Новини Мінекономіки
Консультація
№ 515/2017
19.04.2017
Виконання договору
ОК, зрозуміло. Ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи повинен генпідрядник (КП), який виграв тендер на 17 млн. грн. та не зазначав у тендерній пропозиції залучення субпідрядників, проводити процедуру закупівлі для визначення субпідрядника на послуги вартістю 0,8 млн. грн. (менше 20% від загального обсягу)? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e629f2e1-a1c9-4e58-8584-834634a6632b&lang=uk-UA
Виконання договору
Консультація № 515/2017Огляд:
ОК, зрозуміло. Ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи повинен генпідрядник (КП), який виграв тендер на 17 млн. грн. та не зазначав у тендерній пропозиції залучення субпідрядників, проводити процедуру закупівлі для визначення субпідрядника на послуги вартістю 0,8 млн. грн. (менше 20% від загального обсягу)?
Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e629f2e1-a1c9-4e58-8584-834634a6632b&lang=uk-UA
Суть питання: Чи повинен генпідрядник (КП), який виграв тендер на 17 млн. грн. та не зазначав у тендерній пропозиції залучення субпідрядників, проводити процедуру закупівлі для визначення субпідрядника на послуги вартістю 0,8 млн. грн. (менше 20% від загального обсягу)?
Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e629f2e1-a1c9-4e58-8584-834634a6632b&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Запоріжміськсвітло»
<b>
Тема розширена:</b> Необхідність проведення торгів генпідрядником для визначення субпідрядника
<b>Суть питання:</b> Наше підприємство (комунальне підприємство) виграло торги у замовника на надання послуг у розмірі 17 млн. грн. згідно тендерної документації генпідрядник не вказує в своєї тендерної пропозиції про залучення субпідрядників, у разі надання послуг останніми у розмірі до 20 % від загального обсягу. Під час виконання умов договору у генпідрядника виникла потреба залучити субпідрядну організацію до надання послуг. Вартість послуг субпідрядника складає 0,8 млн. грн. (що становить менш ніж 20% від загального обсягу).
Питання:
Чи повинен генпідрядник у цьому випадку проводити процедуру закупівлі для визначення субпідрядника?
<b>
Номер відповіді:</b> 515/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e629f2e1-a1c9-4e58-8584-834634a6632b&lang=uk-UA
Консультація
№ 516/2017
19.04.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 516/2017: Суть питання: 1. Чи є офшорний засновник підставою для відхилення пропозиції учасника? 2. Чи є відсутність інформації про кінцевого бенефіціара офшорної компанії-засновника підставою для відхилення пропозиції учасника? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Згідно із Законом України “Про публічні закупівлі” встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відкриті торги
Консультація № 516/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 516/2017
Суть питання:
1. Чи є офшорний засновник підставою для відхилення пропозиції учасника?
2. Чи є відсутність інформації про кінцевого бенефіціара офшорної компанії-засновника підставою для відхилення пропозиції учасника?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Згідно із Законом України “Про публічні закупівлі” встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Степаненко Сергій Анатолійович
<b>Суть питання:</b> 1. Чи є підставою у публічних закупівлях для відхилення пропозиції Учасника, якщо засновником Учасника є офшорна фірма ?
2. Чи є підставою у публічних закупівлях для відхилення пропозиції Учасника, якщо в Єдиному реєстрі юр.осіб та фіз.осіб-підприємців відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника офшорної компанії, що є засновником Учасника ?
Дайте будь-ласка чітку відповідь. У Ваших розясненнях я не знайшов чіткої відповіді на свої запитання.
<b>
Номер відповіді:</b> 516/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
.
Консультація
№ 517/2017
19.04.2017
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 517/2017: Суть питання: Чи потрібно оформлювати протокол засідання тендерного комітету при внесенні змін до річного плану та розміщенні звіту про укладений договір, та чи потрібно його завантажувати на вебпортал. Висновки/Відповідь: 1. Внесення змін до річного плану: * Рішення про внесення змін до річного плану закупівель приймається тендерним комітетом або уповноваженою особою згідно з частиною третьою статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. * Рішення оформлюється протоколом, як це передбачено частиною четвертою статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. * Порядок внесення змін до річного плану висвітлено в листі Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06. 2. Звіт про укладений договір: * Інформація щодо звіту про укладений договір міститься у запиті від 25.01.2017 № 119/2017. * Інформація щодо звіту про виконання договору міститься у листах від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 517/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 517/2017
Суть питання:
Чи потрібно оформлювати протокол засідання тендерного комітету при внесенні змін до річного плану та розміщенні звіту про укладений договір, та чи потрібно його завантажувати на вебпортал.
Висновки/Відповідь:
1. Внесення змін до річного плану:
* Рішення про внесення змін до річного плану закупівель приймається тендерним комітетом або уповноваженою особою згідно з частиною третьою статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”.
* Рішення оформлюється протоколом, як це передбачено частиною четвертою статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”.
* Порядок внесення змін до річного плану висвітлено в листі Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06.
2. Звіт про укладений договір:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від житлово-комунальне підприємство №7
<b>
Тема розширена:</b> тендерний комітет
<b>Суть питання:</b> Скажіть чи потрібно при внесенні змін до річного плану, розміщення звіту про укладений договір оформляти протокол засідання тендерного комітету? Якщо так, чи потрібно його завантажувати на сайті при розміщенні звіту про укладений договір?
<b>
Номер відповіді:</b> 517/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель.
Питання щодо можливості внесення змін до річного плану/додатку до річного плану висвітлене в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Отже, рішення з питань планування оформлюються у відповідності до частини четвертої статті 11 Закону.
Разом з тим питання щодо звіту про укладений договір міститься у запиті від 25.01.2017 № 119/2017, що розміщений на інформаційному ресурсі за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a602feb6-e283-4d84-b362-fab45b75acb5&lang=uk-UA
; щодо звіту про виконання договору листах від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 518/2017
19.04.2017
Інше
Консультація Мінекономіки № 518/2017: Суть питання: КП (міський електротранспорт, діяльність в окремих сферах господарювання згідно з абз. 6 п. 4 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі"), яке також є одержувачем бюджетних коштів, питає, яким абзацом ст. 2 Закону керуватись при закупівлях: другим чи третім? Висновки/Відповідь: Відповідь міститься в листі Мінекономіки від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Інше
Консультація № 518/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 518/2017
Суть питання:
КП (міський електротранспорт, діяльність в окремих сферах господарювання згідно з абз. 6 п. 4 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі"), яке також є одержувачем бюджетних коштів, питає, яким абзацом ст. 2 Закону керуватись при закупівлях: другим чи третім?
Висновки/Відповідь:
Відповідь міститься в листі Мінекономіки від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Сєвєродонецьке тролейбусне управління"
<b>
Тема розширена:</b> застосування п.9 ст.1. абзацу1, 2 ,5,6 Закону України "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Ми КП,яке забезпечує функціонування міського електричного транспорту та експлуатацію його об’єктів для надання послуг з перевезення, тобто здійснюєм діяльність в окремих сферах господарювання відповідно до абз.6 п.4 ст.1. Та одночасно ми, як одержувач бюджетних коштів, включені до мережі місцевого бюджету.
Яким абзацем ст.2 Закону нам користуватись 2 чи 3?
<b>
Номер відповіді:</b> 518/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 519/2017
19.04.2017
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки № 519/2017 (Одеський національний медичний університет, річний план): Суть питання: Чи потрібно публікувати новий річний план, якщо перша процедура відкритих торгів не відбулася через відсутність учасників, і планується повторна закупівля того ж товару, за тим же кодом і на ту ж саму суму? Висновки/Відповідь: Немає конкретної відповіді у наданому тексті. Мінекономіки посилається на лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc), в якому необхідно шукати відповідь на питання. Також у відповіді згадано Закон України “Про публічні закупівлі”.
Планування закупівель
Консультація № 519/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 519/2017 (Одеський національний медичний університет, річний план)
Суть питання: Чи потрібно публікувати новий річний план, якщо перша процедура відкритих торгів не відбулася через відсутність учасників, і планується повторна закупівля того ж товару, за тим же кодом і на ту ж саму суму?
Висновки/Відповідь:
Немає конкретної відповіді у наданому тексті. Мінекономіки посилається на лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc), в якому необхідно шукати відповідь на питання. Також у відповіді згадано Закон України “Про публічні закупівлі”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Одеський національний медичний університет
<b>
Тема розширена:</b> річний план
<b>Суть питання:</b> Замовником проведено процедуру відкриті торги, яка не відбулась, через відсутність учасників. У разі здійснення нової закупівлі за цим кодом, за тим самим товаром та на ту саму суму -чи потрібно опубліковувати новий Річний план під нову процедуру або достатньо попередньо оприлюдненого плану под початкову процедури.
<b>
Номер відповіді:</b> 519/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
.
Консультація
№ 520/2017
19.04.2017
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 520/2017 щодо зміни ціни за одиницю товару: Суть питання: Чи дозволено декілька разів протягом дії договору збільшувати ціну за одиницю ПММ, якщо кожне окреме збільшення не перевищує 10%, але сукупна зміна ціни перевищує 10%? Висновки/Відповідь: Ні, не дозволено. Статтею 36 ч.4 п.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» чітко визначено, що зміна ціни за одиницю товару можлива "не більше ніж на 10%". Це означає, що загальна зміна ціни за одиницю протягом дії договору не повинна перевищувати 10% від початкової ціни. Кількість змін при цьому не має значення, головне - сукупний відсоток.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 520/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 520/2017 щодо зміни ціни за одиницю товару
Суть питання: Чи дозволено декілька разів протягом дії договору збільшувати ціну за одиницю ПММ, якщо кожне окреме збільшення не перевищує 10%, але сукупна зміна ціни перевищує 10%?
Висновки/Відповідь:
Ні, не дозволено.
Статтею 36 ч.4 п.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» чітко визначено, що зміна ціни за одиницю товару можлива "не більше ніж на 10%". Це означає, що загальна зміна ціни за одиницю протягом дії договору не повинна перевищувати 10% від початкової ціни. Кількість змін при цьому не має значення, головне - сукупний відсоток.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПП "НТП "УЦНМ"
<b>
Тема розширена:</b> Зміна ціни за одиницю товару не більше ніж 10%
<b>Суть питання:</b> Питання полягає в наступному:
Після проведення торгів та укладання договору на закупівлю паливо-мастильних матеріалів (ПММ) постачальник піднімає вартість ПММ на 7% , через певний проміжок часу знову піднімається вартість ПММ на 5%, потім ще раз на 5%.
В ЗУ «Про публічні закупівлі» ст.36 ч.4 п.2 зазначається, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Чи можна піднімати вартість товару не більше 10% декілька разів (7%+5%+5%) протягом дії договору, але у своїй сукупності декілька разів підняття вартості товару буде перевищувати 10%?
Якими нормативними актами, роз’ясненнями, тощо регулюється вищезазначений випадок?
<b>
Номер відповіді:</b> 520/2017
Консультація
№ 521/2017
19.04.2017
Допорогові закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 521/2017: Суть питання: Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на договори, укладені замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, на закупівлю декількох предметів закупівлі (визначених за 4-м знаком ДК 021:2015), якщо загальна сума договору перевищує 1 млн. грн, але вартість кожного окремого предмету закупівлі не перевищує 1 млн. грн? Висновки/Відповідь: * Закон України "Про публічні закупівлі" застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. * Замовник здійснює закупівлю, застосовуючи процедури, передбачені частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону, залежно від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. * Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеного без застосування процедур, визначених Законом, не є предметом регулювання Закону та регулюються Цивільним і Господарським кодексами України. (Визначення договору про закупівлю наведено у пункті п’ятим частини першої статті 1 Закону).
Допорогові закупівлі
Консультація № 521/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 521/2017
Суть питання: Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на договори, укладені замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, на закупівлю декількох предметів закупівлі (визначених за 4-м знаком ДК 021:2015), якщо загальна сума договору перевищує 1 млн. грн, але вартість кожного окремого предмету закупівлі не перевищує 1 млн. грн?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Укрпошта"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо можливості укладання єдиного договору на декілька предметів закупівлі
<b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»(далі – Закон) цей Закон застосовується до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн. гривень, а робіт - 5 млн. гривень.
Згідно пункту 18 статті 1 Закону, предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
При цьому наказом Міністерства економічного розвитку і торгів України від 17.03.2016 № 454 передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Просимо роз'яснити чи розповсюджується дія Закону на договори, що укладені замовниками, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, на закупівлю товарів або послуг, на загальну суму договору, що перевищує вартість визначену в абзаці другому частини 1 статті 2 Закону, якщо такий договір укладений одразу на декілька предметів закупівлі, що визначені відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” за показником четвертої цифри основного словника, при цьому вартість закупівлі кожного окремого предмета закупівлі відповідно до умов договору (товару чи послуги) не перевищує 1 мільйон гривень?
<b>
Номер відповіді:</b> 521/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Отже, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
У свою чергу, пунктом п’ятим частини першої статті 1 Закону визначено, що договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеного без застосування процедур, визначених Законом, не є предметом регулювання Закону та регулюються Цивільним і Господарським кодексами України.
Консультація
№ 506/2017
18.04.2017
Відкриті торги
Суть питання: Чи є веб-портал Prozorro відкритим джерелом інформації щодо закупівель, даних замовників та учасників, згідно з абз. 2 ч.5 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Так, веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (інформаційно-телекомунікаційна система “Prozorro” за адресою www.prozorro.gov.ua), визначений пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, є відкритим джерелом інформації щодо закупівель. Доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі, є безоплатним та вільним, відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону. Уповноважений орган забезпечує оприлюднення інформації про закупівлі, зазначеної у частині першій статті 10, відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у тому числі у формі відкритих даних.
Відкриті торги
Консультація № 506/2017Огляд:
Суть питання: Чи є веб-портал Prozorro відкритим джерелом інформації щодо закупівель, даних замовників та учасників, згідно з абз. 2 ч.5 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Так, веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (інформаційно-телекомунікаційна система “Prozorro” за адресою www.prozorro.gov.ua), визначений пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, є відкритим джерелом інформації щодо закупівель. Доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі, є безоплатним та вільним, відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону. Уповноважений орган забезпечує оприлюднення інформації про закупівлі, зазначеної у частині першій статті 10, відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у тому числі у формі відкритих даних.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Гадяцька спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів імені Є.П. Кочергіна Полтавської облради
<b>
Тема розширена:</b> чи є Веб-портал відкритим джерелем інформації
<b>Суть питання:</b> З огляду на положення абз. 2 ч.5 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" чи можна вважати веб-портал Уповановаженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) - відкритим джерелом інформації щодо закупівель, даних замовників (зокрема їхнього місцезнаходження, назви та контактних осіб), та учасників процедур закупівель (зокрема щодо назви підприємства та документів, які подаються як тендерна пропозція)?
<b>
Номер відповіді:</b> 506/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон передбачає використання замовником електронної системи закупівель під час здійснення процедур закупівель та оприлюднення відповідної інформації про закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Так, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, визначену частиною першою статті 10 Закону.
Поряд з цим відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним та вільним. Уповноважений орган забезпечує оприлюднення інформації про закупівлі, зазначеної у частині першій статті 10, відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у тому числі у формі відкритих даних.
У свою чергу, згідно з пунктом 1 наказу Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “Prozorro” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua.
Консультація
№ 508/2017
18.04.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 508/2017: Суть питання: Чи дозволено проводити окремі переговорні процедури по одному коду (теплова енергія), а не по лотам, якщо різні постачальники та адреси? Висновки/Відповідь: * Планування закупівель (включаючи зміни до річного плану) належить до функцій тендерного комітету/уповноваженої особи (статті 4 та 11 Закону). * Закон не обмежує проведення декількох процедур закупівель протягом року по одному предмету закупівлі, якщо вартість кожного предмету перевищує межі, встановлені статтею 2 Закону України "Про публічні закупівлі". * Замовник може здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Лот може бути визначений за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу ІІ Порядку). * Порядок визначення предмета закупівлі - Наказ Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. * Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 щодо планування закупівель: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 508/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 508/2017
Суть питання: Чи дозволено проводити окремі переговорні процедури по одному коду (теплова енергія), а не по лотам, якщо різні постачальники та адреси?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від прокуратура Миколаївської області
<b>
Тема розширена:</b> предмет закупівлі
<b>Суть питання:</b> Чи дозволяється проведення переговорних процедур,по одному і тому ж коду (теплова енергія) не по лотам,а кожну процедуру окремо, якщо різні постачальники і різні адреси отримання товару?
<b>
Номер відповіді:</b> 508/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, в якому розглянуті питання зокрема планування замовником закупівель.
Так, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
Крім того зазначаємо, що Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг.
При цьому порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Консультація
№ 510/2017
18.04.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки (№ 510/2017) щодо застосування п.4 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі" Суть питання: Чи можна застосувати п.4 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо відкриті торги відмінено тричі (двічі через недостатню кількість учасників, один раз через невідповідність пропозицій)? Чи вимагається, щоб відміна через відсутність достатньої кількості учасників була двічі поспіль? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 510/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 510/2017) щодо застосування п.4 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі"
Суть питання: Чи можна застосувати п.4 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо відкриті торги відмінено тричі (двічі через недостатню кількість учасників, один раз через невідповідність пропозицій)? Чи вимагається, щоб відміна через відсутність достатньої кількості учасників була двічі поспіль?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
Суть питання: Чи можна застосувати п.4 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо відкриті торги відмінено тричі (двічі через недостатню кількість учасників, один раз через невідповідність пропозицій)? Чи вимагається, щоб відміна через відсутність достатньої кількості учасників була двічі поспіль?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад Херсонської обласної ради "Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат"
<b>
Тема розширена:</b> п.4 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь-ласка, чи можна застосувати п.4 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі" у наступному випадку: замовник у 2017 році тричі розпочинав відкриті торги щодо закупівлі 15110000-2 М’ясо (ніжка куряча охолоджена, свинина охолоджена у напівтушах). Двічі (у першому і третьому випадках) замовником було відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників, другий раз торги були відмінені через невідповідність поданих пропозицій документації конкурсних торгів. Чи можливо застосувати пункт 4 частини 2 статті 35 у подібному випадку, чи потрібно щоб замовником було відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників двічі поспіль???
<b>
Номер відповіді:</b> 510/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
Консультація
№ 511/2017
18.04.2017
Зміна істотних умов договору
# Консультація Мінекономіки (№ 511/2017): Суть питання: 1. Чи має право замовник (ХААС) внести зміни до договору про закупівлю робіт, укладеного у 2015 році (відповідно до Закону № 1197-VII), у зв'язку зі збільшенням кошторисної вартості робіт, згідно з новим експертним звітом? 2. Чи потрібно проводити процедуру закупівлі через Prozorro для коригування проєктної документації, якщо проєктна організація не може бути змінена через авторське право? Висновки/Відповідь: 1. Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон), умови договору про закупівлю не можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у разі застосування електронного аукціону) переможця процедури закупівлі або уточнених тендерної пропозиції/пропозиції за результатами переговорів (у разі застосування процедури переговорів), крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону, зміна істотних умов договору про закупівлю допускається у випадках зміни встановлених згідно із законодавством органів державної статистики індексів споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. У такому разі збільшення суми договору можливо лише у випадках зміни встановлених згідно із законодавством органів державної статистики індексів споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів. 2. У разі необхідності подальшого коригування проєктної документації, необхідно враховувати законодавство у сфері авторського права та суміжні права. Якщо авторські права на проєктну документацію належать конкретній організації, замовник може розглянути можливість укладення договору з цією організацією на коригування документації без проведення конкурентної процедури закупівлі, обґрунтувавши це наявністю авторських прав.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 511/2017Огляд:
# Консультація Мінекономіки (№ 511/2017)
Суть питання:
1. Чи має право замовник (ХААС) внести зміни до договору про закупівлю робіт, укладеного у 2015 році (відповідно до Закону № 1197-VII), у зв'язку зі збільшенням кошторисної вартості робіт, згідно з новим експертним звітом?
2. Чи потрібно проводити процедуру закупівлі через Prozorro для коригування проєктної документації, якщо проєктна організація не може бути змінена через авторське право?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон), умови договору про закупівлю не можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у разі застосування електронного аукціону) переможця процедури закупівлі або уточнених тендерної пропозиції/пропозиції за результатами переговорів (у разі застосування процедури переговорів), крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону, зміна істотних умов договору про закупівлю допускається у випадках зміни встановлених згідно із законодавством органів державної статистики індексів споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. У такому разі збільшення суми договору можливо лише у випадках зміни встановлених згідно із законодавством органів державної статистики індексів споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів.
2. У разі необхідності подальшого коригування проєктної документації, необхідно враховувати законодавство у сфері авторського права та суміжні права. Якщо авторські права на проєктну документацію належать конкретній організації, замовник може розглянути можливість укладення договору з цією організацією на коригування документації без проведення конкурентної процедури закупівлі, обґрунтувавши це наявністю авторських прав.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Харківський апеляційний адміністративний суд
<b>
Тема розширена:</b> Зміни до діючого договору, щодо проведення процедури з проектними організаціями через систему Prozorro у разі необхідності здійснення подальшого коригування проектної документації
<b>Суть питання:</b> Керуючись статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон), Харківський апеляційний адміністративний суд (далі - ХААС) повторно звертається до Вас з метою отримання конкретних відповідей з наступних питань, а саме:
1) 11.09.2015 за № 21-0579-15 ХААС було отримано Експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт з реабілітаційними роботами нежитлової будівлі літ. «Ф-4» по вул. Володарського, 46, корп. 1 в м. Харкові», згідно з яким кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на вересень 2015 року складала 27216,503 тис. грн.
На підставі вищенаведеного, ХААС у 2015 році проводив процедуру відкритих торгів щодо закупівлі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 - капітальний ремонт з реабілітаційними роботами нежитлової будівлі літ. «Ф-4» по вул. Володарського, 46, корп. 1 в м. Харкові згідно з нормами Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII, за результатами якого укладено договір від 16.12.2015 № 102 на загальну суму 26 178 424,80 грн. (з ПДВ) (оголошення про проведення торгів від 07.10.2015, ВДЗ № 352(07.10.2015) №209726) (лист ХААС вих. № 07-11/1/17 від 15.02.17 з додатками).
Згідно з п. 10.1 Договору та Календарним планом-графіком виконання робіт строк дії договору та виконання робіт - до кінця 2017 року.
При цьому у п.3.1 Договору вказано, що договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису та є динамічної в межах кошторисної вартості.
01.12.2016 ХААС проведено коригування Експертного звіту, у зв'язку зі зміною розцінок на виконання деяких видів робіт та їх вартістю, а саме отримано Експертний звіт № 21-0647-16 щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт з реабілітаційними роботами нежитлової будівлі літ. «Ф-4» по вул. Семінарська, 46 (колишня вул. Володарського), корп. 1 в м. Харкові (коригування)».
Згідно з Експертним звітом № 21-0647-16, загальна кошторисна вартість будівництва в поточних цінах станом на 29.11.2016 стала 34745,753 тис. грн., тобто збільшилась на 7529,250 тис. грн.
Враховуючи вищенаведене, виникає питання, чи має право ХААС внести зміни до діючого Договору:
- шляхом збільшення його вартості у зв'язку з вищезазначеними обставинами?
або
- шляхом перегляду обсягу робіт за новими розцінками в межах суми договору?
2) у разі необхідності здійснення подальшого коригування проектної документації чи треба проводити процедуру з проектними організаціями через систему Prozorro, коли проектна організація не може бути змінена, у зв'язку з її авторським правом?
<b>
Номер відповіді:</b> 511/2017
Консультація
№ 505/2017
14.04.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 505/2017: Суть питання: Чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо двічі було відмінено лоти на один і той самий предмет закупівлі в різних процедурах відкритих торгів, чи обов'язково мають бути відмінені дві повноцінні процедури закупівлі? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 505/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 505/2017
Суть питання: Чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо двічі було відмінено лоти на один і той самий предмет закупівлі в різних процедурах відкритих торгів, чи обов'язково мають бути відмінені дві повноцінні процедури закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою участю "ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ"
<b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
При цьому, частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону).
Питання: чи достатньо для застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону відміни двох лотів на один і той же предмет закупівлі, що оголошувались у складі почергових процедур відкритих торгів, чи все ж таки необхідно щоб було відмінено дві повноцінні процедури закупівлі, а не лоти?
<b>
Номер відповіді:</b> 505/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA
.