<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" <b>Суть питання:</b> Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" засноване на державній власності та належить до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України. Замовником робіт, які виконує Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" виступають регіональні управління Державної прикордонної служби України. Таким чином, Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" і регіональні управління Державної прикордонної служби України перебувають під контролем Адміністрації Державної Прикордонної служби України. Просимо дати роз'яснення, чи підлягає Державне підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" під умови афільованого підприємства зг.ст.1, розділу 1, пункту 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII як таке, що разом із замовником перебувають під контролем іншого суб'єкта господарювання. В разі підтвердження статусу Державного підприємства "Окрема будівельна дільниця ДПСУ", підприємства як афільованого, чи можливо зг. ст. 2, розділу 1, пункту 4 виконувати роботи, послуги, закупку товарів для Державної прикордонної служби україни, не застосовуючи ЗУ "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII. <b> Номер відповіді:</b> 82/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Так, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону, зокрема до замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Водночас з метою надання методологічної допомоги на офіційному веб-сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06  щодо здійснення закупівель замовниками та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Разом з тим дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання , додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами (пункт 1 частини четвертої статті 2 Закону). Діяльністю в окремих сферах господарювання є діяльність, що здійснюється в одній або декількох з сфер, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 Закону, виходячи зі змісту Закону. Таким чином, якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання , здійснює закупівлі товарів, робот і послуг, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами , то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 1 частини четвертої статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний інститут водного господарства та природокористування <b> Тема розширена:</b> Веб-портал Уповноваженого органу <b>Суть питання:</b> На веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель не має можливості за наслідками проведеної переговорної процедури вказувати переможців в розрізі лотів та відповідно підкріпляти укладені договори із переможцями (у випадках коли за кожним окремим лотом визначено різних переможців). Зокрема, у 2017 році буде застосуватись переговорна процедура на придбання послуг із електропостачання, яка у нашому випадку буде розподілена за лотами так як об'єкти географічно відділені і мають різних постачальників (монополістів) . Відповідно виникають питання, щодо заповнення форми на сайті, а саме не має можливості закріпити декілька договорів укладених з різними переможцями. <b> Номер відповіді:</b> 83/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. На даний момент в електронній системі закупівель (далі – система) реалізовано можливість здійснення закупівлі з визначеними частинами предмета закупівлі (лотами) в межах єдиної переговорної процедури. Інформацію про те, на яких електронних майданчиках реалізовано зазначену можливість, рекомендуємо уточняти у адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Воропай Тетяна Іванівна <b>Суть питання:</b> У грудні місяці держадміністрація Мелітопольського району направила мапіинобудівному заводу проект державного контракту на поставку в березні наступного року для потреб міста 20 одиниць дорожньо-ремонтних комбайнів. Завод відмовився підписати договір і повідомив державного замовника, що в листопаді він уклав договори з покупцями на продаж всіх комбайнів планово¬го виробництва і виконати замовлення зможе тільки через рік. Однак зва¬жаючи на те, що комунальним службам міста вкрай потрібні вказані машини, завод згоден випустити понад план 20 машин, але за умови, що замовник повністю забезпечить його всією необхідною сировиною і комплектуючими деталями і оплатить поставлені машини в іноземній валюті. Адміністрація міста звернулася до господарського суду з вимогою зобов'язати завод, який є монопольним виробником дорожньо-ремонтних ма¬шин, укласти державний контракт. Чи завод зобов`язаний приєдеуватись до даного контракту???? <b> Номер відповіді:</b> 84/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до абзацу другого частини першої  статті 1 Закону України “Про природні монополії” від 20.04.2000 № 1682-III (далі – Закон № 1682-III) природна монополія   -   стан   товарного  ринку,  при  якому задоволення попиту на цьому ринку  є  більш  ефективним  за  умови відсутності   конкуренції   внаслідок  технологічних  особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю  товару  в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги),  що виробляються  суб'єктами  природних  монополій,  не можуть  бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами),  у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку  менше  залежить  від зміни  цін  на  ці  товари  (послуги),  ніж  попит  на інші товари (послуги). Згідно з абзацом четвертим частини першої  статті 1 Закону № 1682-III суб'єкт   природної   монополії   -   суб'єкт  господарювання (юридична   особа)   будь-якої   форми  власності,  який  виробляє (реалізує)  товари  на  ринку,  що  перебуває  у  стані  природної монополії. Крім того, згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1682-III зведений  перелік  суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним  комітетом  України на підставі реєстрів суб’єктів природних  монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у  сфері  комунальних послуг,  а  в  інших  сферах,  в яких діють суб’єкти    природних монополій,   -   національними   комісіями регулювання  природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої  влади,  що здійснюють  функції  такого регулювання до створення  зазначених комісій. При цьому, відповідно до статті 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Разом з тим, статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» <b> Тема розширена:</b> Необхідність доповнити Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» <b>Суть питання:</b> Прохання (бажано до 01.01.2017 року) провести доповнення та виправлення Національного класифікатору України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», оскільки він майже не містить номенклатуру властиву для машинобудівних підприємств, яка наявна в ДК 016-2010 та закуповується нашим підприємством. В класифікаторі ДК 021:2015: • Відсутній поділ сталей за їх сортаментом, розмірами та властивостями: леговані, вуглецеві, нержавкі, холодного/гарячого катання. Замість окремих шести кодів - 24.10.2; 24.10.3; 24.10.4; 24.10.5; 24.10.6; 24.10.7 (що маються у ДК 016-2010) наявний лише один код «Сталь, - 14622000-7» ; • Кольорові метали не мають напівфабрикатів і сплавів лише сам метал, окрім того за четвертим знаком вони всі також входять до одного коду «Залізо, свинець, цинк, олово та мідь - 14710000-1»; • Відсутній метал вісмут; • Відсутній металообробний інструмент – мітчики, плашки, зенкера, пластини твердосплавні, полотна пилок до верстатів, відсутній вимірювальний слюсарний інструмент – мікрометри, штангенциркулі і т.п. Стоматологічні ж та інші медичні інструменти, музичні та інструменти перукарень займають до 50 строчок; • Замість трьох кодів по різним видам підшипників та їх частинам 28.15.1; 28.15.2; 28.15.1 - лише один «Вальниці - 44440000-6»; • Перевезення вантажів передбачене лише морським транспортом (60640000-6), а послуги з перевезення вантажів автомобільним, повітряним та залізничним транспортом відсутні; • Відсутні послуги з просушування деревини; • Відсутні послуги з оренди та лізингу різних видів транспорту; • Відсутні тканини, стрічки, нитки та вироби зі скловолокна. <b> Номер відповіді:</b> 71/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформуємо, що деякі питання стосовно визначення предмета закупівлі висвітлені в листі від 20.01.2016 № 3302-06/1430-06 “Щодо внесених змін до Порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=ListiInformativnogoKharakteru&pageNumber=2

<b>Запит від:</b> Запит від Управління обласної ради з майнових відносин <b>Суть питання:</b> У додатку до річного плану закупівель складеному до набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" відповідно до ст. 4 Закону України "Про здійснення публічних закупівель" були передбачені кошти на виконання робіт з капітального ремонту. Відповідно до додатку у липні 2016 року було укладено договори про закупівлю без застосування процедур закупівель, оскільки вартість робіт не перевищувала суми визначені в статті 2 Закону. В листопаді Замовник отримав додаткове фінансування на виконання капітального ремонту за тим самим обєктом. Питання: яким чином Замовник повинен відобрадати кошти в плані закупівель і чи потрібно нам проводити прорцедуру закупівель якщо сума фінансування перевищує 50 тис. грн, але загальна вартість робіт не перевищує 1 500 000 грн. <b> Номер відповіді:</b> 72/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, які містять відповіді на питання, зазначені у зверненні.

<b>Запит від:</b> Запит від 6 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області <b>Суть питання:</b> Добрий день! Така ситуація, ми провели відкриті торги на бензин та ДТ(це одна закупівля 736 000грн.(лот 1-бензин(552000грн), лот 2-ДТ(184000грн.)), в результаті процедури закупівлі зекономлено 56122гривні. Чи можна тепер ці кошти витратити на бензин шляхом проведення допорогової закупівлі???( чи раз уже був тендер то й інші закупівлі бензину повині проходити через відкриті торги??) Дякую <b> Номер відповіді:</b> 73/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=ListiInformativnogoKharakteru.

<b>Запит від:</b> Запит від виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області <b> Тема розширена:</b> порушення термінів поставки товару, передбачених конкурсними умовами та договором <b>Суть питання:</b> Доборого дня. Просимо надати роз’яснення з наступного питання: Виконавчим комітетом Обухівської міської ради проведено відкриті торги на закупівлю товару : код ДК 016:2010- 29.10.5, Автомобілі спеціальної призначеності, Код ДК 021:2015- 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (Вакуумно підмітально прибиральна машина DULEVO 5000 Evolution або еквівалент), за результатами яких визначено переможця та укладено договір. Відповідно до умов конкурсу та укладеного договору : Строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг: не пізніше 30 календарних днів з моменту подання Замовником Учаснику - переможцю Замовлення на поставку. Дану вимогу учасник переможець не виконав, на лист-замовлення про поставку товару не відповів. Лише через два місяці від дати замовлення повідомив про те, що у зв’язку з тим, що даний автомобіль знаходиться на ремонтній базі за кордоном, орієнтовна можлива дата поставки ще через місяць(орієнтовно на 90 день після замовлення на поставку ). Просимо надати роз’яснення які дії виконкому та конкурсного комітету будуть відповідати чинному законодавству, та не потягнуть за собою адміністративної відповідальності та фінансового порушення: розірвання договору, як такого, виконання якого не відповідає конкурсним та договірним умовам, чи правомірним буде погодитися на прохання учасника –переможця не розривати договір і придбати автомобіль (з порушенням учасником строку поставки), та якими статтями Закону необхідно керуватися у даному випадку . Дякуємо за відповідь . <b> Номер відповіді:</b> 74/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.36 Закону). При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Водночас відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому випадки зміни істотних умов договору про закупівлю встановлені статтею 36 Закону. Так, зокрема пунктом 4 частини четвертої статті 36 Закону визначено, що одним із випадків зміни істотних умов договору про закупівлю є продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження , у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Поряд з цим відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України, частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії (частина перша статті 6 Господарського процесуального кодексу України). Порядок і строки  пред’явлення претензії визначені статтями 6-8 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, для вирішення питання сторонам  необхідно керуватись умовами договору та відповідними положеннями Цивільного та Господарского кодексів України.

<b>Запит від:</b> Запит від 30828120 <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості заміни файлу pdf ( укладеного договору) до накладення ЕЦП <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Нещодавно виникла абсолютно безглузда ситуація. Після завершення закупівлі нами було опубліковано підписаний договір в електронну ситему, як це передбачено законом. Однак, в силу певних обставин (зависання сервісу) випадково після декількох спроб було підкріплено договір до ЛОТу який відноситься до цієї ж закупівлі але до іншого ЛОТу, але відмінити таку дію як виявилося уже не можливо. Користувачам системи необхідно надати можливість робити поверталні кроки принаймі до накладення ЕЦП. По - перше система ще удосконалена і вииникають технічні проблеми, по - друге якщо система і надалі удосконалюється, невже не можна надати розширений функціонал? В будь якому випадку усізамовники повинні дотримуватись законодавства і в терміни оприлюднювати інформацію. Однак система не дає права на банальну помилку. <b> Номер відповіді:</b> 75/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо виявлення неточностей у Законі та удосконалення застосування системи електронних закупівель. У зв’язку з цим надіслана інформація взята до відома та буде врахована в роботі.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний інститут водного господарства та природокористування <b> Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення звіту про укладені договори відповідно вимог ч.4. ст. 1 Закону <b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.03.2016 № 454 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”. Відповідно вимог ч.4. ст. 1 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Враховуючи вищевказані положення нормативно-правових актів чи необхідно замовнику оприлюднювати звіт про укладені договори у випадках придбання товарів (послуг) протягом року у різних постачальників в межах третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, якщо загальна сума закупівель перевищує 50 тис. грн. Наприклад: у березні було придбано у Постачальника 1 папір формату А4 на суму 30 тис. грн., у вересні для потреб установи придбано у Постачальника 2 папір формату B5 на суму 18 тис. грн., у жовтні у Постачальника 3 придбано паперу формату А1 на суму 4 тис. грн. Предмет закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі та ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” у всіх трьох випадках був 30197630-1, загальна сума закупівлі склала 52 тис. грн. Чи потрібно у вказаному випадку оприлюднювати звіт про укладені договори у відповідності до ч.4. ст. 1 Закону, якщо потрібно, то чи всі вказані договори відображати у звіті, чи останній, відповідно до якого закупівля по вказаному предмету перевищила 50 тис. грн. <b> Номер відповіді:</b> 76/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Національний інститут водного господарства та природокористування <b> Тема розширена:</b> Щодо діяльності тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Згідно з ч. 5 ст. 55 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Чи можуть відокремлені підрозділи без права юридичної особи мати право створювати власний тендерний комітет, проводити закупівлі товарів, робіт і послуг для власних потреб в тому випадку, якщо це право передбачено в Положенні про цей структурний підрозділ, а їх керівники мають право на укладення договорів, підпису фінансових документів від імені головної організації. Крім того, кожному відокремленому підрозділу без статусу юридичної особи, кошторис доходів і видатків затверджує Міністерство (головний розпорядник коштів), а не головна організація, видатки та доходи по яких, не входять у затверджений Міністерством кошторис головної організації. Річні плани закупівель відповідно формуються в межах кошторисних призначень (окремо за кожним затвердженим кошторисом). Також, слід зазначити, що коди програмної класифікації видатків головної організації та відокремлених підрозділів різні: у нашому випадку головна організація фінансується за КПКВ 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ та ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики», а відокремлені підрозділи за КПКВ 2201150 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами І та ІІ рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики». <b> Номер відповіді:</b> 77/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Національний інститут водного господарства та природокористування <b> Тема розширена:</b> Не має можливості за наслідками проведеної переговорної процедури вказувати переможців в розрізі лотів <b>Суть питання:</b> На веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель не має можливості за наслідками проведеної переговорної процедури вказувати переможців в розрізі лотів та відповідно підкріпляти укладені договори із переможцями (у випадках коли за кожним окремим лотом визначено різних переможців). Зокрема, у 2017 році буде застосуватись переговорна процедура на придбання послуг із електропостачання, яка у нашому випадку буде розподілена за лотами так як об'єкти географічно відділені і мають різних постачальників (монополістів) <b> Номер відповіді:</b> 78/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. На даний момент в електронній системі закупівель (далі – система) реалізовано можливість здійснення закупівлі з визначеними частинами предмета закупівлі (лотами) в межах єдиної переговорної процедури. Інформацію про те, на яких електронних майданчиках реалізовано зазначену можливість, рекомендуємо уточняти у адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Штепа Каріна Олексіївна <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь-ласка, в ЗУ "Про публічні закупівлі" у ст.17 ч.3 вказано переможець повинен протягом 5 днів надати замовнику справку про несудимість та справку про відсутність заборгованості. Але за ЗУ "Про персональні дані" справка про несудимість робиться до 10 днів, а справка про відстуність заборгованості дійсна всього 10 днів. Як прорахувати дату коли потрібно звернутись щоб встигнути подати вказані справки чинні на дату подачі? <b> Номер відповіді:</b> 68/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом другим частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим  вимогам згідно із законодавством. Відповідно до частини третьої статті 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Таким чином, перелік документів, якими переможець повинен підтвердити свою відповідність вимогам, які встановлені статтею 17 Закону, та зокрема вимоги щодо терміну видачі зазначених документів, визначаються замовником самостійно, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Разом з тим кожна фізична/юридична особа має право звернення за роз’ясненням щодо положень тендерної документації , виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону. Крім того, за результатами звернень замовник має право внести зміни до тендерної документації. З огляду на викладене, щодо вимог конкретної тендерної документації рекомендуємо звертатись безпосередньо до замовника.