<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Дніпропетровськгаз" <b>Суть питання:</b> Згідно розяснення мін.економіки №3302-01/38216-06 від 25.11.2016 "Щодо закупівлі робіт" вказувалось, що якщо роботи проводяться по окремому обєкту, на який складений окремий обєктний кошторис, їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2Закону. Чи правильно я розумію, що якщо у мене є однотипні види робіт (роботи з встановлення лічильників газу, але у цих робіт є окремий проект на кожні роботи з встановлення (на кожну квартиру для встановлення лічильника робиться окремий проект)я роблю додаток до річного плану і вказую кожну роботу в окремій колонці, прицому ці роботи не потрібно обєднувати в один предмет закупівлі і оголошувати відкриті торги оскільки кожна робота з встановлення лічильника має свій окремий проект і адресу? <b> Номер відповіді:</b> 166/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну інформацію щодо порядку визначення предмета закупівлі робіт.

<b>Запит від:</b> Запит від Косинський <b>Суть питання:</b> У абзаці 15 Частини 3 Статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" говориться про те що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: товари, роботи і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод, що укладаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної безпеки, у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі. Закупівля таких товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, установленими відповідними спеціалізованими організаціями. Чи означає це, що підприємства, які відповідно до угод, укладених з Міністерством оборони України, на розроблення, виготовлення, реалізацію, ремонт, модернізацію та утилізацію озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, організацію, координацію, а також безпосереднє постачання товарів, виконання робіт та надання послуг на виконання державного оборонного замовлення, звільняються від обов’язкового проведення процедури публічних закупівель (тендерів) на авторизованих електронних майданчиках? <b> Номер відповіді:</b> 167/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Частиною сьомою статті 2 Закону передбачено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Водночас, виходячи зі змісту частини другої статті 2 Закону виключно цим Законом можуть установлюватися або змінюватися умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг, крім випадків, передбачених цим Законом. При цьому відповідно до абзацу сімнадцятого частини третьої статті 2 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод, що укладаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної безпеки, у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі. Закупівля таких товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, установленими відповідними спеціалізованими організаціями. Разом з тим спеціалізовані організації, що здійснюють закупівлі, - спеціалізовані фонди, організації та механізми Організації Об'єднаних Націй, Міжнародна асоціація забезпечення медикаментами (International Dispensary Association), Королівська Агенція Великобританії (Crown Agents), Глобальний механізм із забезпечення лікарськими засобами (Global Drug Facility), Партнерство у сфері постачання та управління поставками (Partnership for Supply Chain Management), Агенція НАТО з підтримки та постачання (NATO Support and Procurement Agency), які надають урядам держав та/або центральним органам державної влади послуги з організації та проведення процедур закупівель лікарських засобів, медичних виробів та пов'язаних з цим послуг, а також товарів, робіт та послуг для забезпечення обороноздатності держави на підставі відповідних угод та відповідно до внутрішніх правил і процедур таких організацій (пункт 24 частини першої статті 1 Закону). Таким чином, ураховуючи вимоги абзацу сімнадцятого частини третьої статті 2 Закону виключно центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної безпеки, у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва може укладати угоди щодо надання послуг з організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг для забезпечення обороноздатності держави із спеціалізованими організаціями. В іншому випадку, у разі якщо замовнику у розумінні Закону необхідно здійснити придбання товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені в частині першій статті 2 Закону, таку закупівлю замовник здійснює відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля <b> Тема розширена:</b> Щодо виконання вимог статті 75 Господарського кодексу України <b>Суть питання:</b> З метою запобігання порушень законодавства України, в частині виконання вимог статті 75 Господарського кодексу України, просимо надати роз'яснення стосовно форм і порядку публікації звітів про укладені договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформації щодо змін істотних умов цих договорів. У Інформаційному листі МЕРТ “Щодо надання роз’яснень” №3302-06/26924-07 від 19.08.2016 повідомлялося, що суб’єкти господарювання, визначені в частині першій статті 75 Господарського Кодексу України в разі закупівлі ними товарів, робіт, послуг на понадпорогові суми (згідно Закону України “Про публічні закупівлі”), повинні публікувати звіти про укладення договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств, а також інформацію щодо змін істотних умов цих договорів на веб-порталі Уповноваженого органу. Також зазначалося, що ці положення Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та господарських договорів, укладених ними за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону. Наказом МЕРТ №477 від 18.03.2016 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» затверджено, що інформація про публічні закупівлі, яка формується в електронній системі закупівель, це інформація про закупівлі, яка підлягає оприлюдненню на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до Закону. Наказом МЕРТУ №490 від 22.03.2016р. затверджені форми документів в сфері публічних закупівель відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону, які стосуються проведення процедур закупівель в електронній системі закупівель Замовниками у відповідності із Законом. Наказом МЕРТУ №473 від 18.03.2016р. визначено веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, інформаційно-телекомунікаційну систему “Prozorro” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua. Для публікації звітів про укладені договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформації щодо змін істотних умов цих договорів на веб-порталі Уповноваженого органу prozorro.gov.ua, ДП «КБ «Південне» було здійснено реєстрацію на авторизованому електронному майданчику за всіма рівнями акредитації відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", який забезпечує проведення публічних закупівель із використанням системи PROZORRO - "Zakupki UA". В процесі тестування вищезазначеного електронного майданчика, з’ясувалося, що публікація звітів про укладені договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств технічно не передбачена електронною системою закупівель. Також, технічно не передбачена можливість публікації в електронній системі закупівель Інформації щодо змін істотних умов договорів. У відповідності з Інструкцією користувачам, яка надається на електронному майданчику передбачено публікувати звіти про укладені договори, в разі проведення процедур закупівель відповідно до Закону. Виходячи з вищезазначеного, на даний момент ДП «КБ «Південне» не має технічної можливості здійснювати публікацію відповідно до статті 75 Господарського Кодексу України звітів про укладені договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформації щодо змін істотних умов цих договорів на авторизованих електронних майданчиках, які забезпечують проведення публічних закупівель (процедур закупівель) із використанням системи PROZORRO у відповідності із Законом. Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення щодо подальших дій. <b> Номер відповіді:</b> 155/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Суб’єкти господарювання, визначені у частині першій статті 75, частині другій статті 77, частині дев'ятій статті 78 та частині п'ятій статті 79 Господарського кодексу України у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо. Ці положення Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону та господарських договорів, укладених ними за  правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону. Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та  проведення авторизації електронних майданчиків” (далі – Порядок функціонування електронної системи) затверджено порядок, який визначає вимоги до функціонування електронної системи закупівель, процедуру проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків. При цьому користувач самостійно обирає авторизований електронний майданчик з відповідним рівнем акредитації. Відповідно до пункту 12 Порядку функціонування електронної системи акредитація за першим рівнем передбачає зобов'язання авторизованого електронного майданчика безоплатно забезпечувати надання замовнику, державним (зокрема казенним) та комунальним підприємствам, їх дочірнім підприємствам, об'єднанням підприємств, а також господарським товариствам, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, можливості щодо, зокрема оприлюднення звіту про укладені договори. Водночас наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 “Про визначення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування” визначено веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, інформаційно-телекомунікаційну систему “Prozorro” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua (далі – веб-портал). Державне підприємство “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) визначене відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу. З огляду на зазначене, рекомендуємо з питань технічної реалізації вимог Господарського Кодексу України в частині оприлюднення відповідної інформації на веб - порталі звертатися до  ДП “Прозорро”.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Веселинівської райдержадміністрації <b>Суть питання:</b> Перші торги не відбулись по причині відсутності учасників, сума торгів - 3075744,00 грн. Другі торги не відбулись по причині відсутності учасників, сума торгів - 3383320,00 грн. Предмет закупівлі - - ДК 016:2010 - (06.20.1) Газ природний, скраплений або в газоподібному стані, ДК 021:2015 - (09123000-7) природний газ. Що робити далі: - проводити 3-ті торги на - 3383320,00 грн. - чи можна проводити переговорну процедуру <b> Номер відповіді:</b> 156/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформуємо, що відповідь на аналогіче питання міститься у запиті 16/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=560633d6-ef52-4f04-9aea-c143c40b4e83&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Центренерго" <b> Тема розширена:</b> Щодо термінів та строків <b>Суть питання:</b> Відповідно до Статті 34 Закону Конкурентний діалог проводиться у два єтапи: "Строк подання тендерних пропозицій для участі в першому етапі конкурентного діалогу не повинен бути меншим, ніж 30 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентного діалогу на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10". Тут зрозуміло - не менше 30 днів. А от скільки днів конкретно (чи не більше/ не менше), після розкриття тендерних пропозицій замовник розглядає пропозиції учасників на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу. Усі учасники, пропозиції яких не було відхилено, запрошуються замовником до переговорів, але не менше ніж три учасники. Замовник проводить переговори з кожним окремо, а також додатково можуть проводитися спільні зустрічі з усіма учасниками...? Скільки днів може Замовник проводити діалог з учасниками(м)? Де це визначено? З Якого для Замовник зобов"язаний надіслати запрошення учасникам? Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 157/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною другою статті 34 Закону конкурентний діалог проводиться у два етапи. На першому етапі всім учасникам пропонується подати тендерну пропозицію, в якій надається інформація про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, вимогам, визначеним замовником у тендерній документації, та опис рішення про закупівлю без зазначення ціни. Строк подання тендерних пропозицій для участі в першому етапі конкурентного діалогу не повинен бути меншим, ніж 30 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентного діалогу на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону (частина друга статті 34 Закону). Після розкриття тендерних пропозицій замовник розглядає пропозиції учасників на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу. Усі учасники, пропозиції яких не було відхилено, запрошуються замовником до переговорів, але не менше ніж три учасники. Замовник проводить переговори з кожним окремо , а також додатково можуть проводитися спільні зустрічі з усіма учасниками . Таким чином, оскільки Законом не визначено та не обмежено строків для розгляду пропозицій учасників на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу, та для проведення переговорів, замовник самостійно розглядає такі  пропозиції протягом достатнього та необхідного йому строку і визначає дату запрошення учасника(ів) для проведення переговорів, ураховуючи при цьому принципи здійснення закупівель та мету Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Білопільської райдержадміністрації Сумської області <b> Тема розширена:</b> проведення закупівель наприкінці 2016 року для потреб 2017 року <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть будь ласка, якщо закупівля товарів для потреб 2017 року буде розпочата наприкінці 2016 року, то планувати предмет закупівлі необхідно по ДК 016:2010? Бо по ДК 021:2015 предмет закупівлі не співпадає і сума такого предмету закупівлі потребує проведення відкритих торгів, а в разі планування на даний час по ДК 016:2016 необхідно провести лише допорогові закупівлі. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 158/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Додаток до річного плану закупівель, зміни при допорогових закупівлях <b>Суть питання:</b> Чи потрібно складати річний план, додаток до річного плану закупівель та зміни, оприлюднювати їх, якщо сума закупівель не перевищує вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо в установі існує тендерний комітет, на який покладені функції щодо проведення допорогових закупівель? Понадпорогові закупівлі у поточному році не заплановано. <b> Номер відповіді:</b> 159/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Основні функції тендерного комітету або уповноваженої особи визначені частиною третьою статті 11 Закону. Планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому виходячи з визначення термінів “тендерний комітет” та “уповноважена особа”, наведених в пунктах 31 та 33 частини першої статті 1 Закону, замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) саме для організації та проведення закупівель, які здійснюються шляхом застосування процедур, визначених Законом. Таким чином, у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено.

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпровська ЕС ДП "НЕК "Укренерго" ЄДРПОУ 20517231 <b> Тема розширена:</b> про правомірність застосування переговорної процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> У відповідності з законом України «Про публічні закупівлі», тендерним комітетом були оголошені, проведені та двічі відмінені відкриті торги на закупівлю природного газу для опалення через відсутність достатньої кількості учасників. При цьому у вищезазначених відкритих торгах предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються. Але внаслідок підвищення ціни на газ природний в Україні, очікувана вартість закупівлі другої процедури була збільшена. На Вашу думку, чи правомірно в даному випадку застосування тендерним комітетом переговорної процедури закупівлі на підставі абз. 4 ч 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників? <b> Номер відповіді:</b> 160/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформуємо, що відповідь на аналогіче питання міститься у запиті 16/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=560633d6-ef52-4f04-9aea-c143c40b4e83&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державний заклад "Київський коледж звязку" <b>Суть питання:</b> У листопаді надійшли додаткові бюджетні кошти (180 тис.грн)на закупівлі матеріалів (металу) для ремонту даху (частина коштів - на весь дах не вистачає). Через систему оголошено закупівлю, аукціон призначено на 29 листопада. Але 28 листопада стає відомо що нам ще додатково виділяється 100 тис. грн. на закупівлю того ж товару. Що у такому випадку робити: оголошувати відкриті торги на 100 тис., оголошувати допорогову закупівлю на 100 тис., оголошувати переговорну процедуру з переможцем попередньої закупівлі (товар той же) чи придбати по прямому договору. У перших трьох випадках є ризик що через тривалість процедур кошти не будуть витрачені і повернуться в бюджет (кінець року). <b> Номер відповіді:</b> 161/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “ Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть які документи або інформацію повинен надавати переможець? В ст. 17 Закону чітко визначено, що переможець надає Замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених п.2,3,5,6 і 8 частини першої ст.17, але інформація п.3 та 8 міститься у відкритих державних реєстрах. Чи має замовник вимагати від переможця інформацію або довідки, що підтверджує відсутність підстав визначених цими пунктами? <b> Номер відповіді:</b> 150/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини третьої статті 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Таким чином, замовник вимагає у переможця документальне підтвердження інформації відповідно до частини третьої статті 17 Закону, крім інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики <b>Суть питання:</b> Чи може Виконавець залучати до надання послуг субпідрядні організації та чи повинен Замовник при закупівлі послуг вимагати від Учасника в тендерній документації інформацію про залучення субпідрядників. <b> Номер відповіді:</b> 151/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Так, тендерна документація повинна містити, зокрема у разі закупівлі робіт вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. При цьому, частиною третьою статті 22 Закону встановлено, зокрема, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Разом з тим, згідно зі статтею 19 Закону у звіті про результати проведення процедури закупівлі обов’язково зазначається, зокрема у разі закупівлі робіт або послуг – повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб’єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю. Таким чином, вимога щодо надання учасником інформації про залучення субпідрядника зазначається замовником у тендерній документації з урахуванням статей 19 та 22 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ БломИнфо-Юкрейн <b> Тема розширена:</b> В яких випадках може бути застосована переговорна процедура закупівлі <b>Суть питання:</b> Просимо Вас надати роз’яснення: ст 35 п2.5.закону Про публічні закупівлі. А саме: ми є розробниками бази даних для адресного реєстру міста Маріуполя з 2014р. На даний момент в місті виникла необхідність розширити базу данних, а саме додати новий функціонал для побудови містобудівного кадастру, як того вимагає закон. Чи може місто використати в даному випадку переговорну процедуру ((5. потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням;)? Розроблена нами база даних є унікальним продуктом яка працює з документами, форматами та типами даних які запроваджені в даному місті. <b> Номер відповіді:</b> 152/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 щодо застосування переговорної процедури закупівлі.