<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області <b>Суть питання:</b> У разі зміни суми предмета закупівлі, що була запланована згідно додатку до річного плану затвердженого до 01.08.2016 року чи потрібно оприлюднювати в електронній системі зміни до додатку до річного плану <b> Номер відповіді:</b> 6/2016

<b>Запит від:</b> Запит від Центр державного земельного кадастру <b>Суть питання:</b> Питання по суті викладено у вкладенні <b> Номер відповіді:</b> 7/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у  зверненні, міститься в листах  від 12.09.2016 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи” та  від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb. При цьому повідомляємо, що, виходячи зі змісту норм Закону та Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557, замовник може одночасно створювати тендерний комітет, а також  визначати уповноважену особу (осіб), за умови, що вони не будуть визначені відповідальними за організацію та проведення одних і тих самих процедур закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Великописарівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області <b>Суть питання:</b> При закупівлі бензину на суму 9 тис.грн. аукціон не відбувся два рази. Чи можна заключити прямий договір на закупівлю без PROZORRO? <b> Номер відповіді:</b> 8/2016

<b>Запит від:</b> Запит від Спеціалізований Одеський санаторій "Салют" <b> Тема розширена:</b> Додаткове фінансування <b>Суть питання:</b> Додатково затверджені кошти на продукти харчування. Чи можливо заключити разові договори ( на підставі додаткових коштів), якщо за цими кодами ДК було проведено в поточному році ВТ (ЗЦП)? Заздалегідь дякую. <b> Номер відповіді:</b> 9/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=ListiInformativnogoKharakteru.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне виробниче підприємство «Кременчуцьке міське управління капітального будівництва» <b> Тема розширена:</b> Відхилення пропозиції учасника на підставі ч. 7 ст. 28 Закону <b>Суть питання:</b> Комунальне виробниче підприємство „Кременчуцьке міське управління капітального будівництва”, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), звертається з проханням надати методологічну допомогу та відповідь на наступне питання. Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/24782-06 від 05.08.2016, щодо здійснення закупівлі робіт — Замовник може встановити вимогу щодо надання учасниками у складі своєї тендерної пропозиції переліку та обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, встановленої у тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт. За результатами аукціону ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватись, а остаточна договірна ціна погоджується сторонами під час укладання договору про закупівлю робіт. Згідно ч. 7 ст. 28 Закону: “Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у ч. 1 статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Чи має право замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо останній вніс до розрахунку договірної ціни завідомо недостовірну інформацію в частині вартості матеріальних ресурсів. Зокрема, ціни на матеріальні ресурси необгрунтовано занижені, або завищені, та не відповідають середньорегіональному рівню цін, що склався на момент проведення закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 10/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим  лист Мінекономрозвитку від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 містить інформацію щодо можливості зазначення вимоги стосовно надання учасниками у складі тендерних пропозицій переліку та обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, встановленої у тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт, у зв”язку із можливістю зниження ціни під час аукціону. Разом з тим виходячи з норм Закону, тендерна  пропозиція подається відповідно до вимог тендерної документації. При цьому обгрунтування відповідності ціни тендерної пропозиції (або її складових)  середньорегіональному рівню цін Законом не передбачено. Крім того, відповідно до статті 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі зокрема самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону. При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою, оформлюються протоколом. Водночас замовнику слід ураховувати, що  відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Сєвєродонецької міської ради <b>Суть питання:</b> Закупівля по закону "Про здійснення державних закупівель". До оцінки допущені пропозиції 2 - х учасників. Переможець (один із них) в строк не надав документи відп. ст.17. Чи маємо ми право акцептувати пропозицію, яка залишилася, бо вона одна? Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”, який набрав чинності 19.02.2016 року та введенний в дію з 01.08.2016 для всіх замовників, установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у  зверненні, міститься в листі від 04.11.2015 № 3302-05/36541-06 “Щодо питань застосування статей 17, 23, 31 Закону України  “Про здійснення державних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel.

<b>Запит від:</b> Запит від Фісінчук Семен Олександрович <b> Тема розширена:</b> Закупка палива <b>Суть питання:</b> Якщо на початку 2016 року юридичною особою Замовником за результатами тендеру було укладено договір із Продавцем про закупівлю палива із строком дії до 31.12.2016 року за однією ціною. Чи може цей Замовник за результатами тендеру укласти з тим самим Продавцем договір про закупівлю тогож самого палива із строком дії до 31.12.2016, за ціною меншої ніж у попередньому договорі? Незважаючі на те, що дія першого договору не закінчилась, паливо у повному обємі Замовником по цьому договору не придбано. Заздалегіть дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 2/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.

Запит від: Комунальне підприємство «Зміїв-сервіс» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області Тема розширена: Застосування категорії замовника та вартісних меж закупівель Суть: Комунальне підприємство «Зміїв-сервіс» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області просить Вас надати офіційне роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель із наступного питання. КП «Зміїв-сервіс» відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (№ 922-VIII від 25.12.2015, із змінами та доповненнями, надалі — Закон № 922-VIII) як: а) юридична особа у статутному капіталі якої органам місцевого самоврядування належить частка в розмірі більше ніж 50 відсотків (а саме — Зміївській міській раді Чугуївського району Харківської області, частка 100%); б) юридична особа, що здійснює діяльність у сфері забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення; належить до замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Водночас підприємство здійснює інші види діяльності, які не належать до окремих сфер (наприклад, благоустрій, управління побутовими відходами, утримання та ремонт доріг місцевого значення комунальної власності тощо). З 01 вересня 2026 року набули чинності зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (зі змінами та доповненнями, надалі — Особливості), внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 957 від 15.07.2026 р., згідно з якими встановлюються вартісні межі закупівель, починаючи з яких необхідно здійснювати закупівлі за процедурами відкритих торгів: для замовників, що визначені пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону № 922-VIII, — 200 тис. гривень (товари та послуги), 1,5 млн. гривень (роботи); для замовників, що визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 922-VIII (що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання) — 1 млн. гривень (товари та послуги), 5 млн. гривень (роботи). Просимо надати роз’яснення на запитання: чи є вірним те, що категорія замовника визначається як постійний статус лише на підставі критеріїв, прямо зазначених у Законі № 922-VIII, і у замовника, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, є право здійснювати закупівлю товарів, послуг і робіт за підвищеними вартісними межами без проведення відкритих торгів поза тим, для якої саме діяльності замовника (окрема сфера господарювання чи ні) товар, послуга чи робота закуповуються (зокрема, за кошти місцевого бюджету)? чи, можливо, вірним є те, що категорія замовника визначається не як постійний статус, а визначається у межах конкретної процедури закупівлі та може змінюватися залежно від того, для якої саме діяльності замовника (окрема сфера господарювання чи ні) товар, послуга чи робота закуповуються (зокрема, за кошти місцевого бюджету)? Під час надання роз’яснення та аргументування позиції органу державної влади з поставлених питань просимо Вас зазначити (вказати) конкретні норми чинного законодавства України, посилання на офіційні роз’яснення та/або на рішення Верховного Суду, на які буде пряме чи непряме посилання у наданому роз’ясненні. Особливо це є необхідним у тому разі, якщо категорія замовника має визначатися окремо для кожної процедури закупівлі. Відповідь на запит 435/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону і Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Принагідно зазначаємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" розміщено підготовлений Проектом ЄС у рамках співпраці з Міністерством матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), в тому числі стосовно судових рішень щодо наявності умов, за яких юридична особа є замовником в розумінні Закону, які доступні для завантаження  за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw Номер відповіді: 435/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі - Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону і Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Принагідно зазначаємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Професіоналізація" розміщено підготовлений Проектом ЄС у рамках співпраці з Міністерством матеріал "Огляд судової практики: на основі розгляду справ щодо публічних закупівель" (ст. 21), в тому числі стосовно судових рішень щодо наявності умов, за яких юридична особа є замовником в розумінні Закону, які доступні для завантаження  за посиланням: https://cutt.ly/d0Vtfrw

Запит від: ЗАПИТ ВІД УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ХМІЛЬНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Суть: Чи має право Замовник брати до розгляду документи, які були завантажені Учасником процедури закупівлі після закінчення терміну подачі документів? Номер відповіді: Відповідь на запит 1027/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Пунктом 6 частини другої статті 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається інформація про кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Поряд з цим, виходячи зі змісту частини восьмої статті 26 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Таким чином, замовник розглядає документи, що були завантажені учасником процедури закупівлі саме до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Водночас Законом передбачена можливість виправлення учасником процедури закупівлі невідповідностей в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлених замовником після розкриття тендерних пропозицій шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАН - СТАЙЛ» Суть: Питання по суті во вкладенні Додаткові матеріали: Звернення Номер відповіді: Відповідь на запит 1051/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 899/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=269e1cd0-4228-43f2-9cc7-6c2e574f5ba3 Крім цього, зазначаємо, що випадки відхилення тендерних пропозицій установлені частиною першою статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Водночас відповідно до частини другої та третьої статті 31 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель. При цьому, кількість відхилень залежить від конкретної ситуації, що виникає у замовника під час проведення процедури закупівлі, у тому числі, пов'язаної з оскарженням та виконанням рішень органу оскарження. Своєю чергою, від цього також залежить і кількість протоколів рішень замовника щодо переможця. Разом з цим, питання щодо перебігу строків під час оскарження та строку дії тендерних пропозицій розглянуто в запиті № 732/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6578505-ac56-4768-9228-6631af23817a&lang=uk-UA

Запит від: ЗАПИТ ВІД ПІДГОРОДЕЦЬКА АНАСТАСІЯ Тема розширена: Надання учасником аналогічного договору та відгука Суть: Підскажіть будь ласка, чи являється порушенням те, якщо учасник надав аналогічний договір та відгук на нього від тієї ж самої організації, яка і проводить закупівлю? Номер відповіді: Відповідь на запит 1052/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документаціі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, а також розгляд тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною на відповідність вимогам тендерної документаціїі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

Запит від: ЗАПИТ ВІД ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДИРЕКЦІЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ" Тема розширена: Укладення прямого договору під час оскарження процедури відкритих торгів після оцінки пропозицій Суть: 1) Чи можливо укласти договір без застосування порядку проведення спрощених закупівель (прямий договір), на підставі абз. 3 п. 3 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки очікувана вартість процедури закупівлі (відкриті торги) становить понад 900 тисяч гривень, та 20% від очікуваної вартості не перевищує 200 тисяч гривень.? Номер відповіді: Відповідь на запит 1069/2021 Відповідь: При цьому звертаємо увагу, що закупівля товарів, робіт та послуг здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо вартість таких закупівель дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону.