Запит від: ЗАПИТ ВІД ПІТАЙЧУК ВЛАДИСЛАВ АНАТОЛІЙОВИЧ Тема розширена: Нецінові критерії Суть: Відповідно до п.3, ч. 3. статті 29 Закону встановлено інші критерії оцінки із позначенням "зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі." Неодноразово звертали увагу, що замовники встановлюють неціновий критерій як "Найуспішніший досвід виконання аналогічного договору" у розмірі сум виконаних аналогічних договорів. Прошу надати розяснення, чи має право замовник встановлючати нецінові критерії відповідно до переліку статті 16 Закону (наявність обладнання та матеріально-технічної бази, аналогічні договори, працівники та aінансова спроможність). Чи слово "зокрема" означає, що перелік нецінових критеріїв відповідно до Закону є вичерпний? Номер відповіді: Відповідь на запит 1152/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.04.2021 № 3304-04/20327-06 “Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозиці”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20327-06 Водночас замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ПИЛИПЧУК ОЛЬГА ВІКТОРІВНА Тема розширена: Оновлена цінова пропозиція Суть: Доброго дня, просимо будь ласка надати відповідь на наступне: під час аукціону учасником зменшено ціну тендерної пропозиції. Однак, при оформленні оновленої цінової пропозиції окремі ціни за одиницю товару збільшені, сума оновленої цінової пропозиції дорівнює сумі за результатом аукціону. Чи можуть окремі ціни за одиницю товару бути збільшені, якщо загальна сума оновленої цінової пропозиції дорівнює сумі за результатами аукціону? Зарання вдячна за відповідь. Номер відповіді: Відповідь на запит 1161/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з частиною першою статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї тендерної пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни. При цьому відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Водночас Законом не передбачено оформлення “оновленої цінової пропозиції” за результатами аукціону. Разом з тим Закон не містить вимог щодо порядку зміни ціни за одиницю в рамках загальної ціни пропозиції переможця процедури закупівлі за результатами електронного аукціону.

Запит від: ЗАПИТ ВІД МАЛЕ ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ТОС" Тема розширена: Пов’язанні особи в публічних закупівлях Суть: Доброго дня! МАЛЕ ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ТОС" є учасником публічної закупівлі - ідентифікатор закупівлі: UA-2021-08-02-007185-b. Іншими учасниками закупівлі є ФОП "ФЕДОРОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ" та ФОП "ПОПОВИЧ ЄВГЕН МИХАЙЛОВИЧ" , які свою чергу є учасниками юридичної особи - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРАЙМПОСТАЧСЕРВІС", ідентифікаційний код юридичної особи: 35568742. Чи є ФОП "ФЕДОРОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ" та ФОП "ПОПОВИЧ ЄВГЕН МИХАЙЛОВИЧ" пов’язанними особами в публічній закупівлі - ідентифікатор закупівлі: UA-2021-08-02-007185-b. Номер відповіді: Відповідь на запит 1167/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин. Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі. Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.

Запит від: ЗАПИТ ВІД БУГАЙОВА ЛІЛІЯ ВІКТОРІВНА Тема розширена: чи законно вимагати сертифікати ISO в публічних закупівлях при закупівлі електричної енергії Суть: На сьогодні, при проведенні закупівлі електричної енергії є непоодинокі вимоги в тендерній документації замовника щодо надання документального підтвердження сертифікації уповноваженою організацією відповідності управління якістю учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) «Системи управління якістю. Вимоги», системи управління охороною здоров'я та безпекою праці учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2019, IDT) «Системи управління охороною здоров'я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування», системи екологічного управління учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування». Частиною 3 статті 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачено можливість включення Замовником до своєї тендерної документації іншої інформації, але наявність такої інформації повинно бути передбачено законодавством. Отримання вищевизначених сертифікатів ISO відповідно до законодавств України не є обов'язковим. Є закони та нормативно-правові акти України, які чітко обумовлюють, що потрібно для постачання електричної енергії. Таким чином вимоги щодо наявності даних сертифікатів не передбачені законодавством та є дискримінаційними, оскільки суттєво зменшують коло можливих учасників аукціону, а наявність таких чи подібних сертифікатів в того чи іншого учасника жодним чином не впливає на якість, своєчасність та ефективність при здійсненні постачання електричної енергії. Враховуючи зазначене прошу надати роз’яснення щодо доцільності, при проведенні закупівлі електричної енергії, вимоги замовника стосовно надання документального підтвердження сертифікації уповноваженою організацією відповідності управління якістю учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT), системи управління охороною здоров'я та безпекою праці учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2019, IDT), системи екологічного управління учасника закупівлі згідно вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) Номер відповіді: Відповідь на запит 1194/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим під час здійснення закупівель замовник може використовувати нормативно-правові акти, стандарти тощо, що не суперечить нормам Закону. Крім того, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах № 812/2020 і 1552/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД УПРАВЛІННЯ БУДІВНИЦТВА ТА РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ КАЛУСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Тема розширена: застосування пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції стосовно договорів, укладених відповідно до попередньої редакції Закону Суть: Згідно пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції, введеній в дію 19.04.2020 року, зазначено , що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Просимо роз’яснити, чи можна вказану норму Закону застосувати за умов, якщо у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника, загальна вартість таких робіт є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону та не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру (відкритих торгів) проте такий тендер був проведений за старою редакцією Закону «Про публічні закупівлі» в 2019р. Номер відповіді: Відповідь на запит 1206/2021

Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЦЕВІ ДОРОГИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ» Тема розширена: Формальні помилки в документах на усунення виявлених замовником невідповідностей Суть: Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (далі – ДП «МДЗО») звертається до Вас з наступного питання. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710 (далі наказ №710) затверджено перелік формальних помилок. По тексту наказу №710 йдеться про помилки в інформації/документах, поданих учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції. Відповідно до пункту 19 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі –Закон) формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Частиною 16 статті 29 Закону передбачено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Відповідно до частини 9 статті 26 Закону Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей. Однак, згідно з частиною 8 статті 26 Закону Учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Тобто, з урахуванням положень Закону, уточнені або нові документи, які завантаженні Учасником через електронну систему закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, не є змінами до тендерної пропозиції Учасника або її частиною. З огляду на зазначене вище, чи має право Замовник при розгляді уточнених або нових документів, які завантаженні Учасником через електронну систему закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, керуватися положеннями наказу №710, а саме технічні помилки та описки, допущені Учасником в цих документах, визначити формальними помилками відповідно до цього наказу? Додаткові матеріали: Scan.pdf Номер відповіді: Відповідь на запит 1218/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону. Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Водночас відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Згідно частини дев'ятої статті 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Відповідно до абзацу другого частини дев`ятої статті 26 Закону замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей. Таким чином, замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням уточнених або нових документів, що були завантажені учасником через електронну систему закупівель протягом 24 годин та самостійно приймає рішення щодо їх відповідності вимогам, встановленим в тендерній документації, у тому числі щодо допущення учасниками формальних (несуттєвих) помилок в тендерній пропозиції (завантажених документах протягом 24 годин) .

Запит від: ЗАПИТ ВІД ВОЙЦЕХОВСЬКА Л.М. Тема розширена: Вимоги п. 2,3,8 ст. 17 Закону Суть: 1. Доброго дня! Відповідно до листа-роз’яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.06.2020р. №3304-04/34835-06 Замовником не вимагається та перевіряється самостійно інформація за п. 2,3,8 ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі»(далі – Закон) щодо переможця процедури закупівлі. Підкажіть, будь ласка, які можливі способи підтвердження самостійної перевірки інформації за п. 2,3,8 ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі»(далі – Закон) щодо переможця процедури закупівлі. 2. Відповідно до листа-роз’яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03.06.2020р. №3304-04/34835-06 Замовником не вимагається та перевіряється самостійно інформація за п. 2,3,8 ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі»(далі – Закон) щодо переможця процедури закупівлі. Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі» Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Під час проведення однієї процедур відкритих торгів, Замовником інформація була перевірена самостійно, тож Переможцем не надавалися документи з цими даними за п. 2,3,8 ст. 17, оскільки доступні відкриті єдині державні реєстри. Таким чином, чи повинне підприємство як переможець надавати документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель за п. 2,3,8 ст. 17, якщо Замовник їх не вимагає та оскільки доступні відповідні відкриті єдині державні реєстри? Заздалегідь вдячні за відповідь! Номер відповіді: Відповідь на запит 1222/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06

Запит від: ЗАПИТ ВІД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ЧАСТИНА РАЙОНУ Тема розширена: Закупівля електроенергії через Державну установу "Префесійні закупівлі" Суть: Просимо надати правове розяснення щодо закупівлі електроенергії за кодом ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія для Івано-Франківської квартирно -експлуатаційної частини району, яка є структурним підрозділом Міністерства оборони України через Державну установу "Префесійні закупівлі" у відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів Українит № 846-р від 25.09.2019р., а також надати перелік необхідних документів для передачі закупівлі електроенергії на 2022 рік за ДК021:2015 09310000-5 Електрична енергія. Номер відповіді: Відповідь на запит 1225/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1197/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=69c91f2f-6e65-487d-9940-09d60173e2fb&lang=uk-UA При цьому інформація щодо передачі закупівель ЦЗО доступна за посиланням https://cpb.org.ua/peredati-zakup%D1%96vl%D1%96-czzo

Запит від: ЗАПИТ ВІД ФОП БАЛАБА Т.М Тема розширена: Участь у відкритих торгах Учасника неплатника ПДВ Суть: Прошу надати відповідь- Замовником була оголошена процедура Відкриті торги на виконання робіт з Капітального ремонту на суму 3 000 000,00 з урахуванням ПДВ. Учасник-переможець процедури не є платником ПДВ. Пропозиція за результатами аукціону склала 2 950 000,00 грн. Договір наразі підписаний та оприлюднений. Зараз робітники казначейства відмовляють Замовникові у реєстрації договору на підставі того, що звіряють суму у Договірній ціні (без пдв) та у Зведеному кошторисному розрахунку, який зроблений за результатами Експертизи. Чи правомірні дії робітників казначейства, ажде Підрядник уявлення не має, що взагалі за цифри у Замовника у Зведеному кошторисному розрахунку, і надав свою пропозицію в межах очікуваної вартості Номер відповіді: Відповідь на запит 1242/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 441/2021 та №810/2021 за посиланнями: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=372c4280-78bc-44ab-a9dc-85ac40b26ddb https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UA Своєю чергою, згідно з пунктом 1 частини другої статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій субєктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ЛСЗШ № 44 І-ІІІ СТ. ІМ. Т.Г. ШЕВЧЕНКА Тема розширена: Аналоічні договори Суть: В одній із закупівель Поточного ремонту Будинку на території із терасами нами було вказано про наявність досвіду такого виду робіт відповідно до проектно коштористної документації в кількості 2 аналоічні договори . Особливість наших робіт полягає в Поточному ремонті Терас 1 та 2 поверхів. При чому учасник для відтвердження досвіду виконання надав 2 Договори а саме Капітальний ремонт нежитлового приміщення та капітальний ремонт даху та фасаду. Чи можна вважати дані види робіт підтвердженням досвіду якщо немає саме наявності робіт з Терасами? Номер відповіді: Відповідь на запит 1245/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Своєю чергою, будь-які рішення, у тому числі щодо розгляду тендерних пропозицій на відповідність умовам тендерної документації, приймаються замовником самостійно. Крім цього, питання щодо аналогічних договорів розкрито в запиті № 1126/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД КОМУНАЛЬНЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 1728 М. РІВНЕ Тема розширена: Розгляд тендерних пропозицій Суть: Чи підлягають розгляду тендерні пропозиції учасника, завантажені після проведення аукціону? Чи можеа вважати ці тендерні пропозиції такими, що не відповідають умовам тендерної документації? Номер відповіді: Відповідь на запит 1254/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1027/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ed490c9c-c48f-47dc-b34c-b689ee2be488&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ШУЛЯК ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА Тема розширена: Чи правомірне відхилення тендерної пропозиції Суть: Замовником вимагалось надати в тенедрній пропозиції висновок СЕС на готовий виріб. Учасником наданий висновок, в якому об`єктом експертизи є предмет закупівлі та додатково ще товар через кому. Висновок дійсний на термін дії двох ГОСТів. Один ГОСТ дійсний на момент подачі пропозиції, а другий ГОСТ втратив чинність з 01.01.2019 року. Замовник відхиляє пропозицію, спираючись на те, що один з ГОСТів втратив чинність, то і висновок СЕС - є не дійсним. Чи правомірне це рішення ? Номер відповіді: Відповідь на запит 1320/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання, що стосується стандартів та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах № 812/2020 і 1552/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів у конкретних випадках.