Новини Мінекономіки
Консультація
№ 231/2017
10.02.2017
Інше
# Консультація Мінекономіки №231/2017: Суть питання: Чи обов'язково "бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту" мають виготовлятися підприємствами, підпорядкованими центральному органу виконавчої влади, що контролює виготовлення бланків цінних паперів, для застосування винятку з дії Закону про публічні закупівлі, передбаченого абзацом тринадцятим частини третьої статті 2 Закону? Висновки/Відповідь: Закупівля бланків документів, які потребують спеціальних елементів захисту, здійснюється без застосування процедур публічних закупівель на підставі абзацу тринадцятого частини третьої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), лише якщо одночасно виконуються дві умови: 1. Бланки документів потребують використання спеціальних елементів захисту відповідно до законодавства України. 2. Бланки документів виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності.
Інше
Консультація № 231/2017Огляд:
# Консультація Мінекономіки №231/2017
Суть питання: Чи обов'язково "бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту" мають виготовлятися підприємствами, підпорядкованими центральному органу виконавчої влади, що контролює виготовлення бланків цінних паперів, для застосування винятку з дії Закону про публічні закупівлі, передбаченого абзацом тринадцятим частини третьої статті 2 Закону?
Висновки/Відповідь:
Закупівля бланків документів, які потребують спеціальних елементів захисту, здійснюється без застосування процедур публічних закупівель на підставі абзацу тринадцятого частини третьої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), лише якщо одночасно виконуються дві умови:
1. Бланки документів потребують використання спеціальних елементів захисту відповідно до законодавства України.
2. Бланки документів виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Центральна виборча комісія
<b>
Тема розширена:</b> Ч.3 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" - вмпадки, на які не поширюється дія Закону
<b>Суть питання:</b> Абзацом тринадцятим частини третьої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено,що дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, - паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, марки акцизного податку, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення.
Зі змісту статті виникає питання, чи "бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту," у розумінні цього положення обов'язково повинні виготовлятися підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності?
<b>
Номер відповіді:</b> 231/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу тринадцятого частини третьої статті 2 Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, - паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, марки акцизного податку, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачена закупівля бланків документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту та виготовляються саме підприємствами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, то таку закупівлю замовник здійснює без проведення процедур закупівель на підставі абзацу тринадцятого частини третьої статті 2 Закону.
Консультація
№ 232/2017
10.02.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 232/2017 Суть питання: Чи можна проводити відкриті торги окремими закупівлями медикаментів, якщо в річному плані зазначена загальна сума, що перевищує поріг для відкритих торгів? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb *Закон України “Про публічні закупівлі” (не конкретизовано статті).*
Відкриті торги
Консультація № 232/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 232/2017
Суть питання:
Чи можна проводити відкриті торги окремими закупівлями медикаментів, якщо в річному плані зазначена загальна сума, що перевищує поріг для відкритих торгів?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
*Закон України “Про публічні закупівлі” (не конкретизовано статті).*
Суть питання:
Чи можна проводити відкриті торги окремими закупівлями медикаментів, якщо в річному плані зазначена загальна сума, що перевищує поріг для відкритих торгів?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
*Закон України “Про публічні закупівлі” (не конкретизовано статті).*
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Нікопольська міська лікарня №3"
<b>Суть питання:</b> Нашому закладу, після визначення предмету закупівлі, необхідно провести процедуру "Відкриті торги" (по медикаментам) в річному плані зазначена сума 454000грн. Чи можна провести процедуру відкритих торгів окремими закупками Наприклад: на 12000грн. наркотичні засоби; 190000грн. медикаменти; 252000грн. медичні розчини?
<b>
Номер відповіді:</b> 232/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація
№ 233/2017
10.02.2017
Інше
Консультація Мінекономіки № 233/2017: Суть питання: Чи можливо укладати договір про закупівлю пізніше початкової дати поставки, вказаної в оголошенні та звіті, та чи має право Казначейство відмовити в реєстрації зобов'язань за таким договором, якщо процедура закупівлі проведена без порушень? Висновки/Відповідь: * Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". (ч.1 ст.36 Закону) * Умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця. (ч.4 ст.36 Закону) * Казначейство перед оплатою перевіряє наявність договору, річного плану та звіту про результати, які підтверджують проведення процедури закупівлі. (ч.2 ст.7 Закону) * Мінекономіки не має компетенції оцінювати правомірність дій Казначейства. * Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель" за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Інше
Консультація № 233/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 233/2017
Суть питання:
Чи можливо укладати договір про закупівлю пізніше початкової дати поставки, вказаної в оголошенні та звіті, та чи має право Казначейство відмовити в реєстрації зобов'язань за таким договором, якщо процедура закупівлі проведена без порушень?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 40506248
<b>
Тема розширена:</b> Реєстрація юридичних зобов'язань за договором
<b>Суть питання:</b> В грудні 2016 року було оголошено відкриті торги на закупівлю "Макарони, локшина, кускус і подібні борошняні вироби (макаронні вироби)". Ідентифікатор закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-12-08-002216-b. В тендерній документації вказано строки поставки товару – «січень – грудень 2017 року». Авторизований електронний майданчик zakupki.prom.ua не дає можливості вказати строки поставки словами, а лише датами. Тому при оприлюдненні закупівлі було визначено дати з 09.01.2017р. до 29.12.2017р., тобто, січень – грудень 2017 року. Ці дані відображаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі (п.7).
Процедура закупівлі була здійснення відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Аукціон відбувся 26.12.2016р., повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 10.01.2017р. (терміни розгляду тендерних пропозицій не порушені, були відхилення тендерних пропозицій).
За результатами закупівлі укладено договір з ТОВ «Круг А» від 23.01.2017р. №3/ТК, договір укладено не раніше, ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Головне управління Казначейської служби України у Дніпропетровській області (надалі – Казначейство) відмовляє у реєстрації договірних зобов'язань за вказаним договором, мотивуючи це тим, що у звіті про результати проведення процедури закупівлі у п.7 вказані строки поставки з 09.01.2017р., а повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 10.01.2017р., тобто, пізніше, ніж вказаний початковий термін поставки.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України і строки поставки не є істотною умовою договору та регламентуються/уточнюються в договорі при його підписанні. Так у п.10.1 договору №3/ТК вказано, що «…договір набирає чинності з дня підписання його Сторонами і діє до 31.12.2017р…» і в договорі не зазначена умова щодо поставки товару з 09.01.2017р., бо при проведенні відкритих торгів замовник не має права використовувати умови ч.3 статті 631 Цивільного кодексу України.
Неможливо при оприлюдненні оголошення на проведення закупівлі точно визначити початкову дату поставки, бо під час проведення процедури існують ситуації, які можуть відтермінувати зазначену початкову дату, в тому числі:
- Подовження терміну розгляду тендерної пропозиції до 20 робочих днів;
- Ненадання переможцем закупівлі документів, що повинен надати переможець на виконання статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- Відмова переможця підписати договір і необхідність визначення іншого переможця;
- Надання скарги до Антимонопольного комітету України.
і при цьому ні Законом України «Про публічні закупівлі», ні Цивільним або Господарським кодексами України не заборонено укладання договору після встановлення в оголошенні початкової дати поставки.
Просимо надати відповідь з наступних питань:
- Чи можливо укладати договір за результатами закупівлі пізніше, ніж початкова дата поставки, що вказана в оголошенні про проведення закупівлі та у звіті про результати проведення процедури закупівлі, якщо така процедура закупівлі проведена без порушень вимог законодавства?
- Чи має право Казначейство відмовити у реєстрації договірних зобов’язань за умови укладання договору з датою пізніше, ніж початкова дата поставки, що вказана в оголошенні про проведення закупівлі та у звіті про результати проведення процедури закупівлі, якщо така процедура закупівлі проведена без порушень вимог законодавства?
<b>
Номер відповіді:</b> 233/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм
Цивільного кодексу України
та
Господарського кодексу України
з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому згідно з частиною другою статті 7 Закону
центральний орган
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів
до здійснення оплати за договором про закупівлю
перевіряє наявність
договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі,
які
підтверджують проведення процедури закупівлі
, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
Консультація
№ 217/2017
09.02.2017
Відкриті торги
Консультація щодо поділу фармацевтичної продукції на лоти: Суть питання: Чи можна проводити окремі відкриті торги на закупівлю фармацевтичної продукції (ДК 021:2015 33600000-6) за різними категоріями (наркотичні/психотропні речовини, реактиви, ліки для наркозу, кровозамінники), враховуючи наявність різних ліцензійних вимог та ризик зриву торгів при об'єднанні в одну закупівлю. Обґрунтування - Закон № 922 VIII "Про публічні закупівлі" Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надало прямої відповіді, посилаючись на лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, доступний за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb Загальні засади закупівель товарів, робіт і послуг визначаються Законом України “Про публічні закупівлі”.
Відкриті торги
Консультація № 217/2017Огляд:
Консультація щодо поділу фармацевтичної продукції на лоти
Суть питання: Чи можна проводити окремі відкриті торги на закупівлю фармацевтичної продукції (ДК 021:2015 33600000-6) за різними категоріями (наркотичні/психотропні речовини, реактиви, ліки для наркозу, кровозамінники), враховуючи наявність різних ліцензійних вимог та ризик зриву торгів при об'єднанні в одну закупівлю. Обґрунтування - Закон № 922 VIII "Про публічні закупівлі"
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надало прямої відповіді, посилаючись на лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, доступний за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Загальні засади закупівель товарів, робіт і послуг визначаються Законом України “Про публічні закупівлі”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Нікопольська міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради"
<b>Суть питання:</b> Лікарні необхідно провести відкриті торги на закупівлю фармацевтичної продукції, а саме:
ДК 021:2015 33600000-6 – Фармацевтична продукція
наркотичні, та психотропні речовини;
реактиви та контрастні речовини;
лікарські засоби, та препарати для наркозу;
лікарські засоби, кровозамінники, та перфузійні розчини;
На відповідну суму 1268351.00 грн
Якщо лікарнею буде проведено відкриті торги по всім цим позиціям одною закупівлею, то учасників, які могли прийняти участь у аукціоні відразу становиться менше, оскільки на деяку фармацевтичну продукцію необхідна окрема ліцензія. Є суттєві ризики «зриву» проведення торгів та , як слід затягнення часу придбання для лікарні засобів медичного призначення в т. ч. життєво необхідних, що може вкрай негативно вплинути на якість надання медичної допомоги в лікарні.
Метою цього Закону № 922 VIII від 25.12.2015 р. «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Просимо надати відповідних роз’яснень чи можливо проведення відкритих торгів на закупівлю фармацевтичної продукції окремими закупівлями , а саме:
- наркотичні та психотропні речовини;
- реактиви та контрастні речовини;
- лікарські засоби та препарати для наркозу;
- лікарські засоби, кровозамінники та перфузійні розчини;
<b>
Номер відповіді:</b> 217/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація
№ 218/2017
09.02.2017
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 218/2017: Суть питання: Чи потрібно визначати предмет закупівлі будівельних робіт (код ДК 021:2015: 45000000-7) за четвертою цифрою, якщо роботи включають комплекс будівельно-монтажних робіт? Висновки/Відповідь: Закон України “Про публічні закупівлі” визначає засади здійснення закупівель. З інформацією щодо визначення предмета закупівлі робіт рекомендується ознайомитись в листах Мінекономіки: * від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c242a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c242a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
Планування закупівель
Консультація № 218/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 218/2017
Суть питання: Чи потрібно визначати предмет закупівлі будівельних робіт (код ДК 021:2015: 45000000-7) за четвертою цифрою, якщо роботи включають комплекс будівельно-монтажних робіт?
Висновки/Відповідь:
Закон України “Про публічні закупівлі” визначає засади здійснення закупівель. З інформацією щодо визначення предмета закупівлі робіт рекомендується ознайомитись в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ Укргазвидобування
<b>Суть питання:</b> Чи необхідно при формуванні плану закупівель визначати предмет закупівель по будівельним роботам (розділ 45000000-7 )по показникам четвертої цифри ДК 021:2015, якщо будівельні роботи передбачають комплекс будівельно-монтажних робіт (підготовчі,влаштування фундаментів,електромонтажні,сантехнічні,пусконалагоджувальні та інші)
<b>
Номер відповіді:</b> 218/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо визначення предмета закупівлі робіт міститься в листах від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” та від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c242a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c242a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
відповідно.
Консультація
№ 219/2017
09.02.2017
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Чи правомірно вносити зміни до договору про закупівлю вугілля (укладеного 30.01.2017 з ПДВ), якщо постачальник з 01.02.2017 почав користуватися податковою пільгою, при цьому загальна вартість, обсяг та ціна за одиницю товару залишаються незмінними (ціна з ПДВ = ціні без ПДВ)? Яку частину п.4 ст.36 Закону про публічні закупівлі застосувати? Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. 2. Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 3. Додатково, інформацію щодо зміни системи оподаткування можна знайти в листі Мінекономіки від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Зміна істотних умов договору
Консультація № 219/2017Огляд:
Суть питання:
Чи правомірно вносити зміни до договору про закупівлю вугілля (укладеного 30.01.2017 з ПДВ), якщо постачальник з 01.02.2017 почав користуватися податковою пільгою, при цьому загальна вартість, обсяг та ціна за одиницю товару залишаються незмінними (ціна з ПДВ = ціні без ПДВ)? Яку частину п.4 ст.36 Закону про публічні закупівлі застосувати?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад.
2. Відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
3. Додатково, інформацію щодо зміни системи оподаткування можна знайти в листі Мінекономіки від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Каховської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> вугільна ПДВ пільга
<b>Суть питання:</b> Замовником проведено відкриті торги на закупівлю кам'яного вугілля та укладено договір 30.01.2017р., в якому зазначена загальна вартість договору, у т.ч. сума ПДВ 20%. Також у специфікації зафіксовано ціну за 1т вугілля без ПДВ + ПДВ. З 01.02.2017 постачальник вугілля вирішив скористатися податковою вугільною пільгою та підготував додаткову угоду, де сума договору, обсяг закупівлі та ціна за 1 продукції не змінюється, тобто ціна вугілля що з ПДВ що без ПДВ однакова. Надайте, будь-ласка, роз'яснення, чи правомірна така зміна договору, і якщо так, то яку частину п.4 ст.36 Закону застосувати?
<b>
Номер відповіді:</b> 219/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
, розміщено лист від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 “Щодо зміни системи оподаткування”.
Консультація
№ 06/2189
09.02.2017
Переговорна процедура закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки (220/2017): Суть питання: Чи може замовник змінити кількісні характеристики предмета закупівлі при застосуванні переговорної процедури (п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону "Про публічні закупівлі"), зокрема зменшити або збільшити обсяг закупівлі, порівняно з тендерною документацією? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надало прямої відповіді на поставлене питання, а перенаправило до відповіді на запит 156/2017, розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 06/2189Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (220/2017)
Суть питання: Чи може замовник змінити кількісні характеристики предмета закупівлі при застосуванні переговорної процедури (п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону "Про публічні закупівлі"), зокрема зменшити або збільшити обсяг закупівлі, порівняно з тендерною документацією?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надало прямої відповіді на поставлене питання, а перенаправило до відповіді на запит 156/2017, розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Громадська організація “Центр адвокації соціальних, наукових і ділових ініціатив”
<b>
Тема розширена:</b> Щодо можливості зміни кількісних характеристик предмета закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону
<b>Суть питання:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі.
Реалізовуючи функції, передбачені пунктами 12, 13 частини першої статті 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм статті 35 Закону через їх неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). При цьому предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, крім іншого, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію. Виходячи з цього, під час проведення відкритих торгів у тендерній документації замовником визначаються вимоги до предмета закупівлі шляхом зазначення інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація.
У той же час, з комплексного аналізу норм статті 35 Закону у їх взаємозв’язку з іншими положеннями Закону (зокрема, пунктом 18 частини першої статті 1, пунктом 3 частини другої статті 22) вбачається, що у разі застосування переговорної процедури закупівлі (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників) пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено обмежень, відповідно до яких кількісні характеристики предмета закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, які були визначені замовником у тендерній документації.
Виходячи з викладеного, просимо надати розгорнуту відповідь на наступне питання:
Чи може замовник у разі застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону змінити кількісні характеристики предмета закупівлі, порівняно із тими, що були зазначені у тендерній документації (за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації), зокрема, шляхом:
1) зменшення кількості (обсягу) товарів (послуг) у зв’язку зі скороченням потреби у відповідних товарах (послугах) та/або зменшенням фінансування закупівлі;
2) збільшення кількості (обсягу) товарів (послуг) у разі виникнення додаткової потреби у закупівлі відповідних товарів (послуг), яку замовник не міг об’єктивно передбачити під час проведення тендерів, які були двічі відмінені через відсутність достатньої кількості учасників.
<b>
Номер відповіді:</b> 220/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 156/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
.
Консультація
№ 06/2189
09.02.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки щодо початку переговорної процедури закупівлі (221/2017): Суть питання: Визначення моменту початку переговорної процедури закупівлі, враховуючи відсутність чітких вказівок в Законі України "Про публічні закупівлі". Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 131/17, розміщеному на Інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0eb93469-1989-4d66-b2aa-8596c6d71c8b&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 06/2189Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо початку переговорної процедури закупівлі (221/2017)
Суть питання: Визначення моменту початку переговорної процедури закупівлі, враховуючи відсутність чітких вказівок в Законі України "Про публічні закупівлі".
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 131/17, розміщеному на Інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0eb93469-1989-4d66-b2aa-8596c6d71c8b&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Громадська організація “Центр адвокації соціальних, наукових і ділових ініціатив”
<b>
Тема розширена:</b> Щодо початку переговорної процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі.
Реалізовуючи функції, передбачені пунктами 12, 13 частини першої статті 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм статті 35 Закону через неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів питання, щодо моменту (дати) початку переговорної процедури закупівлі.
Згідно із частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. При цьому переговорна процедура закупівлі застосовується замовником виключно у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону, а вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) відповідно до статті 11 Закону.
Виходячи зі змісту пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі – це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас Законом не регулюється порядок і строки організації і проведення переговорів з учасником переговорної процедури закупівлі, в тому числі в порядок запрошення учасника (учасник) до участі у таких переговорах.
Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов'язково безоплатно оприлюднюється на Веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення. При цьому договір про закупівлю за результатами переговорної процедури укладається у строки, визначені абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону, і підлягає оприлюдненню згідно із абзацом восьмим частини першої статті 10 цього Закону.
Водночас, як випливає із змісту пунктів 13, 28 частини першої статті 1, частин першої, третьої статті 10 Закону, застосування (проведення) переговорної процедури закупівлі не передбачає попередньої публікації інформації (оголошення) про проведення даної процедури закупівлі на Веб-порталі Уповноваженого органу. При цьому норми Закону не містять чітких вказівок щодо моменту початку переговорної процедури закупівлі.
У зв’язку з викладеним вище, просимо надати розгорнуту відповідь на наступне питання:
Який момент у часі (дату) слід вважати початком переговорної процедури закупівлі:
– прийняття тендерним комітетом (уповноваженою особою) рішення про вибір (застосування) переговорної процедури закупівлі, або
– запрошення учасника (учасників) до участі переговорах (переговорній процедурі закупівлі), або
– проведення (завершення) переговорів з учасником (учасниками) переговорної процедури закупівлі, або
– прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорів, або
– оприлюднення повідомлення про намір укласти договір на Веб-порталі Уповноваженого органу, або
– інший момент у часі?
<b>
Номер відповіді:</b> 221/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 131/17, розміщеному на Інформаційному ресурсі за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0eb93469-1989-4d66-b2aa-8596c6d71c8b&lang=uk-UA
Консультація
№ 222/2017
09.02.2017
Інше
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи зобов'язане підприємство надавати АМКУ документи по закупівлях у друкованому вигляді на вимогу, що містить посилання на лист СБУ, враховуючи наявність цих документів в системі Прозорро? Висновки/Відповідь: * Органи державної влади діють в межах повноважень, визначених Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України). * Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, АМКУ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (абзац перший частини третьої статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі”). * АМКУ здійснює діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на Конституції України та складається з Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». * АМКУ має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження). * Обов'язковість виконання розпоряджень, рішень та вимог органу АМКУ та обов'язок надання інформації передбачені статтями 22 і 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».
Інше
Консультація № 222/2017Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи зобов'язане підприємство надавати АМКУ документи по закупівлях у друкованому вигляді на вимогу, що містить посилання на лист СБУ, враховуючи наявність цих документів в системі Прозорро?
Висновки/Відповідь:
Органи державної влади діють в межах повноважень, визначених Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, АМКУ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (абзац перший частини третьої статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі”).
АМКУ здійснює діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на Конституції України та складається з Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
АМКУ має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Обов'язковість виконання розпоряджень, рішень та вимог органу АМКУ та обов'язок надання інформації передбачені статтями 22 і 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».
Суть питання: Чи зобов'язане підприємство надавати АМКУ документи по закупівлях у друкованому вигляді на вимогу, що містить посилання на лист СБУ, враховуючи наявність цих документів в системі Прозорро?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Подання документів на вимогу АМКУ
<b>Суть питання:</b> У вимозі зазначено "На виконання листа СБУ Полтавське обласне територіальне відділення здійснює дослідження ринку закупівель товарів, робіт, послуг на предмет дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції при проведенні КП "Кременчукводоканал" процедури відкритих торгів". Далі вимагається повний перелік документів (план, реєстр отриманих пропозицій, протокол розкриття, пропозиції учасників, тощо) у друкованому вигляді. Чи повинно підприємство надавати ці документи та чи не може АМКУ або СБУ переглядати документи в системі Прозорро?
<b>
Номер відповіді:</b> 222/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
У свою чергу, Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Обов'язковість виконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, а також обов'язок надання інформації передбачені статтями 22 і 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».
Консультація
№ 223/2017
09.02.2017
Інше
Консультація Мінекономіки №223/2017: Суть питання: Чи зобов'язане державне комерційне підприємство (100% державної власності) застосовувати процедуру відкритих торгів, згідно із Законом України "Про публічні закупівлі", чи достатньо оприлюднювати звіт про укладений договір, відповідно до статті 75 Господарського кодексу України, якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Інше
Консультація № 223/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки №223/2017
Суть питання: Чи зобов'язане державне комерційне підприємство (100% державної власності) застосовувати процедуру відкритих торгів, згідно із Законом України "Про публічні закупівлі", чи достатньо оприлюднювати звіт про укладений договір, відповідно до статті 75 Господарського кодексу України, якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій"
<b>
Тема розширена:</b> Про публічні закупівлі
<b>Суть питання:</b> Чи необхідно державному комерційному підприємству статутний капітал якого 100 відсотків належить державі, у разі здійснення ним закупівель вартість предмета якого дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі", застосовувати процедуру відкритих торгів як це встановлено ЗУ "Про публічні закупівлі", чи потрібно керуватись статтею 75 Господарського кодесу України і лише оприлюднювати на веб-порталі Уповноваженого органу, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємства
<b>
Номер відповіді:</b> 223/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 06/2189
09.02.2017
Переговорна процедура закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 224/2017 щодо застосування переговорної процедури закупівлі: Суть питання: Роз'яснення щодо поняття "вимоги до учасника" у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) при застосуванні переговорної процедури закупівлі після дворазового скасування тендеру через недостатню кількість учасників. Зокрема, чи включає це поняття кваліфікаційні критерії (ст. 16 Закону), вимоги ст. 17 Закону, та інші вимоги, визначені замовником у тендерній документації (згідно зі ст. 22 Закону)? Також, чи можна застосовувати п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, якщо кваліфікаційні критерії відрізнялися в обох відмінених тендерах? Висновки/Відповідь: * Умова застосування п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону: Переговорна процедура закупівлі може бути застосована за п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, якщо після дворазового скасування тендеру через відсутність достатньої кількості учасників, предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також кваліфікаційні та інші вимоги до учасника (за виключенням вимог, передбачених статтею 17 Закону) не відрізнятимуться від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. * Вимоги, що не повинні відрізнятися: До таких вимог, що не повинні відрізнятися, відносяться: * Кваліфікаційні критерії згідно зі ст. 16 Закону та вимоги щодо їх документального підтвердження (п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону). * Інші вимоги, зазначені замовником згідно з ч. 3 ст. 22 Закону. * Вимоги ст. 17 Закону: Вимоги, передбачені статтею 17 Закону, не встановлюються при застосуванні переговорної процедури закупівлі, оскільки статтею 17 Закону указані підстави, у разі наявності яких замовник зобов’язаний або може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхиляє його тендерну пропозицію. * Різні кваліфікаційні критерії в тендерах: Якщо кваліфікаційні критерії в обох відмінених тендерах відрізнялися, підстави для застосування переговорної процедури на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону відсутні. * Принципи закупівель: Закупівлі мають здійснюватися з дотриманням принципів максимальної економії, недискримінації учасників, запобігання зловживанням, відповідно до ст. 3 Закону.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 06/2189Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 224/2017 щодо застосування переговорної процедури закупівлі
Суть питання: Роз'яснення щодо поняття "вимоги до учасника" у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) при застосуванні переговорної процедури закупівлі після дворазового скасування тендеру через недостатню кількість учасників. Зокрема, чи включає це поняття кваліфікаційні критерії (ст. 16 Закону), вимоги ст. 17 Закону, та інші вимоги, визначені замовником у тендерній документації (згідно зі ст. 22 Закону)? Також, чи можна застосовувати п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, якщо кваліфікаційні критерії відрізнялися в обох відмінених тендерах?
Висновки/Відповідь:
* Кваліфікаційні критерії згідно зі ст. 16 Закону та вимоги щодо їх документального підтвердження (п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону).
* Інші вимоги, зазначені замовником згідно з ч. 3 ст. 22 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Громадська організація "Центр адвокації соціальних, наукових і ділових ініціатив"
<b>Суть питання:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому у ст. 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі.
Реалізовуючи функції, передбачені п.12, п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм ст. 35 Закону через неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів змісту поняття “вимоги до учасника” у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону.
Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 35 Закону встановлено, що замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до ст. 16 Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону тендерна документація повинна містити, крім іншого, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до ст. 16, вимоги, встановлені ст. 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. При цьому відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити і не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У той же час Закон не містить визначення поняття “вимоги до учасника”, в тому числі в контексті п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону.
У зв’язку з викладеним вище, просимо надати розгорнуту відповідь на наступні питання:
1. Чи охоплює поняття “вимоги до учасника”, яке вживається у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, зазначені замовником у тендерній документації:
– кваліфікаційні критерії згідно із ст. 16 Закону та вимоги щодо способу їх документального підтвердження?
– вимоги до учасників згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 17 Закону та щодо надання учасником (переможцем) процедури закупівлі підтвердження його відповідності встановленим вимогам відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону?
– інші вимоги до учасників, які були зазначені замовником згідно із абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону як інша інформації (зокрема, щодо наявності в учасника спеціального дозволу або ліцензії, сертифікованої системи управління якістю тощо)?
2. Чи поширюється п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону на випадки, коли замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, у разі якщо під час проведення двох тендерів замовником у тендерних документаціях були зазначені різні кваліфікаційні критерії (наприклад, у першому випадку – наявність обладнання та матеріально-технічної бази, а також наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а у другому випадку – лише наявність обладнання та матеріально-технічної бази) за умови незмінності вимог до предмета закупівлі, його технічних, якісних та інших характеристик.
Просимо також розглянути можливість надання узагальненої відповіді на питання, які були порушені у цьому та попередніх запитах нашої організації щодо переговорної процедури.
<b>
Номер відповіді:</b> 224/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер
через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
У свою чергу, тендерна документація повинна містити, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством (пункт 2 частини другої статті 22 Закону).
Крім того, відповідно до частини третьої статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Натомість під час проведення переговорів згідно частини першої статті 35 Закону замовник вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 Закону. Водночас вимоги, передбачені статтею 17 Закону, не встановлюються при застосуванні переговорної процедури закупівлі, оскільки статтею 17 Закону указані підстави, у разі наявності яких замовник зобов’язаний або може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхиляє його тендерну пропозицію.
Таким чином, у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також кваліфікаційні та інші вимоги до учасника (за виключенням вимог, передбачених статтею 17 Закону) не відрізнятимуться від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону. У інших випадках підстави для застосування замовником переговорної процедури на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону відсутні.
Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 3 Закону, а саме таких як максимальна економія, недискримінація учасників, запобігання зловживанням.
Консультація
№ 225/2017
09.02.2017
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 225/2017 * Суть питання: Як діяти КП, якщо вартість предметів закупівлі в річному плані зазначена в межах до 200 тис. грн. (без ПДВ) на півроку, але є ймовірність, що програму залишать за КП і на друге півріччя, через що річна вартість може перевищити цей поріг. Як пояснити контролюючим органам закупівлі в першому півріччі без застосування процедури? * Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Планування закупівель
Консультація № 225/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 225/2017
Суть питання: Як діяти КП, якщо вартість предметів закупівлі в річному плані зазначена в межах до 200 тис. грн. (без ПДВ) на півроку, але є ймовірність, що програму залишать за КП і на друге півріччя, через що річна вартість може перевищити цей поріг. Як пояснити контролюючим органам закупівлі в першому півріччі без застосування процедури?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство “Центр управління інформаційними технологіями”
<b>Суть питання:</b> З 01 січня 2017 року до основної діяльності нашого КП міською радою тимчасово було включено додаткову програму діяльності іншого ліквідованого КП. Під цю тимчасову додаткову програму нам виділено кошти в розрахунку орієнтовно на ПІВРОКУ (можливо, що всередині року цю програму буде передано до нового спеціального новоствореного КП). Вартість предметів закупівлі в річному плані зазначено у межах виділених міською радою коштів (орієнтовно на ПІВРОКУ) і не перевищує відповідних порогів (менше 200 тис.грн.) для товарів та послуг. Але в другій половині року цю програму можуть залишити за нашим КП і під неї будуть віділені кошти ще на ПІВРОКУ. В такому разі РІЧНА вартість предметів закупівлі може перевищити порог (200 тис.грн.). Як потім пояснювати контролюючим органам, чому підприємство в 1 півріччі здійснювало закупівлі без застосування процедури...
<b>
Номер відповіді:</b> 225/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc