<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» <b>Суть питання:</b> Внаслідок зростання цін на паливо, зокрема на природний газ, постачальники цього товару змушені періодично збільшувати відпускну ціну. В свою чергу, замовники природного газу, зважаючи на заборону збільшувати об’єми закупівлі без проведення торгів, через збільшення ціни - змушені вносити зміни до укладених договорів в частині збільшення ціни за одиницю товару та одночасне зменшення об’ємів закупівлі. В зязку з цим, склалася ситуація при якій існує велика імовірність нехватки об’ємів природного газу на другу половину грудня для забезпечення стабільного проходження опалювального сезону. Крім того, відповідно до Правил постачання природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, споживач природного газу не може змінювати постачальника в середині розрахункового періоду. Відповідно до Кодексу газотранспортної системи газовий місяць – це період часу, який розпочинається з першої газової доби поточного місяця і триває до початку першої газової доби наступного місяця. Таким чином, споживач природного газу не може змінити постачальника в середині розрахункового періоду, яким є календарний місяць. Зважаючи на викладене, просимо надати роз’яснення, чи може скористатись Замовник (споживач) п.5 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» та здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника, по переговорній процедурі з метою уніфікації та забезпечення сумісності технологіями. <b> Номер відповіді:</b> 153/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація щодо застосування переговорної процедури міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb. При цьому згідно зі статтею 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток та виключно у разі наявності підстав, визначених у частині другій цієї статті Закону. Разом з тим, звертаємо увагу, що відповідно до статті 11 Закону вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи).

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Крижопільської РДА <b> Тема розширена:</b> Організація проведення процедур Продукти харчування в 2017р <b>Суть питання:</b> Чи буде можливість для Замовників обєднувати лоти різних груп, для більш ефектиінішої роботи в ЕСЗ. Виникає велика кількість допорогових процедур по лотово (мясо, олія, сир,риба,крупа,інше). Наприклад основна група СРV"15000000-8 - до якої входятять: 15000000-8 - Продукти харчування, напої, тютюн та супутня продукція 15100000-9 - Продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти 15200000-0 - Рибні страви та пресерви 15300000-1 - Фрукти, овочі та супутня продукція 15400000-2 - Олії та тваринні і рослинні жири 15500000-3 - Молочні продукти 15600000-4 - Продукція борошномельно-круп'яної промисловості, крохмалі та крохмалепродукти 15700000-5 - Корми для тварин 15800000-6 - Продукти харчування різні 15900000-7 - Напої, тютюн та супутня продукція Оскільки не дозволяється розташовувати лоти з різних груп CPV класифікатора в одному тендері. Ми як Замовник зацікавлені провести одну процедуру закупівлі, ніж 100 допорогових. Якщо ж така можливість буде, то це з економить багато часу та ефективність роботи організації в роботі проведення харчування та інших видів предмета закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 154/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що інформація щодо визначення предмета закупівлі міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономрозвитку опрацьовується питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі та ведеться робота щодо внесення відповіних змін до наказу.

1. Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель” 2. Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договорів у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” 3. Щодо інформації про кінцевого бенефіціарного власника --- Документ: 9b961f63-c0b8-43f2-aedc-c2b775c9af0d.pdf --- й і | МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери закупівель Щодо застосування законодавства у сфері закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення щодо застосування законодавства у сфері державних та публічних закупівель повідомляє. Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" Закон України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014 № 1197-VII (далі - Закон 1197-VII) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 10 Закону 1197-VII замовник безоплатно подавав для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, зокрема повідомлення про внесення змін до договору у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 4, 5 та 8 частини п'ятої статті 40 цього Закону та звіт про виконання договору. Крім того, ураховуючи статтю 13 Закону 1197-VII, яка передбачала закупівлю за рамковими угодами та на підставі порядку, встановленого у рамковій угоді, замовник укладає договір про закупівлю з переможцем відбору або конкурентного 2 відбору та повинен був подавати вищезазначену інформацію щодо укладених у результаті договорів про закупівлю. Поряд з цим наказом Мінекономрозвитку від 25.06.2014 № 743 "Про затвердження Порядку розміщення інформації для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель" офіційний загальнодержавний веб-портал "Державні закупівлі" за адресою в мережі Інтернет: www.tender.me.gov.ua було визначено веб-порталом Уповноваженого органу з питань державних закупівель та було затверджено Порядок розміщення інформації для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель (далі - Порядок). Разом з тим згідно з частиною п'ятою Розділу ІХ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" з 1 серпня 2016 року Закон України "Про здійснення державних закупівель" визнано таким, що втратив чинність. У свою чергу, наказ Мінекономрозвитку від 25.06.2014 № 743 з 1 серпня 2016 року втратив чинність на підставі Наказу Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477 "Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі. Таким чином, підстави для оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору з 1 серпня 2016 року відсутні, у зв'язку втратою чинності Закону 1197-VII та Порядку. Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договорів у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" Закон України "Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому третьому частини першої статті 2 Закону. Ураховуючи вимоги статті 10 Закону, замовники самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору. 3 У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. Тому, форма повідомлення про внесення змін до договору, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення випадків для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону. Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору та про виконання такого договору у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону. Щодо інформації про кінцевого бенефіціарного власника Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Разом з тим тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). Відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Згідно з частиною третьою статті 17 Закону, зокрема замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. У свою чергу, згідно із пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну 4 особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності. У разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається. При цьому замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону. Ураховуючи викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником з дотриманням вимог законодавства, зокрема ураховуючи вимоги абзацу другого пункту 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань". Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ Беспалова А.В. 596-67-30

1. Щодо визначення предмета закупівлі робіт 2. Щодо віднесення супровідних послуг до робіт 3. Щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту 4. Щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт --- Документ: ce3db083-e8dc-4ead-8d76-0dcf4af4974a.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери закупівель Щодо закупівлі робіт Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє. та Закон України «Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо визначення предмета закупівлі робіт Пунктом 22 частини першої статті 1 Закону визначено, що роботи проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі -Порядок). 2 Згідно з Розділом III "Визначення предмета закупівлі робіт" Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва", прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 (далі - ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013), а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої - п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Водночас об'єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163. У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об'єкт будівництва. Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об'єкту, на який складений окремий об'єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону. У разі, якщо вартість робіт є нижчою меж, визначених в частині першій статті 2 Закону, закупівля таких робіт здійснюється без застосування процедур закупівлі, передбачених Законом. Щодо віднесення супровідних послуг до робіт Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону до робіт належать також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. 3 Відповідно до пункту 3.11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва - це кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об'єкта будівництва або його черги, включаючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати. Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва складається на основі об'єктних кошторисів, об'єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат. Виходячи зі змісту пункту 5.8.3. зведений кошторисний розрахунок містить зокрема Главу 10 "Утримання служби замовника" та Главу 12 "Проектно вишукувальні роботи та авторський нагляд". Згідно з пунктом 5.8.13 до глави 10 "Утримання служби замовника" включаються, зокрема, кошти на утримання служби замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду). Разом з тим, відповідно до пункту 5.8.15 до глави 12 "Проектно-вишукувальні роботи та авторський нагляд” включаються, зокрема: - вартість експертизи проектної документації, кошти на здійснення авторського нагляду проектними організаціями. Таким чином, якщо супровідні роботам послуги по об'єкту будівництва, включені до зведеного кошторисного розрахунку, та водночас вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва), такий предмет закупівлі відноситься до визначення "роботи у розумінні Закону. В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном "послуги" на підставі пункту 17 частини першої статті Закону. Щодо визначення предмету закупівлі послуг з поточного ремонту Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Згідно з пунктом 2 Розділу II "Визначення предмета закупівлі товарів і послуг" Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі 4 визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН A.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218- 182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Згідно з пунктом 3 "Терміни та визначення понять" ДБН А.2.2-3:2014: - будівля це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції; будинок це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей, лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - це наземні, надземні або підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо; - споруда - це штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей, Ураховуючи викладене, якщо послуги з поточного ремонту проводяться за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженернотранспортної інфраструктури, їх закупівлю замовник здійснює керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону для кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури. У разі якщо вартість поточного ремонту окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури є меншою вартісних меж, встановлених частиною першою статті 2 Закону, то закупівля таких 5 послуг з поточного ремонту здійснюється замовником без проведення процедур, передбачених Законом. Щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт 3 Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється шляхом застосування однієї процедур, встановлених статтею 12 Закону з дотриманням вимог Закону та виходячи з вартісних меж, передбачених частиною першою статті 2 Закону. Так, вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) згідно зі статтею 11 Закону. При цьому відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Відповідно до статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням; - необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору. Таким чином, у разі коли замовником було укладено договір на виконання робіт у ході виконання яких виникла необхідність у додатковій закупівлі (проведенні додаткових будівельних робіт, що не були включені у початковий проект), вартість якої перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник може здійснити закупівлю таких робіт шляхом застосування переговорної процедури 6 закупівлі за наявності підтверджених обставин та умов, передбачених пунктами 5 частини другої статті 35 Закону. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Олександр СТАРОДУБЦЕВ Беспалова А.В. 596-67-31

<b>Запит від:</b> Запит від Стасенко Олена Анатоліївна <b>Суть питання:</b> Чи можна застосувати норму п.8 ч.4 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме: продовжити строк дії договору в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному за процедурою закупівлі за ЗУ «Про здійснення державних закупівель»? <b> Номер відповіді:</b> 142/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Стасенко Олена Анатоліївна <b>Суть питання:</b> Згідно ч.1 ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Згідно розділу ІІІ наказу від 17.03.2016 № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”… із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Питання: за яким показником необхідно підсумовувати суми договорів при закупівлі робіт (для розміщення звіту про укладені договори)? за об'єктом будівництва чи за показником Єдиного закупівельного словника? Якщо за показником Єдиного закупівельного словника, то за якою цифрою? другою – п'ятою або за окремо другою, третьою, четвертою, п'ятою? <b> Номер відповіді:</b> 143/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Стасенко Олена Анатоліївна <b>Суть питання:</b> Ситуація 1: у вересні цього року був укладений договір за кодом ДК 016:2010 (32.30.1) на суму 45000,00 грн. для потреб ЗОШ №1. У листопаді рішенням міської ради за тим самим кодом (32.30.1) для цієї ж ЗОШ було виділено додаткові кошти у розмірі 30000,00 грн., які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі. Ситуація 2: у вересні цього року був укладений договір за кодом ДК 016:2010 (31.09.1) на суму 46300,00 грн. для потреб ЗОШ №1. У листопаді рішенням міської ради за тим самим кодом (31.09.1) але для іншої ЗОШ було виділено додаткові кошти у розмірі 17000,00 грн., які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі. Питання: Чи потрібно розміщувати у таких випадках звіти про укладені договори в системі електронних закупівель, згідно ч.1 ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі». <b> Номер відповіді:</b> 144/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі  від від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Лисичанський міський центр зайнятості <b> Тема розширена:</b> оприлюднення звіту про укладені договори <b>Суть питання:</b> в січні 2016 р. установою укладено договір щодо надання послуг із загального очищування будівель на 65 тис. грн.(без проведення процедур закупівель). В зв'язку із збільшенням мінімальної заробітної плати з 1 грудня планується укласти додаткову угоду (зміна ціни договору), загальна сума за договором (січень-грудень) буде складати 70,6 тис. грн. Чи потрібно оприлюднювати звіт про укладені договори у разі підписання додаткової угоди до договору? <b> Номер відповіді:</b> 145/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" <b> Тема розширена:</b> Продовження дії договору на 20% згідно ч.5 ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Шановні консультанти! Замовники провели процедури закупівлі та уклали договори про закупівлю у поточному 2016 році згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель». Чи маємо ми право скористатися частиною 5 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто дію цих договорів про закупівлю продовжити на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, зважаючи на те, що Закон України "Про здійснення державних закупівель" втратив чинність? <b> Номер відповіді:</b> 146/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі робіт та послуг <b>Суть питання:</b> Наше підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, порогова планка для товарів і послуг – 1 млн. грн., а порогова планка для робіт - 5 млн. грн.. Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» у 2017 році предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з п. 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», за показником третьої – п’ятої цифр, а робіт із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Як правильно визначити загальну вартість предмету закупівлі, якщо при формуванні додатку до річного плану закупівель роботи та послуги перетинаються згідно Єдиного закупівельного словника, за показником третього знака. <b> Номер відповіді:</b> 147/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> щодо відображення у річному плані та додатку до нього <b>Суть питання:</b> Наше підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, порогова планка для товарів і послуг – 1 млн. грн., а порогова планка для робіт - 5 млн. грн.. Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» у 2017 році предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з п. 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», за показником третьої – п’ятої цифр, а робіт із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Як правильно визначити загальну вартість предмету закупівлі, якщо при формуванні додатку до річного плану закупівель роботи та послуги перетинаються згідно Єдиного закупівельного словника, за показником третього знака. <b> Номер відповіді:</b> 148/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Білопільської райдержадміністрації Сумської області <b> Тема розширена:</b> визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, чи правильно ми розуміємо з Вашого роз’яснення щодо визначення предмета закупівлі від 22.11.2016р., що визначальним знаком для визначення предмета закупівлі буде - третій. Тобто, наприклад, по проудктах харчування хліб, печиво, цукор, какао і т.д. за третім знаком мають однаковий показник, значить це буде один предмет закупівлі? Тоді сума закупівлі по даному предмету складатиме більше 200000 грн., що потребує проведення тендеру. Взагалі, якщо по продуктах харчування визначати предмет закупівлі за третім знаком, то практично всі продукти згрупуються до чотирьох-пяти предметів. Але за п’ятим знаком вони різняться й кожен окремий складе менше 200000 грн. Підкажіть, чи дійсно визначальним знаком для визначення предмета закупівлі з 01.01.2017р. за ДК 021:2015 буде третій знак? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 149/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що інформація щодо визначення предмета закупівлі міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономрозвитку опрацьовується питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі та ведеться робота щодо внесення відповіних змін до наказу.