<b>Запит від:</b> Запит від Управління по інвестиціях та будівництву Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області <b>Суть питання:</b> На даний час діючими є декілька ТЕНДЕРНИХ договорів, заключених за результатами проведених процедур закупівлі ВІДКРИТІ ТОРГИ за ЗУ "Про здійснення державних закупівель". В яких, при складанні тендерних пропозицій УЧАСНИКАМИ/ПЕРЕМОЖЦЯМИ врахований рівень заробітної плати на 1 робітника (розряд робіт - 3,8) в режимі повної зайнятості 3000,00 грн. Законом України №5000 "Про Державний бюджет України на 2017 рік" передбачено підняття рівня мінімальної зарплати до 3200 грн. з 1 січня 2017р. ПИТАННЯ: Чи повинен/має право ЗАМОВНИК, за результатами розгляду письмових звернень відповідних підрядних оганізацій, вносити зміни в діючі тендерні договора в частині підвишення рівня заробітної плати до рівня не менше встановленого вищезазначеним Законом, що призведе до збільшення суми договору (зміна договірної ціни)??? <b> Номер відповіді:</b> 256/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від КНП КДЦ Святошинського р-ну м.Києва <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть,будь ласка, чи буде вважатися порушенням, якщо ми зараз оголошуємо закупівлю враховуючи ДК 016:2010 як основний,ДК 021:2015 як додатковий, якщо закупівля стосується вже 2017 року (тобто проводимо закупівлю на очікувану вартість для задоволення потреб 2017)? <b> Номер відповіді:</b> 257/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі № 3302-06/37708-07 від 22.11.2016 “Щодо визначення предмета закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Луцький національний технічний університет <b> Тема розширена:</b> Кошти по гранту <b>Суть питання:</b> Як проводити закупівлі за гроші по гранту? Суми від 200000,00 грн. <b> Номер відповіді:</b> 258/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1 мільйон 500 тисяч гривень (частина перша статті 2 Закону). У залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. Водночас згідно з частиною першою статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений Законом, застосовуються положення міжнародного договору України. Таким чином, у разі якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений Законом, така закупівля здійснюється відповідно до положень міжнародного договору України.

<b>Запит від:</b> Запит від Херсонський обласний краєзнавчий музей <b> Тема розширена:</b> договора нетендерні у 2016 - у 2017 код закупівлі підпадає під тендер <b>Суть питання:</b> У 2016 р. предмет закупівлі по договорам визначали згідно ДК 016:2010 і договори не підпадали під тендерні процедури закупівель. Оскільки у 2017 р. предмет закупівлі визначаємо за ДК 021:2015 послуги, які надавалися за договорами у 2016 р. підпадають під проведення відкритих торгів. Чи можна на період проведення відкритих торгів у 2017 заключити додаткові угоди у розмірі 20% від нетендерних договорів 2016 р.? <b> Номер відповіді:</b> 259/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від лукашова олена борисівна <b>Суть питання:</b> Казенне підприємство учасник ДК "Укроборонпром" основний вид діяльності - виробництво зброї та боєприпасів, все майно належить державі Чи є це підприємство замовником в особливій сфері господарювання? <b> Номер відповіді:</b> 254/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від лукашова олена борисівна <b>Суть питання:</b> Будь-ласка поясніть чи є предметом закупівлі в розуміні ЗУ "Про публічні закупівлі" витрати на відрядження (квитки на проїзд до міста відрядження, проїзд по місту, витрати на проживання в гостиниці, бензин придбаний у відряджені та інші витрати)? <b> Номер відповіді:</b> 255/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюються відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. У свою чергу, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від Глобинська міська рада <b> Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення звіту про виконання договору <b>Суть питання:</b> Статтею 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі по тексту Закон) передбачено: «1. Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: … звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання;». В ч.1 ст.1 передбачено «У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:…5) договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари;». Суть питання: Якщо замовник, відповідно до ст.ст.2,10 Закону, оприлюднив звіт про укладений договір вартість предмета закупівлі якого перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини 1. Ст..2 Закону, чи потрібно оприлюднювати звіт про виконання даного договору? <b> Номер відповіді:</b> 253/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. При цьому у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону . Форма звіту про виконання договору про закупівлю на виконання пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490. Ураховуючи викладене, звіт про виконання договору про закупівлю у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Луцький національний технічний університет <b> Тема розширена:</b> переговорна скорочена процедура <b>Суть питання:</b> В яких випадках застосовується переговорна скорочена процедура закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 249/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Так, пунктом 3 частини другої статті 35 Закону та абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону визначені підстави, за наявності яких замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж п'ять днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 №3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.

<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений підрозділ "Рівненська АЕС" державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Терміни оприлюднення інформації, якщо останній день оприлюднення припадає на вихідний, св'ятковий, неробочий день <b>Суть питання:</b> Статтею 10 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено терміни оприлюднення інформації. Договір про закупівлю, відповідно до цієї статті, Замовник зобов’язаний оприлюднити через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу протягом двох днів з дня його укладення. Договір укладено в п’ятницю. Відповідно до припису ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Чи вправі Замовник оприлюднити інформацію про укладення договору на третій день в понеділок. <b> Номер відповіді:</b> 250/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема  договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення. Відповідно до частини п’ятої статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. З огляду на викладене, для обчислення строків необхідно керуватися ЦК України, який закріплює загальні положення щодо обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом. Таким чином, якщо останній день строку для оприлюднення інформації припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

<b>Запит від:</b> Запит від Новотроїцький районний центр з обслуговування навчальних закладів та установ освіти <b> Тема розширена:</b> Продовження дії договору на наступний рік <b>Суть питання:</b> Добрий день. 1.Чи може Замовник продовжити дію договору на 2017 рік на 20 % по переговорній процедурі закупівлі, якщо вона проведена по закону "Про здійснення державних закупівель" і чи можливо буде оприлюднити повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору на веб-порталі державних закупівель чи оприлюднювати іх на електронному майданчику. 2. Перш, ніж продовжити дію договору на закупівлю електроенергії на 20% чи потрібно розпочинати саму процедуру закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 251/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=des розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”,  які  містять вичерпну відповідь щодо продовження строку дії договору на початку наступного року та оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору та звіту про виконання договору відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”.

<b>Запит від:</b> Запит від Natalia Didenko <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЙСІК ГРУП» просить надати роз’яснення щодо використання договору сумісної діяльності при участі у тендерної закупівлі, що полягає у наступному : Визначення договору про сумісну діяльність дається у ст. 430 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) - за таким договором сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети (будівництво і експлуатація якогось спільного об'єкту тощо). У податковому законодавстві аналогом сумісної діяльності є поняття спільної діяльності без створення юридичної особи. Отже, характерною особливістю саме договорів про сумісну діяльність є визначення сторонами одного з учасників на якого покладається керівництво і ведення спільних справ учасників договору (ст.431 ЦК). Для здійснення своїх повноважень такий учасник має отримати відповідну довіреність від решти учасників. Чинне податкове законодавство покладає на нього також ведення податкового обліку результатів спільної діяльності, окремо від обліку власної діяльності такого учасника. Крім цього, договори про спільну (сумісну) діяльність мають включати такі положення: - чітке визначення спільної господарської мети учасників договору - склад і розмір внесків (майно, майнові права, кошти, бази даних, тощо), порядок їх використання і можливості розпорядження ними учасниками договору - порядок покриття спільних витрат і збитків - частки учасників у об'єкті, що створюється внаслідок спільної діяльності, порядок його подальшого використання. Враховуючи вищенаведене, у зв’язку з недостатнім опитом у виконанні певних видів робіт, Товариство планує укладати та використовувати договори сумісної діяльності для участі у тендерної закупівлі. А том, просимо надати роз’яснення чи буде даний договір вважатися достатнім для надання його Замовнику, у разі участі у тендерної закупівлі, для підтвердження належної кваліфікації у роботах. <b> Номер відповіді:</b> 252/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас, відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. У свою чергу, поняття об’єднання підприємств визначено статтею 118 Господарського кодексу України. Так, згідно з частиною четвертою статті 118 Господарського кодексу України об’єднання підприємств є юридичною особою . Разом з тим, ураховуючи вимоги пункту 17 частини другої статті 22 Закону, учасник може залучати до виконання робіт суб’єктів господарювання як субпідрядників. При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути саме суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпропетровська обласна рада <b> Тема розширена:</b> банківська гарантія <b>Суть питання:</b> У зв’язку з двічі відміненою процедурою відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників прийняли рішення запросити на переговори учасника, який подавав тендерну пропозицію. Відповідно до п.4 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» вимоги до учасника переговорів не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Крім кваліфікаційних вимог ми вимагали банківську гарантію для забезпечення тендерної пропозиції. Зараз банк відмовляє нашему учаснику в наданні банківської гарантії, т.к. переговори не вважають торгами. Що робити? Дійсно ми повинні її вимагати чи ні? Ми маємо право прийняти їх пропозицію без банківської гарантії? Всі інші документи відповідають нашим вимогам. <b> Номер відповіді:</b> 248/2016 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 28 часини першої статті 1 Закону тендер (торги) – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом ( крім переговорної процедури закупівлі ). Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, зокрема переговорної процедури закупівлі. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції – надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції , у вигляді такого забезпечення, як гарантія. При цьому визначення поняття тендерної пропозиції наведене у пункті 30 частини першої статті 1 Закону. Ураховуючи викладене, вимоги щодо надання учасником забезпечення тендерної пропозиції встановлюються лише при проведенні ним торгів згідно з процедурами, встановленими Законом, крім переговорної процедури закупівлі.