<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" <b> Тема розширена:</b> Чи необхідно відміняти відкриті торги на підставі п.5 ст.28 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо за результатами аукціону із двох учасників одного відхиленно. <b>Суть питання:</b> Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів по антибіотикам на майданчику відбувся аукціон. До аукціону системою було допущено 2 учасника. Тендерним комітетом була проведена оцінка тендерної пропозиції Учасника №1 та її перевірка на відповідність вимогам тендерної документації. В процесі перевірки було виявлено, що пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації. Оцінка наступної тендерної пропозиції від Учасника №2 показала, що пропозиція повністю відповідає вимогам тендерної документації. Було створено Протокол розгляду, який оприлюднено на майданчику zakupki.prom.ua. При цьому електронною системою закупівель Учасника №2 автоматично було визначено переможцем відкритих торгів по антибіотикам та сформовано повідомлення про намір укласти договір. Однак в п.5 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначено, що «Якщо за результатами розгляду тендерних пропозицій до оцінки допущено тендерні пропозиції менше ніж двох учасників, процедура закупівлі відміняється». Просимо Вас надати роз’яснення щодо подальших дій тендерного комітету враховуючи вищевикладену ситуацію. Чи необхідно відмінити таку процедуру закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 52/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент фінансів Маріупольської міської ради <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору в допорогових закупівлях <b>Суть питання:</b> Сума закупівлі складає 199900грн на 35 одиниць товару. Найнижча ціна переможця 182800грн. Чи можна скласти додаткову угоду на збільшення кількості товару на суму різниці з метою повного використання виділених коштів? <b> Номер відповіді:</b> 53/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. При цьому Порядок здійснення допорогових закупівель затверджено Наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство "ПРОЗОРРО") від 13.04.2016 № 35. Виходячи зі змісту пункту 9.4 Порядку договір за результатами проведення допорогової закупівлі підписується між замовником та учасником, що пройшов етап кваліфікації та був визначений замовником як переможець закупівлі , поза електронною системою закупівель згідно чинного законодавства не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення рішення про переможця допорогової закупівлі. При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним (далі – ЦК України) та Господарським кодексами України (далі – ГК України). Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. При цьому підстави для зміни договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни  господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ житлово-комунального господарства та будівництва <b> Тема розширена:</b> Технічна помилка при формуванні звіту <b>Суть питання:</b> Доброго дня! На момент завершення торгів, після укладання договору з підрядчиком було виявлено розбіжність назви предмету закупівлі у договорі з назвою предмету закупівлі у звіті про результати проведення процедури закупівлі(UA-2016-08-25-00092-A), а саме у пункті 3 (конкретна назва предмету закупівлі) замість назви предмету закупівлі вказано "Закупівля здійснюється щодо предмету закупівлі в цілому". Дані розбіжності є перешкодою для казначейської служби, що здійснює фінансування за рахунок державних коштів. Чи можливо на сьогодні здійснити коригування звіту про результати проведення процедури з метою подальшого фінансування обєкту та виправлення допущеної технічної помилки. <b> Номер відповіді:</b> 54/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Частиною другою статті 19 Закону передбачено, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу. Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону. Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України. При цьому щодо аналогічного питання пропонуємо додатково ознайомитись із відповіддю, розміщеною за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4be5a8d6-0edc-4e0a-9d3b-da2a8cfaccdd&lang=uk-UA

1. Щодо договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону 2. Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю відповідно до частини четвертої статті 36 Закону 3. Щодо зменшення обсягів закупівлі 4. Щодо зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків 5. Щодо покращення якості предмета закупівлі 6. Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань 7. Щодо узгодженої зміни ціни в бік зменшення 8. Щодо зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів 9. Щодо зміни індексу споживчих цін, курсу іноземної валюти, біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів 10. Щодо продовження строку дії договору на початку наступного року --- Документ: 74f78d62-035d-4aac-bbd3-4f943062747a.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 №__________ На № ______________ від _____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо договорів про закупівлю, укладених до набрання чинності Закону Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України. Отже, якщо договір не припинив дію та зобов'язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов'язань має здійснюватись відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому. У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують аб 2. Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті. Ураховуючи, що така вказівка в Законі відсутня, дія цього Закону не поширюється на правовідносини суб'єктів сфери державних закупівель, які виникли до набрання чинності цього Закону. Таким чином, зміна істотних умов договорів про закупівлю, укладених за результатами процедур закупівель, проведених відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", може здійснюватись відповідно до умов, що були визначені у таких договорах відповідно до статті 40 указаного Закону, керуючись Цивільним та Господарським кодексами України. При цьому підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 Цивільного кодексу України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю відповідно до частини четвертої статті 36 Закону Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Так, статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди При цьому порядок зміни умов договору про закупівлю визначається замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому. Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами 3 аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у цій частині цієї статті Закону. Таким чином, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону. Щодо зменшення обсягів закупівлі Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. При цьому зазначаємо, що підстава для зменшення обсягів закупівлі не вичерпною. Разом з тим у разі зменшення обсягів закупівлі ціна договору про закупівлю зменшується в залежності від зміни таких обсягів. Щодо зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким залежності від коливання ціни на ринку сторони чином, у товару протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про 4 закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обгрунтованим та документально підтвердженим. Поряд з цим відповідно до Положення про Державну службу статистики України (далі — Держстат України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481, Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, одним з основних завдань якого є реалізація державної політики у сфері статистики. Держстат України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень. Утім перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним. Щодо покращення якості предмета закупівлі Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Таким чином, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку покращення якості предмета закупівлі за умови, що така зміна не призведе до зміни предмета закупівлі та відповідає тендерній документації в частині встановлення вимог та функціональних характеристик до предмета закупівлі і є покращенням його якості. 5 Разом з тим таке рішення приймається замовником самостійно з дотриманням законодавства та має бути обгрунтованим і документально підтвердженим. Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Разом з тим форма документального підтвердження об'єктивних обставин Законом не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому, замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства. Водночас, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку. Щодо узгодженої зміни ціни в бік зменшення Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг). При цьому сторони договору про закупівлю можуть внести зміни до договору у разі узгодженої зміни ціни в бік зменшення без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг, у тому числі за одиницю товару. У свою чергу, сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни, у тому числі у разі зменшення ціни за одиницю товару. 6 Щодо зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Ураховуючи, що зміна ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Щодо зміни індексу споживчих цін, курсу іноземної валюти, біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. При цьому статтею 14 Податкового кодексу України визначено, зокрема, що Platts - міжнародна, глобальна уніфікована система інформаційного моніторингу за динамікою ринку та ціноутворенням у галузі добувної та паливно-енергетичної промисловості. Показники Platts - індекси, що офіційно визначені світовим інформаційним агентством Platts та є базою для використання суб'єктами господарської діяльності. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону, може здійснюватись виключно у разі, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни. У зв'язку з тим, що зміни у вищезазначених випадках можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Разом з тим внесення змін до 7 договору про закупівлю повинно бути обгрунтованим та документально підтвердженим. При цьому пункти 1-7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі. Крім того, зазначаємо, що кожен з вищезазначених випадків застосовується у залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін до договору про закупівлю. Таким чином, внесення змін до договору про закупівлю повинно обгрунтованим та документально підтвердженим в кожному окремому випадку. бути Тому, звертаємо увагу, що одночасне застосування зазначених випадків не є можливим, оскільки одночасне внесення таких змін призведе до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках. Щодо продовження строку дії договору на початку наступного року Відповідно до частини п'ятої статті 36 Закону дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. При цьому необхідно зазначити, що норма частини п'ятої статті 36 Закону розповсюджується на договори про закупівлю, укладені з дотриманням вимог Закону. Крім того, ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку. У свою чергу, 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності). Разом з тим, оскільки правовим підґрунтям терміну "видатки" є бюджетне законодавство, зокрема Бюджетний кодекс України, обмеження частини п'ятої статті 36 Закону в контексті наявності затверджених в установленому порядку видатків 8 стосуються розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, які враховуються ними під час укладання відповідних додаткових угод в частині умов щодо виникнення платіжних зобов'язань замовника. Таким чином, норма частини п'ятої статті 36 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. У разі якщо замовником застосовано частину п'яту статті 36 Закону, тендерний комітет /уповноважена особа складає та затверджує річний план щодо закупівель, які планує провести без урахування обсягів, за якими виникли зобов'язання у зв'язку із продовженням строку дії договору про закупівлю у зазначеному випадку. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я. А. 596-67-31

1. Щодо надання узагальнених відповідей та консультацій --- Документ: c9c6366e-0845-44e6-8ac5-a2614b7e5ace.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ - (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 №__________ На № ______________ від _____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель повідомляє. У зв'язку із втратою чинності Закону України "Про здійснення державних закупівель" підстави для надання роз'яснень щодо застосування законодавства у сфері закупівель, безоплатної методологічної допомоги замовникам, відповідей на запити зацікавлених осіб у Мінекономрозвитку України, як Уповноваженого органу,відсутні. Водночас, 01.08.2016 введено в дію для всіх замовників Закон України "Про публічні закупівлі (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Так, відповідно до статті 8 Закону основними функціями Уповноваженого органу є, зокрема: забезпечення функціонування інформаційного ресурсу Уповноваженого органу, надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Відповідно пункту 10 частини першої статті 1 Закону інформаційний ресурс Уповноваженого Уповноважений орган та 2 на якому надаються безоплатні консультації з питань закупівель, доступ до якого здійснюється через мережу Інтернет. Таким чином, ознайомитись з узагальненими відповідями та/або отримати безоплатну консультацію рекомендаційного характеру з питань закупівель можна на офіційному веб-сайті Міністерства за адресою в мережі Інтернет www.me.gov.ua y рубриці "Публічні закупівлі". Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку Олександр СТАРОДУБЦЕВ Сороченко 596-67-24

1. Щодо подання документів тендерної пропозиції 2. Щодо застосування підстави для відміни торгів, визначеної абзацом шостим частини першої статті 31 Закону --- Документ: f225a5f5-0f7e-4196-afb7-975e0fb3e2d1.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 №__________ На № ______________ від _____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо подання документів тендерної пропозиції Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено. 2 У свою чергу, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов'язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Таким чином, завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, здійснюється учасниками саме до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Щодо застосування підстави для відміни торгів, визначеної абзацом шостим частини першої статті 31 Закону Відповідно до абзацу шостого частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги зокрема у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій. При цьому оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону (частина перша статті 28 Закону). У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. У зазначеному випадку оцінка тендерних пропозицій передує здійсненню розгляду тендерної пропозиції та проводиться автоматично за умови, що для участі в торгах подано дві і більше тендерні пропозиції. Таким чином, підстава для відміни торгів, передбачена абзацом шостим частини першої статті 31 Закону, у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій застосовується до закупівель очікувана вартість яких перевищує суму для товарів і послуг - 133 тисячі євро; для робіт – 5150 тисяч євро. 3 Разом з тим, у разі якщо очікувана вартість закупівель не перевищує суму для товарів і послуг - 133 тисячі євро; для робіт — 5150 тисяч євро, замовник може визначити переможцем учасника за умови, що залишилась одна тендерна пропозиція, яка відповідає всім критеріям та умовам, визначеним у тендерній документації та визнана найбільш економічно вигідною. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Ціон В.В. 596-67-24

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради <b> Тема розширена:</b> Звіт №-1 Торги <b>Суть питання:</b> Чи необхідно після втрати чинності від 01.08.2016 ЗУ "Про здійснення державних закупівель" подавати форму державного статистичного спостереження № 1-торги "Звіт про здійснення державних закупівель"? <b> Номер відповіді:</b> 50/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922 (далі – Закон № 922) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Натомість правові підстави для обліку державних закупівель шляхом збирання інформації за формою державного статистичного спостереження № 1-торги “Звіт про здійснення державних закупівель”, затвердженою наказом Державної служби статистики України  від 12.11.2014 № 334, визначені  Законом  України “Про державну статистику” , який, зокрема  регулює правові відносини в галузі державної статистики. Так, зокрема відповідно до статті 12 Закону  України “Про державну статистику” центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, який утворюється відповідно до статті 106 Конституції України, здійснює також облік державних закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та результати процедур закупівель, у тому числі торги (конкурсні торги), що не відбулися. У зв’язку із втратою чинності Закону України “Про здійснення державних закупівель” та  введенням для всіх замовників з 01.08.2016 в дію Закону України “Про публічні закупівлі” звітування щодо державних закупівель за формою державного статистичного спостереження № 1-торги, затвердженою наказом Державної служби статистики України від 12.11.2014 № 334, здійснюється стосовно закупівель, що проводилися згідно із Законом України “Про здійснення державних закупівель” та з урахуванням звітного періоду у поточному році. Разом з тим повідомляємо, що у Верховній Раді України зареєстрований проект Закону “Про внесення змін до деяких законів України, що регулюють державну статистичну діяльність” від 24.11.2015 № 3512, яким передбачається внесення змін до Закону України “Про державну статистику”, зокрема у частині першій статті 12 Закону абзац чотирнадцять виключити.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти і науки Сумської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підскажіть будь-ласка, у нас затверджено тендерний комітет у складі 7 чоловік. На сьогоднішній день 2 людини звільняється (одна людина звільнилася 17.10.2016 року, друга 25.10.2016) Чи потрібно наказом їх виводити із складу тендерного комітету. Якщо потрібно, то в нашому випадку можна їх вивести наказом від 26.10.2016 чи це повинно бути два накази від 18.10.2016 та від 26.10.2016? І ще питання: одна з цих людей, що звільняється голова тендерного комітету. Як швидко потрібно призначити нового голову, чи можна тимчасово його функції буде виконувати заступник до часу призначення нового голови? <b> Номер відповіді:</b> 51/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Виходячи зі змісту пункту 2.1. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затвердженого Наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника. До складу комітету входять не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Разом з тим, відповідно до пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 “Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади” накази    (розпорядження)    видаються     як     рішення організаційно-розпорядчого  чи нормативно-правового характеру.  За змістом управлінської  дії  накази  видаються  з  основних  питань діяльності  установи,  адміністративно-господарських  або кадрових питань. Ураховуючи викладене, зміни до складу тендерного комітету затверджуються рішенням замовника, оформленим наказом установи (організації, підприємства). При цьому, виходячи зі змісту статті 1 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗоТ України), КЗоТ України регулює трудові відносини всіх працівників, статтею 36 якого регулює питання припинення трудових відносин. Таким чином, оформлення наказу щодо зміни складу тендерного комітету здійснюється замовником з урахуванням дати припинення трудових відносин та з дотриманням вимог законодавства в цілому. Щодо питання 2 Виходячи зі змісту пункту 2.4. Примірного положення у разі відсутності голови комітету його обов'язки виконує заступник голови комітету (якщо призначено кількох заступників голови комітету, то голова визначає серед них виконуючого обов’язки голови комітету на період своєї відсутності). Таким чином, у разі відсутності голови комітету, його обов’язки виконує заступник голови комітету.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна медична установа "Обласна дитяча клінічна лікарня" <b> Тема розширена:</b> Продовження дії договорів укладених у лютому 2016 на І кв 2017 <b>Суть питання:</b> Чи можна продовжити на І кв. 2017 року дії договорів укладених у лютому 2016 році за результатами переговорної процедури із монополістами договори на закупівлю комунальних послуг ? <b> Номер відповіді:</b> 49/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Городищенське Районне територіальне медичне об'єднання" <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення звіту про укладені договори <b>Суть питання:</b> ст. 19 Конституції Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків комісія — постійно діюча комісія, що утворюється Уповноваженим органом з метою забезпечення здійснення авторизації електронних майданчиків, підготовки рішень, що мають рекомендаційний характер, щодо їх підключення/відключення до електронної системи закупівель, усунення технічних збоїв в електронній системі закупівель; ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі Украхни від 22.03.2016 № 490"Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" затверджено форму звіту про укладені договори. На сьогоднішній день оприлюднення звіту про укладені договори - це проведення "мінізакупівлі" (пройдення етапів закупівлі, викладення документів які не передбачені Законом), що суперечить вимогам ЗУ "Про публічні закупівлі" та ст. 19 Конституції України. Таким чином, замовники позбавлені можливості оприлюднити звіт про укладені договори в системі Прозоро відповідно до законодавства України. <b> Номер відповіді:</b> 47/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до абзацу п’ятого статті 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Форми документів у сфері публічних закупівель, зокрема форма звіту про укладені договори, відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою.

<b>Запит від:</b> Запит від Томашпільська селищна рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте будь-ласка рояснення. чи можна ставити електронний цифровий підпис селищного голови на закупівлі (відкриті торги)через електронний майданчик "Прозоро", чи то має бути підпис голови тендерного комітету? або ж головного бухгалтера, яка є членом тендерного комітету і в неї вже є еклектронний цифровий підпис. В нас відповідальний за закупівлю - тендерний комітет. хто може (яка посадова особа) накладати свій електронний цифровий підпис на закупівлі (відкриті торги)?. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 48/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку  від 18.03.2016 № 477, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника. При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі – Наказ), заповнення форм документів у сфері публічних закупівель здійснюється шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель та передбачає використання замовником електронного цифрового підпису. У свою чергу, згідно з абзацом дванадцятим частини першої статті 10 Закону відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи). Водночас частиною другою статті 11 Закону визначено, що положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” замовникам під час розроблення положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) рекомендовано керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим цим наказом (далі – Примірне положення). Положення про тендерний коміте т або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення). Відповідно до пункту 2.12 Примірного положення секретар комітету зокрема забезпечує розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики. Разом з тим, пунктом 2.4 Примірного положення визначено, що голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету . Таким чином, функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджуються рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від КП ШЕУ Соломянського району м. Києва <b> Тема розширена:</b> пункт 2 частини п'ятої ст.40 <b>Суть питання:</b> За результатами проведеної закупівлі за процедурою відкритих торгів укладено договір про закупівлю Товару-БензинуА-92 за ціною 18,18 грн. з ПДВ/літр. Під час виконання договірних зобов'язань на ринку відбулось подорожчаня бензину, про що Постачальник повідомим Замовникалистом та надав довідку ДП "Держзовнішінформ" з цінами від 20,71 грн з ПДВ/1 літр до 23,45грн з ПДВ/1 літр.Тобто ціна бензину зросла на 29 %. На підставі цієї довідки Змовник і Учасник уклали додаткову угоду на підвищення до 19,98 грн. з ПДВ/1 літр, і на наступний день ще одну - підвищення до 21,96 грн. з ПДВ/1 літр.(тобто в кожній угоді підняття ціни за 1 літр було в межах 10%). Проте обидва підвищення було зроблено виходячи з даних однієї вищезгаданої довідки, що підтверджує не коливання багаторазове, а одне зростання цін на ринку відповідного товару. Чи є дії Замовника стосовно підвищення ціни на бензин двічі (кожне в межах 10 %) порущенням, оскільки Замовник опирався на данні, вказані в одній довідці (зростання цін одразу на 29%)?Чи підвищення повинно відбуватись протягом більш довгого часового проміжку та для підтвердження повинні надаватись декілька довідок, кожна з яких повинна інформувати по ріст цін? Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 46/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься в листах від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”)  та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”) розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel, http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb