Новини Мінекономіки
Консультація
№ 1483/2021
10.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки щодо укладання додаткової угоди: Суть питання: Чи має право бюджетна установа укласти додаткову угоду на постачання електроенергії на 2022 рік (до 20% від суми договору 2021 року), укладеного без проведення відкритих торгів на підставі п.1 ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі", на період проведення повторної процедури відкритих торгів? Висновки/Відповідь: * Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) регулює закупівлі для потреб держави та місцевих громад. * Істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання (п.8 ч.5 ст.41 Закону), за винятком випадків, передбачених ч.6 ст.41 Закону. * Дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення нової закупівлі, але не більше 20% від суми початкового договору (ч.6 ст.41 Закону), за умови затвердження видатків. * Важливо: Ця норма (ч.6 ст.41 Закону) застосовується лише до договорів, укладених з дотриманням вимог Закону. Додатково рекомендовано ознайомитися з: * Листом Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 * Відео курсом "Професійно про закупівлі" з темою "Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання".
Відкриті торги
Консультація № 1483/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо укладання додаткової угоди
Суть питання: Чи має право бюджетна установа укласти додаткову угоду на постачання електроенергії на 2022 рік (до 20% від суми договору 2021 року), укладеного без проведення відкритих торгів на підставі п.1 ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі", на період проведення повторної процедури відкритих торгів?
Висновки/Відповідь:
Додатково рекомендовано ознайомитися з:
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД МЕЛІТОПОЛЬСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Тема розширена: Укладання додаткової угоди на період оголошення повторної процедури відкритих торгів
Суть: Після проведення у 2020 році двох спрощених процедур закупівель, які були відмінені через відсутність учасників, бюджетною установою згідно з пунктом 1 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» було укладено прямий договір на постачання електричної енергії у 2021 році.
Цим договором передбачено, що його дія може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному у попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Чи маємо ми право укласти додаткову угоду на наступний рік в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від діючого договору на період оголошення повторної процедури відкритих торгів на 2022 рік?
Якщо ні, то які наші дії?
Номер відповіді: Відповідь на запит 1483/2021
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 8 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.
Відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
При цьому необхідно зазначити, що ця норма Закону розповсюджується на договори про закупівлю, укладені з дотриманням вимог Закону.
Докладніше про це в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
Консультація
№ 1510/2021
10.05.2026
Допорогові закупівлі
Суть питання: Чи зобов'язана військова частина збільшити суму договору на 20% ПДВ, якщо торги проводились за критерієм "найнижча ціна без ПДВ", переможець є платником ПДВ і наполягає на включенні ПДВ у вартість договору? Висновки/Відповідь: 1. По суті питання рекомендується ознайомитися з відповіддю на запит № 441/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=372c4280-78bc-44ab-a9dc-85ac40b26ddb 2. Інформацію щодо функціоналу електронної системи закупівель (Prozorro) щодо відображення ПДВ у договорі можна знайти за посиланням: https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori 3. Мінекономіки, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, Закону України про публічні закупівлі та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), не уповноважене надавати оцінку правомірності дій замовників у конкретних ситуаціях. Тобто, остаточне рішення щодо укладання договору залишається за замовником, з урахуванням законодавства.
Допорогові закупівлі
Консультація № 1510/2021Огляд:
Суть питання:
Чи зобов'язана військова частина збільшити суму договору на 20% ПДВ, якщо торги проводились за критерієм "найнижча ціна без ПДВ", переможець є платником ПДВ і наполягає на включенні ПДВ у вартість договору?
Висновки/Відповідь:
1. По суті питання рекомендується ознайомитися з відповіддю на запит № 441/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=372c4280-78bc-44ab-a9dc-85ac40b26ddb
2. Інформацію щодо функціоналу електронної системи закупівель (Prozorro) щодо відображення ПДВ у договорі можна знайти за посиланням: https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori
3. Мінекономіки, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, Закону України про публічні закупівлі та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), не уповноважене надавати оцінку правомірності дій замовників у конкретних ситуаціях. Тобто, остаточне рішення щодо укладання договору залишається за замовником, з урахуванням законодавства.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА А1349
Тема розширена: Чи включається ПДВ в договір додатково, якщо торги відбулися без критерію ПДВ
Суть: Добрий день!
Прошу допомоги!
Закупівля UA-2021-11-08-001153-a. Відбулися торги, По критерію "найнижча ціна" переможець ТзОВ "Промелектроніка" м. Запоріжжя перемогла на аукціоні з пропозицією 143750 грн. Вона є платником ПДВ. Закупівля відбувалася по критерію "без ПДВ", в конкурсній документації це описувалось. При укладенні договору ТзОВ "Промелектроніка" вимагає збільшити цю суму на 20% ПДВ. Договір підписує тільки при збільшенні суми договору на розмір ПДВ.
Чи повинна військова частина збільшувати суму договору на 20% ПДВ або укладати договір за ціною переможної ставки 143750 грн. включно з ПДВ?
Як діяти?
Номер відповіді: Відповідь на запит 1510/2021
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 441/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=372c4280-78bc-44ab-a9dc-85ac40b26ddb
Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 1513/2021
10.05.2026
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Відповідь на консультацію Мінекономіки (1513/2021): Суть питання: Чи вважаються відкриті торги такими, що відбулися, якщо на етапі пре-кваліфікації було відхилено пропозицію одного з двох учасників, враховуючи публікацію оголошення англійською мовою? Висновки/Відповідь: У випадку проведення відкритих торгів з публікацією оголошення англійською мовою відповідно до частини третьої статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, якщо до оцінки (електронного аукціону) допущено менше двох тендерних пропозицій, тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель (пункт 2 частини другої статті 32, частина перша статті 29 Закону).
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація № 1513/2021Огляд:
Відповідь на консультацію Мінекономіки (1513/2021)
Суть питання: Чи вважаються відкриті торги такими, що відбулися, якщо на етапі пре-кваліфікації було відхилено пропозицію одного з двох учасників, враховуючи публікацію оголошення англійською мовою?
Висновки/Відповідь:
У випадку проведення відкритих торгів з публікацією оголошення англійською мовою відповідно до частини третьої статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, якщо до оцінки (електронного аукціону) допущено менше двох тендерних пропозицій, тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель (пункт 2 частини другої статті 32, частина перша статті 29 Закону).
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВ "АДІС - АВТО"
Суть: Прошу дати роз’яснення по суті питання - на етапі пре-кваліфікації відкритих торгів з публікацією англійською мовою, учасником помилково була надана цінова пропозиція. Замовник відхилів пропозицію учасника. У випадку, якщо на торги були надані пропозиції двох учасників, одного з котрих на етапі пре-кваліфікації не допустили до аукціону, вважаються торги такими, що відбулися?
Номер відповіді: Відповідь на запит 1513/2021
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, виходячи з пункту 2 частини другої статті 32 Закону та частини першої статті 29 Закону, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 Закону, тобто з додатковим оприлюдненням в електронній системі закупівель англійською мовою, то у такому разі при допущенні до оцінки (до електронного аукціону) менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель.
Консультація
№ 1536/2021
10.05.2026
Відкриті торги
Суть питання: Чи необхідно застосовувати процедуру відкритих торгів для закупівлі будівельних робіт вартістю 1 423 913 грн, якщо загальна кошторисна вартість об'єкта (включаючи супутні послуги) становить 1 511 381 грн? Як правильно визначити суму у річному плані закупівель: загальну суму за експертним звітом (1 511 381 грн) чи суму будівельних робіт за експертним звітом (1 423 913 грн)? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надає посилання на попередні роз'яснення, де розглядалися питання визначення предмета закупівлі робіт, врахування супровідних послуг та застосування вартісних меж, а саме: * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 * Лист від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06%20 * Лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216 * Запит № 688/2020 (стосовно вартісних меж): https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA Остаточне рішення щодо правомірності дій замовника у конкретному випадку не належить до компетенції Мінекономіки, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Відкриті торги
Консультація № 1536/2021Огляд:
Суть питання: Чи необхідно застосовувати процедуру відкритих торгів для закупівлі будівельних робіт вартістю 1 423 913 грн, якщо загальна кошторисна вартість об'єкта (включаючи супутні послуги) становить 1 511 381 грн? Як правильно визначити суму у річному плані закупівель: загальну суму за експертним звітом (1 511 381 грн) чи суму будівельних робіт за експертним звітом (1 423 913 грн)?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надає посилання на попередні роз'яснення, де розглядалися питання визначення предмета закупівлі робіт, врахування супровідних послуг та застосування вартісних меж, а саме:
Остаточне рішення щодо правомірності дій замовника у конкретному випадку не належить до компетенції Мінекономіки, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ПРИСТОЛИЧНА СІЛЬСЬКА РАДА
Тема розширена: Необхідність застосування процедури відкритих торгів для закупівлі будівельних робіт
Суть: Великоолександрівською сільською радою, правонаступником якої є Пристолична сільська рада, виготовлено проект на «Капітальний ремонт спортивного майданчика на території Великоолесандрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів по вул. Гагаріна, 11а в с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області» та отримано позитивний експертний звіт. Виконання функцій замовника відносно вказаного об’єкта покладено на Управління капітального будівництва, житлово-комунального господарства та регіонального розвитку Пристоличної сільської ради (далі – Управління).
Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку на об’єкт: «Капітальний ремонт спортивного майданчика на території Великоолесандрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів по вул. Гагаріна, 11а в с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області», загальна кошторисна вартість 1511,381 тис.грн, з них:
- 1423,913 тис.грн на виконання будівельних робіт (з ПДВ).
- 21,06 тис. грн на здійснення технічного нагляду (з ПДВ);
- 58,644 тис. грн вартість проектних робіт (з ПДВ);
- 2,904 тис. грн вартість експертизи проектної документації (з ПДВ);
- 4,86 тис. грн на здійснення авторського нагляду (з ПДВ);
Відповідно до пункту двадцять другого частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон про закупівлі), предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Згідно з частиною першою, статті 4 Закону про закупівлі, планування закупівлі здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі, відповідно до річного плану закупівель.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 3 Закону про закупівлі, цей Закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень, а згідно із положеннями статті 2 цього Закону Управління відноситься до зазначених замовників.
Враховуючи той факт, що до вартості будівельних робіт за зведеним кошторисним розрахунком на об’єкт: «Капітальний ремонт спортивного майданчика на території Великоолесандрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів по вул. Гагаріна, 11а в с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області», в складі інших витрат, включені супутні роботам послуги, які в розумінні Закону є роботами, за умови, що їх вартість включено до кошторисної вартості робіт і вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (проектні роботи, авторський нагляд, технічний нагляд, вартість експертизи проекту)на суму 87468грн.., частина яких виконана та оплачена - на суму 61548 грн.., вартість будівельних робіт по зазначеному об’єкту становить 1423,913 тис.грн,. Після отримання позитивного експертного звіту , сесією сільської ради виділено кошти на виконання будівельних робіт по зазначеному об’єкту в сумі 1 449 900грн..
Просимо надати роз’яснення щодо правильності визначення суми у річному плані закупівель 1 511 381 грн.. – загальна сума по експертному звіту, чи то 1 423 913грн. – сума будівельних робіт по експертному звіту, та необхідності (підтвердити або спростувати необхідність) застосування процедури відкритих торгів для закупівлі будівельних робіт по зазначеному об’єкту вартість яких становить 1423,913 тис.грн..
Номер відповіді: Відповідь на запит 1536/2021
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо віднесення супровідних послуг до робіт, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 1546/2021
10.05.2026
Виконання договору
Аналіз консультації Мінекономіки (Запит 1546/2021): Суть питання: Замовник, який розірвав договір на закупівлю електроенергії, запитує, яку країну походження товару вказувати в звіті про розірвання договору в системі Prozorro, якщо постачальник не може надати таку інформацію через закупівлю електроенергії на міжнародній платформі з щоденною зміною країни походження. Йдеться про виконання вимог щодо зазначення країни походження товару, передбачених частиною першою статті 42 Закону України "Про публічні закупівлі". Висновки/Відповідь: Мінекономіки переадресовує користувача до відповіді на запит № 1452/2021, доступної за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=149335bd-0cb1-4a56-abcd-2653c91aee90&lang=uk-UA. У цій відповіді, ймовірно, міститься роз'яснення щодо дій замовника у випадку неможливості визначення конкретної країни походження товару, враховуючи положення частини першої статті 42 Закону України "Про публічні закупівлі".
Виконання договору
Консультація № 1546/2021Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (Запит 1546/2021)
Суть питання:
Замовник, який розірвав договір на закупівлю електроенергії, запитує, яку країну походження товару вказувати в звіті про розірвання договору в системі Prozorro, якщо постачальник не може надати таку інформацію через закупівлю електроенергії на міжнародній платформі з щоденною зміною країни походження. Йдеться про виконання вимог щодо зазначення країни походження товару, передбачених частиною першою статті 42 Закону України "Про публічні закупівлі".
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки переадресовує користувача до відповіді на запит № 1452/2021, доступної за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=149335bd-0cb1-4a56-abcd-2653c91aee90&lang=uk-UA. У цій відповіді, ймовірно, міститься роз'яснення щодо дій замовника у випадку неможливості визначення конкретної країни походження товару, враховуючи положення частини першої статті 42 Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ КАЗЕННЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОБІРНОГО КОНТРОЛЮ
Тема розширена: Частина перша статті 42 доповнити пунктом 13 такого змісту: "13) країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі - у разі закупівлі товару".
Суть: Ми розірвали договір з енергетичною компанією. Згідно Закону про публічні закупівлі
для оприлюднення на прозорро ми повинні вказати країну походження товару. В енергетичній компанії нам сповістили що електрична енергія закуповується на всесвітній платформі за добу наперед, і тому вони неможуть надати інформацію про країну походження товару так як інформація може змінюватись. Яку країну походження нам ставити?
Номер відповіді: Відповідь на запит 1546/2021
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1452/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=149335bd-0cb1-4a56-abcd-2653c91aee90&lang=uk-UA
Консультація
№ 1553/2021
10.05.2026
Інше
# Консультація Мінекономіки щодо відмови переможця від укладання договору: Суть питання: Чи можна вважати електронний лист від переможця закупівлі, що містить текст "я відмовляюся від укладання договору", офіційною відмовою від укладання договору? Яким чином має бути направлена відмова? Чи потрібне обґрунтування відмови? Висновки/Відповідь: 1. Відмова переможця: У разі відмови переможця від підписання договору про закупівлю, замовник відхиляє тендерну пропозицію згідно з частиною сьомою статті 33 Закону України “Про публічні закупівлі” та абзацом другим пункту 3 частини першої статті 31 Закону. 2. Форма відмови: Закон не визначає спосіб надання інформації щодо відмови від підписання договору або її форму/зміст. 3. Документування: Питання документування управлінської діяльності регулюються Типовою інструкцією з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну та Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання документування управлінської діяльності” від 17 січня 2018 р. № 55 (зі змінами). Установи мають враховувати правила, передбачені їхніми інструкціями з діловодства. 4. Рішення замовника: Замовник самостійно приймає рішення про відхилення тендерної пропозиції у випадку відмови переможця від підписання договору. 5. Компетенція Мінекономіки: Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами)).
Інше
Консультація № 1553/2021Огляд:
# Консультація Мінекономіки щодо відмови переможця від укладання договору
Суть питання: Чи можна вважати електронний лист від переможця закупівлі, що містить текст "я відмовляюся від укладання договору", офіційною відмовою від укладання договору? Яким чином має бути направлена відмова? Чи потрібне обґрунтування відмови?
Висновки/Відповідь:
1. Відмова переможця: У разі відмови переможця від підписання договору про закупівлю, замовник відхиляє тендерну пропозицію згідно з частиною сьомою статті 33 Закону України “Про публічні закупівлі” та абзацом другим пункту 3 частини першої статті 31 Закону.
2. Форма відмови: Закон не визначає спосіб надання інформації щодо відмови від підписання договору або її форму/зміст.
3. Документування: Питання документування управлінської діяльності регулюються Типовою інструкцією з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну та Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання документування управлінської діяльності” від 17 січня 2018 р. № 55 (зі змінами). Установи мають враховувати правила, передбачені їхніми інструкціями з діловодства.
4. Рішення замовника: Замовник самостійно приймає рішення про відхилення тендерної пропозиції у випадку відмови переможця від підписання договору.
5. Компетенція Мінекономіки: Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами)).
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ФОП СЕРГІЄНКО В.І.
Тема розширена: підтвердження відмови переможця закупівлі від укладання договору
Суть: добрий день. відбулася процедура закупівлі послуг, відповідно до рішення замовника визначено ФОП як переможця процедури закупівлі. однак в електронній системі закупівель наявна інформація про відмову переможця від підписання договору через наявність електронного листа ( направленого нібито з електронної пошти переможця тексту " я відмовляюся від укладання договору")
чи можна вважати це відмовою від укладання договору?
яким чином має бути направлена відмова від укладання договору?
чи потрібно обгрунтування відмови?
Номер відповіді: Відповідь на запит 1553/2021
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини сьомої статті 33 Закону у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених статтею 33 Закону.
Згідно з абзацом другим пункту 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.
При цьому спосіб надання інформації щодо відмови від підписання договору про закупівлю переможцем процедури закупівлі, а також форма або зміст такої відмови Законом не визначені.
Однак питання документування управлінської діяльності визначаються Типовою інструкцією з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну (далі - Інструкція з діловодства) та Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання документування управлінської діяльності” від 17 січня 2018 р. № 55 (зі змінами). Цими інструкціями передбачені правила щодо виконання документів, їх надсилання тощо.
Інструкція з діловодства поширюється на всі електронні документи, що створюються, відправляються або одержуються Секретаріатом Кабінету Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (далі - установи).
Водночас згідно з пунктом 8 Інструкції з діловодства установи організовують діловодство на підставі власної інструкції з діловодства (далі - інструкція з діловодства установи), що розробляється на підставі Інструкцій, затверджених цією постановою, та з урахуванням інших актів законодавства.
Отже, при надсиланні документів установи мають враховувати правила, що передбачені інструкцією з діловодства установи.
Крім цього зазначаємо, що будь-які рішення, у тому числі щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю, приймаються замовником самостійно.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 1565/2021
10.05.2026
Інше
Консультація Мінекономіки № 1565/2021 щодо ціни за одиницю товару з ПДВ після аукціону: Суть питання: Як округлювати ціну за одиницю товару з ПДВ, якщо після аукціону вона має шість і більше знаків після коми, до двох знаків після коми? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” визначає загальні засади здійснення закупівель. * Рекомендації щодо правил округлення чисел доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням: https://infobox.prozorro.org/updates/pdv-v-sistemi-prozorro. * З технічних питань та питань розміщення інформації в електронній системі закупівель звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО”.
Інше
Консультація № 1565/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1565/2021 щодо ціни за одиницю товару з ПДВ після аукціону
Суть питання: Як округлювати ціну за одиницю товару з ПДВ, якщо після аукціону вона має шість і більше знаків після коми, до двох знаків після коми?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД САВЧУК АНДРІЙ РОМАНОВИЧ
Тема розширена: Ціна за одиницю товару з ПДВ
Суть: Доброго дня, підскажіть будь ласка, яку ставити ціну, якщо після аукціону ціна за одиницю товару з ПДВ зазначається з шістьма і більше цифрами після коми, заокруглювати суму до меньшого числа, щоб вийшло після коми дві цифри?
Номер відповіді: Відповідь на запит 1565/2021
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Рекомендації щодо правил округлення чисел доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням: https://infobox.prozorro.org/updates/pdv-v-sistemi-prozorro
Водночас з технічних питань, а також питань розміщення інформації в електронній системі закупівель необхідно звертатись до оператора авторизованого електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
Консультація
№ 1570/2021
10.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки щодо застосування кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі: Суть питання: Чи має право уповноважена особа замовника ставити під сумнів аналогічний договір, наданий учасником відкритих торгів, якщо договір укладено між двома підприємствами, де керівником є одна і та ж особа, але підписаний різними виконавчими директорами, враховуючи, що поняття "пов'язані особи" не розповсюджується на учасника закупівлі та його контрагента за аналогічним договором? Висновки/Відповідь: 1. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо він є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника (пункт 7 частини першої статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”). 2. Визначення "пов'язаної особи" наведено у пункті 20 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”. Зокрема, пов'язаною є юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі. 3. Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. 4. Під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. 5. Замовник самостійно приймає рішення. 6. Мінекономіки не визначає правомірність дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами)).
Відкриті торги
Консультація № 1570/2021Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо застосування кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі
Суть питання: Чи має право уповноважена особа замовника ставити під сумнів аналогічний договір, наданий учасником відкритих торгів, якщо договір укладено між двома підприємствами, де керівником є одна і та ж особа, але підписаний різними виконавчими директорами, враховуючи, що поняття "пов'язані особи" не розповсюджується на учасника закупівлі та його контрагента за аналогічним договором?
Висновки/Відповідь:
1. Замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо він є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника (пункт 7 частини першої статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”).
2. Визначення "пов'язаної особи" наведено у пункті 20 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”. Зокрема, пов'язаною є юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі.
3. Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі.
4. Під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
5. Замовник самостійно приймає рішення.
6. Мінекономіки не визначає правомірність дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами)).
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КУЛЬТУРИ "МУНІЦИПАЛЬНИЙ ЦЕНТР КУЛЬТУРНИХ ІНІЦІАТИВ"
Тема розширена: Застосування кваліфікайних критеріїв процедури закупівлі
Суть: Добрий день!
Під час проведення відкритих торгів нашою установою була отримана тендерна пропозиція, яка після проведення електронного аукціону стала найбільш економічно вигідною. Проте у складі тендерної пропозиції учасник надав аналогічний договір, укладений між двома підприємствами, де керівником є одна і та ж сама особа. Підписаний такий договір з обох боків виконачими директорами, тобто різними особами. Поняття "пов'язані особи" в розумінні Закону України "Про побублічні закупівлі" не розповсюджується на учасника закупівлі та його контрагента по аналогічномку договору. Питання: чи має уповноважена особа законодавчі підстави ставити під сумнів такий аналогічний договір. Дякую за відповідь!
Номер відповіді: Відповідь на запит 1570/2021
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.
Консультація
№ 1602/2021
10.05.2026
Відкриті торги
Суть питання: Чи правомірно учаснику підтверджувати кваліфікаційні критерії субпідрядником, якого він не планує залучати до фактичного виконання договору, але якого було вказано в тендерній пропозиції для підтвердження кваліфікаційних вимог? Висновки/Відповідь: 1. Замовник самостійно визначає вимоги в тендерній документації та перелік документів для підтвердження відповідності учасника критеріям, встановленим у тендерній документації, згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Будь-які рішення, у тому числі щодо розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, приймаються замовником самостійно. 2. Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону). 3. Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону, учасник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність замовника до органу оскарження відповідно до статті 18 Закону. 4. Мінекономіки не визначає правомірність дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках (частина другу статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Відкриті торги
Консультація № 1602/2021Огляд:
Суть питання: Чи правомірно учаснику підтверджувати кваліфікаційні критерії субпідрядником, якого він не планує залучати до фактичного виконання договору, але якого було вказано в тендерній пропозиції для підтвердження кваліфікаційних вимог?
Висновки/Відповідь:
1. Замовник самостійно визначає вимоги в тендерній документації та перелік документів для підтвердження відповідності учасника критеріям, встановленим у тендерній документації, згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Будь-які рішення, у тому числі щодо розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, приймаються замовником самостійно.
2. Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону).
3. Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону, учасник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність замовника до органу оскарження відповідно до статті 18 Закону.
4. Мінекономіки не визначає правомірність дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках (частина другу статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ДАНИЛЕНКО ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Тема розширена: надання інформації по субпідрядникам
Суть: Учасник залучив субпідрядників/співвиконавців для виконання кваліфікаційних вимог визначених Замовником в тендерній документації, про що зазначив в своїй тендерній пропозиції.
Водночас в складі тендерної пропозиції цей же Учасник надав лист (вимагався вимогами ТД) що він не планує залучати субпідрядників/співвиконавців до фактичного виконання робіт/послуг.
Чи правомірно Учасник підтвердив свої кваліфікаційні критерії субпідрядником/співвиконавцем якого він не планує залучати до фактичного виконання договору.
Номер відповіді: Відповідь на запит 1602/2021
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону).
Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Крім цього, будь-які рішення, у тому числі щодо розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, приймаються замовником самостійно.
Своєю чергою, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб`єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Консультація
№ 22/2022
10.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки щодо відміни закупівлі після задоволення скарги АМКУ: Суть питання: Чи може замовник відмінити закупівлю через відсутність подальшої потреби, якщо АМКУ задовольнив скаргу на процедуру закупівлі? Висновки/Відповідь: 1. Загальні засади: Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначає засади закупівель та вимагає дотримання принципів, встановлених статтею 5 Закону. 2. Рішення АМКУ: * Згідно з частинами вісімнадцятою та дев’ятнадцятою статті 18 Закону, АМКУ може зобов'язати замовника скасувати рішення або відмінити процедуру закупівлі. * Рішення АМКУ є обов'язковими для виконання (стаття 18 Закону) і набирають чинності з дня їх прийняття. * Рішення АМКУ може бути оскаржене в суді протягом 30 днів з дня оприлюднення. 3. Відповідальність за порушення: За порушення вимог Закону передбачена відповідальність для уповноважених та посадових осіб замовників (частина перша статті 44 Закону). Невиконання рішення АМКУ тягне за собою штраф на керівника замовника (стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення). 4. Відміна закупівлі згідно зі статтею 32 Закону: Замовник має право відмінити тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі (частина перша статті 32 Закону). 5. Висновок: Рішення про відміну закупівлі, згідно частини першої статті 32 Закону, приймається замовником самостійно.
Відкриті торги
Консультація № 22/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо відміни закупівлі після задоволення скарги АМКУ
Суть питання: Чи може замовник відмінити закупівлю через відсутність подальшої потреби, якщо АМКУ задовольнив скаргу на процедуру закупівлі?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні засади: Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) визначає засади закупівель та вимагає дотримання принципів, встановлених статтею 5 Закону.
2. Рішення АМКУ:
* Згідно з частинами вісімнадцятою та дев’ятнадцятою статті 18 Закону, АМКУ може зобов'язати замовника скасувати рішення або відмінити процедуру закупівлі.
* Рішення АМКУ є обов'язковими для виконання (стаття 18 Закону) і набирають чинності з дня їх прийняття.
* Рішення АМКУ може бути оскаржене в суді протягом 30 днів з дня оприлюднення.
3. Відповідальність за порушення: За порушення вимог Закону передбачена відповідальність для уповноважених та посадових осіб замовників (частина перша статті 44 Закону). Невиконання рішення АМКУ тягне за собою штраф на керівника замовника (стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
4. Відміна закупівлі згідно зі статтею 32 Закону: Замовник має право відмінити тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі (частина перша статті 32 Закону).
5. Висновок: Рішення про відміну закупівлі, згідно частини першої статті 32 Закону, приймається замовником самостійно.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД НОБЕЛЬСЬКИЙ НАЦІЛНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК
Тема розширена: Відкриті торги
Суть: Ми проводили Відкриті торги вибрали переможця, але прийшло оскарження від іншого учасника. Антимонопольний комітет задовільнив цю скаргу.Підкажіть чи можемо відмінити закупівлю в зв'язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі???
Номер відповіді: Відповідь на запит 22/2022
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Виходячи з частин вісімнадцятої та дев’ятнадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення, зокрема, про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
При цьому орган оскарження у висновку зазначає про наявність порушення процедури закупівлі, про задоволення скарги повністю чи частково та у разі якщо скаргу задоволено - зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Згідно з статтею 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Замовник відміняє тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг відповідно до частини першої статті 32 Закону.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 30/2022
10.05.2026
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки (Відповідь на запит 30/2022): Суть питання: Чи потрібно накладати КЕП на документи, що подаються для усунення невідповідностей в тендерній пропозиції, якщо це вимагається тендерною документацією? Висновки/Відповідь: 1. Замовник має право вимагати накладання КЕП на документи, що подаються у складі тендерної пропозиції, відповідно до ч.3 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), ч.5 ст. 22 Закону, Закону України "Про електронні довірчі послуги", а також п. 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082. 2. При усуненні невідповідностей відповідно до ч.9 ст. 26 Закону, учасник зобов'язаний виправити невідповідності шляхом завантаження уточнених або нових документів, які повинні відповідати вимогам тендерної документації, включаючи вимоги щодо накладення КЕП.
Відкриті торги
Консультація № 30/2022Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (Відповідь на запит 30/2022)
Суть питання: Чи потрібно накладати КЕП на документи, що подаються для усунення невідповідностей в тендерній пропозиції, якщо це вимагається тендерною документацією?
Висновки/Відповідь:
1. Замовник має право вимагати накладання КЕП на документи, що подаються у складі тендерної пропозиції, відповідно до ч.3 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), ч.5 ст. 22 Закону, Закону України "Про електронні довірчі послуги", а також п. 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082.
2. При усуненні невідповідностей відповідно до ч.9 ст. 26 Закону, учасник зобов'язаний виправити невідповідності шляхом завантаження уточнених або нових документів, які повинні відповідати вимогам тендерної документації, включаючи вимоги щодо накладення КЕП.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВ "ЮВІТЕК"
Тема розширена: усунення невідповідностей
Суть: Чи вважаються частиною тендерної пропозиції документи, які надані в складі усунення невідповідностей на виконання вимоги, та чи потрібно накладати КЕП (в Розділі "1. Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції" Замовником зазначено, що "Відповідно до ч.3 ст. 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".), якщо Замовником в Розділі "Інша інформація", що стосується означеного питання виклав вимогу наступним чином:
"1. Усунення невідповідностей учасником.
Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:
1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону;
2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити наступну інформацію:
1) перелік виявлених невідповідностей;
2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо яких виявлені невідповідності;
3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.
Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції.
Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або не виправлення учасниками виявлених невідповідностей.".
Номер відповіді: Відповідь на запит 30/2022
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Вимога до учасників щодо накладання електронного підпису (далі – КЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги", на документи (матеріали та інформацію), що надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель та що подаються у складі тендерної пропозиції установлюється замовником у тендерній документації відповідно до вимог частини третьої статті 12 Закону, частини п’ятої статті 22 Закону, а також пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082.
Отже, учасники мають обов’язково накладати КЕП на електронні документи.
Своєю чергою, при застосуванні механізму 24 годин на усунення невідповідностей згідно з нормою частини дев’ятої статті 26 Закону учасник процедури закупівлі має виправляти невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у його тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель так, щоб такі виправлення відповідали вимогам, встановленим в тендерній документації, у тому числі в частині, що стосується накладення КЕП.
Консультація
№ 69/2022
10.05.2026
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки 69/2022: Дозавантаження документів, не передбачених ч. 16 ст. 29 Закону Суть питання: Чи повинен замовник надавати 24 години на дозавантаження документів (технічні розрахунки, довідки згідно ч. 3 ст. 22 Закону), якщо вони відсутні в тендерній пропозиції, але необхідні для її відповідності вимогам тендерної документації, враховуючи, що ч. 16 ст. 29 Закону передбачає дозавантаження лише кваліфікаційних документів та документів, що підтверджують право на застосування преференцій? Висновки/Відповідь: Замовник НЕ повинен надавати 24 години на дозавантаження документів, які не є кваліфікаційними або підтверджуючими право на застосування преференцій, навіть якщо їх відсутність робить пропозицію невідповідною вимогам тендерної документації. Частина 16 статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі" чітко визначає перелік документів, які учасник має право дозавантажити протягом 24 годин. Додаткові технічні розрахунки, довідки, передбачені частиною третьою статті 22 Закону, до цього переліку не входять.
Відкриті торги
Консультація № 69/2022Огляд:
Консультація Мінекономіки 69/2022: Дозавантаження документів, не передбачених ч. 16 ст. 29 Закону
Суть питання:
Чи повинен замовник надавати 24 години на дозавантаження документів (технічні розрахунки, довідки згідно ч. 3 ст. 22 Закону), якщо вони відсутні в тендерній пропозиції, але необхідні для її відповідності вимогам тендерної документації, враховуючи, що ч. 16 ст. 29 Закону передбачає дозавантаження лише кваліфікаційних документів та документів, що підтверджують право на застосування преференцій?
Висновки/Відповідь:
Замовник НЕ повинен надавати 24 години на дозавантаження документів, які не є кваліфікаційними або підтверджуючими право на застосування преференцій, навіть якщо їх відсутність робить пропозицію невідповідною вимогам тендерної документації. Частина 16 статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі" чітко визначає перелік документів, які учасник має право дозавантажити протягом 24 годин. Додаткові технічні розрахунки, довідки, передбачені частиною третьою статті 22 Закону, до цього переліку не входять.
Суть питання:
Чи повинен замовник надавати 24 години на дозавантаження документів (технічні розрахунки, довідки згідно ч. 3 ст. 22 Закону), якщо вони відсутні в тендерній пропозиції, але необхідні для її відповідності вимогам тендерної документації, враховуючи, що ч. 16 ст. 29 Закону передбачає дозавантаження лише кваліфікаційних документів та документів, що підтверджують право на застосування преференцій?
Висновки/Відповідь:
Замовник НЕ повинен надавати 24 години на дозавантаження документів, які не є кваліфікаційними або підтверджуючими право на застосування преференцій, навіть якщо їх відсутність робить пропозицію невідповідною вимогам тендерної документації. Частина 16 статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі" чітко визначає перелік документів, які учасник має право дозавантажити протягом 24 годин. Додаткові технічні розрахунки, довідки, передбачені частиною третьою статті 22 Закону, до цього переліку не входять.
Повний текст документа:
Запит від: ЗАПИТ ВІД ЦЕНТР ПО НАРАХУВАННЮ ТА ЗДІЙСНЕННЮ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Тема розширена: розгляд та відхилення тендерних пропозицій
Суть: в ч. 16 ст. 29 Закону чітко визначені документи які учасник має право дозавантажити, а саме кваліфікаціні документи та щодо права підпусу. Якщо в пропозиції учасника відсутні і інші документи, технічні розрахунки, або довідки відповідно до частини третьої статті 22 Закону, ЧИ ПОВИНЕН ЗАМОВНИК ДАВАТИ 24 години на дозавантаження документів, якщо всеодно пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації.
Номер відповіді: Відповідь на запит 69/2022