<b>Запит від:</b> Запит від Харківський національний університет радіоелектроніки <b>Суть питання:</b> Харківський національний університет радіоелектроніки просить надати роз’яснення з наступного питання. Сума предмету закупівлі, яка була запланована згідно додатку до річного плану складало 199 999,00 грн., з них 190 000,00 грн. було використано (тип процедури – допорогова закупівля з оприлюдненням звітів про укладені договори). На даний час виникла додаткова потреба в закупівлі товарів на суму 150 000,00 грн., яка була не передбачена у 2017 р. Питання: ми маємо можливість провести тендерні процедури закупівлі на суму 150 000,00, якщо у додатку до річного плану була запланована сума 199 999,00 грн., з них на суму 190 000,00 грн. була проведена допорогова закупівля. <b> Номер відповіді:</b> 465/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06  “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку Кам`янської міської ради Дніпропетровської області <b> Тема розширена:</b> Про невідповідність деяких технічних вимог майданчиків нормативно-правовій базі у сфері публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Міністерство економічного розвитку і торгівлі України 01008, м.Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2 Про невідповідність деяких технічних вимог майданчиків нормативно-правовій базі у сфері публічних закупівель Департамент економічного розвитку Кам`янської міської ради Дніпропетровської області (далі - департамент) звертається з наступного питання. Під час здійснення закупівель, вартість яких є менше за вартість, встановлену в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники керуються наказом ДП "Зовнішторгвидав" від 13.04.2016 №35 "Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель". Під час укладання договорів, за результатами проведених допорогових закупівель, замовники керуються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Під час здійснення в електронній системі закупівель ProZorro допорогової закупівлі та розміщення інформації на авторизованому електронному майданчику Zakupki.prom.ua, департаментом було виявлено невідповідність деяких технічних вимог зазначеного авторизованого електронного майданчика чинному законодавству у сфері публічних закупівель. Побудова електронної закупівлі у системі складається з окремих блоків, один із яких, а саме модуль "Контракт", містить опцію "працювати з договором". ЇЇ застосування дозволяє завантажувати до системи додаткові угоди до укладених договорів, протоколи розбіжностей тощо. При оприлюдненні додаткової угоди до договору, укладеного у результаті здійснення допорогової закупівлі, із застосуванням модулю "Контракт", департамент зіткнувся з необхідністю зазначити причину внесення змін у відповідності до 36 ст. Закону "Про публічні закупівлі" у зв'язку із відсутністю будь-якої альтернативної причини, серед запропонованих системою. Відомо, що статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено виключний перелік випадків, у яких дозволено вносити зміни в істотні умови договорів, укладених лише у результаті проведених процедур закупівель (тендерів). Вимоги зазначеної статті не застосовуються у разі проведення допорогових закупівель. Ураховуючи зазначене вище, просимо надати відповідне доручення ДП "Прозорро" щодо приведення технічних вимог майданчиків у відповідність до чинного законодавства у сфері публічних закупівель. Заздалегідь вдячні за порозуміння та співпрацю. Перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради О.А. ЧЕРНИШОВ Єрмоленко Галина Валеріївна Гончаренко Людмила Іванівна (0569) 50-57-42 <b> Номер відповіді:</b> 467/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від  від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

1. Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами --- Документ: 2323821e-3c62-4bbd-bdd8-f3827de39b6a.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства у сфері закупівель повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закону. Визначення поняття "замовники" наведено в пункті 9 частини першої статті Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Світовим інвестиційним банком, Північним 2 інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цьог Закону. ΓΟ Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах їх співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, зазначених в абзаці перершому цієї частини, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановлевленими відповідними організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процецедур відповідно до цього Закону. При цьому відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" надання Верховною Радою України згоди на обов'язковість міжнародного договору України відбувається шляхом ратифікації міжнародного договору. Статтею 9 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено чіткий перелік міжнародних договорів України, які підлягають ратифікації. Таким чином, якщо міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України. В іншому випадку при здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг замовнику необхідно дотримуватись вимог Закону. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Меркушева Я А. 596-67-31

<b>Запит від:</b> Запит від Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна <b> Тема розширена:</b> Відхилення тендерної пропозиції переможця <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення щодо порядку застосування п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). У разі настання обставин, вказаних в п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону, замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію переможця. Разом з цим, Законом не визначено строки, протягом яких замовник має прийняти рішення про відхилення тендерної пропозиції переможця. У зв’язку з вищевказаним, просимо Вас надати роз’яснення з цього питання. <b> Номер відповіді:</b> 460/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. При цьому переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону (абзац другий частини третьої статті 17 Закону). Згідно з пунктом 2 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. Поряд з цим відповідно до частини третьої статті 32 Закону у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув . Таким чином, замовник відповідно до частини другої статті 32 Закону укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів або приймає рішення про відхилення його тендерної пропозиції, зокрема за наявності підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 30 Закону. Водночас, оскільки метою цього Закону є  забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель , замовникам під час здійснення закупівель слід керуватись принципами, закріпленими у статті 3 Закону, зокрема такими як максимальна економія та ефективність , відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням .

<b>Запит від:</b> Запит від АСОЦІАЦІЯ ”ВСЕУКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА АСОЦІАЦІЯ” <b>Суть питання:</b> У разі закупівлі товарів та послуг, вартість яких перевищує 133 тисячі євро, електронний аукціон проводиться лише після проведення оцінки відповідності тендерних пропозицій технічним вимогам та кваліфікаційним критеріям. Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Проте, з моменту фактичного опублікування тендерної документації до моменту проведення електронного аукціону щодо предмета закупівлі, вартість якого перевищує 133 тисячі євро може пройти досить великий період часу (20 робочих днів для оцінки відповідності Учасника публічних закупівель кваліфікаційним та технічним вимогам та додатково 5 днів з моменту опублікування протоколу розгляду тендерних пропозицій), що істотно може вплинути на зміну ринкової ціни на товари, які виступають предметом закупівлі. Суть питань: 1. Чи зобов’язані адміністратори електронної системи закупiвель «ПРОЗОРРО» за умови здійснення закупівлі товарів та послуг, очікувана вартість яких перевищує 133 тисячі євро у відповідності до ч.4 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлювати дату проведення електронного аукціону, виходячи із законодавчо визначеного максимального строку для початку його проведення? 2. Чи вправі Учасники публічних закупівель за умови участі у закупівлі, предметом якої виступають товари та послуги, вартість яких перевищує 133 тисячі євро, до моменту проведення електронного аукціону подавати тендерні пропозиції без визначення остаточної ціни закупівлі та формувати остаточну ціну предмета закупівлі безпосередньо перед проведенням електронного аукціону? 3. Чи вправі Учасники публічних закупівель у порядку, встановленому ч.5 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі», ініціювати зміну або відкликання тендерної пропозиції до моменту проведення електронного аукціону? <b> Номер відповіді:</b> 461/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається зокрема інформація про ціну . У свою чергу, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Поряд з цим відповідно до частини другої статті 21 Закону дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично в день оприлюднення замовником оголошення на веб-порталі Уповноваженого органу. Питання оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель міститься в листі від 27.10.2016 №3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . Варто також зазначити, що виходячи зі змісту частини четвертої статті 36 Закону ціна договору про закупівлю формується за результатами проведення аукціону. При цьому електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Сумитеплоенергоцентраль" Сумської міської ради <b> Тема розширена:</b> Про застосування системи "Прозоро" в діяльності підприємства <b>Суть питання:</b> Відповідно до роз’яснення Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом від 29.04.2016 року № 3302-06/12875-06 КП«Сумитеплоенергоцентраль» не є «Замовником», оскільки: 1. Здійснює свою діяльність по наданню послуг з обслуговування житлових будинків м. Суми, згідно тарифів розрахованих відповідно до постанови КМУ № 869 та затверджених виконавчім комітетом Сумської міської ради, що включає в себе одержання прибутку від діяльності. Оплату за надані послуги Підприємство отримує від споживачів послуг (населення). 2. На конкурентному ринку, оскільки на ринку надання житлово-комунальних послуг міста працює не одно підприємство, а декілька, в тому числі приватної форми власності, а ст. 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» дає право співвласникам будинку самостійно визначати порядок управління багатоквартирним будинком. 3. За рахунок прибутку, відповідно до п. 6.1. Статуту - «Основним узагальнюючим показником фінансових результатів при проведенні діяльності Підприємства є прибуток (дохід)». На підставі викладеного вважаємо, що КП «Сумитеплоенергоцентраль» СМР не підпадає під визначення терміну «Замовник», відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно не є суб’єктом зазначеного Закону та не зобов’язано у своїй діяльності при закупівлі товар, послуг і робіт використовувати систему електронних закупівель «Прозоро». Враховуючі зазначене, прошу дати роз’яснення, щодо обов’язковості та необхідності використання системи електронних закупівель «Прозоро» в фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Сумитеплоенергоцентраль» Сумської міської ради при закупівлі товарів, послуг та робіт за власні кошти. <b> Номер відповіді:</b> 462/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06  “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАУД театр ім. М. Заньковецької" <b> Тема розширена:</b> Визначення вартості предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Просимо роз’яснити як визначається вартість предмету закупівлі при укладенні договору про закупівлю із фізичною особою, що не має статусу підприємця. Чи входить до вартості предмету закупівлі нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що проводиться юридичною особою при виплаті доходу фізичній особі за договором ? <b> Номер відповіді:</b> 463/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Поряд з цим відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі може бути фізична особа. Водночас правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон про єдиний внесок). Так, відповідно до статті 12 Закону про єдиний внесок, завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. У свою чергу, відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України (ДФС), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, ДФС є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, ДФС відповідно до покладених на неї завдань надає консультації відповідно до законодавства з питань сплати єдиного внеску (підпункт 3 пункту 4 Положення про ДФС). Ураховуючи викладене, з питань нарахування та сплати єдиного внеску пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" <b> Тема розширена:</b> Кваліфікаційні критерії <b>Суть питання:</b> Згідно ст.16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» №1197-VII від 10.04.2014р. (зі змінами) Замовник вимагав від Учасників довідки у довільній формі, за підписом і печаткою Учасників оскільки форми цих довідок не встановлені законодавством. Чи є цей факт порушенням законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 456/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону документація конкурсних торгів - документація, що розроблялася та затверджувалася замовником , оприлюднювалася для вільного доступу та безоплатно подавалася замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізичним/юридичним особам. Документація конкурсних торгів не була об'єктом авторського права та/або суміжних прав. Водночас частиною третьою статті 22 Закону було передбачено, що документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Частиною першою статті 16 Закону було передбачено, що замовники у разі проведення процедур закупівель, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті, визначають кваліфікаційні критерії до учасників або учасників попередньої кваліфікації з числа тих, що встановлені частиною другою цієї статті. Таким чином, Законом було передбачено право замовника самостійно визначати кваліфікаційні критерії до учасників або учасників попередньої кваліфікації з числа тих, що встановлені частиною другою статті 16 Закону. При цьому слід зазначити, що документація конкурсних торгів могла містити як весь перелік таких критеріїв, так і один або кілька. Разом з тим зміст інформації, яку необхідно було підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність кваліфікаційному критерію, визначався замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Городская администрация Днепра <b> Тема розширена:</b> Выдача в Днепре Карточки Жителя <b>Суть питання:</b> На сесії міської ради Дніпра 15 лютого було прийнято рішення впровадити «Картку Дніпрянина» (програма додається). Картка повинна стати універсальним інструментом для доступу до електронних послуг, електронного квитка, пропускних систем в навчальних та міських закладах, при отриманні соціальних пільг тощо. В даному випадку, вважаємо за потрібне визначити партнера для міста з використанням процедури конкурентного діалогу згідно статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки головні фактори визначення партнера: - принципове значення має партнерство з надійним банком, а не найдешевша ціна рішення; - на сьогоднішній день немає повного розуміння який набір послуг, сервісів і технічних рішень банки зацікавлені / хочуть / готові надати; - вкрай важливо, щоб банки відповідали б деяким вимогам, в першу чергу, вимогам надійності, тобто, на переговори запрошуються банки з першої 30-ки рейтингу за обсягом активів. Окрім цього, місто залишить за собою право видавати картки жителя для тих жителів, які не зацікавлені стати клієнтами банку. Дану процедуру місто хотіло б теж провести за процедурою конкурентного діалогу, так як виробник карток буде отримувати постійний доступ до персональних даних, адже місто буде замовляти виготовлення карток і передавати дані мешканців, також виробник карток повинен якісно виготовити картки мешканців, куди нанесені кілька технічно-вимогливих завдань, таких як: транспортний чіп, штрих-код, QR-код, візуальна ідентифікація людини. Отже, при виборі партнера і банка, і виробника карток, вважаємо вкрай важливим і визначальним фактором не найнижчу ціну, а надійність партнера, так як це буде стратегічно важливий партнер для міста. Також немає сьогодні точного розуміння технічних можливостей і готовності банків і партнерів, тому хотіли б визначити партнерів: і банк, і виробника картки для міста в процесі конкурентного діалогу. Місто готове надати право видавати картку декільком партнерам, які відповідають вимогам міста. Просимо Вашої оцінки, що даний підхід підтримується також Міністерством економічного розвитку і торгівлі, як головним органом, що координує здійснення закупівель через Прозорро. <b> Номер відповіді:</b> 457/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 33 Закону конкурентний діалог може бути застосовано замовником за таких умов : - замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками; - предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів. При цьому вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) згідно з частиною третьою статті 11 Закону. Таким чином, вибір відповідної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно за наявності умов для застосування такої процедури, передбачених Законом. Разом з тим, виходячи зі змісту пунктів  5 та 18 частини першої статті 1 Закону, за результатами проведення єдиної процедури закупівлі без поділу предмету закупівлі на частини (лоти) договір про закупівлю укладається між замовником  і учасником-переможцем. Довідково інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc ,  розміщено лист від 06.01.2017 № 07/1160-17 “Коментарі проекту ЄС “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС” до законодавства про публічні закупівлі”, в якому містяться коментарі щодо застосування процедур закупівель, у тому числі конкурентного діалогу.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа " Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України " <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі медикаментів <b>Суть питання:</b> Чому в проекті вилучили таке поняття як номенклатура? Раніше ми визначали окремі частини предмету закупівлі на закупівлю ліків за номенклатурою (кодом АТХ). Як тепер проводити закупівлю ліків близько 300 найменувань, якщо нам необхідні: Лот 1 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТРАВНУ СИСТЕМУ І МЕТАБОЛІЗМ -44 найменувань Лот 2 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СИСТЕМУ КРОВІ І ГЕМОПОЕЗ-36 найменувань Лот 3 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ-22 найменувань Лот 4 ЛІКИ З УМІСТОМ ГОРМОНІВ АБО АНТИБІОТИКІВ-10 найменувань Лот 5 ЛІКИ ПСИХОТРОПНІ та НАРКОТИЧНІ -5 найменувань Лот 6 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ-8 найменувань Лот 7 ЛІКИ, ЩО ДІЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ-45 найменувань Лот 8 ЛІКИ ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНІ та ПРОТИПАРКІНСОНІЧНІ-15 найменувань Лот 9 ЛІКИ ПСИХОЛЕПТИЧНІ-36 найменування Лот 10 ЛІКИ-ПСИХОАНАЛЕПТИКИ-24 найменувань Лот 11 ЛІКИ ІНШІ,ЩО ДІЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ-29 найменувань Лот 12 ЛІКИ,ЩО ДІЮТЬ НА РЕСПІРАТОРНУ СИСТЕМУ -19 найменувань Лот 13 Залози та інші органи, екстракти цих речовин та інші речовини людського чи тваринного походження-7 найменувань З досвіду відомо, що жодна фармацевтична фірма не може поставити всі необхідні , без винятку, ліки, а має якусь вузьку спеціалізацію поставки для бюджетних установ. У тендері повинно приймати участь , як мінімум 2 учасника. Тому велика вірогідність відміни торгів, якщо не буде можливості розподілу ліків за номенклатурою на частини (Лоти). Визначення окремої частини предмету закупівлі за дозуванням , за формою випуску вважаю недоречним, бо в одному лоті будуть ліки неврологічної дії , психолептики, наркотичні ( не у всіх фармфірмах є дозвіл на наркотичні ліки , а також не всі фірми мають такий різний асортимент ліків , який дозволить нам лікувати хворих з психічним розладом, або з неврологічними патологіями, або дітей з ДЦП, з епілепсією ) Тому залишається два виходи : закупляти одним списком ( будуть запити учасників, чому не розподілили на лоти та 100% гарантую, що торги не відбудуться, або проводити 300 лотів ( по кожному найменуванню-лот)? Практично, Ви розумієте, який це обсяг роботи?! Це, що мені 300 договорів необхідно укласти ? И ще одне питання, дуже для нас важливе. Що мається на увазі у визначенні окремої частини закупівлі медикаментів за обсягом? Що таке обсяг медикаментів :це- у грошовому виміру, або у кількісному, або кількість найменувань? Поясніть, будь ласка, бо думки різняться. З повагою , секретар ТК Наталія Михайлівна <b> Номер відповіді:</b> 458/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowl , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”. Поряд з цим, повідомляємо, що  відповідь на аналогічне питання щодо визначення окремої частини предмета закупівлі (лоти) лікарських засобів за обсягом міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=93de54a6-d99b-4937-8f98-b67dd814fd9b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АСОЦІАЦІЯ ”ВСЕУКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА АСОЦІАЦІЯ” <b>Суть питання:</b> Чи узгоджуються із ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі" та є законними умови тендерної документації, якими Замовник публічних закупівель встановлює: а) конкретні часові рамки (обмеження) для зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання із прив’язкою до моменту початку здійснення поставок товарів за тендерною ціною; б) про поставку певного (визначеного) обсягу (частини) закупівлі до моменту внесення змін до істотних умов договору про закупівлю; в) про поставку товару на конкретну визначену Замовником суму договору до моменту внесення змін до істотних умов договору згідно ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 459/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.

1. Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону 2. Щодо закупівлі послуг фінансових установ 3. Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, закупівля яких становить державну таємницю та проведення закупівель за оборонним замовленням 4. Щодо придбання (оренди) нерухомого майна або майнових прав на нерухоме майно 5. Щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат --- Документ: 48991917-2a47-4d4a-9570-f84d83f24f31.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку України) вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо випадків, наякі не поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі " Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), повідомляє. Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Разом з тим частиною третьою статті 2 Закону, та додатково для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, частиною четвертою статті 2 Закону встановлено перелік випадків, на які не поширюється дія Закону. При цьому вищезазначений перелік випадків, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, є вичерпним. В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними y статті 2 Закону. 2 При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на виконання Закону, також не поширюється на закупівлі предметів закупівлі, визначених у частинах третій та четвертій статті 2 Закону. Щодо закупівлі послуг фінансових установ Абзацом дев'ятим частини третьої статті 2 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг. У свою чергу, Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон про фінансові послуги) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України. Відповідно до Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 41, юридична особа набуває статусу фінансової установи з дати внесення відповідного запису про неї до Державного реєстру фінансових установ. Документом, що підтверджує статус фінансової установи, є свідоцтво про реєстрацію фінансової установи. 3 Поряд з цим визначення терміну “фінансова послуга" наведено у пункті 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги. При цьому фінансовими вважаються послуги, визначені у частині першій статті 4 Закону про фінансові послуги, зокрема фінансовий лізинг, надання коштів позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, надання гарантій поручительств. У та Визначення понять "гарантія”, “договір лізингу" та "кредитний договір наведені в статтях 560, 806 та 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) відповідно. Крім того, загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України "Про фінансовий лізинг" Разом з тим Закон та Закон про фінансові послуги не містять визначення поняття "послуги, допоміжні до фінансових послуг". Варто також зазначити, що державне регулювання та нагляд за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері здійснює в межах своїх повноважень Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Крім того, Національний банк України відповідно до покладених на нього функцій здійснює банківське регулювання, яке полягає зокрема у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків. Таким чином, у разі якщо замовником передбачена закупівля послуг фінансових установ або міжнародних фінансових організацій, а саме щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуг, допоміжних до фінансових послуг, така закупівля здійснюється без проведення процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі абзацу дев'ятого частини третьої статті 2 Закону. Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, закупівля яких становить державну таємницю та проведення закупівель за оборонним замовленням Згідно з абзацом четвертим частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю". 4 У свою чергу, Закон України "Про державне оборонне замовлення" (далі - Закон про оборонне замовлення) визначає загальні правові засади планування і формування державного оборонного замовлення та регулює особливості відносин, пов'язаних з визначенням та здійсненням процедур закупівлі продукції, виконанням робіт та наданням послуг оборонного призначення (продукція, роботи і послуги). Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону про оборонне замовлення державне оборонне замовлення (далі — оборонне замовлення) — засіб державного регулювання економіки для задоволення наукових та матеріально-технічних потреб із забезпечення національної безпеки і оборони шляхом планування обсягу фінансових ресурсів, визначення видів та обсягів продукції, робіт і послуг, а також укладення з виконавцями державних контрактів на постачання (закупівлю) продукції, робіт і послуг. При цьому згідно з частиною другою статті 7 Закону про оборонне замовлення державні замовники з оборонного замовлення здійснюють відбір виконавців з постачання (закупівлі) продукції, робіт і послуг: якщо їх закупівля за оборонним замовленням становить державну таємницю, - у порядку, передбаченому Законом про оборонне замовлення; в інших випадках - у порядку, визначеному законами України "Про публічні закупівлі” та "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони". Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну таємницю, державна таємниця — вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю", державною таємницею і підлягають охороні державою. Варто також зазначити, що відповідно до статті 2 Закону України "Про Службу безпеки України" забезпечення охорони державної таємниці є завданням Служби безпеки України. Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, робіт і послуг становить державну таємницю, яка визнана у порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю", замовник здійснює таку закупівлю без застосування процедур, визначених Законом. 5 Щодо придбання (оренди) нерухомого майна або майнових прав на нерухоме Згідно з абзацом сьомим частини третьої статті 2 Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно. Згідно з частиною першою статті 181 ЦК до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. y свою чергу, відповідно до статті 190 ЦК майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без проведення процедур закупівель на підставі абзацу сьомого частини третьої статті 2 Закону. Щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються. 6 Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олександр СТАРОДУБЦЕВ Діон В.В. 596-67-24