Новини Мінекономіки
Консультація
№ 52/2016
27.10.2016
Відкриті торги
Суть питання: Чи потрібно відміняти відкриті торги, якщо до оцінки допущено менше двох учасників через відхилення одного з двох учасників, що брали участь в аукціоні, згідно з п.5 ст.28 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Роз'яснення з даного питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель", доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відкриті торги
Консультація № 52/2016Огляд:
Суть питання: Чи потрібно відміняти відкриті торги, якщо до оцінки допущено менше двох учасників через відхилення одного з двох учасників, що брали участь в аукціоні, згідно з п.5 ст.28 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь: Роз'яснення з даного питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель", доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр"
<b>
Тема розширена:</b> Чи необхідно відміняти відкриті торги на підставі п.5 ст.28 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо за результатами аукціону із двох учасників одного відхиленно.
<b>Суть питання:</b> Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів по антибіотикам на майданчику відбувся аукціон. До аукціону системою було допущено 2 учасника. Тендерним комітетом була проведена оцінка тендерної пропозиції Учасника №1 та її перевірка на відповідність вимогам тендерної документації. В процесі перевірки було виявлено, що пропозиція не відповідає вимогам тендерної документації.
Оцінка наступної тендерної пропозиції від Учасника №2 показала, що пропозиція повністю відповідає вимогам тендерної документації. Було створено Протокол розгляду, який оприлюднено на майданчику zakupki.prom.ua. При цьому електронною системою закупівель Учасника №2 автоматично було визначено переможцем відкритих торгів по антибіотикам та сформовано повідомлення про намір укласти договір.
Однак в п.5 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначено, що «Якщо за результатами розгляду тендерних пропозицій до оцінки допущено тендерні пропозиції менше ніж двох учасників, процедура закупівлі відміняється».
Просимо Вас надати роз’яснення щодо подальших дій тендерного комітету враховуючи вищевикладену ситуацію. Чи необхідно відмінити таку процедуру закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 52/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація
№ 53/2016
27.10.2016
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 53/2016: Суть питання: Чи можна збільшити кількість товару в допороговій закупівлі шляхом укладання додаткової угоди на суму різниці між початковою сумою та пропозицією переможця? Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” регулює закупівлі, вартість яких дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. 2. Порядок здійснення допорогових закупівель затверджено Наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35 (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство "ПРОЗОРРО"). 3. Договір за результатами допорогової закупівлі підписується між замовником і переможцем поза електронною системою (пункт 9.4 Порядку) не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення рішення про переможця. 4. Договірні відносини регулюються Цивільним (ЦК України) та Господарським кодексами України (ГК України). 5. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов (частина перша статті 638 ЦК України). Істотними умовами є предмет, умови, визначені законом як істотні, та умови, щодо яких вимагає згоди хоча б одна сторона. 6. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина третя статті 180 ГК України). 7. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України). 8. Підстави для зміни договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Допорогові закупівлі
Консультація № 53/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 53/2016
Суть питання: Чи можна збільшити кількість товару в допороговій закупівлі шляхом укладання додаткової угоди на суму різниці між початковою сумою та пропозицією переможця?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” регулює закупівлі, вартість яких дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
2. Порядок здійснення допорогових закупівель затверджено Наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35 (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство "ПРОЗОРРО").
3. Договір за результатами допорогової закупівлі підписується між замовником і переможцем поза електронною системою (пункт 9.4 Порядку) не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення рішення про переможця.
4. Договірні відносини регулюються Цивільним (ЦК України) та Господарським кодексами України (ГК України).
5. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов (частина перша статті 638 ЦК України). Істотними умовами є предмет, умови, визначені законом як істотні, та умови, щодо яких вимагає згоди хоча б одна сторона.
6. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина третя статті 180 ГК України).
7. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України).
8. Підстави для зміни договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент фінансів Маріупольської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору в допорогових закупівлях
<b>Суть питання:</b> Сума закупівлі складає 199900грн на 35 одиниць товару. Найнижча ціна переможця 182800грн. Чи можна скласти додаткову угоду на збільшення кількості товару на суму різниці з метою повного використання виділених коштів?
<b>
Номер відповіді:</b> 53/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому Порядок здійснення допорогових закупівель затверджено Наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство "ПРОЗОРРО") від 13.04.2016 № 35.
Виходячи зі змісту пункту 9.4 Порядку договір за результатами проведення допорогової закупівлі підписується
між замовником та учасником,
що пройшов етап кваліфікації та був визначений замовником як переможець закупівлі
, поза електронною системою закупівель згідно чинного законодавства
не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення рішення про переможця допорогової закупівлі.
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним (далі – ЦК України) та Господарським кодексами України (далі – ГК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
При цьому підстави для зміни договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Консультація
№ 54/2016
27.10.2016
Відкриті торги
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки: Суть питання: Чи можливо виправити технічну помилку (неправильна назва предмету закупівлі) у звіті про результати процедури закупівлі (UA-2016-08-25-00092-A), що перешкоджає фінансуванню? Висновки/Відповідь: * Звіт про результати проведення процедури закупівлі формується автоматично електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю (ч.2 ст. 19 Закону України "Про публічні закупівлі"). * З питань правомірності вимог казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України (ч.2 ст. 7 Закону). * Рекомендовано ознайомитися з аналогічною відповіддю за посиланням: http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4be5a8d6-0edc-4e0a-9d3b-da2a8cfaccdd&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 54/2016Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки:
Суть питання: Чи можливо виправити технічну помилку (неправильна назва предмету закупівлі) у звіті про результати процедури закупівлі (UA-2016-08-25-00092-A), що перешкоджає фінансуванню?
Висновки/Відповідь:
Звіт про результати проведення процедури закупівлі формується автоматично електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю (ч.2 ст. 19 Закону України "Про публічні закупівлі").
З питань правомірності вимог казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України (ч.2 ст. 7 Закону).
Рекомендовано ознайомитися з аналогічною відповіддю за посиланням: http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4be5a8d6-0edc-4e0a-9d3b-da2a8cfaccdd&lang=uk-UA
Суть питання: Чи можливо виправити технічну помилку (неправильна назва предмету закупівлі) у звіті про результати процедури закупівлі (UA-2016-08-25-00092-A), що перешкоджає фінансуванню?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ житлово-комунального господарства та будівництва
<b>
Тема розширена:</b> Технічна помилка при формуванні звіту
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! На момент завершення торгів, після укладання договору з підрядчиком було виявлено розбіжність назви предмету закупівлі у договорі з назвою предмету закупівлі у звіті про результати проведення процедури закупівлі(UA-2016-08-25-00092-A), а саме у пункті 3 (конкретна назва предмету закупівлі) замість назви предмету закупівлі вказано "Закупівля здійснюється щодо предмету закупівлі в цілому". Дані розбіжності є перешкодою для казначейської служби, що здійснює фінансування за рахунок державних коштів. Чи можливо на сьогодні здійснити коригування звіту про результати проведення процедури з метою подальшого фінансування обєкту та виправлення допущеної технічної помилки.
<b>
Номер відповіді:</b> 54/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною другою статті 19 Закону передбачено, що
звіт про результати
проведення процедури закупівлі
автоматично
формується
електронною системою закупівель
та оприлюднюється
протягом одного дня
після оприлюднення замовником договору про закупівлю
на веб-порталі Уповноваженого органу.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
При цьому щодо аналогічного питання пропонуємо додатково ознайомитись із відповіддю, розміщеною за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4be5a8d6-0edc-4e0a-9d3b-da2a8cfaccdd&lang=uk-UA
Консультація
№ 50/2016
26.10.2016
Інше
Консультація Мінекономіки № 50/2016 щодо звіту № 1-торги Суть питання: Чи потрібно подавати звіт № 1-торги після втрати чинності ЗУ "Про здійснення державних закупівель" (з 01.08.2016)? Висновки/Відповідь: Звітування за формою № 1-торги, затвердженою наказом Державної служби статистики України від 12.11.2014 № 334, здійснюється стосовно закупівель, що проводились згідно із Законом України “Про здійснення державних закупівель” до 01.08.2016, та з урахуванням звітного періоду у поточному році. Правові підстави для обліку державних закупівель шляхом збирання інформації за формою державного статистичного спостереження № 1-торги визначені Законом України “Про державну статистику”, стаття 12 якого передбачає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, здійснює облік державних закупівель. У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону № 3512 від 24.11.2015, яким передбачається виключення абзацу чотирнадцятого з частини першої статті 12 Закону України “Про державну статистику”, що стосується обліку держзакупівель. Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922 установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інше
Консультація № 50/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 50/2016 щодо звіту № 1-торги
Суть питання:
Чи потрібно подавати звіт № 1-торги після втрати чинності ЗУ "Про здійснення державних закупівель" (з 01.08.2016)?
Висновки/Відповідь:
Звітування за формою № 1-торги, затвердженою наказом Державної служби статистики України від 12.11.2014 № 334, здійснюється стосовно закупівель, що проводились згідно із Законом України “Про здійснення державних закупівель” до 01.08.2016, та з урахуванням звітного періоду у поточному році.
Правові підстави для обліку державних закупівель шляхом збирання інформації за формою державного статистичного спостереження № 1-торги визначені Законом України “Про державну статистику”, стаття 12 якого передбачає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, здійснює облік державних закупівель.
У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону № 3512 від 24.11.2015, яким передбачається виключення абзацу чотирнадцятого з частини першої статті 12 Закону України “Про державну статистику”, що стосується обліку держзакупівель.
Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922 установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Суть питання:
Чи потрібно подавати звіт № 1-торги після втрати чинності ЗУ "Про здійснення державних закупівель" (з 01.08.2016)?
Висновки/Відповідь:
Звітування за формою № 1-торги, затвердженою наказом Державної служби статистики України від 12.11.2014 № 334, здійснюється стосовно закупівель, що проводились згідно із Законом України “Про здійснення державних закупівель” до 01.08.2016, та з урахуванням звітного періоду у поточному році.
Правові підстави для обліку державних закупівель шляхом збирання інформації за формою державного статистичного спостереження № 1-торги визначені Законом України “Про державну статистику”, стаття 12 якого передбачає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, здійснює облік державних закупівель.
У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону № 3512 від 24.11.2015, яким передбачається виключення абзацу чотирнадцятого з частини першої статті 12 Закону України “Про державну статистику”, що стосується обліку держзакупівель.
Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922 установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Звіт №-1 Торги
<b>Суть питання:</b> Чи необхідно після втрати чинності від 01.08.2016 ЗУ "Про здійснення державних закупівель" подавати форму державного статистичного спостереження № 1-торги "Звіт про здійснення державних закупівель"?
<b>
Номер відповіді:</b> 50/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922 (далі – Закон № 922) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Натомість правові підстави для обліку державних закупівель шляхом збирання інформації за формою державного статистичного спостереження № 1-торги “Звіт про здійснення державних закупівель”, затвердженою наказом Державної служби статистики України від 12.11.2014 № 334, визначені Законом України “Про державну статистику” , який, зокрема регулює правові відносини в галузі державної статистики.
Так, зокрема відповідно до статті 12 Закону України “Про державну статистику” центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, який утворюється відповідно до статті 106 Конституції України, здійснює також облік державних закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та результати процедур закупівель, у тому числі торги (конкурсні торги), що не відбулися.
У зв’язку із втратою чинності Закону України “Про здійснення державних закупівель” та введенням для всіх замовників з 01.08.2016 в дію Закону України “Про публічні закупівлі” звітування щодо державних закупівель за формою державного статистичного спостереження № 1-торги, затвердженою наказом Державної служби статистики України від 12.11.2014 № 334, здійснюється стосовно закупівель, що проводилися згідно із Законом України “Про здійснення державних закупівель” та з урахуванням звітного періоду у поточному році.
Разом з тим повідомляємо, що у Верховній Раді України зареєстрований проект Закону “Про внесення змін до деяких законів України, що регулюють державну статистичну діяльність” від 24.11.2015 № 3512, яким передбачається внесення змін до Закону України “Про державну статистику”, зокрема у частині першій статті 12 Закону абзац чотирнадцять виключити.
Консультація
№ 51/2016
26.10.2016
Тендерний комітет або уповноважена особа
Суть питання: * Необхідність виведення членів тендерного комітету у зв'язку зі звільненням та оформлення відповідних наказів. * Виконання обов'язків голови тендерного комітету у випадку його звільнення до призначення нового голови. Висновки/Відповідь: 1. Виведення членів тендерного комітету: * Зміни до складу тендерного комітету затверджуються рішенням замовника, оформленим наказом (п. 2.1 Примірного положення про тендерний комітет, затвердженого Наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557; п. 84 Постанови КМУ від 30.11.2011 № 1242). * Оформлення наказу про зміни до складу тендерного комітету здійснюється з урахуванням дати припинення трудових відносин (ст. 1, ст. 36 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII). 2. Виконання обов'язків голови тендерного комітету: * У разі відсутності голови комітету його обов'язки виконує заступник голови комітету (п. 2.4 Примірного положення).
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 51/2016Огляд:
Суть питання:
Висновки/Відповідь:
1. Виведення членів тендерного комітету:
* Зміни до складу тендерного комітету затверджуються рішенням замовника, оформленим наказом (п. 2.1 Примірного положення про тендерний комітет, затвердженого Наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557; п. 84 Постанови КМУ від 30.11.2011 № 1242).
* Оформлення наказу про зміни до складу тендерного комітету здійснюється з урахуванням дати припинення трудових відносин (ст. 1, ст. 36 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII).
2. Виконання обов'язків голови тендерного комітету:
* У разі відсутності голови комітету його обов'язки виконує заступник голови комітету (п. 2.4 Примірного положення).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти і науки Сумської міської ради
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Підскажіть будь-ласка, у нас затверджено тендерний комітет у складі 7 чоловік. На сьогоднішній день 2 людини звільняється (одна людина звільнилася 17.10.2016 року, друга 25.10.2016) Чи потрібно наказом їх виводити із складу тендерного комітету. Якщо потрібно, то в нашому випадку можна їх вивести наказом від 26.10.2016 чи це повинно бути два накази від 18.10.2016 та від 26.10.2016?
І ще питання: одна з цих людей, що звільняється голова тендерного комітету. Як швидко потрібно призначити нового голову, чи можна тимчасово його функції буде виконувати заступник до часу призначення нового голови?
<b>
Номер відповіді:</b> 51/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Виходячи зі змісту пункту 2.1. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затвердженого Наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника. До складу комітету входять не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.
Разом з тим, відповідно до пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 “Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади” накази (розпорядження) видаються як рішення організаційно-розпорядчого чи нормативно-правового характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових питань.
Ураховуючи викладене, зміни до складу тендерного комітету затверджуються рішенням замовника, оформленим наказом установи (організації, підприємства).
При цьому, виходячи зі змісту статті 1 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗоТ України), КЗоТ України регулює трудові відносини всіх працівників, статтею 36 якого регулює питання припинення трудових відносин.
Таким чином, оформлення наказу щодо зміни складу тендерного комітету здійснюється замовником з урахуванням дати припинення трудових відносин та з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Щодо питання 2
Виходячи зі змісту пункту 2.4. Примірного положення у разі відсутності голови комітету його обов'язки виконує заступник голови комітету (якщо призначено кількох заступників голови комітету, то голова визначає серед них виконуючого обов’язки голови комітету на період своєї відсутності).
Таким чином, у разі відсутності голови комітету, його обов’язки виконує заступник голови комітету.
Консультація
№ 49/2016
25.10.2016
Зміна істотних умов договору
Опис консультації Мінекономіки (№ 49/2016) Суть питання: Чи дозволено продовжити на I квартал 2017 року договори на закупівлю комунальних послуг, укладені в лютому 2016 року за переговорною процедурою з монополістами? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Зміна істотних умов договору
Консультація № 49/2016Огляд:
Опис консультації Мінекономіки (№ 49/2016)
Суть питання: Чи дозволено продовжити на I квартал 2017 року договори на закупівлю комунальних послуг, укладені в лютому 2016 року за переговорною процедурою з монополістами?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Суть питання: Чи дозволено продовжити на I квартал 2017 року договори на закупівлю комунальних послуг, укладені в лютому 2016 року за переговорною процедурою з монополістами?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", який розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна медична установа "Обласна дитяча клінічна лікарня"
<b>
Тема розширена:</b> Продовження дії договорів укладених у лютому 2016 на І кв 2017
<b>Суть питання:</b> Чи можна продовжити на І кв. 2017 року дії договорів укладених у лютому 2016 році за результатами переговорної процедури із монополістами договори на закупівлю комунальних послуг ?
<b>
Номер відповіді:</b> 49/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація
№ 47/2016
24.10.2016
Оприлюднення інформації про закупівлю
Суть питання: Чи правомірно те, що оприлюднення звіту про укладені договори через систему Prozorro передбачає заповнення великої кількості полів, що фактично є "мінізакупівлею" та суперечить ст. 19 Конституції України та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Замовники зобов'язані оприлюднювати звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до абзацу п’ятого статті 2 та статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”. Форма звіту затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" (пункт 11 частини першої статті 8 Закону). Згідно з пунктом 2 цього наказу, заповнення обов'язкових полів, визначених системою, є необхідним, а необов'язкові поля заповнюються за бажанням замовника.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 47/2016Огляд:
Суть питання:
Чи правомірно те, що оприлюднення звіту про укладені договори через систему Prozorro передбачає заповнення великої кількості полів, що фактично є "мінізакупівлею" та суперечить ст. 19 Конституції України та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Замовники зобов'язані оприлюднювати звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до абзацу п’ятого статті 2 та статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”. Форма звіту затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" (пункт 11 частини першої статті 8 Закону). Згідно з пунктом 2 цього наказу, заповнення обов'язкових полів, визначених системою, є необхідним, а необов'язкові поля заповнюються за бажанням замовника.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Городищенське Районне територіальне медичне об'єднання"
<b>
Тема розширена:</b> Оприлюднення звіту про укладені договори
<b>Суть питання:</b> ст. 19 Конституції
Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог постанови
Кабінету Міністрів України
від 24 лютого 2016 р. № 166
Про затвердження Порядку функціонування
електронної системи закупівель та проведення
авторизації електронних майданчиків
комісія — постійно діюча комісія, що утворюється Уповноваженим органом з метою забезпечення здійснення авторизації електронних майданчиків, підготовки рішень, що мають рекомендаційний характер, щодо їх підключення/відключення до електронної системи закупівель, усунення технічних збоїв в електронній системі закупівель;
ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі"
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі Украхни від 22.03.2016 № 490"Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" затверджено форму звіту про укладені договори.
На сьогоднішній день оприлюднення звіту про укладені договори - це проведення "мінізакупівлі" (пройдення етапів закупівлі, викладення документів які не передбачені Законом), що суперечить вимогам ЗУ "Про публічні закупівлі" та ст. 19 Конституції України.
Таким чином, замовники позбавлені можливості оприлюднити звіт про укладені договори в системі Прозоро відповідно до законодавства України.
<b>
Номер відповіді:</b> 47/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу п’ятого статті 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини,
замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі
електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Форми документів у сфері публічних закупівель, зокрема форма звіту про укладені договори,
відповідно до пункту 11 частини першої статті 8
Закону
затверджені наказом
Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).
Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою.
Консультація
№ 48/2016
24.10.2016
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 48/2016: Суть питання: Яка посадова особа в тендерному комітеті може накладати електронний цифровий підпис (ЕЦП) на закупівлі (відкриті торги) через електронний майданчик "Prozorro"? Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові засади закупівель. Розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником через автоматизоване робоче місце (пункт 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку № 477 від 18.03.2016). Заповнення форм документів у сфері публічних закупівель передбачає використання ЕЦП замовником (пункт 2 Наказу Мінекономрозвитку № 490 від 22.03.2016). 2. Відповідальність за інформацію: Відповідальність за повноту та достовірність інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету або уповноважена особа (абзац дванадцятий частини першої статті 10 Закону). 3. Положення про тендерний комітет: Положення про тендерний комітет затверджується рішенням замовника (частина друга статті 11 Закону). Рекомендовано керуватися Примірним положенням про тендерний комітет (наказ Мінекономрозвитку № 557 від 30.03.2016). Секретар комітету, зокрема, забезпечує розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу (пункт 2.12 Примірного положення). 4. Розподіл обов'язків: Голова комітету визначає функції кожного члена комітету (пункт 2.4 Примірного положення). 5. Висновок: Функціональні обов'язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджується рішенням замовника з дотриманням вимог Закону. Отже, хто саме з членів тендерного комітету (голова, секретар, інший член) накладатиме ЕЦП на закупівлі, має бути визначено у положенні про тендерний комітет, затвердженому замовником.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 48/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 48/2016
Суть питання: Яка посадова особа в тендерному комітеті може накладати електронний цифровий підпис (ЕЦП) на закупівлі (відкриті торги) через електронний майданчик "Prozorro"?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення: Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові засади закупівель. Розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником через автоматизоване робоче місце (пункт 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку № 477 від 18.03.2016). Заповнення форм документів у сфері публічних закупівель передбачає використання ЕЦП замовником (пункт 2 Наказу Мінекономрозвитку № 490 від 22.03.2016).
2. Відповідальність за інформацію: Відповідальність за повноту та достовірність інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету або уповноважена особа (абзац дванадцятий частини першої статті 10 Закону).
3. Положення про тендерний комітет: Положення про тендерний комітет затверджується рішенням замовника (частина друга статті 11 Закону). Рекомендовано керуватися Примірним положенням про тендерний комітет (наказ Мінекономрозвитку № 557 від 30.03.2016). Секретар комітету, зокрема, забезпечує розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу (пункт 2.12 Примірного положення).
4. Розподіл обов'язків: Голова комітету визначає функції кожного члена комітету (пункт 2.4 Примірного положення).
5. Висновок: Функціональні обов'язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджується рішенням замовника з дотриманням вимог Закону. Отже, хто саме з членів тендерного комітету (голова, секретар, інший член) накладатиме ЕЦП на закупівлі, має бути визначено у положенні про тендерний комітет, затвердженому замовником.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Томашпільська селищна рада
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Надайте будь-ласка рояснення. чи можна ставити електронний цифровий підпис селищного голови на закупівлі (відкриті торги)через електронний майданчик "Прозоро", чи то має бути підпис голови тендерного комітету? або ж головного бухгалтера, яка є членом тендерного комітету і в неї вже є еклектронний цифровий підпис. В нас відповідальний за закупівлю - тендерний комітет. хто може (яка посадова особа) накладати свій електронний цифровий підпис на закупівлі (відкриті торги)?. Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 48/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі – Наказ), заповнення форм документів у сфері публічних закупівель здійснюється шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель та передбачає використання замовником електронного цифрового підпису.
У свою чергу, згідно з абзацом дванадцятим частини першої статті 10 Закону відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
Водночас частиною другою статті 11 Закону визначено, що положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника.
Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” замовникам під час розроблення положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)
рекомендовано керуватися Примірним положенням
про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим цим наказом (далі – Примірне положення).
Положення про тендерний коміте
т або уповноважену особу (осіб)
визначає
правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права,
обов’язки
та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).
Відповідно до пункту 2.12 Примірного положення
секретар
комітету зокрема
забезпечує розміщення
інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики.
Разом з тим, пунктом 2.4 Примірного положення визначено, що
голова
комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та
визначає функції кожного члена комітету
.
Таким чином, функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджуються рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону.
Консультація
№ 46/2016
21.10.2016
Зміна істотних умов договору
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 46/2016): Суть питання: Чи є порушенням дворазове підвищення ціни на бензин (в межах 10% кожне) на підставі однієї довідки про зростання цін на 29%? Чи потрібно для кожного підвищення окрему довідку і чи має бути часовий проміжок між підвищеннями? Висновки/Відповідь: Уповноважений орган не надає конкретної відповіді на поставлене питання. Замість цього, посилається на попередні роз'яснення, а саме листи від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06, що містять інформацію щодо зміни істотних умов договору про закупівлю. Посилання на листи: * http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel * http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb (Зверніть увагу, посилання можуть бути неактивними з часом, у такому разі необхідно шукати ці листи на офіційному веб-сайті Мінекономіки).
Зміна істотних умов договору
Консультація № 46/2016Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 46/2016)
Суть питання: Чи є порушенням дворазове підвищення ціни на бензин (в межах 10% кожне) на підставі однієї довідки про зростання цін на 29%? Чи потрібно для кожного підвищення окрему довідку і чи має бути часовий проміжок між підвищеннями?
Висновки/Відповідь:
Уповноважений орган не надає конкретної відповіді на поставлене питання. Замість цього, посилається на попередні роз'яснення, а саме листи від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06, що містять інформацію щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.
Посилання на листи:
(Зверніть увагу, посилання можуть бути неактивними з часом, у такому разі необхідно шукати ці листи на офіційному веб-сайті Мінекономіки).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП ШЕУ Соломянського району м. Києва
<b>
Тема розширена:</b> пункт 2 частини п'ятої ст.40
<b>Суть питання:</b> За результатами проведеної закупівлі за процедурою відкритих торгів укладено договір про закупівлю Товару-БензинуА-92 за ціною 18,18 грн. з ПДВ/літр. Під час виконання договірних зобов'язань на ринку відбулось подорожчаня бензину, про що Постачальник повідомим Замовникалистом та надав довідку ДП "Держзовнішінформ" з цінами від 20,71 грн з ПДВ/1 літр до 23,45грн з ПДВ/1 літр.Тобто ціна бензину зросла на 29 %. На підставі цієї довідки Змовник і Учасник уклали додаткову угоду на підвищення до 19,98 грн. з ПДВ/1 літр, і на наступний день ще одну - підвищення до 21,96 грн. з ПДВ/1 літр.(тобто в кожній угоді підняття ціни за 1 літр було в межах 10%). Проте обидва підвищення було зроблено виходячи з даних однієї вищезгаданої довідки, що підтверджує не коливання багаторазове, а одне зростання цін на ринку відповідного товару.
Чи є дії Замовника стосовно підвищення ціни на бензин двічі (кожне в межах 10 %) порущенням, оскільки Замовник опирався на данні, вказані в одній довідці (зростання цін одразу на 29%)?Чи підвищення повинно відбуватись протягом більш довгого часового проміжку та для підтвердження повинні надаватись декілька довідок, кожна з яких повинна інформувати по ріст цін?
Дякуємо!
<b>
Номер відповіді:</b> 46/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься в листах від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”) та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”) розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel, http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація
№ 41/2016
20.10.2016
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 41/2016: Суть питання: Чи потрібно проводити тендер на закупівлю комп'ютерної техніки на суму 43 тис. грн., якщо кошти субвенції були виділені додатково у жовтні та не були враховані у річному плані закупівель, враховуючи, що аналогічна закупівля на 195 тис. грн. вже була здійснена? Висновки/Відповідь: У відповіді вказано, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України “Про публічні закупівлі”. Детальна відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=ListiInformativnogoKharakteru.
Планування закупівель
Консультація № 41/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 41/2016
Суть питання: Чи потрібно проводити тендер на закупівлю комп'ютерної техніки на суму 43 тис. грн., якщо кошти субвенції були виділені додатково у жовтні та не були враховані у річному плані закупівель, враховуючи, що аналогічна закупівля на 195 тис. грн. вже була здійснена?
Висновки/Відповідь:
У відповіді вказано, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України “Про публічні закупівлі”.
Детальна відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=ListiInformativnogoKharakteru.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Черкаський національний університетет імені Б. Хмелницького
<b>Суть питання:</b> Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького просе надати роз’яснення з наступного питання.
Ми здійснили закупівлю комп’ютерної техніки на суму 195 тис. грн. яка була запланована річним планом, а у жовтні нам вділили субвенцію 43 тис. грн. на закупівлю даної техніки. Чи потрібно проводити тендер на 43 тис. грн. які не були заплановані.
Дякуємо за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 41/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=ListiInformativnogoKharakteru.
Консультація
№ 43/2016
20.10.2016
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 43/2016 (МКП "Вінницязеленбуд"): Суть питання: Чи можна збільшити ціну договору про капремонт (відкриті торги) через збільшення вартості матеріалів (основних конструкцій)? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb В консультації згадано: Закон України “Про публічні закупівлі”.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 43/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 43/2016 (МКП "Вінницязеленбуд")
Суть питання:
Чи можна збільшити ціну договору про капремонт (відкриті торги) через збільшення вартості матеріалів (основних конструкцій)?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
В консультації згадано: Закон України “Про публічні закупівлі”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Міське комунальне підприємство "Вінницязеленбуд"
<b>Суть питання:</b> Чи можливо внести зміни до ціни договору, укладеного за результатом відкритих торгів, на виконання капітального ремонту обєкту, а саме: збільшити загальну вартість договору, так як, збільшилась вартість матеріалів (основних конструкцій), які будуть використані при виконанні робіт.
<b>
Номер відповіді:</b> 43/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація
№ 44/2016
20.10.2016
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки №44/2016: Суть питання: Чи правомірні вимоги постачальника природного газу щодо укладення договорів на 2017 рік до 12.12.2016 та реєстрації цих договорів в органах казначейської служби до 20.12.2016, враховуючи необхідність проведення відкритих торгів та відсутність затверджених кошторисів? Висновки/Відповідь: 1. Закупівля природного газу та послуг з розподілу природного газу регулюється Законом України "Про публічні закупівлі". Інформація з цього питання міститься в листі Мінекономіки від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, доступному за посиланням: http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel 2. Розгляд звернень споживачів та надання роз'яснень з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) належить до компетенції НКРЕКП, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Відкриті торги
Консультація № 44/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки №44/2016
Суть питання:
Чи правомірні вимоги постачальника природного газу щодо укладення договорів на 2017 рік до 12.12.2016 та реєстрації цих договорів в органах казначейської служби до 20.12.2016, враховуючи необхідність проведення відкритих торгів та відсутність затверджених кошторисів?
Висновки/Відповідь:
1. Закупівля природного газу та послуг з розподілу природного газу регулюється Законом України "Про публічні закупівлі". Інформація з цього питання міститься в листі Мінекономіки від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, доступному за посиланням: http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
2. Розгляд звернень споживачів та надання роз'яснень з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) належить до компетенції НКРЕКП, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Останнім часом заклади нашої області, які забезпечуються природним газом місцевим газзбутом (далі – постачальник), почали отримувати від постачальника листи з вимогою укладення з ним договорів на постачання природного газу на 2017 рік до 12.12.2016 року (розпочати процедури закупівлі не пізніше 1 листопада 2016 року).
У випадку відсутності зазначених договорів газорозподільними підприємствами буде припинено газопостачання закладів.
Беручи до уваги, що постачальник природного газу на 2017 рік може буде визначений виключно за результатами відкритих торгів у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі», на нашу думку вимога щодо укладення договору з постачальником необґрунтована та безпідставна.
Ще одна вимога постачальника щодо реєстрації таких договорів в органах казначейської служби до 20.12.2016 також є порушенням законодавства. Оскільки на зазначений момент у замовників будуть відсутні затверджені кошториси на 2017 рік. Відповідно до частини 3 статті 48 Бюджетного Кодексу України укладення договору без відповідних бюджетних асигнувань є недійсним.
Просимо надати роз'яснення чи правомірні дії та вимоги постачальника в умовах чинного законодавства?
<b>
Номер відповіді:</b> 44/2016
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.