Новини Мінекономіки
Консультація
№ 133/2017
27.01.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 133/2017: Суть питання: Замовник (НВК "Домінанта") не може оприлюднити договір про закупівлю електроенергії, укладений за переговорною процедурою згідно з пп. 2 п. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", через технічні обмеження електронної системи закупівель "Е-Тендер", яка не враховує скорочений термін (5 днів) для укладення договору при закупівлі електроенергії. Висновки/Відповідь: Роз'яснення з даного питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на сайті Уповноваженого органу: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 133/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 133/2017
Суть питання: Замовник (НВК "Домінанта") не може оприлюднити договір про закупівлю електроенергії, укладений за переговорною процедурою згідно з пп. 2 п. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", через технічні обмеження електронної системи закупівель "Е-Тендер", яка не враховує скорочений термін (5 днів) для укладення договору при закупівлі електроенергії.
Висновки/Відповідь: Роз'яснення з даного питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на сайті Уповноваженого органу: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Навчально-виховний комплекс “Домінанта”
<b>
Тема розширена:</b> Неможливістьоприлюдення договору згідно вимог Законодавства в систему Prozzoro
<b>Суть питання:</b> Тендерний комітет НВК "Домінанта" провів переговорну процедуру по закупівлі електроенергії згідно пп.2 (відсутність конкуренції) п.2, ст.35 діючого Закону. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю виставлено в системі ЕТендер 19.01.2017р. Згідно п.3 ст.35 Закону Замовник має право укласти договір про закупівлю у термін не раніше ніж 10 днів (5 днів у разі застосування пп.3 п.2 ст.35 чи закупівлі...електроенергії). Заключивши договір 25.01.2017р. ми зіткнулися з проблемою, що електронна система дотримується ціх термінів лише в разі застосування пп.3 п.2 ст.35, тобто нагальної потреби. Розробники електронної програми ТОВ "Е-Тендер" не врахували, нажаль, що тремін 5 днів також в разі закупівлі нафти, постачання теплової енергії... та електроенергії. Ми зіткнулися з тим, що протягом 2 календарних днів не можемо оприлюднити договір. У зв'язку з цим просимо надати нам роз' яснення, оскільки вважаємо, що не Закон повинен пристосовуватися до програми "Е-Тендер", а дана програма повинна бути розроблена згідно Закону "Про публічні закупвлі".
<b>
Номер відповіді:</b> 133/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Консультація
№ 134/2017
27.01.2017
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки (№ 134/2017): Суть питання: 1. Чи потрібно затверджувати та оприлюднювати додаток до річного плану (згідно Наказу № 490) по тимчасовому кошторису протягом 5 днів після затвердження, чи тільки вносити по факту? 2. Як правильно вносити зміни до додатку до річного плану у випадку зміни суми по коду? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * Лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * Лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Планування закупівель
Консультація № 134/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 134/2017)
Суть питання:
1. Чи потрібно затверджувати та оприлюднювати додаток до річного плану (згідно Наказу № 490) по тимчасовому кошторису протягом 5 днів після затвердження, чи тільки вносити по факту?
2. Як правильно вносити зміни до додатку до річного плану у випадку зміни суми по коду?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від УДПУ
<b>
Тема розширена:</b> Додаток до РП
<b>Суть питання:</b> 1)Додаток до РП який складається по формі річного плану згідно Наказу № 490 , по тимчасовому кошторису потрібно затвердити, і на протязі 5 днів оприлюднити через електронний майданчик в систему Прозоро? Чи тільки вносити по факту?
2) Як вносити зміни до Додатку до РП ,якщо було прописано та опубліковано по коду одну суму , а потрібно її зменшити, або збільшити різні консультанти говорять по різному. Одні кажуть що потрібно по новому внести Додаток до РП по тому ж самому коду,якщо сума більша то різницю, якщо зменшити то нічого, одні кажуть що просто зайти на ті суми що хочемо поміняти та їх відредагувати.
<b>
Номер відповіді:</b> 134/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Консультація
№ 135/2017
27.01.2017
Інше
Консультація № 135/2017 (КП "Лозоваводоканал"): Суть питання: Чи необхідно проводити тендерну процедуру, якщо річний план закупівель було сформовано за 5-ю цифрою ДК 021:2015 до 17.01.2017 (коли набрала чинності норма визначення предмету закупівлі за 4-ю цифрою), а за 4-ю цифрою предмет закупівлі вимагає проведення торгів? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”.
Інше
Консультація № 135/2017Огляд:
Консультація № 135/2017 (КП "Лозоваводоканал")
Суть питання: Чи необхідно проводити тендерну процедуру, якщо річний план закупівель було сформовано за 5-ю цифрою ДК 021:2015 до 17.01.2017 (коли набрала чинності норма визначення предмету закупівлі за 4-ю цифрою), а за 4-ю цифрою предмет закупівлі вимагає проведення торгів?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Лозоваводоканал"
<b>Суть питання:</b> З 17.01.2017р. стала діяти норма визначення предмету закупівлі за четвертою цифрою. Нашим підприємством до 17.01 було викладено на майданчику річний план закупівель за 5-ю цифрою і предмети закупівлі не потребували проведення тендерної процедури, але за 4-ю цифрою тепер потребують проведення торгів. Чи буде вірним, якщо цього не робити, враховуючи, що процедури закупівель були визначені до 17.01.2017р.
<b>
Номер відповіді:</b> 135/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація
№ 137/2017
27.01.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 137/2017 (Визначення предмету закупівлі на основі ЄЗС): Суть питання: Як визначати предмет закупівлі, якщо в Єдиному закупівельному словнику (ЄЗС) відсутні класи для певних груп товарів/послуг (наведено перелік)? Висновки/Відповідь: У разі відсутності конкретних кодів та назв у ЄЗС для певних товарів/послуг, Мінекономіки не надало конкретних рекомендацій або посилань на НПА щодо вирішення даної ситуації. Замовнику необхідно самостійно приймати рішення щодо визначення предмету закупівлі, виходячи із суті потреби та наявних у ЄЗС найбільш близьких за змістом категорій.
Предмет закупівлі
Консультація № 137/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 137/2017 (Визначення предмету закупівлі на основі ЄЗС)
Суть питання: Як визначати предмет закупівлі, якщо в Єдиному закупівельному словнику (ЄЗС) відсутні класи для певних груп товарів/послуг (наведено перелік)?
Висновки/Відповідь:
У разі відсутності конкретних кодів та назв у ЄЗС для певних товарів/послуг, Мінекономіки не надало конкретних рекомендацій або посилань на НПА щодо вирішення даної ситуації. Замовнику необхідно самостійно приймати рішення щодо визначення предмету закупівлі, виходячи із суті потреби та наявних у ЄЗС найбільш близьких за змістом категорій.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товарситво "Укрзалізниця"
<b>
Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі товарів,робіт і послуг на основі ЄЗС
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Із 01.01.2017 р. предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником на основі виключно національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі – ЄЗС). Основний словник ЄЗС установлює коди та назви продукції та послуг, що можуть бути предметом закупівлі.
Відповідно до внесених змін у «Порядок визначення предмету закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економіки та розвитку торгівлі України від 17.03.2016 року №454 (зі змінами), замовником визначається предмет закупівлі товарів і послуг за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Просимо надати роз’яснення як визначити предмет закупівлі, якщо словником ЄЗС не визначено класи наступних груп:
16400000-9 Обприскувальні апарати для використання у сільському господарстві та рослинництві
43500000-8 Гусеничні транспортні засоби
51700000-9 Послуги зі встановлення протипожежного устаткування
51900000-1 Послуги зі встановлення систем наведення і контролю
55900000-9 Послуги з роздрібної торгівлі
60100000-9 Послуги з автомобільних перевезень
60300000-1 Послуги з транспортування трубопроводами
65500000-8 Послуги з реєстрації показів лічильників
66600000-6 Казначейські послуги
71800000-6 Консультаційні послуги у сферах водопостачання та відходів
71900000-7 Лабораторні послуги
73300000-5 Проектування та виконання НДДКР
76600000-9 Послуги з інспектування трубопроводів
77400000-4 Зоологічні послуги
77700000-7 Послуги, пов’язані з рибальством
77900000-9 Послуги у сфері бджільництва
92400000-5 Послуги інформаційних агентств
92700000-8 Послуги Інтернет-кафе
98200000-5 Консультаційні послуги з питань забезпечення рівних можливостей
Дякуємо!
<b>
Номер відповіді:</b> 137/2017
Консультація
№ 138/2017
27.01.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 138/2017: Суть питання: Чи можна річну суму закупівлі ліків (240 тис. грн), що підпадає під відкриті торги, поділити на квартали і проводити відкриті торги кожен квартал на суму 60 тис. грн? Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. Закон застосовується, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. 2. Якщо вартість закупівлі менша за вартість, встановлену в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35. 3. Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону. 4. Якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. 5. Закон передбачає можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами), на які в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції. Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Відкриті торги
Консультація № 138/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 138/2017
Суть питання: Чи можна річну суму закупівлі ліків (240 тис. грн), що підпадає під відкриті торги, поділити на квартали і проводити відкриті торги кожен квартал на суму 60 тис. грн?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. Закон застосовується, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
2. Якщо вартість закупівлі менша за вартість, встановлену в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
3. Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону.
4. Якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
5. Закон передбачає можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами), на які в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції. Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Курахівська міська лікарня 85612 м.Курахове.вул.Мечнікова.14,МФО 834016;ЕДРПОУ 05493094
<b>Суть питання:</b> запланована річна сума на придбання ліків складає 240тис.грн-це відкриті торги. можно поділіти цю суму на квартали,та проводити кожного кварталу відкріті торги на 60 тис.грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 138/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому у разі здійснення замовником закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Водночас згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Крім того зазначаємо, що Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами), на які
в межах єдиної процедури
закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції. Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника,
а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Консультація
№ 139/2017
27.01.2017
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 139/2017: Суть питання: Порядок внесення змін до додатка річного плану закупівель уповноваженою особою (УО) для закупівель, що здійснюються за рамковими угодами. Процедура голосування/затвердження змін УО та періодичність внесення змін до плану. Висновки/Відповідь: Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки: * Лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * Лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Планування закупівель
Консультація № 139/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 139/2017
Суть питання:
Порядок внесення змін до додатка річного плану закупівель уповноваженою особою (УО) для закупівель, що здійснюються за рамковими угодами. Процедура голосування/затвердження змін УО та періодичність внесення змін до плану.
Висновки/Відповідь:
Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДНЗ "Василівський ПЛ"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. По допорогам у нас встановлена Уповноважена особа. Роз"ясніть, будь ласка, яким чином в протоколі про внесення змін до додатка річного плану уповноважена особа голосує чи єдингласно затверджує зміни. Чи доцільно вносити зміни до додатку до річного плану тільки тоді, коли зявляється потреба чи потрібно заздалегідь планувати ( тоді яким чином вносити зміни на майданчику? )
<b>
Номер відповіді:</b> 139/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06
“Щодо планування закупівель”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08
“Щодо визначення Уповноваженої особи”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 140/2017
27.01.2017
Планування закупівель
Суть питання: Чи потрібно вносити зміни до додатку до річного плану закупівель (опублікованого 19.01.2017) у зв'язку зі зміною в Порядку визначення предмета закупівлі (наказ Мінекономрозвитку від 17.01.2017) щодо коду ДК 021:15 для "Бензину" (з 09132000-3 на 09130000-9)? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономрозвитку від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Планування закупівель
Консультація № 140/2017Огляд:
Суть питання:
Чи потрібно вносити зміни до додатку до річного плану закупівель (опублікованого 19.01.2017) у зв'язку зі зміною в Порядку визначення предмета закупівлі (наказ Мінекономрозвитку від 17.01.2017) щодо коду ДК 021:15 для "Бензину" (з 09132000-3 на 09130000-9)?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономрозвитку від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Олександрійська міська рада
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
17.01.2017 року вступив в дію наказ Мінекономрозвитку України "Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі".
Нами, як Замовниками 19.01.2017 року було опубліковано додаток до річного плану закупівель на 2017 рік.
Конкретна назва предмету закупівлі Бензин код відповідно до ДК 021:15 визначено 09132000-3 "Бензин".
Чи маю я зараз вносити зміни до додатку до річного плану закупівель і змінювати код відповідно до ДК 021:15 на 09130000-9 "Нафта і дистиляти"
Заздалегідь вдячна за відповідь!.
<b>
Номер відповіді:</b> 140/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація
№ 142/2017
27.01.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 142/2017: Суть питання: Чи дозволено замовнику розбивати предмет закупівлі на лоти за критеріями, відмінними від МНН, форми випуску, дозування, обсягу та/або місця поставки лікарських засобів, як це передбачено Наказом № 2092 від 19.12.2016? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
Предмет закупівлі
Консультація № 142/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 142/2017
Суть питання: Чи дозволено замовнику розбивати предмет закупівлі на лоти за критеріями, відмінними від МНН, форми випуску, дозування, обсягу та/або місця поставки лікарських засобів, як це передбачено Наказом № 2092 від 19.12.2016?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Закупівлі здійснюються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармліга Україна"
<b>Суть питання:</b> Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі» № 2092 від 19.12.2016 передбачено, що Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів. Чи можна розбивати на лоти предмет закупівлі за іншими показниками (критеріями)?
<b>
Номер відповіді:</b> 142/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація
№ 127/2017
26.01.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 127/2017: Переговорна процедура закупівлі природного газу: Суть питання: Чи можливо проводити переговорну процедуру закупівлі природного газу за ціною, що відрізняється від ціни, зазначеної в тендерній документації відкритих торгів, які не відбулися, враховуючи постійну зміну ціни на газ? Висновки/Відповідь: 1. Інформація щодо порядку визначення предмету закупівлі міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb 2. Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, метою закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання корупційним діям і зловживанням. Принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність. 3. Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 127/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 127/2017: Переговорна процедура закупівлі природного газу
Суть питання: Чи можливо проводити переговорну процедуру закупівлі природного газу за ціною, що відрізняється від ціни, зазначеної в тендерній документації відкритих торгів, які не відбулися, враховуючи постійну зміну ціни на газ?
Висновки/Відповідь:
1. Інформація щодо порядку визначення предмету закупівлі міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
2. Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, метою закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання корупційним діям і зловживанням. Принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність.
3. Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від комунальний заклад "Дніпропетровська обласна школа вищої спортивної майстерності"
<b>
Тема розширена:</b> Проведення переговорної процедури закупівлі природного газу
<b>Суть питання:</b> Нашою установою було розпочато у грудні відкриті торги по закупівлі природного газу, які не відбулися у зв"язку з недостатньою кількістю учасників. Повторно оголошено відкриті торги, які також не відбулися. Під час проведення других відкритих торгів відбулася зміна ціни газу. Ми звернулися до постачальника в нашому регіоні щодо проведення переговорної прецедури. Постачальник відмовляється укладати договір по ціні,яка була зазначена в тендерній документації відкритих торгів. Чи можемо ми погоджуватися з постачальником і проводити переговори зазначаючі нову ціну, а з 01.02.17 планується ще одне підняття ціни, тобто на момент укладання договору ціна знову зміниться. Чи можемо ми проводити переговори по ціні, яка відрізняється від тендерної документації, а потім договір заключати знову по іншій ціні? Дякуємо за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 127/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Разом з тим слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону.
Консультація
№ 128/2017
26.01.2017
Оприлюднення інформації про закупівлю
Аналіз консультації Мінекономіки № 128/2017: Суть питання: Чи необхідно замовнику оприлюднювати оголошення про проведення переговорної процедури закупівлі англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує 133 тисячі євро, враховуючи технічні обмеження майданчика? Висновки/Відповідь: Оприлюднення англійською мовою, згідно з частиною четвертою статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, є обов'язковим для оголошень про проведення процедури закупівлі, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує встановлені ліміти. При цьому, оголошення про проведення процедури закупівлі, згідно з пунктом 13 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" - це оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу. Статтею 35 Закону України “Про публічні закупівлі”, яка регламентує умови застосування переговорної процедури закупівлі, оприлюднення оголошення не передбачено.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 128/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 128/2017
Суть питання:
Чи необхідно замовнику оприлюднювати оголошення про проведення переговорної процедури закупівлі англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує 133 тисячі євро, враховуючи технічні обмеження майданчика?
Висновки/Відповідь:
Оприлюднення англійською мовою, згідно з частиною четвертою статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, є обов'язковим для оголошень про проведення процедури закупівлі, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує встановлені ліміти.
При цьому, оголошення про проведення процедури закупівлі, згідно з пунктом 13 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" - це оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу.
Статтею 35 Закону України “Про публічні закупівлі”, яка регламентує умови застосування переговорної процедури закупівлі, оприлюднення оголошення не передбачено.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент культури
<b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», встановлено, що проведення процедури закупівлі обов’язково оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну для товарів і послуг 133 тисячі євро.
Планується проведення переговорної процедури по закупівлі послуг, сума якої буде перевищувати 133 тисячі євро.
Замовник зареєстрований на торгівельному майданчику E-tender.
Нажаль, інтерфейс торгівельного майданчику та платформи PROZZORO не має функції «переговорна процедура з публікацією англійською мовою».
Також, у практикумі PROZZORO «Публічні закупівлі» відсутня інформація з цього приводу.
Враховуючи вищевикладене, замовник з технічних причин, обмежений в додатковому оприлюдненні оголошення англійською мовою.
Просимо надати роз’яснення щодо ситуації, що склалась.
<b>
Номер відповіді:</b> 128/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро.
Разом з тим, згідно з пунктом 13 частини першої статті 1 Закону
оголошення про проведення процедури закупівлі - оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення конкурентного діалогу
.
При цьому статтею 35 Закону, яка встановлює умови застосування переговорної процедури закупівлі, оприлюднення оголошення не передбачено.
Консультація
№ 129/2017
26.01.2017
Відкриті торги
# Консультація Мінекономіки щодо умов DDP в публічних закупівлях: Суть питання: Чи є дискримінаційним встановлення умови поставки DDP (Incoterms 2000) у тендерній документації на закупівлю товарів іноземного виробництва, враховуючи, що нерезиденти не можуть бути платниками ПДВ та здійснювати митне очищення в Україні згідно з вимогами Податкового та Митного кодексів? Висновки/Відповідь: Замовник самостійно визначає вимоги до учасників та методику оцінки тендерних пропозицій у тендерній документації, враховуючи специфіку предмета закупівлі та дотримуючись законодавства. Важливо враховувати наступне: * Закупівлі повинні здійснюватися на принципах добросовісної конкуренції, недискримінації та об'єктивної оцінки тендерних пропозицій (частина перша статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). * Тендерна документація повинна містити перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв (пункт 29 частини першої статті 1 та частина друга статті 22 Закону). * Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації (частина перша статті 28 Закону). * Електронний аукціон проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу (частина перша статті 29 Закону). * Замовник може використовувати інші критерії оцінки разом із ціною, при цьому питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу (частина третя статті 28 Закону).
Відкриті торги
Консультація № 129/2017Огляд:
# Консультація Мінекономіки щодо умов DDP в публічних закупівлях
Суть питання: Чи є дискримінаційним встановлення умови поставки DDP (Incoterms 2000) у тендерній документації на закупівлю товарів іноземного виробництва, враховуючи, що нерезиденти не можуть бути платниками ПДВ та здійснювати митне очищення в Україні згідно з вимогами Податкового та Митного кодексів?
Висновки/Відповідь:
Замовник самостійно визначає вимоги до учасників та методику оцінки тендерних пропозицій у тендерній документації, враховуючи специфіку предмета закупівлі та дотримуючись законодавства.
Важливо враховувати наступне:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Антонюк О.А.
<b>Суть питання:</b> Згідно ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Згідно вимог тендерної документації (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b), замовником визначено, що поставка товару відбувається на умовах Інкотерм-2000: DDP (DELIVERED DUTY PAID) доставка із сплатою мита.
Згідно з "Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) від 01.01.2000 № 560 (далі – Інкотерм-2000) при укладенні зовнішньоекономічних договорів термін DDP означає, що продавець безпосередньо погоджується зробити те, що випливає з самої розшифровки назви терміна - "Поставка зі сплатою мита", тобто очистити товар для імпорту і сплатити будь-які збори, що випливають із цього.
Згідно з вимогами Податкового кодексу України, листа ДФС України від 08.12.2015 26639/10/28-10-06-11 постачальник-нерезидент не є платником ПДВ в Україні, також нерезидент самостійно не може здійснити витрати, пов’язані з митним очищенням товарів. Згідно Митного Кодексу України витрати по митному очищенню несе декларант (платник податків). Декларантом згідно ст. 265 МКУ при переміщенні товарів на підставі зовнішньоекономічного договору є резидент яким або від імені якого укладений цей договір.
Таким чином, умови поставки DDP не можуть бути здійснені нерезидентом в силу вимог діючого законодавства України.
Оголошуючи закупівлю запасних частин іноземного виробництва на умовах DDP замовник створює не конкурентні умови для учасників (резидентів та нерезидентів), оскільки товар, який пропонується резидентом є очищеним від митних платежів, які (митні платежі) згідно ПСБО 9 «Запаси» збільшують вартість товару, а товар, який пропонується нерезидентом не може в силу вимог законодавства України бути поставлений замовнику з урахуванням сплати усіх митних платежів.
Порівняння (електронний аукціон) таких тендерних пропозицій буде некоректним та не буде досягати основних принципів згідно статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»: добросовісна конкуренція, недискримінація учасників, об’єктивна і неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
У зв’язку із чим прошу надати роз’яснення, яким чином замовнику забезпечити дотримання ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме рівні умови у відкритих торгах для резидентів та нерезидентів по поставці товарів?
<b>
Номер відповіді:</b> 129/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема добросовісна конкуренція серед учасників; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв.
Виходячи зі змісту частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 1 Закону приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону, зокрема у разі якщо крім ціни установлені інші критерії оцінки до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни.
Крім того, у разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу (частина третя статті 28 Закону).
Ураховуючи викладене та норми Закону, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників та методику оцінки тендерних пропозицій у тендерній документації, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та з дотриманням законодавства в цілому.
Консультація
№ 130/2017
26.01.2017
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 130/2017): Суть питання: Чи є порушенням Закону "Про публічні закупівлі" поділ предмета закупівлі на частини для уникнення процедури відкритих торгів та неоприлюднення інформації англійською мовою; встановлення вимог до валюти тендерної пропозиції для нерезидентів; подання нерезидентом двох тендерних пропозицій в різних валютах; укладання договору в іноземній валюті після оцінки пропозиції в гривні. Висновки/Відповідь: 1. Поділ предмета закупівлі: Замовник може проводити декілька процедур закупівель за одним і тим самим предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури. При цьому, згідно з частиною сьомою статті 2 Закону, замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. 2. Валюта тендерної пропозиції для нерезидентів: Замовник самостійно, з дотриманням законодавства, визначає вимоги до валюти, у якій повинна бути розрахована та зазначена ціна тендерної пропозиції, відповідно до пункту 11 частини другої статті 22 Закону. 3. Подання двох пропозицій в різних валютах: Згідно з частиною першою статті 25 Закону, кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію. 4. Договір в іноземній валюті: Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому статтею 189 Господарського кодексу України встановлено, що ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
Відкриті торги
Консультація № 130/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 130/2017)
Суть питання: Чи є порушенням Закону "Про публічні закупівлі" поділ предмета закупівлі на частини для уникнення процедури відкритих торгів та неоприлюднення інформації англійською мовою; встановлення вимог до валюти тендерної пропозиції для нерезидентів; подання нерезидентом двох тендерних пропозицій в різних валютах; укладання договору в іноземній валюті після оцінки пропозиції в гривні.
Висновки/Відповідь:
1. Поділ предмета закупівлі: Замовник може проводити декілька процедур закупівель за одним і тим самим предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури. При цьому, згідно з частиною сьомою статті 2 Закону, замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
2. Валюта тендерної пропозиції для нерезидентів: Замовник самостійно, з дотриманням законодавства, визначає вимоги до валюти, у якій повинна бути розрахована та зазначена ціна тендерної пропозиції, відповідно до пункту 11 частини другої статті 22 Закону.
3. Подання двох пропозицій в різних валютах: Згідно з частиною першою статті 25 Закону, кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію.
4. Договір в іноземній валюті: Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому статтею 189 Господарського кодексу України встановлено, що ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Антонюк О.А.
<b>Суть питання:</b> 1. Чи є порушенням з боку замовника вимог п. 7 ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» (Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону) в частині оголошення декількох п’яти ( UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b) відкритих торгів на придбання товарів за одним і тим самим предметом закупівлі згідно ДК 016:2010 очікувана вартість кожної окремо закупівлі становить в еквіваленті менше 133 тис. євро. Разом по п’яти торгах очікувана вартість становить більше 133 тис.євро та, відповідного, не оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про закупівлю англійською мовою, як це визначено п.4 ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
2. Чи не обмежують права учасників-нерезидентів, вимоги, встановлені замовником у тендерній документації (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b) щодо надання учасниками-нерезидентами тендерної пропозиції в доларах США або Євро, за умови, що згідно з Порядком заповнення тендерної документації для процедури закупівлі – відкриті торги, затвердженої наказом Мінекономрозвитку України від 13.04.2016 № 680 у разі якщо учасником процедури є нерезидент, замовник має право встановити, що такий учасник може зазначити ціну тендерної пропозиції у валюті, а валютою тендерної пропозиції є гривня?
3. Чи відповідає вимогам ЗУ «Про публічні закупівлі» (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b) подання учасником торгів (нерезидент) в межах однієї закупівлі двох тендерних пропозиції: однієї у гривні іншої у євро, за умови, що п.1 ст. 25 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачено, що кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота)?
4. Чи відповідає вимогам п.4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» (умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону) договір про закупівлю, укладений з ціною у іноземній валюті (євро) за умови оцінки згідно аукціону тендерної пропозиції у гривні (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b)?
<b>
Номер відповіді:</b> 130/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Разом з тим відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Таким чином, замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури.
Щодо питання 2
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому згідно з пунктом 11 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції. Разом з тим тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно та з дотриманням законодавства в цілому, визначає вимоги щодо валюти, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції.
Щодо питання 3
Відповідно до частини першої статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.
Разом з тим, кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом (абзац третій частини першої статті 25 Закону).
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації із завантаженням необхідних документів.
Щодо питання 4
Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
При цьому статтею 189 Господарського кодексу України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.