<b>Запит від:</b> Запит від Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна <b> Тема розширена:</b> Порядок обчислення строків визначених ч. 2 ст 32 Закону "Про публічні закупівлі" у разі оскарження процедури закупівлі до суду <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла. Учасником процедури закупівлі було оскаржено дії замовника до суду. В позовній заяві позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету, яким було визначено переможця процедури закупівлі. Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив суд заборонити відповідачу укладати з переможцем процедури закупівлі договір про закупівлю. Суд задовольнив заяву позивача та ухвалою про забезпечення позову заборонив відповідачеві на період розгляду справи у суді укладати договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі. Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Разом з цим, дана норма стосується порядку оскарження процедури закупівлі до органу оскарження, яким відповідно до підпункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону є Антимонопольний комітет України. У зв’язку з вищевказаним, просимо Вас надати роз’яснення, чи зупиняється перебіг строку для укладання договору, встановленого ч. 2 ст. 32 Закону, у разі оскарження процедури закупівлі до суду? Чи можливе укладання договору про закупівлю у разі скасування судом ухвали про забезпечення позову, яка перешкоджала його укладанню? <b> Номер відповіді:</b> 41/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України. Таким чином, перебіг строків зазначений у статті 18 Закону, застосовується у разі подання скарги до Антимонопольного комітету України. При цьому зазначаємо, судове рішення є обов’язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Навчання членів тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII Голова, секретар та інші члени тендерного комітету, уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель.  чи визначений перелік підприємств, установ чи організацій, що мають право проводити навчання з питань організації та здійснення закупівель?  з якою періодичністю Голова, секретар та інші члени тендерного комітету, уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель?  якщо працівники замовника проходили навчання відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» необхідно проходити навчання чи підвищення кваліфікації? <b> Номер відповіді:</b> 24/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 8 Закону основними функціями Уповноваженого органу є, зокрема розроблення примірних навчальних програм з питань організації та здійснення закупівель. Міністерством розроблено примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель та примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань участі у публічних закупівлях, які затверджені наказом Мінекономрозвитку від 02.12.2016 №  2017 “Про примірні навчальні програми з питань організаціїї та здійснення публічних закупівель”,  які розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням  http://me.gov.ua/LegislativeActs/List?lang=uk-UA&id=6e190ba6-3c35-4244-8a3f-bc8733ca97de&tag=NormativnaBaza. При цьому  Законом не  передбачено ведення переліку суб’єктів господарювання, які проводять навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель. Разом з цим, відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 11 Закону голова, секретар та інші члени тендерного комітету, уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель. Таким чином, оскільки Законом передбачено право проходження навчання з питань організації та здійснення закупівель, періодичність, доцільність, а також місце проходження такого навчання визначаються замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Славутської міської ради <b>Суть питання:</b> Згідно п.22 Закону «Про публічні закупівлі» роботи із виготовлення проектно-кошторисної документації (проектування) відносяться до поняття – роботи, проте у ДК 021:2015 в розділі 45000000-7 «Будівельні роботи» таке поняття відсутнє, натомість воно є у розділі 71000000-8 «Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги». Якщо вартість таких робіт понад 200,0 тис. грн., а код за ДК 021:2015 – це інженерні послуги, чи не буде порушенням проводити таку закупівлю без застосування визначених Законом процедур. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 25/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

<b>Запит від:</b> Запит від виконком <b>Суть питання:</b> Вже розпочався рік, а немає чіткого визначення з питання по якому знаку визначаємо предмет закупівлі? Зміни до ЄЗС 021:2015 також не внесені. Коли будуть в наявності якісь нормативні документи з даних питань? Час іде, процедури необхідно розпочинати. <b> Номер відповіді:</b> 26/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради <b>Суть питання:</b> Чи проводиться процедура закупівлі на здіснення автоперевізникам компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян міським автомобільним транспортом. Якщо так то яка саме. Чи після укладення договіру надається звіт про укладення договіру? <b> Номер відповіді:</b> 27/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 255/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62e25a58-adf3-4e40-a227-99f3cdb92072&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Договір про закупівлю не укладено в строк <b>Суть питання:</b> У нас склалась наступна ситуація. Ми проводили закупівлю Навчання з питань ПББЕ посудин, що працюють під тиском; Навчання з безпечних методів і прийомів виконання робіт на висоті; Навчання з виконання робіт на висоті з робочої платформи підйомника; Навчання безпечним методам виконання робіт в колодязях, шурфах, траншеях, бункерах, камерах і колекторах за процедурою відкриті торги UA-2016-11-10-001127-a. Кінцева дата укладення договору була 03.01.2017 року, однак в цей строк ми договір не уклали. Яким чином необхідно завершити процедуру, коли договір не було укладено? Як таке рішення можна розмістити в системі? Замовник має прийняти рішення про відміну торгів, визнання їх такими, що не відбулися чи завершення процедури без укладення договору? <b> Номер відповіді:</b> 28/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним. Зокрема відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад Сумської обласної ради "Перша обласна спеціалізована лікарня м. Ромни" <b> Тема розширена:</b> оприлюднення повідомлення про відміну торгів <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Тендерний комітет просить Вас надати роз’яснення, як діяти комітету відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» (надалі Закон), а саме: Закладом були оголошені відкриті торги , на участь у яких було подано дві тендерні пропозиції. Під час розгляду пропозицій, було встановлено, що жодна з них не відповідає вимогам тендерної документації. Відповідно ч. 1 ст. 31 Закону замовник відміняє торги у разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з Законом та оприлюднює повідомлення про відміну протягом дня з дня прийняття відповідного рішення. Але з розмови з консультантом майданчика zakupki.prom.ua стає відомо, що система автоматично оприлюднить повідомлення про відміну через 10 днів ( термін дається для можливого оскарження). Про те, відповідно до ст. 18 Закону, можливість оскарження протягом 10 днів застосовується у випадку оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Тобто у випадку з відміною торгів без визначення переможця, зазначена умова не може застосовуватися. Також хочемо зауважити, що Законом не регламентовано коли замовник повинен відмінити процедуру відкритих торгів. Аналогічний випадок було описано на Вашому сайті іншим Замовником 07.10.2016р., але за три місяці ніяких змін не відбулося. Тому просимо надати роз'яснення як діяти Замовнику у рамках чинного законодавства, у разі коли терміново потрібно проводити повторну процедуру для забезпечення безперервного процесу роботи Закладу. <b> Номер відповіді:</b> 29/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, в якому розглянуті питання зокрема планування замовником закупівель. Так, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБРІЙ" <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення: Замовником застосовується переговорна процедура закупівлі робіт для потреб оборони. Учасника було повідомлено про дату та час необхідності прибуття на переговори. Відповідно до приписів п.4 ст. 6 Закону України « Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» встановлюється строк у 24 години для усунення недоліків невідповідності документів учасника. У який строк, після оприлюднення Замовником повідомлення про переговори, Замовник повинен прийняти та оприлюднити рішення щодо визначення цього Учасника переможцем або щодо відхилення його пропозиції. <b> Номер відповіді:</b> 30/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до частини дев’ятнадцятої статті 3 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” від 12.05.2016 № 1356-VIII (далі – Закон) замовник у строк, що становить не більше трьох робочих днів з дня завершення аукціону, розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору та визначає учасником переговорів такого учасника відбору, який запропонував найнижчу ціну/приведену ціну з урахуванням підстав відхилення, визначених статтею 4 цього Закону. Згідно з частиною першою статті 6 Закону рішення про запрошення учасника на переговори приймається тендерним комітетом або уповноваженою особою (особами) за результатами відбору, про що повідомляється учасник. Переговори призначаються не раніше ніж на наступний робочий день після прийняття такого рішення. Так, частиною четвертою статті 6 Закону встановлено, що у разі виявлення замовником невідповідності документів учасника встановленим вимогам або відсутності будь-якого із документів учасник відбору може усунути недоліки в документах, крім випадку підтвердження подання забезпечення цінової пропозиції, шляхом прикріплення уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом наступних 24 годин з моменту ознайомлення на переговорах учасника з такими недоліками. Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону після проведення переговорів складається протокол. Разом з тим, замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через чотири робочі дні та не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (частина перша статті 7 Закону). При цьому Законом не визначені строки щодо прийняття та оприлюднення рішення про визначення переможця та відхилення цінової пропозиції учасника після проведення електронного аукціону.

<b>Запит від:</b> Запит від Гулян Яніна Вікторівна <b> Тема розширена:</b> укладення договору при відсутності кошторису <b>Суть питання:</b> Закладом освіти у відповідності до річного плану та потреб на 2017рік проведено процедури закупівлі природного газу,тепла та електроенергії на 2017рік.Договори укладено 30.12.2016року та оприлюднено на сайті. Спливають визначені законом 7 робочих днів для реєстрації договорів в казначействі,однак в казначействі до даного часу відсутній затверджений кошторис. Яким чином поступити,щоб уникнути порушень бюджетного законодавтсва та негативних наслідків? Чи буде порушенням подання договорів на реєстрацію вже після затвердження кошторисів та приведення їх у відповідність з ними? <b> Номер відповіді:</b> 31/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради <b> Тема розширена:</b> закупівля послуг туристичних агенств <b>Суть питання:</b> Доброго вечора, допоможіть, будь-ласка, у вирішення такого питання: Відповідно до затвердженої цільової Програми наш департамент закуповує послуги туристичних агенсств по забезпеченню організації міжнародних відряджень міського голови та офіційних делегацій Дніпровської міської ради. У тендерного комітету замовника не має чіткого розуміння кількості поїздок на весь рік та кількості осіб делегацій, у зв'язку з тим, що деякі поїздки виникають "спонтанно" після офіційного запрошення від контрагентів (наприклад міст-побратимів). Яким чином можна прописати у технічному завданні можливість додаткових поїздок? Чи суперечить чинномі законодавству про здійснення публічних закупівель визначення приблизних (орієнтованих) кількісних характеристик до даного предмету закупівлі? Прошу Вас надати відповідь у найкоротші терміни. Заздалегідь дуже вдячний за співпрацію. <b> Номер відповіді:</b> 32/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області <b> Тема розширена:</b> Щодо підстави застосування при відміні 2 торгів <b>Суть питання:</b> Два рази були відмінені відкриті торги по закупівлі газу на 17 рік, оголошення опубліковувалися в грудні 16-го, предмет закупівлі зазначався по двох ДК 021:2015: 09123000-7 — Природний газ та ДК 016:2010: 06.20.1 — Газ природний, скраплений або в газоподібному стані. Причина - подання менше двох пропозицій, жоден з трейдерів не подав тендерні пропозиції, лише місцевий Газзбут подав. З 01.01.17 діє лише ДК 021:2015. Чи можна розпочати переговорну процедуру чи потрібно знову подавати оголошення на відкриті торги втретє. Умови проведення переговорної процедури за п.4 ч. 2 ст. 35 (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі ... не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації). Чи можливо в даному випадку розглядати предмет закупівлі як такий, що по-суті не був змінений, при тому що його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника залишаться незмінними? <b> Номер відповіді:</b> 16/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> Звіт про укладенний договір <b>Суть питання:</b> Підкажіть будь-ласка, як замовнику відображати звіт про укладений договір на сайті Prozorro, якщо наприклад в договорі передбачена закупівля запчастин до автомобіля, асортимент яких дуже великий та може включати більше сотні позицій? При оформлені договору асортимент чітко не вказаний, оскільки закупівля здійснюється у разі потреби та надаються специфікації при поставці товару. <b> Номер відповіді:</b> 17/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc