатиметься Держаудитслужба, а також передбачене утворення Уповноваженим органом комісії з питань забезпечення формування та ведення переліку локалізованих товарів. * Запроваджується застосування до постачальників штрафних санкцій у розмірі 15 % вартості товару (у тому числі товару, що закуповується у складі робіт чи послуг), виключення товарів із переліку та ведення Реєстру недоброчесних виробників із подальшою забороною здійснювати закупівлю їхньої продукції. * Підкреслюється, що Кабінет Міністрів України має у восьмимісячний строк з дня набрання чинності Законом № 4888 забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації, а також до дня введення в дію цього Закону забезпечити функціонування електронної системи закупівель та можливість технічної реалізації вимог цього Закону (підпункти 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888). 2. Лист від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей". * Мінекономіки роз'яснило, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2026 № 1181 внесено комплексні зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (Особливості), зокрема щодо застосування вимог до ступеня локалізації виробництва. * Пункт 3 Особливостей встановлює, що замовники застосовують положення пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (Закон № 922-VIII) з урахуванням Особливостей, крім установлених винятків. Вимоги локалізації поширюються на товари, вартість яких дорівнює або перевищує 1 млн грн, при цьому ця межа застосовується до вартості *відповідного товару* у складі предмета закупівлі, а в разі закупівлі робіт або послуг — до вартості *кожної позиції товару*, що є складовою предмета закупівлі. * Пункт 2 Особливостей визначає, що посилання на товар із переліку локалізованих товарів є способом оприлюднення та/або надання інформації про ступінь локалізації виробництва товару та документів, що його підтверджують. Учасник або постачальник надає посилання на такий товар або документ, що підтверджує походження товару з відповідної країни. Якщо учасник/постачальник не є виробником, додатково надається інформація про суб’єктів, залучених до ланцюга постачання. * Пункти 12 та 44 Особливостей передбачають додаткові підстави відхилення пропозицій постачальників та тендерних пропозицій у разі недотримання вимог локалізації. * Пункти 12 та 50 Особливостей зобов’язують замовника відмінити запит пропозицій постачальників або відкриті торги, якщо органом державного фінансового контролю встановлено, що у відповідному запиті або тендерній документації не визначено вимоги щодо відповідності предмета закупівлі встановленому ступеню локалізації виробництва для товарів, щодо яких такі вимоги застосовуються. * Пункт 14 Особливостей передбачає врахування вимог локалізації під час планування закупівель. * Пункт 21 Особливостей встановлює нікчемність договору про закупівлю, укладеного з порушенням пункту 6¹ розділу X Закону № 922-VIII, якщо на відповідну закупівлю поширюються його вимоги. * Пункт 23 Особливостей передбачає здійснення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами моніторингу закупівель з урахуванням вимог щодо ступеня локалізації виробництва. Таким чином, Мінекономіки, посилаючись на новий Закон та зміни до Особливостей, підтверджує запровадження вимог щодо локалізації та відповідальності (зокрема, штраф у 15% та нікчемність договору), а також роль Кабінету Міністрів України у розробці необхідних підзаконних актів для їх реалізації. Однак, роз'яснення щодо дій замовника в умовах відсутності порядку перерахування штрафів до державного бюджету не надано.
Відкриті торги
Консультація № 488/2026Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо застосування вимог локалізації виробництва та відповідальності за їх порушення (Відповідь на запит 488/2026)
---
Суть питання:
Запитувач звернувся з питаннями щодо застосування вимог підпункту 11) пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (ЗУ «Про публічні закупівлі») щодо відповідальності за порушення ступеня локалізації виробництва. Цей пункт вимагає передбачити в договорі штрафні санкції у розмірі 15% вартості товару (у т.ч. у складі робіт чи послуг) до постачальника/виконавця за надання недостовірної інформації або постачання товару, що не відповідає заявленому ступеню локалізації, а суми штрафів підлягають зарахуванню до державного бюджету.
Проблема: Кабінетом Міністрів України станом на дату листа не встановлено порядок перерахування цих штрафних санкцій до державного бюджету, що залишає неврегульованими питання щодо отримувача, порядку стягнення та відображення у бухгалтерському обліку. Замовник запитує, яким чином він має виконати вимогу про передбачення відповідальності у проекті договору до встановлення такого порядку КМУ, та чи легалізує сплата штрафу поставку товару, чи замовник має відмовитись від постачання.
---
Висновки/Відповідь Мінекономіки:
Мінекономіки безпосередньо не надало роз'яснень щодо порядку дій замовника у період до встановлення Кабінетом Міністрів України відповідного Порядку перерахування сум штрафних санкцій за порушення вимог локалізації виробництва до державного бюджету.
Натомість, Мінекономіки перенаправило запитувача з питань розроблення підзаконних нормативно-правових актів та технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2.
Принагідно Мінекономіки зазначило, що інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листах, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу:
1. Лист від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”.
* Мінекономіки роз'яснило, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (Закон № 4888) набирає чинності поетапно, зокрема, положення щодо локалізації вводяться в дію з 24.08.2026 відповідно до пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону.
* Нові норми Закону № 4888 передбачають комплексне врегулювання питань застосування вимог щодо локалізації виробництва для закупівель товарів (у тому числі в складі робіт чи послуг) вартістю від 1 млн гривень.
* Встановлюється поетапне зростання мінімального ступеня локалізації (у 2026 році — 30%, у 2027 році — 35%, з 2028 року — 40%), який обчислюється за затвердженою формулою та підтверджується шляхом включення товару його виробником до переліку локалізованих товарів.
* Розширюється номенклатура товарів, на які поширюються зазначені вимоги.
* Визначаються винятки щодо незастосування правил локалізації до товарів, країнами походження яких є держави — учасниці Угоди про державні закупівлі (GPA) та інших відповідних міжнародних договорів України.
* Встановлюється обов’язковий порядок дій замовників та заходи правової відповідальності суб’єктів закупівель з вимогами щодо локалізації:
* У тендерній документації/запитах пропозицій мають зазначатися вимоги щодо надання підтвердних документів та інформації про повний ланцюг постачання від осіб, які не є виробниками.
* Замовники зобов’язані відхиляти пропозиції, що не відповідають цим вимогам, а в разі виявлення порушень — відміняти закупівлю, оскільки укладені договори можуть бути визнаними нікчемними.
* Для забезпечення контролю за дотриманням встановлених вимог залучатиметься Держаудитслужба, а також передбачене утворення Уповноваженим органом комісії з питань забезпечення формування та ведення переліку локалізованих товарів.
* Запроваджується застосування до постачальників штрафних санкцій у розмірі 15 % вартості товару (у тому числі товару, що закуповується у складі робіт чи послуг), виключення товарів із переліку та ведення Реєстру недоброчесних виробників із подальшою забороною здійснювати закупівлю їхньої продукції.
* Підкреслюється, що Кабінет Міністрів України має у восьмимісячний строк з дня набрання чинності Законом № 4888 забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації, а також до дня введення в дію цього Закону забезпечити функціонування електронної системи закупівель та можливість технічної реалізації вимог цього Закону (підпункти 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888).
2. Лист від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей".
* Мінекономіки роз'яснило, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2026 № 1181 внесено комплексні зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (Особливості), зокрема щодо застосування вимог до ступеня локалізації виробництва.
* Пункт 3 Особливостей встановлює, що замовники застосовують положення пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (Закон № 922-VIII) з урахуванням Особливостей, крім установлених винятків. Вимоги локалізації поширюються на товари, вартість яких дорівнює або перевищує 1 млн грн, при цьому ця межа застосовується до вартості *відповідного товару* у складі предмета закупівлі, а в разі закупівлі робіт або послуг — до вартості *кожної позиції товару*, що є складовою предмета закупівлі.
* Пункт 2 Особливостей визначає, що посилання на товар із переліку локалізованих товарів є способом оприлюднення та/або надання інформації про ступінь локалізації виробництва товару та документів, що його підтверджують. Учасник або постачальник надає посилання на такий товар або документ, що підтверджує походження товару з відповідної країни. Якщо учасник/постачальник не є виробником, додатково надається інформація про суб’єктів, залучених до ланцюга постачання.
* Пункти 12 та 44 Особливостей передбачають додаткові підстави відхилення пропозицій постачальників та тендерних пропозицій у разі недотримання вимог локалізації.
* Пункти 12 та 50 Особливостей зобов’язують замовника відмінити запит пропозицій постачальників або відкриті торги, якщо органом державного фінансового контролю встановлено, що у відповідному запиті або тендерній документації не визначено вимоги щодо відповідності предмета закупівлі встановленому ступеню локалізації виробництва для товарів, щодо яких такі вимоги застосовуються.
* Пункт 14 Особливостей передбачає врахування вимог локалізації під час планування закупівель.
* Пункт 21 Особливостей встановлює нікчемність договору про закупівлю, укладеного з порушенням пункту 6¹ розділу X Закону № 922-VIII, якщо на відповідну закупівлю поширюються його вимоги.
* Пункт 23 Особливостей передбачає здійснення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами моніторингу закупівель з урахуванням вимог щодо ступеня локалізації виробництва.
Таким чином, Мінекономіки, посилаючись на новий Закон та зміни до Особливостей, підтверджує запровадження вимог щодо локалізації та відповідальності (зокрема, штраф у 15% та нікчемність договору), а також роль Кабінету Міністрів України у розробці необхідних підзаконних актів для їх реалізації. Однак, роз'яснення щодо дій замовника в умовах відсутності порядку перерахування штрафів до державного бюджету не надано.
---
Суть питання:
Запитувач звернувся з питаннями щодо застосування вимог підпункту 11) пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (ЗУ «Про публічні закупівлі») щодо відповідальності за порушення ступеня локалізації виробництва. Цей пункт вимагає передбачити в договорі штрафні санкції у розмірі 15% вартості товару (у т.ч. у складі робіт чи послуг) до постачальника/виконавця за надання недостовірної інформації або постачання товару, що не відповідає заявленому ступеню локалізації, а суми штрафів підлягають зарахуванню до державного бюджету.
Проблема: Кабінетом Міністрів України станом на дату листа не встановлено порядок перерахування цих штрафних санкцій до державного бюджету, що залишає неврегульованими питання щодо отримувача, порядку стягнення та відображення у бухгалтерському обліку. Замовник запитує, яким чином він має виконати вимогу про передбачення відповідальності у проекті договору до встановлення такого порядку КМУ, та чи легалізує сплата штрафу поставку товару, чи замовник має відмовитись від постачання.
---
Висновки/Відповідь Мінекономіки:
Мінекономіки безпосередньо не надало роз'яснень щодо порядку дій замовника у період до встановлення Кабінетом Міністрів України відповідного Порядку перерахування сум штрафних санкцій за порушення вимог локалізації виробництва до державного бюджету.
Натомість, Мінекономіки перенаправило запитувача з питань розроблення підзаконних нормативно-правових актів та технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2.
Принагідно Мінекономіки зазначило, що інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листах, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу:
1. Лист від 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX”.
* Мінекономіки роз'яснило, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (Закон № 4888) набирає чинності поетапно, зокрема, положення щодо локалізації вводяться в дію з 24.08.2026 відповідно до пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону.
* Нові норми Закону № 4888 передбачають комплексне врегулювання питань застосування вимог щодо локалізації виробництва для закупівель товарів (у тому числі в складі робіт чи послуг) вартістю від 1 млн гривень.
* Встановлюється поетапне зростання мінімального ступеня локалізації (у 2026 році — 30%, у 2027 році — 35%, з 2028 року — 40%), який обчислюється за затвердженою формулою та підтверджується шляхом включення товару його виробником до переліку локалізованих товарів.
* Розширюється номенклатура товарів, на які поширюються зазначені вимоги.
* Визначаються винятки щодо незастосування правил локалізації до товарів, країнами походження яких є держави — учасниці Угоди про державні закупівлі (GPA) та інших відповідних міжнародних договорів України.
* Встановлюється обов’язковий порядок дій замовників та заходи правової відповідальності суб’єктів закупівель з вимогами щодо локалізації:
* У тендерній документації/запитах пропозицій мають зазначатися вимоги щодо надання підтвердних документів та інформації про повний ланцюг постачання від осіб, які не є виробниками.
* Замовники зобов’язані відхиляти пропозиції, що не відповідають цим вимогам, а в разі виявлення порушень — відміняти закупівлю, оскільки укладені договори можуть бути визнаними нікчемними.
* Для забезпечення контролю за дотриманням встановлених вимог залучатиметься Держаудитслужба, а також передбачене утворення Уповноваженим органом комісії з питань забезпечення формування та ведення переліку локалізованих товарів.
* Запроваджується застосування до постачальників штрафних санкцій у розмірі 15 % вартості товару (у тому числі товару, що закуповується у складі робіт чи послуг), виключення товарів із переліку та ведення Реєстру недоброчесних виробників із подальшою забороною здійснювати закупівлю їхньої продукції.
* Підкреслюється, що Кабінет Міністрів України має у восьмимісячний строк з дня набрання чинності Законом № 4888 забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації, а також до дня введення в дію цього Закону забезпечити функціонування електронної системи закупівель та можливість технічної реалізації вимог цього Закону (підпункти 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888).
2. Лист від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей".
* Мінекономіки роз'яснило, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2026 № 1181 внесено комплексні зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (Особливості), зокрема щодо застосування вимог до ступеня локалізації виробництва.
* Пункт 3 Особливостей встановлює, що замовники застосовують положення пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (Закон № 922-VIII) з урахуванням Особливостей, крім установлених винятків. Вимоги локалізації поширюються на товари, вартість яких дорівнює або перевищує 1 млн грн, при цьому ця межа застосовується до вартості *відповідного товару* у складі предмета закупівлі, а в разі закупівлі робіт або послуг — до вартості *кожної позиції товару*, що є складовою предмета закупівлі.
* Пункт 2 Особливостей визначає, що посилання на товар із переліку локалізованих товарів є способом оприлюднення та/або надання інформації про ступінь локалізації виробництва товару та документів, що його підтверджують. Учасник або постачальник надає посилання на такий товар або документ, що підтверджує походження товару з відповідної країни. Якщо учасник/постачальник не є виробником, додатково надається інформація про суб’єктів, залучених до ланцюга постачання.
* Пункти 12 та 44 Особливостей передбачають додаткові підстави відхилення пропозицій постачальників та тендерних пропозицій у разі недотримання вимог локалізації.
* Пункти 12 та 50 Особливостей зобов’язують замовника відмінити запит пропозицій постачальників або відкриті торги, якщо органом державного фінансового контролю встановлено, що у відповідному запиті або тендерній документації не визначено вимоги щодо відповідності предмета закупівлі встановленому ступеню локалізації виробництва для товарів, щодо яких такі вимоги застосовуються.
* Пункт 14 Особливостей передбачає врахування вимог локалізації під час планування закупівель.
* Пункт 21 Особливостей встановлює нікчемність договору про закупівлю, укладеного з порушенням пункту 6¹ розділу X Закону № 922-VIII, якщо на відповідну закупівлю поширюються його вимоги.
* Пункт 23 Особливостей передбачає здійснення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами моніторингу закупівель з урахуванням вимог щодо ступеня локалізації виробництва.
Таким чином, Мінекономіки, посилаючись на новий Закон та зміни до Особливостей, підтверджує запровадження вимог щодо локалізації та відповідальності (зокрема, штраф у 15% та нікчемність договору), а також роль Кабінету Міністрів України у розробці необхідних підзаконних актів для їх реалізації. Однак, роз'яснення щодо дій замовника в умовах відсутності порядку перерахування штрафів до державного бюджету не надано.
Повний текст документа:
Запит від: філія "Дельта-лоцман" державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
Тема розширена: Проведення закупівель відповідно до вимог пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про публічні закупівлі» (локалізація))
Суть: Відповідно до підпункту 11) пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - ЗУ «Про публічні закупівлі») істотні умови договору про закупівлю / договору про закупівлю, укладеного з використанням електронного каталогу / договору про закупівлю, укладеного без застосування електронної системи закупівель, мають передбачати відповідальність сторін договору за порушення вимог цього Закону щодо ступеня локалізації виробництва (у тому числі щодо товару, що закуповується у складі робіт чи послуг) у частині, що може бути врегульована договором.
Цим же пунктом визначена відповідальність за порушення вимог щодо ступеня локалізації виробництва до постачальника / виконавця за договором - штрафні санкції у розмірі 15 відсотків вартості товару (у тому числі товару, що закуповується у складі робіт чи послуг), щодо якого допущено порушення, у разі подання ним недостовірної інформації щодо рівня локалізації виробництва такого товару або постачання товару, що не відповідає заявленому ступеню локалізації виробництва. Порядок застосування таких санкцій, їх розмір, форма сплати та порядок забезпечення виконання договору визначаються договором про закупівлю з урахуванням вимог цього Закону, а суми штрафних санкцій підлягають зарахуванню до державного бюджету. Порядок перерахування суми штрафних санкцій до державного бюджету встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Станом на дату підготовки цього листа Кабінетом Міністрів України порядок перерахування сум зазначених штрафних санкцій до державного бюджету не встановлено.
За відсутності такого порядку залишаються неврегульованими питання щодо отримувача зазначених коштів, порядку їх стягнення та перерахування до державного бюджету, а також відображення відповідних господарських операцій у бухгалтерському обліку замовника.
Встановлення безпосередньо договором власного порядку утримання, стягнення або перерахування зазначених коштів фактично означатиме самостійне врегулювання Замовником питань, порядок вирішення яких законодавством віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.
Просимо надати роз’яснення:
1. у період до встановлення Кабінетом Міністрів України відповідного Порядку перерахування суми штрафних санкцій до державного бюджету - у якій спосіб замовник при здійсненні закупівлі повинен виконати вимогу підпункту 11) пункту 61 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про публічні закупівлі» у частині передбачення у проекті договору про закупівлю відповідальності за порушення вимог щодо ступеня локалізації виробництва до постачальника / виконавця за договором?
2. чи легалізує сплата постачальником 15% штрафу поставку товару, чи замовник повинен відмовитись від постачання? Але ж постачальник все одно повинен сплатити штраф?
Відповідь на запит 488/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
Принагідно зазначаємо, що інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листах від № 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX” та від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=106070
Номер відповіді: 488/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель, стосовно оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), які вводяться в дію з 24.08.2026, необхідно звертатися до департаменту промислової політики Мінекономіки за електронною адресою: meconomy@me.gov.ua або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом департамент промислової політики Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.
Принагідно зазначаємо, що інформація щодо положень Закону № 4888, у тому числі стосовно локалізації, міститься у листах від № 17.08.2026 № 3323-04/76414-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX” та від 26.10.2026 №3323-04/106070-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=106070
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76414-06) ---
Тема: Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX
Відповідь: Перейти до основного вмісту
Державні сайти
Інфо-ресурси
Eng
Версія для слабозорих
Про нас
Діяльність
Бізнесу
Громадянам
Пошук
Головна
/
Публічні закупівлі
/
Консультації з питань закупівель
/
Узагальнені відповіді
Узагальнені відповіді
Пошук документів
Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Введіть текст для пошуку в документах
Шукати
Очистити
17.08.2026
Документ
Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX
Номер:
3323-04/76414-06
1. Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у перехідний період
2. Щодо положень Закону № 4888, які введені в дію з 24.06.2026
3. Щодо зміни ціни в договорі у зв’язку з її коливанням на ринку
4. Щодо порядку визначення винятків із застосування конкурентних процедур закупівель
5. Щодо внесення змін до іншого законодавства України у зв’язку з набранням чинності Законом № 4888
6. Щодо положень Закону № 4888 стосовно локалізації, які вводяться в дію через два місяці з дня набрання ним чинності
7. Щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у публічних закупівлях
8. Щодо розробки нормативно-правових актів та технічної реалізації в електронній системі закупівель
Завантажити файли
1
Підписка на новини
Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення.
E-mail*
Підписатись
Версія для слабозорих
Попередня версія сайту
Мапа сайту
Електронне звернення
Статистика
Що нового на сайті
Телефон кореспонденції
(044) 200-47-53
Електронна пошта
meconomy@me.gov.ua
Адреса
01008, Україна, м. Київ,
вул. М.Грушевського, 12/2
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів.
Створено за підтримки
--- Документ: https://me.gov.ua/download/9493ff55-730c-4055-964a-f6b1cd10095e/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ
Мінекономіки
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р.
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства
та інші суб’єкти сфери публічних
Щодо набрання чинності та введення в дію
Закону України “Про публічні закупівлі”
від 27.05.2026 № 4888-IX
Міністерство економіки та довкілля України як Уповноважений орган, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних
закупівель, інформує.
Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі –
Закон № 922) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель
товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних
громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що
зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей
здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників,
передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії
правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його
припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості № 1178), яка
прийнята на виконання вимог Закону № 922.
З 24.06.2027 набрав чинності новий Закон України “Про публічні
закупівлі” від 27.05.2026 № 4888-IX (далі - Закон № 4888), який визначає
правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, а
також проведення конкурсів проектів для забезпечення потреб держави та
територіальних громад.
Виходячи з пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888, Закон № 4888 набирає чинності з дня, наступного за днем його
опублікування, у тому числі щодо положень стосовно зміни істотних умов
договору про закупівлю, передбачених Законом № 922, та вводиться в дію
поетапно:
— через два місяці з дня набрання чинності цим Законом в частині вимог
щодо локалізації;
— з набранням чинності окремого закону в частині вимог щодо
зарезервованих контрактів;
— через дев’ять місяців з дня набрання чинності в цілому — з 24.03.2027.
При цьому, виходячи з підпункту 2 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888, Кабінет Міністрів України має у
шестимісячний строк з дня введення в дію цього Закону розробити і подати на
розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до цього
Закону щодо врегулювання питань, пов’язаних з укладенням зарезервованих
контрактів.
Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у перехідний
період
Виходячи з пункту 8 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888, Особливості № 1178 продовжуватимуть застосовуватися до
введення в дію Закону № 4888 в цілому. У разі припинення або скасування
воєнного стану до 24.03.2027, Особливості № 1178 діятимуть протягом 90 днів
після такого скасування.
При цьому Закон № 922 втрачає чинність з дня введення в дію Закону
№ 4888 відповідно до пункту 9 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення”, тобто 24.03.2027.
Відповідно до пункту 2 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888 публічні закупівлі товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення
в дію Закону № 4888, завершуються в порядку, що діяв до введення його в дію.
Договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, встановлених до
введення в дію Закону № 4888, виконуються в повному обсязі до закінчення
строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів
вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію
Закону № 4888.
Щодо положень Закону № 4888, які введені в дію з 24.06.2026
Виходячи з норм пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888, пункт 7, підпункти 9, 11 та абзаци перший,
четвертий - одинадцятий підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888, вводяться в дію з дня набрання чинності
Законом, з 24.06.2026.
Ці положення стосуються випадків зміни ціни за одиницю товару до 10
відсотків в договорі про закупівлю, а також зміни ціни в договорі у зв’язку зі
зміною показників та індексів; зменшення ступеня локалізації стосовно техніки
і обладнання, виготовлених підприємствами вітчизняного машинобудування
для агропромислового комплексу; надання оператором системи передачі послуг
з приєднання електроустановок згідно з договором приєднання.
Щодо зміни ціни в договорі у зв’язку з її коливанням на ринку
Пунктом 7 розділу XІV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888 передбачено, що положення пункту 2 частини п’ятої статті 41
Закону № 922 в редакції нового Закону застосовуються до правовідносин у
сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності
Законом № 922.
Водночас підпунктом 13 пункту 10 розділу XІV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888 викладено пункт 2 частини п’ятої статті 41
Закону № 922 в наступній редакції, а саме: збільшення ціни за одиницю товару
до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі
коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до
збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один
раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до
такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо
строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов
договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та
електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не
більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку
збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).
Отже, зазначеним положенням надано зворотну силу в часі, що дозволяє
їх застосування до правовідносин у сфері публічних закупівель, які
регулювалися Законом № 922.
У свою чергу, до договорів про закупівлю, укладених згідно
Особливостей, при зміні істотних умов застосовуються положення пункту 19
Особливостей відповідно до редакції, яка діяла на момент укладення, на
підставі тих умов та порядку, що були передбачені проектом договору та
визначені укладеним договором про закупівлю.
Щодо порядку визначення винятків із застосування конкурентних
процедур закупівель
Відповідно до абзаців десятого та одинадцятого підпункту 13 пункту 10
розділу XІV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4888 розділ X
“Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922 доповнено пунктом 3-7, а
саме: винятки із застосування конкурентних процедур закупівель визначаються
Кабінетом Міністрів України в Особливостях за погодженням з комітетом
Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання
публічних закупівель.
Щодо внесення змін до іншого законодавства України у зв’язку з
набранням чинності Законом № 4888
Відповідно до абзацу третього пункту 1 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888 цей Закон набирає чинності з дня,
наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дев’ять
місяців з дня набрання ним чинності, крім, зокрема підпунктів 9, 11 пункту 10
цього розділу, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом.
При цьому підпунктом 9 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888 передбачено, що у пункті 3 статті 1 Закону України “Про
стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового
комплексу” цифри і слово “60 відсотків” замінити цифрами і словом “40
відсотків”.
Крім цього, підпунктом 11 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888 передбачено абзац дев’ятий частини дванадцятої
статті 21 Закону України “Про ринок електричної енергії” викласти в такій
редакції:
“Придбання товарів, робіт і послуг з будівництва, реконструкції та/або
технічного переоснащення об’єктів електроенергетики (до точки приєднання
електроустановок замовника) під час надання оператором системи передачі
послуг з приєднання за кошти замовника здійснюється у порядку,
встановленому договором приєднання. При цьому замовник послуги з
приєднання електроустановок до системи передачі, за умови виконання вимог,
визначених абзацом сьомим цієї частини, має право обрати виконавця
будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, включно з
розробленням проектної документації, з числа суб’єктів господарювання, які
мають право на здійснення відповідного виду діяльності згідно із
законодавством, для виконання робіт з будівництва, реконструкції та/або
технічного переоснащення електричних мереж зовнішнього
електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання
електроустановок замовника)”.
Зважаючи на те, що відповідно до Положення про Міністерство
енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 17.06.2020 № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних
органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну
політику в електроенергетичному комплексі, з питань змін до положень статті
21 Закону України “Про ринок електричної енергії”, у разі необхідності,
суб’єктам сфери публічних закупівель пропонується додатково звертатися до
Міненерго.
Водночас Мінекономіки щодо практичного застосування цих норм
направило до Міненерго лист-звернення від 28.07.2026 № 3323-04/68781-03.
Про результати розгляду звернення суб'єктів сфери буде повідомлено
додатково.
Щодо положень Закону № 4888 стосовно локалізації, які вводяться в дію
через два місяці з дня набрання ним чинності
Згідно з пунктом 1 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його
опублікування, та вводиться в дію через дев’ять місяців з дня набрання ним
чинності, крім підпункту 1 та абзаців другого, третього, дванадцятого -
сімдесят дев’ятого підпункту 13 пункту 10 цього розділу, які вводяться в дію
через два місяці з дня набрання чинності цим Законом - з 24.08.2026.
Згідно підпункту 1 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону № 4888 внесено зміни до статті 10 Закону України “Про
основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” та
встановлено, що органу державного фінансового контролю надається право
перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські
документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують
надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, щодо проведення
закупівель (у тому числі документи виробників для підтвердження ступеня
локалізації виробництва товарів / товарів у складі робіт та послуг), проводити
перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини,
матеріалів, готової продукції, устаткування тощо), а також проводити зустрічні
звірки з питань дотримання вимог законодавства про локалізацію виробництва
у юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та фізичних осіб
- підприємців, які брали участь у закупівлі та/або у постачанні товарів (товарів
у складі робіт і послуг), наданні послуг та виконанні робіт, з метою
документального та фактичного підтвердження виду, обсягу, точності та
законності господарських операцій, пов’язаних із предметом закупівлі, і
розрахунків, для з’ясування їх реальності, повноти відображення в
бухгалтерському обліку та підтвердження понесених витрат.
Щодо оновленого порядку застосування вимог локалізації виробництва у
публічних закупівлях
Виходячи з абзаців другого, третього, дванадцятого - сімдесят дев’ятого
підпункту 13 пункту 10 розділу XIV “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону № 4888, пункт 29-1 частини першої статті 1 № 922 викладено в новій
редакції, згідно якої ступінь локалізації виробництва — показник місцевої
складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів,
деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших
складових вітчизняного виробництва у виробничій собівартості товару, що є
предметом закупівлі, незалежно від того, закуповується такий товар як
самостійний предмет закупівлі чи у складі робіт або послуг.
Водночас нові норми Закону № 4888 передбачають комплексне
врегулювання питань застосування вимог щодо локалізації виробництва під час
здійснення публічних закупівель у разі, якщо вартість предмета закупівлі
(товарів, у тому числі в складі робіт чи послуг) дорівнює або перевищує
1 мільйон гривень.
Встановлюється поетапне зростання мінімального ступеня локалізації (у
2026 році — 30%, у 2027 році — 35%, з 2028 року — 40%), який обчислюється
за затвердженою формулою та підтверджується шляхом включення товару його
виробником до переліку локалізованих товарів.
Додатково розширюється номенклатура товарів, на які поширюються
зазначені вимоги (механізовані засоби розмінування (гуманітарного
розмінування), засоби детонування (знешкодження/знищення)
вибухонебезпечних предметів, зокрема з дистанційним керуванням;
бронежилети, чохли та комплектуючі до бронежилетів, шоломи бойові
балістичні), а також визначаються винятки щодо незастосування правил
локалізації до товарів, країнами походження яких є держави — учасниці Угоди
про державні закупівлі (GPA) та інших відповідних міжнародних договорів
України.
Крім цього, встановлюється обов’язковий порядок дій замовників та
заходи правової відповідальності суб’єктів закупівель з вимогами щодо
локалізації.
Зокрема у тендерній документації/запитах пропозицій мають зазначатися
вимоги щодо надання підтвердних документів та інформація про повний
ланцюг постачання від осіб, які не є виробниками.
Замовники зобов’язані відхиляти пропозиції, що не відповідають цим
вимогам, а в разі виявлення порушень — відміняти закупівлю, оскільки
укладені договори можуть бути визнаними нікчемними.
Для забезпечення контролю за дотриманням встановлених вимог
залучатиметься Держаудитслужба, а також передбачене утворення
Уповноваженим органом комісії з питань забезпечення формування та ведення
переліку локалізованих товарів та відповідності інформації, що міститься в
ньому. Запроваджується застосування до постачальників штрафних санкцій у
розмірі 15 % вартості товару, виключення товарів із переліку та ведення
Реєстру недоброчесних виробників із подальшою забороною здійснювати
закупівлю їхньої продукції.
У зв’язку з цим інформуємо, що вищезазначені зміни, які потребують
здійснення заходів з розроблення підзаконних нормативно-правових актів, а
також технічної реалізації функціоналу в електронній системі закупівель,
набирають чинності з 24.08.2026.
Щодо розробки нормативно-правових актів та технічної реалізації в
електронній системі закупівель
Виходячи з підпунктів 1 і 3 пункту 11 розділу XIV “Прикінцеві та
перехідні положення” Закону № 4888, Кабінет Міністрів України має у
восьмимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити
прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень
цього Закону, а також до дня введення в дію цього Закону забезпечити
функціонування електронної системи закупівель та можливість технічної
реалізації вимог цього Закону.
З огляду на поетапний характер введення в дію окремих положень Закону
№ 4888, необхідності розроблення підзаконних актів та технічної реалізації в
електронній системі закупівель, надання узагальнених відповідей щодо їх
застосування здійснюватиметься поступово з їх розміщенням на
Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
При цьому звертається увага, що після припинення дії Особливостей
№ 1178, які розроблені на виконання Закону № 922, який втратить чинність
з 24.03.2027, будуть розроблені нові особливості на виконання Закону № 4888.
Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономіки та державним
підприємством “Прозорро” вживаються заходи для розроблення підзаконних
актів та їх технічної реалізації в електронній системі закупівель.
Заступник Міністра економіки
та довкілля України Віталій ПЕТРУК
Ірина Ряба, 596-68-46
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=106070) ---
Тема: Щодо змін, внесених до Особливостей
Відповідь: Перейти до основного вмісту
Державні сайти
Інфо-ресурси
Eng
Версія для слабозорих
Про нас
Діяльність
Бізнесу
Громадянам
Пошук
Головна
/
Публічні закупівлі
/
Консультації з питань закупівель
/
Узагальнені відповіді
Узагальнені відповіді
Пошук документів
Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Введіть текст для пошуку в документах
Шукати
Очистити
26.10.2026
Документ
Щодо змін, внесених до Особливостей
Номер:
3323-04/106070-06
1. Щодо окремих випадків здійснення закупівель без застосування процедур закупівель
2. Щодо закупівель природного газу та залізничного рухомого складу
3. Щодо закупівель для відновлення об’єктів електроенергетичного комплексу
4. Щодо закупівель послуг для проведення спортивних заходів
5. Щодо застосування вимог локалізації
6. Щодо вартісних меж та винятків
7. Щодо підтвердження локалізації та проведення закупівель
8. Щодо відхилення пропозицій та відміни закупівель
9. Щодо планування закупівель, договорів та оприлюднення інформації
10.Щодо переговорної процедури закупівлі
11.Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
Завантажити файли
1
Підписка на новини
Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення.
E-mail*
Підписатись
Версія для слабозорих
Попередня версія сайту
Мапа сайту
Електронне звернення
Статистика
Що нового на сайті
Телефон кореспонденції
(044) 200-47-53
Електронна пошта
meconomy@me.gov.ua
Адреса
01008, Україна, м. Київ,
вул. М.Грушевського, 12/2
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів.
Створено за підтримки
--- Документ: https://me.gov.ua/download/47eb119c-5eaf-415f-8b50-b1d64cd928e1/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ
Мінекономіки
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № __________ від ______ 20__ р.
Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, установи,
організації, підприємства та інші
суб’єкти сфери публічних закупівель
Щодо змін, внесених до Особливостей
Міністерство економіки та довкілля України як Уповноважений орган, що
забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних
закупівель, інформує.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники здійснюють
закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)
з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і
послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні
закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі –
Особливості).
З 23.09.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України
від 23.09.2026 № 1159 «Про внесення зміни до пункту 9² особливостей
здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників,
передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії
правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його
припинення або скасування», якою пункт 9² Особливостей доповнено
підпунктом 3, яким передбачено можливість здійснення до 31.12.2026
закупівель послуг, безпосередньо необхідних для організації та проведення на
території України всеукраїнських та міжнародних спортивних заходів і
спортивних змагань із спорту ветеранів війни, а також забезпечення участі
офіційних збірних команд із числа ветеранів війни у міжнародних змаганнях із
спорту ветеранів війни, включених до Єдиного календарного плану
фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань України
на відповідний рік, шляхом укладення договору про закупівлю без застосування
процедур закупівель.
При цьому очікувана вартість предмета закупівлі в межах одного заходу не
може перевищувати суму, еквівалентну 30 тис. євро без урахування податку на
додану вартість. Курс євро для проведення закупівлі відповідно до цього
підпункту визначається згідно з офіційним курсом, встановленим
Національним банком станом на 1 січня року, в якому замовник укладає
договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель.
Перелік та обсяг послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до цього
підпункту, визначаються Мінветеранів з урахуванням програм відповідних
спортивних заходів та спортивних змагань і кількості їх учасників. Укладення
договору про закупівлю відповідно до цього підпункту здійснюється з
дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею
5 Закону.
З 29.09.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України
від 28.09.2026 № 1181 «Про внесення змін до особливостей здійснення
публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених
Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму
воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або
скасування» (далі – постанова № 1181).
Пунктом 2 постанови № 1181 установлено, що закупівлі товарів, робіт і
послуг, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в
порядку, який діяв до набрання чинності цією постановою.
Постановою № 1181 внесено низку змін до Особливостей, зокрема в
частині здійснення окремих закупівель без застосування процедур закупівель,
застосування переговорної процедури закупівлі, а також приведення положень
Особливостей у відповідність до пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні
положення» Закону (далі - розділ X Закону) щодо застосування вимог щодо
ступеня локалізації виробництва.
Щодо окремих випадків здійснення закупівель без застосування
процедур закупівель
Змінами до Особливостей передбачено можливість здійснення окремих
закупівель без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель,
зокрема щодо:
природного газу для забезпечення споживачів відповідно до статті 121
Закону України “Про ринок природного газу”, у суб’єкта ринку
природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України покладено
спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у
процесі функціонування ринку природного газу, а також закупівлі
природного газу таким суб’єктом для забезпечення виконання зазначених
обов’язків;
залізничного тягового рухомого складу та пов’язаних із ним послуг для
АТ «Укрзалізниця»;
відновлення об’єктів електроенергетичного комплексу, пошкоджених або
зруйнованих внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
послуг для проведення спортивних заходів та забезпечення підготовки й
участі національних збірних команд України у спортивних заходах і
змаганнях.
Щодо закупівель природного газу та залізничного рухомого складу
Пунктом 9 Особливостей передбачено можливість закупівлі природного
газу без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель замовниками,
які є споживачами відповідно до статті 12¹ Закону України «Про ринок
природного газу», у суб’єкта ринку природного газу, на якого Кабінетом
Міністрів України покладено спеціальні обов’язки для забезпечення
загальносуспільних інтересів, а також закупівлі природного газу таким
суб’єктом для виконання зазначених обов’язків.
При цьому відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про покладення
спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення
загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу
щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та
бюджетним установам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 19.07.2022 № 812, спеціальні обов’язки щодо постачання природного газу
бюджетним установам відповідно до Бюджетного кодексу України, закладам
охорони здоров’я державної власності (казенним підприємствам та/або
державним установам тощо), закладам охорони здоров’я комунальної власності
(комунальним некомерційним підприємствам та/або комунальним установам,
та/або спільним комунальним підприємствам тощо) покладено на товариство з
обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
на строк до 31.03.2027.
Крім того, до 24 березня 2027 року АТ «Укрзалізниця» може здійснювати
без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель закупівлі
залізничного тягового рухомого складу, у тому числі такого, що був у
використанні (зокрема з комплектом запасних частин), послуг з його оренди та
пов’язаних із придбанням, технічним обслуговуванням, транспортуванням,
доставкою і митним оформленням послуг.
При цьому, пунктом 3 Особливостей встановлено, що положення пункту
61 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону під час здійснення
закупівель АТ «Укрзалізниця» до 24 березня 2027 р. залізничного тягового
рухомого складу, що був у використанні не застосовуються.
Щодо закупівель для відновлення об’єктів електроенергетичного
комплексу
Відповідно до пункту 9² Особливостей до 31 грудня 2026 року замовники
можуть здійснювати визначені цим пунктом закупівлі шляхом укладення
договору про закупівлю без застосування процедур закупівель та/або
електронного каталогу за наявності встановлених підстав.
Зокрема, новим підпунктом 4 пункту 9² Особливостей передбачено
можливість здійснення таких закупівель для відновлення, реконструкції та/або
капітального ремонту об’єктів юридичних осіб електроенергетичного
комплексу, пошкоджених або зруйнованих внаслідок збройної агресії
Російської Федерації, з метою забезпечення надійного та безперебійного
функціонування об’єднаної енергетичної системи.
Факт пошкодження або руйнування об’єкта, необхідність закупівлі та її
обсяги підтверджуються замовником до укладення договору документами,
складеними за результатами огляду та/або обстеження такого об’єкта.
Зміни до істотних умов договорів, укладених відповідно до підпункту 4
пункту 9² Особливостей, розміщуються в електронній системі закупівель
протягом трьох робочих днів з дня їх внесення та автоматично
оприлюднюються через 90 днів з дня припинення або скасування воєнного
стану, крім договорів, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої
статті 41 Закону. Для таких договорів оприлюднення відповідної інформації
здійснюється згідно з пунктом 11 частини першої статті 10 Закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу
України (далі – ЦК України) зобов’язання виникають з підстав, встановлених
статтею 11 ЦК України. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України
зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов
договору. Водночас частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що
якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно
підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, установлений пунктом 9² Особливостей строк до 31 грудня
2026 року визначає період, протягом якого замовники можуть здійснювати
визначені закупівлі без застосування процедур закупівель та/або електронного
каталогу, і не регулює строк виконання зобов’язань за укладеними договорами
про закупівлю.
Щодо закупівель послуг для проведення спортивних заходів
Особливості доповнено пунктом 9³, яким передбачено здійснення без
застосування процедур закупівель/спрощених закупівель закупівель послуг,
необхідних для проведення спортивних заходів, змагань, фізкультурно-
оздоровчих заходів, фізкультурно-спортивної реабілітації, а також підготовки
та участі національних збірних команд України в міжнародних заходах і
змаганнях, включених до Єдиного календарного плану на відповідний рік.
Очікувана вартість предмета закупівлі в межах одного заходу не може
перевищувати еквівалент 30 тис. євро без урахування ПДВ за офіційним курсом
Національного банку України станом на 1 січня року укладення договору.
У разі якщо вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень,
замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без
використання електронної системи закупівель, договір з додатками та
обґрунтування підстави здійснення закупівлі. Звіт також повинен містити
передбачену пунктом 9 Особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних
власників надавача послуг, яка за відсутності технічної можливості її
автоматичного формування або у разі, якщо надавач послуг є нерезидентом,
додається замовником самостійно.
Водночас звіт про виконання договору про закупівлю, укладений
відповідно до цього пункту, не оприлюднюється замовником в електронній
системі закупівель (крім випадку, визначеного пунктом 32 Особливостей).
На договори, укладені відповідно до пункту 9³ Особливостей,
поширюються положення пунктів 17 та 19 Особливостей щодо укладення
договорів і зміни їх істотних умов.
Щодо застосування вимог локалізації
Постановою № 1181 внесено комплексні зміни до Особливостей щодо
застосування вимог до ступеня локалізації виробництва, зокрема уточнено
порядок визначення вартісної межі, винятки із застосування таких вимог,
способи підтвердження ступеня локалізації виробництва, вимоги до планування
закупівель, тендерної документації, запиту пропозицій постачальників та
повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, а також підстави
відхилення пропозицій, відміни закупівель, положення щодо виконання
договорів про закупівлю та здійснення контролю.
Щодо вартісних меж та винятків
Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники застосовують положення
пункту 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону з
урахуванням Особливостей, крім установлених винятків.
Вимоги локалізації поширюються на товари, визначені пунктом 6¹ розділу
X Закону, та товари з додаткового переліку, у тому числі ті, що закуповуються
у складі робіт або послуг, за умови досягнення встановленої вартісної межі
1 млн. гривень.
При цьому зазначена межа застосовується до вартості відповідного товару
(товарів) у складі предмета закупівлі, а в разі закупівлі робіт або послуг — до
вартості кожної позиції товару, що є складовою предмета закупівлі.
Винятки із застосування вимог локалізації передбачено пунктом 3
Особливостей. Так, до товарів, що походять із країн — учасників відповідних
міжнародних договорів України у сфері державних закупівель, такі вимоги не
застосовуються за наявності передбаченого законодавством документа, що
підтверджує походження товару з відповідної країни.
Щодо підтвердження локалізації та проведення закупівель
Пунктом 2 Особливостей визначено, що посилання на товар із переліку
товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва (далі — перелік
локалізованих товарів) є способом оприлюднення та/або надання інформації
про ступінь локалізації виробництва товару та документів, що його
підтверджують.
Змінами до пунктів 12, 13, 26 та 28 Особливостей уточнено вимоги щодо
відображення інформації про локалізацію під час застосування електронного
каталогу, переговорної процедури та відкритих торгів. Зокрема у випадках,
визначених Особливостями, замовник зазначає інформацію про закупівлю
локалізованих товарів та вимоги щодо їх відповідності встановленому ступеню
локалізації виробництва у відповідних документах закупівлі.
Учасник або постачальник надає посилання на відповідний товар із
переліку локалізованих товарів або документ, що підтверджує походження
товару з відповідної країни. Якщо учасник, постачальник товару, надавач
послуг або виконавець робіт не є виробником, додатково надаються
передбачені Особливостями інформація та документи щодо суб’єктів
господарювання, залучених до ланцюга постачання між виробником і
відповідною особою.
Відповідні вимоги застосовуються на стадіях подання
пропозиції/тендерної пропозиції та виконання договору про закупівлю з
урахуванням положень Особливостей.
Щодо відхилення пропозицій та відміни закупівель
Пунктами 12 та 44 Особливостей передбачено додаткові підстави
відхилення пропозицій постачальників та тендерних пропозицій у разі
недотримання вимог локалізації, зокрема щодо відповідності встановленому
ступеню локалізації виробництва, надання підтвердних документів, інформації
про ланцюг постачання та відповідності зазначеного виробника відомостям
переліку локалізованих товарів.
Крім того, відповідно до пунктів 12 та 50 Особливостей замовник
зобов’язаний відмінити запит пропозицій постачальників або відкриті торги,
якщо органом державного фінансового контролю встановлено, що у
відповідному запиті або тендерній документації не визначено вимоги щодо
відповідності предмета закупівлі встановленому ступеню локалізації
виробництва для товарів, щодо яких такі вимоги застосовуються.
Щодо планування закупівель, договорів та оприлюднення інформації
Пунктом 14 Особливостей передбачено врахування вимог локалізації під
час планування закупівель із зазначенням у річному плані відповідної
інформації про предмет закупівлі, коди згідно з Єдиним закупівельним
словником (CPV) та УКТ ЗЕД, очікувані обсяги та/або вартість і застосування
вимог локалізації.
Відповідно до пункту 3 Особливостей документи, що надаються на стадії
виконання договору, повинні підтверджувати відповідність фактично
поставленого або використаного товару інформації, наданій у
пропозиції/тендерній пропозиції, та дотримання вимог локалізації.
Пунктом 4 Особливостей передбачено відображення у звіті про виконання
договору про закупівлю посилання на відповідний товар із переліку
локалізованих товарів або документа, що підтверджує походження товару з
відповідної країни.
Водночас пунктом 21 Особливостей установлено нікчемність договору про
закупівлю, укладеного з порушенням пункту 6¹ розділу X Закону, якщо на
відповідну закупівлю поширюються його вимоги.
Крім того, пунктом 23 Особливостей передбачено здійснення
Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами
моніторингу закупівель з урахуванням вимог щодо ступеня локалізації
виробництва.
Принагідно інформуємо, що з питань технічної реалізації в електронній
системі закупівель положень Особливостей стосовно застосування вимог щодо
ступеня локалізації виробництва, зокрема відображення відповідної інформації
та документів під час здійснення закупівель, слід звертатися до державного
підприємства «Прозорро», яке визначене адміністратором електронної системи
закупівель.
Щодо переговорної процедури закупівлі
Пункт 13 Особливостей доповнено можливістю закупівлі послуг із
перевезення, переміщення та зберігання обладнання, необхідного для
відновлення об’єктів, зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії
Російської Федерації.
Також передбачено нові підстави застосування переговорної процедури
закупівлі у разі закупівлі:
– суб’єктами ринку природного газу компресорних, газопоршневих та/або
газотурбінних газоперекачувальних установок, у тому числі таких, що були у
користуванні, та послуг з їх оцінки, для забезпечення сталого функціонування
технологічних процесів та/або відновлення сталої роботи пошкоджених або
зруйнованих об’єктів в умовах збройної агресії Російської Федерації проти
України. Ціна установок, що були у користуванні, не може перевищувати
вартість, визначену висновком експерта (експертного дослідження) або звітом
про оцінку майна;
– товарів, робіт і послуг для захисту об’єктів критичної інфраструктури та
будівництва, створення й облаштування об’єктів фонду захисних споруд
цивільного захисту, якщо сума договору не перевищує 10 млн гривень, а строк
його виконання – 90 днів з дати укладення;
– товарів, робіт і послуг за кошти резервного фонду державного бюджету
для створення та функціонування відновлювального резерву засобу
інформатизації I або II категорії впливу порушення його функціонування,
визначеної відповідно до законодавства у сфері цифрового розвитку та
цифровізації, з метою забезпечення безперервності функціонування такого
засобу та виконання вимог щодо його резервування і відновлення.
Крім того, відповідно до пункту 13 Особливостей під час переговорів
замовник вимагає від учасника (учасників) підтвердження відсутності підстав
для відмови в участі згідно з пунктом 47 Особливостей.
При цьому передбачений пунктом 47 Особливостей обов’язок переможця
оприлюднити в електронній системі закупівель документи, що підтверджують
відсутність підстав, визначених підпунктами 3, 5, 6 і 12 цього пункту, протягом
чотирьох днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір
про закупівлю, на переговорну процедуру закупівлі не поширюється.
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
У підпункті 7 пункту 19 Особливостей уточнено положення щодо зміни
ціни у зв’язку зі зміною біржових котирувань або показників міжнародних
цінових агентств, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Застосування цієї підстави передбачає встановлення в договорі про закупівлю
порядку зміни ціни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2026 № 1315 «Про
визначення переліку міжнародних цінових агентств» затверджено перелік
міжнародних цінових агентств, показники яких можуть застосовуватися під час
зміни істотних умов договору про закупівлю відповідно до підпункту 7 пункту
19 Особливостей. До зазначеного переліку включено: Argus Media group
(Argus); Independent Commodity Intelligence Services (ICIS); S&P Global
Energy/S&P Global Inc. (Platts).
Заступник директора департаменту
сфери публічних закупівель – начальник
управління сфери публічних закупівель Михайло МОХНЯ
Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46
Консультація
№ 435/2026
25.12.2015
Інше
Суть питання: Комунальне підприємство «Зміїв-сервіс» є замовником, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII) через 100% частку органу місцевого самоврядування у статутному капіталі та діяльність у сферах водопостачання/водовідведення. Одночасно підприємство здійснює інші види діяльності, що не належать до окремих сфер (наприклад, благоустрій, управління відходами, ремонт доріг). Підприємство запитує, чи є категорія замовника постійним статусом, що дозволяє застосовувати підвищені вартісні межі для всіх закупівель (незалежно від того, для якої діяльності вони здійснюються – окрема сфера чи ні), чи статус замовника визначається окремо для кожної процедури закупівлі та може змінюватися залежно від сфери діяльності, для якої закуповується товар, послуга чи робота. Висновки/Відповідь: Міністерство економіки України посилається на свої попередні роз'яснення для відповіді на поставлені питання: * Лист 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06) * Лист 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0) * Запит № 204/2024 (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA) Загальні положення, що стосуються запиту: 1. Правові засади та сфера застосування: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади закупівель. Закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону, виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону та статті 3 Закону. 2. Дія Особливостей: З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники здійснюють закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами). 3. Визначення приналежності до замовників: Визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється суб'єктами самостійно на підставі документів, нормативно-правових актів тощо. 4. Застосування вимог та вартісних меж: У разі, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону, всі його закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються відповідно до вимог Закону і Особливостей, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. 5. Додаткові матеріали: На офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" розміщено матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), який стосується судових рішень щодо умов, за яких юридична особа є замовником (доступно за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw). На основі зазначеного, Міністерство не вказує на можливість зміни статусу замовника в межах конкретної процедури закупівлі. Натомість, воно підкреслює, що після самостійного визначення суб'єктом своєї приналежності до замовників згідно зі статтею 2 Закону, всі його закупівлі здійснюються відповідно до встановлених Законом та Особливостями вимог та вартісних меж. Це означає, що категорія замовника визначається як постійний статус, і у замовника, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, є право здійснювати закупівлю товарів, послуг і робіт за вартісними межами, встановленими для цієї категорії, незалежно від того, для якої саме діяльності (окрема сфера господарювання чи ні) товар, послуга чи робота закуповуються.
Інше
Консультація № 435/2026Огляд:
Суть питання:
Комунальне підприємство «Зміїв-сервіс» є замовником, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII) через 100% частку органу місцевого самоврядування у статутному капіталі та діяльність у сферах водопостачання/водовідведення. Одночасно підприємство здійснює інші види діяльності, що не належать до окремих сфер (наприклад, благоустрій, управління відходами, ремонт доріг).
Підприємство запитує, чи є категорія замовника постійним статусом, що дозволяє застосовувати підвищені вартісні межі для всіх закупівель (незалежно від того, для якої діяльності вони здійснюються – окрема сфера чи ні), чи статус замовника визначається окремо для кожної процедури закупівлі та може змінюватися залежно від сфери діяльності, для якої закуповується товар, послуга чи робота.
Висновки/Відповідь:
Міністерство економіки України посилається на свої попередні роз'яснення для відповіді на поставлені питання:
Загальні положення, що стосуються запиту:
1. Правові засади та сфера застосування: Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади закупівель. Закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону, виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону та статті 3 Закону.
2. Дія Особливостей: З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники здійснюють закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами).
3. Визначення приналежності до замовників: Визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється суб'єктами самостійно на підставі документів, нормативно-правових актів тощо.
4. Застосування вимог та вартісних меж: У разі, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону, всі його закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються відповідно до вимог Закону і Особливостей, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
5. Додаткові матеріали: На офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" розміщено матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), який стосується судових рішень щодо умов, за яких юридична особа є замовником (доступно за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw).
На основі зазначеного, Міністерство не вказує на можливість зміни статусу замовника в межах конкретної процедури закупівлі. Натомість, воно підкреслює, що після самостійного визначення суб'єктом своєї приналежності до замовників згідно зі статтею 2 Закону, всі його закупівлі здійснюються відповідно до встановлених Законом та Особливостями вимог та вартісних меж. Це означає, що категорія замовника визначається як постійний статус, і у замовника, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, є право здійснювати закупівлю товарів, послуг і робіт за вартісними межами, встановленими для цієї категорії, незалежно від того, для якої саме діяльності (окрема сфера господарювання чи ні) товар, послуга чи робота закуповуються.
Повний текст документа:
Запит від: Комунальне підприємство «Зміїв-сервіс» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області
Тема розширена: Застосування категорії замовника та вартісних меж закупівель
Суть: Комунальне підприємство «Зміїв-сервіс» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області просить Вас надати офіційне роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель із наступного питання.
КП «Зміїв-сервіс» відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (№ 922-VIII від 25.12.2015, із змінами та доповненнями, надалі — Закон № 922-VIII) як:
а) юридична особа у статутному капіталі якої органам місцевого самоврядування належить частка в розмірі більше ніж 50 відсотків (а саме — Зміївській міській раді Чугуївського району Харківської області, частка 100%);
б) юридична особа, що здійснює діяльність у сфері забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення;
належить до замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Водночас підприємство здійснює інші види діяльності, які не належать до окремих сфер (наприклад, благоустрій, управління побутовими відходами, утримання та ремонт доріг місцевого значення комунальної власності тощо).
З 01 вересня 2026 року набули чинності зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (зі змінами та доповненнями, надалі — Особливості), внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 957 від 15.07.2026 р., згідно з якими встановлюються вартісні межі закупівель, починаючи з яких необхідно здійснювати закупівлі за процедурами відкритих торгів:
для замовників, що визначені пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону № 922-VIII, — 200 тис. гривень (товари та послуги), 1,5 млн. гривень (роботи);
для замовників, що визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 922-VIII (що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання) — 1 млн. гривень (товари та послуги), 5 млн. гривень (роботи).
Просимо надати роз’яснення на запитання:
чи є вірним те, що категорія замовника визначається як постійний статус лише на підставі критеріїв, прямо зазначених у Законі № 922-VIII, і у замовника, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, є право здійснювати закупівлю товарів, послуг і робіт за підвищеними вартісними межами без проведення відкритих торгів поза тим, для якої саме діяльності замовника (окрема сфера господарювання чи ні) товар, послуга чи робота закуповуються (зокрема, за кошти місцевого бюджету)?
чи, можливо, вірним є те, що категорія замовника визначається не як постійний статус, а визначається у межах конкретної процедури закупівлі та може змінюватися залежно від того, для якої саме діяльності замовника (окрема сфера господарювання чи ні) товар, послуга чи робота закуповуються (зокрема, за кошти місцевого бюджету)?
Під час надання роз’яснення та аргументування позиції органу державної влади з поставлених питань просимо Вас зазначити (вказати) конкретні норми чинного законодавства України, посилання на офіційні роз’яснення та/або на рішення Верховного Суду, на які буде пряме чи непряме посилання у наданому роз’ясненні. Особливо це є необхідним у тому разі, якщо категорія замовника має визначатися окремо для кожної процедури закупівлі.
Відповідь на запит 435/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону і Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Принагідно зазначаємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" розміщено підготовлений Проектом ЄС у рамках співпраці з Міністерством матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), в тому числі стосовно судових рішень щодо наявності умов, за яких юридична особа є замовником в розумінні Закону, які доступні для завантаження за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw
Номер відповіді: 435/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону і Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Принагідно зазначаємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" розміщено підготовлений Проектом ЄС у рамках співпраці з Міністерством матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), в тому числі стосовно судових рішень щодо наявності умов, за яких юридична особа є замовником в розумінні Закону, які доступні для завантаження за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw
Консультація
№ 1027/2021
10.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 1027/2021: Суть питання: Чи має право Замовник брати до розгляду документи, які були завантажені Учасником процедури закупівлі після закінчення терміну подачі документів? Висновки/Відповідь: Замовник розглядає лише ті документи, які були завантажені учасником процедури закупівлі до закінчення строку подання тендерних пропозицій, відповідно до частини восьмої статті 26 Закону України “Про публічні закупівлі”. Водночас, Законом передбачено можливість виправлення учасником процедури закупівлі невідповідностей в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлених замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Відкриті торги
Консультація № 1027/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1027/2021
Суть питання: Чи має право Замовник брати до розгляду документи, які були завантажені Учасником процедури закупівлі після закінчення терміну подачі документів?
Висновки/Відповідь:
Замовник розглядає лише ті документи, які були завантажені учасником процедури закупівлі до закінчення строку подання тендерних пропозицій, відповідно до частини восьмої статті 26 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Водночас, Законом передбачено можливість виправлення учасником процедури закупівлі невідповідностей в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлених замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ХМІЛЬНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Суть: Чи має право Замовник брати до розгляду документи, які були завантажені Учасником процедури закупівлі після закінчення терміну подачі документів?
Номер відповіді: Відповідь на запит 1027/2021
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Пунктом 6 частини другої статті 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається інформація про кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Поряд з цим, виходячи зі змісту частини восьмої статті 26 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Таким чином, замовник розглядає документи, що були завантажені учасником процедури закупівлі саме до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Водночас Законом передбачена можливість виправлення учасником процедури закупівлі невідповідностей в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлених замовником після розкриття тендерних пропозицій шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Консультація
№ 1051/2021
10.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 1051/2021: Суть питання: Питання щодо відхилення тендерних пропозицій та кількості таких відхилень, а також питання оскаржень та строків дії пропозицій. Висновки/Відповідь: 1. Аналогічне питання розглянуто у запиті № 899/2021: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=269e1cd0-4228-43f2-9cc7-6c2e574f5ba3 2. Підстави для відхилення тендерних пропозицій визначені ч. 1 ст. 31 Закону України “Про публічні закупівлі”. 3. Інформація про відхилення, включаючи підстави та посилання на норми Закону та умови тендерної документації, оприлюднюється протягом одного дня (ч. 2 та ч. 3 ст. 31 Закону). 4. Учасник має право вимагати від замовника додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації. Замовник зобов'язаний надати відповідь протягом 5 днів з дня надходження звернення. 5. Кількість відхилень залежить від конкретної ситуації, у тому числі пов'язаної з оскарженням та виконанням рішень органу оскарження. 6. Питання щодо перебігу строків під час оскарження та строку дії тендерних пропозицій розглянуто в запиті № 732/2021: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6578505-ac56-4768-9228-6631af23817a&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 1051/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1051/2021
Суть питання:
Питання щодо відхилення тендерних пропозицій та кількості таких відхилень, а також питання оскаржень та строків дії пропозицій.
Висновки/Відповідь:
1. Аналогічне питання розглянуто у запиті № 899/2021: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=269e1cd0-4228-43f2-9cc7-6c2e574f5ba3
2. Підстави для відхилення тендерних пропозицій визначені ч. 1 ст. 31 Закону України “Про публічні закупівлі”.
3. Інформація про відхилення, включаючи підстави та посилання на норми Закону та умови тендерної документації, оприлюднюється протягом одного дня (ч. 2 та ч. 3 ст. 31 Закону).
4. Учасник має право вимагати від замовника додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації. Замовник зобов'язаний надати відповідь протягом 5 днів з дня надходження звернення.
5. Кількість відхилень залежить від конкретної ситуації, у тому числі пов'язаної з оскарженням та виконанням рішень органу оскарження.
6. Питання щодо перебігу строків під час оскарження та строку дії тендерних пропозицій розглянуто в запиті № 732/2021: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6578505-ac56-4768-9228-6631af23817a&lang=uk-UA
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАН - СТАЙЛ»
Суть: Питання по суті во вкладенні
Додаткові матеріали: Звернення
Номер відповіді: Відповідь на запит 1051/2021
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 899/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=269e1cd0-4228-43f2-9cc7-6c2e574f5ba3
Крім цього, зазначаємо, що випадки відхилення тендерних пропозицій установлені частиною першою статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Водночас відповідно до частини другої та третьої статті 31 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
При цьому, кількість відхилень залежить від конкретної ситуації, що виникає у замовника під час проведення процедури закупівлі, у тому числі, пов'язаної з оскарженням та виконанням рішень органу оскарження. Своєю чергою, від цього також залежить і кількість протоколів рішень замовника щодо переможця.
Разом з цим, питання щодо перебігу строків під час оскарження та строку дії тендерних пропозицій розглянуто в запиті № 732/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6578505-ac56-4768-9228-6631af23817a&lang=uk-UA
Консультація
№ 1052/2021
10.05.2026
Інше
Консультація Мінекономіки № 1052/2021: Аналогічний договір та відгук від замовника: Суть питання: Чи є порушенням, якщо учасник надав аналогічний договір та відгук на нього від організації, яка проводить закупівлю? Висновки/Відповідь: * Замовник самостійно розробляє тендерну документацію (п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону) та встановлює кваліфікаційні критерії (ст. 16 Закону) і спосіб їх підтвердження (ч. 2 ст. 22 Закону). * Розгляд тендерної пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель (ст. 5 Закону). * Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках, оскільки це не належить до їх компетенції (ч. 2 ст. 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459). * Висновок: Питання правомірності надання аналогічного договору та відгуку від організації, яка проводить закупівлю, вирішується замовником самостійно на основі відповідності встановленим ним же вимогам тендерної документації та вимогам законодавства.
Інше
Консультація № 1052/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1052/2021: Аналогічний договір та відгук від замовника
Суть питання: Чи є порушенням, якщо учасник надав аналогічний договір та відгук на нього від організації, яка проводить закупівлю?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ПІДГОРОДЕЦЬКА АНАСТАСІЯ
Тема розширена: Надання учасником аналогічного договору та відгука
Суть: Підскажіть будь ласка, чи являється порушенням те, якщо учасник надав аналогічний договір та відгук на нього від тієї ж самої організації, яка і проводить закупівлю?
Номер відповіді: Відповідь на запит 1052/2021
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документаціі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, а також розгляд тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною на відповідність вимогам тендерної документаціїі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 1069/2021
10.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки: Укладення прямого договору під час оскарження відкритих торгів: Суть питання: Чи можливо укласти прямий договір на підставі абз. 3 п. 3 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" під час оскарження процедури відкритих торгів, якщо очікувана вартість закупівлі понад 900 тис. грн, а 20% від неї не перевищує 200 тис. грн? Висновки/Відповідь: Закупівля товарів, робіт та послуг здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадках, передбачених ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо вартість таких закупівель дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартість, встановлену у п. 1 та 2 ч. 1 ст. 3 Закону.
Відкриті торги
Консультація № 1069/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки: Укладення прямого договору під час оскарження відкритих торгів
Суть питання: Чи можливо укласти прямий договір на підставі абз. 3 п. 3 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" під час оскарження процедури відкритих торгів, якщо очікувана вартість закупівлі понад 900 тис. грн, а 20% від неї не перевищує 200 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
Закупівля товарів, робіт та послуг здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадках, передбачених ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо вартість таких закупівель дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартість, встановлену у п. 1 та 2 ч. 1 ст. 3 Закону.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДИРЕКЦІЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ"
Тема розширена: Укладення прямого договору під час оскарження процедури відкритих торгів після оцінки пропозицій
Суть: 1) Чи можливо укласти договір без застосування порядку проведення спрощених закупівель (прямий договір), на підставі абз. 3 п. 3 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки очікувана вартість процедури закупівлі (відкриті торги) становить понад 900 тисяч гривень, та 20% від очікуваної вартості не перевищує 200 тисяч гривень.?
Номер відповіді: Відповідь на запит 1069/2021
Відповідь: При цьому звертаємо увагу, що закупівля товарів, робіт та послуг здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо вартість таких закупівель дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону.