1. Щодо введення в дію Закону; 2. Щодо загальних положень Закону; 3. Щодо процедур закупівель; 4. Щодо централізованих закупівельних організацій та уповноважених осіб; 5. Щодо авторизації електронних майданчиків. --- Документ: 063e67dc-fae0-4d39-a82c-477e472687b9.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери державних закупівель Щодо набрання чинності та введення в дію Закону України "Про публічні закупівлі " Мінекономрозвитку України як Уповноважений орган, що здійснює регулювання та координацію у сфері державних закупівель, повідомляє. 19.02.2016 року набрав чинності Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон), проект якого був розроблений Мінекономрозвитку України з метою оптимізації процедур закупівель, підвищення рівня прозорості та відкритості здійснення закупівель, рівня конкуренції у сфері публічних закупівель та зниження рівня корупції шляхом запровадження системи електронних закупівель та електронної системи оскарження, підвищення професійності закупівельників. Цей Закон містить низку концептуальних змін щодо здійснення публічних закупівель замовниками із обов'язковим використанням електронної системи закупівель, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами. Щодо введення в дію Закону Інформуємо, що згідно з Розділом ІХ "Прикінцеві та перехідні положення” Закону, цей Закон вводиться в дію поетапно: 2 3 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, з 1 серпня 2016 року для всіх замовників. Так, згідно зі статтею 1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України. Згідно з Розділом III Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції. Діяльність центральних органів виконавчої влади спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів згідно із законодавством. Крім того, центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом згідно зі статтею 24 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" с Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України. При цьому визначення поняття "замовники" наведене у пункті 9 частини першої статті 1 Закону. До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 Закону та відповідають хоча б одній з ознак, встановлених у пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Разом з тим звертаємо увагу суб'єктів господарювання на нововведені виключення, у разі наявності яких діяльність не вважається діяльністю в окремих сферах господарювання (пункт 4 частини першої статті 1 Закону). Щодо загальних положень Закону Статтею 1 Закону визначені основні терміни, що вживаються у Законі. Слід зазначити, що цим Законом змінено низку термінів, які використовуватимуться у сфері публічних закупівель та введено ряд нових. Тому, замовникам для яких Закон вводиться в дію з 1 квітня 2016 року, під час проведення закупівель необхідно використовувати терміни, визначені у статті 1 цього Закону. 3 Крім того, на відміну від Закону України "Про здійснення державних закупівель", цим Законом змінено сферу застосування Закону. Так, відповідно до частини першої статті 2 Закону цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень, до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. При цьому, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти), замовники та замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, керуються вартісними межами предмета закупівлі, визначеними у частині першій статті 2 Закону незалежно від джерела фінансування такої закупівлі. Водночас Законом передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. При цьому звертаємо увагу замовників, що цим Законом змінено перелік випадків на які дія цього Закону не поширюється. Крім того, дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є визначені у частині четвертій статті 2 Закону. Тому замовники, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання 4 здійснюють закупівлю предметів закупівлі, визначених у частинах третій та четвертій статті 2 Закону без застосування процедур закупівель. Поряд з цим інформуємо, що статтею 4 Закону встановлено обов'язок безоплатно оприлюднювати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель річний план, додаток до річного плану та зміни до них протягом п'яти днів з дня їх затвердження. Тому замовникам, які до введення в дію цього Закону, не складали річний план та/або додаток до нього, у разі їх затвердження з дати введення Закону в дію необхідно керуватись вимогами статті 4 Закону. При цьому у разі якщо замовником було складено та затверджено річний план та додаток до нього до введення в дію цього Закону, необхідність у повторному їх оприлюдненні відсутня. Водночас, у разі внесення змін до річного плану та/або додатку до нього після введення в дію Закону, такі зміни оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу протягом п'яти днів з дня їх затвердження. Щодо процедур закупівель Статтею 12 Закону передбачено здійснення публічних закупівель із застосуванням таких процедур, як відкриті торги, конкурентний діалог, а також переговорної процедури закупівлі. Частиною другою статті 12 Закону встановлено, що замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель. Разом з тим Закон містить деякі відмінності проведення тендеру, зокрема : обов'язкове застосування замовником електронного аукціону під час відкритих торгів та конкурентного діалогу, різний порядок здійснення оцінки тендерних пропозицій учасників в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, скасування попереднього оприлюднення оголошення про закупівлю, у разі застосування переговорної процедури закупівлі та оприлюднення лише повідомлення про намір укласти договір за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками). Звертаємо увагу замовників, що згідно з частиною першою статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою 5 закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. При цьому розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником після оцінки пропозицій та починаючи з того учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. При цьому у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Разом з тим частиною четвертою статті 10 Закону встановлено, що оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов'язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро. Таким чином, у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує вищезазначені межі замовник до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям. Згідно з частиною п'ятою статті 28 Закону за результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються 6 електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п'ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій. Щодо централізованих закупівельних організацій та уповноважених осіб Законом передбачена можливість створення централізованих закупівельних організацій та здійснення закупівель уповноваженими особами замовника. Згідно з пунктом 36 частини першої статті 1 Закону, централізовані закупівельні організації юридичні особи, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону. Централізовані закупівельні організації набувають усіх прав та обов'язків замовників, що визначені цим Законом, та несуть відповідальність згідно із законами України. Водночас особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України. При цьому, виходячи зі змісту статей 1 та 11 Закону, уповноважена особа (особи) є службовою, посадовою та іншою фізичною особою замовника, яка визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) і повинна мати вищу освіту. Разом з тим згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови 7 матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Згідно з частиною п'ятою статті 11 Закону примірне положення про тендерний комітет та уповноважену особу (осіб) затверджується Уповноваженим органом. Щодо авторизації електронних майданчиків Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 "Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків" затверджено порядок, який визначає вимоги до функціонування електронної системи закупівель, процедуру проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків. Згідно з вимогами зазначеної постанови авторизація електронних майданчиків здійснюється Уповноваженим органом на підставі рішення комісії, персональний та кількісний склад якої затверджений наказом Мінекономрозвитку від 15.03.2016 № 440 "Про утворення комісії із забезпечення здійснення авторизації електронних майданчиків, підготовки рішень щодо їх підключення/відключення до /від електронної системи закупівель, усунення технічних збоїв в електронній системі закупівель" (далі - Комісія). Інформація щодо діяльності Комісії розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства (www.me.gov.ua) y підрубриці "Комісія із забезпечення здійснення авторизації електронних майданчиків, підготовки рішень щодо їх підключення/відключення до/від електронної системи закупівель, усунення технічних збоїв в електронній системі закупівель" рубрики "Державні закупівлі розділу "Діяльність". Заявка на авторизацію подається на адресу Уповноваженого органу та реєструється і оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Директор департаменту регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ Беспалова А.В. 596-67-30

Запит від: Комунальне підприємство «Зміїв-сервіс» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області Тема розширена: Застосування категорії замовника та вартісних меж закупівель Суть: Комунальне підприємство «Зміїв-сервіс» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області просить Вас надати офіційне роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель із наступного питання. КП «Зміїв-сервіс» відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (№ 922-VIII від 25.12.2015, із змінами та доповненнями, надалі — Закон № 922-VIII) як: а) юридична особа у статутному капіталі якої органам місцевого самоврядування належить частка в розмірі більше ніж 50 відсотків (а саме — Зміївській міській раді Чугуївського району Харківської області, частка 100%); б) юридична особа, що здійснює діяльність у сфері забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення; належить до замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Водночас підприємство здійснює інші види діяльності, які не належать до окремих сфер (наприклад, благоустрій, управління побутовими відходами, утримання та ремонт доріг місцевого значення комунальної власності тощо). З 01 вересня 2026 року набули чинності зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (зі змінами та доповненнями, надалі — Особливості), внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 957 від 15.07.2026 р., згідно з якими встановлюються вартісні межі закупівель, починаючи з яких необхідно здійснювати закупівлі за процедурами відкритих торгів: для замовників, що визначені пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону № 922-VIII, — 200 тис. гривень (товари та послуги), 1,5 млн. гривень (роботи); для замовників, що визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 922-VIII (що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання) — 1 млн. гривень (товари та послуги), 5 млн. гривень (роботи). Просимо надати роз’яснення на запитання: чи є вірним те, що категорія замовника визначається як постійний статус лише на підставі критеріїв, прямо зазначених у Законі № 922-VIII, і у замовника, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, є право здійснювати закупівлю товарів, послуг і робіт за підвищеними вартісними межами без проведення відкритих торгів поза тим, для якої саме діяльності замовника (окрема сфера господарювання чи ні) товар, послуга чи робота закуповуються (зокрема, за кошти місцевого бюджету)? чи, можливо, вірним є те, що категорія замовника визначається не як постійний статус, а визначається у межах конкретної процедури закупівлі та може змінюватися залежно від того, для якої саме діяльності замовника (окрема сфера господарювання чи ні) товар, послуга чи робота закуповуються (зокрема, за кошти місцевого бюджету)? Під час надання роз’яснення та аргументування позиції органу державної влади з поставлених питань просимо Вас зазначити (вказати) конкретні норми чинного законодавства України, посилання на офіційні роз’яснення та/або на рішення Верховного Суду, на які буде пряме чи непряме посилання у наданому роз’ясненні. Особливо це є необхідним у тому разі, якщо категорія замовника має визначатися окремо для кожної процедури закупівлі. Відповідь на запит 435/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону і Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Принагідно зазначаємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" розміщено підготовлений Проектом ЄС у рамках співпраці з Міністерством матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), в тому числі стосовно судових рішень щодо наявності умов, за яких юридична особа є замовником в розумінні Закону, які доступні для завантаження  за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw Номер відповіді: 435/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону і Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Принагідно зазначаємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" розміщено підготовлений Проектом ЄС у рамках співпраці з Міністерством матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), в тому числі стосовно судових рішень щодо наявності умов, за яких юридична особа є замовником в розумінні Закону, які доступні для завантаження  за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw

Запит від: ЗАПИТ ВІД УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ХМІЛЬНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Суть: Чи має право Замовник брати до розгляду документи, які були завантажені Учасником процедури закупівлі після закінчення терміну подачі документів? Номер відповіді: Відповідь на запит 1027/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Пунктом 6 частини другої статті 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається інформація про кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Поряд з цим, виходячи зі змісту частини восьмої статті 26 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Таким чином, замовник розглядає документи, що були завантажені учасником процедури закупівлі саме до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Водночас Законом передбачена можливість виправлення учасником процедури закупівлі невідповідностей в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлених замовником після розкриття тендерних пропозицій шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАН - СТАЙЛ» Суть: Питання по суті во вкладенні Додаткові матеріали: Звернення Номер відповіді: Відповідь на запит 1051/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 899/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=269e1cd0-4228-43f2-9cc7-6c2e574f5ba3 Крім цього, зазначаємо, що випадки відхилення тендерних пропозицій установлені частиною першою статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Водночас відповідно до частини другої та третьої статті 31 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель. При цьому, кількість відхилень залежить від конкретної ситуації, що виникає у замовника під час проведення процедури закупівлі, у тому числі, пов'язаної з оскарженням та виконанням рішень органу оскарження. Своєю чергою, від цього також залежить і кількість протоколів рішень замовника щодо переможця. Разом з цим, питання щодо перебігу строків під час оскарження та строку дії тендерних пропозицій розглянуто в запиті № 732/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6578505-ac56-4768-9228-6631af23817a&lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД ПІДГОРОДЕЦЬКА АНАСТАСІЯ Тема розширена: Надання учасником аналогічного договору та відгука Суть: Підскажіть будь ласка, чи являється порушенням те, якщо учасник надав аналогічний договір та відгук на нього від тієї ж самої організації, яка і проводить закупівлю? Номер відповіді: Відповідь на запит 1052/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документаціі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, а також розгляд тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною на відповідність вимогам тендерної документаціїі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДИРЕКЦІЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ" Тема розширена: Укладення прямого договору під час оскарження процедури відкритих торгів після оцінки пропозицій Суть: 1) Чи можливо укласти договір без застосування порядку проведення спрощених закупівель (прямий договір), на підставі абз. 3 п. 3 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки очікувана вартість процедури закупівлі (відкриті торги) становить понад 900 тисяч гривень, та 20% від очікуваної вартості не перевищує 200 тисяч гривень.? Номер відповіді: Відповідь на запит 1069/2021 Відповідь: При цьому звертаємо увагу, що закупівля товарів, робіт та послуг здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо вартість таких закупівель дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону.

Запит від: ЗАПИТ ВІД КНП «ТМО «БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ ІНТЕНСИВНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ММР ЗО Суть: Доброго дня! Підскажіть будь-ласка, якщо у процедурі "Відкриті торги" за результатами аукціону вийграв Учасник, у якого в ЄДРПОУ у графі "вид діяльності" вказано квед тільки на роздрібну торгівлю, а оптової та виробництва товару немає, що роботи? Чи потрібно перевіряти Вид діяльності у процедурах закупівля у Учасників? Номер відповіді: Відповідь на запит 1076/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Поряд з цим відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Виходячи зі змісту частини девятої статті 29 Закону замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною. Отже, відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації визначається замовником.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ХАЛДАЙ ІЛЛЯ ВІТАЛІЙОВИЧ Тема розширена: Застосування ринкових цін при проведенні процедур державних закупівель Суть: Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що «оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Пунктом 3 цієї ж статті передбачено, що критеріями оцінки є ціна та/або вартість життєвого циклу; та/або ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі. На сьогоднішній день, непоодинокими є випадки ініціювання перевірок, з боку правоохоронних органів, процедур публічних закупівель, з підстав не відповідності цін, визначених системою «PROZORRO» ринковим цінам, які визначаються судовим експертом або спеціалістом у відповідному висновку. При цьому вартість товарів та послуг придбаних за цінами визначеними у договорі про закупівлю, укладеного між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, яка визначена конкурентним шляхом за результатом розгляду тендерних пропозицій, фактично порівнюється із ринковими цінами, які визначаються за результатом співставлення відкритих пропозицій без врахування умов поставок, які зазначені в тендерній документації. Фактично, формується прикра практика, за якою будь-яка тендерна процедура може бути поставлена під сумнів, на підставі невідповідності ціни договору про закупівлі товарів та послуг за державні кошти ринковим цінам, визначеним експертом. З метою однакового застосування положень чинного законодавства у сфері закупівель за державні кошти, прошу надати консультацію шляхом відповіді на наступні питання: - чи необхідно при проведенні процедури державних закупівель застосовувати ринкові ціни для визначення вартості товарів та послуг, які закуповуються за вказаною процедурою? - чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати та/або дорівнювати ринковій ціні такого майна. - Чи зобов’язаний замовник процедури закупівель товарів та послуг за державні кошти придбавати майно в межах процедури закупівель за державні кошти саме за ринковою вартістю? - чи вважається різниця між очікуваною вартістю придбаного майна, із його ринковою вартістю, майновими збитками, яких зазнало державне підприємство, чи інший замовник процедур закупівель за державні кошти? - Чи повинно у випадку не відповідності ціни договору, укладеного за результатами процедури закупівель за державні кошти, ринковим цінам на аналогічні товари, відміняти тендер чи визнавати тендер таким, що не відбувся, або здійснювати заходи щодо стягнення різниці із постачальника товарів та послуг? Номер відповіді: Відповідь на запит 1097/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпну відповідь на питання надано у запиті № 1013/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=052f0c2f-8ae3-484d-809d-fe84dc86e2d9&lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД КП "ЦЕНТРАЛІЗОВАНА ЗАУПІВЕЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ" Тема розширена: Спосіб публікації закупівлі Суть: Доброго дня! Потрібна допомога у визначенні типу процедури закупівлі. Закупівля вперше була оголошена, як відкриті торги відповідно до річного плану. Але була скарга в АМКУ та процедура була заблокована. На цей час сума річного плану зобов'язує оголошення подальших закупівель, як відкриті торги з публікацією англійською мовою (міжнародні). При повторному оголошенні закупівлі змінене технічне завдання. При виборі типу закупівель, необхідно керуватись тим що, сума в річному плані була раніше запланована і публікувати закупівлю як відкриті торги, чи керуватись тим, що сума в річному плані на даний момент більше ніж 133 тис.євро і оголошувати закупівлю як відкриті торги з публікацією англійською мовою (міжнародні)? Номер відповіді: Відповідь на запит 1110/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

Запит від: ЗАПИТ ВІД УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ХМІЛЬНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Тема розширена: Надання роз'яснення з приводу трактування вимог ч.16. ст.29 ЗУ "Про публічні закупівлі" Суть: Відповідно ч.16 ст.29 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо Замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та подання яких вимагалось тендерною документацією, Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей. Просимо надати роз'яснення, які саме невідповідності маються на увазі, відсутність документа, який вимагався тендерною документацією відноситься до таких невідповідностей чи ні? Номер відповіді: Відповідь на запит 1117/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Виходячи зі змісту статті 29 Закону замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію. При цьому протокол розгляду тендерних пропозицій повинен містити інформацію про результат розгляду кожної тендерної пропозиції (відхилення тендерної пропозиції/допущення до аукціону). За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з Законом. У свою чергу, відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. Разом з тим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Отже, у разі якщо під час розгляду виявлено виключно невідповідності, визначені частиною шістнадцятою статті 29 Закону, замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей. Водночас у разі якщо тендерна пропозиція учасника, крім невідповідностей в інформації та/або документах, визначених частиною шістнадцятою статті 29 Закону не відповідає іншим вимогам тендерної документації, така пропозиція підлягає відхиленню згідно відповідних підстав, визначених у статті 31 Закону із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель без застосування механізму 24 годин. Принагідно інформуємо, що аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020, 1562/2020, 1332/2020 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:

Запит від: ЗАПИТ ВІД МОЧАЛОВА НАДІЯ АНДРІЇВНА Тема розширена: Щодо субпідрядника Суть: Чи може два учасника однієї процедури закупівлі залучати один одного у субпідряд. Мається на увазі, що Учасник №1 залучив у субпідряд Учасника№2, в свою чергу Учасник№2 залучив у субпідряд Учасника№1. Чи є дані дії законними? Якщо ні, на що потрібно опиратися при оскарженні таких дій? Номер відповіді: Відповідь на запит 1131/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації встановлюється вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Поряд з цим відповідно до частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. Крім того, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції. З огляду на викладене та ураховуючи вимоги статей 11, 22, 44 Закону, замовник самостійно приймає рішення у конкретних випадках, виходячи зі змісту документів та інформації, наданої у тендерних пропозиціях. Водночас відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності, не є предметом регулювання цього Закону.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ГРИНЬ ДМИТРО ВІКТОРОВИЧ Тема розширена: Електрична енергія Суть: Підкажіть будь ласка при складанні додатку до тендерної документації "ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ВИМАГАЮТЬСЯ ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ТЕНДЕРНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ УЧАСНИКА КВАЛІФІКАЦІЙНИМ КРИТЕРІЯМ ТА ІНШИМ ВИМОГАМ ЗАМОВНИКА" у розділі "Документи для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним критеріям" чи маю я право додати нижченаведений пункт, чи не буде це дискримінаційною вимогою: 1. Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій. Учасник повинен підтвердити наявність на території м._____________¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬ Донецької області власного структурного підрозділу - Центру обслуговування споживачів (клієнтів), згідно з вимогами «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, який щоденно (окрім вихідних та святкових днів, встановлених законодавством України) приймає звернення/скарги/претензії споживачів, надає роз’яснення та інформацію, передбачену законодавством, з єдиним вікном для прийому та видачі документів щодо постачання електричної енергії та в якому проводиться особистий прийом споживачів. Учасники для яких створення центрів обслуговування споживачів (клієнтів) не є обов’язковим, надають довідку про наявність власного окремого структурного підрозділу на території м. ___________ Донецької області або посадової особи, з робочим місцем на території м. _______________ Донецької області, на яких покладається забезпечення дотримання визначеного Правилами роздрібного ринку електричної енергії порядку розгляду звернень/скарг/претензій споживачів та проведення особистого прийому споживачів. Ця вимога обґрунтована також можливістю оперативного вирішення проблемних питань, які можуть виникати під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, у відповідності до вимог п. та п. 8.3.2, 8.3.6, 8.3.17, Правил роздрібного ринку електричної енергії щодо проведення особистого прийому споживачів. Учасник також повинен підтвердити наявність кол-центру / контакт-центру згідно з вимогами встановленими Постановою НКРЕКП «Про затвердження Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами» № 373 від 12.06.2018 р. У разі, якщо створення кол-центру у відповідності до вимог Постанови НКРЕКП «Про затвердження Мінімальних вимог до якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами» № 373 від 12.06.2018 р. не є обов‘язковим для учасника, такий учасник надає довідку в довільній формі з інформацією про засоби та порядок комунікації із споживачами, підрозділи на які учасником покладено обов‘язок здійснення комунікації із споживачами або про службову особу (осіб) учасника на яку(яких) покладено обов‘язок здійснення комунікації із споживачами (контактний телефон, посада прізвище, ім‘я по-батькові та графік роботи). Для документального підтвердження того, що створення центру обслуговування споживачів та кол-центру не є обов’язковим для учасника, в зв’язку з тим, що ним обслуговується менше 100000 споживачів, такий учасник повинен надати довідки від всіх операторів системи розподілу, до мереж яких учасник приєднаний, з інформацією про кількість споживачів, яких він обслуговує. Довідки повинні бути видані не пізніше 30 діб відносно дати розкриття тендерних пропозицій. заздалегіть вдячний відповідь прошу направити на електронну адресу (grindmitrij75@gmail.com) Номер відповіді: Відповідь на запит 1144/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону. Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону). Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.