<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Благоустрій міста Ізюма" <b> Тема розширена:</b> Зміна джерел фінансування закупівлі <b>Суть питання:</b> 26 квітня 2016 року Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюма» уклало Договіру про закупівлю товарів № 1 від 26.04.2016 р. з переможцем процедури закпівлі щодо поставки пального. Відповідно до річного плану дана закупівля здійснювалась за принципом змішаного фінансування - частина коштів підприємства, а частина кошти місцевого бюджету. Тому у пункті вищенаведеного договору вказувалось, що фінансування закупівлі здійснюється коштами місцевого бюджету та власними коштами підприємство з визначенням конкретних сум фінансування. На теперішній час на підставі рішення Ізюмської міської ради Харківської області збільшено фінансування витрат підприємства на закупівлю пального, що призводить до змін пропорцій витрачання коштів на закупівлю пального при відсутності змін як об'ємів закупівлі, так і загальної ціни Договору. Просимо роз'яснити чи повинно КП “Благоустрій міста Ізюма” знов проводити процедуру торгів на закупівлію пального на додаткову суму фінансування, що була виділена з місцевого бюджету рішенням Ізюмської міської ради, або має право внести зміни до Договору про закупівлю товарів № 1 від 26.04.2016 р., укладеного з переможцем процедури закпівлі щодо поставки пального, в частині джерел фінансування закупівлі, а саме змінити в Договорі суми фінансування закупівлі за рахунок коштів місцевого бюджету (збільшити) та за рахунок власних коштів підприємства (зменшити) без зміни загальної ціни Договору. <b> Номер відповіді:</b> 25/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари; Відповідно до статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ураховуючи викладене, у разі зміни джерела фінансування за договором про закупівлю, укладеним замовником за результатами процедури закупівлі, зазначений договір є обов’язковим до виконання та не потребує проведення нової процедури закупівлі. У свою чергу, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 36 Закону. Так, статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. У свою чергу, підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 Цивільного кодексу України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Таким чином, норми частини четвертої статті 36 Закону застосовуються у разі зміни істотних умов договору про закупівлю. Водночас у випадку необхідності змін умов договору про закупівлю, які не є істотними для даного договору, сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Іванова Лариса Іванівна <b> Тема розширена:</b> Щодо оскарження процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Замовник відхилив тендерну пропозицію Учасника. Учасник подав до антимонопольного комітету оскаржувати це рішення. Замовник в той самий час розпочав ще одну процедуру закупівлі за тим самим предметом закупівлі. Питання: Чи має право Замовник одразу після відхилення розпочати нову процедуру з того самого предмету закупівлі? Чи зобов'язаний Замовник витримати терміни для оскарження і лише після цього розпочинати нову процедуру закупівлі? Яким чином діяти Замовнику якщо Антимонопольний комітет зобов'яже Замовника скасувати рішення щодо відхилення тендерної пропозиції Учасника, а вже розпочата нова процедура з того самого предмету закупівлі??? <b> Номер відповіді:</b> 23/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від   14.09.2016 No 3302-06/29640-06, в якому розглянуті питання зокрема планування замовником закупівель. Так, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. При цьому статтею 18 Закону встановлено, що у разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Крім того, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками , особами, яких вони стосуються. Таким чином, у разі якщо процедура закупівлі оскаржується, замовнику необхідно дотримуватись вимог статті 18 Закону, мети Закону та принципів за якими здійснюються закупівлі, встановлених статтею 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження потенційного кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від Міське комунальне підприємство "Вінницязеленбуд" <b> Тема розширена:</b> Відхилення пропозицій <b>Суть питання:</b> Учасником у подпній пропозиції зазаначається, що термін дії пропозиції становить 30 календарних днів з дати розкриття пропозицій. У Документації Замовника та у Законі зазначається, що строк дії пропозицій не менше ніж 90 днів. У даному випадку пропозиція відхиляється як така, що не відпдвідає кваліфікаційним вимогам? <b> Номер відповіді:</b> 21/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Разом з тим тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону. Водночас згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Таким чином, якщо строк дії тендерної пропозиції учасника не відповідає строку, встановленому у тендерній документації замовник відхиляє таку тендерну пропозицію, як таку, що не відповідає умовам тендерної документації.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти,молоді та спорту Богородчанської РДА <b>Суть питання:</b> Управління освіти, молоді та спорту Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області просить надати роз’яснення з наступного питання: 04 березня 2016року за результатами переговорної процедури нами було укладено договір з ТОВ «Біоальтернатива», код ЄДРПОУ 37582308 на закупівлю теплової енергії. Тариф на постачання 1ГКал становив – 1097,24 грн. без ПДВ згідно середньозваженого тарифу затвердженого Постановою НКРЕКП №906 від 19.12.2014року. 01 липня 2016 року зазначений учасник став платником ПДВ. Чи маємо ми право купляти, а учасник відповідно продавати теплову енергію вартістю 1316,69 грн.. за 1 ГКал з ПДВ(1097,24грн –ціна без ПДВ плюс 219,45грн.ПДВ(20%)).Чи зазначена ціна повинна бути погоджена з НКРЕКП? <b> Номер відповіді:</b> 22/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 6 частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок. Ураховуючи, що зміна ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. У свою чергу інформуємо, що відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України (далі – ДФС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює облік платників податків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням; забезпечує ведення обліку податків і зборів, платежів. Тому, з питання віднесення зміни системи оподаткування постачальника до зміни ставок податків і зборів, передбачених статтею 40 Закону, необхідно звернутись до вищезазначеної  служби. Разом з тим, оскільки відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, з питання необхідності погодження ціни на закупівлю теплової енергії, слід  звернутись до НКРЕКП.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області <b> Тема розширена:</b> Щодо зміни ціни за одиницю послуг <b>Суть питання:</b> Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області за результатами переговорної процедури закупівлі укладено в квітні п.р. договір з державним підприємством НАІС на закупівлю послуг щодо обробляння даних, розміщування інформації на веб-вузлах, щодо програмного застосування та інші послуги щодо забезпечення інформаційно-технологічною інфраструктурою, код Державного класифікатора продукції та послуг – 63.11.1 (ДК 021:2015 – 72315). Договором передбачено, що за кожну послугу внесення до державного реєстру даних нами сплачується 12 грн. 72 коп. В договорі прописано, що цей тариф встановлено наказом Міністерства юстиції України. 23.09.2016 Міністерством юстиції України видано наказ № 2779/5 про збільшення ціни за кожне внесення даних до Реєстру до 36,00 грн. Договором передбачено внесення 23584 рази даних до Реєстру, за 9 місяців внесено 19029 разів даних, залишок складає 4555 разів. Чи можна розглядати наказ Міністерства юстиції України, яким встановлено ціну за кожне внесення до державного реєстру інформації, таким, що встановлює регульований тариф в розумінні Закону Про здійснення державних закупівель? Які можуть бути подальші дії тендерного комітету: 1. Внести зміни в договір, збільшивши його ціну, не змінюючи кількість послуг, пропорційно до залишку кількості послуг, відповідно до вимог п. 7 ч. 5 ст. 40 Закону № 1197-VII(зміна ціни договору у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, посилаючись на п. 7 Перехідних положень нового Закону № 922-VIII? 2. розірвати договір та розпочати нову закупівлю? 3. внести зміни до пункту, де прописана ціна за одну послугу, зменшивши кількість послуг, не збільшуючи ціну договору та дочекатися виконання цього договору та виплату усієї грошової суми по ньому і лише потім провести нову закупівлю? І останнє: проводити закупівлю відповідно до процедури, визначеної Законом Про публічні закупівлі, або укласти прямий договір на допорогову суму, оскільки кошти на оплату цих послуг будуть додатковими і це вже буде новий предмет закупівлі? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 19/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель”, встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю (відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”)” за посиланнями (http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel та http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel&pageNumber=1 ) . Отже, відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (із змінами, внесеними згідно із Законом № 679-VIII від 15.09.2015) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зокрема зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю. У свою чергу, основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України “Про ціни і ціноутворення”.  Умови запровадження державних регульованих цін визначені статтею 12 Закону України “Про ціни і ціноутворення”. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини п’ятої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель”, може здійснюватись зокрема у разі застосування в договорі про закупівлю регульованих цін (тарифів). У зв’язку з тим, що зміни у вищезазначеному випадку можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Разом з тим внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Тульчинське лісомисливське господарство" <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування переговорної процедури у випадку відміни торгів через неявку учасників. <b>Суть питання:</b> Двічі проводилась процедура торгів на закупівлю послуг. Торги були "Відкриті" з поділом обєкту закупівель на лоти. Перший раз торги відмінено через відсутність учасників, другий раз було оголошено процедуру закупівлі та піднято вартість послуг (по окремих лотах. Інші критерії без змін). Аукціон відбувся лише по двох із девяти лотів. Чи має право замовник провести переговорну процедуру по лотам по яких не відбулись торги, відповідно до ст.35 Закону, якщо при другому аукціоні було піднято ціну лоту порівняно з першим, але учасники не заявились? Чи може бути піднята ціна лота від вартості закупівлі, оголошеної в тендерній документації, за переговорною процедурою? <b> Номер відповіді:</b> 16/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі  якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості  предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону. Пунктом 28 частини першої статті 1 визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі). При цьому замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій (абзац пятий частини першої статті 31 Закону). Таким чином, пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено випадку застосування переговорної процедури у разі якщо торги відмінено частково (за лотом).

<b>Запит від:</b> Запит від Луганський обласний центр зайнятості <b> Тема розширена:</b> оприлюднення додатку до річного плану <b>Суть питання:</b> Згідно зі ст. 4 Закону №922 від 25.12.2015(далі-Закон) «Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження». У Законі не встановлено прямої вимоги по оприлюдненню додатка до річного плану, якщо не плануються тендерні закупівлі. Крім того, в роз’ясненні МЕРТУ від 27.03.2015 №3302-05/9771-07 визначено, що додаток до річного плану складається у разі, якщо комітетом складено та затверджено річний план. Відповідно до п.2 Наказу МЕРТУ №490 від 22.03.16 в додаток до річного плану вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, визначених в абз.2,3 ч.1ст.2 Закону. Для нашої установи закон вступив в дію з 01.08.2016. Ми не будемо проводити в цьому році тендерні закупівлі, тобто річного плану в нас немає, проте ми проводимо допорогові закупівлі через систему «прозоро» або укладаємо прямі договори. Чи повинна установа по Закону № 922, не маючи річного плану, розміщувати на електронному майданчику додаток до річного плану чи все ж таки можна складати реєстр допорогових закупівель в довільній формі? <b> Номер відповіді:</b> 18/2016

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Харківській області <b> Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення сканкопії договору в "новій редакції" <b>Суть питання:</b> Після перевірки завантаженого договору про закупівлю (переговорна процедура - комунальні послуги)казначейство виявило деякі розбіжності завантаженого договору та сформованого електронною системою звіту. Казначейство відмовляється приймати договір на реєстрацію, аргументуя тим, що все повинно співпадати в договрі та в звіті. Для того щоб прийняти договір на реєстрацію казначейство вимагає внести виправлення в паперовий вигляд договору, згідно сформованого звіту, та ще раз оприлюднити сканкопію на веб-порталі Уповноваженого органу. Оскільки Законом не передбачена можливість заміни сканової копії договору та відповідний функціонал заміни документа не розроблений, казаначейство наполягає щоб зміни були оприлюднені через функцію "Робота з договором". Але такі зміни можуть бути внесені тільки у випадках, встановлених в пунктах 1-8 частини 4 статті 36 Закону. Правомірні будуть дії Замовника, якщо ми так зробимо вказавши один із пунктів, наприклад - "Заміна сторонніх показників (курсу, тарифів), хоча ми тільки створимо "нову редакцію договору"? Правомірні вимоги казначейства у цьому випадку? Який є законний шлях вирішення цієї проблеми? Дуже дякую, чекаю на відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 12/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Так, статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, статтею 36 Закону встановлено, що і стотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків , передбачених частиною четвертою цієї статті Закону. Разом з цим частиною другою статті 19 Закону передбачено, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу. Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону. Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наша підпорядкована організація нещодавно зіткнулася з проблемою невідповідності роботи веб-порталу вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), а саме: Організацією були оголошені відкриті торги (українські пороги), на участь у яких було подано дві тендерні пропозиції. Під час розгляду пропозицій було встановлено, що жодна з них не відповідає вимогам тендерної документації. Тендерним комітетом замовника було прийнято рішення про відміну торгів, яке у відповідності до частини третьї статті 31 Закону було подано на оприлюднення на веб-портал. Однак зазначене рішення не було оприлюднено на веб-порталі, прийшло наступне повідомлення "Ошибка публикации данных. Обратитесь в службу поддержки +380 800 500 011". Замовник звернувся до служби підтримки, де йому відповіли, що викласти зазначене рішення не можливо у зв'язку з тим, що система автоматично заблокувала закупівлю на 10 днів для можливого оскарження. На зауваження, що такими діями електронна ситема змушує замовника порушувати вимоги частити тертьої статті 31 Закону, де вказано, що рішення про відміну торгів повинно бути оприлюднене замовником в електронній системі протягом одного дня з дня прийняття такого рішення, фахівці техпідтримки відповіли, що блокування системи на 10 днів передбачено частиною другою статті 18 Закону. Проте у зазначеній частині мова йде виключно про можливість оскарження протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Тобто у випадку з відміною торгів без визначення переможця, зазначена умова не може застосовуватися. Просимо надати роз'яснення з приводу вищенаведеного та внести відповідні зміни до Закону. <b> Номер відповіді:</b> 13/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо виявлення неточностей у Законі та удосконалення застосування системи електронних закупівель. У зв’язку з цим надіслана інформація взята до відома та буде врахована в роботі.

<b>Запит від:</b> Запит від Покровська міська рада <b> Тема розширена:</b> Допорогові закупівлі <b>Суть питання:</b> Яким чином (в якому вигляді)оформлюється рішення замовника щодо відповідності пропозиції заявленим вимогам по допороговій закупівлі, якщо таку закупівлю проводе фактично одна людина (відповідальна особа)? <b> Номер відповіді:</b> 14/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35. Згідно з пунктом 9.3 Порядку якщо пропозиція учасника відповідає умовам допорогової закупівлі, замовник визначає такого учасника переможцем та публікує в системі скан-копію документа з відповідним рішенням. При цьому, оскільки Порядок не містить вимог щодо оформлення такого документа, замовник може складати його у довільній формі.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Васильківської місої ради <b> Тема розширена:</b> газ <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть будь-ласка, чи може наша організація проводити закупівлю природного газу (як товар) за переговорною процедурою, зважаючи на те, що згідно переліку суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензії на постачання природного газу по Київській області є ТОВ "Київоблгаз Збут". <b> Номер відповіді:</b> 15/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel. При цьому згідно зі статтею 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток та виключно у разі наявності підстав, визначених у частині другій цієї статті Закону. Разом з тим вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) відповідно до статті 11 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "спільне українсько-німецьке підприємство "Електронтранс" <b> Тема розширена:</b> Щодо участі у процедурі закупівлі консорціуму двох юридичних осіб <b>Суть питання:</b> Підприємство-резидент України планує брати участь у тендері в складі консорціуму з іноземною компанією (нерезидентом). Даний консорціум є новоствореною юридичною особою. Прошу Вас повідомити, чи буде враховуватися Замовником документально підтверджена інформація про відповідність кваліфікаційним критеріям, що передбачені ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», що буде надана одним із учасників Консорціуму (виконавцем робіт) від імені новоствореного Консорціуму. <b> Номер відповіді:</b> 11/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Частиною четвертою статті 118 Господарського кодексу України визначено, що об’єднання підприємств є юридичною особою. У свою чергу, консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність (частина четверта статті 120 Господарського кодексу України). Таким чином, у разі якщо учасником процедури закупівлі є консорціум, утворений відповідно до норм Господарського кодексу України, документальне підтвердження інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям може бути надане консорціумом щодо відповідності таким кваліфікаційним критеріям підприємством-учасником консорціуму та консорціум має документальне підтвердження того, що у підприємства-учасника консорціуму виникнуть обов’язки щодо виконання зобов’язань перед консорціумом у разі укладення договору за результатами процедури закупівлі. Водночас така можливість має бути передбачена в тендерній документації.