Новини Мінекономіки
Консультація
№ 133/2016
22.11.2016
Переговорна процедура закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи може замовник перенести дату переговорної процедури закупівлі на прохання учасника? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) (не вказано номер та дату) визначає правові засади публічних закупівель. * Переговорна процедура закупівлі є винятком (ч. 1 ст. 35 Закону). * Рішення про намір укласти договір приймається за результатами переговорів (ч. 3 ст. 35 Закону). Повідомлення про намір оприлюднюється протягом одного дня. * Оскільки Закон не регулює порядок проведення переговорів, замовник самостійно вирішує питання перенесення дати.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 133/2016Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи може замовник перенести дату переговорної процедури закупівлі на прохання учасника?
Висновки/Відповідь:
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) (не вказано номер та дату) визначає правові засади публічних закупівель.
Переговорна процедура закупівлі є винятком (ч. 1 ст. 35 Закону).
Рішення про намір укласти договір приймається за результатами переговорів (ч. 3 ст. 35 Закону). Повідомлення про намір оприлюднюється протягом одного дня.
Оскільки Закон не регулює порядок проведення переговорів, замовник самостійно вирішує питання перенесення дати.
Суть питання: Чи може замовник перенести дату переговорної процедури закупівлі на прохання учасника?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне територіальне управління юстиції у Луганській області
<b>Суть питання:</b> Замовником було направлено запрошення на участь у переговорній процедурі.На дату проведення переговорів учасник надав лист, у якому просить перенести проведення переговорів на іншу дату та направити щодо цього повідомлення про намір перенести/скасувати вказану закупівлю письмово. Підкажіть будь-ласка, які мають бути дії Замовника у цій ситуації?
<b>
Номер відповіді:</b> 133/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником
після проведення переговорів
з одним або кількома учасниками.
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов'язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення (частина третя статті 35 Закону).
Таким чином, оскільки Закон не регулює порядок проведення переговорів, замовник самостійно приймає рішення щодо перенесення дати проведення переговорів.
Консультація
№ 134/2016
22.11.2016
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 134/2016 щодо застосування переговорної процедури (п.4 ч.2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі"): Суть питання: Чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо тендер двічі відмінено, але не через відсутність достатньої кількості учасників (абз. 5 ч. 1 ст. 31), а через відхилення всіх тендерних пропозицій (абз. 6 ч. 1 ст. 31)? Висновки/Відповідь: Переговорна процедура закупівлі згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” може бути застосована лише у випадку, коли замовником двічі відмінено відкриті торги саме через підставу, передбачену абз. 5 ч. 1 ст. 31 Закону, тобто через подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій (або менше трьох у разі рамкової угоди з кількома учасниками). Якщо торги відмінено з інших підстав, наприклад, відхилення всіх пропозицій (абз. 6 ч. 1 ст. 31), то підстав для застосування п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону немає.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 134/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 134/2016 щодо застосування переговорної процедури (п.4 ч.2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі")
Суть питання: Чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо тендер двічі відмінено, але не через відсутність достатньої кількості учасників (абз. 5 ч. 1 ст. 31), а через відхилення всіх тендерних пропозицій (абз. 6 ч. 1 ст. 31)?
Висновки/Відповідь:
Переговорна процедура закупівлі згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” може бути застосована лише у випадку, коли замовником двічі відмінено відкриті торги саме через підставу, передбачену абз. 5 ч. 1 ст. 31 Закону, тобто через подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій (або менше трьох у разі рамкової угоди з кількома учасниками). Якщо торги відмінено з інших підстав, наприклад, відхилення всіх пропозицій (абз. 6 ч. 1 ст. 31), то підстав для застосування п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону немає.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління з питань транспортного забезпечення та звязку Запорізької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п.4 ч.2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> п. 4) ч.2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі" - якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Якщо тендер був двічі відмінено по абз. 6 ч.1 ст 31 ЗУ - відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом, а саме в першому тендері відхилині всі пропозиції, а вдругому тендері відхилино два переможця, чи має право замовник застосувати переговорну процедуру?
<b>
Номер відповіді:</b> 134/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Так, пунктом 4 частини другої статті 35 Закону передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер
через відсутність достатньої кількості учасників
, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Разом з цим згідно з абзацом п’ятим частини першої статті 31 Закону
замовник відміняє торги у разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій
, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій.
Таким чином, правові підстави для застосування замовником переговорної процедури закупівлі у відповідності до пункту 4 частини другої статті 35 Закону виникають лише у разі,
якщо
замовником було двічі відмінено тендер через те, що
для участі у торгах в обох випадках було подано менше двох тендерних пропозицій.
Консультація
№ 135/2016
22.11.2016
Виконання договору
Консультація № 135/2016 щодо подовження терміну дії тендерного договору: Суть питання: Чи може замовник подовжити термін дії тендерного договору на наступний рік, якщо в поточному році не вибрана повністю сума договору через відсутність фінансування? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. * Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (в частині “Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань”), доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Виконання договору
Консультація № 135/2016Огляд:
Консультація № 135/2016 щодо подовження терміну дії тендерного договору
Суть питання: Чи може замовник подовжити термін дії тендерного договору на наступний рік, якщо в поточному році не вибрана повністю сума договору через відсутність фінансування?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо подовження терміну дії тендерного договору
<b>Суть питання:</b> Чиможе замовник подовжити термін дії тендерного договоруна наступний рік, якщо в поточному році не вибрана повністю сума договору через відсутність фінансування підприємства, якщо так, то на який термін?
<b>
Номер відповіді:</b> 135/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (в частині “Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань”) за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Консультація
№ 136/2016
22.11.2016
Планування закупівель
Суть питання: Відображення в річному плані закупівель (2017 рік) продовження договору (згідно ст. 40 Закону України №1197-VII) на 20% від суми договору, укладеного в попередньому році. Чи потрібно відображати ці 20% в річному плані або додатку до нього? Висновки/Відповідь: * Закупівлі здійснюються відповідно до річного плану (частина перша статті 4 Закону). * За складання та затвердження річного плану відповідає тендерний комітет (частина третя статті 11 Закону). * Закони та нормативно-правові акти не містять вимог щодо відображення в річному плані закупівель (додатку до річного плану) інформації щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, у випадках, передбачених зазначеними законами. * Якщо застосовано частину шосту статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель”, тендерний комітет складає і затверджує річний план щодо закупівель, які планує провести, без урахування обсягів, за якими виникли зобов’язання у зв’язку із продовженням строку дії договору про закупівлю у зазначеному випадку.
Планування закупівель
Консультація № 136/2016Огляд:
Суть питання:
Відображення в річному плані закупівель (2017 рік) продовження договору (згідно ст. 40 Закону України №1197-VII) на 20% від суми договору, укладеного в попередньому році. Чи потрібно відображати ці 20% в річному плані або додатку до нього?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо річного плану закупівель та додатку донього
<b>Суть питання:</b> Якщо замовник подовжує термін дії договору відповідно до ст.40 (договір укладений відповідно до Закону України №1197-VII ), то яким чином це відображати в річному плані закупівель. Чи потрібно відображати 20% від суми договору в річному плані закупівель на 2017р., чи в додатку до річного плану?
<b>
Номер відповіді:</b> 136/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, Закон України “Про здійснення державних закупівель”, який встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, втратив чинність на підставі Закону.
Відповідно до частини шостої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель” дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет.
Разом з тим вищевказані закони, а також нормативно-правові акти, прийняті для реалізації положень указаних законів, не містять вимог щодо відображення в річному плані закупівель (додатку до річного плану) інформації щодо зміни істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених зазначеними законами.
Отже, у разі якщо замовником застосовано частину шосту статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель”, тендерний комітет складає і затверджує річний план щодо закупівель, які планує провести, без урахування обсягів, за якими виникли зобов’язання у зв’язку із продовженням строку дії договору про закупівлю у зазначеному випадку.
Консультація
№ 137/2016
22.11.2016
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 137/2016 щодо тендерного договору: Суть питання: Чи може Замовник використовувати тендерний договір, укладений в поточному році, в наступному році, якщо його не було вибрано на всю суму через відсутність фінансування? Як це відобразити в річному плані на наступний рік? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" (в частині “Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань”), що розміщений за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc. 2. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану (частина перша статті 4 Закону України “Про публічні закупівлі”). 3. Відповідальним за складання та затвердження річного плану є тендерний комітет (частина третя статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”). 4. Закон України “Про публічні закупівлі” та інші нормативно-правові акти не містять вимог щодо відображення в річному плані закупівель інформації про зміни істотних умов договору про закупівлю, передбачених Законом. 5. Річний план складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, без урахування зобов'язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 137/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 137/2016 щодо тендерного договору
Суть питання: Чи може Замовник використовувати тендерний договір, укладений в поточному році, в наступному році, якщо його не було вибрано на всю суму через відсутність фінансування? Як це відобразити в річному плані на наступний рік?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" (в частині “Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань”), що розміщений за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
2. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану (частина перша статті 4 Закону України “Про публічні закупівлі”).
3. Відповідальним за складання та затвердження річного плану є тендерний комітет (частина третя статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”).
4. Закон України “Про публічні закупівлі” та інші нормативно-правові акти не містять вимог щодо відображення в річному плані закупівель інформації про зміни істотних умов договору про закупівлю, передбачених Законом.
5. Річний план складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, без урахування зобов'язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо тендерного договору
<b>Суть питання:</b> Якщо Замовником було укладено тендерний договір в поточному році, але через відсутність фінансування договір не вибрано на всю суму. Чи може Замовник працювати по цьому договору в наступному році ? Якщо так, то як його відображати в річному плані на наступний рік?
<b>
Номер відповіді:</b> 137/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (в частині “Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань”) за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет.
Разом з тим Закон, а також нормативно-правові акти, прийняті для реалізації положень Закону, не містять вимог щодо відображення в річному плані закупівель (додатку до річного плану) інформації щодо зміни істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених Законом.
При цьому річний план складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов”язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.
Новина
№ 3302-06/37709-06
22.11.2016
Щодо застосування переговорної процедури
Мінекономіки у листі № 3302-06/37709-06 від 22.11.2016 надало роз'яснення щодо застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Міністерство наголошує, що переговорна процедура є винятком і може бути застосована лише за наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону. Замовник самостійно визначає перелік документів, що підтверджують наявність умов для застосування переговорної процедури згідно з частиною другою статті 35 Закону, враховуючи предмет закупівлі (визначений відповідно до наказу Мінекономрозвитку № 454 від 17.03.2016) та умови для її застосування. Обґрунтування застосування переговорної процедури зазначається у пункті 14 Повідомлення про намір укласти договір, форма якого затверджена наказом Мінекономрозвитку № 490 від 22.03.2016. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ підкреслив, що у випадку відсутності умов для застосування переговорної процедури, закупівля повинна здійснюватися з використанням однієї з конкурентних процедур.
Щодо застосування переговорної процедури
Документ № 3302-06/37709-06Огляд:
Мінекономіки у листі № 3302-06/37709-06 від 22.11.2016 надало роз'яснення щодо застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Міністерство наголошує, що переговорна процедура є винятком і може бути застосована лише за наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону.
Замовник самостійно визначає перелік документів, що підтверджують наявність умов для застосування переговорної процедури згідно з частиною другою статті 35 Закону, враховуючи предмет закупівлі (визначений відповідно до наказу Мінекономрозвитку № 454 від 17.03.2016) та умови для її застосування. Обґрунтування застосування переговорної процедури зазначається у пункті 14 Повідомлення про намір укласти договір, форма якого затверджена наказом Мінекономрозвитку № 490 від 22.03.2016. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ підкреслив, що у випадку відсутності умов для застосування переговорної процедури, закупівля повинна здійснюватися з використанням однієї з конкурентних процедур.
Замовник самостійно визначає перелік документів, що підтверджують наявність умов для застосування переговорної процедури згідно з частиною другою статті 35 Закону, враховуючи предмет закупівлі (визначений відповідно до наказу Мінекономрозвитку № 454 від 17.03.2016) та умови для її застосування. Обґрунтування застосування переговорної процедури зазначається у пункті 14 Повідомлення про намір укласти договір, форма якого затверджена наказом Мінекономрозвитку № 490 від 22.03.2016. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ підкреслив, що у випадку відсутності умов для застосування переговорної процедури, закупівля повинна здійснюватися з використанням однієї з конкурентних процедур.
Повний текст документа:
1. Щодо обґрунтування застосування переговорної процедури
--- Документ: 07fc31b9-0568-4a97-aeb8-2dc21f7887a3.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ Ії ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р.
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства та
інші суб'єкти сфери публічних
закупівель
Щодо застосування переговорної процедури
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення
суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері
закупівель повідомляє.
Закон України "Про публічні закупівлі (далі - Закон) установлює правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення
потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета
закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч
гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в
окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару
(товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт -
5 мільйонів гривень.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура
закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно
до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення
переговорів з одним або кількома учасниками.
2
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі
наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону.
Разом з тим за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками)
замовник приймає рішення про намір укласти договір (частина третя статті 35
Закону).
Форму повідомлення про намір укласти договір під час застосування
переговорної процедури (далі - Повідомлення) затверджено наказом
Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у
сфері публічних закупівель".
У свою чергу, в пункті 14 Повідомлення замовник зазначає обгрунтування
застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні,
технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування
процедури закупівлі).
У залежності від предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно
до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом
Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, та умови для застосування переговорної
процедури закупівлі, замовник самостійно визначає документи, зокрема експертні,
нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування
переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону.
Таким чином, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35
Закону, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.
В іншому випадку закупівля здійснюється відповідно до Закону, шляхом
застосування однієї з конкурентних процедур закупівель.
При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або
уповноважена особа (особи), зокрема здійснює вибір процедури закупівлі.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права,
носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту
регулювання державних закупівель
Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ
Анна ТОВКАЙ 596-68-46
Новина
№ 3302-06/37708-07
22.11.2016
Щодо визначення предмета закупівлі
Мінекономрозвитку України надало роз'яснення щодо визначення предмета закупівлі з 01 січня 2017 року відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Згідно з роз'ясненнями, замовники повинні визначати предмет закупівлі товарів і послуг, керуючись пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та національним класифікатором України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника, як це передбачено Порядком визначення предмету закупівлі, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Наголошено на неприпустимості умисного поділу предмета закупівлі з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону, відповідно до статті 2 Закону. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку Олександр Стародубцев повідомив, що міністерство працює над внесенням змін до Порядку в частині конкретизації показника Єдиного закупівельного словника.
Щодо визначення предмета закупівлі
Документ № 3302-06/37708-07Огляд:
Мінекономрозвитку України надало роз'яснення щодо визначення предмета закупівлі з 01 січня 2017 року відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Згідно з роз'ясненнями, замовники повинні визначати предмет закупівлі товарів і послуг, керуючись пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та національним класифікатором України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника, як це передбачено Порядком визначення предмету закупівлі, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Наголошено на неприпустимості умисного поділу предмета закупівлі з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону, відповідно до статті 2 Закону. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку Олександр Стародубцев повідомив, що міністерство працює над внесенням змін до Порядку в частині конкретизації показника Єдиного закупівельного словника.
Наголошено на неприпустимості умисного поділу предмета закупівлі з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону, відповідно до статті 2 Закону. Директор департаменту регулювання державних закупівель Мінекономрозвитку Олександр Стародубцев повідомив, що міністерство працює над внесенням змін до Порядку в частині конкретизації показника Єдиного закупівельного словника.
Повний текст документа:
1.Щодо визначення предмета закупівлі з 01.01.2017
2.Щодо заборони умисного поділу предмета закупівлі
--- Документ: 780db7bb-c5c3-4e1f-b846-748d88bf2b48.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81
Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596
№__________ На № ______________ від _____________
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства та інші
суб'єкти сфери публічних закупівель
Щодо визначення предмета закупівлі
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення
щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель повідомляє.
Закон України "Про публічні закупівлі (далі - Закон) установлює правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення
потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі
визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом
Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок). Так, Порядком
установлено, що положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу II Порядку
застосовуються з 01 січня 2017 року.
Відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку
предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32
частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України
ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства
економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749
(далі - Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої - п'ятої цифр
основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за
четвертою цифрою закупівельного словника
2
обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання
послуг.
Водночас виходячи зі змісту статті 2 Закону замовник не має права ділити
предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих
торгів або застосування цього Закону.
З огляду на викладене, з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг
визначатиметься замовником з дотриманням вимог Закону, ураховуючи при цьому,
що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель
створення конкурентного середовища, за показниками або третьої, або четвертої, або
п'ятої цифр основного словника ДК 021:2015, керуючись при цьому абзацом сьомим
статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись
принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону.
Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством економічного розвитку і
торгівлі України опрацьовується питання внесення змін до Порядку в частині
конкретизації відповідного показника Єдиного закупівельного словника для
визначення предмета закупівлі.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права,
носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту
регулювання державних закупівель
Мінекономрозвитку Олександр СТАРОДУБЦЕВ
Сороченко 596-67-24
Консультація
№ 132/2016
21.11.2016
Оскарження процедур закупівель
Суть питання: ТОВ "Бердичівський хлібозавод" вважає, що замовник (тендер UA-2016-11-10-000178-c) безпідставно скасував торги після скасування рішення про перемогу "Віниця-млин" (кваліфікація якого була оскаржена), щоб не визнавати переможцем ТОВ "Бердичівський хлібозавод". Замовник мотивував відміну збільшенням бюджету на 20 000 грн, хоча на думку заявника, логічно було б визнати переможцем ТОВ "Бердичівський хлібозавод" на суму 9900 грн, а на суму 10100 грн оголосити новий тендер. Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. * Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 132/2016Огляд:
Суть питання:
ТОВ "Бердичівський хлібозавод" вважає, що замовник (тендер UA-2016-11-10-000178-c) безпідставно скасував торги після скасування рішення про перемогу "Віниця-млин" (кваліфікація якого була оскаржена), щоб не визнавати переможцем ТОВ "Бердичівський хлібозавод". Замовник мотивував відміну збільшенням бюджету на 20 000 грн, хоча на думку заявника, логічно було б визнати переможцем ТОВ "Бердичівський хлібозавод" на суму 9900 грн, а на суму 10100 грн оголосити новий тендер.
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Тов"Бердичівський хлібозавод"
<b>Суть питання:</b> https://www.dzo.com.ua/tenders/469180 UA-2016-11-10-000178-c за вказаним
тендером відбулися торги в результаті переможцем визнано Віниця-млин
,кваліфікація данного учасника була нами оскаржена,рішення щодо перемоги
було скасовано.Замовник даного тендеру прямо вказував що з вище вказаним
учасником домовився через електрону пошту в обхід Прозоро.Після скасування
рішення переможцем мав бути визнано Бердичівський хлібзавод,замовник щоб
не визнавати переможцем безпідставно відмінив аукціон так як інший учасник
з яким домовились в обхід прозоро програв.Причина відміни замовник визначив збільшення бюджету до 20 000 грн.Коли логічно,законо,прозоро визнати Бердичівський хлібозавод на 9900 грн и оголосити тендер 10100 грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 132/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Консультація
№ 130/2016
20.11.2016
Оприлюднення інформації про закупівлю
Короткий опис консультації Мінекономіки № 130/2016 Суть питання: Прохання подовжити терміни публікації звіту про укладені договори щодо закупівель від 50 тис. до 200 тис. гривень. Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. Питання оприлюднення замовником звіту роз'яснено в листі Мінекономіки від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 3. Пропозиція щодо подовження термінів публікації звіту прийнята до відома та буде опрацьована при підготовці змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 130/2016Огляд:
Короткий опис консультації Мінекономіки № 130/2016
Суть питання:
Прохання подовжити терміни публікації звіту про укладені договори щодо закупівель від 50 тис. до 200 тис. гривень.
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. Питання оприлюднення замовником звіту роз'яснено в листі Мінекономіки від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
3. Пропозиція щодо подовження термінів публікації звіту прийнята до відома та буде опрацьована при підготовці змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
Суть питання:
Прохання подовжити терміни публікації звіту про укладені договори щодо закупівель від 50 тис. до 200 тис. гривень.
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. Питання оприлюднення замовником звіту роз'яснено в листі Мінекономіки від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
3. Пропозиція щодо подовження термінів публікації звіту прийнята до відома та буде опрацьована при підготовці змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Херсонський обласний госпіталь інвалідів та ветеранів війни" Херсонської обласної ради
<b>
Тема розширена:</b> Про терміни публікації звіту про укладені договори
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прохання подовжити териіни (хоча б до 5 днів) публікації звіту про укладені договори, щодо закупівель від 50 тис. до 200 тис. гривень., оскільки практично виконати цю вимогу закону досить складно.
<b>
Номер відповіді:</b> 130/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що питання оприлюднення замовником звіту міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому повідомляємо, що надіслана інформація взята до відома та буде опрацьована при підготовці змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
Консультація
№ 05/4008
17.11.2016
Відкриті торги
Суть питання: Чи потрібно вимагати ліцензію на постачання природного газу в учасників процедури закупівлі природного газу за бюджетні кошти, враховуючи скасування ліцензування постачання за нерегульованими тарифами, та чи не буде це дискримінацією? Висновки/Відповідь: 1. Інформація щодо закупівлі природного газу міститься в листі Мінекономрозвитку від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel 2. Роз'яснення щодо застосування нормативно-правових актів НКРЕКП надає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) як регулятор, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Відкриті торги
Консультація № 05/4008Огляд:
Суть питання: Чи потрібно вимагати ліцензію на постачання природного газу в учасників процедури закупівлі природного газу за бюджетні кошти, враховуючи скасування ліцензування постачання за нерегульованими тарифами, та чи не буде це дискримінацією?
Висновки/Відповідь:
1. Інформація щодо закупівлі природного газу міститься в листі Мінекономрозвитку від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
2. Роз'яснення щодо застосування нормативно-правових актів НКРЕКП надає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) як регулятор, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Спеціалізована дитячо-юнацька спортивно-технічна школа водних видів спорту "Садко" вищої категорії
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля природного газу, ліцензіі на постачання природного газу за нерегульованим тарифом
<b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»
п. 27) постачальник природного газу - суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають :
пп 27) транспортування та розподіл природного газу, газу (метану) вугільних родовищ, його зберігання в обсягах, що перевищують рівень, встановлений ліцензійними умовами, та постачання, крім постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом;
Згідно з Листом Мінекономрозвитку від 01.12.2015 N 3302-05/40083-06 та відповідно до положень частини першої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» всім споживачам гарантується право вибору та зміни постачальника природного газу. При цьому у зазначеному Законі України відсутні поняття “постачальник природного газу за нерегульованим тарифом” та “постачальник природного газу за регульованим тарифом”.
Питання: чи потрібно вимагати ліцензію на постачання природного газу в учасників процедури закупівлі природного газу при здійсненні закупівлі за бюджетні кошти, якщо постачальникам природного газу за нерегульованими тарифами отримання ліцензій відмінили, чи не буде вимога про надання ліцензії в тендерній документації дискримінацією учасників закупівлі.
<b>
Номер відповіді:</b> 127/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Консультація
№ 128/2016
17.11.2016
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 128/2016: Суть питання: Чи може замовник, маючи зекономлені кошти після проведення торгів, укласти додаткову угоду з переможцем для закупівлі додаткового обладнання за попередньо узгодженою ціною? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=ListiInformativnogoKharakteru. Загальні засади здійснення закупівель визначені Законом України “Про публічні закупівлі”.
Інше
Консультація № 128/2016Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 128/2016
Суть питання: Чи може замовник, маючи зекономлені кошти після проведення торгів, укласти додаткову угоду з переможцем для закупівлі додаткового обладнання за попередньо узгодженою ціною?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=ListiInformativnogoKharakteru.
Загальні засади здійснення закупівель визначені Законом України “Про публічні закупівлі”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державний заклад «Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління»
<b>
Тема розширена:</b> Можливість укладання додаткової угоди з переможцем торгів
<b>Суть питання:</b> ДЗ «ДЕА» було виділено кошти на закупівлю обладнання. У зв’язку з цим планується проведення процедур публічних закупівель, в результаті яких буде зекономлено частину коштів. З огляду на те, що фінансовий рік завершується, чи є можливість у замовника додатковою угодою докупити обладнання у переможця торгів за запропонованою ним попередньо ціною?
<b>
Номер відповіді:</b> 128/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=ListiInformativnogoKharakteru.
Консультація
№ 129/2016
17.11.2016
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 129/2016: Відхилення торгів: Суть питання: Чи реалізовано в системі ProZorro автоматичне оприлюднення повідомлення про відміну відкритих торгів у зв'язку з поданням менше двох тендерних пропозицій, як це передбачено ч. 3 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: * Загальні положення: Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) регулює правові та економічні засади закупівель для потреб держави та територіальних громад. * Обов'язок оприлюднення: Частина третя статті 31 Закону зобов'язує замовника оприлюднювати повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття рішення. Електронна система закупівель автоматично надсилає це повідомлення усім учасникам. * Підстави для відміни: Перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, визначено статтею 31 Закону. * Автоматичне оприлюднення при малій кількості пропозицій: У випадку відміни торгів на підставі абзацу п'ятого частини першої статті 31 Закону (подання менше двох тендерних пропозицій), повідомлення про відміну торгів оприлюднюється та надсилається учасникам електронною системою закупівель автоматично.
Відкриті торги
Консультація № 129/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 129/2016: Відхилення торгів
Суть питання: Чи реалізовано в системі ProZorro автоматичне оприлюднення повідомлення про відміну відкритих торгів у зв'язку з поданням менше двох тендерних пропозицій, як це передбачено ч. 3 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Прокуратура Харківської області
<b>
Тема розширена:</b> Оприлюднення повідомлення про відхилення торгів
<b>Суть питання:</b> Просимо надати відповідь щодо виконання замовником норм, визначених частиною третьою статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення (відкриті торги відмінені згідно з абзацом п’ятим частини першої статті 31 Закону: в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій). Чи реалізовано в електронній системі ProZorro розміщення необхідного повідомлення?
<b>
Номер відповіді:</b> 129/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною третьою статті 31 Закону повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель.
У свою чергу, перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися визначений статтею 31 та є вичерпний.
При цьому, у разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій) повідомлення про відміну торгів оприлюднюється та надсилається усім учасникам електронною системою закупівель автоматично.