Новини Мінекономіки
Консультація
№ 269/2017
17.02.2017
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки № 269/2017: Суть питання: 1. Чи обов'язкове прикріплення сканів документів до оголошення про закупівлю, чи достатньо внесення інформації у форму на майданчику? 2. Чи достатньо листа для інформування учасника про дискваліфікацію, чи потрібен протокол? 3. Чи повинен замовник чітко формулювати причину дискваліфікації, вказуючи конкретні відсутні документи? Висновки/Відповідь: 1. Щодо внесення інформації про закупівлю: * Згідно з пунктом 11 частини першої статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, заповнення обов'язкових полів в електронній системі закупівель є необхідним. * Замовник може вказувати додаткову інформацію, заповнюючи необов'язкові поля. * Перелік інформації, яку замовник оприлюднює, визначено статтею 10 Закону. * Додаткову інформацію можна знайти у листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb). 2. Щодо інформування про дискваліфікацію: * Будь-які рішення тендерного комітету оформлюються протоколом (частина четверта статті 11 Закону). * Закупівлі здійснюються за принципами відкритості та прозорості (стаття 3 Закону). * Інформація про відхилення тендерної пропозиції оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику (частина друга статті 30 Закону). 3. Щодо формулювання причини дискваліфікації: * У разі незгоди з аргументацією, учасник може вимагати додаткову інформацію, і замовник зобов'язаний надати її протягом п'яти днів (частина третя статті 30 Закону).
Тендерна документація
Консультація № 269/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 269/2017
Суть питання:
1. Чи обов'язкове прикріплення сканів документів до оголошення про закупівлю, чи достатньо внесення інформації у форму на майданчику?
2. Чи достатньо листа для інформування учасника про дискваліфікацію, чи потрібен протокол?
3. Чи повинен замовник чітко формулювати причину дискваліфікації, вказуючи конкретні відсутні документи?
Висновки/Відповідь:
1. Щодо внесення інформації про закупівлю:
* Згідно з пунктом 11 частини першої статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, заповнення обов'язкових полів в електронній системі закупівель є необхідним.
* Замовник може вказувати додаткову інформацію, заповнюючи необов'язкові поля.
* Перелік інформації, яку замовник оприлюднює, визначено статтею 10 Закону.
* Додаткову інформацію можна знайти у листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb).
2. Щодо інформування про дискваліфікацію:
* Будь-які рішення тендерного комітету оформлюються протоколом (частина четверта статті 11 Закону).
* Закупівлі здійснюються за принципами відкритості та прозорості (стаття 3 Закону).
* Інформація про відхилення тендерної пропозиції оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику (частина друга статті 30 Закону).
3. Щодо формулювання причини дискваліфікації:
* У разі незгоди з аргументацією, учасник може вимагати додаткову інформацію, і замовник зобов'язаний надати її протягом п'яти днів (частина третя статті 30 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "Науково-технічний ліцей "Фабрика"
<b>
Тема розширена:</b> Подання тендерної документації замовником та дискваліфікація учасника.
<b>Суть питання:</b> Маю кілька питань:
1. Оголошення Замовником подається в електронному вигляді на торгівельному майданчику. Питання: чи обов'язковим є прикріплення сканованих документів (оголошення, тендерна документація і ін.), чи достатньо оголошення, що вводиться в форму замовлення на майданчику?
2. Згідно ЗУ "Про публічні закупівлі" будь-яке рішення тендерного комітету оформляється протоколом. Чи достатньо для інформування учасника тендеру в його дискваліфікації лише листом?
3. У разі дискваліфікації учасника чи повинен замовник тендеру навести чітке формулювання цього (а саме: якщо відсутні деякі документи, то вказувати які саме)?
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 269/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 2 Закону цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Щодо питання 1
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель
затверджено обов'язкові поля
, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою.
Водночас перелік інформації про закупівлю, яку замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу, визначений статтею 10 Закону.
Поряд з цим інформуємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
.
Щодо питань 2 та 3
Виходячи зі змісту частини четвертої статті 11 Закону будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
У свою чергу, публічні закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, зокрема такими як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Дотримання принципів закупівель забезпечується зокрема через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону.
Так, зокрема відповідно до частини другої статті 30 Закону інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель.
При цьому, згідно з частиною третьою статті 30 Закону
у разі якщо учасник
, тендерна пропозиція якого відхилена,
вважає недостатньою
аргументацію
,
зазначену в повідомленні
, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а
замовник зобов'язаний надати йому відповідь
з такою інформацією не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Консультація
№ 270/2017
17.02.2017
Інше
Консультація № 270/2017 щодо вимог замовника про огляд об'єкта до подання пропозиції: Суть питання: Чи правомірна вимога замовника щодо обов'язкового огляду об'єкта (технічна інвентаризація нерухомості) до подання тендерної пропозиції та надання доказу такого огляду? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інше
Консультація № 270/2017Огляд:
Консультація № 270/2017 щодо вимог замовника про огляд об'єкта до подання пропозиції
Суть питання: Чи правомірна вимога замовника щодо обов'язкового огляду об'єкта (технічна інвентаризація нерухомості) до подання тендерної пропозиції та надання доказу такого огляду?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "Науково-технічний ліцей "Фабрика"
<b>
Тема розширена:</b> вимоги замовника.
<b>Суть питання:</b> Чи є коректним те, що Замовник серед обов'язкових з точки зору законодавства кваліфікаційних та технічних критеріїв вимагає огляд об'єкта (технічна інвентаризація нерухомості) ДО подання учасником тендерної пропозиції? І серед тенедерної документації вимагає надання доказу такого перебування на об'єкті.
Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 270/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 259/2017
16.02.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 259/2017 Суть питання: Як розрахувати вартість предмета закупівлі м'яса яловичого, якщо раніше було укладено договір на закупівлю курятини до 50 тис. грн, враховуючи зміни в Порядку визначення предмета закупівлі? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Предмет закупівлі
Консультація № 259/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 259/2017
Суть питання: Як розрахувати вартість предмета закупівлі м'яса яловичого, якщо раніше було укладено договір на закупівлю курятини до 50 тис. грн, враховуючи зміни в Порядку визначення предмета закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Суть питання: Як розрахувати вартість предмета закупівлі м'яса яловичого, якщо раніше було укладено договір на закупівлю курятини до 50 тис. грн, враховуючи зміни в Порядку визначення предмета закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КЗОЗ "Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3"
<b>Суть питання:</b> Добрий день!
Виникла така ситуація: на початку січня (до 17.01.2017р.) укладено договір (до 50,0тис.грн.), де предмет закупівлі (кури) визначено по 5-му знаку ДК 021:2015.
На теперішній час виникла потреба в закупівлі м'яса яловичого. Якщо визаначати предмет по 4-му знаку (згідно останніх змін до Порядку визначення предмета закупівлі ), то кури та м'ясо яловиче - це один предмет закупівлі.
Як в такому випадку розрахувати вартість предмету закупівлі:
- 1 варіант: сумма вже укладеного договору (по 5-му знаку) + сума нової закупівлі (по 4-му знаку), виходячи з того, що по 4-му знаку вони співпадають.
- 2 варіант: договір по 5-му знаку та нова закупівля по 4-му знаку - окремі предмети закупівлі, виходячи з того, що на теперішній час діє інший (оновлений) Порядок визначення предмета закупівлі, на відміну від того, що діяв на момент укладання договору по 5-му знаку.
Дякую.
Довідково:
Це питання було задано на форумі http://edubox.prozorro.org. Отримана відповідь звернутись з питанням до МЕРТУ (з конкретним посиланням на даний ресурс).
<b>
Номер відповіді:</b> 259/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Консультація
№ 260/2017
16.02.2017
Інше
Консультація № 260/2017: Зміна неістотних умов договору (на прикладі зміни поштового індексу): Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати через електронну систему закупівель зміни до договору, які не є істотними та не підпадають під дію ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі" (наприклад, зміна поштового індексу)? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Регулювання закупівель здійснюється згідно із Законом України "Про публічні закупівлі".
Інше
Консультація № 260/2017Огляд:
Консультація № 260/2017: Зміна неістотних умов договору (на прикладі зміни поштового індексу)
Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати через електронну систему закупівель зміни до договору, які не є істотними та не підпадають під дію ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі" (наприклад, зміна поштового індексу)?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Регулювання закупівель здійснюється згідно із Законом України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне торвариство "Центренерго"
<b>
Тема розширена:</b> Зміна не істотних умов договору
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
Чи потрібно замовнику оприлюднювати через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про внесення до договору змін, які не являються істотними і не підпадають під дію частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", наприклад зміна поштового індексу однієї із сторін договору.
З повагою,
Валерій Ігнатенко
<b>
Номер відповіді:</b> 260/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 261/2017
16.02.2017
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Чи правомірно застосувати переговорну процедуру за п.4 ч.2 ст. 35 Закону "Про публічні закупівлі", якщо двічі відмінено торги: 1) через відхилення всіх пропозицій; 2) через подання менше двох пропозицій? Висновки/Відповідь: * Переговорна процедура (ст. 35 Закону) – виняток. * П. 4 ч. 2 ст. 35 Закону дозволяє переговорну процедуру, якщо двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників (абзац п’ятий частини першої статті 31 Закону). * Важливо, щоб предмет, технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не відрізнялися від вимог у тендерній документації. * Пункт 14 повідомлення про намір укласти договір (форма затверджена Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490) має містити посилання на документи, що підтверджують умови застосування переговорної процедури. * Замовник може обрати переговорну процедуру, якщо наявні умови, передбачені частиною другою статті 35 Закону. * У випадку якщо перші торги відмінені через відхилення всіх пропозицій, а другі через подання менше двох пропозицій, переговорна процедура може бути застосована на підставі п.4 ч.2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі"
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 261/2017Огляд:
Суть питання: Чи правомірно застосувати переговорну процедуру за п.4 ч.2 ст. 35 Закону "Про публічні закупівлі", якщо двічі відмінено торги: 1) через відхилення всіх пропозицій; 2) через подання менше двох пропозицій?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області
<b>Суть питання:</b> Чи правомірно проводити переговорну процедуру закупівлі на підставі п.4 ч.2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо Замовником двічі відмінено закупівлю за аналогічним предметом з різних підстав: вперше – у зв’язку із відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з Законом України «Про публічні закупівлі»; вдруге - у зв’язку із поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
<b>
Номер відповіді:</b> 261/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі –це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема якщо замовником було
двічі відмінено
тендер
через відсутність достатньої кількості учасників
, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (
подання для участі
в торгах менше двох тендерних пропозицій).
При цьому пункт 14 повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, форма якого затверджена Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”, має містити посилання на документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене, замовник може обрати переговорну процедуру закупівлі, у разі наявності умов для застосування зазначеної процедури, передбачених частиною другою статті 35 Закону.
Консультація
№ 262/2017
16.02.2017
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 262/2017 Суть питання: Правомірність вимоги замовника щодо надання балансу, довідки про відкриття рахунку та довідки про банкрутство. Можливість дискваліфікації за ненадання цих документів. Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі”.
Тендерна документація
Консультація № 262/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 262/2017
Суть питання: Правомірність вимоги замовника щодо надання балансу, довідки про відкриття рахунку та довідки про банкрутство. Можливість дискваліфікації за ненадання цих документів.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі”.
Суть питання: Правомірність вимоги замовника щодо надання балансу, довідки про відкриття рахунку та довідки про банкрутство. Можливість дискваліфікації за ненадання цих документів.
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ТЦ "Пратика"
<b>Суть питання:</b> Чи має право замовник включати до переліку документи: 1.Баланс та фінансовий звіт підприємства за останній звітний період; 2.Довідка про відкриття поточного рахунку за реквізитами, вказаними в Договорі; 3.Довідка про відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство та відсутність рішення про визнання банкрутом, що має надати учасник? Не який законодавчий документ ми маэмо право надати замовнику посилання?
Чи має право замовник,у разі не надання вище зазначених документів, дискваліфікувати учасника?
<b>
Номер відповіді:</b> 262/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 263/2017
16.02.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 263/2017 щодо закупівлі теплової енергії: Суть питання: Чи може замовник, за власним бажанням, закуповувати теплову енергію на загальних умовах згідно з п. 2 ст. 35 Закону "Про публічні закупівлі", тобто з укладанням договору не раніше 10 днів і не пізніше 35 днів? Висновки/Відповідь: Замовник повинен враховувати строки, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" для укладення договору при застосуванні переговорної процедури закупівлі. * Загальні положення: Договір укладається згідно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 36 Закону). * Строки укладання договору (переговорна процедура): Договір укладається не раніше ніж через 10 днів (5 днів для випадків, визначених п. 3 ч. 2 ст. 35, а також для закупівлі, зокрема, централізованого постачання теплової енергії) з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (абз. 8 ч. 3 ст. 35 Закону). * Нікчемність договору: Договір є нікчемним у разі порушення строків, передбачених ч. 2 ст. 32 та абз. 8 ч. 3 ст. 35 Закону (ст. 37 Закону). * Відміна переговорної процедури: Переговорна процедура відміняється у разі непідписання учасником договору у строк 35 днів (20 днів для випадків, визначених п. 3 ч. 2 ст. 35, а також для закупівлі, зокрема, централізованого постачання теплової енергії) з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (ч. 4 ст. 35 Закону).
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 263/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 263/2017 щодо закупівлі теплової енергії
Суть питання: Чи може замовник, за власним бажанням, закуповувати теплову енергію на загальних умовах згідно з п. 2 ст. 35 Закону "Про публічні закупівлі", тобто з укладанням договору не раніше 10 днів і не пізніше 35 днів?
Висновки/Відповідь:
Замовник повинен враховувати строки, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" для укладення договору при застосуванні переговорної процедури закупівлі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Інфрапроекти"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Підкажіть будь ласка, чи може замовник (за власним бажанням) здійснити закупівлю теплової енергії на підставі п.2 ст 35 на загальних умовах (з укладанням договору не раніше 10 днів і не пізніше 35 днів)?
Дякуємо
<b>
Номер відповіді:</b> 263/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України)
з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону
замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше
ніж через
10 днів (
п'ять днів - у разі застосування переговорної процедури
закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі
закупівлі
нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу,
централізованого постачання теплової енергії
, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв'язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування)
з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі
.
Відповідно до статті 37 Закону
договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням строків,
передбачених
частиною другою статті 32 та
абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону
, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Водночас частиною четвертою статті 35 Закону передбачено, що
переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі: непідписання учасником договору про закупівлю у строк
35 днів (
20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі
з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу,
централізованого постачання теплової енергії
, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв'язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Консультація
№ 246/2017
15.02.2017
Відкриті торги
Суть питання: Чи потрібно замовнику продовжувати аналіз пропозиції учасника на наявність інших підстав для відхилення, якщо вже встановлено одну достатню підставу, передбачену п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі»? Висновки/Відповідь: * Замовник самостійно приймає рішення про відхилення тендерної пропозиції за наявності однієї або декількох підстав, встановлених у ст. 30 Закону України “Про публічні закупівлі”. * Інформація про відхилення оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття рішення згідно ч. 2 ст. 30 Закону України “Про публічні закупівлі”. * Учасник має право звернутися до замовника за додатковою інформацією щодо причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, а замовник зобов'язаний надати відповідь протягом п'яти днів з дня надходження такого звернення (ч. 3 ст. 30 Закону України “Про публічні закупівлі”). * Тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця згідно ч. 3 ст. 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. * Закупівлі здійснюються за принципами, установленими ст. 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, зокрема: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Відкриті торги
Консультація № 246/2017Огляд:
Суть питання:
Чи потрібно замовнику продовжувати аналіз пропозиції учасника на наявність інших підстав для відхилення, якщо вже встановлено одну достатню підставу, передбачену п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
<b>
Тема розширена:</b> Відхилення пропозиції учасника
<b>Суть питання:</b> Ситуація: під час розгляду пропозиції встановлено невідповідність вимогам тендерної документації (наприклад, учасник не надав сертифікат відповідності (товар підлягає обов’язковій сертифікації) та надання цього сертифікату було вимогою тендерної документації). За наявності цієї підстави, пропозиція підлягає відхиленню згідно з п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначена підстава є достатньої для відхилення пропозиції учасника, тому не має сенсу продовжувати проводити аналіз такої пропозиції для з’ясування наявності ще й інших підстав для відхилення.
В журналі «Фінансовий контроль» № 10 (105) 2014, надрукована стаття заступника начальника відділу моніторингу ризикових операцій Управління контролю за ризиковими операціями та державними закупівлями Держфінінспекції України Ярослави Дуброви: «Розгляд пропозицій учасників торгів: як не схибити», в якій зазначено (стор.42): «Варто звернути увагу, що в разі наявності відповідної підстави для відхилення пропозиції учасника, передбаченої Законом, цей Закон не вимагає від замовника продовжувати здійснювати аналіз пропозиції такого учасника для з’ясування чи є ще й інші підстави для відхилення такого учасника».
Питання: у випадку, якщо встановлена одна достатня підстава для відхилення пропозиції учасника, чи потрібно проводити подальший аналіз пропозиції учасника для з’ясування чи є ще й інші підстави для відхилення пропозиції такого учасника.
<b>
Номер відповіді:</b> 246/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Підстави для відхилення встановлені у статті 30 Закону. У свою чергу, інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель (частина друга статті 30 Закону).
У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена,
вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні
, такий
учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою
надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям,
а замовник зобов'язаний надати йому відповідь з такою інформацією
не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель (частина третя статті 30 Закону).
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Поряд з цим, виходячи зі змісту статей 11 і 38 Закону та Примірного положення прийняття рішень та відповідальність, зокрема за відхилення тендерної пропозиції, покладено на тендерний комітет або уповноважену особу замовника. Водночас згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника
забезпечує рівні умови
для всіх учасників,
об'єктивний та чесний вибір
переможця.
Крім того, замовникам слід ураховувати, що закупівлі здійснюються за принципами, установленими статтею 3 Закону, зокрема: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
З огляду на викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності однієї або декількох підстав, встановлених у статті 30 Закону.
Консультація
№ 247/2017
15.02.2017
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки №247/2017: Суть питання: 1. Порядок планування закупівлі поточного ремонту медичного обладнання, коли неможливо заздалегідь визначити конкретний вид обладнання та час ремонту, враховуючи суму, що перевищує 50 000 грн. 2. Визначення предмета закупівлі лікарських засобів та інших засобів (реактивів, дезінфекційних засобів), які підпадають під код ДК 021:2015 33600000-6. Чи відносяться дезінфекційні та антисептичні засоби до лікарських засобів, враховуючи Закон України «Про лікарські засоби» №123/96-ВР. Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на питання щодо поточного ремонту медичного обладнання міститься в листах Мінекономіки: * від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc). 2. Відповідь на питання щодо закупівлі лікарських засобів та інших засобів міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb).
Предмет закупівлі
Консультація № 247/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки №247/2017
Суть питання:
1. Порядок планування закупівлі поточного ремонту медичного обладнання, коли неможливо заздалегідь визначити конкретний вид обладнання та час ремонту, враховуючи суму, що перевищує 50 000 грн.
2. Визначення предмета закупівлі лікарських засобів та інших засобів (реактивів, дезінфекційних засобів), які підпадають під код ДК 021:2015 33600000-6. Чи відносяться дезінфекційні та антисептичні засоби до лікарських засобів, враховуючи Закон України «Про лікарські засоби» №123/96-ВР.
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на питання щодо поточного ремонту медичного обладнання міститься в листах Мінекономіки:
* від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc)
* від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
2. Відповідь на питання щодо закупівлі лікарських засобів та інших засобів міститься в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний лікувальний заклад "Центральна міська клінічна лікарня"
<b>
Тема розширена:</b> Поточний ремонт медичного обладнання, закупівля лікарських та нелікарських засобів в оюному коді
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до наказу №454
2. Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Але виникає потреба у проведенні поточного ремонту медичного обладнання. При цьому в кошторисі запланована сума на поточний ремонт медичного обладнання, що перевищує 50 000 грн. Ремонт буде проводитися у різний час та різними організаціями, так як різне медичне обладнання може бути відремонтоване зовсім різними постиачальниками послуг, які мають різні технічні можливості. Крім того, інколи неможиво передбачити час та вид облалнання,яку вийде з ладу. Як створити додаток до річного плану за вказаним предметом закупівлі. Чи можливо, кожен раз за нявності потреби, коли обладнання вихидить з ладу створювати план саме на суму очіваної вартості ремонту та кожен раз викладати звіт про укладений договір.
Відповідно до наказу №454
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Яким чином здійснювати процедуру закупівлі, якщо за третім знаком більшість лікарських засобів це "33600000-6 Фармацевтична продукція"; а реактиви та дезінфекційні засоби, що не вважаються лікарськими теж входять у групу Фармацевтична продукція (Код за ДК 021:2015 33631600-8 Антисептичні та дезінфекційні засоби та 33696000-5 Реактиви та контрастні речовини) та не мають міжнародну непатентовану назву. Крім того, за четвертим знаком реактиви визначаються, як 33690000-3 Лікарські засоби різні. Відповідно до ст.2 Закону України «Про лікарські засоби» №123/96-ВР від 04.04.1996р.
лікарський засіб - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу;
До лікарських засобів належать: АФІ, продукція "in bulk; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або пар.
Отже, виникає потреба у роз’ясненні, чи відносяться дезінфекційні та антисептичні зоби до лікарських чи ні. Існує реєстр лікарських засобів, але є сумніви чи правильно введені назва. Таке роз’яснення було б корисним для всіх установ та медичних закладів, що проводять закупівлю лікарських засобів.
<b>
Номер відповіді:</b> 247/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
.
Щодо питання 2
Відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
.
Консультація
№ 248/2017
15.02.2017
Предмет закупівлі
# Консультація Мінекономіки № 248/2017: Суть питання: До якого предмету закупівлі (робіт чи послуг) відноситься розробка містобудівної документації? Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: Закон України "Про публічні закупівлі" регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави та територіальних громад. Закон застосовується, якщо вартість предмета закупівлі: * Товари/Послуги: >= 200 тис. грн * Роботи: >= 1,5 млн грн 2. Визначення "послуг" та "робіт": Поняття визначені у п. 17 та п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі". Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. 3. Містобудівна документація: * Детальний план території (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"). * Містобудівна документація (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"). * Розробка здійснюється організаціями з ліцензіями (ч. 3, 4 ст. 17 Закону України "Про основи містобудування"). 4. Класифікація предмета закупівлі: * "Роботи": Якщо розроблення містобудівної документації є необхідним супроводом для проведення робіт (будівництва), включено до зведеного кошторисного розрахунку, і вартість послуг не перевищує вартості робіт. * "Послуги": В іншому випадку, закупівля здійснюється за визначенням "послуги" на підставі п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі".
Предмет закупівлі
Консультація № 248/2017Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 248/2017
Суть питання:
До якого предмету закупівлі (робіт чи послуг) відноситься розробка містобудівної документації?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення: Закон України "Про публічні закупівлі" регулює закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави та територіальних громад. Закон застосовується, якщо вартість предмета закупівлі:
* Товари/Послуги: >= 200 тис. грн
* Роботи: >= 1,5 млн грн
2. Визначення "послуг" та "робіт": Поняття визначені у п. 17 та п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі". Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
3. Містобудівна документація:
* Детальний план території (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
* Містобудівна документація (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
* Розробка здійснюється організаціями з ліцензіями (ч. 3, 4 ст. 17 Закону України "Про основи містобудування").
4. Класифікація предмета закупівлі:
* "Роботи": Якщо розроблення містобудівної документації є необхідним супроводом для проведення робіт (будівництва), включено до зведеного кошторисного розрахунку, і вартість послуг не перевищує вартості робіт.
* "Послуги": В іншому випадку, закупівля здійснюється за визначенням "послуги" на підставі п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Сєвєродонецька міська рада
<b>Суть питання:</b> Розробка містобудівної документації відноситься до предмету закупівлі - робіт чи послуг?
<b>
Номер відповіді:</b> 248/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень.
Визначення понять “послуги” та “роботи” наведено відповідно в пунктах 17 та 22 частини першої статті 1 Закону.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
У свою чергу, пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” визначено, що детальний план території – містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 цього Закону містобудівна документація – затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Поряд з цим частиною третьою та четвертою статті 17 Закону України “Про основи містобудування” встановлено, що розробка містобудівної документації здійснюється проектними організаціями, іншими юридичними особами, які мають ліцензії на виконання відповідних робіт, що видаються в порядку, встановленому законодавством.
Види, склад, порядок розробки та затвердження містобудівної документації визначаються законодавством. Порядок проведення експертизи містобудівної документації визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, якщо розроблення містобудівної документації здійснюється (є необхідним супроводом) для проведення робіт (будівництва), що включається до зведеного кошторисного розрахунку, та водночас вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва), такий предмет закупівлі відноситься до визначення “роботи” у розумінні Закону.
В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном “послуги” на підставі пункту 17 частини першої статті 1 Закону.
Консультація
№ 06/2470
15.02.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 249/2017: Суть питання: Чи визначено Законом строк для визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір на другому етапі "європейських" торгів (оголошення оприлюднюється згідно з ч. 4 ст. 10 Закону), враховуючи, що ч. 6 ст. 28 Закону цього не містить? Чи застосовуються строки з ч. 4 ст. 28 Закону? Висновки/Відповідь: * Розгляд пропозицій на відповідність тех. вимогам та кваліфікаційним критеріям (1-й етап): Строк розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам та кваліфікаційним критеріям, коли оголошення оприлюднено відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону, – не більше 20 робочих днів (ч. 5 ст. 28 Закону). * Оцінка тендерних пропозицій (2-й етап): Оцінка проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону (ч. 1 ст. 28 Закону). * Визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір: Законом не встановлено конкретного строку для визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір, якщо оголошення оприлюднено відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону (ч. 6 ст. 28 Закону).
Відкриті торги
Консультація № 06/2470Огляд:
Консультація Мінекономіки № 249/2017
Суть питання: Чи визначено Законом строк для визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір на другому етапі "європейських" торгів (оголошення оприлюднюється згідно з ч. 4 ст. 10 Закону), враховуючи, що ч. 6 ст. 28 Закону цього не містить? Чи застосовуються строки з ч. 4 ст. 28 Закону?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
<b>
Тема розширена:</b> строк для визначення переможця на другому етапі «європейських» торгів
<b>Суть питання:</b> 29.01.2017 ДП МА «Бориспіль» звернувся з проханням про наступну консультацію: чи визначений Законом строк для визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір на другому етапі «європейський торгів: оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону» (частина 6 статті 28 не містить цього строку) ?
Чи для визначення переможця на другому етапі (оголошення оприлюднене відповідно до норм частини 4 статті 10 цього Закону) Замовник повинен керуватися строками, визначеними частиною 4 статті 28?
Та отримав наступну відповідь: відповідь на звернення міститься в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”. Проте, цей лист не містить відповіді на наше запитання.
Повторно звертаємось з проханням про наступну консультацію: чи визначений Законом строк для визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір на другому етапі «європейський торгів: оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону» (частина 6 статті 28 не містить цього строку) ?
Чи для визначення переможця на другому етапі (оголошення оприлюднене відповідно до норм частини 4 статті 10 цього Закону) Замовник повинен керуватися строками, визначеними частиною 4 статті 28?
<b>
Номер відповіді:</b> 249/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини п’ятої статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм
частини четвертої
статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
У свою чергу, відповідно до частини шостої статті 28 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.
Разом з тим, Законом не встановлено строку щодо визначення переможця у разі оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі відповідно до норм
частини четвертої
статті 10 Закону.
Консультація
№ 250/2017
15.02.2017
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки щодо змін до тендерної документації: Суть питання: Обґрунтування посилання на конкретну марку (Suzuki) та чисельні характеристики в тендерній документації на закупівлю автомобіля. Чи є дискримінаційним обмеження об'єму двигуна? Які зміни потрібно внести в тендерну документацію? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у листах Мінекономіки: * "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель" від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * "Щодо розробки тендерної документації" від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Тендерна документація
Консультація № 250/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо змін до тендерної документації
Суть питання: Обґрунтування посилання на конкретну марку (Suzuki) та чисельні характеристики в тендерній документації на закупівлю автомобіля. Чи є дискримінаційним обмеження об'єму двигуна? Які зміни потрібно внести в тендерну документацію?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у листах Мінекономіки:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Полтавська районна рада
<b>
Тема розширена:</b> Зміни до тендерної документації
<b>Суть питання:</b> Шановний замовник!
Згідно Статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Просимо Вас обґрунтувати посилання на конкретну марку Suzuki та наведені в додатку чисельні характеристики по кожному пункту, та роз’яснити, що у розумінні комітету із конкурсних торгів відповідно до вимог Документації із конкурсних торгів на закупівлю Автомобіль Suzuki Vitara (новий) або еквівалент ДК 021:2015 код - 34110000-1 - легкові автомобілі, Додаток 3 до документації конкурсних торгів, Інформація про необхідні технічні, якісні, кількісні та інші вимоги щодо закупівлі Легковий автомобіль – за кодом CPV ДК 021:2015 – 34110000-1 (автомобіль Suzuki Vitara або еквівалент), які транспортні засоби – автомобілі та з якими параметрами по кожному пункту будуть вважатися еквівалентом відповідно до технічного завдання зазначеного у Додатку 3 до документації конкурсних торгів. Також вважаємо що встановлення Замовником обмеження об’єму двигуна, не менше 1586 см3, є зловживанням з боку Замовника та порушенням принципів, викладених у Ст3 Закону України «Про публічні закупівлі», таких як добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність використання бюджетних коштів, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, запобігання корупційним діям і зловживанням. Також слід врахувати те, що двигун з завищеним об’ємом коштує більше, та витрачає більше палива мастил та експлуатаційних матеріалів, та приводить до суттєвого збільшення загальних витрат що фінансуються с державного бюджету. В разі необґрунтованості чисельних характеристик в Додатку 3 прошу внести зміни до конкурсної документації, та виключити дискримінаційні обмеження об’єму двигуна для унеможливлення спотворення конкурсних торгів та збільшення загальних витрат що фінансуються с державного бюджету.
Які зміни ми повинні внести в тендерну документацію?
<b>
Номер відповіді:</b> 250/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься у листах “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb