Новини Мінекономіки
Консультація
№ 666/2017
18.06.2017
Інше
Суть питання: Чи може ТОВ "Екотрансгаз" відпускати пальне за ціною, вищою ніж встановлена наказом по підприємству, у випадку перемоги в тендері, де ціна за результатами торгів вища за фіксовану ціну підприємства? Висновки/Відповідь: 1. Договір про закупівлю: Укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі (пункт 5 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”). 2. Умови договору: Не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, зокрема ціни за одиницю товару (стаття 36 Закону України “Про публічні закупівлі”). 3. Ціна як істотна умова: Ціна є істотною умовою господарського договору (статті 189 та 190 Господарського кодексу України). Суб'єкти господарювання, які використовують вільні ціни, визначають їх самостійно за згодою сторін. 4. Закон України "Про публічні закупівлі" не регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін.
Інше
Консультація № 666/2017Огляд:
Суть питання: Чи може ТОВ "Екотрансгаз" відпускати пальне за ціною, вищою ніж встановлена наказом по підприємству, у випадку перемоги в тендері, де ціна за результатами торгів вища за фіксовану ціну підприємства?
Висновки/Відповідь:
1. Договір про закупівлю: Укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі (пункт 5 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі”).
2. Умови договору: Не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, зокрема ціни за одиницю товару (стаття 36 Закону України “Про публічні закупівлі”).
3. Ціна як істотна умова: Ціна є істотною умовою господарського договору (статті 189 та 190 Господарського кодексу України). Суб'єкти господарювання, які використовують вільні ціни, визначають їх самостійно за згодою сторін.
4. Закон України "Про публічні закупівлі" не регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотрансгаз"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо формування ціни на товар
<b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю просить надати роз’яснення щодо такого питання.
Товариство є суб'єктом господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю пальним (метан) через мережу АГНКС.
Як відомо, ціна на пальне на АГНКС формується виходячи із ряду факторів, в тому числі закупівельна вартість природного газу, витрати на доставку, витрати за спожиту електричну енергію, ціна на аналогічний товар у межах визначеної території, тощо. Ціна встановлюється наказом по підприємству і є фіксованою.
У зв’язку з тим, що Товариство є постійним учасником ряду тендерів і в окремих випадках за результатами торгів ціна на пальне є вищою, ніж та, яка встановлена наказом на підприємстві, виникає запитання: чи може здійснюватися відпуск товару (у випадку визнання нас переможцем тендеру) за ціною, що є вищою, ніж ціна яка встановлена на підприємстві?
<b>
Номер відповіді:</b> 666/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
У свою чергу, виходячи зі змісту статей 189 та 190 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. При цьому суб'єкти господарювання у разі використання у своїй діяльності вільних цін визначають їх самостійно за згодою сторін.
Поряд з цим відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін не є предметом регулювання Закону.
Консультація
№ 206/6697
16.06.2017
Інше
Суть питання: Чи застосовується Закон України "Про публічні закупівлі" до ДП "Новомосковський військовий лісгосп" при закупівлях за власні кошти, враховуючи попереднє роз'яснення від 2014 року, яке базувалося на Законі України «Про здійснення державних закупівель»? Висновки/Відповідь: Згідно з відповіддю Мінекономіки, відповідь на це питання міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Інше
Консультація № 206/6697Огляд:
Суть питання: Чи застосовується Закон України "Про публічні закупівлі" до ДП "Новомосковський військовий лісгосп" при закупівлях за власні кошти, враховуючи попереднє роз'яснення від 2014 року, яке базувалося на Законі України «Про здійснення державних закупівель»?
Висновки/Відповідь: Згідно з відповіддю Мінекономіки, відповідь на це питання міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Новомосковський військовий лісгосп"
<b>Суть питання:</b> Д П «Новомосковський військовий лісгосп» забезпечує потреби держави за рахунок коштів отриманих від господарської діяльності підприємства, виходячи із статуту є прибутковою організацією.
В листопаді 2014 року був зроблений запит до Д П «Зовнішторгвидав України» Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому ми просили визначити чи підпадає наше підприємство під дію Закону України «Про здійснення державних закупівель» при використанні власних коштів підприємства при відсутності бюджетного фінансування?
На наш запит було надано відповідь (лист №206/6697/15 від 02.12.2014 року прикладається), що на підставі пункту 9 частини першої статті 1 Закону України « Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-V11, ч.2 статті 3 Господарського кодексу України Д П «Новомосковський військовий лісгосп» не є Замовником,а тому при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг виключно за власні кошти підприємства не зобов'язаний застосовувати положення Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 року №1197-VII.
В Законі України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VII вимоги пункту 9 частини першої статті 1 не змінилися .
Просимо Вашого роз’яснення, чи після вступу в дію Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VII від 25.12.2015 має силу роз’яснення Д П «Зовнішторгвидав України» №206/6697/15 від 02.12.2014 для нашого підприємства?
<b>
Номер відповіді:</b> 661/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 662/2017
16.06.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 662/2017: Суть питання: Чи є перелік обставин (негайна ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги) вичерпним для застосування переговорної процедури за п.п. 3 п. 2 ст. 35 Закону "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: * Замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі за наявності умов, передбачених ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі”. * Підстава проведення переговорної процедури закупівлі, визначена п. 3 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі”, застосовується замовником у разі виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. * Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 662/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 662/2017
Суть питання: Чи є перелік обставин (негайна ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги) вичерпним для застосування переговорної процедури за п.п. 3 п. 2 ст. 35 Закону "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Зеленська Людмила Михайлівна
<b>Суть питання:</b> Згідно п.п.3 п.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.
Прошу надати відповідь - особливі економічні та соціальні обставини це тільки обставини пов’язані з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій та з наданням гуманітарної допомоги, чи цей перелік не є вичерпним і можливі інші особливі економічні чи соціальні обставини для застосування переговорної процедури?
<b>
Номер відповіді:</b> 662/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
.
Таким чином, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі. При цьому підстава проведення переговорної процедури закупівлі, визначена у пунктом третім частини другої статті 35 Закону, застосовується замовником саме у разі виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.
Консультація
№ 663/2017
16.06.2017
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 663/2017: Щодо введення в штатний розпис уповноваженої особи з публічних закупівель: Суть питання: Чи має право бюджетна установа ввести в штатний розпис уповноважену особу з публічних закупівель та на підставі яких документів це можна зробити. Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 "Щодо визначення Уповноваженої особи" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc). 3. Для визначення назви посади слід керуватись Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327 (зі змінами). 4. З питань реалізації державної політики у сфері трудових відносин рекомендовано звернутись до Міністерства соціальної політики України, відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 663/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 663/2017: Щодо введення в штатний розпис уповноваженої особи з публічних закупівель
Суть питання: Чи має право бюджетна установа ввести в штатний розпис уповноважену особу з публічних закупівель та на підставі яких документів це можна зробити.
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 "Щодо визначення Уповноваженої особи" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
3. Для визначення назви посади слід керуватись Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327 (зі змінами).
4. З питань реалізації державної політики у сфері трудових відносин рекомендовано звернутись до Міністерства соціальної політики України, відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Кривобоков Віталій Євгенович
<b>Суть питання:</b> Чи має право бюджетна установа ввести в штатний розпис уповноважену особу з публічних закупівель, якщо так, то на підставі яких нормативних документів, та як правильно повинна називатися посада?
<b>
Номер відповіді:</b> 663/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
.
Додатково інформуємо, що наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327 (зі змінами) затверджено Класифікатор професій ДК 003:2010, який призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями соціальних партнерів усіх рівнів, іншими громадськими організаціями, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.
Варто також зазначити, що відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 (далі – Положення), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин та відповідно надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до його компетенції.
Ураховуючи викладене, пропонуємо з зазначеного питання додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
Консультація
№ 281/2016
16.06.2017
Відкриті торги
Суть питання: Чи правомірна вимога замовників щодо підпису та печатки на документах тендерної пропозиції, враховуючи статтю 12 Закону України "Про публічні закупівлі" та можливість скріплення пропозиції ЕЦП на електронних майданчиках? Висновки/Відповідь: Замовник самостійно визначає вимоги до оформлення тендерної пропозиції, розробляючи тендерну документацію відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 та частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", яка повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. При цьому замовник має дотримуватись законодавства, з урахуванням частини третьої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі". Визначення правомірності дій замовника у конкретних випадках не належить до компетенції Міністерства.
Відкриті торги
Консультація № 281/2016Огляд:
Суть питання:
Чи правомірна вимога замовників щодо підпису та печатки на документах тендерної пропозиції, враховуючи статтю 12 Закону України "Про публічні закупівлі" та можливість скріплення пропозиції ЕЦП на електронних майданчиках?
Висновки/Відповідь:
Замовник самостійно визначає вимоги до оформлення тендерної пропозиції, розробляючи тендерну документацію відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 та частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", яка повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. При цьому замовник має дотримуватись законодавства, з урахуванням частини третьої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі". Визначення правомірності дій замовника у конкретних випадках не належить до компетенції Міністерства.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «Е.Я.Н.Е. ФОРВАРД ТЕХНОЛОДЖІС»
<b>
Тема розширена:</b> Електронний цифровий підпис
<b>Суть питання:</b> Добрий день.
З урахуванням Ваших роз'яснень у відповіді на запит 281/2016 прошу пояснити наступне.
Замовники у своїй більшості в тендерній документації вимагають підписувати та ставити печатки на документах тендерної пропозиції, не зважаючи на вимоги статті 12 Закону “Про публічні закупівлі”. "Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Крім цього електронні майданчики пропонують після завантаження документів, скріпити пропозицію ЕПЦ.
Просимо роз'яснити, чи порушують Замовники вимоги Закону щодо підпису Учасниками документів пропозиції.
Дякуємо.
<b>
Номер відповіді:</b> 664/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Таким чином, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої статті 5 Закону і частини четвертої статті 22 Закону.
При цьому повідомляємо, що до компетенції Міністерства не належить визначення правомірності дій замовника у конкретних випадках.
Консультація
№ 665/2017
16.06.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки №665/2017: Суть питання: Чи може замовник укласти договір з переможцем на суму, вказану в остаточній ціновій пропозиції (меншу за остаточну ціну аукціону), якщо різниця незначна і зумовлена технічними причинами? Висновки/Відповідь: Замовник може укласти договір з переможцем на суму остаточної цінової пропозиції, яка є меншою за остаточну ціну аукціону, якщо така різниця виникла внаслідок об'єктивних причин (наприклад, через великий асортимент та номенклатуру товару) і є незначною. Рішення щодо укладення договору на таку суму приймається замовником з урахуванням обставин конкретної закупівлі.
Відкриті торги
Консультація № 665/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки №665/2017
Суть питання: Чи може замовник укласти договір з переможцем на суму, вказану в остаточній ціновій пропозиції (меншу за остаточну ціну аукціону), якщо різниця незначна і зумовлена технічними причинами?
Висновки/Відповідь:
Замовник може укласти договір з переможцем на суму остаточної цінової пропозиції, яка є меншою за остаточну ціну аукціону, якщо така різниця виникла внаслідок об'єктивних причин (наприклад, через великий асортимент та номенклатуру товару) і є незначною. Рішення щодо укладення договору на таку суму приймається замовником з урахуванням обставин конкретної закупівлі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Чернігівській області
<b>
Тема розширена:</b> договір з Учасником на суму остаточної наданої Учасником цінової пропозиції, якщо вона менше ніж остаточна ціна аукціону
<b>Суть питання:</b> Вiдбувся аукціон по відкритих торгах на закупівлю літніх автомобільних шин. При розгляді пропозицій було визнано переможця з остаточною аукціоною пропозицією 290 000.00 грн з ПДВ. Після визначення переможця, Учасник надав та завантажив на веб - портал Уповноваженого органу остаточну цінову пропозицію, яка склала 289 999.92 грн з ПДВ, що на 8 копійок менше остаточної ціни аукціону. Дану різницю Учасник пояснив через великий асортимент і номеклатуру товару та неможливістю через те отримати точну суму в 2900000.00 грн з ПДВ. Чи маємо ми право прийняти та підписати договір з Учасником на суму остаточної наданої Учасником цінової пропозиції, якщо вона менше ніж остаточна ціна аукціону
<b>
Номер відповіді:</b> 665/2017
Консультація
№ 657/2017
07.06.2017
Оприлюднення інформації про закупівлю
Аналіз консультації Мінекономіки № 657/2017: Суть питання: Чи законно не публікувати додатки до договорів у звітах про допорогові закупівлі та як змусити орган влади їх публікувати? Висновки/Відповідь: * Щодо обов'язковості оприлюднення: Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) регулює закупівлі для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Для закупівель вартістю від 50 тис. грн. до порогів, встановлених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, передбачено обов'язкове оприлюднення звіту про укладені договори відповідно до статті 10 цього Закону (абзац п’ятий частини першої статті 2 Закону). * Щодо закупівель менше 50 тис. грн.: Інформація про закупівлі, вартість яких нижча вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону, міститься в листі Мінекономіки від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc). Важливо: Консультація не містить прямої відповіді щодо обов'язковості публікації додатків до договорів. Для отримання конкретної відповіді щодо обов'язковості оприлюднення додатків, необхідно звернутися до інших роз'яснень Мінекономіки або до норм законодавства, що регулюють порядок оприлюднення інформації про закупівлі.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 657/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 657/2017
Суть питання: Чи законно не публікувати додатки до договорів у звітах про допорогові закупівлі та як змусити орган влади їх публікувати?
Висновки/Відповідь:
Важливо: Консультація не містить прямої відповіді щодо обов'язковості публікації додатків до договорів. Для отримання конкретної відповіді щодо обов'язковості оприлюднення додатків, необхідно звернутися до інших роз'яснень Мінекономіки або до норм законодавства, що регулюють порядок оприлюднення інформації про закупівлі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Загорський Олексій Леонідович
<b>
Тема розширена:</b> У звітах про закупівлі до договору не прикладають додатки. Як добитись щоб прикладали?
<b>Суть питання:</b> Селищна рада здійснює багато допорогових закупівель. На сайті Прозоро публікують звіти і прикладають договори, але НІКОЛИ не прикладають додатки до договорів, хоча в тексті кожного договору є стандарний пункт типу "додатки є невід’ємною частиною" договору. В додатках часто приховується все саме важливе.
Підкажіть будь ласка, чи законно приховувати додатки? І який існує спосіб ефективно змусити орган влади публікувати договори РАЗОМ з додатками?
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 657/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники
обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Водночас інформація щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону, міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 658/2017
07.06.2017
Оскарження процедур закупівель
Суть питання: Чи є дискримінаційною вимога про надання тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору для державної бюджетної установи, що утримується за рахунок коштів Держбюджету та обслуговується в Держказначействі? Чи зобов'язаний замовник задовольнити вимогу про її скасування? Висновки/Відповідь: * Щодо правомірності вимоги забезпечення: Замовник самостійно вирішує, чи включати вимогу про надання забезпечення тендерної пропозиції до тендерної документації (згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 та частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Щодо дискримінації: Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). * Принципи закупівель: Закупівлі повинні здійснюватися на принципах максимальної економії, ефективності та недискримінації (стаття 3 Закону). * Загальний висновок: Замовник повинен дотримуватися принципів здійснення закупівель, не допускаючи штучного або формального обмеження кола учасників, та враховувати мету Закону, якою є забезпечення ефективних та прозорих закупівель та створення конкурентного середовища.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 658/2017Огляд:
Суть питання: Чи є дискримінаційною вимога про надання тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору для державної бюджетної установи, що утримується за рахунок коштів Держбюджету та обслуговується в Держказначействі? Чи зобов'язаний замовник задовольнити вимогу про її скасування?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління справами Верховної Ради України
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Потенційний учасник процедури звернувся до нас через електрону систему з вимогою щодо внесення змін до тендерної документації яка передбачає тендерне забезпечення а також забезпечення виконання договору. Потенційний учасник наголошує що дані вимоги документації є дискримінаційними та обмежують конкуренцію, оскільки він є державною бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів Держбюджету, обслуговується в Держказначействі і є неприбутковою, в зв'язку з чим не може надати забезпечення. Чи дійсно в даному випадку вимоги щодо надання тендерного забезпечення і забезпечення виконання договору є дискримінаційними і такими що обмежують конкуренцію? Чи зобов'язаний тендерний комітет задовольнити дану вимогу?
<b>
Номер відповіді:</b> 658/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Водночас, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
У свою чергу, статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як максимальна економія та ефективність та недискримінація учасників.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно приймає рішення про включення до тендерної документації вимоги надання учасниками забезпечення тендерних пропозицій та інформації про розмір, вид та умови надання такого забезпечення.
Разом з тим, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників.
Консультація
№ 660/2017
07.06.2017
Тендерна документація
Суть питання: Чи є порушення форми цінової пропозиції, незначне відступлення від вимог замовника, при зазначенні всіх необхідних даних, підставою для дискваліфікації, враховуючи найвигіднішу ціну? Висновки/Відповідь: Замовнику необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, зокрема, недискримінації учасників та об'єктивної оцінки. * Тендерна документація, згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 та частини другої статті 22 Закону, має містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. * Відповідно до частини третьої статті 22 Закону, у тендерній документації можуть бути описані приклади формальних (несуттєвих) помилок, які не призводять до відхилення пропозицій. Формальні помилки не повинні впливати на зміст пропозиції. Замовник не повинен вдаватися до штучного обмеження конкуренції.
Тендерна документація
Консультація № 660/2017Огляд:
Суть питання:
Чи є порушення форми цінової пропозиції, незначне відступлення від вимог замовника, при зазначенні всіх необхідних даних, підставою для дискваліфікації, враховуючи найвигіднішу ціну?
Висновки/Відповідь:
Замовнику необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, зокрема, недискримінації учасників та об'єктивної оцінки.
Замовник не повинен вдаватися до штучного обмеження конкуренції.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Родина"
<b>
Тема розширена:</b> Причини для дискваліфікації учасника закупівлі
<b>Суть питання:</b> Чи буде вважатись достатньою підставою для дискваліфікації учасника закупівель-подання учасником цінової пропозиції з порушенням форми такої пропозиції, що була подана замовником у тендерній документації (замовник також зазначив,що відступати від форми не можна). При цьому, ціна учасника закупівлі за результатами аукціону є найбільш економічно вигідною, а відступлення від форми-незначне, усі дані, що вимагалися замовником були зазначені.
<b>
Номер відповіді:</b> 660/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Крім того частиною третьою статті 22 Закону визначено, що тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме – технічні помилки та описки.
У свою чергу, статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як максимальна економія та ефективність, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, у тому числі розгляду та оцінки тендерних пропозицій, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.
Консультація
№ 653/2017
06.06.2017
Предмет закупівлі
Суть питання: Чи правомірні дії Казначейства, яке відмовляє в реєстрації зобов'язань та оплаті договору на закупівлю наркотичних засобів, укладеного за допороговою процедурою під час призупинення відкритих торгів через оскарження, посилаючись на порушення п.6 ст. 2 та п.1 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади закупівель для забезпечення потреб держави та територіальної громади. 2. Закон застосовується до замовників, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. 3. Залежно від предмету закупівлі, визначеного згідно з Порядком, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. 4. Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону. 5. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону. 6. Визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, не належить до компетенції Мінекономрозвитку.
Предмет закупівлі
Консультація № 653/2017Огляд:
Суть питання: Чи правомірні дії Казначейства, яке відмовляє в реєстрації зобов'язань та оплаті договору на закупівлю наркотичних засобів, укладеного за допороговою процедурою під час призупинення відкритих торгів через оскарження, посилаючись на порушення п.6 ст. 2 та п.1 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади закупівель для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
2. Закон застосовується до замовників, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
3. Залежно від предмету закупівлі, визначеного згідно з Порядком, затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
4. Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону.
5. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.
6. Визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, не належить до компетенції Мінекономрозвитку.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державний заклад "Спеціалізована медико-санітарна частина № 9 Міністерства охорони здоров'я України"
<b>Суть питання:</b> Згідно річного плану закупівель 21.02.2017р. Закладом було розпочато процедуру відкритих торгів на закупівлю фармацевтичних препаратів (наркотичних та психотропних засобів) по коду ДК 021:2015 3360000-6 (оголошення про закупівлю від 21.02.2017р. UA-2017-02-21-000737-c), було проведено аукціон 13.03.2017р. та планувалося укладення договору з переможцем на 27.03.2017. Але через подання скарги одним із учасників до Антимонопольного комітету України процедуру закупівлі було призупинено на період оскарження.
Враховуючи відсутність в ДЗ «СМСЧ №9 МОЗ України» наркотичних засобів, під загрозою опинилося проведення планових операцій, надання екстреної медичної допомоги, безболісної терапії тяжко хворим на невиліковні хвороби. Тому тендерним комітетом ДЗ «СМСЧ № 9 МОЗ України» було прийнято рішення (протокол №32/04-17 від 14.04.2017р.) внести зміни до річного плану закупівель та придбати найнеобхідніші препарати за рахунок коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (благодійні внески, які надійшли на реєстраційний рахунок після оголошення процедури відкритих торгів та вважаються додатковими).
Керуючись ч.2 п.1 ст.3 Закону було вирішено обрати постачальника за найбільш економічно вигідною ціною.
18.04.2017р. було укладено договір та 21.04.2017р. отримано наркотичні засоби на суму 15428,10 грн.(на даний час вже використані).
Але Казначейство відмовляє в реєстрації зобов'язань та оплаті, посилаючись на порушення вимог п.6 ст 2 та п.1 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі". Свою відмову Казначейство мотивує тим, що процедура відкритих торгів знаходиться в стані оскарження і Заклад не має права укладати допорогових договорів.
Чи правомірні дії казначейства? Який є законний шлях вирішення цієї проблеми? Дуже дякую та чекаю на відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 653/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Отже, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
Водночас відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.
Ураховуючи зазначене, беручи до уваги частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Консультація
№ 654/2017
06.06.2017
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Порядок застосування Законів України "Про публічні закупівлі" та "Про ринок природного газу" при укладанні договору надання послуг з розподілу природного газу за результатами переговорної процедури: первинність закону та підстава для укладання договору (заявка приєднання чи результати переговорної процедури). Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. * Вичерпна відповідь на питання була надана у запиті 618/2017 від 23.05.2017. * Міністерство не визначає правомірність дій суб’єктів у конкретних випадках. * Інформація щодо укладення договору за переговорною процедурою доступна за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44e3d22a-95ae-4b76-aa94-43d52a7a67f8&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 654/2017Огляд:
Суть питання:
Порядок застосування Законів України "Про публічні закупівлі" та "Про ринок природного газу" при укладанні договору надання послуг з розподілу природного газу за результатами переговорної процедури: первинність закону та підстава для укладання договору (заявка приєднання чи результати переговорної процедури).
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Голова тендерного комітету
<b>
Тема розширена:</b> Укладання догвору наданння послуг з розподілу природного газу за результатами переговорної процедури
<b>Суть питання:</b> В третє переконливо просимо розяснити порядок застосування вимог Законів України "Про публічні закупівлі" та "Про ринок природного газу" щодо особливості укладанння договору надання послуг з розподілу природного газу за ррезультатами переговорної процедури. Який Закон первинний? Яким законодавчим актом керуватись при укладанні договору з розподілу природного газу? Дуже важливе процедурне рішення: укладання договору на підставі заявки приєднання чи за результатами переговорної процедури відповідно Закону України "Про публічні закупівлі". Надайте будь ласка однозначну відповідь. Питання державної ваги. Ви є Упрвноваженим органом в сфері Державних закупівель і не маєте права надаватм відповіді, що носять загальний не однозначний характер. Просимо розібратись з проблемою і надати вичерпану відповідь. Не хотілось би щоб наша наполегливість привела до певних проблем для працівників Вашого Міністерства. З повагою!
<b>
Номер відповіді:</b> 654/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що вичерпна відповідь була надана у запиті 618/2017 від 23.05.2017.
При цьому повідомляємо, що до компетенції Міністерства не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
Разом тим, з інформацією щодо укладення саме договору за переговорною процедурою можна ознайомитись за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44e3d22a-95ae-4b76-aa94-43d52a7a67f8&lang=uk-UA
Консультація
№ 655/2017
06.06.2017
Інше
Суть питання: Чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо відкриті торги тричі відмінено через недостатню кількість учасників, при цьому змінювалися технічні характеристики та обсяг закупівлі? Чи необхідно проводити четверті торги з ідентичними параметрами до останніх (третіх) торгів перед застосуванням переговорної процедури? Висновки/Відповідь: * Відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі", переговорна процедура закупівлі застосовується, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників. * При цьому, предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Рекомендації: * Враховуючи, що у вашому випадку змінювалися технічні характеристики та обсяг закупівлі між першими трьома тендерами, для можливості застосування переговорної процедури згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону, необхідно провести відкриті торги з ідентичними технічними та якісними характеристиками та кількістю товару, як у третій процедурі закупівлі, що була відмінена. І лише у разі відміни і цих (четвертих) торгів через недостатню кількість учасників, можна буде застосувати переговорну процедуру. Додаткова інформація: * Рекомендуємо ознайомитися з листом Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури" (http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb). * А також з листом від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort =date&fSdir=desc).
Інше
Консультація № 655/2017Огляд:
Суть питання: Чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо відкриті торги тричі відмінено через недостатню кількість учасників, при цьому змінювалися технічні характеристики та обсяг закупівлі? Чи необхідно проводити четверті торги з ідентичними параметрами до останніх (третіх) торгів перед застосуванням переговорної процедури?
Висновки/Відповідь:
Рекомендації:
Додаткова інформація:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДКСУ
<b>
Тема розширена:</b> щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер
<b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) організація провела відкриті торгів на закупівлю товару. Перший раз - торги не відбулися, у зв'язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Замовником прийняте рішення змінити якісні характеристики даного товару (для розширення кола учасників) та розпочати процедуру закупівлі в другий раз. В другий раз - торги не відбулись, так само, у зв'язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Замовник зменшує кількість товару (коливання на ринку ціни за одиницю) та розпочинає процедуру в третє. В третє - також процедура не відбулась з причин поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
Питання:
1. Достатньою кількістю учасників для конкурентної процедури є 2 учасника. Чи має право Замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону, якщо на участь в торгах двічі було подано одну пропозицію чи/та пропозицій взагалі не надійшло?
2. Чи Замовнику необхідно провести відкриті торгів вчетверте не змінюючи технічних, якісних характеристик та кількості товару, в порівнянні з останньою проведеною в третє процедурою закупівлі. І тільки після четвертої проведеної процедури (другої з однаковими параметрами) у випадку поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій (або відсутність пропозицій) можна застосовувати переговорну процедури закупівлі відповідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 655/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, а також за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort =date&fSdir=desc розміщено лист від15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників,
при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації
.