Новини Мінекономіки
Консультація
№ 538/2017
24.04.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 538/2017 Суть питання: Чи вірно, що ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" не застосовується під час переговорної процедури закупівлі, та де знайти відповідний лист Мінекономіки? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься у листі Мінекономрозвитку від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України "Про публічні закупівлі". Посилання на лист: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Згадані нормативні акти: * Закон України "Про публічні закупівлі" * Стаття 17 Закону України "Про публічні закупівлі" * Стаття 32 Закону України "Про публічні закупівлі"
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 538/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 538/2017
Суть питання: Чи вірно, що ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" не застосовується під час переговорної процедури закупівлі, та де знайти відповідний лист Мінекономіки?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у листі Мінекономрозвитку від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України "Про публічні закупівлі".
Посилання на лист:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Згадані нормативні акти:
Закон України "Про публічні закупівлі"
Стаття 17 Закону України "Про публічні закупівлі"
Стаття 32 Закону України "Про публічні закупівлі"
Суть питання: Чи вірно, що ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" не застосовується під час переговорної процедури закупівлі, та де знайти відповідний лист Мінекономіки?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься у листі Мінекономрозвитку від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України "Про публічні закупівлі".
Посилання на лист:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Згадані нормативні акти:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Кременчуцька міська дитяча лікарня
<b>
Тема розширена:</b> Розяснення Мінекономрозвитку
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Багато джерел зсилається на лист Мінекономрозвитку України № 3302-05/32495-07 де зазначається, що при переговорній процедурі закупівлі ніколи не використовують положення статті 17. Чи не могли би зазначити посилання саме на цей лист, бо на вашому інтернет ресурсі його не знайдено. Дуже дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 538/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України "Про публічні закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 540/2017
24.04.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 540/2017 Суть питання: Чи має право Замовник провести переговорну процедуру за п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо двічі було відмінено відкриті торги через недостатню кількість пропозицій? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 156/2017 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA). Здійснення закупівель товарів, робіт і послуг регулюються Законом України “Про публічні закупівлі”.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 540/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 540/2017
Суть питання: Чи має право Замовник провести переговорну процедуру за п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо двічі було відмінено відкриті торги через недостатню кількість пропозицій?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 156/2017 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA). Здійснення закупівель товарів, робіт і послуг регулюються Законом України “Про публічні закупівлі”.
Суть питання: Чи має право Замовник провести переговорну процедуру за п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо двічі було відмінено відкриті торги через недостатню кількість пропозицій?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 156/2017 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA). Здійснення закупівель товарів, робіт і послуг регулюються Законом України “Про публічні закупівлі”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від державне підприємство Надвірнянське лісове господарство
<b>
Тема розширена:</b> Переговорна процедура
<b>Суть питання:</b> Тендерним комітетом проведено дві процедури відкритих торгів (міжнародних, сума більша 133 тис Євро) на закупівлю Палива (Бензин А-95, А-92, Дизпаливо,Газ скраплений)
Перша процедура відмінена по причині-допущено до оцінки менше двох тендерних пропозицій. На участь в торгах подано три пропозиції, дві з яких довелось відхилити з причини їх невідповідності умовам тендерної документації (наявність АЗС в Надвірнянському районі). Скарг від даних учасників на відхилення пропозицій не поступало.
Друга процедура - Торги відмінено з причини подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
Чи маємо право на даному етапі провести переговорну процедуру відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 540/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідь на аналогічне звернення містяться у запиті № 156/2017, що розміщений на інформаційному ресурсі за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
Консультація
№ 532/2017
23.04.2017
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 532/2017: Суть питання: Чи є річний план закупівель та додаток до річного плану самостійними документами відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: Хоча в статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" річний план та додаток до нього перелічені через кому ("Річний план, додаток до річного плану та зміни до них..."), обидва документи складаються за формою, затвердженою наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490. Додаток до річного плану, згідно з абзацом третім пункту 2 Наказу, використовується для відображення інформації про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Інше
Консультація № 532/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 532/2017
Суть питання: Чи є річний план закупівель та додаток до річного плану самостійними документами відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
Хоча в статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" річний план та додаток до нього перелічені через кому ("Річний план, додаток до річного плану та зміни до них..."), обидва документи складаються за формою, затвердженою наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490. Додаток до річного плану, згідно з абзацом третім пункту 2 Наказу, використовується для відображення інформації про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Татавцева Олена Вікторівна
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Річний план закупівель та додаток до річного плану, в розмунні Закону №922 - це два самостійних документи? Оскільки, по тексту Закону ніде не вказано,що додаток є невідьємною частиною плану. А в тексті статті 4 Закону між планом та додатком стоїть кома: "Річний план, додаток до річного плану та зміни до них...". Отже, річний план та додаток до річного плану - це два самостійних документи? Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 532/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі встановлені у цій статті Закону.
Згідно із статтею 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план,
додаток до
річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження.
Річний план закупівель та додаток до річного плану закупівель складаються за формою, яка затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ) та оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель у строк протягом п'яти днів з дня їх затвердження.
При цьому відповідно до абзацу третього пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в системі.
Консультація
№ 531/2017
22.04.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 531/2017 щодо строків укладання договору: Суть питання: Чи буде законним укладений з порушенням строку договір в мультилотовій закупівлі, якщо за одним з лотів є скарга, яка заблокувала всю закупівлю і не дала можливості вчасно укласти договір по іншому лоту, де немає підстав для оскарження? Висновки/Відповідь: * Скарга подається на процедуру закупівлі загалом, а не на окремий лот (пункт 18 частини першої статті 1 Закону; пункт 37 частини першої статті 1 Закону). * Розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону. * Перебіг строків відновлюється з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження (частина восьма статті 18 Закону). * Рішення органу оскарження є обов'язковими для виконання (частина 12 статті 18 Закону). Технічні питання: * З приводу технічних питань, пов'язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, радимо ознайомитися з листом Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
Відкриті торги
Консультація № 531/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 531/2017 щодо строків укладання договору
Суть питання: Чи буде законним укладений з порушенням строку договір в мультилотовій закупівлі, якщо за одним з лотів є скарга, яка заблокувала всю закупівлю і не дала можливості вчасно укласти договір по іншому лоту, де немає підстав для оскарження?
Висновки/Відповідь:
Технічні питання:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Центр первинної медико-санітарної допомоги №5" Криворізької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Строки укладання договору
<b>Суть питання:</b> В мультилотовій закупівлі за одним із лотів є скарга, але призупинена вся закупівля (заблоковані всі лоти), тобто немає технічної можливості укласти (оприлюднити) договір за іншим лотом. Договір мав бути укладений та оприлюднений ще 24.03.2017 року, отже порушені строки укладання договору відповідно до ч.2 ст.32 ЗУ "Про публічні закупівлі". Наразі питанням розблокування лотів займається відділ моніторингу та розвитку системи ДП "Прозорро". Плануємо оприлюднити договір та завершити закупівлю одразу коли з'явиться технічна можливість. Чи буде такий договір вважатися законним, адже причини не укладати договір з переможцем відсутні? Чи можна надати офіційну відповідь за адресою: 50051, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 2?
<b>
Номер відповіді:</b> 531/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Реєстраційна картка скарги повинна містити, зокрема таку інформацію, як: номер оголошення про проведення процедури закупівлі, що оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу.
Скарга повинна містити, зокрема таку інформацію, як: підстави подання скарги,
посилання на порушення процедури закупівлі
або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати (абзац 9 частини першої статті 18 Закону).
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що
закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі
, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Водночас пунктом 37 частини першої статті 1 Закону передбачена можливість визначення замовником частин предмета закупівлі товарів, робіт чи послуг (лотів), на яку
в межах єдиної процедури закупівлі
учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
З огляду на викладене, скарга подається суб’єктом оскарження щодо процедури закупівлі.
Так, згідно з частиною восьмою статті 18 Закону
розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених
частиною другою статті 32
,
абзацом восьмим частини третьої статті 35
цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
При цьому рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина 12 статті 18 Закону).
Водночас повідомляємо, що інформація щодо технічних питань, пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 528/2017
21.04.2017
Зміна істотних умов договору
Окей, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи потрібно публікувати звіт про договір, укладений до введення в дію електронної системи закупівель, якщо його сума внаслідок додаткової угоди перевищить 50 000 грн? Висновки/Відповідь: Оскільки договір було укладено у травні 2016 року, коли діяла стара редакція Закону України "Про здійснення державних закупівель", а вартість договору не перевищувала 50 000 грн, то звіт про укладений договір замовником не публікувався. У разі внесення змін до такого договору, внаслідок яких його вартість перевищить 50 000 грн, *замовник не повинен публікувати звіт про укладений договір*, оскільки на момент укладення договору, така вимога не діяла. Публікації підлягає лише *інформація про внесення змін до договору* (додаткова угода) відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", що діє на момент внесення змін.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 528/2017Огляд:
Окей, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи потрібно публікувати звіт про договір, укладений до введення в дію електронної системи закупівель, якщо його сума внаслідок додаткової угоди перевищить 50 000 грн?
Висновки/Відповідь:
Оскільки договір було укладено у травні 2016 року, коли діяла стара редакція Закону України "Про здійснення державних закупівель", а вартість договору не перевищувала 50 000 грн, то звіт про укладений договір замовником не публікувався.
У разі внесення змін до такого договору, внаслідок яких його вартість перевищить 50 000 грн, *замовник не повинен публікувати звіт про укладений договір*, оскільки на момент укладення договору, така вимога не діяла. Публікації підлягає лише *інформація про внесення змін до договору* (додаткова угода) відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", що діє на момент внесення змін.
Суть питання: Чи потрібно публікувати звіт про договір, укладений до введення в дію електронної системи закупівель, якщо його сума внаслідок додаткової угоди перевищить 50 000 грн?
Висновки/Відповідь:
Оскільки договір було укладено у травні 2016 року, коли діяла стара редакція Закону України "Про здійснення державних закупівель", а вартість договору не перевищувала 50 000 грн, то звіт про укладений договір замовником не публікувався.
У разі внесення змін до такого договору, внаслідок яких його вартість перевищить 50 000 грн, *замовник не повинен публікувати звіт про укладений договір*, оскільки на момент укладення договору, така вимога не діяла. Публікації підлягає лише *інформація про внесення змін до договору* (додаткова угода) відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", що діє на момент внесення змін.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Зелена Дар*я Вікторівна
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми замовники (Орган держ влади) уклали у травні 2016 року договір на виконання проектних робіт на суму 20 000,00 грн, а тому не публікували договір, бо він не перевищував суми 50 000,00 грн. на сьогоднішній день сума договору повинна збільшитись, що перевищить 50 000,00 грн у звязку із виконанням додаткових робіт по договору. Чи повинен замовник публікувати звіт про укладений договір(весь договір чи тільки окремо додаткову угоду), коли буде підписана додаткова угода на збільшення договірної ціни
<b>
Номер відповіді:</b> 528/2017
Консультація
№ 529/2017
21.04.2017
Допорогові закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 529/2017: Суть питання: Чи повинен тендерний комітет відхилити пропозицію учасника у допороговій закупівлі, якщо його пропозиція не відповідає вимогам технічного завдання за окремими позиціями? Висновки/Відповідь: Замовник розглядає учасника, який надав найнижчу пропозицію за результатами аукціону, та приймає рішення щодо відповідності його пропозиції вимогам, зазначеним в оголошенні закупівлі. Це визначено пунктом 9 Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.
Допорогові закупівлі
Консультація № 529/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 529/2017
Суть питання: Чи повинен тендерний комітет відхилити пропозицію учасника у допороговій закупівлі, якщо його пропозиція не відповідає вимогам технічного завдання за окремими позиціями?
Висновки/Відповідь:
Замовник розглядає учасника, який надав найнижчу пропозицію за результатами аукціону, та приймає рішення щодо відповідності його пропозиції вимогам, зазначеним в оголошенні закупівлі. Це визначено пунктом 9 Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад охорони здоров'я "Добропільська лікарня інтенсивного лікування"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
При проведенні допорогової закупівлі UA-2017-04-10-000902-b ● 618a55398cf84843b5146c466a20d933 в тендерного комітету виникли труднощі у визначенні переможця, а саме:
- при оголошенні закупівлі в технічному завданні було чітко прописано, що якщо пропозиція не відповідає
вимогам Замовника, таку пропозицію буде відхилено.
В аукціоні приймали участь два Учасника: ТОВ "Бадм-Б" та ФОП Бучко Марина Іванівна. По сьомій та восьмій позиціях пропозиція ТОВ "Бадм-Б" не відповідає вимогам Замовника.
Чи повинен у цьому випадку тендерний комітет повністю відхилити пропозицію ТОВ "Бадм-Б"?
Дякуємо за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 529/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, умови щодо кваліфікації, визначення переможця та завершення допорогової закупівлі установлені пунктом 9 Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35, та передбачають, зокрема, що замовник розглядає учасника, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі.
Консультація
№ 530/2017
21.04.2017
Переговорна процедура закупівлі
Суть питання: Чи правомірно укладати додаткову угоду до безстрокового договору розподілу природного газу (укладеного до введення в дію Закону України "Про публічні закупівлі") замість укладання нового договору за результатами переговорної процедури, проведеної відповідно до Закону? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання вже надана за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e7343af3-b5ec-4e26-afe0-514b79b91f38&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 530/2017Огляд:
Суть питання:
Чи правомірно укладати додаткову угоду до безстрокового договору розподілу природного газу (укладеного до введення в дію Закону України "Про публічні закупівлі") замість укладання нового договору за результатами переговорної процедури, проведеної відповідно до Закону?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання вже надана за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e7343af3-b5ec-4e26-afe0-514b79b91f38&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Квартирно-експлуатаційний відділ м.Вінниця, ЄДРПОУ 08320218
<b>
Тема розширена:</b> Укладання договору надання послуг з розпділу природного газу за результатом переговорної процедури
<b>Суть питання:</b> Тендерний комітет квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниця відповідно до Річного плану закупівлі на 2017 рік провів в лютому 2017 року переговорну процедуру з ПАТ "Вінницягаз" щодо надання послуг з розподілу природного газу в 2017 році. На етапі укладання договору керівництво ПАТ "Вінницягаз" відмовилось від підписання проекту договору на надання послуг з розподілу природного газу. На то мість запропонувало підписати додаткову угоду до Типового договору з розподілу природного газу, який був підписаний в лютому 2016 року і є безстроковим. Свої вимоги Воно мотивувало рекомендаціями , викладеними в Кодексі газорозподільчих систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494. У звязку з цим прошу розяснити порядок укладання договору надання послуг з розподілу природного газу та допомогти подолати протиріччя які виникли між вимогами Закону України "Про публічні закупівлі" та Кодексу газорозподільчих систем. Заздалегіть вдячні.
<b>
Номер відповіді:</b> 530/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e7343af3-b5ec-4e26-afe0-514b79b91f38&lang=uk-UA
Консультація
№ 522/2017
20.04.2017
Планування закупівель
Суть питання: Чи потрібно було вносити зміни до річного плану закупівель у 2017 році перед оголошенням повторної закупівлі фармацевтичної продукції, якщо перша закупівля відбулася лише за частиною лотів, а загальна очікувана вартість повторної закупівлі зменшилась? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Планування закупівель
Консультація № 522/2017Огляд:
Суть питання:
Чи потрібно було вносити зміни до річного плану закупівель у 2017 році перед оголошенням повторної закупівлі фармацевтичної продукції, якщо перша закупівля відбулася лише за частиною лотів, а загальна очікувана вартість повторної закупівлі зменшилась?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення»
<b>
Тема розширена:</b> Про внесення змін до Річного плану закупівель на 2017 рік
<b>Суть питання:</b> Рішенням тендерного комітету від 30.01.2017 року (протокол № 11) затверджено Річний план закупівель на 2017 рік КЗ СОР «СОСДРЗН», відповідно до якого на лютий 2017 р. було заплановано закупівлю – Фармацевтична продукція (за 88 лотами, визначеними за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу) (код ДК 021:2015: 33600000-6 Фармацевтична продукція) очікуваною вартістю 832405,35 грн. за процедурою відкриті торги.
Закупівля на зазначену очікувану вартість оголошена 09.02.2017 р., ідентифікатор – UA-2017-02-09-000819-b. Фактично закупівля відбулась тільки за 6 лотами з 88. За її результатами 21.03.2017 р. були укладені договори на загальну суму 131898,00 грн.
З метою своєчасного забезпечення закладу лікарськими засобами, на засіданні тендерного комітету від 15.03.2017 р. (протокол № 70) прийнято рішення про проведення повторної закупівлі товару – Фармацевтична продукція (за 82 лотами, визначеними за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу) код ДК 021:2015: 33600000-6 за процедурою відкриті торги через систему публічних закупівель Prozorro на очікувану вартість 658302,84 грн. (за мінусом очікуваної вартості 6 лотів, за якими 21.03.2017 р. були укладені договори). Закупівля оголошена 15.03.2017 р., ідентифікатор – UA-2017-02-09-000576-c.
При цьому до Річного плану закупівель на 2017 рік КЗ СОР «СОСДРЗН» (рішення тендерного комітету від 30.01.2017 р., протокол № 11) зміни не вносились (ні по очікуваній вартості предмета закупівлі, ні по кількості).
Надайте, будь-ласка, роз’яснення: чи необхідно було за вищевикладених умов перед оголошенням повторної закупівлі 15.03.2017 р. вносити зміни до Річного плану закупівель на 2017 рік.
<b>
Номер відповіді:</b> 522/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
.
Консультація
№ 523/2017
20.04.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки №523/2017 (Укравтодор): Суть питання: Можливість одночасної закупівлі проектно-вишукувальних та ремонтно-будівельних робіт в межах однієї процедури за моделлю "проектування – будівництво" при реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги. Висновки/Відповідь: Укравтодор має право здійснювати одночасну закупівлю робіт із проектування та робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту відповідно до моделі «проектування – будівництво». Це право передбачено абзацом другим пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2017 № 73 «Деякі питання реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги». Замовнику слід керуватися чинним законодавством України при визначенні виконавців робіт в межах реалізації згаданого Договору.
Предмет закупівлі
Консультація № 523/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки №523/2017 (Укравтодор)
Суть питання: Можливість одночасної закупівлі проектно-вишукувальних та ремонтно-будівельних робіт в межах однієї процедури за моделлю "проектування – будівництво" при реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги.
Висновки/Відповідь:
Укравтодор має право здійснювати одночасну закупівлю робіт із проектування та робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту відповідно до моделі «проектування – будівництво». Це право передбачено абзацом другим пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2017 № 73 «Деякі питання реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги». Замовнику слід керуватися чинним законодавством України при визначенні виконавців робіт в межах реалізації згаданого Договору.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне агентство автомобільних доріг України
<b>Суть питання:</b> У 2017 році Укравтодор планує розпочати ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування з фінансуванням відповідно до Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги (далі - Договір), який ратифіковано Законом України № 977-VIII від 03.02.2016.
Проект передбачається виконувати за поширеним в країнах ЄС принципом будівництва доріг «Dеsign and Build» відповідно до абзацу другого пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2017 № 73 «Деякі питання реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги» (далі - Постанова), яким сказано, що замовники проекту з будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг західного регіону та проекту з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску можуть здійснювати одночасно закупівлю робіт із проектування та робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту відповідно до моделі «проектування – будівництво» в установленому законодавством порядку.
Укравтодор просить надати роз’яснення щодо можливості проведення закупівлі одночасно на виконання проектно-вишукувальних та ремонтно-будівельних робіт в межах однієї процедури, та яким законодавством керуватись замовнику при визначені виконавців робіт в межах реалізації Договору.
<b>
Номер відповіді:</b> 523/2017
Консультація
№ 524/2017
20.04.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 524/2017 щодо закупівлі послуг з оцінки майна: Суть питання: Чи можна об'єднати декілька об'єктів оцінки комунального майна в один предмет закупівлі послуг оцінювача, та як діяти, якщо загальна сума закупівлі нижча 10 тис. грн. Висновки/Відповідь: Можливість об'єднання декількох об'єктів оцінки в один предмет закупівлі визначається згідно з принципами здійснення закупівель, зокрема, принципом максимальної економії та ефективності, передбачених статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Замовник самостійно визначає доцільність об'єднання об'єктів оцінки в один предмет закупівлі, враховуючи специфіку об'єктів та мету оцінки. У випадку, якщо очікувана вартість закупівлі послуг з оцінки майна є меншою, ніж 10 тис. грн, замовник може здійснювати закупівлю без застосування процедур, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", у відповідності до частини 3 статті 3 Закону.
Предмет закупівлі
Консультація № 524/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 524/2017 щодо закупівлі послуг з оцінки майна
Суть питання: Чи можна об'єднати декілька об'єктів оцінки комунального майна в один предмет закупівлі послуг оцінювача, та як діяти, якщо загальна сума закупівлі нижча 10 тис. грн.
Висновки/Відповідь:
Можливість об'єднання декількох об'єктів оцінки в один предмет закупівлі визначається згідно з принципами здійснення закупівель, зокрема, принципом максимальної економії та ефективності, передбачених статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Замовник самостійно визначає доцільність об'єднання об'єктів оцінки в один предмет закупівлі, враховуючи специфіку об'єктів та мету оцінки.
У випадку, якщо очікувана вартість закупівлі послуг з оцінки майна є меншою, ніж 10 тис. грн, замовник може здійснювати закупівлю без застосування процедур, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", у відповідності до частини 3 статті 3 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Новгородська селищна рада
<b>
Тема розширена:</b> послуги з оцінки майна (визначення оцінщика)
<b>Суть питання:</b> Необхідно терміново провести конкурс для здачі в оренду комунальне майно.Строк дії попередніх договорів підходять до закінчення .Для проведення конкурсу необхідно мати оцінку майна, раніше проводився конкурс на оцінщика, зараз - у відповідності до ЗУ "Про публічні закупівлі".Питання: чи можна декілька об*єктів об*єднати в один предмет закупівлі та провести закупівлю послуг оцінника в системі "Прозорро".Якщо сума виходить нижчою за поріг 10,0тис грн, як бути в такому випадку?
<b>
Номер відповіді:</b> 524/2017
Консультація
№ 06/3816
20.04.2017
Інше
Суть питання: Чи потрібно при закупівлі лікарських засобів (33600000-6) та фармацевтичних виробів (33680000-0), враховувати суму обох закупівель для визначення процедури закупівлі, якщо вони належать до одного коду ДК 021-2015? Висновки/Відповідь: Відповідно до листа Мінекономрозвитку від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, лікарські засоби визначаються за третім знаком ДК 021-2015, керуючись ЗУ «Про лікарські засоби» для визначення, що саме відноситься до лікарських засобів. У вашому випадку, якщо фармацевтичні вироби (33680000-0) не є лікарськими засобами згідно з ЗУ «Про лікарські засоби», їх слід визначати за четвертим знаком ДК 021-2015. Для визначення процедури закупівлі, необхідно враховувати вартість *однакового* предмета закупівлі. В даному випадку, оскільки лікарські засоби (33600000-6) та фармацевтичні вироби (33680000-0) є *різними* предметами закупівлі (хоча і належать до однієї групи), їх вартість *не сумується* для визначення процедури закупівлі. Отже, виходячи з вказаних сум (лікарські засоби - 40 000 грн, фармацевтичні вироби - 190 000 грн), необхідно окремо визначати процедуру закупівлі для кожного предмету закупівлі, виходячи з вартісних меж, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі".
Інше
Консультація № 06/3816Огляд:
Суть питання: Чи потрібно при закупівлі лікарських засобів (33600000-6) та фармацевтичних виробів (33680000-0), враховувати суму обох закупівель для визначення процедури закупівлі, якщо вони належать до одного коду ДК 021-2015?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до листа Мінекономрозвитку від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, лікарські засоби визначаються за третім знаком ДК 021-2015, керуючись ЗУ «Про лікарські засоби» для визначення, що саме відноситься до лікарських засобів.
У вашому випадку, якщо фармацевтичні вироби (33680000-0) не є лікарськими засобами згідно з ЗУ «Про лікарські засоби», їх слід визначати за четвертим знаком ДК 021-2015.
Для визначення процедури закупівлі, необхідно враховувати вартість *однакового* предмета закупівлі. В даному випадку, оскільки лікарські засоби (33600000-6) та фармацевтичні вироби (33680000-0) є *різними* предметами закупівлі (хоча і належать до однієї групи), їх вартість *не сумується* для визначення процедури закупівлі.
Отже, виходячи з вказаних сум (лікарські засоби - 40 000 грн, фармацевтичні вироби - 190 000 грн), необхідно окремо визначати процедуру закупівлі для кожного предмету закупівлі, виходячи з вартісних меж, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Обласний комунальний шкірно-венеричний диспансер
<b>
Тема розширена:</b> Про отримання роз'яснення з приводу ДК 021-2015
<b>Суть питання:</b> Відповідно до листа від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” зрозуміло, що лікарські засоби визначаються третім знаком ДК 021-2015. ЗУ «Про лікарські засоби» визначений вичерпний перелік, що слід відносити до лікарських засобів. Виходячи з вищенаведеного, все, що не відноситься до переліку передбаченим ЗУ «Про лікарські засоби» слід визначати четвертим знаком ДК 021-2015.
Для прикладу: Закуплено фармацевтичної продукції (лікарські засоби для лікування) за знаком 33600000-6 на суму 40000 грн. Є потреба закупки фармацевтичних виробів за знаком
33680000-0 (гумові покриття, що не є лікарськими засобами), на суму 190000 грн.
Прошу роз'яснити: Оскільки знак
33680000-0 належить до знаку 33600000-6, стає незрозумілим, у вищенаведеній ситуації потрібно проводити відкриті торги, чи допорогову закупівлю? Чи буде сумуватись вартість цих закупівель?
<b>
Номер відповіді:</b> 525/2017
Консультація
№ 512/2017
19.04.2017
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Роз'яснення щодо зміни ціни за одиницю товару згідно з п.2 ч.3 ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з коливанням ціни на ринку: 1. З якого моменту визначати рівень коливання ціни? 2. Які органи, окрім Держстату, уповноважені надавати інформацію про коливання ціни, та як діяти при розбіжностях у їх даних? 3. Чи правомірна зміна ціни на більший відсоток, ніж коливання ціни на ринку? Висновки/Відповідь: 1. Питання зміни істотних умов розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc), який містить рекомендації щодо обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни товару на ринку згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону. 2. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону, зміна ціни за одиницю товару до 10% можлива лише за наявності коливання ціни на ринку. Зміна можлива як у бік збільшення, так і зменшення, відповідно до коливання ціни. 3. Мінекономрозвитку не визначає правомірність дій замовника у конкретних випадках (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Зміна істотних умов договору
Консультація № 512/2017Огляд:
Суть питання: Роз'яснення щодо зміни ціни за одиницю товару згідно з п.2 ч.3 ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з коливанням ціни на ринку:
1. З якого моменту визначати рівень коливання ціни?
2. Які органи, окрім Держстату, уповноважені надавати інформацію про коливання ціни, та як діяти при розбіжностях у їх даних?
3. Чи правомірна зміна ціни на більший відсоток, ніж коливання ціни на ринку?
Висновки/Відповідь:
1. Питання зміни істотних умов розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc), який містить рекомендації щодо обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни товару на ринку згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону.
2. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону, зміна ціни за одиницю товару до 10% можлива лише за наявності коливання ціни на ринку. Зміна можлива як у бік збільшення, так і зменшення, відповідно до коливання ціни.
3. Мінекономрозвитку не визначає правомірність дій замовника у конкретних випадках (частина друга статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АСОЦІАЦІЯ "ВСЕУКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА АСОЦІАЦІЯ"
<b>Суть питання:</b> 1. Відповідно до п.2 ч.3 ст.36 ЗУ «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
При цьому, aні чинне законодавство України, ані роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (принаймні ті, які є у публічному доступі) не дають відповіді на питання, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку – подання пропозицій, чи проведення аукціону, чи укладення договору.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку для цілей встановлення необхідності змінити ціну за одиницю товару шляхом внесення змін до договору про закупівлю?
2. У Роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 зазначено, що внесення змін щодо ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
У цьому ж Роз’ясненні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України називає одним з органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, Державну службу статистики України, хоча також вказує, що перелік відповідних органів не є вичерпним.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити:
- Які органи, окрім Державної служби статистики України, уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку?
- Як діяти, якщо кілька (два і більше) відповідних органів надають різну інформацію щодо коливання ціни товару? Інформація якого органу матиме переважаючу силу при встановленні рівня коливання ціни за одиницю товару на ринку?
3. У ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» серед принципів здійснення закупівлі виокремлено принцип максимальної економії та ефективності, а метою ЗУ «Про публічні закупівлі» є, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, чи буде правомірною та чи відповідатиме принципам публічних закупівель (у т.ч. принципу максимальної економії та ефективності) зміна ціни за одиницю товару у бік збільшення на 7% у разі коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення лише на 2%?
<b>
Номер відповіді:</b> 512/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання зміни істотних умов міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
, який зокрема містить рекомендацію Мінекономрозвитку щодо необхідності обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни товару на ринку у разі внесення змін до договору про закупівлю, у випадку передбаченому пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону.
Крім того, пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків може здійснюватися виключно у разі наявності коливання ціни такого товару на ринку. Таким чином, оскільки коливання ціни товару на ринку може відбуватися як в бік збільшення так і в бік зменшення, сторони можуть вносити зміни до договору про закупівлю на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону відповідно до коливання ціни на ринку.
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.