<b>Запит від:</b> Запит від Філія- Центральна дитячо- юнацька навчально-спортивна база «Трудові резерви» в м.Біла Церква Київської області <b> Тема розширена:</b> зміни в тендерній документації(зміна ціни предмету закупівлі) <b>Суть питання:</b> Нашою організацією двічі проводилася закупівля природного газу за процедурою відкритих торгів. Двічі процедура була відмінена згідно ст.31 п.1 Закону у зв"язку із недостатньою кількістю учасників (взагалі були відсутні).На даний час вже розпочата процедура закупівлі за переговорною процедурою. Оприлюднено оголошення про проведення переговорної процедури. Направлено лист - зверення до учасника даної процедури.Переговори ще не проведені та договір ще не укладений. Але на сьогодні нам повідомлено , що ціна газу змінилася.Тобто, загальна сума в тендерній документації на закупівлю газу не змінюється, але нам потрібно змінити обсяг поставки газу. Як вийти з даноїи ситуації? Чи буде правильним заключити договір з учасником на умовах тендерної докумпнтації( на обсяг та ціну , вказану у тендерній докумнтації, а потім додатковою угодою змінити обсяги поставки газу , не змінюючи загальну ціну договору?Чи всеж таки потрібно заново проводити відкриті торги , вказавши в тендерній документації нові обсяги закупівлі газу? <b> Номер відповіді:</b> 421/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 156/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Бабій С.П. <b>Суть питання:</b> Доброго дня . > Прошу дати відповідь на спірне > питання . > Чим в першу чергу при підготовці > тендерної документації, до > допорогових торгів , мають > керуватись Замовники ? > Наказом Державного підприємства > «Зовнішторгвидав України» №35 від > 13.04.2015 року , чи > Законом України «Про публічні > закупівлі» датованим 2016-м роком ? <b> Номер відповіді:</b> 422/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Бабірад Ярослав Володимирович <b> Тема розширена:</b> Участь юридичних осіб нерезидентів <b>Суть питання:</b> Доброго дня, цікавить інформація щодо участь юридичних осіб нерезидентів в державних закупівлях, і в разі виграшу подальшої роботи для виконання виграного тендеру, а саме: -чи вони приймають участь безпосередньо з країни походження,без реєстрації представництва чи довіреної особи, -необхідна реєстрація представництва -робота по довіреності видана резиденту Power of Attorney(але чи особою, яка працює по довіренності не повинна реєструвати таке представництво), -через договір з юридичною особою резидентом. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 411/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –  Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до частини першої статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. У свою чергу, договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт п’ятий частини першої статті 1 Закону). При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України (далі – ГКУ) з урахуванням особливостей, визначених Законом (частина перша статті 36 Закону). Поряд з цим, визначення поняття комерційного представництва наведено в статті 243 ЦКУ. Поняття комерційного посередництва у сфері господарювання визначено главою 31 ГКУ. Так, відповідно до статті 243 ЦКУ комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю. Згідно зі статтею 295 ГКУ комерційним посередництвом (агентською діяльністю) є підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (стаття 297 ГКУ). Водночас, правовий статус іноземних юридичних осіб та порядок їх діяльності на території України не є предметом регулювання законодавства у сфері публічних закупівель. Так, відповідно до статті 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (далі – Закон про ЗЕД), яким зокрема здійснюється регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак. У свою чергу, визначення понять “зовнішньоекономічна діяльність”, “іноземні суб'єкти господарської діяльності” та “суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності” наведено відповідно в абзацах дванадцятому і двадцятому статті 1 та статті 3 Закону про ЗЕД. При цьому іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України (абзац перший частини вісімнадцятої статті 5 Закону про ЗЕД). У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону та частини першої статті 22 Закону тендерна пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота) подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації , яка повинна містити зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій . Разом з тим статтею 23 Закону передбачено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Варто також зазначити, що згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень внести зміни до тендерної документації .

<b>Запит від:</b> Запит від Київська міська студентська поліклініка <b>Суть питання:</b> Замовник підозрює учасників у факті змови (Пропозиції обох учасників містять помилково розміщені документи своїх "Конкурентів"). Всього два учасника. Підстав для відхилення пропозицій немає. Які повинні бути діїі замовника? <b> Номер відповіді:</b> 412/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою Закону є зокрема створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників. Поряд з цим, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель . АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів. Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадові особи зобов'язані передавати Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (стаття 22 Закону про АМКУ). У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

<b>Запит від:</b> Запит від ОБЛАСНИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕАТРАЛЬНО – ХУДОЖНІЙ КОЛЕДЖ» <b> Тема розширена:</b> Капітальний ремонт покрівлі <b>Суть питання:</b> Нашою установою була замовлена проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт покрівлі учбових корпусів. Проектно-кошторисна документація виконана одним проектом на різні адреси, в проекті кошторис та креслення виконані на кожний корпус (будівлю) окремо. Чи потрібно ділити закупівлю робіт на 2 лоти? <b> Номер відповіді:</b> 413/2017

<b>Запит від:</b> Запит від ННЦ ПТО НАПН України <b>Суть питання:</b> Якими нормативними документами та законодавчими актами передбачено внесення змін до Договору про закупівлю після проведення допорогової електронної закупівлі? Відповідно до Договору здійснюється постачання продуктів харчування. В результаті діяльності виникає потреба замінити один продукт на інший. Чи можна вносити зміни до специфікації після проведення електронних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 414/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 353/2017,розміщеному на  інформаційному ресурсі  за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2812a5-9a71-4a00-ac90-8a720bd3918a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від державне підприімство "Красноармійськвугілля" <b>Суть питання:</b> Прошу надати розяснення: чи повинен учасник переговорної процедури закупівлі надати документи, які підтверджують відсутність підстав, визначених п.2,3,5,6,8 ч.І ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" <b> Номер відповіді:</b> 407/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe2e42f7-0873-4fe0-9267-a24b5d622316&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Ігольник Пилип Володимирович <b>Суть питання:</b> Повторно звертаюсь до Вас (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=279a5164-41b6-4ebc-b6a9-99bc0d0e3059⟨=uk-UA), оскільки відповідь не отримав. Пунктом 9 форми оголошення про проведення відкритих торгів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 встановлено вимогу щодо зазначення строку поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг. В зазначеному пункті замовник повинен зазначати конкретний строк поставки товару (приклад: з 01.03.2017 по 31.12.2017 (майданчик www.dzo.com.ua)). Таким чином, у разі якщо замовником оголошено закупівлю 27.01.2017 з дотримання вимог частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» кінцевий строк подання пропозицій буде не раніше 12.02.2017. Електронний аукціон відбудеться не раніше 13.02.2017. Відповідно до частини 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Отже, замовник при визначенні переможця 17.02.2017 (у відповідності до частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі») має право укласти договір з учасником не раніше 28.02.2017 та не пізніше 09.03.2017. Укладаючи договір 09.03.2017 сторони визначають, що договір діє з дня його підписання. Враховуючи, що договір укладено 09.03.2017 строк поставки товару починається з 09.03.2017 до 31.12.2017, що в свою чергу не відповідатиме звіту про результати проведення процедури закупівлі (далі - звіт), оскільки у пункті 7 звіту (строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг) зазначається строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг з 01.03.2017 по 31.12.2017. У зв’язку із наявною невідповідністю інформації у звіті та договорі щодо строку поставки товару, не з вини замовника, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів відмовляє замовнику у реєстрації зазначеного договору. Враховуючи все вищезазначене прощу Вас надати відповідь по даному прикладу та шляхи його вирішення. <b> Номер відповіді:</b> 408/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на запит 258/2017 від 15.02.2017 розміщена на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=279a5164-41b6-4ebc-b6a9-99bc0d0e3059&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Олександрівська клінічна лікарня м. Києва <b> Тема розширена:</b> Як застосовувати положення частини 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо строку розгляду тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Тендерним комітетом визначено 12 (дванадцять) окремих частин предмета закупівлі (лотів). Як застосовувати положення частини 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо строку розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, який не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції, та може бути аргументовано продовжений до 20 робочих днів. В якому порядку та у які строки розглядати 12 (дванадцять) тендерних пропозицій по 12 лотам, які за результатами оцінки визначені найбільш економічно вигідними? <b> Номер відповіді:</b> 409/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону після  оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною . Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиці ї. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів . У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота) , яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. З огляду на викладене, у разі якщо замовником здійснюється закупівля за визначеними окремими частинами предмета закупівлі (лотами), строк розгляду тендерної пропозиції щодо частини предмета закупівлі (лота), яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції та може бути аргументовано продовженим замовником до 20 робочих днів. Разом з тим, оскільки Законом не визначено послідовність розгляду тендерних пропозицій щодо окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі, замовник самостійно приймає рішення з дотриманням  вимог, передбачених статтею 28 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Владимир Юриков <b>Суть питання:</b> Як може здійснити платіж за подання скарги в орган оскарження нерезидент? В якій валюті? На які рахунки? Що будет підтвердженням здійснення платежу? Чи буде відсутність будь-якої інформації для неризидентів дискримінаційною вимогою? <b> Номер відповіді:</b> 410/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Розмір плати за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291. Пунктом 1 цієї постанови визначено, що плата справляється в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт. Інформація щодо порядку плати за подання скарги до органу оскарження міститься на сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/123950

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Котелевський центр первинної медико-санітарної допомоги" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо чітко визначити, хто відноситься до службових (посадових) осіб, які повинні входити до складу тендерного комітету. Чи може головою тендерного комітету бути економіст, юрист, інженер чи бухгалтер, а також весь тендерний комітет складатися з простих посад, якщо в установі є керівник, заступник та інші керівники структурних підрозділів, які не є депутатами рад. <b> Номер відповіді:</b> 403/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення). Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення склад комітету , зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника . До складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути виключно працівники замовника. Пунктами 2.3. і 2.4  Примірного положення установлено, що керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається замовником та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства. Голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету. Таким чином, функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджуються рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону. При цьому обмеження щодо складу тендерного комітету встановлені  у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону, якою передбачено, що не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами саме посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Отже, головою та членами тендерного комітету можуть бути будь-які посадові (службові) особи замовника, крім осіб, визначених у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕДНА Н" <b> Тема розширена:</b> Проведення процедури закупівлі послуги Енергосервіс <b>Суть питання:</b> Поясніть, якими законодавчими актами регламентується проведення процедури закупівлі послуг з енергосервісу. На даний час: 1.Виходячи з положень Закону України «Про публічні закупівлі» 25.12.2015 № 922-VIII, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, зокрема абз. 7 п. 5 ст. 2 передбачено, що особливості здійснення процедур закупівлі для послуг енергосервісу встановлюються окремими законами. 2.Правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності регулюються Законом України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» № 327-19 від 09.04.2015р., стаття 2 якого передбачає, що державні закупівлі (далі - закупівлі) енергосервісу здійснюються за процедурами державних закупівель у порядку, встановленому Законом України «Про здійснення державних закупівель» для закупівлі послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. 3.Однак, на підставі Закону № 922-VIII від 25.12.2015р. Закон України «Про здійснення державних закупівель» втратив чинність. <b> Номер відповіді:</b> 404/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон набрав чинності 19.02.2016 року та введений у дію з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання; з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників. Згідно з частиною п’ятою статті 2 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуги енергосервісу. Так, правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності встановлені Законом України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" від 09.04.2015 № 327-VIII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 25 грудня 2015 року N 922-VIII) (далі – Закон № 327-VIII ) . Відповідно до статті 2 Закону № 327-VIII державні закупівлі енергосервісу здійснюються за процедурами державних закупівель у порядку, встановленому Законом України “Про здійснення державних закупівель” для закупівлі послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Закон України “Про здійснення державних закупівель” втратив чинність 1 серпня 2016 року відповідно до пункту 5 Розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Водночас інформуємо, що 23.03.2017 Верховна Рада України прийняла у другому  читанні Закон України  № 4549 "Про внесення змін до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації", який 31.03.2017 направлено на підпис Президенту України згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі Верховної Ради України за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58925