Новини Мінекономіки
Консультація
№ 738/2017
14.07.2017
Виконання договору
Суть питання: Чи можливо збільшити вартість матеріалів (асфальтобетону) у договорі на виконання будівельних робіт з твердою договірною ціною, укладеному у 2016 році, з огляду на зміни ринкових цін та інфляцію, щоб завершити виконання робіт? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 22.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc)
Виконання договору
Консультація № 738/2017Огляд:
Суть питання:
Чи можливо збільшити вартість матеріалів (асфальтобетону) у договорі на виконання будівельних робіт з твердою договірною ціною, укладеному у 2016 році, з огляду на зміни ринкових цін та інфляцію, щоб завершити виконання робіт?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Необхідність збільшення вартості матеріалів (зокрема, зважаючи на інфляцію) закладених в кошторисі на виконання робіт при твердій договірній ціні
<b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо застосування законодавства, що регулює сферу державних закупівель, за наявності наступних обставин.
1) У 2016 році за результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір на проведення будівельних робіт (від 07.06.2016) у якому зафіксовано, що договірна ціна – тверда, термін виконання – до 05.12.2016.
2) Під час виконання робіт, у наслідок непередбачуваних обставин, виникла необхідність у проведенні додаткових робіт не передбачених у початковому проекті. Проведено коригування проекту (проектно-кошторисної документації - ПКД), здійснено повторну державну експертизу ПКД, після чого, відповідно до абз.6 част.1 Закону України «Про публічні закупівлі», за результатами переговорної процедури закупівлі, укладено новий договір (від 22.12.2016) для виконання додаткових робіт на суму, що не перевищує 50% вартості головного договору. У договорі зазначено, що договірна ціна – тверда, термін виконання – 2016-2017 рр.
3) Зміна проектних рішень, проведення повторної експертизи, зміна етапів виконання робіт вплинули на термін виконання робіт по головному (первинному) договору: завершення робіт по ньому перенесли на наступний 2017 рік (до 31.07.2017);
4) Вартість асфальтобетону (ЩМА) закладена у головному договорі (від 07.06.2016) станом на сьогодні (червень 2017) є нижчою ніж ринкова у регіоні та від закладеної у відкоригованому проекті, що не дозволяє виконати роботи по ньому.
Вартість асфальтобетону (ЩМА) закладена у договорі на виконання додаткових робіт (від 22.12.2016) є актуальною станом на сьогодні (в межах поточних ринкових цін у регіоні), що дозволяє виконати роботи по даному договору у повному обсязі
5) Для можливості завершення робіт на об’єкті виникла необхідність у збільшенні вартості асфальтобетону (ЩМА), який використовується в первинному (головному) договорі на виконання будівельних робіт. Сума коштів на яку потрібно збільшити вартість асфальтобетону (ЩМА) по головному договору становить близько 170 тис.грн, при цьому загальна сума виконання договору не перевищить суми договору.
6) У головному договорі про закупівлю міститься пункт: «Тверда договірна ціна визначається на основі проектно-кошторисної документації та пропозиції конкурсних торгів, встановлюється незмінною на весь обсяг будівництва і не уточнюється, за винятком випадків, передбачених законодавством, що регулює сферу державних закупівель та іншим чинним законодавством».
Яким чином продовжити виконання робіт на об’єкті для можливості їх завершення у повному обсязі?
Письмовий запит щодо даного питання Вам було надіслано листом від 14.06.2017 № 2502-вих-1099.
<b>
Номер відповіді:</b> 738/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 22.11.2016 № 3302-01/38216-06
"Щодо закупівлі робіт”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06
"Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю"
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 739/2017
14.07.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 739/2017: Суть питання: Відмова казначейства у реєстрації договору про закупівлю фармацевтичної продукції (UA-2017-05-05-000403-a) через невідповідність договору та річного плану закупівлі, незважаючи на зазначення у звітах "згідно тендерної документації". Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. Форми документів у сфері закупівель, включаючи обов'язкові поля, затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" (пункт 11 частини першої статті 8 Закону). 3. Замовник вносить конкретну назву предмета закупівлі та коди класифікаторів (за наявності) (згідно Наказу). 4. Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону). 5. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. 6. Форма звіту про результати процедури закупівлі заповнюється системою автоматично (згідно Наказу). 7. Перелік повноважень Державної казначейської служби України визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Відкриті торги
Консультація № 739/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 739/2017
Суть питання: Відмова казначейства у реєстрації договору про закупівлю фармацевтичної продукції (UA-2017-05-05-000403-a) через невідповідність договору та річного плану закупівлі, незважаючи на зазначення у звітах "згідно тендерної документації".
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. Форми документів у сфері закупівель, включаючи обов'язкові поля, затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" (пункт 11 частини першої статті 8 Закону).
3. Замовник вносить конкретну назву предмета закупівлі та коди класифікаторів (за наявності) (згідно Наказу).
4. Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом (пункт 18 частини першої статті 1 Закону).
5. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
6. Форма звіту про результати процедури закупівлі заповнюється системою автоматично (згідно Наказу).
7. Перелік повноважень Державної казначейської служби України визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Міська лікарня №5"
<b>Суть питання:</b> Закупівля UA-2017-05-05-000403-a,Фармацевтична продукція (Морфін, Натрію оксибутират, Сібазон, Кетамін, Фентаніл, Промедол) – 6 найменувань. Міська казначейська служба не реєструє договір про закупівлю в зв`язку з невідповідністю договору і річного плану звіту. Незважаючи на те , що на протязі всього 2017 року в всіх звітах п.3"Конкретна назва закупівлі" зазначено - згідно тендерної документації.
<b>
Номер відповіді:</b> 739/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На виконання вимог пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).
Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено
обов'язкові поля, що заповнюються замовником
в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації.
Відповідно до затверджених Наказом форм документів замовник зокрема вносить конкретну назву предмета закупівлі та коди і назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності).
При цьому, згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Водночас відповідно до Наказу
форма звіту про результати
проведення процедури закупівлі
заповнюється системою автоматично
.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Консультація
№ 735/2017
13.07.2017
Тендерна документація
Суть питання: Чи правомірно вимагати від учасників закупівлі гарантійний лист від виробника, що підтверджує можливість поставки товару, якщо це обмежує конкуренцію та віддає перевагу одному учаснику? Висновки/Відповідь: Питання щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель розглянуто у листі Мінекономіки від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06. Лист доступний за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Тендерна документація
Консультація № 735/2017Огляд:
Суть питання: Чи правомірно вимагати від учасників закупівлі гарантійний лист від виробника, що підтверджує можливість поставки товару, якщо це обмежує конкуренцію та віддає перевагу одному учаснику?
Висновки/Відповідь: Питання щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель розглянуто у листі Мінекономіки від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06. Лист доступний за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Хімпромресурси-ЛД"
<b>
Тема розширена:</b> Внесення вимог замовниками торгів які обмежують конкуренцію
<b>Суть питання:</b> На наш погляд деякі замовники зловживають ст. 22 п. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме що Тендерна документація може містити іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Так деякі замовники включають до ТД вимогу яка обмежує конкуренцію, а саме наприклад торги № 1215314 п. 2 сторінка 18 ТД зазначено "З метою запобігання закупівлі фальсифікатів та отримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості та зі строками придатності, яких вимагає ця документація, учасник надає сканкопію оригінала гарантійного листа виробника (представництва, філії виробника, якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України), яким виробник підтверджує можливість поставки предмету закупівлі цих торгів зі строками придатності та в терміни, визначені цією документацією та пропозицією учасника торгів".
Виробник данної продукції надає гарантійні листи такого змісту тільки одному партнеру, тоді як данна продукція не є дефіцитом та у великих кількостях поставляється нашим підприємством.
Підтвердженням побоювань замовника з приводу фальсифікованої продукції та можливості постачання товару є кваліфікаційні вимоги згідно ст 16 ЗУ, а саме досвід виконання аналогічних договорів.
Таким чином виникає ситуація, в якій той учасник який першим отримав гарантійний лист виграє з максимальной ціной у тендері, торги фактично не відбуваються.
Приклад торги № 1170021
торги № 1215314
Просимо Мінекономрозвитку як уповноважений орган, врегулювати данне питання надавши загальне роз`яснення.
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 735/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "
Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”
, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 734/2017
13.07.2017
Оприлюднення інформації про закупівлю
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи правомірно укласти один договір на 370 тис. грн. на продукти харчування, розбивши предмет закупівлі на 10 позицій до 40 тис. грн. кожна, та розмістити звіт про укладений договір, чи потрібно укладати окремі договори по кожному продукту? Висновки/Відповідь: Аналогічне питання розглянуто у запиті № 701/2017, з яким пропонується ознайомитися за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 734/2017Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи правомірно укласти один договір на 370 тис. грн. на продукти харчування, розбивши предмет закупівлі на 10 позицій до 40 тис. грн. кожна, та розмістити звіт про укладений договір, чи потрібно укладати окремі договори по кожному продукту?
Висновки/Відповідь: Аналогічне питання розглянуто у запиті № 701/2017, з яким пропонується ознайомитися за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA
Суть питання: Чи правомірно укласти один договір на 370 тис. грн. на продукти харчування, розбивши предмет закупівлі на 10 позицій до 40 тис. грн. кожна, та розмістити звіт про укладений договір, чи потрібно укладати окремі договори по кожному продукту?
Висновки/Відповідь: Аналогічне питання розглянуто у запиті № 701/2017, з яким пропонується ознайомитися за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Подільської РДА
<b>
Тема розширена:</b> Звіт про укладений договір
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Підкажіть, будь ласка. Сума договору 370 тис. грн. Предмет договору-продукти харчування згідно ДК 021-2015 розбито до 40 тис. грн.(10 різних предметів). Чи правомірно буде укласти договір та розмістити звіт про укладений договір, чи укладати договори в розрізі продуктів кожен окремо.
<b>
Номер відповіді:</b> 734/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, оскільки аналогічне питання розглянуте у запиті№ 701/2017, пропонуємо ознайомитися за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA
Консультація
№ 730/2017
12.07.2017
Виконання договору
Суть питання: Повернення забезпечення виконання договору при: 1. Розірванні за згодою сторін. 2. Зменшенні видатків замовника на всю суму договору (без поставок). 3. Розірванні через суд при істотній зміні обставин. Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: Договір про закупівлю укладається згідно з Цивільним кодексом України (ЦК України) та Господарським кодексом України (ГК України) з урахуванням особливостей Закону України “Про публічні закупівлі” (Закон) (частина перша статті 36 Закону). Тендерна документація повинна містити інформацію про умови повернення забезпечення виконання договору (пункти 7 та 15 частини другої статті 22 Закону). 2. Умови повернення забезпечення: Замовник повертає забезпечення виконання договору після виконання учасником-переможцем договору, у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі (частина перша статті 26 Закону). 3. Висновок: Оскільки виконання договору про закупівлю здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі, питання повернення забезпечення виконання договору слід розглядати виходячи з умов, прописаних у конкретному договорі, з урахуванням положень Глави 49 ЦК України та Глави 22 ГК України.
Виконання договору
Консультація № 730/2017Огляд:
Суть питання:
Повернення забезпечення виконання договору при:
1. Розірванні за згодою сторін.
2. Зменшенні видатків замовника на всю суму договору (без поставок).
3. Розірванні через суд при істотній зміні обставин.
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення: Договір про закупівлю укладається згідно з Цивільним кодексом України (ЦК України) та Господарським кодексом України (ГК України) з урахуванням особливостей Закону України “Про публічні закупівлі” (Закон) (частина перша статті 36 Закону). Тендерна документація повинна містити інформацію про умови повернення забезпечення виконання договору (пункти 7 та 15 частини другої статті 22 Закону).
2. Умови повернення забезпечення: Замовник повертає забезпечення виконання договору після виконання учасником-переможцем договору, у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі (частина перша статті 26 Закону).
3. Висновок: Оскільки виконання договору про закупівлю здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі, питання повернення забезпечення виконання договору слід розглядати виходячи з умов, прописаних у конкретному договорі, з урахуванням положень Глави 49 ЦК України та Глави 22 ГК України.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ТАЛЄН-2001"
<b>
Тема розширена:</b> Забезпечення виконання договору
<b>Суть питання:</b> 1. Чи повертається забезпечення виконання договору при розірванні договору за згодою сторін?
2. Чи повертається забезпечення виконання договору при зменшенні видатків Замовника на всю суму договору, якщо поставок по договору не було?
3. Чи повертається забезпечення виконання договору при розірванні договору через суд при істотній зміні обставин?
<b>
Номер відповіді:</b> 730/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених Законом (частина перша статті 36 Закону).
Статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю.
У свою чергу, відповідно до пунктів 7 та 15 частини другої статті 22 Закону
тендерна документація повинна зокрема містити проект договору про закупівлю
з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов
та інформацію про
розмір, вид, строк та умови надання,
умови повернення та неповернення забезпечення
виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати).
Крім того, частиною першою статті 26 Закону встановлено, що
замовник повертає
забезпечення виконання договору про закупівлю
після
виконання учасником-переможцем договору,
а також
у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону,
а також
згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Поряд з цим поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення виконання господарських зобов'язань) визначено у Главі 49 ЦК України та Главі 22 ГК України.
Таким чином, оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі.
Консультація
№ 731/2017
12.07.2017
Виконання договору
Консультація Мінекономіки № 731/2017 (ТОВ "Перша будівельно-монтажна група"): Суть питання: Можливість оплати перевищення обсягу робіт (понад дефектну відомість) за договором, укладеним у жовтні 2016 року, строк дії якого закінчився 31.05.2017, та можливість укладення додаткової угоди/договору на цей перевищений обсяг без тендеру. Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. 2. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Виконання договору
Консультація № 731/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 731/2017 (ТОВ "Перша будівельно-монтажна група")
Суть питання: Можливість оплати перевищення обсягу робіт (понад дефектну відомість) за договором, укладеним у жовтні 2016 року, строк дії якого закінчився 31.05.2017, та можливість укладення додаткової угоди/договору на цей перевищений обсяг без тендеру.
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
2. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група"
<b>
Тема розширена:</b> Можливість укладення додаткової угоди
<b>Суть питання:</b> В жовтні 2016 року було укладено договір між Державним підприємством про надання послуг (виконання робіт) в об'ємі, передбаченому в дефектних відомостях. Строк дії договору 31.05.2017
Однак, після виконання робіт було виявлено перевищення площі трубопроводів насосних станцій, щодо яких проводилися роботи від встановлених в Дефектній відомості.
Даний факт підтверджується Актом контрольних замірів, що проводились 19.04.2017 року разом з Замовником. Виконавець виконав об'єм робіт зафіксований в Акті контрольних замірів та весь об'єм робіт згідно Договору до 31.05.2017 р. Однак, поданий акт прийому-передачі робіт з урахуванням перевищення об'єму робіт та відповідного збільшення розміру витрат Замовник не підписав, відповіді на лист про укладення додаткової угоди чи договору на суму перевищених робіт не надав.
Питання:
1) що необхідно робити, для того, щоб Замовник здійснив розрахунки за фактично виконані роботи, об'єм яких перевисив об'єм заявлениї у дефектних відомостях?
2) Чи можливе укладення додаткової угоди чи то просто договору на перевищений об'єм робіт без проведення тендеру?
3) На підставі чого та яких нормативно правових актів вимагати сплатити суму за перевищений об'єм робіт
Дякуємо
<b>
Номер відповіді:</b> 731/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
, розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Консультація
№ 733/2017
12.07.2017
Оприлюднення інформації про закупівлю
Суть питання: Яку інформацію вносити в поле "Інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг" звіту про укладені договори, згідно з Наказом №490, особливо якщо асортимент великий? Як описувати для товарів, послуг та робіт? Висновки/Відповідь: * Загальне: Форма звіту про укладені договори, затверджена Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає обов'язкове заповнення поля 14, "Інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг", шляхом внесення наявної інформації в електронну систему закупівель. Закон України “Про публічні закупівлі” (стаття 8, пункт 11 частини 1). * Якщо договір прикріплено: У пункті 14 форми звіту можна зазначити, що інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг, вказана у самому договорі. * Якщо договір не прикріплено: Інформацію про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг потрібно вказати, враховуючи вимоги Цивільного та Господарського кодексів України, які регулюють договірні відносини сторін, та інформацію, визначену у самому договорі. * Додатково, рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 733/2017Огляд:
Суть питання: Яку інформацію вносити в поле "Інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг" звіту про укладені договори, згідно з Наказом №490, особливо якщо асортимент великий? Як описувати для товарів, послуг та робіт?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ГО "Криворізький Центр Рослідувань"
<b>
Тема розширена:</b> Відображення у звіті про укладені договори 14. Інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг.
<b>Суть питання:</b> Наказом №490 від 22.03.2016 , затвердеженим МЕРТ України, затверджено форму Звіту про укладені договори, відповідно до п. 2 Наказу: Формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель.
Обов'язковим полем для заповнення, є і 14. Інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг.
Предметом договору (пункт 4 статті 180 ГК України) є узгоджені сторонами умови про найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Стаття 266 ГК України вміщує ширше поняття предмету договору поставки, як визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Для уникнення розбіжностей необхідно детально описувати продукцію її кількість, варто вказувати марку, модель, серію, відповідність ГОСТу, рік випуску, особливі характеристики (потужність, сорт, тонажність, місткість, колір)
Прошу надати роз'яснення, яка саме інформація на Вашу думку повинна міститися у цьму полі. Яким чином повинна розміщуватись, якщо вона має великий ассортимент,чи опис:
а) для товарів
б) для послуг
в) для робіт
<b>
Номер відповіді:</b> 733/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації
.
При цьому слід зазначити, що оскільки в
системі електронних закупівель реалізована можливість розміщення копії договору разом зі звітом про укладений договір, замовник у разі розміщення такого договору може у пункті 14 форми звіту про укладений договір указати, що інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг зазначена у договорі.
При цьому, ураховуючи вимоги Цивільного та Господарського кодексів України, які регулюють договірні відносини сторін, у разі заповнення форми звіту про укладений договір без прикріплення копії договору замовнику необхідно указати інформацію про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг, які визначені у такому договорі.
Водночас інформуємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 722/2017
11.07.2017
Планування закупівель
Суть питання: Як відображати у річному плані закупівлі послуги, строк надання якої перевищує один рік, якщо фінансування розподілено по роках? (Приклад: загальна вартість 150 млн грн, з розподілом по роках 60/50/40 млн грн). Висновки/Відповідь: 1. Рекомендовано ознайомитися з відповіддю на запит № 235/2016, доступною за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d8a93380-3752-488a-b7c9-0c2d7ee6e7d7&lang=uk-UA 2. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, доступним за посиланням: http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 3. Відповідно до пункту 6 форми річного плану закупівель, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, необхідно зазначити розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі.
Планування закупівель
Консультація № 722/2017Огляд:
Суть питання: Як відображати у річному плані закупівлі послуги, строк надання якої перевищує один рік, якщо фінансування розподілено по роках? (Приклад: загальна вартість 150 млн грн, з розподілом по роках 60/50/40 млн грн).
Висновки/Відповідь:
1. Рекомендовано ознайомитися з відповіддю на запит № 235/2016, доступною за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d8a93380-3752-488a-b7c9-0c2d7ee6e7d7&lang=uk-UA
2. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, доступним за посиланням: http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
3. Відповідно до пункту 6 форми річного плану закупівель, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, необхідно зазначити розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від підприємство "Запоріжелектротранс"
<b>Суть питання:</b> Як відображати у річному плані закупівлі передбачені більше ніж на один рік? Наприклад необхідно здійснити закупівлю послуги (строк надання послуги 3 роки, поділити окремо на кожен рік неможливо) на закупівлю якої виділено бюджетних коштів на загальну суму 150 000 000,00 грн. З яких фінансування на 2017 рік - 60 000 000,00 грн, на 2018 рік - 50 000 000,00 грн. на 2018 рік 40 000 000,00 грн. Як відобразити дану закупівлі у рінчому плані? Зазначити загальну суму виділених коштів чи лише суму коштів виділених на 2017 рік?
<b>
Номер відповіді:</b> 722/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, оскільки подібне питання розглянуте у запиті № 235/2016, пропонуємо ознайомитися за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d8a93380-3752-488a-b7c9-0c2d7ee6e7d7&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
Крім того зазначаємо, що пункт 6 форми річного плану закупівель, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення замовником розміру бюджетного призначення за кошторисом
або очікуваної вартості предмета закупівлі
.
Консультація
№ 724/2017
11.07.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 724/2017: Суть питання: Як правильно визначити предмет закупівлі трактора, враховуючи особливості Державного класифікатора, де четвертий знак не відповідає потребам закупівлі. Висновки/Відповідь: По суті питання слід ознайомитись з аналогічною консультацією за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb14b2fc-18ad-45c8-85f3-15f1dad6a749&lang=uk-UA
Предмет закупівлі
Консультація № 724/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 724/2017
Суть питання: Як правильно визначити предмет закупівлі трактора, враховуючи особливості Державного класифікатора, де четвертий знак не відповідає потребам закупівлі.
Висновки/Відповідь: По суті питання слід ознайомитись з аналогічною консультацією за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb14b2fc-18ad-45c8-85f3-15f1dad6a749&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України
<b>Суть питання:</b> В зв'яку з виробничою необхідністю установа вирішила провести тендер на закупівлю трактора. В Державному класифікаторі трактори зазначені за показником третьої цифри. По четвертому знаку зазначені: мотоблоки; трактори, що були у використанні; тягові електродвигуни, які не підходять для визначення предмета закупівлі по закупівлі трактора. Як в даному випадку вірно визначити предмет закупівлі, не порушуючи чинного законодавства?
<b>
Номер відповіді:</b> 724/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, інформуємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb14b2fc-18ad-45c8-85f3-15f1dad6a749&lang=uk-UA
Консультація
№ 725/2017
11.07.2017
Виконання договору
Консультація Мінекономіки № 725/2017: Суть питання: Чи законна умова договору про закупівлю (КП як замовник, ТОВ як постачальник) з оплатою в два етапи: 50% передплата та 50% після отримання товару? Висновки/Відповідь: 1. Договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі”). 2. Умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця (ч. 4 ст. 36 Закону). 3. Тендерна документація повинна містити проект договору з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов (п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону, ч. 2 ст. 22 Закону). 4. Замовник укладає договір відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця (в т. ч. вимог щодо умов оплати). 5. У разі укладання договору розпорядником/одержувачем бюджетних коштів, платежі здійснюються в порядку, визначеному бюджетним законодавством (з урахуванням положень Бюджетного кодексу України). Розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про оплату після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України (ч. 1 ст. 49 БК України). 6. Можливість попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117. В ній визначено перелік випадків, максимальні строки та розміри такої оплати за наявності належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів.
Виконання договору
Консультація № 725/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 725/2017
Суть питання: Чи законна умова договору про закупівлю (КП як замовник, ТОВ як постачальник) з оплатою в два етапи: 50% передплата та 50% після отримання товару?
Висновки/Відповідь:
1. Договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі”).
2. Умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця (ч. 4 ст. 36 Закону).
3. Тендерна документація повинна містити проект договору з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов (п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону, ч. 2 ст. 22 Закону).
4. Замовник укладає договір відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця (в т. ч. вимог щодо умов оплати).
5. У разі укладання договору розпорядником/одержувачем бюджетних коштів, платежі здійснюються в порядку, визначеному бюджетним законодавством (з урахуванням положень Бюджетного кодексу України). Розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про оплату після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України (ч. 1 ст. 49 БК України).
6. Можливість попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117. В ній визначено перелік випадків, максимальні строки та розміри такої оплати за наявності належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від газета Секретов. Нет
<b>
Тема розширена:</b> розрахунок під час електронних закупівель
<b>Суть питання:</b> для написання статті потрібна інформація, яким чином відбувається розрахунок замовника товару перед переможцем торгів. мова йде про КП, як замовника товару та ТОВ, як постачальника товару. у договорі йдеться про розрахунок у два етапи - 50% передплата і 50% після отримання товару. Чи законна така процедура розрахунку. Якщо ні, то яким чином здійснюється розрахунок? Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 725/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта статті 36 Закону).
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог тендерної документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця.
Водночас, беручи до уваги положення Бюджетного кодексу України (далі – БК України), у разі якщо договір про закупівлю укладається розпорядником або одержувачем бюджетних коштів, та передбачає взяття учасником бюджетного процесу відповідних бюджетних зобов’язань, платежі відповідно до взятих бюджетних зобов'язань здійснюються в порядку, визначеному бюджетним законодавством.
Так, згідно з частиною першою статті 49 БК України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів”, “одержувач бюджетних коштів”, “бюджетне зобов'язання” та “платіж” наведені у пунктах 18, 47, 38, 7 та 41 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Поряд з цим постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” визначено перелік випадків, в яких розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату (за наявності належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів), максимальні строки та розміри такої попередньої оплати.
Консультація
№ 726/2017
11.07.2017
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Чи можна переглядати договори підряду в частині збільшення кошторисної заробітної плати, враховуючи орієнтовний розмір, встановлений Мінрегіонбудом, та чи є це підставою для зміни істотних умов договору згідно з п.7 ч.4 ст.36 Закону "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. Зміна істотних умов договору про закупівлю детально розглянута в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 3. Мінрегіон України, згідно з підпунктом 2 пункту 4 Положення, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу. Тому з конкретним питанням рекомендується звертатися до Мінрегіону.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 726/2017Огляд:
Суть питання: Чи можна переглядати договори підряду в частині збільшення кошторисної заробітної плати, враховуючи орієнтовний розмір, встановлений Мінрегіонбудом, та чи є це підставою для зміни істотних умов договору згідно з п.7 ч.4 ст.36 Закону "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. Зміна істотних умов договору про закупівлю детально розглянута в листі Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
3. Мінрегіон України, згідно з підпунктом 2 пункту 4 Положення, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу. Тому з конкретним питанням рекомендується звертатися до Мінрегіону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітетСлавутської міської ради
<b>Суть питання:</b> У квітні 2017 року Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України встановлено орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, який доцільно враховувати при визначенні вартості будівництва. Зокрема, Мінрегіонбудом визначено, що на стадії виконання договорів можливе уточнення розміру кошторисної заробітної плати.
Просимо надати роз’яснення: чи можливо, а якщо так, то в якому порядку переглядати договори підряду, вже укладені за результатами тендерних процедур закупівель, в частині збільшення розміру кошторисної заробітної плати. Чи являється орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, встановлений Мінрегіонбудом, підставою для зміни істотних умов договору, визначеною п.7 ч.4 ст.36 Закону Україи «Про публічні закупівлі», а саме: зміною регульованих цін (тарифів) і нормативів?
<b>
Номер відповіді:</b> 726/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить вичерпну відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.
Разом з тим, відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів, методологію проектування, будівництва та реконструкції об’єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах.
Тому з питання , зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищевказаного органу виконавчої влади.
Консультація
№ 727/2017
11.07.2017
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 727/2017: Суть питання: Чи повинен Замовник (КПТМ "Криворіжтепломережа"), який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, при визначенні предмету закупівлі керуватися Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012р. №333? Висновки/Відповідь: 1. Предмет закупівлі визначається згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та у порядку, встановленому Уповноваженим органом (Мінекономрозвитку) відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454. Додаткову інформацію див. в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 2. Предмет закупівлі визначається для здійснення процедур закупівель, визначених Законом, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі". 3. Питання призначення економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333. Згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 Інструкції, економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ за економічними характеристиками операцій. Видатки на закупівлі здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації. 4. Роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету надає Державна казначейська служба України (пункт 5 наказу №333).
Предмет закупівлі
Консультація № 727/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 727/2017
Суть питання: Чи повинен Замовник (КПТМ "Криворіжтепломережа"), який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, при визначенні предмету закупівлі керуватися Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012р. №333?
Висновки/Відповідь:
1. Предмет закупівлі визначається згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" та у порядку, встановленому Уповноваженим органом (Мінекономрозвитку) відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454. Додаткову інформацію див. в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
2. Предмет закупівлі визначається для здійснення процедур закупівель, визначених Законом, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
3. Питання призначення економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333. Згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 Інструкції, економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ за економічними характеристиками операцій. Видатки на закупівлі здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації.
4. Роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету надає Державна казначейська служба України (пункт 5 наказу №333).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КПТМ "Криворіжтепломережа"
<b>Суть питання:</b> Чи повинен Замовник (КПТМ "Криворіжтепломережа" є замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання) при визначенні предмету закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" керуватися інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012р. №333?
<b>
Номер відповіді:</b> 727/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі-Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454.
Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, предмет закупівлі товарів, робіт або послуг у розумінні Закону визначається замовником для здійснення процедур закупівель, визначених Законом, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Водночас питання призначення економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333).
Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.
При цьому пунктом 5 наказу №333 Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.