<b>Запит від:</b> Запит від Коломийська РДА <b>Суть питання:</b> Доброго дня! підкажіть будь ласка як діяти в такій ситуації. Ми державна установа, провели відкриті торги за кошти державного бюджету на закупівлю двох одиниць обладнання та визначили переможця. в процесі укладення договору переможець надіслав листа що до кінця бюджетного року не забезпечить поставку однієї одиниці обладнання. чи можемо ми підписати з ним тендерний договір лише на одну одиницю з тим щоб не всі кошти повернулися в держбюджет з нового року. крім того, було два учасники, у другого теж така проблема <b> Номер відповіді:</b> 246/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Так, тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, між ними укладається договір про закупівлю саме відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. При цьому згідно зі статтею 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків , зокрема: зменшення обсягів закупівлі , зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження , у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, інформація щодо випадків зміни істотних умов договору про закупівлю, передбачених Законом, висвітлена у листі від 27.10.2016 № 3303-02/06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Ігольник Пилип Володимирович <b> Тема розширена:</b> Єдиний закупівельний словник <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 р. за № 448/28578 (дія якого застосовуються з 01 січня 2017 року) предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої – п'ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Також, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.01.2016 №3302-06/1430-06 код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: Перші дві цифри визначають розділ (ХХ000000-Y); Перші три цифри визначають групу (ХХХ00000- Y); Перші чотири цифри визначають клас (ХХХХ0000- Y); Перші п’ять цифр визначають категорію (ХХХХХ000- Y). Отже, чи має право Замовник починаючи з 01.01.2017 року здійснити закупівлю деревини хвойних порід (03411000-4) на загальну суму 199.999,00 грн., деревину тропічних порід (03412000-1) на загальну суму 199.999,00 грн., деревина м’яких порід (03415000-2) на загальну суму 199.999,00 грн. (загальна вартість трьох договорів складає майже 599.997,00 грн.) без проведення відкритих торгів з обов’язковим дотримання абзацу 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 247/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономрозвитку опрацьовується питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі та ведеться робота щодо внесення відповіних змін до наказу.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення статті 2 абзацу 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме якщо при закупівлі товарів, робіт чи послуг по одному предмету закупівлі укладаються декілька договорів загальна вартість цих договорів перевищує 50 000 грн., але окремо вартість кожного договору не перевищує 50 000 грн., чи потрібно розміщувати кожний договір по одному предмету закупівлі (не перевищуючий 50 000 грн.) в електронній мережі Інтернет, чи тільки ті договори де вартість договору вище 50 000 грн.. <b> Номер відповіді:</b> 239/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Бердянський морський торговельний порт" <b> Тема розширена:</b> Публікація повідомлення про внесення змін до договору. <b>Суть питання:</b> Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт", відповідно до п.12 ч.1 ст.8 Закону "Про публічні закупівлі" (далі Закон), просить надати відповідь щодо застосування законодавства у сфері закупівель. 1) Відповідно до ст.10 Закону Замовник оприлюднює протягом трьох днів з дня внесення змін повідомлення про внесення змін до договору. У формі повідомлення про внесення змін до договору, затвердженого наказом МРТУ від 22.03.2016  № 490, передбачено тільки випадки для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Чи повинен Замовник оприлюднювати повідомлення про внесення змін до умов договору при зміні не істотних, а інших умов договору? Обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель на електронному майданчику не передбачають публікацію повідомлення про внесення змін до договору у інших випадках. З повагою. <b> Номер відповіді:</b> 240/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприемство "Дніпровський проектний інститут" <b> Тема розширена:</b> Щодо звіту про укладення договору за кошти підприємств <b>Суть питання:</b> Прошу Вашої допомоги з такого питання: Раніше наше підприємство оприлюднювало на веб-порталі "Державні закупівлі" tender.me.gov.ua , звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього, якщо сумма для робіт дорівнювала або перевищувала 1,5 мільйона, а для товарів та послуг дорівнювала або перевищувала 200 тисяч грнвень. Зараз, відповідно до ст. 75 Господарського кодексу України, державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Пропублічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Підкажіть, будь ласка, з якоі вартості договіру на закупівлю товарів робіт та послуг за кошти підприємства треба розміщувати звіт і де розміщуються ці звіти? (Чи залишились ті ж самі суми гнаничні? Для товарів та послуг сума договору дорівнює або перевищує 200 тисяч грнвень, а для робіт дорівнює або перевищує 1,5 мільйона гривень?) Чи є форми цих документів? <b> Номер відповіді:</b> 241/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Суб’єкти господарювання, визначені у частині першій статті 75, частині другій статті 77, частині дев'ятій статті 78 та частині п'ятій статті 79 Господарського кодексу України у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо. Ці положення Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону та господарських договорів, укладених ними за  правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону. Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та  проведення авторизації електронних майданчиків” (далі – Порядок функціонування електронної системи) затверджено порядок, який визначає вимоги до функціонування електронної системи закупівель, процедуру проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків. При цьому користувач самостійно обирає авторизований електронний майданчик з відповідним рівнем акредитації. Відповідно до пункту 12 Порядку функціонування електронної системи акредитація за першим рівнем передбачає зобов'язання авторизованого електронного майданчика безоплатно забезпечувати надання замовнику, державним (зокрема казенним) та комунальним підприємствам, їх дочірнім підприємствам, об'єднанням підприємств, а також господарським товариствам, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, можливості щодо, зокрема оприлюднення звіту про укладені договори. Водночас наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 “Про визначення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування” визначено веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, інформаційно-телекомунікаційну систему “Prozorro” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua (далі – веб-портал). Державне підприємство “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) визначене відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу. З огляду на зазначене, рекомендуємо з питань технічної реалізації вимог Господарського Кодексу України в частині оприлюднення відповідної інформації на веб - порталі prozorro.gov.ua звертатися до  ДП “Прозорро”.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту наслення Охтирсьукої міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо правомірності дій <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати розяснення з наступного питання: Управлінням укладеного договір на закупівлю твердого палива учасникам АТО в травні 2016 року на суму 45 тис. грн., термін дії договору до 31.12.2016 У звязку з виділенням додаткових коштів до договору було внесено зміни шляхом укладення додаткової угоди, ціна договору збільшена до 70 тис. грн., потім до 164 тис. грн., в грудні 2016 виділено додаткові кошти в результаті загальна вартість закупівлі склала 214 тис. грн. Підписану угоду було передано до управління казначейства для реєстрації та взяття бюджетних зобовязань, однак, в управлінні казначейства було відмолвлено в реєстрації угоди з посиланням на те, що вартість закупівель перевищує 200 тис. і має проводитись тендер або на додатково виділені кошти (50 тис)необхідно укласти окремий договір. Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 243/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”. При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Таким чином, сторони можуть вносити зміни до договору з дотриманням вимог законодавства.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "БломІнфо-Юкрейн" <b> Тема розширена:</b> Ціна договору <b>Суть питання:</b> Просимо Вас дати однозначну відповідь на такі запитання: 1. Суперечить чи ні зміст оголошення про відкриті торги вимогам п.2 статті 21 «Інформування про проведення процедури відкритих торгів» Закону України «Про публічні закупівлі», якщо в оголошенні вказується ціна на послуги без урахування ПДВ? Наприклад: «Очікувана загальна вартість закупівлі: 600000,00 грн., без урахування ПДВ: Очікувана вартість надання послуг, вартість тендерної пропозиції, приведена ціна послуг при проведені торгів і визначені переможця надаються Учасником без урахування ПДВ. Договір, якої буде укладатися з Переможцем торгів, якщо він є платником податку на додану вартість, буде включати суму ПДВ, що змінить вартість надання послуг на відповідну суму ПДВ». 2. Можливо при такій формі оголошення, якщо Переможець торгів є платником податку на додану вартість, укладаючи договір збільшити суму договору на відповідну суму ПДВ? 3. Виходячи з цього, як потрібно Замовнику формувати звітність про здійснення конкурсних торгів за умови, що система PROZORRO не має відповідного механізму звітності. <b> Номер відповіді:</b> 244/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що у зв’язку з численною кількістю звернень із зазначеного питання, державним підприємством «ПРОЗОРРО» надіслано лист Державній казначейській службі України, який розміщений за посиланням: https://prozorro.gov.ua/ua/news/roz-yasnennya-shhodo-formuvannya-zvitu-pro-rezultaty-provedennya-protsedur-zakupivel-v-chastyni-vidobrazhennya-pdv/.

<b>Запит від:</b> Запит від Казенне підприємство "Морська пошуково-рятувальна служба" <b>Суть питання:</b> У державному підприємства, що знаходиться у стані ліквідації відсутні штатні працівники. Але на сьогоднішній день виникла нагальна потреба здійснити закупівлі з метою збереження державного майна. Чи належить до сфери застосування ЗУ "Про публічні закупівлі" закупівлі юридичної особи (замовника), яка не має штатних працівників; як оранізувати юридичній особі (замовнику), яка не має штатних працівників, проведення закупівель та за якими процедурами; чи правомірно здійснювати закупівлі за результатами моніторингу цін на товари та послуги, що визначаються у загальнодоступній електронній сістемі закупівель без проведення процедур, визначених ЗУ "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 236/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників , за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”. Таким чином, якщо підприємство є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону. Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Згідно з частиною першою статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). При цьому повноваження та функції тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб) визначені у статті 11 Закону. Водночас Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) ”. При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ «Дитячий оздоровчий центр соціальної реабілітації санаторного типу «Перлина Придніпров'я» ДОР» <b> Тема розширена:</b> Щодо укладення договору, без проведення тендера, на закупівлю послуг з охорони на 2017р. до визначення переможця та закінчення проведення відкритих торгів на закупівлю даних послуг на очікувану вартість 500тис. грн., якщо сума такого договору не буде більше чим 200тис.грн. <b>Суть питання:</b> Добрий день. 14.12.2016 року розпочата процедура відкритих торгів на закупівлю послуг з цілодобової охорони діючого дитячого закладу, системою визначена дата аукціону 03.01.17р., тобто договір з переможцем аукціону може бути укладено після 15.01.2017р. Чи має право комунальне підприємство заключити прямий договір на закупівлю послуг з цілодобової охорони на суму що не перевищує 200тис.грн. з 01.01.17р. до завершення процедури відкритих торгів (15.01.17р.) з постачальником даних послуг 2016р., якщо з ним укладено допороговий договір, допорогова закупівля проводилися через систему ProZorro. <b> Номер відповіді:</b> 237/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання здійснення допорогових закупівель розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. При цьому, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеному у результаті допорогової закупівлі не є предметом регулювання Закону та Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35, та регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. Таким чином, у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник може провести зазначену закупівлю після відповідного внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, шляхом проведення однієї з з процедур, передбачених статтею 12 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ" ОПТІМ" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наша компанія приймала участь у відкритих торгах на платформі "Прозоро" (https://bid.e-tender.biz) закупівля UA-2016-11-16-001428-b. Узагальнена назва закупівлі: Роботи з Будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» ДСТУ БД.1.1-1.2013 (Код ДК:021-2015: 45200000-9 (Роботи, пов’язані з об’єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об’єктів цивільного будівництва) (В тому числі поставка та монтаж обладнання) (Внутрішні інженерні мережі кондиціювання та холодозабезпечення) Плануємо оскаржити рішення тендерного комітета та подати скаргу в Антимонопольний Комітет. Будь-ласка допоможіть розрахувати розмір плати за подання скарги. Вищевказанний предмет закупівлі кваліфікується як процедура закупівлі робіт, чи як закупівля товару? Заздалегіть вдячні. Дуже розраховуємо на оперативну відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 231/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx= inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмета закупівлі” та від  25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, які містять інформацію щодо визначення предметів закупівлі товарів, послуг і робіт. Разом з цим розмір плати за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016  № 291. Пунктом 1 цієї постанови визначено, що плата справляється в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт. Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є роботи, визначені  замовником за об”єктом будівництва та з урахуванням  ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, розмір плати за подання скарги до органу оскарження становить 15 тис. гривень.

<b>Запит від:</b> Запит від державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" <b> Тема розширена:</b> технічні умови тендерної документації та їх ініціювання, внесення змін <b>Суть питання:</b> Законом не визначено порядку ініціювання проведення процедур закупівлі послуг у формі відкритих торгів та визначення технічних вимог, що вносяться до тендерної документації. Відповідний структурний підрозділ Замовника службовою запискою визначив технічні вимоги, які були внесенні до тендерної документації. Чи може голова тендерного комітету вносити до порядку денного засідання тендерного комітету та пропонувати затвердження змін до тендерної документації в частині технічних вимог (і не тільки), у разі отримання ним від представників виробника рекомендованих відомостей, які свідчать про те, що надані технічні вимоги відповідальним структурним підрозділом Замовника, не відповідають вимогам, які ставить представник виробника відповідного обладнання? Хто має право ініціативи внесення до порядку денного тендерного комітету питань внесення змін до тендерної документації та на підставі яких документів? <b> Номер відповіді:</b> 232/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити : детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля. Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає необхідні  технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому. Разом з тим, фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Відповідно до частини другої статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів. Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Членство в тендерному комітеті або визначення уповноваженої особи (осіб) не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі. Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету , присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Водночас Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) ”  (далі -  Примірне положення). Так, відповідно до пункту 2.9. Примірного положення члени комітету мають право, зокрема виносити питання на розгляд комітету . При цьому згідно з пунктом 2.11. Примірного положення голова комітету, зокрема приймає рішення щодо проведення засідань комітету, пропонує порядок денний засідань комітету; веде засідання комітету .

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад Сумської обласної ради "Перша обласна спеціалізована лікарня м. Ромни" <b> Тема розширена:</b> внесення змін до додатку до плану закупівель <b>Суть питання:</b> Добрий день! Тендерний комітет просить Вас надати роз’яснення, як діяти комітету відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» (надалі Закон), а саме: Відповідно до ст. 4 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Також відповідно до ст. 4 Закону зміни до додатку до річного плану безоплатно оприлюднюються на веб – порталі Уповноваженого органу. У 2016р. Закладом було заплановано закупівлю вакцини на суму 18 тис. грн. (додаток до плану було оприлюднено через електронний майданчик zakupki.prom.ua). На протязі року, по незалежних от Закладу причинах, закупівлю не вдалося провести, тому тендерний комітет приймає рішення, з метою раціонального використання коштів, внести зміни у додаток, а саме: виключити з додатку закупівлю вакцин на суму 18 тис. грн.., та на цю суму здійснити закупівлю вати та клейонки, які теж необхідні Закладу. З розмови з консультантом майданчика zakupki.prom.ua стає відомо, що оприлюднення змін на веб – порталі, а саме ВИКЛЮЧЕННЯ закупівлі вакцини на суму 18 тис. грн. не можливо так як в системі не зберігається історія змін які відбуваються. Консультант порекомендував скласти протокол про виключення процедури але не оприлюднювати на веб – порталі та залишити все як є . Також консультант порекомендував зміни стосовно включення інших предметів закупівлі оприлюднити. Просимо надати роз’яснення як діяти комітету, тому що виключення процедури, призведе до зміни до додатку до річного плану. Але зазначену зміну (виключення) Замовник не може оприлюднити по причині недосконалої роботи електронного майданчика., що приведе до порушення ст. 4 Закону . <b> Номер відповіді:</b> 233/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому, оскільки Законом не визначено спосіб коригування річного плану закупівель та додатку до нього (зокрема шляхом виключення відповідної закупівлі), у разі відсутності подальшої потреби у закупівлі запланованого (відображеного у електронній системі закупівель) предмета закупівлі та виникненні потреби у закупівлі іншого предмета, замовник може прийняти відповідне рішення та внести зміни до додатку до річного плану закупівель шляхом відображення інформації щодо нового предмета закупівлі, керуючись статтею 4 Закону.