<b>Запит від:</b> Запит від Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" <b> Тема розширена:</b> Застосування норм закону <b>Суть питання:</b> відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" для Замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання дія Закону додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Чи застосовується дана норма закону до випадків закупівлі електричної енергії та централізованого опалення? <b> Номер відповіді:</b> 272/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що з метою надання методологічної допомоги на офіційному сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Так, відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Таким чином, у разі якщо замовник у розумінні абзацу третього частини першої статті 2 Закону здійснює закупівлю товарів, робіи і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 5 частини першої статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" <b>Суть питання:</b> Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон). Керуючись статтею 8 Закону, прошу Вас надати роз’яснення на такі питання: Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 №454. Так, Порядком установлено, що положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу II Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року. Враховуючи той факт, що з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься виключно на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749, просимо надати роз’яснення: яким чином повинні відображатися у плані закупівель на 2017 рік процедури, які були розпочаті наприкінці 2016 року та є перехідними, адже предмет закупівлі по ним було визначено на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 та національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»? <b> Номер відповіді:</b> 273/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-01/37708-07 “Щодо визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ" <b> Тема розширена:</b> звіт про укладений договір <b>Суть питання:</b> Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Замовник у 2016 році провів допорогові електронні торги із застосуванням електронної системи закупівель та за їх результатом уклав договір на закупівлю послуг з оренди обладнання. У 2017 році планується пролонгувати дію даного договору на суму вище 50 тис грн. Чи потрібно при пролонгації договору, що відбувається без застосування електронної системи закупівель, шляхом укладання додаткової угоди до попереднього договору на суму вище 50 тис грн, оприлюднювати звіт про укладений договір? <b> Номер відповіді:</b> 274/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Зазначаємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ" <b> Тема розширена:</b> Звіт про укладений договір <b>Суть питання:</b> Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Якщо замовником на рік заплановано здійснити закупівлю медикаментів загальною вартістю 190 тис грн. При цьому, потреба в конкретному переліку медикаментів виникає протягом року в залежності від заявок структурних підрозділів. Чи може замовник укладати договори протягом року, виходячи із потреби? І якщо сума кожного окремого договору буде менше 50 тис грн, чи потрібно оприлюднювати звіт про укладений договір, ураховуючи, що вартість закупівлі на рік більше 50 тис грн? <b> Номер відповіді:</b> 275/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ" <b> Тема розширена:</b> оголошення про закупівлю вартістю більше 133 тис євро <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро. Чи може замовник запланувати на один і той же предмет закупівлі проведення декількох відкритих торгів вартістю менше 133 тис євро кожен та не оприлюднювати оголошення про проведення процедури закупівлі англійською мовою, якщо загальна вартість предмету закупівлі на рік буде більшою 133 тис євро? <b> Номер відповіді:</b> 276/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016№ 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ БРР "Бородянська центральна районна лікарня" <b> Тема розширена:</b> яка закупівля <b>Суть питання:</b> Котельня організації на данний час в оренді. Орендар надає послуги по теплопостачанню в Гігакалоріях (топить газом). В 2017р. котельня буде на дровах. Яку процедуру торгів потрібно проводити? <b> Номер відповіді:</b> 277/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується, зокрема до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. Отже, у залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування. Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594ba6c420f9c242a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06              “Щодо застосування переговорної процедури”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Українська авіаційна транспортна компанія" <b> Тема розширена:</b> вибір переможця <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання наступне: є можливість технічна чи правова повернення до пропозиції учасника, яки був відхиленний с початку розгляду пропозицій. <b> Номер відповіді:</b> 278/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір. Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з учасником, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено. У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 11 Закону об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Водночас щодо питань, які стосуються технічних можливостей електронної системи закупівель, необхідно звертатись до операторів авторизованих електронних майданчиків до обов’язків яких належить надання користувачам системи відповідної інформаційної та технічної підтримки у разі потреби.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Спец-Ком-Сервіс" <b>Суть питання:</b> Добрий день. Виникла наступна ситуація - за тендерною документацією в істотних умовах договору була визначена дата поставки товару 20.12.16р. Дата розкриття пропозицій – 15.12.2016р. Повідомлення про намір укласти договір було оприлюднено 16.12.2016р., Договір з врахуванням строку на оскарження має бути підписаний не раніше 26.12.2016р., тобто пізніше ніж дата поставки товару згідно істотних умов. Яким чином можна врегулювати дану ситуацію та змінити дату поставки за договором без проведення нового тендеру? <b> Номер відповіді:</b> 279/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до  частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається не раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Водночас повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d22b496d-0bdd-4160-be4d-ea3e2ae9e700&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області <b> Тема розширена:</b> Накладення ЕЦП <b>Суть питання:</b> Чи обов'язкове накладення електронного цифрового підпису учасником при поданні тендерної пропозиції в електронному вигляді через електронну систему закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 281/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. При цьому під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”. Водночас згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації . При цьому тендерна документація розробляється та затверджується замовником згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону. Статтею 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Зокрема відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій . Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону. При цьому звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації (частина 1 статті 23 Закону). Разом з тим згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації . Поряд з цим зазначаємо, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням (стаття 3 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство соціальної політики України <b> Тема розширена:</b> щодо проведення переговорної процедури закупівлі послуг з оздоровлення та відпочинку дітей в ДП “УДЦ “Молода гвардія” <b>Суть питання:</b> Міністерство соціальної політики України (надалі – Міністерство) відповідно до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) звертається до Уповноваженого органу щодо надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з приводу проведення Міністерством переговорної процедури закупівлі за кодом ДК 016:2010 55.20.1 послуги щодо тимчасового розміщування під час відпусток та інші послуги щодо тимчасового розміщування; (ДК 021:2015 55243000-5 послуги дитячих таборів) - послуги з оздоровлення та відпочинку дітей в ДП “УДЦ “Молода гвардія”. Так, відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України „Про державну підтримку та особливості функціонування державних центрів „Артек” і „Молода гвардія” держава викуповує 100% путівок в ДП „УДЦ „Молода гвардія” для дітей пільгових категорій, що є підставою застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п.2 ч.2 статті 35 Закону, а саме відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. Головним розпорядником коштів і відповідальним виконавцем за бюджетною програмою КПКВК 2501450 „Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячому оздоровчому таборі ДЦ „Молода Гвардія” є Міністерство соціальної політики України. Вартість одного ліжко-дня перебування дитини у ДП „УДЦ „Молода гвардія” затверджується Міністерством за погодженням з Міністерством фінансів. Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для організації оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих центрах „Артек” і „Молода гвардія”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 № 227 путівки до дитячого центру надаються безоплатно або з частковою оплатою у розмірі 20, 30, 50 відсотків вартості путівки за рахунок батьків (осіб, які їх замінюють) або інших джерел. Батьківська плата за часткову вартість путівки надходить на рахунок Міністерства для їх акумулювання та перерахування ДП „УДЦ „Молода гвардія”. У такому випадку, Міністерство не є розпорядником, одержувачем вказаних коштів. Виходячи із норм Закону, а саме п.9 частини 1 статті 1, де замовники це органи державної влади, які є розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів, Міністерство здійснює закупівлю послуг з оздоровлення та відпочинку лише на обсяг коштів передбачений у Державному бюджеті на відповідний рік. При цьому, договір на закупівлю послуг між Міністерством та ДП “УДЦ “Молода гвардія” може бути укладеним відповідно до затвердженої вартості одного ліжко-дня, яка включає як бюджетні кошти так і батьківську плату. Враховуючи вищевикладене, Міністерство соціальної політики звертається для надання роз’яснення щодо правомірних подальших дій замовника у сфері публічних закупівель, а саме: - Чи повинен замовник при складанні річного плану закупівель враховувати батьківську плату при визначені очікуваної вартості предмету закупівлі? - Чи має право замовник укласти договір про закупівлю послуг із загальною сумою, що складається з бюджетних коштів та батьківської плати, якщо переговорна процедура закупівлі застосована для придбання путівок лише за кошти Державного бюджету? <b> Номер відповіді:</b> 271/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьої статті 11 Закону є тендерний комітет. Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель шляхом унесення в них наявної інформації. Так, в полі “Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі” замовник самостійно указує або розмір бюджетного призначення за кошторисом, або очікувану вартість предмета закупівлі. У свою чергу, в полі “Примітки” замовник може вказати іншу інформацію, яку вважає необхідною. Щодо питання 2 Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди . Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Таким чином, у разі застосування переговорної процедури закупівлі замовник укладає договір відповідно до тих умов, щодо яких сторонами було досягнуто згоди та ціни пропозиції учасника.

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення в окремому документі переліку змін, що вносяться до тендерної документації. <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу другого частини 2 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі повинен оприлюднити перелік змін, що вносяться. Жодним нормативним документом не встановлено вимоги до зазначеного переліку змін. Тендерним комітетом відображено цей перелік у протоколі і оприлюднено протокол. Однак, під час внесення наступних змін до тендерної документації та оприлюдненні протоколу з переліком цих змін, попередній протокол відображається у вигляді закреслених даних та з надписом «Видалено». Майданчик «E-tender». Прошу надати відповідні рекомендації щодо правильного виконання зазначеноі вище норми Закону. <b> Номер відповіді:</b> 263/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Статтею 23 Закону передбачена можливість внесення змін до тендерної документації. При цьому перелік таких змін Законом не визначений та не обмежений. Відповідно до частини другої статті 23 Закону зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації .

<b>Запит від:</b> Запит від Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області <b> Тема розширена:</b> Порядок надання переможцем дозвілу або ліцензії. <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством. Як правильно розуміти замовнику і учаснику слово «надати», яким чином необхідно «надати», які дії замовника у разі ненадання та які наслідки ненадання. Чи правильно буде в тендерній документації зазначити, що ненадання учасником-переможцем під час укладення договору дозволу або ліцензії, якщо отримання такого дозволу або ліцензії передбачено законодавством, прирівнюється до відмови учасника-переможця від підписання договору. <b> Номер відповіді:</b> 264/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. У свою чергу, учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством (частина друга статті 36 Закону). Таким чином, оскільки Законом встановлено імперативну норму, яка зобов”язує переможця надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством, у разі ненадання указаних документів у сторін будуть відсутні правові підстави для укладення договору про закупівлю відповідно до вимог Закону. При цьому відповідно до частини третьої статті 32 Закону зокрема у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.