<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Нікопольської міської ради <b>Суть питання:</b> До міського голови письмово звернувся голова Спостережної ради, яка створена рішенням Нікопольської міської ради для участі громадян міста у місцевому самоврядуванні для ефективної взаємодії між владою та громадою з питання: включення до складу тендерних комітетів виконавчих органів міської ради членів Спостережної ради,як інших осіб Замовника. Члени Спостережної ради в трудових правовідносинах з Замовниками не перебувають. Чи можуть члени Спостережної ради входити до складу тендерних комітетів виконавчих органів Нікопольської міської ради? <b> Номер відповіді:</b> 181/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 162/2017, розміщеному на  Інформаційному ресурсі  за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b646dfa-d4ef-41f3-ac35-2ffba5c57eeb&lang=uk-UA При цьому згідно з статтею 9 Закону громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель та недоліки роботи електронної системи закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від Національне антикорупційне бюро України <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня, надайте будь-ласка відповідь на наступне запитання: - Наприклад Замовником під час дії тимчасового кошторису визначено наступні коди предметів закупівлі (коди придумані), а саме: молоток 111100000, плоскогубці 111200000, викрутка 111300000. Потім після затвердження постійного кошторису Замовником наприклад визначено інший код предмету закупівлі для набору інструментів в якому (в наборі інструментів) є і молоток і плоскогубці і викрутка і код наприклад 122200000, тобто інший код предмету закупівлі. Чи буде це вважатися порушенням Закону? <b> Номер відповіді:</b> 182/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06  “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Городенківська центральна районна лікарня <b> Тема розширена:</b> Код ДК 021:2015 - 24455000-8 Дезинфікаційні засоби <b>Суть питання:</b> Доброго Дня! Будь-ласка підскажіть до якого коду ДК021:2015 віднести дезинфікаційні та антисептичні засоби (які використовуються для дезинфекції приміщення в лікувальних установах)до 33631600-8- Антисептичні та дезінфекційні засоби чи до 24455000-8 Дезинфікаційні засоби <b> Номер відповіді:</b> 183/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.

<b>Запит від:</b> Запит від Національне антикорупційне бюро України <b>Суть питання:</b> Доброго дня. При оприлюдненні повідомлення про внесення змін до договору у зв'язку зі зміною тарифів (при чому сума, визначена в договорі залишається без змін, а змінюється лише обсяг закупівлі), на підставі п. 7 ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" - зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни,система електронного майданчика не дає змоги оприлюднити вищезазначену інформацію без зміни суми, визначеної в договорі, цим самим змушуючи замовника обирати іншу підставу ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" для оприлюднення змін істотних умов договору. Який законний вихід з даної ситуації? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 185/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями  http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.

<b>Запит від:</b> Запит від Коваль Ганна Миколаївна <b> Тема розширена:</b> оформлення протоколу тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Прошу надати інформацію щодо питання чи потрібно ставити на протоколі тендерного комітету Замовника печатку та яку саме. <b> Номер відповіді:</b> 186/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Виходячи зі змісту частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення). Пунктом 2.6 розділу ІІ Примірного положення визначено, що рішення комітету оформлюється протоколом, який підписується всіма членами комітету, присутніми на засіданні. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на його засіданні, з кожного питання. Таким чином, Законом та Примірним положенням не передбачено проставлення печатки на протоколах тендерного комітету.

<b>Запит від:</b> Запит від Трощилова Вікторія Вікторівна <b>Суть питання:</b> Чи може приймати участь у закупівлях фізична особа? Якщо так, то яким саме чином укладається договор і не віддають перевагу при призначенні переможця юр.особі або ФОП? <b> Номер відповіді:</b> 165/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі  - фізична особа , у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства та будівництва <b> Тема розширена:</b> Використання кодів класифікатору під час планування закупівель <b>Суть питання:</b> День добрий. При складанні додатку до річного плану та визначення предмету закупівлі для ветеринарних послуг використовували код класифікатору 85200000-1-Ветеринарні послуги, в 2017 році по четвертому знаку потрібно використовувати код 85210000-3-Розплідники домашніх тварин. Це не одна і та сама річ ветеринарні послуги і розплідники. В такому разі запитання- чи можна вважати цифру нуль-четвертим знаком? <b> Номер відповіді:</b> 168/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06  “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ державних закупівель ДГЗ СБ України <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення. Замовником двічі було відмінено процедуру закупівлі відкриті торги на закупівлю газу природного, скрапленого або в газоподібному стані, код ДК 016:2010 – 06.20.1 (Природний газ, код ДК 021:2015 - 09123000-7) (Природний газ) – 2 лоти відповідно до статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) (подано для участі в них менше двох тендерних пропозицій). В зв’язку внесеними змінами до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578, замовником визначено предмет закупівлі газове паливо, код ДК 021:2015 - 09120000-6 (Природний газ). Чи має право замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації), враховуючи що змінився предмет закупівлі. Просимо Вас в найкоротший термін надати роз’яснення, з метою недопущення негативних наслідків в опалювальний період при поставці товару. <b> Номер відповіді:</b> 169/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06  “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ державних закупівель ДГЗ СБ України <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення. Раніше, якщо Замовником не створювався тендерний комітет, то він вів реєстр закупівель. На сьогоднішній день замовником не створювався тендерний комітет так, як він проводить тільки допорогові закупівлі. Як саме замовнику назвати документ, в якому весь перелік допорогових закупівель без Річного плану закупівель так, як комітет не створювався. Просимо Вас в найкоротший термін надати роз’яснення. <b> Номер відповіді:</b> 170/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою  вартісних меж, встановлених  абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> Закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою без використання бюджетних коштів <b>Суть питання:</b> У статті 136 Земельного Кодексу України зазначено, що закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (зокрема, оренди) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель. 1. Чи можна застосовувати законодавство про публічні закупівлі для закупівлі органом виконавчої влади послуг з підготовки лотів до проведення земельних торгів, а саме виконання робіт із землеустрою, оцінки земель за умови відсутності бюджетних призначень, коли виконавцю цих послуг витрати компенсуються у подальшому іншою юридичною особою за результатами проведення земельних торгів за рахунок коштів покупця лота, тобто без використання бюджетних коштів? 2. Якщо так, то як проводити планування публічних закупівель за відсутності бюджетних призначень? Що може у цьому випадку бути підставою для внесення відповідного пункту до річного плану закупівель та (або) додатку до нього? <b> Номер відповіді:</b> 172/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики <b>Суть питання:</b> Добрий день. Підкажіть будь-ласка вирішення наступного питання: Учасник закупівлі подав пропозицію та підвантажив документи на які поставив гриф конфіденційно, згідно ст. 27 ЗУ "Про публічна закупівлі", Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 цього Закону, але учасник визначив конфіденційною усю свою пропозицію. Чи має Замовник відхилити такого Учасника, і якщо так на як з посиланням на яку саме статтю Закону? <b> Номер відповіді:</b> 174/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. При цьому відповідно до пункту першого частини другої статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. У свою чергу, згідно з частиною другою статті 27 Закону під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 Закону. Таким чином, Законом встановлена імперативна норма, згідно з якою вищазазначена інформація  не може бути визначена конфіденційною. Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Стаценко О.В. <b> Тема розширена:</b> закупівля послуг поштового зв"язку <b>Суть питання:</b> Чи не втратив силу Закон України від 21.06.2012 № 4997-VI "Про здійснення закупівлі за державні кошти послуг поштового зв"язку, поштових марок та маркованих конвертів", оскільки він не приведений у відповідність до Закону України "Про публічні закупівлі" та чи користуватися їм при закупівлі послуг поштового зв"язку <b> Номер відповіді:</b> 175/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон набрав чинності 19.02.2016 року та введений у дію з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання; з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників. Згідно з частиною п’ятою статті 2 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуги поштового зв'язку, поштові марки та марковані конверти. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про особливості здійснення закупівлі за державні кошти послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів” від 21.06.2012  № 4997-VI (далі – Закон  № 4997-VI ) закупівля послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів здійснюється шляхом застосування процедури закупівлі в одного учасника відповідно до статті 39 Закону України “Про здійснення державних закупівель”. Водночас Закон України “Про здійснення державних закупівель” втратив чинність 1 серпня 2016 року відповідно до пункту 5 Розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур, зокрема переговорної процедури закупівлі. Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Крім того, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. Таким чином, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.