Новини Мінекономіки
Консультація
№ 435/2024
17.09.2024
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 435/2024 (ФОП Шпірко): Суть питання: Чи може ФОП, зареєстрований у 2024 році, брати участь у відкритих торгах, якщо кваліфікаційним критерієм є надання звіту про фінансові результати (Форма №2) за 2023 рік, а у ФОП такого звіту немає? Чи не буде ФОП дискваліфіковано? Висновки/Відповідь: Відповідно до загальних принципів здійснення публічних закупівель, встановлених статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема принцип недискримінації учасників. Вимога про надання звіту про фінансові результати за 2023 рік (Форма №2) є нездійсненною для ФОП, зареєстрованого у 2024 році, оскільки ФОП фізично не міг здійснювати діяльність та отримувати дохід у 2023 році. Встановлення подібної вимоги може бути розцінене як дискримінація по відношенню до новостворених ФОП. У такому випадку, замовник має передбачити альтернативні способи підтвердження фінансової спроможності для учасників, які не можуть надати звітність за попередні періоди через об'єктивні причини (наприклад, надати довідку з банку про стан рахунку, гарантійний лист, тощо).
Відкриті торги
Консультація № 435/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 435/2024 (ФОП Шпірко)
Суть питання: Чи може ФОП, зареєстрований у 2024 році, брати участь у відкритих торгах, якщо кваліфікаційним критерієм є надання звіту про фінансові результати (Форма №2) за 2023 рік, а у ФОП такого звіту немає? Чи не буде ФОП дискваліфіковано?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до загальних принципів здійснення публічних закупівель, встановлених статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема принцип недискримінації учасників.
Вимога про надання звіту про фінансові результати за 2023 рік (Форма №2) є нездійсненною для ФОП, зареєстрованого у 2024 році, оскільки ФОП фізично не міг здійснювати діяльність та отримувати дохід у 2023 році. Встановлення подібної вимоги може бути розцінене як дискримінація по відношенню до новостворених ФОП.
У такому випадку, замовник має передбачити альтернативні способи підтвердження фінансової спроможності для учасників, які не можуть надати звітність за попередні періоди через об'єктивні причини (наприклад, надати довідку з банку про стан рахунку, гарантійний лист, тощо).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Шпірко Світлана Іванівна
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Надайте будь ласка, роз'яснення ФОП зареєстроване в 2024 році, планує брати участь у відкритих торгах, але одним з кваліфікаційних критеріїв є: "Для підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційному критерію наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю», останній в складі тендерної пропозиції повинен надати підтвердження обсягу річного доходу (виручки) за 2023 рік, який має бути не менш ніж 100 відсотків від очікуваної вартісті предмета закупівлі. Для документального підтвердження даному критерію учасником надається Звіт про фінансові результати за 2023 рік (Форма №2) та Квитанція №2 щодо прийняття зазначеного звіту." Чи може ФОП який зареєстрований в 2024 році приймати участь в даних відкритих торгах і чи не буде його дискваліфіковано через те, що у нього немє звіту за 2023 рік ?
<b>
Номер відповіді:</b> 435/2024
Консультація
№ 432/2024
16.09.2024
Інше
Консультація Мінекономіки щодо виконання обов'язків уповноваженої особи: Суть питання: Чи може головний бухгалтер, який очолює Фінансове управління (в складі якого є відділ закупівель з вакантною посадою головного спеціаліста, що виконує функції УО), виконувати обов'язки УО з доплатою та в якому розмірі (50% чи 100%)? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі" (розділ 3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Інше
Консультація № 432/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо виконання обов'язків уповноваженої особи
Суть питання: Чи може головний бухгалтер, який очолює Фінансове управління (в складі якого є відділ закупівель з вакантною посадою головного спеціаліста, що виконує функції УО), виконувати обов'язки УО з доплатою та в якому розмірі (50% чи 100%)?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі" (розділ 3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Гончаренко Христина Станіславівна
<b>
Тема розширена:</b> Щодо виконання обов'язків уповноваженої особи
<b>Суть питання:</b> Доброго дня, прошу надати роз'яснення стосовно покладання обов'язків уповноваженої особи. В штатному розписі Головного управління є Фінансове управління, який очолює начальник управління -головний бухгалтер (сім'я 4-IV-2) в складі якого є струтурний підрозділ відділ планувань та закупівель в складі якого є головний спеціаліст до посадових обов'язків якого входить функція уповноваженої особи( сім'я 10-VII-2), але ця посада вакантна. Питання, чи може головний бухгалтер виконувати обов'язки уповноваженої особи з доплатою 50% від окладу уповноваженої особи відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про публічні закупівлі" чи 100% окладу відповідно до Роз`яснення НАДС щодо встановлення компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, передбаченої пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Чи взагалі має право головний бухгалтер на отримання доплати за виконання обов'язків уповноваженої особи, якщо очолює підрозділ до складу якого входить належний структурний підрозділ.
<b>
Номер відповіді:</b> 432/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06
“Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі”
(3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 433/2024
16.09.2024
Виконання договору
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Необхідність оформлення ліцензії на імпорт обладнання, що містить озоноруйнівні речовини, вимоги до документів та процедура подання заявки. Висновки/Відповідь: 1. Необхідність оформлення заявки на оформлення ліцензії: Якщо обладнання містить озоноруйнівні речовини, імпорт яких підлягає ліцензуванню, то необхідно оформлювати заявку на отримання відповідної ліцензії. 2. Ліцензування обладнання, що не міститься в постанові № 1402, але містить озоноруйнівні речовини: Якщо обладнання, яке не міститься в постанові № 1402, містить озоноруйнівні речовини, імпорт яких підлягає ліцензуванню, то необхідно оформлювати відповідну ліцензію. 3. Документи, які необхідно додати до контракту: До контракту необхідно додати специфікації на обладнання, яке імпортується, та містить озоноруйнівні речовини. 4. Хто може подавати заявку на оформлення ліцензії: Заявку на оформлення ліцензії може подавати керівник підприємства або уповноважена ним особа.
Виконання договору
Консультація № 433/2024Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Необхідність оформлення ліцензії на імпорт обладнання, що містить озоноруйнівні речовини, вимоги до документів та процедура подання заявки.
Висновки/Відповідь:
1. Необхідність оформлення заявки на оформлення ліцензії: Якщо обладнання містить озоноруйнівні речовини, імпорт яких підлягає ліцензуванню, то необхідно оформлювати заявку на отримання відповідної ліцензії.
2. Ліцензування обладнання, що не міститься в постанові № 1402, але містить озоноруйнівні речовини: Якщо обладнання, яке не міститься в постанові № 1402, містить озоноруйнівні речовини, імпорт яких підлягає ліцензуванню, то необхідно оформлювати відповідну ліцензію.
3. Документи, які необхідно додати до контракту: До контракту необхідно додати специфікації на обладнання, яке імпортується, та містить озоноруйнівні речовини.
4. Хто може подавати заявку на оформлення ліцензії: Заявку на оформлення ліцензії може подавати керівник підприємства або уповноважена ним особа.
Суть питання:
Необхідність оформлення ліцензії на імпорт обладнання, що містить озоноруйнівні речовини, вимоги до документів та процедура подання заявки.
Висновки/Відповідь:
1. Необхідність оформлення заявки на оформлення ліцензії: Якщо обладнання містить озоноруйнівні речовини, імпорт яких підлягає ліцензуванню, то необхідно оформлювати заявку на отримання відповідної ліцензії.
2. Ліцензування обладнання, що не міститься в постанові № 1402, але містить озоноруйнівні речовини: Якщо обладнання, яке не міститься в постанові № 1402, містить озоноруйнівні речовини, імпорт яких підлягає ліцензуванню, то необхідно оформлювати відповідну ліцензію.
3. Документи, які необхідно додати до контракту: До контракту необхідно додати специфікації на обладнання, яке імпортується, та містить озоноруйнівні речовини.
4. Хто може подавати заявку на оформлення ліцензії: Заявку на оформлення ліцензії може подавати керівник підприємства або уповноважена ним особа.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Стан Комплект"
<b>
Тема розширена:</b> Оформлення ліцензії на імпорт обладнання
<b>Суть питання:</b> ТОВ "Стан Комплект" закупило обладнання для ввезення в Україну. Устаткування містить озоноруйнівні компоненти, на ввезення яких необхідне оформлення ліцензії.У зв'язку з чим прошу проконсультувати за такими позиціями:
1. Чи потрібно оформляти заявку на оформлення ліцензії?
2. Чи потрібно оформлювати ліцензію на обладнання, яке не міститься в постанові № 1402, але містить озоноруйнівні речовини?
3. Чи потрібно додавати всі специфікації до контракту, чи лише специфікації якими виробляється ввезення оборудования?
4. Чи може виконавець надіслати заявку на оформлення ліцензії, або лише керівник підприємства?
<b>
Номер відповіді:</b> 433/2024
Консультація
№ 430/2024
13.09.2024
Планування закупівель
Суть питання: 1. Чи потрібні окремі договори на технічний нагляд для кожного об'єкта поточного ремонту? 2. Які вартісні межі для договорів з технічного нагляду на поточний ремонт: 100 000,00 грн чи 200 000,00 грн? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 647/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Планування закупівель
Консультація № 430/2024Огляд:
Суть питання:
1. Чи потрібні окремі договори на технічний нагляд для кожного об'єкта поточного ремонту?
2. Які вартісні межі для договорів з технічного нагляду на поточний ремонт: 100 000,00 грн чи 200 000,00 грн?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в запиті № 647/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області
<b>
Тема розширена:</b> Щодо надання роз'яснення
<b>Суть питання:</b> 1. Чи повинен в такій ситуації замовник укласти договори з технічного нагляду окремо на кожен об’єкт з поточного ремонту окремо?
2. Які вартісні межі для договорів з технічного нагляду на поточний ремонт: 100 000,00 грн чи 200 000,00 грн?
<b>
Номер відповіді:</b> 430/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 647/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 431/2024
13.09.2024
Інше
Консультація Мінекономіки № 431/2024 Суть питання: Чи зобов'язаний КНП ЛОР дотримуватися Закону України "Про публічні закупівлі" при закупівлі медичного обладнання за кошти міжнародної фінансової допомоги (3 000 000 чеських крон) та яку процедуру закупівлі обрати? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 383/2024, розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=71bbd897-fe6e-4e31-93a7-e3d4f075e1dd&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 431/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 431/2024
Суть питання: Чи зобов'язаний КНП ЛОР дотримуватися Закону України "Про публічні закупівлі" при закупівлі медичного обладнання за кошти міжнародної фінансової допомоги (3 000 000 чеських крон) та яку процедуру закупівлі обрати?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 383/2024, розміщеному за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=71bbd897-fe6e-4e31-93a7-e3d4f075e1dd&lang=uk-UA
Суть питання: Чи зобов'язаний КНП ЛОР дотримуватися Закону України "Про публічні закупівлі" при закупівлі медичного обладнання за кошти міжнародної фінансової допомоги (3 000 000 чеських крон) та яку процедуру закупівлі обрати?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 383/2024, розміщеному за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=71bbd897-fe6e-4e31-93a7-e3d4f075e1dd&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КНП ЛОР "Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім.Ю.Липи"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо вибору процедури закупівлі за кошти міжнародної фінансової допомоги
<b>Суть питання:</b> 11.07.2024 року між Львівським обласним госпіталем та Міністерством закордонних справ Чеської республіки було укладено договір про фінансову допомогу в розмірі 3000000,0 ( Три мільйони) чеських крон на проведення часткової реконструкції хірургічного ( операційного ) відділення шляхом закупівлі медичного обладнання для операційних.
Враховуючи вищенаведене, з метою планування закупівель, просимо надати роз’яснення :
- Чи зобов’язане підприємство при закупівлі обладнання за кошти міжнародної фінансової допомоги дотримуватися вимог Закону України «Про публічні закупівлі» ?
- Якщо так, то яку саме процедуру закупівельник повинен обрати для придбання високовартісного медичного обладнання( операційний стіл, операційні світильники, операційні консолі) на загальну суму 3 000 000 чеських крон ( орієнтовно 5 080 000 грн)
<b>
Номер відповіді:</b> 431/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 383/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=71bbd897-fe6e-4e31-93a7-e3d4f075e1dd&lang=uk-UA
Консультація
№ 424/2024
12.09.2024
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 424/2024 Суть питання: Чи може замовник укладати декілька додаткових договорів на роботи, пов'язані з будівництвом житлового будинку (ДК 021:2015:45211000-9), відповідно до пп. 8 п. 13 Особливостей, за умови, що їх загальна сума не перевищує 50% від суми основного договору? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1156/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Відкриті торги
Консультація № 424/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 424/2024
Суть питання:
Чи може замовник укладати декілька додаткових договорів на роботи, пов'язані з будівництвом житлового будинку (ДК 021:2015:45211000-9), відповідно до пп. 8 п. 13 Особливостей, за умови, що їх загальна сума не перевищує 50% від суми основного договору?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1156/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "СПЕЦЖИТЛОФОНД
<b>
Тема розширена:</b> реалізація пп.8 п.13 Особливостей
<b>Суть питання:</b> Замовником проведено відкриті торги з особливостями, за результатами яких укладено договір підряду на будівництво житлового будинку за кодом ДК 021:2015:45211000-9 – Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків. В ході виконання робіт з’явилась необхідність у виконанні додаткових робіт, і у зв'язку з цим – необхідність укладення договору на додаткові роботи відповідно пп.8 п.13 Особливостей. Чи має право Замовник, враховуючи довготривалість робіт за основним договором, при виникненні потреби укладати не один, а декілька додаткових договорів до основного договору, загальна сума яких не перевищуватиме 50 % від суми основного договору
<b>
Номер відповіді:</b> 424/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1156/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 425/2024
12.09.2024
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 425/2024 (Щодо застосування пп.5 п.13 Особливостей) Суть питання: Чи може замовник укласти прямий договір з ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на експлуатацію електричних установок (код ДК 021:2015 65320000-2) на підставі пп.5 п.13 Особливостей, враховуючи їх монопольне становище у м. Києві з розподілу електричної енергії (код ДК 021:2015 65310000-9), або необхідно проводити відкриті торги? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на подібне питання міститься в запиті № 98/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. 2. Рішення щодо закупівлі, зокрема визначення потреби та способу закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства. 3. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не визначає правомірність дій замовника в конкретних випадках.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 425/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 425/2024 (Щодо застосування пп.5 п.13 Особливостей)
Суть питання:
Чи може замовник укласти прямий договір з ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на експлуатацію електричних установок (код ДК 021:2015 65320000-2) на підставі пп.5 п.13 Особливостей, враховуючи їх монопольне становище у м. Києві з розподілу електричної енергії (код ДК 021:2015 65310000-9), або необхідно проводити відкриті торги?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на подібне питання міститься в запиті № 98/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
2. Рішення щодо закупівлі, зокрема визначення потреби та способу закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства.
3. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не визначає правомірність дій замовника в конкретних випадках.
Суть питання:
Чи може замовник укласти прямий договір з ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на експлуатацію електричних установок (код ДК 021:2015 65320000-2) на підставі пп.5 п.13 Особливостей, враховуючи їх монопольне становище у м. Києві з розподілу електричної енергії (код ДК 021:2015 65310000-9), або необхідно проводити відкриті торги?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на подібне питання міститься в запиті № 98/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
2. Рішення щодо закупівлі, зокрема визначення потреби та способу закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства.
3. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Мінекономіки не визначає правомірність дій замовника в конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "СПЕЦЖИТЛОФОНД
<b>
Тема розширена:</b> застосування пп.5 п.13 Особливостей
<b>Суть питання:</b> В ході виконання робіт у Замовника з’явилась потреба у приєднанні об’єкту будівництва до електричних мереж ДТЕК, який згідно Зведеного переліку природних монополій 2024 є монополістом з розподілу електричної енергії по м. Київ, (код за ДК 021:201565310000-9 Розподіл електричної енергії), і власником цих мереж.
Питання: чи має право замовник укласти прямий договір за кодом ДК021:2015 65320000-2 Експлуатація електричних установок, користуючись пп.5 п.13 Особливостей, на підставі
Додатка до постанови НКРЕКП 13.11.2018 № 1411 «Місця провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ
1. Територія м. Києва в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
Чи необхідно в даному випадку проводити відкриті торги за кодом ДК021:2015 65320000-2 Експлуатація електричних установок?
<b>
Номер відповіді:</b> 425/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
98/2024
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Будь - які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
Консультація
№ 426/2024
12.09.2024
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки № 426/2024: Суть питання: Чи можливо видалити/замінити випадково завантажений документ з конфіденційною інформацією (стосовно військової частини) у складі тендерної пропозиції відкритих торгів? Висновки/Відповідь: Законодавством у сфері публічних закупівель не передбачено механізму видалення або заміни документів, вже завантажених у систему Prozorro в складі тендерної пропозиції після закінчення строку подання тендерних пропозицій. Учасник несе відповідальність за інформацію, надану ним у тендерній пропозиції.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 426/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 426/2024
Суть питання: Чи можливо видалити/замінити випадково завантажений документ з конфіденційною інформацією (стосовно військової частини) у складі тендерної пропозиції відкритих торгів?
Висновки/Відповідь:
Законодавством у сфері публічних закупівель не передбачено механізму видалення або заміни документів, вже завантажених у систему Prozorro в складі тендерної пропозиції після закінчення строку подання тендерних пропозицій. Учасник несе відповідальність за інформацію, надану ним у тендерній пропозиції.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФИЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ
<b>
Тема розширена:</b> Видаленя випадково завантаженого документи
<b>Суть питання:</b> При участі у відкритих торгах випадково завантажив аналогічний договір в якому не прибрана інформація про замовника (яка є конфеденціійною так як це є військова частина).
Прошу надати інформацію чи можна прибрати чи видалити цій аналочний договір із тендерної пропозиції. Для забезпечення конфеденційності військовох части
<b>
Номер відповіді:</b> 426/2024
Консультація
№ 427/2024
12.09.2024
Інше
Консультація Мінекономіки №427/2024: Щодо закупівель замовниками в окремих сферах господарювання: Суть питання: Чи може замовник, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону №922), застосовувати підвищені вартісні межі (1 млн грн для товарів/послуг та 5 млн грн для робіт) для проведення процедур закупівель, передбачені ч. 1 ст. 3 Закону №922? Та чому постанова КМУ №1178 має вищу юридичну силу, ніж Закон України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: 1. Застосування вартісних меж: Так, замовник, визначений пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), може застосовувати положення частини 1 статті 3 Закону, тобто вартісні межі у 1 мільйон гривень для товарів і послуг та 5 мільйонів гривень для робіт, при здійсненні закупівель. Це означає, що якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень, то такий замовник зобов'язаний проводити процедуру закупівлі відповідно до Закону. 2. Юридична сила Постанови КМУ №1178: Закон України "Про публічні закупівлі" має вищу юридичну силу, ніж постанови Кабінету Міністрів України. Проте, Постанова КМУ №1178 видана на виконання вимог Закону, тому має обов'язкову силу.
Інше
Консультація № 427/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки №427/2024: Щодо закупівель замовниками в окремих сферах господарювання
Суть питання: Чи може замовник, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону №922), застосовувати підвищені вартісні межі (1 млн грн для товарів/послуг та 5 млн грн для робіт) для проведення процедур закупівель, передбачені ч. 1 ст. 3 Закону №922? Та чому постанова КМУ №1178 має вищу юридичну силу, ніж Закон України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Застосування вартісних меж: Так, замовник, визначений пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), може застосовувати положення частини 1 статті 3 Закону, тобто вартісні межі у 1 мільйон гривень для товарів і послуг та 5 мільйонів гривень для робіт, при здійсненні закупівель. Це означає, що якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень, то такий замовник зобов'язаний проводити процедуру закупівлі відповідно до Закону.
2. Юридична сила Постанови КМУ №1178: Закон України "Про публічні закупівлі" має вищу юридичну силу, ніж постанови Кабінету Міністрів України. Проте, Постанова КМУ №1178 видана на виконання вимог Закону, тому має обов'язкову силу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство Адміністрація річкових портів
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля Замовником, як юридичною особою та/або суб’єктом господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання.
<b>Суть питання:</b> Добрий день. Прошу надати відповідь:
1. Чи може Замовник, який здійснює свою діяльність, як юридична особа та/або суб’єкт господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання користуватись правом застосовувати положення частини 1 статті 3 Закону 922, а саме: 1. Цей Закон застосовується: 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень щодо спеціальних/підвищених лімітів, коли потрібно проводити процедуру закупівлі?
2. Чому положення Постанови 1178 мають вищу юридичну силу, ніж Закон Про публічні закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 427/2024
Консультація
№ 428/2024
12.09.2024
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 428/2024: Суть питання: Чи може замовник прийняти дозвільний документ, виданий після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, як усунення невідповідності в тендерній пропозиції, якщо такого документу не існувало на момент подання пропозиції? Висновки/Відповідь: 1. Питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі Мінекономіки від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06. Посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 2. Мінекономіки не уповноважене визначати правомірність дій суб'єктів у конкретних випадках згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Інше
Консультація № 428/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 428/2024
Суть питання: Чи може замовник прийняти дозвільний документ, виданий після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, як усунення невідповідності в тендерній пропозиції, якщо такого документу не існувало на момент подання пропозиції?
Висновки/Відповідь:
1. Питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі Мінекономіки від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06. Посилання: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
2. Мінекономіки не уповноважене визначати правомірність дій суб'єктів у конкретних випадках згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Глобинської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> якщо на виконання Повідомлення Учасник надав дозвільний документ, виданий іншим органом, який датований після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, чи може Замовник зарахувати такий документ, як виконання вимоги про усунення невідповідностей, якщо такого документу не існувало на момент подання такої пропозиції?
<b>Суть питання:</b> Відповідно до «Положення про Міністерство економіки України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124), основними завданнями Міністерства економіки України є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель (далі - Мінекономіки).
Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
У зв`язку з цим, виконавчий комітет Глобинської міської ради звертається до вас, як до уповноваженого органу, з проханням надати роз`яснення щодо наступного.
Виконавчим комітетом Глобинської міської ради (далі - Замовник) оголошено відкриті торги з особливостями.
Під час розгляду тендерної пропозиції учасника, Замовником виявлені невідповідності в інформації та документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та подання яких передбачалося тендерною документацією.
Керуючись п. 43 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), Замовником через електронну систему закупівель такому учаснику надано повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей.
Пунктом 33 Особливостей та частиною 6 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель.
Враховуючи, що документи, які подають Учасники на виконання повідомлення про усунення невідповідностей (далі - Повідомлення) стосуються саме документів тендерної пропозиції, то вони є її частиною.
Отже, такі документи повинні бути датовані до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Проте, Учасник на виконання повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей надав дозвільний документ, виданий іншим органом, який датований після кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
У зв`язку з цим, просимо вас надати роз`яснення: якщо на виконання Повідомлення Учасник надав дозвільний документ, виданий іншим органом, який
датований після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, чи може Замовник зарахувати такий документ, як виконання вимоги про усунення невідповідностей, якщо такого документу не існувало на момент подання такої пропозиції?
<b>
Номер відповіді:</b> 428/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "
Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"
(Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Консультація
№ 429/2024
12.09.2024
Оскарження процедур закупівель
Суть питання: Роз'яснення щодо можливості врахування замовником документів, поданих після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, зокрема, документів дозвільного характеру, а також визначення документів, завантажених на виконання вимоги про усунення невідповідностей, як частини тендерної пропозиції. Висновки/Відповідь: 1. Врахування документів після кінцевого строку подання: Замовник не має права брати до уваги документи, які були подані учасником після закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій, оскільки згідно з пунктом 33 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 та частиною 6 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі», такі пропозиції не приймаються електронною системою закупівель. 2. Документи, завантажені для усунення невідповідностей: Питання чи є документи, які Учасник завантажує на виконання повідомлення про усунення невідповідностей, частиною тендерної пропозиції, вирішується індивідуально в кожному випадку. 3. Датування документів, поданих при усуненні невідповідностей: Документи, що видані іншими установами, а не учасником, і подані останнім під час усунення невідповідностей, мають бути датовані до кінцевого строку подання тендерної пропозиції. 4. Документи дозвільного характеру, видані після кінцевого строку: Не можна зарахувати документи дозвільного характеру, які видані після кінцевого строку подання тендерної пропозиції, як такі, що відповідають умовам тендерної документації.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 429/2024Огляд:
Суть питання: Роз'яснення щодо можливості врахування замовником документів, поданих після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, зокрема, документів дозвільного характеру, а також визначення документів, завантажених на виконання вимоги про усунення невідповідностей, як частини тендерної пропозиції.
Висновки/Відповідь:
1. Врахування документів після кінцевого строку подання: Замовник не має права брати до уваги документи, які були подані учасником після закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій, оскільки згідно з пунктом 33 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 та частиною 6 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі», такі пропозиції не приймаються електронною системою закупівель.
2. Документи, завантажені для усунення невідповідностей: Питання чи є документи, які Учасник завантажує на виконання повідомлення про усунення невідповідностей, частиною тендерної пропозиції, вирішується індивідуально в кожному випадку.
3. Датування документів, поданих при усуненні невідповідностей: Документи, що видані іншими установами, а не учасником, і подані останнім під час усунення невідповідностей, мають бути датовані до кінцевого строку подання тендерної пропозиції.
4. Документи дозвільного характеру, видані після кінцевого строку: Не можна зарахувати документи дозвільного характеру, які видані після кінцевого строку подання тендерної пропозиції, як такі, що відповідають умовам тендерної документації.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Глобинської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> просимо вас надати роз`яснення щодо наступних питань: 1. Якщо документи тендерної прЧи можна зарахувати документи дозвільного характеру, які видані після кінцевого строку подання тендерної пропозиції, як такі, що відповідають умовам тендерної документації?
<b>Суть питання:</b> Відповідно до «Положення про Міністерство економіки України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124), основними завданнями Міністерства економіки України є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель (далі - Мінекономіки).
Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
У зв`язку з цим, виконавчий комітет Глобинської міської ради звертається до вас, як до уповноваженого органу, з проханням надати роз`яснення щодо наступного.
Пунктом 33 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та частиною 6 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель.
У зв`язку з цим, просимо вас надати роз`яснення щодо наступних питань:
1. Якщо документи тендерної пропозиції не приймаються електронною системою закупівель після кінцевого строку їх подання, то Замовник теж не має права брати їх до уваги?
2. Чи є документи, які Учасник завантажує на виконання повідомлення про усунення невідповідностей, частиною тендерної пропозиції?
3. Чи мають документи, що видані іншими установами, а не Учасником та які подані останнім під час усунення невідповідностей в інформації та/або документах тендерної пропозиції, бути датовані до кінцевого строку тендерної пропозиції?
4. Чи можна зарахувати документи дозвільного характеру, які видані після кінцевого строку подання тендерної пропозиції, як такі, що відповідають умовам тендерної документації?
Дякуємо за співпрацю!
<b>
Номер відповіді:</b> 429/2024
Консультація
№ 422/2024
11.09.2024
Виконання договору
# Аналіз консультації Мінекономіки №422/2024 щодо прямих договорів: Суть питання: Правомірність дій головного бухгалтера сільради у 2019-2020 рр., який невчасно реєстрував та брав на облік в органах держказначейства договори, укладені в умовах гострої соціальної потреби, коли послуги було виконано без попереднього фінансування, та кошти були виділені пізніше. Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на питання міститься в запиті № 532/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель. 2. Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель. 3. Стаття 38 Закону № 922 передбачала відповідальність членів тендерного комітету та уповноважених осіб за порушення вимог законодавства у сфері закупівель. Відповідальність за вибір процедури закупівлі несе персонально тендерний комітет/уповноважена особа. 4. Контроль у сфері публічних закупівель, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону № 922 (в редакції Закону від 19.09.2019 № 114-IX), здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. 5. Державна аудиторська служба України (ДАСУ), відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, в тому числі шляхом державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування та моніторингу закупівель. 6. Зважаючи на частину другу статті 19 Конституції України, компетенція Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель (відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами)) не включає визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
Виконання договору
Консультація № 422/2024Огляд:
# Аналіз консультації Мінекономіки №422/2024 щодо прямих договорів
Суть питання:
Правомірність дій головного бухгалтера сільради у 2019-2020 рр., який невчасно реєстрував та брав на облік в органах держказначейства договори, укладені в умовах гострої соціальної потреби, коли послуги було виконано без попереднього фінансування, та кошти були виділені пізніше.
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь на питання міститься в запиті № 532/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
2. Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель.
3. Стаття 38 Закону № 922 передбачала відповідальність членів тендерного комітету та уповноважених осіб за порушення вимог законодавства у сфері закупівель. Відповідальність за вибір процедури закупівлі несе персонально тендерний комітет/уповноважена особа.
4. Контроль у сфері публічних закупівель, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону № 922 (в редакції Закону від 19.09.2019 № 114-IX), здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
5. Державна аудиторська служба України (ДАСУ), відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, в тому числі шляхом державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування та моніторингу закупівель.
6. Зважаючи на частину другу статті 19 Конституції України, компетенція Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель (відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами)) не включає визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа підприемець
<b>
Тема розширена:</b> прямі договори
<b>Суть питання:</b> За умови гостроі соціальноі потреби в 2019р. , без планових призначень та за відсутності коштів на виконання послуг, було прийнято рішення депутатами та посадовими особами сільради про заключення прямих договорів з умовою , що виділення коштів буде здійснено після виконання послуг. та за наявності коштів які надійдуть до ради пізніше після виконання послуг Договірні зобовязання виконавцем були виконані за рахунок виконавця в повному обсязі та складені акти виконаних робіт. На прикінці 2019р. на бюджетній сесії були виділені кошти на проплату виконаних послуг. Вся договірна документація була передана головному бухгалтеру для подальших дій щодо оформлення та подальшої проплати. Маючи змогу та час до завершення 2019р. головний бухгалтер ради незробила нічого ,щодо подальшої реестрації бюджетних зобовязань та взяття на облік договірних зобовязень в органах держказначейства. На початку наступного 2020р. 10.01.2020р. була реестрація бюджетних , планових зобовязань, затверджений та помісячно розподілений кошторис , прийняті паспорти бюджетних програм з урахуванням виконаного,в держказначействі але договори за 2019р які були непроплочені так і були не зареестровані вчасто та взяті казначейством на облік . Аж 15.03.2020р. була проплочена частина договорів, потим 15.04.2020р. потім 15.05.2020р. 07. 06. 20р. итд...тобто виконані договора в 2019р. небули зареестровані в один періуд , а рееструвались щомісячно перед кожною проплатою. Прохання допомогти розібратись в даній ситуації в відповідності до чинного законодавства, та вказати алгоритм як потрібно було вчинити головному бугалтеру ради, вказа ти на можливі помилки чи порушення або їх відсутність. Буду вдячна за допомогу.
<b>
Номер відповіді:</b> 422/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 532/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлював Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ ) (далі – Закон № 922).
Статтею 38 Закону № 922 було встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом № 922 та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Закону № 922, зокрема, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених Законом № 922 в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону № 922 (в редакції Закону від 19.09.2019 № 114-IX) Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, питання здійснення контролю щодо порушення законодавства в сфері публічних закупівель належать до компетенції Держаудитслужби.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.