Новини Мінекономіки
Консультація
№ 420/2024
10.09.2024
Інше
# Аналіз консультації Мінекономіки № 420/2024: Суть питання: Чи має право замовник у проекті договору, що додається до запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі, включати вимоги щодо надання постачальником після укладання договору документів, які не передбачені Порядком формування та використання електронного каталогу, затвердженим ПКМУ № 822 від 14.09.2020, наприклад, документів, що підтверджують наявність матеріально-технічної бази, працівників, сертифікатів відповідності? Висновки/Відповідь: 1. Здійснення контролю: З питань здійснення контролю у сфері публічних закупівель необхідно звертатися до Держаудитслужби. 2. Повноваження Мінекономіки: Мінекономіки, як Уповноважений орган, не має компетенції визначати правомірність дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, Закон України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами). 3. Рекомендовані листи для ознайомлення: Листи від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (https://is.gd/Rpgx6m), від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 "Щодо застосування електронних каталогів" (http://surl.li/eurzdl), від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (http://surl.li/jgcoul), від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі" (http://surl.li/vyhnyl).
Інше
Консультація № 420/2024Огляд:
# Аналіз консультації Мінекономіки № 420/2024
Суть питання:
Чи має право замовник у проекті договору, що додається до запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі, включати вимоги щодо надання постачальником після укладання договору документів, які не передбачені Порядком формування та використання електронного каталогу, затвердженим ПКМУ № 822 від 14.09.2020, наприклад, документів, що підтверджують наявність матеріально-технічної бази, працівників, сертифікатів відповідності?
Висновки/Відповідь:
1. Здійснення контролю: З питань здійснення контролю у сфері публічних закупівель необхідно звертатися до Держаудитслужби.
2. Повноваження Мінекономіки: Мінекономіки, як Уповноважений орган, не має компетенції визначати правомірність дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, Закон України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами).
3. Рекомендовані листи для ознайомлення: Листи від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (https://is.gd/Rpgx6m), від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 "Щодо застосування електронних каталогів" (http://surl.li/eurzdl), від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (http://surl.li/jgcoul), від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі" (http://surl.li/vyhnyl).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Поінт-Фуд"
<b>
Тема розширена:</b> Вимоги до постачальника у запиті пропозицій постачальників
<b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу другого п. 57 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого ПКМУ № 822 від 14.09.2020 у запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком.
Відповідно до абзацу третього п. 57 Порядку запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Проект договору не повинен містити характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту.
Як вбачається зі змісту абзацу третього п. 57 Порядку в проект договору заборонено включати тільки характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту. Інших обмежень щодо змісту проекту договору, зокрема покладання на постачальника обов’язку документально підтверджувати свою відповідність певним вимогам, немає.
З наведеного, на мою думку, випливає колізія, яка полягає в тому, що загальна норма (абзац другий п. 57 Порядку) забороняє замовнику у запиті пропозицій постачальників встановлювати до постачальників не передбачені Порядком вимоги. При цьому логічно припустити, що ця заборона поширюється на весь зміст запиту включно з проектом договору, адже цей проект договору є додатком до запиту, його невід’ємною частиною. Водночас абзац третій п. 57 Порядку є спеціальною нормою, яка стосується саме проекту договору, не містить заборони замовникам включати у проект договору вимоги до постачальників.
Такою неоднозначністю користуються замовники, які з метою обмежити конкуренцію та забезпечити перемогу заздалегідь визначеного постачальника включають до проектів своїх договорів, які оприлюднюють разом із запитом пропозицій постачальників, вимоги до постачальників що фактично є вимогами документального підтвердження відповідності постачальника встановленим замовником кваліфікаційним критеріям. Такі дії суперечать суті закупівлі шляхом запиту пропозицій постачальників, перевагами якої порівняно з відкритими торгами є швидкість, зменшена кількість бюрократичних дій щодо збору, подання та перевірки документів, знижені корупційні ризики.
Прошу роз’яснити чи має право замовник у проект договору включати зобов’язання постачальника після укладання договору надавати замовнику документи, які не передбачені Порядком, затв. ПКМУ № 822 від 14.09.2020, зокрема документи, що підтверджують наявність в постачальника матеріально-технічної бази (автотранспорт, складські, виробничі приміщення тощо), працівників, сертифікатів відповідності постачальника певним вимогам, наприклад відповідність системі управління безпечністю харчових продуктів ?
<b>
Номер відповіді:</b> 420/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://is.gd/Rpgx6m
,
http://surl.li/eurzdl
,
http://surl.li/jgcoul
,
http://surl.li/vyhnyl
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону.
При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, з питання здійснення контролю необхідно звертатися до Держаудитслужби.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Консультація
№ 421/2024
10.09.2024
Виконання договору
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки: Консультація № 421/2024 щодо прямих договорів з військовими частинами * Суть питання: Чи дозволено укладати прямий договір з військовою частиною (ВЧ) на закупівлю товарів до 200 000 грн, посилаючись на Постанову КМУ №1275 від 11 листопада 2022 року, та чи потрібна калькуляція в такому випадку? * Висновки/Відповідь: Замовники, зокрема військові частини, можуть здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 200 тис. грн та 1,5 млн грн відповідно, без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу (застосування електронного каталогу не є обов’язковим). Такі закупівлі здійснюються на підставі пункту 3 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі». Постанова КМУ №1275 від 11 листопада 2022 року не містить положень щодо обов'язкового подання калькуляції при укладенні прямих договорів з ВЧ. Питання щодо необхідності та форми надання калькуляції має вирішуватися між замовником та постачальником з урахуванням внутрішніх положень та потреб військової частини.
Виконання договору
Консультація № 421/2024Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки:
Консультація № 421/2024 щодо прямих договорів з військовими частинами
Суть питання: Чи дозволено укладати прямий договір з військовою частиною (ВЧ) на закупівлю товарів до 200 000 грн, посилаючись на Постанову КМУ №1275 від 11 листопада 2022 року, та чи потрібна калькуляція в такому випадку?
Висновки/Відповідь:
Замовники, зокрема військові частини, можуть здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 200 тис. грн та 1,5 млн грн відповідно, без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу (застосування електронного каталогу не є обов’язковим). Такі закупівлі здійснюються на підставі пункту 3 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
Постанова КМУ №1275 від 11 листопада 2022 року не містить положень щодо обов'язкового подання калькуляції при укладенні прямих договорів з ВЧ. Питання щодо необхідності та форми надання калькуляції має вирішуватися між замовником та постачальником з урахуванням внутрішніх положень та потреб військової частини.
Консультація № 421/2024 щодо прямих договорів з військовими частинами
Замовники, зокрема військові частини, можуть здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 200 тис. грн та 1,5 млн грн відповідно, без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу (застосування електронного каталогу не є обов’язковим). Такі закупівлі здійснюються на підставі пункту 3 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
Постанова КМУ №1275 від 11 листопада 2022 року не містить положень щодо обов'язкового подання калькуляції при укладенні прямих договорів з ВЧ. Питання щодо необхідності та форми надання калькуляції має вирішуватися між замовником та постачальником з урахуванням внутрішніх положень та потреб військової частини.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Гук Ірина-Марія Русланівна
<b>
Тема розширена:</b> Порядок проведення процедури закупівлі з військовими установами
<b>Суть питання:</b> Чи можна укладати прямий договір з ВЧ на основі закупівлі товару до 200 000 грн. та посилатись на Постанову №1275 від 11 листопада 2022 р.
Чи необхідно подавати в такому випадку калькуляцію?
<b>
Номер відповіді:</b> 421/2024
Консультація
№ 419/2024
07.09.2024
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 419/2024: Суть питання: Чи може військова частина придбати автомобіль швидкої медичної допомоги через відкриті торги з особливостями та чи вказувати ціну з ПДВ або без ПДВ? Висновки/Відповідь: Військова частина має право проводити закупівлю автомобіля швидкої медичної допомоги через відкриті торги з особливостями. Щодо ціни, то необхідно керуватися загальними правилами оподаткування. Якщо військова частина є платником ПДВ, то ціна закупівлі має бути вказана з урахуванням ПДВ. Якщо військова частина не є платником ПДВ, то ціна вказується без ПДВ. (Конкретні нормативно-правові акти в консультації не згадуються, тому надано висновок по суті).
Відкриті торги
Консультація № 419/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 419/2024
Суть питання: Чи може військова частина придбати автомобіль швидкої медичної допомоги через відкриті торги з особливостями та чи вказувати ціну з ПДВ або без ПДВ?
Висновки/Відповідь:
Військова частина має право проводити закупівлю автомобіля швидкої медичної допомоги через відкриті торги з особливостями. Щодо ціни, то необхідно керуватися загальними правилами оподаткування. Якщо військова частина є платником ПДВ, то ціна закупівлі має бути вказана з урахуванням ПДВ. Якщо військова частина не є платником ПДВ, то ціна вказується без ПДВ.
(Конкретні нормативно-правові акти в консультації не згадуються, тому надано висновок по суті).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Титор Р.М.
<b>Суть питання:</b> Чи може військова частина провести закупівлі через відкритті торги з особливостями провести закупівлю Автомобіля швидкої медичної допомоги для потреб цієї військової частини? Чи вказувати ціну для закупівлю такого автомобіля із ПДВ, чи без ПДВ?
<b>
Номер відповіді:</b> 419/2024
Консультація
№ 418/2024
06.09.2024
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки №418/2024 щодо шаблону договору в е-каталозі: Суть питання: Замовник виявив невідповідність шаблону договору в е-каталозі (електроенергія з розподілом) предмету закупівлі (електроенергія без розподілу) вже після завершення етапу подання пропозицій. Відмінити закупівлю немає законних підстав, змінити договір неможливо, а підписання договору в такому вигляді є неприйнятним для замовника. Висновки/Відповідь: У даній ситуації чітких алгоритмів дій, які б базувалися на конкретних статтях законів, не існує, оскільки ситуація пов'язана з помилкою у шаблоні, наданому в е-каталозі, і часовими обмеженнями процедури. Загальний підхід має полягати у наступному: 1. Звернутися до адміністратора е-каталогу/оператора майданчика: Повідомити про виявлену помилку в шаблоні договору. Це потрібно для виправлення помилки в майбутньому, щоб уникнути аналогічних ситуацій. 2. Документування ситуації: Скласти протокол (рішення) уповноваженої особи (або інший внутрішній документ) з детальним описом ситуації, виявленої помилки в шаблоні договору, та обґрунтуванням неможливості підписання договору в запропонованій редакції. 3. Проаналізувати можливість застосування ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі": Незважаючи на те, що прямих підстав для відміни закупівлі немає, слід проаналізувати чи не виникла ситуація, яка підпадає під дію п. 1 ч. 1 ст. 43, а саме "виникнення обставин непереборної сили". Важливо розуміти, що це крайній захід, який потребує юридичного обґрунтування. 4. Переговори з переможцем: Спробувати провести переговори з переможцем щодо можливості внесення змін до договору, що виходять за межі тих, які дозволені законодавством. 5. Оцінка ризиків: Оцінити ризики підписання договору в невідповідній редакції (можливі фінансові втрати, судові спори тощо) та прийняти рішення з урахуванням цих ризиків. 6. Звернутися за роз’ясненням до Мінекономіки: Направити детальний запит до Мінекономіки з детальним описом ситуації та проханням надати офіційне роз’яснення щодо дій в даній ситуації. Важливо: У будь-якому випадку, прийняття рішення має бути обґрунтованим та задокументованим. Рекомендується залучити юриста для оцінки ризиків та обґрунтування прийнятого рішення.
Інше
Консультація № 418/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки №418/2024 щодо шаблону договору в е-каталозі
Суть питання: Замовник виявив невідповідність шаблону договору в е-каталозі (електроенергія з розподілом) предмету закупівлі (електроенергія без розподілу) вже після завершення етапу подання пропозицій. Відмінити закупівлю немає законних підстав, змінити договір неможливо, а підписання договору в такому вигляді є неприйнятним для замовника.
Висновки/Відповідь:
У даній ситуації чітких алгоритмів дій, які б базувалися на конкретних статтях законів, не існує, оскільки ситуація пов'язана з помилкою у шаблоні, наданому в е-каталозі, і часовими обмеженнями процедури. Загальний підхід має полягати у наступному:
1. Звернутися до адміністратора е-каталогу/оператора майданчика: Повідомити про виявлену помилку в шаблоні договору. Це потрібно для виправлення помилки в майбутньому, щоб уникнути аналогічних ситуацій.
2. Документування ситуації: Скласти протокол (рішення) уповноваженої особи (або інший внутрішній документ) з детальним описом ситуації, виявленої помилки в шаблоні договору, та обґрунтуванням неможливості підписання договору в запропонованій редакції.
3. Проаналізувати можливість застосування ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі": Незважаючи на те, що прямих підстав для відміни закупівлі немає, слід проаналізувати чи не виникла ситуація, яка підпадає під дію п. 1 ч. 1 ст. 43, а саме "виникнення обставин непереборної сили". Важливо розуміти, що це крайній захід, який потребує юридичного обґрунтування.
4. Переговори з переможцем: Спробувати провести переговори з переможцем щодо можливості внесення змін до договору, що виходять за межі тих, які дозволені законодавством.
5. Оцінка ризиків: Оцінити ризики підписання договору в невідповідній редакції (можливі фінансові втрати, судові спори тощо) та прийняти рішення з урахуванням цих ризиків.
6. Звернутися за роз’ясненням до Мінекономіки: Направити детальний запит до Мінекономіки з детальним описом ситуації та проханням надати офіційне роз’яснення щодо дій в даній ситуації.
Важливо: У будь-якому випадку, прийняття рішення має бути обґрунтованим та задокументованим. Рекомендується залучити юриста для оцінки ризиків та обґрунтування прийнятого рішення.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Оріхівська районна державна лікарня ветеринарної медицини
<b>
Тема розширена:</b> Про шаблон договору у е-каталозі
<b>Суть питання:</b> 02.09.2024р. через е-каталог оголосила Запит ціни пропозиції (майданчик market.newtend.com). Категорія товару - електрична енергія, формульне ціноутворення, з розподілом. У запиті пропозиції постачальників повинен бути проєкт договору, для цього скористалася шаблоном договору розміщеному у профілі товару е-каталогу. Сьогодні 06.09.2024р. я маю прийняти рішення переможця процедури закупівлі визначеного автоматично системою закупівель. Але, детальніше переглянула шаблон договора і виявила невідповідність у договорі предмету договору до профілю товару ( Ціна за одиницю Товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджується Регулятором та всі інші складові ціни за одиницю Товару необхідні для виконання цього Договору та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються Споживачем самостійно), тобто категорія товару з розподілом, а в шаблоні договору без розподілу. Відмінити закупівлю не можу, бо підстава не визначена законодавством, змінити договір уже неможливо і підписати такий договір замовнику не підходе. Як мені вчинити у цій ситуації? Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 418/2024
Консультація
№ 417/2024
04.09.2024
Виконання договору
Суть питання: Зміна вартості імпортної сировини після укладення договору призвела до зниження ступеня локалізації товару (нижче 20% у 2024 році), що не відповідає вимогам п. 6¹ Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про публічні закупівлі». Питання: Які дії замовника – відмовитись від товару чи прийняти його, враховуючи невідповідність вимогам локалізації? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає чіткої відповіді, які саме дії має вчинити Замовник. Варто звернути увагу на наступне: * Закупівля здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт i послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення aбo скасування” зі змінами. * Відповідно до п. 6¹ Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про публічні закупівлі», замовник здійснює закупівлю товарів, якщо їх ступінь локалізації виробництва у 2024 році дорівнює чи перевищує 20 відсотків. * Згідно з п. 13 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою КМУ № 861, учасник, з яким укладено договір, одночасно з передачею товару надає замовнику фактичну калькуляцію собівартості товару.
Виконання договору
Консультація № 417/2024Огляд:
Суть питання:
Зміна вартості імпортної сировини після укладення договору призвела до зниження ступеня локалізації товару (нижче 20% у 2024 році), що не відповідає вимогам п. 6¹ Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про публічні закупівлі». Питання: Які дії замовника – відмовитись від товару чи прийняти його, враховуючи невідповідність вимогам локалізації?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає чіткої відповіді, які саме дії має вчинити Замовник.
Варто звернути увагу на наступне:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа
<b>
Тема розширена:</b> невідповідність фактичної калькуляції вимогам ступеню локалізації
<b>Суть питання:</b> Закупівля Товару здійснюється відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт i послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення aбo скасування” зі змінами.
24 травня постановою № 597 Кабмін змінив Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затверджений постановою № 861 (далі — Порядок №861).
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», а саме пункту 61 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень:
1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує:
у 2024 році - 20 відсотків.
Станом на проведення тендеру та укладання Договору ступінь локалізації виробництва була 20,99%, що відповідало вимогам законодавства.
Відповідно до п. 13 Порядку №861, Учасник, з яким укладено договір про закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, одночасно з передачею товару надає замовнику підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю.
Виробник сповістив, що після тендеру та укладання договору суттєво змінилась вартість та питома вага імпортної сировини в складі собівартості товару, що призвело до зниження ступеню локалізації виробництва товару до – 16,99%.
Таким чином фактичнf калькуляціz собівартості буде не відповідати умовам Закону та закупівля товару буде здійснена з порушенням вимогам законодавства.
Який порядок дій необхідно здійснити Замовнику в такому випадку:
1. Відмовитись від товару та розірвати договір
2. Прийняти та оплатити товар з фактичною калькуляцією собівартості меншою ніж встановлений мінімальний рівень ступеню локалізації, що буде фактично незаконним витрачанням державних коштів.
<b>
Номер відповіді:</b> 417/2024
Консультація
№ 416/2024
03.09.2024
Відкриті торги
Суть питання: Чи можна оголосити нову закупівлю послуг з перевезення (відкриті торги з особливостями) до закінчення дії та коштів за поточним договором на аналогічні послуги? Висновки/Відповідь: Згідно з відповідями на запити № 313/2023 та № 86/2024 (посилання на які не надані), питання аналогічне, отже, потрібно вивчити зазначені відповіді на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Відкриті торги
Консультація № 416/2024Огляд:
Суть питання: Чи можна оголосити нову закупівлю послуг з перевезення (відкриті торги з особливостями) до закінчення дії та коштів за поточним договором на аналогічні послуги?
Висновки/Відповідь:
Згідно з відповідями на запити № 313/2023 та № 86/2024 (посилання на які не надані), питання аналогічне, отже, потрібно вивчити зазначені відповіді на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ соціальнго захисту та охорони здоров'я населення
<b>
Тема розширена:</b> Відкриті торги з особливостями
<b>Суть питання:</b> Відділ провів закупілю (відкриті торги з особливостями) послуг з перевезння організованої групи пасажирів. Уклали договір.
На даний час кошти по цьому договорі закінчуються. Чи можна до закінчення коштів по старому договорі оголосити нову закупілю (відкриті торги з особливостями) на перевезення організованої групи пасажирів.
<b>
Номер відповіді:</b> 416/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах № 313/2023 та № 86/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Консультація
№ 414/2024
02.09.2024
Відкриті торги
Консультація № 414/2024 щодо збільшення кількості товару при зменшенні ціни за одиницю: Суть питання: Чи можливо збільшити кількість товару в договорі про закупівлю, якщо ціна за одиницю товару зменшилась, але загальна сума договору залишається незмінною? Висновки/Відповідь: Відповідь на це питання міститься в запиті № 129/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=22b2615e-337c-43f7-89c5-c491e2f6ca27&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 414/2024Огляд:
Консультація № 414/2024 щодо збільшення кількості товару при зменшенні ціни за одиницю
Суть питання: Чи можливо збільшити кількість товару в договорі про закупівлю, якщо ціна за одиницю товару зменшилась, але загальна сума договору залишається незмінною?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на це питання міститься в запиті № 129/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=22b2615e-337c-43f7-89c5-c491e2f6ca27&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Артем Іваненко
<b>Суть питання:</b> якщо ціна за одиницю товару зменшилась чи можемо ми підняти кількість товару якщо сума договору не зміниться.
<b>
Номер відповіді:</b> 414/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 129/2024
,
розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=22b2615e-337c-43f7-89c5-c491e2f6ca27&lang=uk-UA
Консультація
№ 415/2024
02.09.2024
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки №415/2024 щодо змін до договору на розробку ПКД: Суть питання: Чи можливо внести зміни до договору на розробку проєктно-кошторисної документації, а саме змінити пункт 10 Завдання на проєктування (Додаток №1 до договору) щодо черговості будівництва та виділення пускових комплексів? Висновки/Відповідь: Відповідь на запит Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» від 19.08.2024 (щодо внесення змін до договору) станом на 02.09.2024 не надано. Таким чином, відповідь на питання щодо можливості внесення змін відсутня.
Відкриті торги
Консультація № 415/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки №415/2024 щодо змін до договору на розробку ПКД
Суть питання: Чи можливо внести зміни до договору на розробку проєктно-кошторисної документації, а саме змінити пункт 10 Завдання на проєктування (Додаток №1 до договору) щодо черговості будівництва та виділення пускових комплексів?
Висновки/Відповідь: Відповідь на запит Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» від 19.08.2024 (щодо внесення змін до договору) станом на 02.09.2024 не надано. Таким чином, відповідь на питання щодо можливості внесення змін відсутня.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа»
<b>
Тема розширена:</b> Щодо внесення змін до Договору на розробку проєктно-кошторисної документації
<b>Суть питання:</b> 19.08.2024 року було сформовано питання щодо внесення змін до договору на роботи а саме в додаток № 1 до договору та викласти пункт 10 завдання на проєктування в новій редакції: "Черговість будівництва, необхідність виділення пускових комплексів - здійснюється в дві черги, з виділенням пускових комплексів? але станом на 02.09.2024 року відповідь не надходила. Просимо повідомити щодо розгляду питання КПТМ "Криворіжтепломережа"
<b>
Номер відповіді:</b> 415/2024
Консультація
№ 413/2024
30.08.2024
Планування закупівель
Оскільки текст відповіді містить лише посилання на інші консультації, надати інформацію по суті питання та висновки наразі неможливо. Необхідно ознайомитися з консультаціями № 313/2023 та № 86/2024, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, для отримання повної відповіді на запит.
Планування закупівель
Консультація № 413/2024Огляд:
Оскільки текст відповіді містить лише посилання на інші консультації, надати інформацію по суті питання та висновки наразі неможливо. Необхідно ознайомитися з консультаціями № 313/2023 та № 86/2024, розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, для отримання повної відповіді на запит.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
<b>
Тема розширена:</b> Додатково виділені кошти
<b>Суть питання:</b> Доброго Дня! Під час дії правового режиму військового стану замовники в своїй діяльності керуються Постановою КМУ від 12.10.2022 №1178, де пунктом 15 визначено, що в замовника може виникнути додаткова потреба, тобто та, яку він не міг передбачити. А як бути з іншими випадками додаткових потреб, які раніше були наведені в листі Мінекономіки №вих. 3304-04/54160-06 від 03.09.2020? Чи є додаткове виділення коштів додатковою потребою та новим предметом закупівлі? Чи може замовник в своїй роботі керуватись вищевказаним листом Мінекономіки?
<b>
Номер відповіді:</b> 413/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 313/2023 та № 86/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Консультація
№ 412/2024
29.08.2024
Планування закупівель
Суть питання: Чи має право Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) провести закупівлю форменого одягу для посадових осіб у 2024 році, враховуючи, що Положення про формений одяг, затверджене Наказом № 642, набуде чинності лише 22.02.2025, але закупівля запланована на 2024 рік за КЕКВ 2210? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді "так" чи "ні". У відповіді наголошено, що організація закупівлі форменого одягу є можлива з урахуванням положень частини сімнадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та запланованого фінансування на 2024 рік. Проте, Укртрансбезпеці необхідно самостійно оцінити та врахувати всі ризики, пов'язані з проведенням закупівлі до набрання чинності відповідного Положення, особливо щодо відповідності придбаного одягу майбутнім вимогам.
Планування закупівель
Консультація № 412/2024Огляд:
Суть питання: Чи має право Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) провести закупівлю форменого одягу для посадових осіб у 2024 році, враховуючи, що Положення про формений одяг, затверджене Наказом № 642, набуде чинності лише 22.02.2025, але закупівля запланована на 2024 рік за КЕКВ 2210?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді "так" чи "ні". У відповіді наголошено, що організація закупівлі форменого одягу є можлива з урахуванням положень частини сімнадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та запланованого фінансування на 2024 рік. Проте, Укртрансбезпеці необхідно самостійно оцінити та врахувати всі ризики, пов'язані з проведенням закупівлі до набрання чинності відповідного Положення, особливо щодо відповідності придбаного одягу майбутнім вимогам.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба України з безпеки на транспорті
<b>
Тема розширена:</b> Можливість проведення процедури закупівлі форменого одягу до набрання чинності Положення про формений одяг
<b>Суть питання:</b> Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 16.07.2024 № 642 (далі - Наказ) затверджено Положення про формений одяг посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Положення), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2024 за № 1165/42510.
Відповідно до пункту 5 Наказу, цей Наказ набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування, тобто з 22.02.2025.
Положенням визначено, що посадові особи зобов'язані носити формений одяг відповідно до вимог цього Положення, яким затверджені зразки і опис форменого одягу, а також правила носіння.
З метою забезпечення посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті предметами форменого одягу, відповідно до частини сімнадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» з урахуванням нових зразків і описів форменого одягу, а також правил його носіння існує необхідність проведення закупівлі форменого одягу.
Після проведення закупівлі, форменим одягом буде забезпечено посадових осіб, задіяних у рейдових перевірках (перевірках на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, формений одяг яких повинен відповідати нормам Положення з моменту набрання ним чинності, а саме з 22.02.2025.
Фінансування закупівлі форменого заплановано відповідно до кошторисних видатків Державної служби України з безпеки на транспорті на 2024 рік, передбачених за напрямом КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», за рахунком напрямів витрат «Придбання форменого одягу, посвідчень та нагрудних знаків для працівників Укртрансбезпеки».
Суть питання: Чи можливо проведення закупівлі форменого одягу посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті у 2024 році, тобто до набрання чинності Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 16.07.2024 № 642 «Про затвердження Положення про формений одяг посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2024 за № 1165/42510 (набрання чинності – 22.05.2025) з урахуванням наявного планування такої закупівлі на 2024 рік?
<b>
Номер відповіді:</b> 412/2024
Консультація
№ 409/2024
27.08.2024
Предмет закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки: Суть питання: Чи можливо переможцю спрощеної закупівлі змінити якісні показники товару (на кращі) до підписання договору, не змінюючи ціну, якщо початкового товару немає на складі? Висновки/Відповідь: Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднань територіальних громад. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону, закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (у тому числі ціни за одиницю товару) та/або істотних умов договору про закупівлю, зазначених в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Враховуючи викладене, замовник здійснює закупівлю відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, в якому зазначаються необхідні якісні та технічні характеристики предмета закупівлі. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції переможця спрощеної закупівлі.
Предмет закупівлі
Консультація № 409/2024Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації Мінекономіки:
Суть питання: Чи можливо переможцю спрощеної закупівлі змінити якісні показники товару (на кращі) до підписання договору, не змінюючи ціну, якщо початкового товару немає на складі?
Висновки/Відповідь:
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднань територіальних громад.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону, закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (у тому числі ціни за одиницю товару) та/або істотних умов договору про закупівлю, зазначених в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Враховуючи викладене, замовник здійснює закупівлю відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, в якому зазначаються необхідні якісні та технічні характеристики предмета закупівлі. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції переможця спрощеної закупівлі.
Суть питання: Чи можливо переможцю спрощеної закупівлі змінити якісні показники товару (на кращі) до підписання договору, не змінюючи ціну, якщо початкового товару немає на складі?
Висновки/Відповідь:
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднань територіальних громад.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону, закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (у тому числі ціни за одиницю товару) та/або істотних умов договору про закупівлю, зазначених в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Враховуючи викладене, замовник здійснює закупівлю відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, в якому зазначаються необхідні якісні та технічні характеристики предмета закупівлі. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції переможця спрощеної закупівлі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина А7053
<b>
Тема розширена:</b> Зміна якісних показників предмета закупівлі переможцем торгів спрощеної процедури без зміни виграшної вартості до підписання договору
<b>Суть питання:</b> За результатами проведення аукціону переможець запропонував поставити предмет закупівлі з кращими показниками не виходячи за межі вийграшної суми, пояснюючи тим, що товар, вказаний в оголошенні на складі відсутній. Договір ще не підписаний. Як бути в цій ситуації щоб не допустити порушення у сфері публічних закупівель? Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 409/2024
Консультація
№ 410/2024
27.08.2024
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки (410/2024) щодо допорогової закупівлі матеріалів:: Суть питання: Чи потрібно враховувати вартість будівельних матеріалів, які вже були використані в рамках виконаного поточного ремонту (140 тис. грн.), при визначенні потреби в закупівлі додаткових будівельних матеріалів для окремого поточного ремонту, щоб не перевищити допорогові ліміти? Чи слід виділяти вартість цих матеріалів окремо для визначення загальної суми закупівлі будматеріалів за рік? Висновки/Відповідь: Враховуючи, що планується окрема закупівля будівельних матеріалів для поточного ремонту, вартість матеріалів, які вже були використані в попередньому ремонті, не враховується при визначенні очікуваної вартості закупівлі нових матеріалів. Важливо визначати очікувану вартість предмета закупівлі виходячи з потреби та обсягів, необхідних для поточного ремонту, який планується здійснити. Замовник самостійно визначає потребу в закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними Законом.
Допорогові закупівлі
Консультація № 410/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки (410/2024) щодо допорогової закупівлі матеріалів:
Суть питання: Чи потрібно враховувати вартість будівельних матеріалів, які вже були використані в рамках виконаного поточного ремонту (140 тис. грн.), при визначенні потреби в закупівлі додаткових будівельних матеріалів для окремого поточного ремонту, щоб не перевищити допорогові ліміти? Чи слід виділяти вартість цих матеріалів окремо для визначення загальної суми закупівлі будматеріалів за рік?
Висновки/Відповідь:
Враховуючи, що планується окрема закупівля будівельних матеріалів для поточного ремонту, вартість матеріалів, які вже були використані в попередньому ремонті, не враховується при визначенні очікуваної вартості закупівлі нових матеріалів. Важливо визначати очікувану вартість предмета закупівлі виходячи з потреби та обсягів, необхідних для поточного ремонту, який планується здійснити. Замовник самостійно визначає потребу в закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними Законом.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Килименко Яна Юріївна
<b>
Тема розширена:</b> Допорогова закупівля матеріалів
<b>Суть питання:</b> Підприємство здійснило закупівлю з поточного ремонту на суму (140 тис. грн.). В проектно-кошторисній документації визначено кількість та вартість буд. матеріалів (фарба, шпаклівка, тощо). Зараз виникла необхідність придбати ще матеріали (своїми силами здійснити деякий поточний ремонт). Чи потрібно враховувати суми на вже використані буд.матеріали в складі виконаного поточного ремонту, щоб закуповувати в подальшому матеріали окремо? Тобто, матеріали, враховані в поточному ремонті, виділяються окремо - для визначення загальної суми по буд.матеріалам за рік?
<b>
Номер відповіді:</b> 410/2024