Новини Мінекономіки
Консультація
№ 143/2016
24.11.2016
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 143/2016 Суть питання: Як правильно підсумовувати вартість договорів при закупівлі робіт для оприлюднення звіту про укладені договори: за об'єктом будівництва чи за показниками Єдиного закупівельного словника (друга – п'ята цифри) згідно розділу ІІІ наказу від 17.03.2016 № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Предмет закупівлі
Консультація № 143/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 143/2016
Суть питання: Як правильно підсумовувати вартість договорів при закупівлі робіт для оприлюднення звіту про укладені договори: за об'єктом будівництва чи за показниками Єдиного закупівельного словника (друга – п'ята цифри) згідно розділу ІІІ наказу від 17.03.2016 № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Суть питання: Як правильно підсумовувати вартість договорів при закупівлі робіт для оприлюднення звіту про укладені договори: за об'єктом будівництва чи за показниками Єдиного закупівельного словника (друга – п'ята цифри) згідно розділу ІІІ наказу від 17.03.2016 № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Стасенко Олена Анатоліївна
<b>Суть питання:</b> Згідно ч.1 ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Згідно розділу ІІІ наказу від 17.03.2016 № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”… із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Питання: за яким показником необхідно підсумовувати суми договорів при закупівлі робіт (для розміщення звіту про укладені договори)? за об'єктом будівництва чи за показником Єдиного закупівельного словника? Якщо за показником Єдиного закупівельного словника, то за якою цифрою? другою – п'ятою або за окремо другою, третьою, четвертою, п'ятою?
<b>
Номер відповіді:</b> 143/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 144/2016
24.11.2016
Допорогові закупівлі
Суть питання: Необхідність оприлюднення звіту про укладені договори у випадках, коли після укладення договору за певним кодом ДК 016:2010 виділяються додаткові кошти за тим самим кодом: * Ситуація 1: Для тієї ж ЗОШ. * Ситуація 2: Для іншої ЗОШ. Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Допорогові закупівлі
Консультація № 144/2016Огляд:
Суть питання:
Необхідність оприлюднення звіту про укладені договори у випадках, коли після укладення договору за певним кодом ДК 016:2010 виділяються додаткові кошти за тим самим кодом:
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Стасенко Олена Анатоліївна
<b>Суть питання:</b> Ситуація 1: у вересні цього року був укладений договір за кодом ДК 016:2010 (32.30.1) на суму 45000,00 грн. для потреб ЗОШ №1. У листопаді рішенням міської ради за тим самим кодом (32.30.1) для цієї ж ЗОШ було виділено додаткові кошти у розмірі 30000,00 грн., які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі.
Ситуація 2: у вересні цього року був укладений договір за кодом ДК 016:2010 (31.09.1) на суму 46300,00 грн. для потреб ЗОШ №1. У листопаді рішенням міської ради за тим самим кодом (31.09.1) але для іншої ЗОШ було виділено додаткові кошти у розмірі 17000,00 грн., які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі.
Питання: Чи потрібно розміщувати у таких випадках звіти про укладені договори в системі електронних закупівель, згідно ч.1 ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі».
<b>
Номер відповіді:</b> 144/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 145/2016
24.11.2016
Оприлюднення інформації про закупівлю
Короткий огляд консультації Мінекономіки № 145/2016 щодо оприлюднення звіту про укладені договори * Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати звіт про укладені договори у разі підписання додаткової угоди до договору, укладеного без проведення процедури закупівлі, якщо сума договору після внесення змін перевищить 50 тис. грн.? * Висновки/Відповідь: Відповіді на питання містяться в листі Мінекономіки від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc). Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 145/2016Огляд:
Короткий огляд консультації Мінекономіки № 145/2016 щодо оприлюднення звіту про укладені договори
Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати звіт про укладені договори у разі підписання додаткової угоди до договору, укладеного без проведення процедури закупівлі, якщо сума договору після внесення змін перевищить 50 тис. грн.?
Висновки/Відповідь: Відповіді на питання містяться в листі Мінекономіки від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc). Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Лисичанський міський центр зайнятості
<b>
Тема розширена:</b> оприлюднення звіту про укладені договори
<b>Суть питання:</b> в січні 2016 р. установою укладено договір щодо надання послуг із загального очищування будівель на 65 тис. грн.(без проведення процедур закупівель). В зв'язку із збільшенням мінімальної заробітної плати з 1 грудня планується укласти додаткову угоду (зміна ціни договору), загальна сума за договором (січень-грудень) буде складати 70,6 тис. грн. Чи потрібно оприлюднювати звіт про укладені договори у разі підписання додаткової угоди до договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 145/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо
застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи
закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону;
щодо оприлюднення звіту про укладені договори”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 146/2016
24.11.2016
Інше
Суть питання: Чи може замовник продовжити дію договору, укладеного у 2016 році згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель», на 20% відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи втрату чинності Законом України "Про здійснення державних закупівель"? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Інше
Консультація № 146/2016Огляд:
Суть питання: Чи може замовник продовжити дію договору, укладеного у 2016 році згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель», на 20% відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи втрату чинності Законом України "Про здійснення державних закупівель"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз"
<b>
Тема розширена:</b> Продовження дії договору на 20% згідно ч.5 ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Шановні консультанти! Замовники провели процедури закупівлі та уклали договори про закупівлю у поточному 2016 році згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель». Чи маємо ми право скористатися частиною 5 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто дію цих договорів про закупівлю продовжити на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, зважаючи на те, що Закон України "Про здійснення державних закупівель" втратив чинність?
<b>
Номер відповіді:</b> 146/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 147/2016
24.11.2016
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 147/2016: Суть питання: Як правильно визначати загальну вартість предмету закупівлі (робіт та послуг), якщо вони перетинаються за показником третього знака Єдиного закупівельного словника при формуванні додатку до річного плану закупівель. Підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання. Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Предмет закупівлі
Консультація № 147/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 147/2016
Суть питання: Як правильно визначати загальну вартість предмету закупівлі (робіт та послуг), якщо вони перетинаються за показником третього знака Єдиного закупівельного словника при формуванні додатку до річного плану закупівель. Підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо закупівлі робіт та послуг
<b>Суть питання:</b> Наше підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, порогова планка для товарів і послуг – 1 млн. грн., а порогова планка для робіт - 5 млн. грн..
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» у 2017 році предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з п. 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», за показником третьої – п’ятої цифр, а робіт із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Як правильно визначити загальну вартість предмету закупівлі, якщо при формуванні додатку до річного плану закупівель роботи та послуги перетинаються згідно Єдиного закупівельного словника, за показником третього знака.
<b>
Номер відповіді:</b> 147/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 148/2016
24.11.2016
Предмет закупівлі
Суть питання: Як визначити загальну вартість предмету закупівлі, якщо роботи та послуги перетинаються за показником третього знака Єдиного закупівельного словника при формуванні додатку до річного плану закупівель для підприємства, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (пороги: товари/послуги - 1 млн. грн., роботи - 5 млн. грн.). Посилання на п. 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та Наказ № 454 від 17.03.2016р. Висновки/Відповідь: Інформація щодо визначення предмету закупівлі міститься в листі Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 "Щодо визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Предмет закупівлі
Консультація № 148/2016Огляд:
Суть питання: Як визначити загальну вартість предмету закупівлі, якщо роботи та послуги перетинаються за показником третього знака Єдиного закупівельного словника при формуванні додатку до річного плану закупівель для підприємства, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (пороги: товари/послуги - 1 млн. грн., роботи - 5 млн. грн.). Посилання на п. 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та Наказ № 454 від 17.03.2016р.
Висновки/Відповідь: Інформація щодо визначення предмету закупівлі міститься в листі Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 "Щодо визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль"
<b>
Тема розширена:</b> щодо відображення у річному плані та додатку до нього
<b>Суть питання:</b> Наше підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, порогова планка для товарів і послуг – 1 млн. грн., а порогова планка для робіт - 5 млн. грн..
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» у 2017 році предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з п. 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», за показником третьої – п’ятої цифр, а робіт із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Як правильно визначити загальну вартість предмету закупівлі, якщо при формуванні додатку до річного плану закупівель роботи та послуги перетинаються згідно Єдиного закупівельного словника, за показником третього знака.
<b>
Номер відповіді:</b> 148/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 149/2016
24.11.2016
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки (149/2016): Суть питання: Чи є третій знак ДК 021:2015 визначальним для визначення предмета закупівлі продуктів харчування з 01.01.2017, що може призвести до об'єднання багатьох продуктів в один предмет закупівлі та перевищення суми 200 000 грн, вимагаючи проведення тендеру? Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" (без конкретних статей у відповіді) установлює засади здійснення закупівель. 2. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 "Щодо визначення предмету закупівлі" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc). 3. Мінекономіки опрацьовує питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника та працює над внесенням відповідних змін до наказу (конкретний наказ не вказано).
Предмет закупівлі
Консультація № 149/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки (149/2016)
Суть питання: Чи є третій знак ДК 021:2015 визначальним для визначення предмета закупівлі продуктів харчування з 01.01.2017, що може призвести до об'єднання багатьох продуктів в один предмет закупівлі та перевищення суми 200 000 грн, вимагаючи проведення тендеру?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" (без конкретних статей у відповіді) установлює засади здійснення закупівель.
2. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 "Щодо визначення предмету закупівлі" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
3. Мінекономіки опрацьовує питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника та працює над внесенням відповідних змін до наказу (конкретний наказ не вказано).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Білопільської райдержадміністрації Сумської області
<b>
Тема розширена:</b> визначення предмета закупівлі
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, чи правильно ми розуміємо з Вашого роз’яснення щодо визначення предмета закупівлі від 22.11.2016р., що визначальним знаком для визначення предмета закупівлі буде - третій. Тобто, наприклад, по проудктах харчування хліб, печиво, цукор, какао і т.д. за третім знаком мають однаковий показник, значить це буде один предмет закупівлі? Тоді сума закупівлі по даному предмету складатиме більше 200000 грн., що потребує проведення тендеру. Взагалі, якщо по продуктах харчування визначати предмет закупівлі за третім знаком, то практично всі продукти згрупуються до чотирьох-пяти предметів. Але за п’ятим знаком вони різняться й кожен окремий складе менше 200000 грн. Підкажіть, чи дійсно визначальним знаком для визначення предмета закупівлі з 01.01.2017р. за ДК 021:2015 буде третій знак? Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 149/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що інформація щодо визначення предмета закупівлі міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономрозвитку опрацьовується питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі та ведеться робота щодо внесення відповіних змін до наказу.
Новина
№ 3302-06/38090-06
24.11.2016
Щодо застосування санкцій
Мінекономіки інформує замовників про необхідність врахування вимог Закону України "Про санкції" при здійсненні публічних закупівель. Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України "Про санкції", рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Зокрема, Указом Президента від 17.10.2016 № 467/2016 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Цим рішенням продовжено дію санкцій, застосованих рішенням РНБО від 2 вересня 2015 року (із змінами) та застосовано нові санкції до фізичних та юридичних осіб (згідно з додатками 1-4). До певних суб'єктів застосовано заборону здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності або з часткою іноземної власності, а також закупівель товарів, робіт, послуг походженням з держави, до якої застосовано санкції. Також, до одного з суб'єктів застосовано заборону на закупівлю антивірусних програмних продуктів "Каѕрегѕку".
Щодо застосування санкцій
Документ № 3302-06/38090-06Огляд:
Мінекономіки інформує замовників про необхідність врахування вимог Закону України "Про санкції" при здійсненні публічних закупівель. Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України "Про санкції", рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України.
Зокрема, Указом Президента від 17.10.2016 № 467/2016 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Цим рішенням продовжено дію санкцій, застосованих рішенням РНБО від 2 вересня 2015 року (із змінами) та застосовано нові санкції до фізичних та юридичних осіб (згідно з додатками 1-4). До певних суб'єктів застосовано заборону здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності або з часткою іноземної власності, а також закупівель товарів, робіт, послуг походженням з держави, до якої застосовано санкції. Також, до одного з суб'єктів застосовано заборону на закупівлю антивірусних програмних продуктів "Каѕрегѕку".
Зокрема, Указом Президента від 17.10.2016 № 467/2016 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Цим рішенням продовжено дію санкцій, застосованих рішенням РНБО від 2 вересня 2015 року (із змінами) та застосовано нові санкції до фізичних та юридичних осіб (згідно з додатками 1-4). До певних суб'єктів застосовано заборону здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності або з часткою іноземної власності, а також закупівель товарів, робіт, послуг походженням з держави, до якої застосовано санкції. Також, до одного з суб'єктів застосовано заборону на закупівлю антивірусних програмних продуктів "Каѕрегѕку".
Повний текст документа:
1. Щодо застосування санкцій
--- Документ: 8189ae02-cc3f-41de-96f7-49777d321fa2.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку У країни)
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81
Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596
№__________ На № ______________ від _____________
Органи державної влади, органи місцевого
самоврядування, установи, організації,
підприємства та інші суб'єкти сфери
закупівель
Щодо застосування санкцій
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України доводить до відома
інформацію щодо застосування замовниками вимог Закону України "Про санкції”.
Частиною третьою статті 5 Закону України "Про санкції” встановлено, що
рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих
іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної
юридичної особи чи фізичної особи нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а
також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції),
передбачених пунктами 1 - 21, 23 - 25 частини першої статті 4 цього Закону,
приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію
указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання
указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
Так, Указом Президента від 17.10.2016 № 467/2016 Про рішення Ради
Національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування
персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"
уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня
2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших
обмежувальних заходів (санкцій)”, відповідно до якого РНБО вирішила підтримати
2
пропозиції щодо продовження і застосування персональних спеціальних економічних
та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесені Кабінетом Міністрів України
(розпорядження від 31 серпня 2016 року № 639-p), Службою безпеки України та
Національним банком України.
Пунктом 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України
від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних
та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (далі - рішення Ради) встановлено
продовжити дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних
заходів (санкцій), застосованих рішенням Ради національної безпеки і оборони
України від 2 вересня 2015 року (із змінами, внесеними рішеннями Ради національної
безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року та від 20 травня 2016 року),
уведеним в дію Указом Президента України від 16 вересня 2015 року № 549.
Застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції)
строком на один рік до:
1) фізичних осіб згідно з додатком 1;
2) юридичних осіб згідно з додатком 2.
При цьому до суб'єктів, визначених пунктами 23, 30, 100, 101 і 104 додатка 2
до рішення Ради, застосовано, зокрема заборону здійснення державних закупівель
товарів, робіт і послуг у юридичних осіб резидентів іноземної держави державної
форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у
власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб'єктів
господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з
іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом.
До суб'єкта, визначеного пунктом 104 додатка 2 до рішення Ради, застосовано
заборону здійснення державних закупівель та використання органами державної
влади України антивірусних програмних продуктів "Kaspersky" виробництва
російських комерційних структур.
Водночас пунктом 3 рішення Ради встановлено застосувати персональні
спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на один рік до:
1) фізичних осіб згідно з додатком 3;
2) юридичних осіб згідно з додатком 4.
3
До суб'єктів, визначених пунктами 316, 317, 318, 319 і 331 додатка 3 до
рішення Ради, застосовано, зокрема заборону здійснення державних закупівель
товарів, робіт і послуг у юридичних осіб резидентів іноземної держави державної
форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у
власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб'єктів
господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з
іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом.
До суб'єктів, визначених пунктами 35, 37, 38, 39, 40, 132, 133 139 додатка 4 до
рішення Ради, застосовано, зокрема заборону здійснення державних закупівель
товарів, робіт і послуг в юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної
форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у
власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб'єктів
господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з
іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом.
Разом з тим частиною другою статті 6 Закону України "Про санкції"
встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що
не суперечить цьому Закону.
Таким чином, при здійсненні закупівель відповідно до Закону України "Про
публічні закупівлі" замовникам необхідно ураховувати вимоги Закону України "Про
санкції та Указу Президента від 17.10.2016 № 467/2016 "Про рішення Ради
Національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування
персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”.
Директор департаменту
регулювання державних закупівель
Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ
Анна ТОВКАЙ 596-68-46
Консультація
№ 138/2016
23.11.2016
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 138/2016: Відображення невикористаної суми за договором у річному плані: Суть питання: Як відобразити невикористану частину суми за укладеним тендерним договором (понад 1 млн. грн) у річному плані, якщо кошти не були використані через відсутність фінансування, враховуючи, що процедурний план не передбачає відображення таких сум, а додаток до річного плану орієнтований на допорогові закупівлі? Висновки/Відповідь: Згідно з відповіддю Мінекономіки, відповідь на аналогічне питання вже надано у консультації №137/2016, доступній за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=403c9b86-0ab7-43be-be7a-24955cbe31a0&lang=uk-UA Рекомендується ознайомитися з цією консультацією для отримання детальної інформації.
Планування закупівель
Консультація № 138/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 138/2016: Відображення невикористаної суми за договором у річному плані
Суть питання: Як відобразити невикористану частину суми за укладеним тендерним договором (понад 1 млн. грн) у річному плані, якщо кошти не були використані через відсутність фінансування, враховуючи, що процедурний план не передбачає відображення таких сум, а додаток до річного плану орієнтований на допорогові закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Згідно з відповіддю Мінекономіки, відповідь на аналогічне питання вже надано у консультації №137/2016, доступній за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=403c9b86-0ab7-43be-be7a-24955cbe31a0&lang=uk-UA
Рекомендується ознайомитися з цією консультацією для отримання детальної інформації.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль"
<b>
Тема розширена:</b> щодо відображення у річному плані та додатку до нього
<b>Суть питання:</b> Замовником було укладено тендерний договір в поточному році, але через відсутність фінансування договір не вибрано на суму, яка перевищує порогову планку для підприємства тобто більше 1 млн.грн. Як відобразити в річному плані невикористану суму, якщо в процедурний план вона не вноситься ( з попередніх роз’яснень «Радника»), а додаток до річного плану передбачає суми допорогових планок.
<b>
Номер відповіді:</b> 138/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання вам надано відповідь у вашому попередньому запиті 137/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=403c9b86-0ab7-43be-be7a-24955cbe31a0&lang=uk-UA
Консультація
№ 139/2016
23.11.2016
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 139/2016: Суть питання: Чи можна вважати нові договори на поставку бензину новими предметами закупівлі, якщо початковий договір на бензин було розірвано через зміну назви юридичної особи, при цьому суму на бензин було заплановано на початку року? Чи потрібно по цим договорам вносити звіти в електронну систему закупівель та заново планувати? Висновки/Відповідь: Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки: * від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc)
Зміна істотних умов договору
Консультація № 139/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 139/2016
Суть питання: Чи можна вважати нові договори на поставку бензину новими предметами закупівлі, якщо початковий договір на бензин було розірвано через зміну назви юридичної особи, при цьому суму на бензин було заплановано на початку року? Чи потрібно по цим договорам вносити звіти в електронну систему закупівель та заново планувати?
Висновки/Відповідь:
Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Корсунь-Шевченківський ЦПМСД"
<b>Суть питання:</b> В установі на початку 2016 року було куплено бензин на суму 180 грн. В жовтні договір по цьому бензинові було розірвано в звязку зі зміною назви юридичної особи з якою було укладено договір. Використано було коштів до того як розірвали договір на бензин в сумі 103 тис. грн. Виникає питання як бути з 77 тис. грн по яким планується іще два договори на поставку бензин - чи можна їх вважати новими предметами закупівлі в звязку з укладеннями цих договрів в цьому році, так як суму на бензин було заплановано на початку року. І чи потрібно по цим договорам вносити звіти в електронну систему закупівель та заново планувати ?
<b>
Номер відповіді:</b> 139/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 140/2016
23.11.2016
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки № 140/2016: Суть питання: Коли вносити в ЕСЗ звіт про укладений договір: якщо очікувана вартість на початку року > 50 тис. грн чи якщо вартість договору > 50 тис. грн? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо оприлюднення звіту про укладені договори". Додатково зазначено, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) визначає засади закупівель для потреб держави та територіальних громад. Посилання на лист: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 140/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 140/2016
Суть питання: Коли вносити в ЕСЗ звіт про укладений договір: якщо очікувана вартість на початку року > 50 тис. грн чи якщо вартість договору > 50 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо оприлюднення звіту про укладені договори". Додатково зазначено, що Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) визначає засади закупівель для потреб держави та територіальних громад.
Посилання на лист: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Корсунь-Шевченківський ЦПМСД"
<b>Суть питання:</b> В якому разі потрібно вносити в електронну систему закупівель звіт про укладений договір - якщо запланована очікувана вартість предмета закупівлі на початку року перевищує 50 тис грн чи в разі коли покупка в самому договорі, тобто вартість предмета закупілі в ньому перевищує 50 тис. грн ?
<b>
Номер відповіді:</b> 140/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо щодо оприлюднення звіту про укладені договори” за посиланням (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
)
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Консультація
№ 141/2016
23.11.2016
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки №141/2016 (Електронний цифровий підпис): Суть питання: Хто з членів тендерного комітету повинен (має право) накладати електронний цифровий підпис на інформацію, що розміщується в електронній системі закупівель? Висновки/Відповідь: 1. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету або уповноважена особа (особи) відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі". 2. Положення про тендерний комітет затверджується рішенням замовника (частина друга статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі"). 3. При розробці положення про тендерний комітет рекомендовано керуватися Примірним положенням, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557. 4. Секретар комітету забезпечує розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу (пункт 2.12 Примірного положення). 5. Голова комітету визначає функції кожного члена комітету (пункт 2.4 Примірного положення). 6. Функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, затвердженим рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 141/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки №141/2016 (Електронний цифровий підпис)
Суть питання: Хто з членів тендерного комітету повинен (має право) накладати електронний цифровий підпис на інформацію, що розміщується в електронній системі закупівель?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету або уповноважена особа (особи) відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі".
2. Положення про тендерний комітет затверджується рішенням замовника (частина друга статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі").
3. При розробці положення про тендерний комітет рекомендовано керуватися Примірним положенням, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557.
4. Секретар комітету забезпечує розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу (пункт 2.12 Примірного положення).
5. Голова комітету визначає функції кожного члена комітету (пункт 2.4 Примірного положення).
6. Функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, затвердженим рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Красносільська сільська рада Лиманського району Одеської області
<b>
Тема розширена:</b> Електронний цифровий підпис
<b>Суть питання:</b> Добрий день!
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
від 30.03.2016 № 557 визначено, що Секретар тендерного комітету забезпечує, зокрема, розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики.
Згідно з пунктом другим наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року N 490 після внесення усієї обов'язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис.
З огляду на зазначене підкажіть, будь ласка, хто саме з членів тендерного комітету повинен (має право) накладати свій електронний цифровий підпис на інформацію (документи), яка розміщується в електронній системі закупівель (річний план, додаток до річного плану, оголошення, документація тощо)?
Заздалегідь вдячний за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 141/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, згідно частини першої статті 10 Закону відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
Водночас частиною другою статті 11 Закону визначено, що
положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника
.
Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” замовникам під час розроблення положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)
рекомендовано керуватися Примірним положенням
про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим цим наказом (далі – Примірне положення).
Положення про тендерний коміте
т або уповноважену особу (осіб)
визначає
правовий статус,
загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету
та уповноваженої особи (осіб),
а також їх
права,
обов’язки
та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).
Відповідно до пункту 2.12 Примірного положення
секретар
комітету зокрема
забезпечує розміщення
інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики.
Разом з тим, пунктом 2.4 Примірного положення визначено, що
голова
комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та
визначає функції кожного члена комітету
.
Таким чином, функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджуються рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону.