<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство"Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі паливо-мастильних матеріалів <b>Суть питання:</b> У 2016 році Замовником проведено дві окремі процедури відкритих торгів по закупівлі палива та мастил, які підпадали під один код ДК 016-2010 "19.20.2 Паливо рідинне та газ; оливи мастильні" . Наприкінці 2016 року через відсутність фінансування дія договору по закупівлі мастил подовжено на 2017 рік. У 2017 році предмет закупівлі визначається на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” відповідно до якого закупівля палива та мастил підпадають під різні коди: ДК 021:2015 "09130000-9 Нафта і дистиляти" (бензин ), ДК 021:2015 "09210000-4 Мастильні засоби"(мастила). Чи правильно ми розуміємо, що замовник має право укласти у 2017 році прямий договір на закупівлю мастил, якщо загальна вартість по договору 2016 року та договору який буде укладений у 2017 році не буде перевищувати порогову планку 1 мільйон гривень в результаті чого працювати за двома договорами <b> Номер відповіді:</b> 213/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.

<b>Запит від:</b> Запит від Театрально-видовищний заклад культури "Київський академічний Молодий театр" <b>Суть питання:</b> Підскажіть, будь ласка, чи потрібно театру проводити тендер (переговорну процедуру?) з ТОВ "Партер.УА" та ООО "Карабас" на надання агентських послуг з продажу електронних квитків, які розміщені в системі "Maestro Ticket System"? Вартість послуг агента (агентська винагорода) становить 15% від сукупної номінальної вартості квитків та складає більше 200 000 грн. за рік. <b> Номер відповіді:</b> 215/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Так, відповідно до статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного. Згідно з частиною першою статті 1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим відповідно до статті 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. Частинами першою та другою статті 301 Господарського кодексу України передбачено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін. Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються за договором доручення або агентським договором та не мають на меті придбання товарів, робіт чи послуг за укладеним договором про закупівлю, норми Закону на такі правовідносини не розповсюджуються. В іншому випадку, якщо передбачається здійснення закупівлі (придбання) товарів, робіт та послуг, то замовнику необхідно здійснювати  таку закупівлю з дотримання вимог Закону, шляхом застосування однієї  із процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Театрально-видовищний заклад культури "Київський академічний Молодий театр" <b>Суть питання:</b> Підскажіть, будь ласка, чи потрібно проводити тендер (переговорну процедуру?) на надання послуг за ліцензійним договором з Державною організацією "Українське агенство з авторських та суміжних прав", що є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" і надає театру дозвіл (невиключну ліцензію) на постановку та публічне виконання творів на території України та виплачує авторам авторську винагороду (роялті), якщо сума їх послуг перевищує 200 000 грн. за рік. <b> Номер відповіді:</b> 216/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

<b>Запит від:</b> Запит від Позашкільний навчальний заклад "Багатопрофільний молодіжний центр" Черкаської міської ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Заклад орендує приміщення на І поверсі житлових будинків для занять з дітьми гуртковою роботою .З СУБ чи ОСББ наш заклад укладає договір по утриманню будинків та прибудинкової території. В кошторисі до договору прописано перелік робіт та послуг з утримання будинку відповідно до затвердженого рішення сесії міської ради мінімального переліку з утрим-ння будинку, а саме: обслуг-ння систем диспечеризації; поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем; технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем. Чи є предметом закупівлі, відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", послуги з утримання будинків СУБом чи ОСББ? Які коди CPV є вірними для відображення послуги з утримання будинку СУБ чи ОСББ (відповідно до вище вказаного переліку послуг з кошторису договору? Чи можливо послуги з утримання будинку СУБ чи ОСББ, трактувати як видатки з відшкодування витрат та оплачувати дану послугу без внесення її у додаток до річного плану закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 206/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо замовником передбачено надання послуг, така закупівля здійснюються відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Поряд з цим, відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону  послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку  від 17.03.2016 № 454  (далі –Порядок). Визначення предмета закупівлі товарів і послуг здійснюється відповідно до пункту 1 розділу  II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку. Ураховуючи викладене, визначення предмета закупівлі послуг здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами розділу IІ Порядку. У свою чергу, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються. Водночас перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, зазначений у частині третій статті 2 Закону. Так, відповідно до частини третьої статті 2 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно.

<b>Запит від:</b> Запит від Подільське державне рідприємство геодезії, картографії та кадастру <b>Суть питання:</b> Доброго дня! ДП "Поділлягеодезкартографія" відповідно до статутних документів є державним підприємством, метою діяльності якого є надання послуг у сфері геодезії, катрографії та кадастру на комерційній основі. Підприємство не фінансується з бюджету, не отримує державних дотацій або додаткового фінансування. Просимо надати вичерпні роз’яснення стосовно того, чи є підприємство ЗАМОВНИКОМ (так чи ні) згідно п. 9 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі". (З листами № 3302-06/34317-07 від 27.10.2016 р. та 3302-06/12875-06 від 29.04.2016 р. ознайомлені). <b> Номер відповіді:</b> 207/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06  “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, норм Закону до компетенції Мінекономрозвитку не належить віднесення суб"єктів до замовників у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Підстави відхилення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Дійсним повідомляємо, що при проведенні Замовником відкритих торгів з публікацією на англійській мові (оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-10-27-001182-b), відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) виникала наступна ситуація. Після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям до етапу проведення Аукціону, процедура була оскаржена відповідно до вимог статті 18 Закону. 01.02.2017 рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – Колегія) згідно з яким, зобов’язано Замовника відмінити дану процедуру закупівлі відповідно до статті 31 Закону – в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. Рішення Колегії обумовлено тим, що на етапі, коли розкривається лише частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі завантаженням учасником файлу, який містить документ, в якому учасник визначив ціну на запропонований Товар, доступну для перегляду є порушенням законодавства з питань публічних закупівель. В порушення статті 27 Закону до розкриття тендерних пропозицій є доступною всім учасникам та Замовнику інформація щодо ціни учасника. Скаржником був завантажений документ з зазначенням ціни запропонованого Товару, яка була доступна для перегляду як учасникам так і Замовнику. Також, документація не містила можливість відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі через наведену вище підставу. В зв’язку з цим, наведені вище обставини згідно рішення Колегії призвели до порушень, які не можливо усунути. З цього приводу, просимо надати роз’яснення: 1) чи повинен Замовник відхиляти пропозицію учасника, у разі якщо на етапі, коли розкривається лише частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі учасником завантажено файл, який містить документ з ціною, доступною до перегляду? При цьому, перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції є читко визначеним Законом (стаття 30) та наведений в тендерній документації. 2) чи повинен Замовник обов’язково зазначати в Тендерній документації підставу відхилення тендерної пропозиції учасника з наведеної вище підстави? При цьому, тендерна документація Замовником складається у відповідності до вимог наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 №680 «Про затвердження примірної тендерної документації», в якій не зазначена дана підстава відхилення. <b> Номер відповіді:</b> 208/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 18 Закону скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Згідно з частиною дев’ятою статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі . Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону). При цьому рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним. У свою чергу перелік складових, які повинна містити тендерна документація, визначено частиною другою статті 22 Закону. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).

1. Щодо змін, внесених до Порядку визначення предмета закупівлі 2. Щодо закупівлі лікарських засобів 3. Щодо закупівлі послуг з поточного ремонту 4. Щодо відображення предмета закупівель в річному плані закупівель та додатку до нього 5. Щодо визначення предмета закупівлі за умови застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону --- Документ: ac0c32c3-3613-4046-a222-706f8364d004.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо порядку визначення предмета закупівлі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо змін, внесених до Порядку визначення предмета закупівлі Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінеконом розвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок). Водночас 17.01.2017 набрав чинності наказ Мінекономрозвитку від 19.12.2016 № 2092 "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі", згідно з яким предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. 2 Основний словник Єдиного закупівельного словника базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр. Групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (ХХХ00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п'ять цифр визначають категорію (ХХХXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Таким чином, предмет закупівлі товарів і послуг з дня набрання чинності вищезазначеного наказу про внесення змін до Порядку визначається замовником за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. У свою чергу, у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено" із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі. При цьому слід ураховувати, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина сьома статті 2 Закону). Щодо закупівлі лікарських засобів Згідно з Порядком (зі змінами) під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів Зазначені зміни до Порядку ініційовані та запропоновані Міністерством охорони здоров'я України, яке згідно з Положенням про Міністерство охорони 3 здоров'я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів. У зв'язку із цим, щодо питань зазначення міжнародної непатентованої назви лікарського засобу у конкретних випадках пропонуємо звертатись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади. Щодо закупівлі послуг з поточного ремонту Відповідно до Порядку (зі змінами) під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника. Таким чином, оскільки предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, замовник самостійно обирає відповідний показник Єдиного закупівельного словника для зазначення у дужках. Щодо відображення предмета закупівель в річному плані закупівель та додатку до нього Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження. Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі - Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником B 4 електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації, при цьому додаток до річного плану закупівель складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Так, при заповненні форми річного плану закупівель та додатку до нього, замовником вноситься інформація про коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності). При цьому процедури закупівлі, розпочаті за предметом закупівлі, визначеним згідно з Порядком до внесення змін, які набрали чинності 17.01.2017, завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня набрання чинності наказу Мінекономрозвитку від 19.12.2016 № 2092. Разом з тим визначення та відображення у річному плані та додатку до нього предмета закупівлі з 17.01.2017 здійснюється замовником з дотриманням Порядку зі змінами. Варто також зазначити, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Щодо визначення предмета закупівлі за умови застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону Згідно з частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Так, частиною другою статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні 5 характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники, посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Поряд з цим, форми документів у сфері закупівель, затверджені Наказом, містять інформацію щодо конкретної назви предмета закупівлі та коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності). У свою чергу, оскільки метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, за предметом закупівлі, визначеним згідно з Порядком до набрання чинності змін, і при цьому такий предмет закупівлі за конкретною назвою, технічними та якісними характеристиками, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону, зазначивши у формах відповідний показник Єдиного закупівельного словника згідно з Порядком зі змінами. Водночас вибір процедури закупівлі у конкретних випадках здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ

1. Щодо встановлення кваліфікаційних критеріїв та вимог в тендерній документації 2. Щодо методики оцінки тендерних пропозицій встановлених в тендерній документації 3. Щодо розміру, виду та умови надання забезпечення тендерних пропозицій 4. Щодо встановлення замовником в тендерній документації вимоги про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації про субпідрядника 5. Щодо строку, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними та зміни істотних умов договору про закупівлю --- Документ: 1890374f-7ba1-41fd-98d3-80e82fdcd395.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо розробки тендерної документації Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо розробки тендерної документації повідомляє. та Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону тендерна документація документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав. Статтею 22 Закону встановлені обов'язкові складові, які повинна містити тендерна документація. Крім того, наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 "Про затвердження примірної тендерної документації" затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі відкриті торги. Примірна тендерна документація містить, зокрема обов'язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником шляхом 2 заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель і додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником. Щодо встановлення кваліфікаційних критеріїв та вимог в тендерній документації Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріальнотехнічної бази, наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. При цьому відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. Таким чином, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону та указує у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Разом з тим згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Ураховуючи зазначене, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та дотриманням законодавства в цілому. У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної 3 пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Разом з тим, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, зокрема щодо положень тендерної документації (пункт 27 частини першої статті 1 Закону). Таким чином, якщо особа, яка має намір прийняти участь у торгах, вважає положення тендерної документації такими, що суперечать законодавству або обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації, така особа може звертатись із пропозицією щодо внесення змін до тендерної документації до замовника або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження. Щодо методики оцінки тендерних пропозицій встановлених в тендерній документації Відповідно до пункту 9 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ). Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає методику оцінки тендерних пропозицій та передбачає інформацію про врахування податку на додану вартість у тендерній документації. При цьому тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону. Щодо розміру, виду та умови надання забезпечення тендерних пропозицій Забезпечення тендерної пропозиції надання забезпечення виконання зобов'язань учасника перед замовником, що виникли у зв'язку з поданням тендерної 4 пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія (пункт 8 частини першої статті 1 Закону). Згідно з абзацом другим частини першої статті 24 Закону у разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції. Таким чином, замовник самостійно встановлює в тендерній документації умови надання забезпечення тендерної пропозиції. Поряд з цим частиною першою статті 560 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема гарантією. Водночас за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Ураховуючи викладене, замовник може встановити вимогу надати забезпечення тендерної пропозиції у вигляді гарантії. При цьому гарантами можуть виступати суб'єкти, визначені Цивільним кодексом України. Щодо встановлення замовником в тендерній документації вимоги про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації про субпідрядника Відповідно до пункту 17 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема у разі закупівлі робіт вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Разом з тим, згідно зі статтею 19 Закону у звіті про результати проведення процедури закупівлі обов'язково зазначається, зокрема у разі закупівлі робіт або послуг - повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб'єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде 5 залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю. Таким чином, вищезазначена вимога зазначається замовником у тендерній документації у разі закупівлі робіт або послуг. Щодо строку, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними та зміни істотних умов договору про закупівлю Згідно з пунктом 10 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Зазначена вимога необхідна для укладання договору у визначений частиною другою статті 32 Закону термін, враховуючи можливість зупинення процедури закупівлі внаслідок надходження скарги, відмови переможця торгів від укладання договору тощо. Ураховуючи викладене, після укладання договору про закупівлю вимога щодо строку дії тендерних пропозицій не розповсюджується на правовідносини між сторонами такого договору. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може відбуватись у випадках, передбачених статтею 36 Закону, після його підписання. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я А. 596-67-31

1. Щодо адміністратора електронної системи закупівель 2. Щодо оператора авторизованого електронного майданчика 3. Щодо діяльності комісії, що утворюється Уповноваженим органом --- Документ: d167e8d1-1a3f-483c-8049-6a0725e9cb25.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо електронної системи закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо функціонування електронної системи закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо адміністратора електронної системи закупівель Згідно з частиною другою статті 12 Закону замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою статті 12 Закону, шляхом використання електронної системи закупівель. Електронна система закупівель (далі - система) інформаційнотелекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (стаття 1 Закону). У свою чергу, веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал) - інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої 2 входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Поряд з цим вимоги до функціонування системи, процедура проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі - Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Згідно з Порядком функціонування системи адміністратор системи (далі - адміністратор) - юридична особа, визначена Мінекономрозвитку (Уповноваженим органом) відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу. Наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 (зі змінами) веб-порталом Уповноваженого органу у складі системи визначено інформаційно-телекомунікаційну систему "Prozorro" за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу - Державне підприємство "ПРОЗОРРО". Поряд з цим, користувач - учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, і Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи (абзац п'ятий пункту 2 Порядку функціонування системи). Таким чином, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП "ПРОЗОРРО", щодо технічних питань, у тому числі пов'язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи. 3 Щодо оператора авторизованого електронного майданчика Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційнотелекомунікаційна система, яка є частиною системи та забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення процедур закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Оператор авторизованого електронного майданчика (далі — оператор) - юридична особа, зареєстрована в установленому законом порядку на території України, що має право на використання такого електронного майданчика (абзац четвертий пункту 2 Порядку функціонування системи). Відповідно до пункту 7 Порядку функціонування системи оператор повинен забезпечити можливість проведення передбачених Законом процедур закупівель в електронній системі закупівель залежно від рівня акредитації, та відповідність авторизованого електронного майданчика вимогам, визначеним у пунктах 8-10 Порядку функціонування системи. При цьому, виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування системи, оператор зокрема повинен забезпечувати усім користувачам на безоплатній основі інформаційну підтримку, рівний доступ до інформації про закупівлі, можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі та безперебійний обмін інформацією з веб-порталом Уповноваженого органу. Разом з тим, згідно з Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок розміщення інформації), затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477, зокрема замовник/учасник для отримання доступу до автоматизованого робочого місця безоплатно проходить реєстрацію на авторизованому електронному майданчику шляхом здійснення одного із способів ідентифікації авторизації відповідно до порядку, установленого Кабінетом Міністрів України. Крім того, пунктом 6 Порядку розміщення інформації встановлено, що у випадку технічних збоїв під час унесення та/або заповнення інформації через автоматизовані робочі місця на авторизованих електронних майданчиках, які 4 призводять до того, що інформація не розміщується або не оприлюднюється на вебпорталі чи в електронній системі закупівель, замовник учасник отримує технічну підтримку на авторизованому електронному майданчику, на якому здійснюється внесення та заповнення інформації і документів. Таким чином, оскільки згідно з вимогами вищевказаних нормативно-правових актів оператор авторизованого електронного майданчика зобов'язаний надавати необхідну інформаційну та технічну підтримку користувачеві, у випадках технічних збоїв та за потреби отримання інформаційної підтримки, користувачам слід звертатись до відповідного оператора авторизованого електронного майданчика, на якому зареєстрований такий користувач. Поряд з цим інформуємо, що Закон та нормативно-правові акти, розроблені на його виконання, не містять обмежень щодо можливості вибору (зміни) користувачем одного або декількох операторів авторизованих електронних майданчиків. Крім того, оскільки згідно з пунктом 8 Порядку функціонування системи оператор повинен забезпечувати можливість замовнику/учаснику управляти документами, які були створені на одному авторизованому електронному майданчику, у разі перереєстрації замовника/учасника на іншому авторизованому електронному майданчику, наразі ведеться робота щодо тестування зазначеної можливості, яка буде реалізована найближчим часом. Щодо діяльності комісії, що утворюється Уповноваженим органом Згідно з пунктом 2 Порядку функціонування системи, з метою забезпечення здійснення авторизації електронних майданчиків, прийняття рішень, що мають рекомендаційний характер, щодо їх підключення/відключення до системи, усунення технічних збоїв в системі, Уповноваженим органом утворюється постійно діюча комісія. Уповноваженим органом є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (стаття 1 Закону). Згідно з Положенням про Мінекономрозвитку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує зокрема формування та реалізує державну політику публічних закупівель. 5 Формою роботи комісії є засідання, які є відкритими. Усі бажаючі можуть взяти участь у засіданні комісії. Основні завдання комісії визначені пунктом Порядку функціонування системи. 13 Так, зокрема комісія отримує та розглядає звернення, скарги та інформацію від адміністратора і користувачів, приймає рішення щодо відключення авторизованих електронних майданчиків від системи відповідно до умов, визначених Порядком функціонування системи, усуває технічні збої в системі, розраховує кількість технічних порушень авторизованого електронного майданчика тощо. Ураховуючи зазначене, у разі наявності збоїв та/або технічних порушень в системі (через адміністратора та/або оператора авторизованого електронного майданчика), користувач має право надіслати відповідне звернення (скаргу, інформацію) на розгляд комісії Уповноваженого органу. на При цьому з інформацією щодо засідань комісії можна ознайомитись офіційному сайті Мінекономрозвитку (www.me.gov.ua) у розділі "Політика" підрубрики "Публічні закупівлі" рубрики "Діяльність". Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> відмова в участі у прцедурі <b>Суть питання:</b> Учасник, пропозиція якого за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, надав інформацію в довільній формі про відсутність пов'язаних осіб. Чи має право замовник перевіряти на предмет наявності пов'язаних осіб серед всіх інших учасників, які подали пропозиці. Якщо так, то яким чином це здійснити на практиці? <b> Номер відповіді:</b> 197/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника. Визначення поняття “пов’язана особа” наведено у пункті 16 частини першої статті 1 Закону. Частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. При цьому замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Таким чином, замовник самостійно під час проведення процедур закупівель перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника. Інформація про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним міститься в листах від 19.01.2017 № 3302-06/1654-06 та від 17.02.2017 № 3302-06/5397-06, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради <b>Суть питання:</b> Відповідно до п.2 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2006 року № 187, ветерани війни та інваліди усіх категорій мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю лікування, путівки до якого придбані за рахунок коштів державного бюджету. Просимо надати роз’яснення чи маємо ми право під час проведення електронних закупівель в системі ProZorro на допорогових тендерах (відповідно до доручення голови Дніпропетровської облдержадміністрації щодо рекомендацій стосовно придбання товарів, робіт і послуг у системі ProZorro загальна вартість закупівлі повинна бути не меншою 3 тис. грн.) вказувати окрім профілю захворювання, місцевість та назву конкретного санаторію за вибором пільговика, оскільки згідно Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не повинен обмежувати конкуренцію. <b> Номер відповіді:</b> 198/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради <b>Суть питання:</b> Питання стосовно застосування процедури електронних закупівель послуг із здійснення заходів із соціальної та професійної адаптації учасників АТО. Повідомляємо, що на 2017 рік для здійснення вищезазначених заходів управлінню передбачено 15,0 тис. грн.. До управління надали заяви учасники АТО, які бажають пройти професійне навчання на водія транспортних засобів, але тільки за місцем проживання в Марганецькій автошколі ТСОУ. Відповідно до доручення голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 09.06.2016 року № 07-57/0/35-16 «Про впровадження процедури електронних закупівель» щодо рекомендацій стосовно придбання товарів, робіт і послуг у системі ProZorro загальна вартість закупівлі повинна бути не меншою 3 тис. грн., тобто якщо вартість навчання складає від 3,0 тис. грн., управління повинно проводити закупівлю послуг навчання у системі ProZorro. Просимо надати роз’яснення, яким чином у даному випадку управління праці та соціального захисту населення повинно проводити процедуру закупівлі послуг професійного навчання для учасників АТО, та чи маємо ми право укладати прямі договори з навчальними закладами, якщо учасник антитерористичної операції бажає навчатися тільки за місцем проживання. <b> Номер відповіді:</b> 199/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc