Новини Мінекономіки
Консультація
№ 158/2016
28.11.2016
Планування закупівель
Суть питання: Який ДК (ДК 016:2010 чи ДК 021:2015) використовувати для планування предмета закупівлі у 2016 році, якщо закупівля товарів здійснюється для потреб 2017 року? Вибір ДК впливає на необхідність проведення відкритих торгів чи допорогових закупівель. Висновки/Відповідь: Мінекономіки надало посилання на два листи, що містять відповіді на питання щодо планування закупівель та визначення предмету закупівлі: * Лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * Лист від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Планування закупівель
Консультація № 158/2016Огляд:
Суть питання:
Який ДК (ДК 016:2010 чи ДК 021:2015) використовувати для планування предмета закупівлі у 2016 році, якщо закупівля товарів здійснюється для потреб 2017 року? Вибір ДК впливає на необхідність проведення відкритих торгів чи допорогових закупівель.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надало посилання на два листи, що містять відповіді на питання щодо планування закупівель та визначення предмету закупівлі:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Білопільської райдержадміністрації Сумської області
<b>
Тема розширена:</b> проведення закупівель наприкінці 2016 року для потреб 2017 року
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть будь ласка, якщо закупівля товарів для потреб 2017 року буде розпочата наприкінці 2016 року, то планувати предмет закупівлі необхідно по ДК 016:2010? Бо по ДК 021:2015 предмет закупівлі не співпадає і сума такого предмету закупівлі потребує проведення відкритих торгів, а в разі планування на даний час по ДК 016:2016 необхідно провести лише допорогові закупівлі. Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 158/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 159/2016
28.11.2016
Допорогові закупівлі
Суть питання: Чи потрібно складати річний план, додаток до нього та зміни для допорогових закупівель (до вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі"), якщо є тендерний комітет, але понадпорогові закупівлі не плануються? Висновки/Відповідь: Обов'язок утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено, якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі". * Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) * Абзаци другий і третій частини першої статті 2 Закону * Частина перша статті 4 Закону * Частина третя статті 11 Закону * Пункти 31 та 33 частини першої статті 1 Закону
Допорогові закупівлі
Консультація № 159/2016Огляд:
Суть питання: Чи потрібно складати річний план, додаток до нього та зміни для допорогових закупівель (до вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі"), якщо є тендерний комітет, але понадпорогові закупівлі не плануються?
Висновки/Відповідь:
Обов'язок утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено, якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Додаток до річного плану закупівель, зміни при допорогових закупівлях
<b>Суть питання:</b> Чи потрібно складати річний план, додаток до річного плану закупівель та зміни, оприлюднювати їх, якщо сума закупівель не перевищує вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо в установі існує тендерний комітет, на який покладені функції щодо проведення допорогових закупівель? Понадпорогові закупівлі у поточному році не заплановано.
<b>
Номер відповіді:</b> 159/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Основні функції тендерного комітету або уповноваженої особи визначені частиною третьою статті 11 Закону. Планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
При цьому виходячи з визначення термінів “тендерний комітет” та “уповноважена особа”, наведених в пунктах 31 та 33 частини першої статті 1 Закону, замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) саме для організації та проведення закупівель, які здійснюються шляхом застосування процедур, визначених Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено.
Консультація
№ 160/2016
28.11.2016
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 160/2016 щодо переговорної процедури закупівлі: Суть питання: Чи правомірно застосування переговорної процедури згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» після двох відмін відкритих торгів через недостатню кількість учасників, за умови незмінності технічних характеристик предмету закупівлі, але зі збільшеною очікуваною вартістю? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 16/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=560633d6-ef52-4f04-9aea-c143c40b4e83&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 160/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 160/2016 щодо переговорної процедури закупівлі
Суть питання: Чи правомірно застосування переговорної процедури згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» після двох відмін відкритих торгів через недостатню кількість учасників, за умови незмінності технічних характеристик предмету закупівлі, але зі збільшеною очікуваною вартістю?
Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 16/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=560633d6-ef52-4f04-9aea-c143c40b4e83&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Дніпровська ЕС ДП "НЕК "Укренерго" ЄДРПОУ 20517231
<b>
Тема розширена:</b> про правомірність застосування переговорної процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> У відповідності з законом України «Про публічні закупівлі», тендерним комітетом були оголошені, проведені та двічі відмінені відкриті торги на закупівлю природного газу для опалення через відсутність достатньої кількості учасників. При цьому у вищезазначених відкритих торгах предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються. Але внаслідок підвищення ціни на газ природний в Україні, очікувана вартість закупівлі другої процедури була збільшена.
На Вашу думку, чи правомірно в даному випадку застосування тендерним комітетом переговорної процедури закупівлі на підставі абз. 4 ч 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників?
<b>
Номер відповіді:</b> 160/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформуємо, що відповідь на аналогіче питання міститься у запиті 16/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=560633d6-ef52-4f04-9aea-c143c40b4e83&lang=uk-UA
Консультація
№ 161/2016
28.11.2016
Допорогові закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 161/2016: Суть питання: Як діяти замовнику, якщо після оголошення закупівлі матеріалів (металу) на ремонт даху (180 тис. грн) додатково виділено кошти (100 тис. грн) на закупівлю того ж товару, враховуючи ризик невикористання коштів до кінця року через тривалість процедур. Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надало конкретної відповіді на поставлене питання, а лише послалося на загальні положення Закону України “Про публічні закупівлі” та на листи: * Лист Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * Лист Мінекономіки від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc)
Допорогові закупівлі
Консультація № 161/2016Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 161/2016
Суть питання: Як діяти замовнику, якщо після оголошення закупівлі матеріалів (металу) на ремонт даху (180 тис. грн) додатково виділено кошти (100 тис. грн) на закупівлю того ж товару, враховуючи ризик невикористання коштів до кінця року через тривалість процедур.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надало конкретної відповіді на поставлене питання, а лише послалося на загальні положення Закону України “Про публічні закупівлі” та на листи:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державний заклад "Київський коледж звязку"
<b>Суть питання:</b> У листопаді надійшли додаткові бюджетні кошти (180 тис.грн)на закупівлі матеріалів (металу) для ремонту даху (частина коштів - на весь дах не вистачає). Через систему оголошено закупівлю, аукціон призначено на 29 листопада. Але 28 листопада стає відомо що нам ще додатково виділяється 100 тис. грн. на закупівлю того ж товару. Що у такому випадку робити: оголошувати відкриті торги на 100 тис., оголошувати допорогову закупівлю на 100 тис., оголошувати переговорну процедуру з переможцем попередньої закупівлі (товар той же) чи придбати по прямому договору. У перших трьох випадках є ризик що через тривалість процедур кошти не будуть витрачені і повернуться в бюджет (кінець року).
<b>
Номер відповіді:</b> 161/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “
Щодо планування закупівель
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “
Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону
” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 150/2016
25.11.2016
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки № 150/2016: Суть питання: Чи повинен замовник вимагати від переможця процедури закупівлі інформацію/довідки, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3 та 8 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо ця інформація міститься у відкритих державних реєстрах? Висновки/Відповідь: Замовник не повинен вимагати документального підтвердження інформації, яка міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Вимога документального підтвердження інформації здійснюється відповідно до частини третьої статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Тендерна документація
Консультація № 150/2016Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 150/2016
Суть питання:
Чи повинен замовник вимагати від переможця процедури закупівлі інформацію/довідки, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3 та 8 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо ця інформація міститься у відкритих державних реєстрах?
Висновки/Відповідь:
Замовник не повинен вимагати документального підтвердження інформації, яка міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Вимога документального підтвердження інформації здійснюється відповідно до частини третьої статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть які документи або інформацію повинен надавати переможець? В ст. 17 Закону чітко визначено, що переможець надає Замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених п.2,3,5,6 і 8 частини першої ст.17, але інформація п.3 та 8 міститься у відкритих державних реєстрах. Чи має замовник вимагати від переможця інформацію або довідки, що підтверджує відсутність підстав визначених цими пунктами?
<b>
Номер відповіді:</b> 150/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Таким чином, замовник вимагає у переможця документальне підтвердження інформації відповідно до частини третьої статті 17 Закону, крім інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Консультація
№ 151/2016
25.11.2016
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 151/2016: Суть питання: Чи може виконавець залучати субпідрядників та чи повинен замовник вимагати інформацію про це в тендерній документації при закупівлі послуг? Висновки/Відповідь: * Залучення субпідрядників: Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) не забороняє виконавцю залучати субпідрядні організації. * Вимоги до тендерної документації: * Замовник розробляє тендерну документацію, яка повинна містити перелік складових згідно з частиною другою статті 22 Закону. * При закупівлі робіт, тендерна документація повинна містити вимогу про зазначення учасником інформації про субпідрядників, яких планується залучати до виконання робіт в обсязі не менше 20% від вартості договору (повне найменування та місцезнаходження). * Частиною третьою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне. * Згідно статті 19 Закону у звіті про результати проведення процедури закупівлі обов’язково зазначається повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб’єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю. * Висновки: Рішення про необхідність вимоги інформації про субпідрядників приймається замовником з урахуванням статей 19 та 22 Закону.
Тендерна документація
Консультація № 151/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 151/2016
Суть питання: Чи може виконавець залучати субпідрядників та чи повинен замовник вимагати інформацію про це в тендерній документації при закупівлі послуг?
Висновки/Відповідь:
* Замовник розробляє тендерну документацію, яка повинна містити перелік складових згідно з частиною другою статті 22 Закону.
* При закупівлі робіт, тендерна документація повинна містити вимогу про зазначення учасником інформації про субпідрядників, яких планується залучати до виконання робіт в обсязі не менше 20% від вартості договору (повне найменування та місцезнаходження).
* Частиною третьою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне.
* Згідно статті 19 Закону у звіті про результати проведення процедури закупівлі обов’язково зазначається повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб’єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики
<b>Суть питання:</b> Чи може Виконавець залучати до надання послуг субпідрядні організації та чи повинен Замовник при закупівлі послуг вимагати від Учасника в тендерній документації інформацію про залучення субпідрядників.
<b>
Номер відповіді:</b> 151/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема у разі закупівлі робіт вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
При цьому, частиною третьою статті 22 Закону встановлено, зокрема, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Разом з тим, згідно зі статтею 19 Закону у звіті про результати проведення процедури закупівлі обов’язково зазначається, зокрема у разі закупівлі робіт або послуг – повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб’єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю.
Таким чином, вимога щодо надання учасником інформації про залучення субпідрядника зазначається замовником у тендерній документації з урахуванням статей 19 та 22 Закону.
Консультація
№ 152/2016
25.11.2016
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки щодо застосування переговорної процедури закупівлі (ст. 35 п. 2.5 Закону): Суть питання: Чи може місто Маріуполь застосувати переговорну процедуру закупівлі (п. 5 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі") для розширення бази даних адресного реєстру (розробником якої є ТОВ БломИнфо-Юкрейн) з метою впровадження містобудівного кадастру? Висновки/Відповідь: Мінекономіки лише повідомляє, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, установлені Законом України "Про публічні закупівлі". Також, надано посилання на лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 щодо застосування переговорної процедури закупівлі: http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 152/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо застосування переговорної процедури закупівлі (ст. 35 п. 2.5 Закону)
Суть питання: Чи може місто Маріуполь застосувати переговорну процедуру закупівлі (п. 5 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі") для розширення бази даних адресного реєстру (розробником якої є ТОВ БломИнфо-Юкрейн) з метою впровадження містобудівного кадастру?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки лише повідомляє, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, установлені Законом України "Про публічні закупівлі".
Також, надано посилання на лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 щодо застосування переговорної процедури закупівлі: http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ БломИнфо-Юкрейн
<b>
Тема розширена:</b> В яких випадках може бути застосована переговорна процедура закупівлі
<b>Суть питання:</b> Просимо Вас надати роз’яснення: ст 35 п2.5.закону Про публічні закупівлі.
А саме: ми є розробниками бази даних для адресного реєстру міста Маріуполя з 2014р. На даний момент в місті виникла необхідність розширити базу данних, а саме додати новий функціонал для побудови містобудівного кадастру, як того вимагає закон. Чи може місто використати в даному випадку переговорну процедуру ((5. потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням;)?
Розроблена нами база даних є унікальним продуктом яка працює з документами, форматами та типами даних які запроваджені в даному місті.
<b>
Номер відповіді:</b> 152/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 щодо застосування переговорної процедури закупівлі.
Консультація
№ 153/2016
25.11.2016
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки (№ 153/2016): Суть питання: Чи може замовник, через зростання цін на природний газ та неможливість зміни постачальника в середині місяця, скористатись п. 5 ч. 2 ст. 35 Закону "Про публічні закупівлі" для додаткової закупівлі газу у поточного постачальника за переговорною процедурою з метою уніфікації та забезпечення сумісності технологій? Висновки/Відповідь: * Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель. * Інформацію щодо застосування переговорної процедури можна знайти в листі Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 (http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb). * Переговорна процедура закупівлі застосовується як виняток за наявності підстав, визначених у ч. 2 ст. 35 Закону. * Вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) відповідно до ст. 11 Закону.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 153/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 153/2016)
Суть питання: Чи може замовник, через зростання цін на природний газ та неможливість зміни постачальника в середині місяця, скористатись п. 5 ч. 2 ст. 35 Закону "Про публічні закупівлі" для додаткової закупівлі газу у поточного постачальника за переговорною процедурою з метою уніфікації та забезпечення сумісності технологій?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ»
<b>Суть питання:</b> Внаслідок зростання цін на паливо, зокрема на природний газ, постачальники цього товару змушені періодично збільшувати відпускну ціну.
В свою чергу, замовники природного газу, зважаючи на заборону збільшувати об’єми закупівлі без проведення торгів, через збільшення ціни - змушені вносити зміни до укладених договорів в частині збільшення ціни за одиницю товару та одночасне зменшення об’ємів закупівлі.
В зязку з цим, склалася ситуація при якій існує велика імовірність нехватки об’ємів природного газу на другу половину грудня для забезпечення стабільного проходження опалювального сезону.
Крім того, відповідно до Правил постачання природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, споживач природного газу не може змінювати постачальника в середині розрахункового періоду.
Відповідно до Кодексу газотранспортної системи газовий місяць – це період часу, який розпочинається з першої газової доби поточного місяця і триває до початку першої газової доби наступного місяця.
Таким чином, споживач природного газу не може змінити постачальника в середині розрахункового періоду, яким є календарний місяць.
Зважаючи на викладене, просимо надати роз’яснення, чи може скористатись Замовник (споживач) п.5 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» та здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника, по переговорній процедурі з метою уніфікації та забезпечення сумісності технологіями.
<b>
Номер відповіді:</b> 153/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо застосування переговорної процедури міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
При цьому згідно зі статтею 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток та виключно у разі наявності підстав, визначених у частині другій цієї статті Закону. Разом з тим, звертаємо увагу, що відповідно до статті 11 Закону вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи).
Консультація
№ 154/2016
25.11.2016
Інше
Консультація Мінекономіки щодо об'єднання лотів різних груп CPV при закупівлі продуктів харчування Суть питання: Чи можливо об'єднувати лоти різних груп CPV (наприклад, м'ясо, олія, сир, риба, крупа) в одній процедурі закупівлі для продуктів харчування з метою зменшення кількості допорогових закупівель? Висновки/Відповідь: * Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель. * Інформацію щодо визначення предмета закупівлі можна знайти в листі Мінекономрозвитку від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 "Щодо визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * Мінекономрозвитку працює над конкретизацією показника Єдиного закупівельного словника (CPV) для визначення предмета закупівлі та внесенням змін до відповідного наказу.
Інше
Консультація № 154/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо об'єднання лотів різних груп CPV при закупівлі продуктів харчування
Суть питання:
Чи можливо об'єднувати лоти різних груп CPV (наприклад, м'ясо, олія, сир, риба, крупа) в одній процедурі закупівлі для продуктів харчування з метою зменшення кількості допорогових закупівель?
Висновки/Відповідь:
Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель.
Інформацію щодо визначення предмета закупівлі можна знайти в листі Мінекономрозвитку від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 "Щодо визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Мінекономрозвитку працює над конкретизацією показника Єдиного закупівельного словника (CPV) для визначення предмета закупівлі та внесенням змін до відповідного наказу.
Суть питання:
Чи можливо об'єднувати лоти різних груп CPV (наприклад, м'ясо, олія, сир, риба, крупа) в одній процедурі закупівлі для продуктів харчування з метою зменшення кількості допорогових закупівель?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Крижопільської РДА
<b>
Тема розширена:</b> Організація проведення процедур Продукти харчування в 2017р
<b>Суть питання:</b> Чи буде можливість для Замовників обєднувати лоти різних груп, для більш ефектиінішої роботи в ЕСЗ. Виникає велика кількість допорогових процедур по лотово (мясо, олія, сир,риба,крупа,інше). Наприклад основна група СРV"15000000-8 - до якої входятять:
15000000-8 - Продукти харчування, напої, тютюн та супутня продукція
15100000-9 - Продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти
15200000-0 - Рибні страви та пресерви
15300000-1 - Фрукти, овочі та супутня продукція
15400000-2 - Олії та тваринні і рослинні жири
15500000-3 - Молочні продукти
15600000-4 - Продукція борошномельно-круп'яної промисловості, крохмалі та крохмалепродукти
15700000-5 - Корми для тварин
15800000-6 - Продукти харчування різні
15900000-7 - Напої, тютюн та супутня продукція
Оскільки не дозволяється розташовувати лоти з різних груп CPV класифікатора в одному тендері.
Ми як Замовник зацікавлені провести одну процедуру закупівлі, ніж 100 допорогових.
Якщо ж така можливість буде, то це з економить багато часу та ефективність роботи організації в роботі проведення харчування та інших видів предмета закупівлі.
<b>
Номер відповіді:</b> 154/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що інформація щодо визначення предмета закупівлі міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономрозвитку опрацьовується питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі та ведеться робота щодо внесення відповіних змін до наказу.
Новина
№ 3302-06/38247-06
25.11.2016
Щодо застосування законодавства у сфері закупівель
Мінекономіки надало роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері закупівель. З 1 серпня 2016 року втратив чинність Закон України "Про здійснення державних закупівель" № 1197-МІ та наказ Мінекономрозвитку від 25.06.2014 № 743, що визначав порядок оприлюднення інформації. Отже, відсутні підстави для оприлюднення повідомлень про зміни до договору та звітів про виконання договорів, укладених на підставі цього Закону. Роз'яснено порядок оприлюднення інформації про зміни до договору та звіту про виконання договорів, укладених в рамках Закону України "Про публічні закупівлі" відповідно до статті 10 та з урахуванням вимог статті 36 Закону, а саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону. Також надано роз'яснення щодо вимог до інформації про кінцевого бенефіціарного власника, відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону, та з урахуванням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається з урахуванням вимог абзацу другого пункту 9 частини другої статті 9 цього Закону. Лист підписано директором департаменту регулювання державних закупівель Олександром СТАРОДУБЦЕВИМ.
Щодо застосування законодавства у сфері закупівель
Документ № 3302-06/38247-06Огляд:
Мінекономіки надало роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері закупівель. З 1 серпня 2016 року втратив чинність Закон України "Про здійснення державних закупівель" № 1197-МІ та наказ Мінекономрозвитку від 25.06.2014 № 743, що визначав порядок оприлюднення інформації. Отже, відсутні підстави для оприлюднення повідомлень про зміни до договору та звітів про виконання договорів, укладених на підставі цього Закону.
Роз'яснено порядок оприлюднення інформації про зміни до договору та звіту про виконання договорів, укладених в рамках Закону України "Про публічні закупівлі" відповідно до статті 10 та з урахуванням вимог статті 36 Закону, а саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону. Також надано роз'яснення щодо вимог до інформації про кінцевого бенефіціарного власника, відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону, та з урахуванням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається з урахуванням вимог абзацу другого пункту 9 частини другої статті 9 цього Закону. Лист підписано директором департаменту регулювання державних закупівель Олександром СТАРОДУБЦЕВИМ.
Роз'яснено порядок оприлюднення інформації про зміни до договору та звіту про виконання договорів, укладених в рамках Закону України "Про публічні закупівлі" відповідно до статті 10 та з урахуванням вимог статті 36 Закону, а саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону. Також надано роз'яснення щодо вимог до інформації про кінцевого бенефіціарного власника, відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону, та з урахуванням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається з урахуванням вимог абзацу другого пункту 9 частини другої статті 9 цього Закону. Лист підписано директором департаменту регулювання державних закупівель Олександром СТАРОДУБЦЕВИМ.
Повний текст документа:
1. Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”
2. Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договорів у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі”
3. Щодо інформації про кінцевого бенефіціарного власника
--- Документ: 9b961f63-c0b8-43f2-aedc-c2b775c9af0d.pdf ---
й
і
|
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81
Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596
На №_________від __________
Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, установи,
організації, підприємства та інші
суб'єкти сфери закупівель
Щодо застосування законодавства у сфері закупівель
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення
щодо застосування законодавства у сфері державних та публічних закупівель
повідомляє.
Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту
про виконання договору відповідно до Закону України "Про здійснення державних
закупівель"
Закон України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014
№ 1197-VII (далі - Закон 1197-VII) встановлював правові та економічні засади
здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та
територіальної громади.
Відповідно до статті 10 Закону 1197-VII замовник безоплатно подавав для
оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому цим
Законом, інформацію про закупівлю, а саме, зокрема повідомлення про внесення
змін до договору у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 4, 5 та 8 частини п'ятої
статті 40 цього Закону та звіт про виконання договору.
Крім того, ураховуючи статтю 13 Закону 1197-VII, яка передбачала закупівлю
за рамковими угодами та на підставі порядку, встановленого у рамковій угоді,
замовник укладає договір про закупівлю з переможцем відбору або конкурентного
2
відбору та повинен був подавати вищезазначену інформацію щодо укладених у
результаті договорів про закупівлю.
Поряд з цим наказом Мінекономрозвитку від 25.06.2014 № 743 "Про
затвердження Порядку розміщення інформації для оприлюднення на веб-порталі
Уповноваженого органу з питань державних закупівель" офіційний
загальнодержавний веб-портал "Державні закупівлі" за адресою в мережі Інтернет:
www.tender.me.gov.ua було визначено веб-порталом Уповноваженого органу з питань
державних закупівель та було затверджено Порядок розміщення інформації для
оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель
(далі - Порядок).
Разом з тим згідно з частиною п'ятою Розділу ІХ "Прикінцеві та перехідні
положення" Закону України "Про публічні закупівлі" з 1 серпня 2016 року Закон
України "Про здійснення державних закупівель" визнано таким, що втратив чинність.
У свою чергу, наказ Мінекономрозвитку від 25.06.2014 № 743 з 1 серпня 2016
року втратив чинність на підставі Наказу Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477
"Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі.
Таким чином, підстави для оприлюднення повідомлення про внесення змін до
договору та звіту про виконання договору з 1 серпня 2016 року відсутні, у зв'язку
втратою чинності Закону 1197-VII та Порядку.
Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту
про виконання договорів у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"
Закон України "Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення
потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі
дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому
третьому частини першої статті 2 Закону.
Ураховуючи вимоги статті 10 Закону, замовники самостійно та безоплатно
через авторизовані електронні майданчики оприлюднюють на веб-порталі
Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим
Законом, повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання
договору.
3
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону,
договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами
проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. Тому,
форма повідомлення про внесення змін до договору, яка затверджена наказом
Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення випадків для
внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36
Закону.
Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору та про
виконання такого договору у разі закінчення строку його дії, виконання або
розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо
договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом
проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у
випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону.
Щодо інформації про кінцевого бенефіціарного власника
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна
документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік
складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог
тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону замовник приймає
рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний
відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо у Єдиному державному реєстрі
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня
інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про
державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань".
Згідно з частиною третьою статті 17 Закону, зокрема замовник не вимагає
документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних
державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
У свою чергу, згідно із пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про
державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну
4
особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних
осіб:
інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної
особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника,
якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських
об'єднань, торгово-промислових палат, об'єднань співвласників багатоквартирних
будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого
самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ,
організацій): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна
громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного
документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки
платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та
ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа
є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної
особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі
кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник
юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності.
У разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є
бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про
кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається.
При цьому замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо наявні
підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону.
Ураховуючи викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції
приймається замовником з дотриманням вимог законодавства, зокрема ураховуючи
вимоги абзацу другого пункту 9 частини другої статті 9 Закону України "Про
державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських
формувань".
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права,
носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту
регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ
Беспалова А.В. 596-67-30
Новина
№ 3302-01/38216-06
25.11.2016
Щодо закупівлі робіт
Мінекономіки надало роз'яснення щодо визначення предмета закупівлі робіт, супровідних послуг, послуг з поточного ремонту та додаткової закупівлі робіт, посилаючись на Закон України "Про публічні закупівлі". Зокрема, роз'яснено, що предмет закупівлі робіт визначається згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону та Розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 та ГБН Г.1-218-182:2011. Щодо супровідних послуг, включених до зведеного кошторисного розрахунку, підкреслено, що якщо їх вартість не перевищує вартості самих робіт, то закупівля відноситься до визначення "роботи". Щодо поточного ремонту, предмет закупівлі визначається за кожним окремим об’єктом згідно з ДБН А.2.2-3:2014 та ГБН Г.1-218-182:2011. У випадку виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт, не зазначених у початковому проєкті, замовник може застосувати переговорну процедуру згідно зі статтею 35 Закону. Лист підписано директором департаменту регулювання державних закупівель Олександром Стародубцевим.
Щодо закупівлі робіт
Документ № 3302-01/38216-06Огляд:
Мінекономіки надало роз'яснення щодо визначення предмета закупівлі робіт, супровідних послуг, послуг з поточного ремонту та додаткової закупівлі робіт, посилаючись на Закон України "Про публічні закупівлі".
Зокрема, роз'яснено, що предмет закупівлі робіт визначається згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону та Розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 та ГБН Г.1-218-182:2011. Щодо супровідних послуг, включених до зведеного кошторисного розрахунку, підкреслено, що якщо їх вартість не перевищує вартості самих робіт, то закупівля відноситься до визначення "роботи". Щодо поточного ремонту, предмет закупівлі визначається за кожним окремим об’єктом згідно з ДБН А.2.2-3:2014 та ГБН Г.1-218-182:2011. У випадку виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт, не зазначених у початковому проєкті, замовник може застосувати переговорну процедуру згідно зі статтею 35 Закону.
Лист підписано директором департаменту регулювання державних закупівель Олександром Стародубцевим.
Зокрема, роз'яснено, що предмет закупівлі робіт визначається згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону та Розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 та ГБН Г.1-218-182:2011. Щодо супровідних послуг, включених до зведеного кошторисного розрахунку, підкреслено, що якщо їх вартість не перевищує вартості самих робіт, то закупівля відноситься до визначення "роботи". Щодо поточного ремонту, предмет закупівлі визначається за кожним окремим об’єктом згідно з ДБН А.2.2-3:2014 та ГБН Г.1-218-182:2011. У випадку виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт, не зазначених у початковому проєкті, замовник може застосувати переговорну процедуру згідно зі статтею 35 Закону.
Лист підписано директором департаменту регулювання державних закупівель Олександром Стародубцевим.
Повний текст документа:
1. Щодо визначення предмета закупівлі робіт
2. Щодо віднесення супровідних послуг до робіт
3. Щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту
4. Щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт
--- Документ: ce3db083-e8dc-4ead-8d76-0dcf4af4974a.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81
Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596
На №_________від __________
Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, установи,
організації, підприємства та інші
суб'єкти сфери закупівель
Щодо закупівлі робіт
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення
суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері
закупівель повідомляє.
та Закон України «Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення
потреб держави та територіальної громади.
Щодо визначення предмета закупівлі робіт
Пунктом 22 частини першої статті 1 Закону визначено, що роботи
проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний
ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого
призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи,
технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому
числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова
фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо
вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом
Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі -Порядок).
2
Згідно з Розділом III "Визначення предмета закупівлі робіт" Порядку
визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22
частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням
ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва", прийнятих
наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України від 05 липня 2013 року № 293 (далі - ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013), а
також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних
доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених
наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року
№ 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників
другої - п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Водночас об'єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого
призначення, їх комплекси або частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної
інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на
будівництво", затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт
замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об'єкт
будівництва.
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на
який складений окремий об'єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх
закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими
частиною першою статті 2 Закону. У разі, якщо вартість робіт є нижчою меж,
визначених в частині першій статті 2 Закону, закупівля таких робіт здійснюється без
застосування процедур закупівлі, передбачених Законом.
Щодо віднесення супровідних послуг до робіт
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону до робіт належать
також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння,
сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що
включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не
перевищує вартості самих робіт.
3
Відповідно до пункту 3.11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 зведений кошторисний
розрахунок вартості об'єкта будівництва - це кошторисний документ, який визначає
повну кошторисну вартість об'єкта будівництва або його черги, включаючи
кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів
та інвентарю, а також інші витрати. Зведений кошторисний розрахунок вартості
об'єкта будівництва складається на основі об'єктних кошторисів, об'єктних
кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.
Виходячи зі змісту пункту 5.8.3. зведений кошторисний розрахунок містить
зокрема Главу 10 "Утримання служби замовника" та Главу 12 "Проектно
вишукувальні роботи та авторський нагляд". Згідно з пунктом 5.8.13 до глави 10
"Утримання служби замовника" включаються, зокрема, кошти на утримання служби
замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду). Разом з тим,
відповідно до пункту 5.8.15 до глави 12 "Проектно-вишукувальні роботи та
авторський нагляд” включаються, зокрема:
- вартість експертизи проектної документації,
кошти на здійснення авторського нагляду проектними організаціями.
Таким чином, якщо супровідні роботам послуги по об'єкту будівництва,
включені до зведеного кошторисного розрахунку, та водночас вартість таких послуг
не перевищує вартості самих робіт (будівництва), такий предмет закупівлі
відноситься до визначення "роботи у розумінні Закону.
В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням
предмета згідно з терміном "послуги" на підставі пункту 17 частини першої статті
Закону.
Щодо визначення предмету закупівлі послуг з поточного ремонту
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який
предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння
технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські
розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також
фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Згідно з пунктом 2 Розділу II "Визначення предмета закупівлі товарів і послуг"
Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі
4
визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним
об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних
будівельних норм ДБН A.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на
будівництво" (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-
182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та
переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг
України від 23 серпня 2011 року № 301.
Згідно з пунктом 3 "Терміни та визначення понять" ДБН А.2.2-3:2014:
- будівля це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних
або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або
підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва
продукції;
будинок це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та
обслуговування людей,
лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - це наземні,
надземні або підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів,
вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії
тощо;
- споруда - це штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що
має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей,
Ураховуючи викладене, якщо послуги з поточного ремонту проводяться за
кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженернотранспортної інфраструктури, їх закупівлю замовник здійснює керуючись вартісними
межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону для кожного окремого
будинку, будівлі, споруди, лінійного об'єкту інженерно-транспортної
інфраструктури. У разі якщо вартість поточного ремонту окремого будинку, будівлі,
споруди, лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури є меншою
вартісних меж, встановлених частиною першою статті 2 Закону, то закупівля таких
5
послуг з поточного ремонту здійснюється замовником без проведення процедур,
передбачених Законом.
Щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт
3 Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється шляхом застосування однієї
процедур, встановлених статтею 12 Закону з дотриманням вимог Закону та виходячи
з вартісних меж, передбачених частиною першою статті 2 Закону.
Так, вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена
особа (особи) згідно зі статтею 11 Закону.
При цьому відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна
процедура закупівлі це процедура, що використовується замовником як виняток
і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після
проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Відповідно до статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується
замовником як виняток у разі:
потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з
метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними
товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього
постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності
або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та
обслуговуванням;
- необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у
початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними
для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з
попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов'язані з
головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує
50 відсотків вартості головного (первинного) договору.
Таким чином, у разі коли замовником було укладено договір на виконання
робіт у ході виконання яких виникла необхідність у додатковій закупівлі (проведенні
додаткових будівельних робіт, що не були включені у початковий проект), вартість
якої перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник може
здійснити закупівлю таких робіт шляхом застосування переговорної процедури
6
закупівлі за наявності підтверджених обставин та умов, передбачених пунктами 5
частини другої статті 35 Закону.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права,
носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту
регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ
Беспалова А.В. 596-67-31
Консультація
№ 142/2016
24.11.2016
Зміна істотних умов договору
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи можливо продовжити строк дії договору, укладеного за Законом України "Про здійснення державних закупівель", використовуючи норму п.8 ч.4 Закону України "Про публічні закупівлі" (не більше 20% від суми договору)? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Зміна істотних умов договору
Консультація № 142/2016Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи можливо продовжити строк дії договору, укладеного за Законом України "Про здійснення державних закупівель", використовуючи норму п.8 ч.4 Закону України "Про публічні закупівлі" (не більше 20% від суми договору)?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Суть питання: Чи можливо продовжити строк дії договору, укладеного за Законом України "Про здійснення державних закупівель", використовуючи норму п.8 ч.4 Закону України "Про публічні закупівлі" (не більше 20% від суми договору)?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Стасенко Олена Анатоліївна
<b>Суть питання:</b> Чи можна застосувати норму п.8 ч.4 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме: продовжити строк дії договору в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному за процедурою закупівлі за ЗУ «Про здійснення державних закупівель»?
<b>
Номер відповіді:</b> 142/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb