Новини Мінекономіки
Консультація
№ 281/2017
20.02.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 281/2017: Суть питання: Чи можна проводити дві закупівлі з однаковим чотиризначним кодом ДК 021:2015, але різними назвами та різною очікуваною вартістю (200 000 грн та 20 000 грн) за різними процедурами: "Відкриті торги" та "Допорогові закупівлі" відповідно? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відкриті торги
Консультація № 281/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 281/2017
Суть питання: Чи можна проводити дві закупівлі з однаковим чотиризначним кодом ДК 021:2015, але різними назвами та різною очікуваною вартістю (200 000 грн та 20 000 грн) за різними процедурами: "Відкриті торги" та "Допорогові закупівлі" відповідно?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство фінансів України
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Якщо є дві закупівлі з однаковим чотиризначним кодом ДК 2015, але з різними «конкретними назвами» та з різною очікуваною вартістю 200 000 грн. і 20 000 грн., то ці дві закупівлі потрібно здійснити тільки за процедурою «Відкриті торги», чи можна першу закупівлю (200 000 грн) здійснити за процедурою «Відкриті торги», а другу (20 000 грн) - за процедурою «Допорогові закупівлі»?
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 281/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація
№ 276/2016
19.02.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 271/2017: Суть питання: Чи може замовник ділити предмет закупівлі, вартість якого перевищує 133 тис. євро, на частини, щоб уникнути проведення відкритих торгів з публікацією на англійській мові? Висновки/Відповідь: * Загальні положення: Закон України "Про публічні закупівлі" регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для державних та територіальних потреб, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені в абзацах 2 і 3 частини 1 статті 2 Закону. * Річний план: Закупівлі здійснюються відповідно до річного плану (частина 1 статті 4 Закону). * Заборона на поділ: Заборонено придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів з оплатою до/без таких процедур (частина 7 статті 2 Закону). Замовник не має права ділити предмет закупівлі з метою уникнення процедури відкритих торгів або застосування Закону. * Процедури закупівель: Закупівля здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, перелічених у частині 1 статті 12 Закону, а саме: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. * Відкриті торги як основна процедура: Відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина 1 статті 20 Закону). * Можливість проведення декількох процедур: Замовник може проводити декілька процедур закупівель (стаття 12 Закону) протягом року за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури.
Відкриті торги
Консультація № 276/2016Огляд:
Консультація Мінекономіки № 271/2017
Суть питання: Чи може замовник ділити предмет закупівлі, вартість якого перевищує 133 тис. євро, на частини, щоб уникнути проведення відкритих торгів з публікацією на англійській мові?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМ ГРКП АКАДЕМІЯ"
<b>
Тема розширена:</b> поділ предмета закупівлі
<b>Суть питання:</b> Ми звертались із запитом 276/2016 та отримали відповідь, що що відповідь на наше звернення міститься в листі від 14.09.2016№ 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому, зазначений лист не містить жодної інформації про закупівлі, вартістю понад 133 тис євро.
Просимо надати більш детальну відповідь та уточнюємо запитання: чи може замовник розбивати предмет закупівлі, загальною вартістю понад 133 тис євро з метою проведення декількох відкритих торгів, але уникнення відкритих торгів з публікацією на англійській мові?
<b>
Номер відповіді:</b> 271/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Разом з тим відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Таким чином, замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури.
Консультація
№ 264/2017
17.02.2017
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки № 264/2017 Суть питання: Необхідність придбання "Metronidazole – метронідазол" (код 33600000-6), в той час як у річному плані за цим кодом вже вказано "мінеральні добавки (монокальційфосфат)". Як правильно внести зміни до річного плану для закупівлі ліків? Закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель. Висновки/Відповідь: Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Технічні питання щодо реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель висвітлено в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 264/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 264/2017
Суть питання:
Необхідність придбання "Metronidazole – метронідазол" (код 33600000-6), в той час як у річному плані за цим кодом вже вказано "мінеральні добавки (монокальційфосфат)". Як правильно внести зміни до річного плану для закупівлі ліків? Закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель.
Висновки/Відповідь:
Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Технічні питання щодо реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель висвітлено в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Суть питання:
Необхідність придбання "Metronidazole – метронідазол" (код 33600000-6), в той час як у річному плані за цим кодом вже вказано "мінеральні добавки (монокальційфосфат)". Як правильно внести зміни до річного плану для закупівлі ліків? Закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель.
Висновки/Відповідь:
Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Технічні питання щодо реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель висвітлено в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна дослідна станція птахівництва Національної академії аграрних наук України
<b>Суть питання:</b> Виникла необхідність у придбанні ліків- Metronidazole – метронідазол за кодом 33600000-6, В річному плані за даним кодом 33600000-6 вже значиться- мінеральні добавки (монокальційфосфат) monocalcium phosphate кодом. Як правильно опрюднити зміни до річного плану закупівель ( внесенням змін у вже існуючий чи внесенням інформації про проведення нової закупівлі?.)
Дані закупівлі провадяться без застосування процедур закупівель.
Чим можна керуватись при виникненні даних питань?
<b>
Номер відповіді:</b> 264/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо технічних питань, повязаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 265/2017
17.02.2017
Предмет закупівлі
Суть питання: Чи входить вартість ліцензійної операційної системи Windows 10 у граничну суму 13 000 грн., встановлену Постановою КМУ №332 для придбання персонального комп'ютера? Як закупити комп'ютер з ОС, враховуючи різні коди ДК 021:2015 (30213000-5 та 48620000-0) та різне оподаткування ПДВ? Чи буде порушенням окреме придбання та встановлення ОС на комп'ютер, що призведе до перевищення граничної суми? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає роз'яснень щодо застосування законодавства у сфері державної фінансової та бюджетної політики, посилаючись на: * Статтю 8 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо функцій Уповноваженого органу. * Частину другу статті 19 Конституції України. * Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459. Рекомендовано звернутися до Міністерства фінансів України та Державної аудиторської служби України, оскільки: * Мінфін формує та реалізує державну фінансову та бюджетну політику (Положення про Міністерство фінансів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375). * Контроль за виконанням Постанови КМУ №332 покладено на Міністерство фінансів, Державну аудиторську службу, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим та місцеві фінансові органи (пункт 6 Постанови КМУ №332).
Предмет закупівлі
Консультація № 265/2017Огляд:
Суть питання:
Чи входить вартість ліцензійної операційної системи Windows 10 у граничну суму 13 000 грн., встановлену Постановою КМУ №332 для придбання персонального комп'ютера? Як закупити комп'ютер з ОС, враховуючи різні коди ДК 021:2015 (30213000-5 та 48620000-0) та різне оподаткування ПДВ? Чи буде порушенням окреме придбання та встановлення ОС на комп'ютер, що призведе до перевищення граничної суми?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає роз'яснень щодо застосування законодавства у сфері державної фінансової та бюджетної політики, посилаючись на:
Рекомендовано звернутися до Міністерства фінансів України та Державної аудиторської служби України, оскільки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДЗ "Дніпропетровська медична академія України"
<b>Суть питання:</b> Чи входить до граничної суми витрат 13 000 грн. , затвердженої постановою Кабінету Мністрів України №332, на позицію «Персональний комп’ютер (системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор “миша”), ноутбук» ціна попередньо встановленого виробником персонального комп’ютера ліцензійного системного програмного забезпечення (наприклад ліцензійної операційної системи Windows 10).
Якщо ціна операційної системи входить до граничної суми витрат 13 000 грн., то яким чином здійснити придбання позиції «Персональний комп’ютер (системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор “миша”), ноутбук» якщо фактично товар складається з двох кодів за ДК 021:2015, по-перше 30213000-5 - Персональні комп’ютери та по-друге 48620000-0 - Операційні системи. Особливо враховуючи те, що 30213000-5 - Персональні комп’ютери є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а 48620000-0 - Операційні системи підпадають під пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.
Якщо ціна операційної системи не входить до граничної суми витрат 13 000 грн., то чи буде порушенням подальше встановлення на придбаний персональний комп’ютер окремо придбаної операційної системи, що автоматично призведе до збільшення балансової вартості персонального комп’ютера і перевищення суми 13 000 грн. , затвердженої постановою Кабінету Мністрів України №332, на позицію «Персональний комп’ютер (системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор “миша”), ноутбук»
<b>
Номер відповіді:</b> 265/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 № 332 (далі – Постанова) затверджено Граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп'ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету.
Водночас основні функції Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, визначено статтею 8 Закону.
Ураховуючи зазначене, частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, норм Закону до компетенції Мінекономрозвитку не належить питання застосування законодавства у сфері державної фінансової та бюджетної політики.
Разом з тим відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, а також державну політику у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Крім того, відповідно до пункту 6 Постанови контроль за її виконанням покладено на Міністерство фінансів, Державну аудиторську службу, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим та місцеві фінансові органи.
Ураховуючи викладене, з зазначених питань пропонуємо звернутися до вищевказаних органів виконавчої влади.
Консультація
№ 266/2017
17.02.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 266/2017 Суть питання: Чи поширюються вимоги статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" на переговорну процедуру закупівлі товарів, послуг, робіт? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання викладена у запиті 86/2016, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8b1dd17-471d-4382-aaaf-2bde4221f72a&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 266/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 266/2017
Суть питання: Чи поширюються вимоги статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" на переговорну процедуру закупівлі товарів, послуг, робіт?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання викладена у запиті 86/2016, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8b1dd17-471d-4382-aaaf-2bde4221f72a&lang=uk-UA
Суть питання: Чи поширюються вимоги статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" на переговорну процедуру закупівлі товарів, послуг, робіт?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання викладена у запиті 86/2016, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8b1dd17-471d-4382-aaaf-2bde4221f72a&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Бахмутський районний центр первинної медико-санітарної допомоги"
<b>Суть питання:</b> Чи розповсюджуються вимоги ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" на переговорну процедуру закупівлі товару, послуг, робіт?
<b>
Номер відповіді:</b> 266/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання викладена у запиті 86/2016, розміщеному за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8b1dd17-471d-4382-aaaf-2bde4221f72a&lang=uk-UA
Консультація
№ 267/2017
17.02.2017
Інше
# Консультація Мінекономіки № 267/2017: Суть питання: Чи обов'язково вказувати код ДК 021:2015 в договорі, якщо замовник оприлюднює звіт про укладений договір? Висновки/Відповідь: * Закупівлі до 50 тис. грн: Відповідно до абзаців четвертого та п'ятого частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель. * Закупівлі від 50 тис. грн (без ЕСЗ): Якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. * Звіт про укладені договори: Відповідно до форми звіту про укладені договори, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, у пункті 9 форми замовник вказує конкретну назву предмета закупівлі. * Додаткова інформація: Інформація щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06.
Інше
Консультація № 267/2017Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 267/2017
Суть питання: Чи обов'язково вказувати код ДК 021:2015 в договорі, якщо замовник оприлюднює звіт про укладений договір?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Хустської міської ради
<b>Суть питання:</b> Чи обов"язково в договорі вказувати код класифікатора ДК 021:2015, якщо Замовник публікує звіт про укладений договір?
<b>
Номер відповіді:</b> 267/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з абзацами четвертим та п’ятим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Форма звіту про укладені договори затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі –форма).
Так, при заповненні пункту 9 форми замовником указується конкретна назва предмета закупівлі.
При цьому інформація щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 268/2017
17.02.2017
Відкриті торги
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи потрібен ЕЦП на документах учасника, якщо вони вже містять "мокру" печатку та підпис уповноваженої особи? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=28e4b339-8325-4209-a7b3-9a95766274ed&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 268/2017Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Чи потрібен ЕЦП на документах учасника, якщо вони вже містять "мокру" печатку та підпис уповноваженої особи?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=28e4b339-8325-4209-a7b3-9a95766274ed&lang=uk-UA
Суть питання:
Чи потрібен ЕЦП на документах учасника, якщо вони вже містять "мокру" печатку та підпис уповноваженої особи?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=28e4b339-8325-4209-a7b3-9a95766274ed&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Ледум"
<b>
Тема розширена:</b> ЕЦП на документах учасника
<b>Суть питання:</b> Чи необхідно накладати Електронний Цифровий Підпис на документи учасника закупівлі, які скріплені мокрою печаткою Учасника та підписом Уповноваженої особи учасника?
Подробиці в доданому файлі.
<b>
Номер відповіді:</b> 268/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=28e4b339-8325-4209-a7b3-9a95766274ed&lang=uk-UA
Консультація
№ 269/2017
17.02.2017
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки № 269/2017: Суть питання: 1. Чи обов'язкове прикріплення сканів документів до оголошення про закупівлю, чи достатньо внесення інформації у форму на майданчику? 2. Чи достатньо листа для інформування учасника про дискваліфікацію, чи потрібен протокол? 3. Чи повинен замовник чітко формулювати причину дискваліфікації, вказуючи конкретні відсутні документи? Висновки/Відповідь: 1. Щодо внесення інформації про закупівлю: * Згідно з пунктом 11 частини першої статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, заповнення обов'язкових полів в електронній системі закупівель є необхідним. * Замовник може вказувати додаткову інформацію, заповнюючи необов'язкові поля. * Перелік інформації, яку замовник оприлюднює, визначено статтею 10 Закону. * Додаткову інформацію можна знайти у листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb). 2. Щодо інформування про дискваліфікацію: * Будь-які рішення тендерного комітету оформлюються протоколом (частина четверта статті 11 Закону). * Закупівлі здійснюються за принципами відкритості та прозорості (стаття 3 Закону). * Інформація про відхилення тендерної пропозиції оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику (частина друга статті 30 Закону). 3. Щодо формулювання причини дискваліфікації: * У разі незгоди з аргументацією, учасник може вимагати додаткову інформацію, і замовник зобов'язаний надати її протягом п'яти днів (частина третя статті 30 Закону).
Тендерна документація
Консультація № 269/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 269/2017
Суть питання:
1. Чи обов'язкове прикріплення сканів документів до оголошення про закупівлю, чи достатньо внесення інформації у форму на майданчику?
2. Чи достатньо листа для інформування учасника про дискваліфікацію, чи потрібен протокол?
3. Чи повинен замовник чітко формулювати причину дискваліфікації, вказуючи конкретні відсутні документи?
Висновки/Відповідь:
1. Щодо внесення інформації про закупівлю:
* Згідно з пунктом 11 частини першої статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, заповнення обов'язкових полів в електронній системі закупівель є необхідним.
* Замовник може вказувати додаткову інформацію, заповнюючи необов'язкові поля.
* Перелік інформації, яку замовник оприлюднює, визначено статтею 10 Закону.
* Додаткову інформацію можна знайти у листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb).
2. Щодо інформування про дискваліфікацію:
* Будь-які рішення тендерного комітету оформлюються протоколом (частина четверта статті 11 Закону).
* Закупівлі здійснюються за принципами відкритості та прозорості (стаття 3 Закону).
* Інформація про відхилення тендерної пропозиції оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику (частина друга статті 30 Закону).
3. Щодо формулювання причини дискваліфікації:
* У разі незгоди з аргументацією, учасник може вимагати додаткову інформацію, і замовник зобов'язаний надати її протягом п'яти днів (частина третя статті 30 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "Науково-технічний ліцей "Фабрика"
<b>
Тема розширена:</b> Подання тендерної документації замовником та дискваліфікація учасника.
<b>Суть питання:</b> Маю кілька питань:
1. Оголошення Замовником подається в електронному вигляді на торгівельному майданчику. Питання: чи обов'язковим є прикріплення сканованих документів (оголошення, тендерна документація і ін.), чи достатньо оголошення, що вводиться в форму замовлення на майданчику?
2. Згідно ЗУ "Про публічні закупівлі" будь-яке рішення тендерного комітету оформляється протоколом. Чи достатньо для інформування учасника тендеру в його дискваліфікації лише листом?
3. У разі дискваліфікації учасника чи повинен замовник тендеру навести чітке формулювання цього (а саме: якщо відсутні деякі документи, то вказувати які саме)?
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 269/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 2 Закону цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Щодо питання 1
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель
затверджено обов'язкові поля
, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою.
Водночас перелік інформації про закупівлю, яку замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу, визначений статтею 10 Закону.
Поряд з цим інформуємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
.
Щодо питань 2 та 3
Виходячи зі змісту частини четвертої статті 11 Закону будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
У свою чергу, публічні закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, зокрема такими як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Дотримання принципів закупівель забезпечується зокрема через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону.
Так, зокрема відповідно до частини другої статті 30 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель.
При цьому, згідно з частиною третьою статті 30 Закону
у разі якщо учасник
, тендерна пропозиція якого відхилена,
вважає недостатньою
аргументацію
,
зазначену в повідомленні
, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а
замовник зобов'язаний надати йому відповідь
з такою інформацією не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Консультація
№ 270/2017
17.02.2017
Інше
Консультація № 270/2017 щодо вимог замовника про огляд об'єкта до подання пропозиції: Суть питання: Чи правомірна вимога замовника щодо обов'язкового огляду об'єкта (технічна інвентаризація нерухомості) до подання тендерної пропозиції та надання доказу такого огляду? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інше
Консультація № 270/2017Огляд:
Консультація № 270/2017 щодо вимог замовника про огляд об'єкта до подання пропозиції
Суть питання: Чи правомірна вимога замовника щодо обов'язкового огляду об'єкта (технічна інвентаризація нерухомості) до подання тендерної пропозиції та надання доказу такого огляду?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "Науково-технічний ліцей "Фабрика"
<b>
Тема розширена:</b> вимоги замовника.
<b>Суть питання:</b> Чи є коректним те, що Замовник серед обов'язкових з точки зору законодавства кваліфікаційних та технічних критеріїв вимагає огляд об'єкта (технічна інвентаризація нерухомості) ДО подання учасником тендерної пропозиції? І серед тенедерної документації вимагає надання доказу такого перебування на об'єкті.
Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 270/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 259/2017
16.02.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 259/2017 Суть питання: Як розрахувати вартість предмета закупівлі м'яса яловичого, якщо раніше було укладено договір на закупівлю курятини до 50 тис. грн, враховуючи зміни в Порядку визначення предмета закупівлі? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Предмет закупівлі
Консультація № 259/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 259/2017
Суть питання: Як розрахувати вартість предмета закупівлі м'яса яловичого, якщо раніше було укладено договір на закупівлю курятини до 50 тис. грн, враховуючи зміни в Порядку визначення предмета закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Суть питання: Як розрахувати вартість предмета закупівлі м'яса яловичого, якщо раніше було укладено договір на закупівлю курятини до 50 тис. грн, враховуючи зміни в Порядку визначення предмета закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КЗОЗ "Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3"
<b>Суть питання:</b> Добрий день!
Виникла така ситуація: на початку січня (до 17.01.2017р.) укладено договір (до 50,0тис.грн.), де предмет закупівлі (кури) визначено по 5-му знаку ДК 021:2015.
На теперішній час виникла потреба в закупівлі м'яса яловичого. Якщо визаначати предмет по 4-му знаку (згідно останніх змін до Порядку визначення предмета закупівлі ), то кури та м'ясо яловиче - це один предмет закупівлі.
Як в такому випадку розрахувати вартість предмету закупівлі:
- 1 варіант: сумма вже укладеного договору (по 5-му знаку) + сума нової закупівлі (по 4-му знаку), виходячи з того, що по 4-му знаку вони співпадають.
- 2 варіант: договір по 5-му знаку та нова закупівля по 4-му знаку - окремі предмети закупівлі, виходячи з того, що на теперішній час діє інший (оновлений) Порядок визначення предмета закупівлі, на відміну від того, що діяв на момент укладання договору по 5-му знаку.
Дякую.
Довідково:
Це питання було задано на форумі http://edubox.prozorro.org. Отримана відповідь звернутись з питанням до МЕРТУ (з конкретним посиланням на даний ресурс).
<b>
Номер відповіді:</b> 259/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Консультація
№ 260/2017
16.02.2017
Інше
Консультація № 260/2017: Зміна неістотних умов договору (на прикладі зміни поштового індексу): Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати через електронну систему закупівель зміни до договору, які не є істотними та не підпадають під дію ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі" (наприклад, зміна поштового індексу)? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Регулювання закупівель здійснюється згідно із Законом України "Про публічні закупівлі".
Інше
Консультація № 260/2017Огляд:
Консультація № 260/2017: Зміна неістотних умов договору (на прикладі зміни поштового індексу)
Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати через електронну систему закупівель зміни до договору, які не є істотними та не підпадають під дію ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі" (наприклад, зміна поштового індексу)?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Регулювання закупівель здійснюється згідно із Законом України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне торвариство "Центренерго"
<b>
Тема розширена:</b> Зміна не істотних умов договору
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Чи потрібно замовнику оприлюднювати через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про внесення до договору змін, які не являються істотними і не підпадають під дію частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", наприклад зміна поштового індексу однієї із сторін договору.
З повагою,
Валерій Ігнатенко
<b>
Номер відповіді:</b> 260/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 261/2017
16.02.2017
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Чи правомірно застосувати переговорну процедуру за п.4 ч.2 ст. 35 Закону "Про публічні закупівлі", якщо двічі відмінено торги: 1) через відхилення всіх пропозицій; 2) через подання менше двох пропозицій? Висновки/Відповідь: * Переговорна процедура (ст. 35 Закону) – виняток. * П. 4 ч. 2 ст. 35 Закону дозволяє переговорну процедуру, якщо двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників (абзац п’ятий частини першої статті 31 Закону). * Важливо, щоб предмет, технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не відрізнялися від вимог у тендерній документації. * Пункт 14 повідомлення про намір укласти договір (форма затверджена Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490) має містити посилання на документи, що підтверджують умови застосування переговорної процедури. * Замовник може обрати переговорну процедуру, якщо наявні умови, передбачені частиною другою статті 35 Закону. * У випадку якщо перші торги відмінені через відхилення всіх пропозицій, а другі через подання менше двох пропозицій, переговорна процедура може бути застосована на підставі п.4 ч.2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі"
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 261/2017Огляд:
Суть питання: Чи правомірно застосувати переговорну процедуру за п.4 ч.2 ст. 35 Закону "Про публічні закупівлі", якщо двічі відмінено торги: 1) через відхилення всіх пропозицій; 2) через подання менше двох пропозицій?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області
<b>Суть питання:</b> Чи правомірно проводити переговорну процедуру закупівлі на підставі п.4 ч.2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо Замовником двічі відмінено закупівлю за аналогічним предметом з різних підстав: вперше – у зв’язку із відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з Законом України «Про публічні закупівлі»; вдруге - у зв’язку із поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
<b>
Номер відповіді:</b> 261/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі –це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема якщо замовником було
двічі відмінено
тендер
через відсутність достатньої кількості учасників
, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (
подання для участі
в торгах менше двох тендерних пропозицій).
При цьому пункт 14 повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, форма якого затверджена Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”, має містити посилання на документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене, замовник може обрати переговорну процедуру закупівлі, у разі наявності умов для застосування зазначеної процедури, передбачених частиною другою статті 35 Закону.