<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "УкрШелтер" <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення окремих пунктів тендерної документації <b>Суть питання:</b> Приватне підприємство «УкрШелтер» має намір взяти участь у тендері UA-2017-04-03-000674-a за процедурою відкритих електронних торгів на закупівлю маскувальних комплектів оптичних типу (МКО-С, МКО-Л, МКО-З), який проводиться військовою частиною А 0853. Однією з вимог тендерної документації є включення до умов договору положень про: 1. Ведення окремого бухгалтерського обліку витрат на постачання та про перевірку обліку витрат Замовником та Військовим представництвом Міністерства Оборони України. 2. Визначення договірної ціни Замовником з урахуванням висновку Військового представництва Міністерства Оборони України. 3. Перевірку розрахунково-калькуляційних матеріалів Військовим представництвом Міністерства Оборони України та складення останнім висновку про обґрунтованість витрат. 4. Узгодження залучення співвиконавців (контрагентів) у письмовому вигляді із Замовником. Просимо роз’яснити, чи відповідають такі вимоги Замовника законодавству України, оскільки відповідно до Постанови КМУ № 464 від 27.04.2011р. проведення аналізу собівартості та трудомісткості продукції оборонного призначення можливе лише за державним оборонним замовленням, а зазначений тендер не відноситься до державного оборонного замовлення. Крім того, узгодження залучення співвиконавців (контрагентів) можливе лише у випадку закупівлі робіт (послуг), а визначення ціни здійснюється відповідно до акцептованих пропозицій учасників торгів, за результатами аукціону. <b> Номер відповіді:</b> 498/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Інститут фізики напівпровідників ім.В.Є.Лашкарьова НАНУ <b> Тема розширена:</b> система не відповідає вимогам пункту 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі щодо здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі "3. Під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30 грудня 1997 року № 822, за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника, а також конкретної назви науково-технічної роботи." Таким чином під час планування закупівлі науково-технічної роботи Замовник має зазначати ДВА класифікатори -- 015-97 та в дужках 21-2015. Проте майданчик Держзакупівлі он-лайн наразі даючи змогу обрати потрібний код наукового класифікатору ДК 015-97, НЕ ДАЄ можливості зберегти при публікації цей запис з визначеним науковим кодом, аргументуючи це тим що: "Відповідно до вказівок Центральної Бази Данних визначальним класифікатором є CPV". Сьогодні є нагальна потреба оприлюднити план закупівлі послуги ДК 015-97: I.2 15 - Дослідження та розробки в галузі хімічних технологій (Код ДК 021-2015 (CPV) 73300000-5 - Проектування та виконання НДДКР). Просимо терміново надати відповідь, яким чином діяти Замовнику під час оприлюднення плану закупівель, якщо предметом закупівлі є послуги з виконання науково-технічних робіт? <b> Номер відповіді:</b> 499/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На виконання вимог пункту 11 частини першої статті 8 Закону форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. Відповідно до затвердженої Наказом форми до річного плану закупівель замовник зокрема вносить конкретну назву предмета закупівлі та коди і назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності). У свою чергу, згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 3 Порядку під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 № 822, за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозитку від 23.12.2015 № 1749, а також конкретної назви науково-технічної роботи. Водночас зазначаємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК Укрторгімпорт" <b> Тема розширена:</b> Строк дії договору більше ніж рік <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, як правильно оформити договірні відносини, якщо укладається договір про надання освітніх послуг, які повинні тривати 2 роки відповідно до освітньої програми. Навчання фізичної особи оплачує юридична особа - розпорядник бюджетних коштів, яка може брати фінансові зобовязання на бюджетний рік. Чи правильно укладати догоовір строком на 2 роки, а додатковою угодою брати зобовязання на рік? Прошу надати відповідь з посиланням на норми права. <b> Номер відповіді:</b> 500/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи). Поряд з цим при плануванні закупівель замовник повинен дотримуватись норми частини сьомої статті 2 Закону, якою встановлено заборону придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Поряд з цим,  відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому . При цьому відповідно до Положення про Державну казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015  № 215 , Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює, зокрема реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, в межах повноважень контроль за відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов’язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі). Тому, з питання реєстрації бюджетних зобов’язань слід звернутатись  до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "38 відділ інженерно-технічних частин" <b>Суть питання:</b> Як Учаснику який є платником ПДВ подати свою пропозицію якщо Замовником в тендерній документацї критерієм оцінки на закупівлю товару є ціна та, зазначено, що з метою забезпечення рівних умов щодо оцінки для всіх учасників, учвасник, незалежно від його форми оподаткування, вносить в електронну систему закупівель, інформацію про ціну його пропозиції без врахування ПДВ. Та як Замовник укладе договір з переможцем торгів який є платником ПДВ якщо в аукціоні приймається ціна без ПДВ. <b> Номер відповіді:</b> 501/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листs від 27.10.2017 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від КУ "Центр первинної медико-санітарної допомоги №5" КМР <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення рішення АМКУ <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Роз'ясніть, будь ласка, була скарга, засідання по розгляду якої проводилося 30.03.17 р., 31.03.17 р. в системі було розміщено інформацію про резолютивну частину рішення № 1649-р/пк-пз від 30.03.2017р., наразі саме рішення АМКУ не оприлюднено, що суперечить ч.11 ст.18 "Протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику.". Закупівля мультилотова, заблоковано й інші лоти, як довго ця ситуація може продовжуватись, адже за іншим лотом закуповуються вкрай необхідні продукти спеціального лікувального продукту для дітей? Ідентифікатор закупівлі: UA-2017-02-16-001539-c ● f49408be4afb4810ab5099e85a191020, ідентифікатор скарги:UA-2017-02-16-001539-c.c2 <b> Номер відповіді:</b> 502/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Обласна комунальна установа "Вінницька обласна станція переливання крові" <b> Тема розширена:</b> Можливість застосування допорогової закупівлі <b>Суть питання:</b> При здійсненні закупівлі товару за процедурою відкритих торгів замовником зекономлено певну суму коштів у вигляді різниці між очікуваною вартістю та сумою,запропонованою переможцем. Чи має право замовник за тим самим кодом на суму цієї різниці ("економії") закупити товар в порядку допорогової закупівлі, тобто без застосування процедури відкритих торгів? Будемо вдячні за розянення. <b> Номер відповіді:</b> 503/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради <b> Тема розширена:</b> В торгах приймали участь 2 учасника, 1 з яких не додав до пропозиції документи <b>Суть питання:</b> Добрий день. Прошу надати мені консультацію з наступного питання. Ми проводимо відкриті торги, не міжнародні. Очікувана вартість закупівлі 1500тис.грн. Закупівля послуг з прибирання доріг. Критерій оцінки - ціна 100%. В торгах приймали участь тільки 2 учасника, пройшов аукціон, було визначено системою учасника з найменшою ціновою пропозицію, який своєчасно загрузив в систему всі необхідні дакументи. Другий учасник не додав до пропозиції жодного документу з тих, що вимагав замовник в тендерній документації, в тому числі не надав електронну банківську гарантію забезпечення тендерної пропозиції. Ми розглянули пропозицію з найменшою ціною, прийняли рішення про визначення переможця. Після цього нам прийшов лист від Аудітслужби "до відома", в якому надано роз'яснення, що пропозиція другого учасника, який не додав необхідні документи не може вважатись пропозицією в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" з причини відсутності в її складі документів,передбачених тендерною документацією, тому замовник в цьому випадку повинен відмінити торги на підставі п.4 ч.1 ст.30 Закону "подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій". Питання: шо має робити в такій ситуації замовник та якими правовими положеннями слід керуватись за вказаних обставин? Дякую за допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 504/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2017 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Мацьків Сергій Богданович <b> Тема розширена:</b> Щодо необхідності проведення нової процедури при достроковому розірванні договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Роз'ясніть, будь ласка, наступне. Через декілька днів після підписання договору про закупівлю переможець торгів повідомив про дострокове його розірвання в зв'язку з неможливістю виконання. Чи може Замовник кваліфікувати переможцем іншого учасника цієї процедури закупівлі та укласти з ним договір, чи йому слід оголошувати нову процедуру закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 497/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини третьої статті 32 Закону у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, замовник може визначити переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув до укладення договору між замовником та попереднім переможцем торгів. Крім того, виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати є підсумковим документом, який фіксує завершення  процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю, підстави для прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 19 Закону звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство освіти і науки України <b> Тема розширена:</b> Оплата послуг банку <b>Суть питання:</b> Абзацом дев"ятим частини третьої статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ. Чи поширюється ця норма на послуги банківських установ, зокрема послу банку за купівлю валюти на Міжбанківському валютному ринку, розрахунково-касове обслуговування? <b> Номер відповіді:</b> 493/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Приваине підприємство "ГОРИГЛЯДИ" <b> Тема розширена:</b> Подача і розгляд пропозицій. <b>Суть питання:</b> Яким чином зберегти рівність учасників , якщо сума закупівлі оголошена з ПДВ , а участь у закупівлі беруть учасники , які є платниками ПДВ так і ті , які не є платниками ПДВ. В електронній системі всі пропозиції розглядаються як із ПДВ. Таким чином не платник ПДВ має пільгу, оскільки його пропозиція є найнижчою і на аукціоні він завжди може зробити найменшу ціну. У випадку його перемоги ціна в системі зафіксована, як з ПДВ хоча договір підписується на всю суму без ПДВ. Таким чином крім того , що учасники платники ПДВ є у гірших умовах при аукціоні , дисридитується сама система ПДВ, а бюджет втрачає надходження за рахунок несплати даного податку, який фактично крадеться.Наприклад сума закупівлі складає 180 000,00 грн. в тому числі 30 000,00 грн.ПДВ. Учасник з ПДВ подав суму 178 000,00 грн, аучасник без ПДВ 175 000, грн. Осуільки його пропозиція є меншою, то він виграє дану закупівлю. Договір з ним підписується з ним на дану суму. В цій сумі ПДВ складає 29 166,67 грн. При цьому він сплачує 5-7% єдиного внеску (8750-12250 грн.). Яким чином зрівняти права учасників при таких закупівлях і чи зміст, за таких умов, бути платником ПДВ. З повагою директор ПП "ГОРИГЛЯДИ" Микитин Б. Ф. <b> Номер відповіді:</b> 494/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 304/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c1f8821f-d48a-4459-96eb-76d661ca1d9e&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» <b> Тема розширена:</b> Згідно річного плану закупівля лікарських засобів за 88 міжнародними непатентованими назвами здійснюється лікувальним закладом за процедурою відкриті торги з поділом на 88 лотів за МНН, включаючи 5 лотів наркотичних, психотропних лікарських засобів <b>Суть питання:</b> Згідно річного плану закупівля лікарських засобів за 88 міжнародними непатентованими назвами здійснюється лікувальним закладом за процедурою відкриті торги з поділом на 88 лотів за МНН, включаючи 5 лотів наркотичних, психотропних лікарських засобів. За результатами двічі оголошених процедур аукціони відбулись лише за 14 лотами, за 7 укладені договори. На наркотичні, психотропні лікарські засоби в першій процедурі була подана одна тендерна пропозиція – торги не відбулися, в другій було подано дві пропозиції, з яких одна не відповідала вимогам тендерної документації - відхилена згідно п. 4 ч.1 ст.30, друга також відхилена згідно п. 2 ч.1 ст.30 – переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст.17. Надайте, будь ласка, роз’яснення чи правильним буде у розумінні Закону України «Про здійснення державних закупівель» № 1197-VII від 10 квітня 2014 року здійснити закупівлю лікарських засобів (за 81 лотом): за 74-ма лотами, на які не було подано по дві пропозиції у двох оголошених процедурах – здійснити закупівлю за переговорною процедурою згідно ч. 4 п. 2 ст. 35; та як поступити з 7-ми лотами, в т.ч. з 5-ма на закупівлю наркотичних лікарських засобів – оголосити втретє процедуру відкритих торгів? (або яку процедуру обрати?) <b> Номер відповіді:</b> 495/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA . При цьому відповідно до частини третьої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Адміністрація морських портів України" <b> Тема розширена:</b> переговорна процедура закупівлі за результатами двух відмін <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі (п. 4 частина 2 ст.35) та передбачити її у річному плані закупівель на 2017 рік, якщо попередньо згідно річного плану закупівель 2016 року Замовником проведено 2 тендера згідно Закона о Публічних закупівлях. Предмет закупівлі не змінився та згідно роз'яснення, що надано 07.02.2017 №3302-06/3816-06 у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників за предметом закупівлі, визначеним згідно з Порядком визначення предмету закупівлі, до набрання чинності змін, і при цьому такий предмет закупівлі за конкретною назвою, технічними та якісними характеристиками, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі”, зазначивши у формах документів у сфері закупівель відповідний показник Єдиного закупівельного словника згідно з Порядком визначення предмету закупівлі із змінами. Питання у тому, що 2 тендери проведені згідно річного плана 2016 року, а переговорну бажаємо застосувати згідно плана 2017. Прошу надати роз'яснення. <b> Номер відповіді:</b> 496/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”.