Новини Мінекономіки
Консультація
№ 462/2026
02.10.2024
Відкриті торги
Огляд консультації Мінекономіки № 462/2026 --- # Суть питання: Замовник планує оголосити відкриті торги у 2026 році на капітальний ремонт захисної споруди, використовуючи проєктно-кошторисну документацію (ПКД) 2024 року. Запитується, чи має право Замовник використовувати ПКД 2024 року без актуалізації цін на поточний момент (2026 рік). Чи вважатиметься це порушенням порядку визначення очікуваної вартості та правил ціноутворення, що може призвести до штрафних санкцій за ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)? Яким чином оприлюднювати відомості ресурсів (відповідно до Закону № 3988-IX), якщо кошторисні ціни матеріалів у наявній документації не відповідають поточним ринковим цінам 2026 року? Чи змінилися Державні будівельні норми (ДБН) і чи потрібно проводити коригування ПКД у 2026 році? # Висновки/Відповідь: 1. Щодо визначення очікуваної вартості та аналізу цін: Мінекономіки роз'яснило, що інформація щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, а також окремих питань визначення вартості будівництва та проведення аналізу цін на матеріальні ресурси міститься у відповідях на запити № 1050/2021, № 379/2026, № 463/2025 та № 5/2026. * Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на ці питання надана в консультації № 1050/2021 (без конкретної дати): * Суть пов'язаного питання: Консультація стосувалася застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, контролю Держаудитслужби, принципів ефективності закупівель та відповідальності замовника за розрахунок очікуваної вартості. * Висновки/Відповідь: * Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами), має рекомендаційний характер і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у тому числі із застосуванням методу порівняння ринкових цін. * Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба України відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43). Стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає адміністративних заходів, пов'язаних з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі. * Заниження очікуваної вартості може призводити до відсутності інтересу учасників, а завищення – нівелювати принцип максимальної економії. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості, враховуючи його специфіку, та може керуватися методикою. * Законом України «Про публічні закупівлі» не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості. * Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на ці питання надана в консультації № 379/2026 (без конкретної дати): * Суть пов'язаного питання: Чи потрібно проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, які були раніше придбані замовником та передаватимуться підряднику; хто має його проводити; на якому етапі; яку вартість враховувати (історичну чи поточну); чи включати ці матеріали до звіту про аналіз цін, якщо їх вартість не оплачується підряднику. Це стосується закупівлі робіт за пунктом 13 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 та кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591. * Висновки/Відповідь: * Мінекономіки зазначило, що відповідь на ці питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 «Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512». * Поряд з цим, Мінекономіки наголосило, що відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері ціноутворення у будівництві. Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512, слід звертатись до Мінрозвитку. * Запити № 463/2025 та № 5/2026 також згадуються, проте їхній зміст не надано в тексті консультації для детального переказу. 2. Щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва...»: Мінекономіки роз'яснило, що відповідні роз’яснення містяться у листі Мінекономіки від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 «Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512». * Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання надана в листі Мінекономіки від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06, який містить роз'яснення Мінрозвитку (листи від 16.07.2026 № 19026/28/10-26 та від 23.06.2026 № 10781/28/14-26) щодо застосування Постанови № 1512: * Поширення дії Постанови № 1512: Положення Постанови № 1512 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526) застосовуються з 25.11.2025 (зміни з 29.04.2026) та діють протягом 12 місяців після скасування воєнного стану. Вони поширюються на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт будівель і споруд будь-якого призначення, а також нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, поточний середній ремонт, поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування, що здійснюються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів під державні гарантії. * Застосування до поточного ремонту будівель: Поточний ремонт будівель і споруд (крім автомобільних доріг загального користування) не відноситься до виду будівництва згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Тому Постанова № 1512 та кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 (Настанова № 281), на нього не поширюються. Вартість поточного ремонту має визначатися на підставі обґрунтованих ресурсів у поточному рівні цін. В окремих обґрунтованих випадках замовник може поширити дію окремих положень Настанови № 281 на поточний ремонт шляхом розпорядчого документа з обґрунтуванням. * Терміни "матеріали" та "матеріальні ресурси" в Постанові № 1512: Згідно з кошторисними нормами України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затвердженими наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 (Настанова № 591), матеріальні ресурси – це матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва (крім обладнання). * Аналіз цін на матеріальні ресурси та його поширення: * Замовник має право досліджувати ціни на матеріальні ресурси на етапі розгляду пропозицій учасників відкритих торгів з особливостями. * Якщо процедура публічних закупівель ще не розпочата на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526, умови проектів договорів підряду мають враховувати вимоги щодо підтвердження фактично нарахованої заробітної плати, компенсації фактично нарахованої зарплати та необхідності аналізу цін підрядником на етапі взаєморозрахунків (для динамічної ціни). Якщо процедуру розпочато, замовник може прийняти рішення про передбачення таких умов. * Обов'язок проведення аналізу цін на матеріальні ресурси залишається навіть якщо за рішенням Уряду реалізація проекту здійснюється без завантаження документів до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Звіт має бути оформлений письмово, завантаження до ЄДЕССБ – за рішенням замовника. Для договорів, що не потребують дозвільних документів і не підлягають прийняттю в експлуатацію, але з ПКД та експертним звітом, аналіз цін проводиться замовником при складанні інвесторської ПКД та підписанні актів, підрядником – при складанні ПКД, узгодженні договірної ціни та підготовці актів (для динамічної ціни). Звіт створюється в ЄДЕССБ у формі електронного документа та підписується кваліфікованим електронним підписом (пункт 5.2. Настанови № 591). * Змішане фінансування: Вимоги Постанови № 1512 та Настанови № 591 є обов’язковими, якщо будівництво фінансується із залученням бюджетних коштів, коштів державних/комунальних підприємств/установ/організацій, або кредитів під державні гарантії, незалежно від обсягу такого фінансування (включаючи грантові кошти, міжнародну допомогу). * Перевірка експертною організацією: Експертиза проектів будівництва включає перевірку дотримання нормативів кошторисної частини, у тому числі вимог Постанови № 1512 та Настанови № 591 щодо наявності звіту з аналізу цін, дотримання процедури, правильності оформлення та використання результатів аналізу цін. Перелік документів, що мають зберігатися в архіві експертної організації, встановлено Національним стандартом України ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво». * Зворотна дія змін: За загальновизнаним принципом права (частина перша статті 58 Конституції України), закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, який діяв під час настання події або факту. 3. Щодо необхідності коригування ПКД, актуалізації кошторисної вартості, застосування кошторисних норм та нормативних документів у сфері будівництва: Мінекономіки зазначило, що ці питання не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінрозвитку забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, технічного регулювання та ціноутворення у будівництві. Тому з цих питань Замовнику запропоновано звернутися до Мінрозвитку. ---
Відкриті торги
Консультація № 462/2026Огляд:
Огляд консультації Мінекономіки № 462/2026
---
#
Суть питання
Замовник планує оголосити відкриті торги у 2026 році на капітальний ремонт захисної споруди, використовуючи проєктно-кошторисну документацію (ПКД) 2024 року. Запитується, чи має право Замовник використовувати ПКД 2024 року без актуалізації цін на поточний момент (2026 рік). Чи вважатиметься це порушенням порядку визначення очікуваної вартості та правил ціноутворення, що може призвести до штрафних санкцій за ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)? Яким чином оприлюднювати відомості ресурсів (відповідно до Закону № 3988-IX), якщо кошторисні ціни матеріалів у наявній документації не відповідають поточним ринковим цінам 2026 року? Чи змінилися Державні будівельні норми (ДБН) і чи потрібно проводити коригування ПКД у 2026 році?
#
Висновки/Відповідь
1. Щодо визначення очікуваної вартості та аналізу цін:
Мінекономіки роз'яснило, що інформація щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, а також окремих питань визначення вартості будівництва та проведення аналізу цін на матеріальні ресурси міститься у відповідях на запити № 1050/2021, № 379/2026, № 463/2025 та № 5/2026.
* Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на ці питання надана в консультації № 1050/2021 (без конкретної дати):
* Суть пов'язаного питання: Консультація стосувалася застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, контролю Держаудитслужби, принципів ефективності закупівель та відповідальності замовника за розрахунок очікуваної вартості.
*
Висновки/Відповідь:
* Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами), має рекомендаційний характер і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у тому числі із застосуванням методу порівняння ринкових цін.
* Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба України відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43). Стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає адміністративних заходів, пов'язаних з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі.
* Заниження очікуваної вартості може призводити до відсутності інтересу учасників, а завищення – нівелювати принцип максимальної економії. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості, враховуючи його специфіку, та може керуватися методикою.
* Законом України «Про публічні закупівлі» не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості.
* Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на ці питання надана в консультації № 379/2026 (без конкретної дати):
* Суть пов'язаного питання: Чи потрібно проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, які були раніше придбані замовником та передаватимуться підряднику; хто має його проводити; на якому етапі; яку вартість враховувати (історичну чи поточну); чи включати ці матеріали до звіту про аналіз цін, якщо їх вартість не оплачується підряднику. Це стосується закупівлі робіт за пунктом 13 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 та кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591.
*
Висновки/Відповідь:
* Мінекономіки зазначило, що відповідь на ці питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 «Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512».
* Поряд з цим, Мінекономіки наголосило, що відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері ціноутворення у будівництві. Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512, слід звертатись до Мінрозвитку.
* Запити № 463/2025 та № 5/2026 також згадуються, проте їхній зміст не надано в тексті консультації для детального переказу.
2. Щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва...»:
Мінекономіки роз'яснило, що відповідні роз’яснення містяться у листі Мінекономіки від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 «Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512».
* Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання надана в листі Мінекономіки від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06, який містить роз'яснення Мінрозвитку (листи від 16.07.2026 № 19026/28/10-26 та від 23.06.2026 № 10781/28/14-26) щодо застосування Постанови № 1512:
* Поширення дії Постанови № 1512: Положення Постанови № 1512 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526) застосовуються з 25.11.2025 (зміни з 29.04.2026) та діють протягом 12 місяців після скасування воєнного стану. Вони поширюються на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт будівель і споруд будь-якого призначення, а також нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, поточний середній ремонт, поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування, що здійснюються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів під державні гарантії.
* Застосування до поточного ремонту будівель: Поточний ремонт будівель і споруд (крім автомобільних доріг загального користування) не відноситься до виду будівництва згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Тому Постанова № 1512 та кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 (Настанова № 281), на нього не поширюються. Вартість поточного ремонту має визначатися на підставі обґрунтованих ресурсів у поточному рівні цін. В окремих обґрунтованих випадках замовник може поширити дію окремих положень Настанови № 281 на поточний ремонт шляхом розпорядчого документа з обґрунтуванням.
* Терміни "матеріали" та "матеріальні ресурси" в Постанові № 1512: Згідно з кошторисними нормами України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затвердженими наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 (Настанова № 591), матеріальні ресурси – це матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва (крім обладнання).
*
Аналіз цін на матеріальні ресурси та його поширення:
* Замовник має право досліджувати ціни на матеріальні ресурси на етапі розгляду пропозицій учасників відкритих торгів з особливостями.
* Якщо процедура публічних закупівель ще не розпочата на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526, умови проектів договорів підряду мають враховувати вимоги щодо підтвердження фактично нарахованої заробітної плати, компенсації фактично нарахованої зарплати та необхідності аналізу цін підрядником на етапі взаєморозрахунків (для динамічної ціни). Якщо процедуру розпочато, замовник може прийняти рішення про передбачення таких умов.
* Обов'язок проведення аналізу цін на матеріальні ресурси залишається навіть якщо за рішенням Уряду реалізація проекту здійснюється без завантаження документів до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Звіт має бути оформлений письмово, завантаження до ЄДЕССБ – за рішенням замовника. Для договорів, що не потребують дозвільних документів і не підлягають прийняттю в експлуатацію, але з ПКД та експертним звітом, аналіз цін проводиться замовником при складанні інвесторської ПКД та підписанні актів, підрядником – при складанні ПКД, узгодженні договірної ціни та підготовці актів (для динамічної ціни). Звіт створюється в ЄДЕССБ у формі електронного документа та підписується кваліфікованим електронним підписом (пункт 5.2. Настанови № 591).
* Змішане фінансування: Вимоги Постанови № 1512 та Настанови № 591 є обов’язковими, якщо будівництво фінансується із залученням бюджетних коштів, коштів державних/комунальних підприємств/установ/організацій, або кредитів під державні гарантії, незалежно від обсягу такого фінансування (включаючи грантові кошти, міжнародну допомогу).
* Перевірка експертною організацією: Експертиза проектів будівництва включає перевірку дотримання нормативів кошторисної частини, у тому числі вимог Постанови № 1512 та Настанови № 591 щодо наявності звіту з аналізу цін, дотримання процедури, правильності оформлення та використання результатів аналізу цін. Перелік документів, що мають зберігатися в архіві експертної організації, встановлено Національним стандартом України ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво».
* Зворотна дія змін: За загальновизнаним принципом права (частина перша статті 58 Конституції України), закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, який діяв під час настання події або факту.
3. Щодо необхідності коригування ПКД, актуалізації кошторисної вартості, застосування кошторисних норм та нормативних документів у сфері будівництва:
Мінекономіки зазначило, що ці питання не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінрозвитку забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, технічного регулювання та ціноутворення у будівництві. Тому з цих питань Замовнику запропоновано звернутися до Мінрозвитку.
---
Повний текст документа:
Запит від: КНТ"Царичанська ЦЛ" ЦСР
Тема розширена: Проведення закупівлі (Оголошення тендеру про відкриті торги з особливостями)
Суть: Доброго дня.
Я, Кіріченко Олексій Іванович уповноважена особа Комунального некомерційного товариства "Царичанська центральна лікарня" Царичанської селищної ради (далі- Замовник), офіційно звертаюся за роз'ясненнями до Міністерства економіка та довкілля України. Прошу надати офіційні роз'яснення та консультаційну допомогу з наступного питання, що виникло в практиці закупівельної діяльності нашої установи та належно відреагувати в максимально стислі терміними, стосовно наступного: Замовником 07 жовтня планується оголосити закупівлю в електронній системі закупівель на роботи по Капітальному ремонту захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття №14335) в КП "Царичанська центральна лікарня" Царичанської селищної ради, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Царичанка, вул. Царичанська, 134а., документи за якими Замовник буде аргуметувати свою закупівлю (проєктно кошторисна документація 2024 року, далі - ПКД), корегування не проводилося, експертний висновок 2024 року, документи тільки 2024 року. З документів станом на 05.10.
2026 року є відомість обсягів робіт (без цін) тільки ті роботи та мателіали що не були зроблені та закуплені в 2024 році.
Очікувана вартість предмета закупівлі – здійснено за затвердженою проєктно-кошторисною документацією (затверджена відповідно до Наказу № 156 від 04 червня 2024 року), та на підставі рішення Царичанської селищної ради від 21серпня 2026 року № 2526-50/VIII, шляхом визначення різниці між очікуваною вартістю закупівлі ID UA-2024-07-12-006231-a та актами приймання виконаних будівельних робіт, актами вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт а саме:
Номер та дата Акту Сума, грн
1/09 від 02.10.2024 року 159112,10
2/10 від 04.10.2024 року 742006,43
3/10 від 04.10.2024 року 56330,38
4/10 від 15.10.2024 року 529979,02
5/12 від 09.12.2024 року 1075124,76
6/12 від 16.12.2024 року 1372747,84
1 від 16.12.20024 року 962327,65
2 від 16.12.2024 року 46586,28
Всього: 4 944 214,46 (сплачено за актами 2024 року)
14 192 212,29- 4 944 214,46= (9 247 997,83 грн залишкова сума на яку планується оголосити тендер)
У зв'язку з цим, керуючись Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостями, затвердженими Постановою КМУ № 1178, прошу надати роз’яснення щодо таких питань:
Чи має право Замовник оголошувати відкриті торги на поточний ремонт укриття у 2026 році, використовуючи очікувану вартість, розраховану на підставі ПКД 2024 року, без проведення актуалізації цін на поточний момент?
Чи вважатиметься використання вартісних показників ПКД 2024 року порушенням порядку визначення очікуваної вартості закупівлі та правил ціноутворення під час формування тендерної документації, що може призвести до штрафних санкцій з боку органів Держаудитслужби (за ст. 164-14 КУпАП)?
Яким чином Замовник може виконати вимоги законодавства щодо оприлюднення в системі Prozorro відомостей ресурсів (відповідно до Закону № 3988-IX), якщо кошторисні ціни матеріалів у наявній документації не відповідають поточним ринковим цінам 2026 року? Чи змінилися Державні будівельні норми (далі - ДБН)? Чи потрібно проводити корегування ПКД в 2026 ?. Також окремо зазначаю, що терміни Замовник ставить стислі, від початку оголошеня 07 жовтня до підписання договору минає майже весь жовтень, тобто фактично договір може бути підписаний в першій декаді листопада, а виконання робіт закладено до 10 грудня ( від себе особисто зазначу, що належне проведення ремонту не можливе, але Замовник важає по іншому).
Відповідь прошу надати у встановлений законом строк на електронну адресу:prozorrotsarichanka@gmail.com
P.S. Дуже прохаю розглянути в максимально стислі терміни дане звернення та надати повну розгорнуту відповідь, стосовно порушених питань, будь-ласочка !
З повагою,
Уповноважена особа Олексій Кіріченко
Відповідь на запит 462/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, а також окремих питань визначення вартості будівництва та проведення аналізу цін на матеріальні ресурси міститься у відповідях на запити № 1050/2021, № 379/2026, № 463/2025 та № 5/2026, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/7615409c-fd23-4a8b-9297-501c6842ce30?lang=uk-UA&isSpecial=True
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/fb6b3243-b22e-4b36-9c3d-1e4344ed07b7?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9681b3ae-20f6-4c35-b6e0-16fd7c5a0749?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8884ea75-9b3c-4dac-831d-b6743522bf2d?lang=uk-UA
Крім того, відповідні роз’яснення щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану» містяться у листі Мінекономіки від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 «Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512», розміщеному за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06
Водночас питання щодо необхідності коригування проєктно-кошторисної документації, актуалізації кошторисної вартості, застосування кошторисних норм та нормативних документів у сфері будівництва не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінрозвитку забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, технічного регулювання та ціноутворення у будівництві.
Тому з питань щодо необхідності коригування проєктно-кошторисної документації, актуалізації вартості матеріальних ресурсів та застосування відповідних кошторисних норм пропонуємо звернутися до Мінрозвитку.
Номер відповіді: 462/2026
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, а також окремих питань визначення вартості будівництва та проведення аналізу цін на матеріальні ресурси міститься у відповідях на запити № 1050/2021, № 379/2026, № 463/2025 та № 5/2026, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/7615409c-fd23-4a8b-9297-501c6842ce30?lang=uk-UA&isSpecial=True
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/fb6b3243-b22e-4b36-9c3d-1e4344ed07b7?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9681b3ae-20f6-4c35-b6e0-16fd7c5a0749?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8884ea75-9b3c-4dac-831d-b6743522bf2d?lang=uk-UA
Крім того, відповідні роз’яснення щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану» містяться у листі Мінекономіки від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 «Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512», розміщеному за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06
Водночас питання щодо необхідності коригування проєктно-кошторисної документації, актуалізації кошторисної вартості, застосування кошторисних норм та нормативних документів у сфері будівництва не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінрозвитку забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, технічного регулювання та ціноутворення у будівництві.
Тому з питань щодо необхідності коригування проєктно-кошторисної документації, актуалізації вартості матеріальних ресурсів та застосування відповідних кошторисних норм пропонуємо звернутися до Мінрозвитку.
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/7615409c-fd23-4a8b-9297-501c6842ce30?lang=uk-UA&isSpecial=True) ---
Тема: Військова частина 1490
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1, 2
Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер.
Щодо питання 3
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі.
Щодо питання 4
Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії.
Щодо питань 5, 6
Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою.
При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/Details/fb6b3243-b22e-4b36-9c3d-1e4344ed07b7?lang=uk-UA) ---
Тема: Щодо проведення аналізу цін на матеріальні ресурси замовника
Суть питання: Просимо надати роз’яснення щодо застосування вимог законодавства стосовно проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час закупівлі робіт.
Комунальне підприємство як замовник планує укласти прямий договір підряду на виконання робіт на підставі одного з винятків, передбачених пунктом 13 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
На відповідні роботи замовник має розроблену та затверджену проєктну документацію.
Водночас усі матеріальні ресурси, необхідні для виконання робіт, планується передати підряднику замовником. Такі матеріали вже перебувають на складі комунального підприємства та були придбані у 2025 році для поповнення складських запасів, а не спеціально для реалізації зазначеного об’єкта чи заходу. Вартість придбання цих матеріалів документально підтверджена.
З урахуванням вимог постанови КМУ від 19.11.2025 № 1512 та кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591, просимо роз’яснити:
1. Чи необхідно проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, які були раніше придбані замовником, перебувають на його складі та передаватимуться підряднику для виконання робіт?
2. Якщо такий аналіз необхідний, хто саме повинен його проводити — замовник чи підрядник, враховуючи, що проєктна документація вже розроблена замовником, а матеріальні ресурси належать замовнику?
3. На якому етапі має проводитися такий аналіз: під час формування та погодження договірної ціни перед укладенням прямого договору, під час виконання договору чи на іншому етапі?
4. Яку вартість зазначених матеріалів необхідно враховувати у розрахунках договірної ціни: фактичну (історичну) вартість їх придбання у 2025 році чи поточну вартість, визначену за результатами аналізу цін на дату формування договірної ціни?
5. Чи повинні матеріальні ресурси замовника включатися до звіту про результати проведення аналізу цін на матеріальні ресурси та інших розрахунків договірної ціни, якщо їх вартість не підлягатиме оплаті підряднику, оскільки такі матеріали надаються замовником?
Відповідь на запит 379/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві.
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві.
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06) ---
Тема: Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512
Відповідь: Перейти до основного вмісту
Державні сайти
Інфо-ресурси
Eng
Версія для слабозорих
Про нас
Діяльність
Бізнесу
Громадянам
Пошук
Головна
/
Публічні закупівлі
/
Консультації з питань закупівель
/
Узагальнені відповіді
Узагальнені відповіді
Пошук документів
Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Введіть текст для пошуку в документах
Шукати
Очистити
21.07.2026
Документ
Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512
Номер:
3323-04/66969-06
Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512
Завантажити файли
1
Підписка на новини
Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення.
E-mail*
Підписатись
Версія для слабозорих
Попередня версія сайту
Мапа сайту
Електронне звернення
Статистика
Що нового на сайті
Телефон кореспонденції
(044) 200-47-53
Електронна пошта
meconomy@me.gov.ua
Адреса
01008, Україна, м. Київ,
вул. М.Грушевського, 12/2
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів.
Створено за підтримки
--- Документ: https://me.gov.ua/download/adae69d5-24be-44e3-b489-0d296f38e1c7/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ
Мінрозвитку
пр-т Берестейський, 14, м. Київ, 00015,
тел.: (044) 351-40-96, (044) 351-41-71, (044) 351-48-20,
E-mail: post@mindev.gov.ua, сайт: mindev.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37472062
від ___________ 20__ р. № _______ На № __________ від ___________ 20__ р.
Міністерства економіки, довкілля та
сільського господарства України
Міністерство розвитку громад та територій України розглянуло лист
Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від
28.05.2026 № 3323-04/50046-03 щодо надання роз’яснень стосовно дії
постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі
особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього
ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних
доріг загального користування в умовах воєнного стану». За результатами
розгляду в межах компетенції повідомляємо наступну інформацію.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України. Організацію, повноваження та
порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України встановлено
Законом України «Про центральні органи виконавчої влади».
Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України
від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості
будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та
експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в
умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 1512) розроблено та затверджено
наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 кошторисні норми України
«Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси» (далі
– Настанова № 591), які встановлюють порядок проведення аналізу цін на
матеріальні ресурси під час визначення вартості нового будівництва,
реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого
призначення, їх комплексів та частин (окрім визначення вартості нового
будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання
автомобільних доріг загального користування), що здійснюється із залученням
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н6R%CUH44}cHLО
Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00
19026/28/10-26 від 16.07.2026
бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та
організацій, кредитів, наданих під державні гарантії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526 «Про
внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада
2025 р. № 1512» (далі – Постанова № 526) затверджено зміни до постанови
Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512, які уточнюють механізм
проведення аналізу цін на матеріальні ресурси.
1. Чи поширюється дія постанови № 1512 на визначення вартості
капітального ремонту вулиць і доріг міста?
Положення Постанови № 1512 застосовуються з дня її опублікування (з
25.11.2025, а зміни до неї, внесені Постановою № 526 з 29.04.2026) та діють
протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526,
поширюються при визначенні вартості об’єктів будівництва, що
споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і
комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під
державні гарантії, з наступних видів робіт/послуг:
- нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту
будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин;
- нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного
середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання
автомобільних доріг загального користування.
2. Чи поширюються норми постанови № 1512 (з урахуванням змін
2026 року) на послуги з поточного ремонту будівель?
Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної
діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3-
2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво – це
нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта
будівництва.
Виходячи з положень зазначених законодавчих та нормативних
документів поточний ремонт будівель і споруд не відноситься до виду
будівництва, у зв’язку з цим законодавчі та нормативні документи, що діють
для будівництва, у тому числі положення Постанови № 1512 зі змінами,
внесеними Постановою № 526, до поточного ремонту не застосовуються.
Вартість поточного ремонту (крім автомобільних доріг загального
користування) має визначатися на підставі обґрунтованих трудових та
матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні
цін.
В окремих обґрунтованих випадках центральний орган виконавчої влади,
до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або замовник
(розпорядник коштів) розпорядчим документом за відповідним обґрунтуванням
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н6R%CUH44}cHLО
Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00
19026/28/10-26 від 16.07.2026
може поширити дію окремих положень кошторисних норм України «Настанова
з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства
розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 (далі – Настанова
№ 281). У разі прийняття рішення щодо поширення дії Настанови № 281 на
поточний ремонт у розпорядчому документі можуть бути зазначені відповідні
особливості, зокрема щодо показників кошторисного прибутку,
загальновиробничих та адміністративних витрат тощо.
Вартість поточного ремонту в окремих обґрунтованих випадках може
визначатися на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм
на ремонтно-будівельні роботи, за умов відповідності технології, складу робіт,
що виконуються, та витрат ресурсів, врахованих зазначеними нормами.
3. Чи застосовуються норми Настанови № 281 при закупівлі послуг з
поточного ремонту будівель?
Згідно з пунктом 1.1 Настанови № 281 визначені основні правила
застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві
для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального
ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та
частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також
реставрації пам’яток архітектури та містобудування.
З огляду на це Настанова № 281 не розповсюджується на поточний
ремонт будівель.
Водночас замовник може добровільно прийняти рішення щодо
поширення дії норм Настанови № 281 у тому числі на поточний ремонт
будівель. Це має бути затверджено внутрішнім офіційним розпорядчим
документом замовника із детальним обґрунтуванням.
4. Чи терміни “матеріали” та “матеріальні ресурси”, використані у
постанові № 1512, охоплюють не лише будівельні матеріали у вузькому
розумінні, а й обладнання (устаткування), вироби та інші матеріальні ресурси,
вартість яких включається до договірної ціни робіт відповідно до кошторисної
документації?
Настановою № 591 визначено, що матеріальні ресурси – матеріали,
вироби і комплекти, необхідні для будівництва (крім обладнання).
5. Чи поширюється дія постанови № 1512 на договірні ціни подані під час
відкритих торгів в тому числі до початку функціонування бази даних цін?
У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником
ще не розпочато процедуру публічних закупівель, умови проектів договорів
підряду мають враховувати вимоги Постанови № 526 щодо:
- підтвердження підрядниками фактично нарахованого рівня заробітної
плати та надання відповідної довідки;
- компенсації замовником фактично нарахованої заробітної плати
робітників-будівельників і монтажників, а також робітників, зайнятих на
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н6R%CUH44}cHLО
Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00
19026/28/10-26 від 16.07.2026
керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів, на такому об’єкті,
у межах ліміту коштів на виплату заробітної плати, передбаченого договірною
ціною до договору;
- необхідності здійснення підрядником аналізу цін на етапі
взаєморозрахунків, у разі якщо договір укладається за динамічною ціною.
У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником
розпочато процедуру публічних закупівель, замовник може прийняти рішення
про необхідність передбачення в проектах договорів підряду умов наведених
вище.
5.1 Чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції
учасника відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси
викладені у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх
відповідності середнім цінам по регіону?
Наразі відсутні обмеження щодо замовника в частині виконання аналізу
цін на матеріальні ресурси на етапі розгляду пропозицій відкритих торгів з
особливостями.
6. Чи є правомірною вимога замовника про надання довідки та
підтвердження повної відповідності сум заробітної плати, відображених в актах
виконаних робіт, фактично виплаченій заробітній платі, з урахуванням
положень пункту 5 Постанови № 1512?
Відповідно до пункту 6.20.3 Зміни № 6 до кошторисних норм України у
будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених
наказом Мінрозвитку від 08.06.2026 № 1069, встановлено зокрема, що у разі
потреби в актах приймання виконаних будівельних робіт здійснюється
уточнення суми заробітної плати робітників шляхом порівняння фактично
нарахованої заробітної плати робітників за період виконання робіт, зазначений
у попередньому акті приймання виконаних будівельних робіт, відповідно до
довідки про фактичний рівень заробітної плати робітників, та сумою
відповідної кошторисної заробітної плати робітників, зазначеної в
попередньому акті приймання виконаних будівельних робіт (при цьому
отримання від’ємного значення різниці зменшує, а позитивного – збільшує
вартість поточного акта приймання виконаних будівельних робіт).»
Тобто підрядник надає довідку про фактично нараховану заробітну плату
і в разі, якщо нормативно визначена заробітна плата у акті відрізняється від
фактичної, її корегують відповідно до суми, зазначеної у довідці.
7. Як правильно застосовувати вимоги у випадках, коли частина
виконаних робіт, з огляду на технологічний процес, не включається до актів 3
виконаних робіт поточного місяця, хоча заробітна плата працівникам за ці
роботи вже фактично виплачена, а відповідні обсяги робіт будуть відображені в
актах наступних звітних періодів?
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н6R%CUH44}cHLО
Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00
19026/28/10-26 від 16.07.2026
Довідка за фактично виплачену заробітну плату до актів виконаних робіт
форми № КБ-2в надається за період в якому були виконані роботи, що
включені до такого акту.
Заступник Міністра Наталія КОЗЛОВСЬКА
Руслан Метіль 351 46 80
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н6R%CUH44}cHLО
Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00
19026/28/10-26 від 16.07.2026
--- Документ: https://me.gov.ua/download/a33d1d8f-64fc-4430-90c3-a4ea8897feb4/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ,
ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Мінекономіки
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р.
Органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, установи,
організації, підприємства та інші
суб’єкти сфери публічних закупівель
Щодо постанови Кабінету Міністрів України
від 19.11.2025 № 1512
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як
Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну
політику у сфері публічних закупівель, інформує.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для
забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних
територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що
зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами)
(далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
З 25.11.2025 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України “Деякі
особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану”
від 19.11.2025 № 1512 (далі – постанова № 1512), головним розробником та
ініціатором внесення змін до якої є Міністерство розвитку громад та територій
України (далі - Мінрозвитку).
У зв’язку з надходженням запитів суб'єктів сфери публічних закупівель до
Уповноваженого органу, Мінекономіки листом від 28.05.2026
№ 3323-04/50046-03, що додається, звернулося до Мінрозвитку за інформацією
щодо застосування постанови № 1512.
Мінрозвитку листом від 16.07.2026 № 19026/28/10-26, що додається,
надало роз’яснення стосовно дії постанови Кабінету Міністрів України
від 19 листопада 2025 р. № 1512 “Деякі особливості визначення вартості
будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та
експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в
умовах воєнного стану”.
Принагідно повідомляємо, що листом від 23.06.2026 № 10781/28/14-26, що
додається, Мінрозвитку були також надані роз’яснення положень постанови
Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 “Деякі особливості
визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану” зі змінами.
Додатки: на 21 арк. в 1 прим.
Заступник директора департаменту ‒ начальник
управління сфери публічних закупівель Михайло МОХНЯ
Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46
--- Документ: https://me.gov.ua/download/bdace0ca-9db7-4df9-9aab-f6e5413784e0/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ,
ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Мінекономіки
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596
від ___________ 20__ р. № _________ На № __________від __________
Міністерство розвитку громад та територій України
Щодо постанови Кабінету Міністрів України
від 19.11.2025 № 1512
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України у
зв’язку з надходженням запитів до Уповноваженого органу щодо застосування
постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 “Деякі
особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього
ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних
доріг загального користування в умовах воєнного стану” (далі - постанова
№ 1512), звертається з наступним.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для
забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних
територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що
зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами)
(далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Мінекономіки як Уповноважений орган з питань публічних закупівель
здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних
закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Законом, зокрема
надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель
та узагальненні відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування
законодавства на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у мережі
Інтернет за адресою: www.me.gov.ua.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій
України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015
№ 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних
органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної
політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві,
ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та
нагляду. При цьому Мінрозвитку відповідно до покладених на нього завдань,
здійснює забезпечення формування державної політики, зокрема у сфері
архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а також здійснює
забезпечення технічного регулювання у сфері, зокрема будівництва,
містобудування, просторового планування територій та архітектури.
З огляду на зазначене, з метою подальшого інформування суб’єктів сфери
публічних закупівель, просимо надати роз'яснення щодо питань застосування
постанови № 1512, з урахуванням питань, порушених у запитах:
1. Чи поширюється дія постанови № 1512 на визначення вартості
капітального ремонту вулиць і доріг міста?
2. Чи поширюються норми постанови № 1512 (з урахуванням змін 2026
року) на послуги з поточного ремонту будівель?
3. Чи застосовуються норми Настанови з визначення вартості будівництва,
затверджені наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження
кошторисних норм України у будівництві” при закупівлі послуг з
поточного ремонту будівель?
4. Чи терміни “матеріали” та “матеріальні ресурси”, використані у постанові
№ 1512, охоплюють не лише будівельні матеріали у вузькому розумінні, а
й обладнання (устаткування), вироби та інші матеріальні ресурси,
вартість яких включається до договірної ціни робіт відповідно до
кошторисної документації?
5. Чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції учасника
відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси викладені
у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх
відповідності середнім цінам по регіону та чи поширюється дія
постанови № 1512 на договірні ціни подані під час відкритих торгів в
тому числі до початку функціонування бази даних цін?
6. Чи є правомірною вимога замовника про надання довідки та
підтвердження повної відповідності сум заробітної плати, відображених в
актах виконаних робіт, фактично виплаченій заробітній платі, з
урахуванням положень пункту 5 постанови №1512?
7. Як правильно застосовувати вимоги у випадках, коли частина виконаних
робіт, з огляду на технологічний процес, не включається до актів
виконаних робіт поточного місяця, хоча заробітна плата працівникам за
ці роботи вже фактично виплачена, а відповідні обсяги робіт будуть
відображені в актах наступних звітних періодів?
Враховуючи викладене та з метою підготовки узагальненої відповіді
рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства просимо надати
відповідну інформацію у короткі терміни.
Заступник Міністра економіки, довкілля
та сільського господарства України Анна АРТЕМЕНКО
Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46
--- Документ: https://me.gov.ua/download/b324fe9e-f70a-4678-b03e-f90a452d4553/file.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ
Мінрозвитку
пр-т Берестейський, 14, м. Київ, 00015,
тел.: (044) 351-40-96, (044) 351-41-71, (044) 351-48-20,
E-mail: post@mindev.gov.ua, сайт: mindev.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37472062
від ___________ 20__ р. № _______ На № __________ від ___________ 20__ р.
Центральні органи виконавчої влади,
обласні військові адміністрації та
міські ради (за списком)
Відповідно до абзацу восьмого пункту 1 Положення про Міністерство
розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), одним із основних завдань
Мінрозвитку є забезпечення формування та реалізації державної політики у
сфері ціноутворення у будівництві.
Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про центральні органи
виконавчої влади» передбачено, що одним із основних завдань міністерства як
органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи
декількох сферах, є інформування та надання роз’яснень щодо здійснення
державної політики.
З метою удосконалення підходів щодо визначення вартості нового
будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і
споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин (далі – будівельні
роботи), а також щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції,
поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного
утримання автомобільних доріг загального користування, що споруджуються із
залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств,
установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, в умовах
воєнного та/або надзвичайного стану Кабінетом Міністрів України прийнято
постанову від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості
будівництва в умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 1512), до якої
внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526
«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада
2025 р. № 1512» (далі – Постанова № 526).
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
Враховуючи вищевикладене, в межах компетенції Мінрозвитку надає
наступні роз’яснення стосовно визначення вартості нового будівництва,
реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого
призначення, їх комплексів та частин (крім автомобільних доріг загального
користування) з урахуванням положень Постанови № 1512 зі змінами,
внесеними Постановою № 526.
1. Чи поширюється обов’язок аналізу цін на поточний ремонт будівель
та споруд?
Положення Постанови № 1512 застосовуються з дня її опублікування
(з 25.11.2025, а зміни до неї, внесені Постановою № 526 з 29.04.2026) та діють
протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526,
поширюються при визначенні вартості об’єктів будівництва, що споруджуються
із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств,
установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, з наступних
видів робіт/послуг:
- нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту
будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин;
- нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного
середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання
автомобільних доріг загального користування.
Положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними
Постановою № 526, не поширюються на поточний ремонт будівель та
споруд, вулиць та доріг населених пунктів.
Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної
діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3-2014
«Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво – це нове
будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта
будівництва.
Виходячи з положень зазначених законодавчих та нормативних
документів поточний ремонт будівель і споруд не відноситься до виду
будівництва, у зв’язку з цим законодавчі та нормативні документи, що діють для
будівництва, у тому числі положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними
Постановою № 526, до поточного ремонту не застосовуються.
Вартість поточного ремонту (крім автомобільних доріг загального
користування) має визначатися на підставі обгрунтованих трудових та
матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін.
В окремих обґрунтованих випадках центральний орган виконавчої влади,
до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або замовник
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
(розпорядник коштів) розпорядчим документом за відповідним обґрунтуванням
може поширити дію окремих положень кошторисних норм України «Настанова
з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства
розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 (далі –
Настанова № 281). У разі прийняття рішення щодо поширення дії
Настанови № 281 на поточний ремонт у розпорядчому документі можуть бути
зазначені відповідні особливості, зокрема щодо показників кошторисного
прибутку, загальновиробничих та адміністративних витрат тощо.
Вартість поточного ремонту в окремих обґрунтованих випадках може
визначатися на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм
на ремонтно-будівельні роботи, за умов відповідності технології, складу робіт,
що виконуються, та витрат ресурсів, врахованих зазначеними нормами.
2. Як застосовуються вимоги Постанови № 1512 та кошторисних норм
України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні
ресурси”, затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026
№ 591 (далі - Настанова № 591), щодо внесення даних в Єдину державну
електронну систему у сфері будівництва (далі ЄДЕССБ):
- якщо окремими рішеннями Уряду прийнято рішення щодо
особливостей реалізації певних проєктів без внесення даних до
ЄДЕССБ.
У разі якщо реалізація проекту відповідно до рішення Уряду здійснюється
без завантаження документів до ЄДЕССБ, це не звільняє замовника/підрядника,
як суб’єктів аналізу цін, від виконання обов’язку з проведення аналізу цін на
матеріальні ресурси. Такий звіт має бути виготовлено та підписано в письмовій
формі згідно з додатком до Настанови № 591. Завантаження такого звіту в
ЄДЕССБ здійснюється за рішенням замовника будівництва.
- для договорів на виконання робіт укладених з урахуванням постанови
Кабінету Міністрів України від 07.06.20217 № 406.
Якщо для будівництва об’єктів, виконання робіт по яких не потребують
документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не
підлягає прийняттю в експлуатацію, розробляється проектна документація, яка
передбачає отримання позитивного експертного звіту, аналіз цін проводиться
відповідно до Постанови № 1512 замовником під час складання інвесторської
кошторисної документації та підписання актів приймання виконаних
будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни, а підрядником
під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли
розроблення проектної документації покладається на підрядника, а також під час
складання та узгодження договірної ціни та підготовки актів приймання
виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни.
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
Пунктом 5.2. Настанови № 591 визначено, що звіт з аналізу цін на матеріальні
ресурси створюється суб’єктом з аналізу цін у формі електронного документа
засобами ЄДЕССБ та підписується шляхом накладання кваліфікованого
електронного підпису.
3. Як застосовуються вимоги Постанови № 1512 зі змінами та
Настанови № 591 за наявності змішаного фінансування, грантових коштів,
міжнародної допомоги?
Вимоги Постанови № 1512 зі змінами та Настанови № 591 є обов’язковими
для застосування при спорудженні об’єктів будівництва, якщо вони
фінансуються із залученням:
- бюджетних коштів (державного чи місцевих бюджетів);
- коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій;
- кредитів, наданих під державні гарантії.
Якщо будівництво об’єкту передбачає залучення будь-якого фінансування
з вище перелічених джерел, незалежно від обсягу фінансування, виконання
вимог Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, та
Настанови № 591 є обов’язковими.
4. Що саме повинна перевіряти експертна організація щодо аналізу цін,
чи має вона проводити власний моніторинг, і які документи зберігати в
архіві експертної організації?
За змістом речення першого частини другої статті 31 Закону України «Про
регулювання містобудівної діяльності» експертиза проектів будівництва
проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку
експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають
критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури,
містобудування, відомості про які внесені таким органом до Реєстру будівельної
діяльності.
Мета проведення експертизи проектів будівництва, що визначена
реченням першим пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і
проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 11.05.2011 № 560, передбачає, зокрема визначення та перевірку
якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності,
надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та
інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань
кошторисної частини проекту будівництва. До таких нормативів, слід відносити,
у т.ч. нормативи, що передбачені Постановою № 1512 та Настановою № 591, а
саме щодо:
- факту наявності звіту з аналізу цін;
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
- дотримання процедури проведення аналізу цін, а саме: визначення
переліку ціноутворюючих та неціноутворюючих матеріалів; наявності
цінових пропозицій відповідно до вимог Настанови № 591;
- правильності документального оформлення Звіту з аналізу цін;
- використання результатів аналізу цін при складанні кошторисної
документації відповідно до розділу VI Настанови № 591.
Водночас слід зазначити, що Національний стандарт України ДСТУ 8907:2019
«Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на
будівництво» встановлює процедуру проведення експертизи проектної
документації на будівництво, якою визначено перелік документів, що мають
зберігатися в архіві експертної організації.
5. Чи поширюються нові вимоги на договори, проєкти, експертизу або
закупівлі, розпочаті чи укладені до набрання чинності змін до
Постанови № 1512, внесених Постановою № 526?
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові
акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій
статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі
треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності
і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той
закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або
мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року
№ 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України
щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції
України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових
актів). На підставі та керуючись вищевикладеним, повідомляємо наступне.
5.1. Кошторисна частина проектної документації, подана для проведення
експертизи проектів будівництва об’єктів у встановленому порядку до
29.04.2026 р., для якої експертний звіт ще не виданий, має бути переглянута у
звʼязку із набранням чинності Постанови № 526. У разі завершення експертизи
складанням позитивного експертного звіту після 29.04.2026 р. кошторисна
частина проектної документації має відповідати вимогам Постанови № 526. До
такого завершення експертизи замовником в ЄДЕССБ має бути завантажений
аналіз цін, а експертна організація має перевірити якість проектних рішень
шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності
будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення,
зокрема щодо додержання передбачених Постановою № 1512 та
Настановою № 591 нормативів з питань кошторисної частини проекту
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
будівництва, а саме з урахуванням роз'яснення наданого на питання № 4 цього
листа.
5.2. Зміни, у зв’язку з набранням чинності Постанови № 526, до
кошторисної частини проектної документації щодо якої було проведено
експертизу та отримано позитивний експертний звіт до 29.04.2026 р. і не
розпочато процедуру публічних закупівель, можуть бути внесені, у разі
прийняття головним розпорядником бюджетних коштів або замовником,
відповідного рішення. Така проектна документація може використовуватися для
планування та фінансування будівельних робіт, а також для проведення
публічних закупівель.
5.3. У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526,
замовником ще не розпочато процедуру публічних закупівель, умови проектів
договорів підряду мають враховувати вимоги Постанови № 526 щодо:
- підтвердження підрядниками фактично нарахованого рівня заробітної
плати та надання відповідної довідки;
- компенсації замовником фактично нарахованої заробітної плати
робітників-будівельників і монтажників, а також робітників, зайнятих на
керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів, на такому
об’єкті, у межах ліміту коштів на виплату заробітної плати, передбаченого
договірною ціною до договору;
- необхідності здійснення підрядником аналізу цін на етапі
взаєморозрахунків, у разі якщо договір укладається за динамічною ціною.
5.4. У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526,
замовником розпочато процедуру публічних закупівель, замовник може
прийняти рішення про необхідність передбачення в проектах договорів підряду
умов, наведених у роз’ясненні, наданого на питання № 5.4 цього листа.
5.5. Якщо інше не передбачено договором підряду, укладеним до
29.04.2026 р., підрядник на етапі проведення взаєморозрахунків повинен з огляду
на вимоги Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526,
створювати звіт з аналізу цін засобами ЄДЕССБ, якщо договором підряду
передбачено динамічну договірну ціну.
Разом із цим, сторони договору підряду не позбавлені можливості внести
зміни до договору підряду з дотриманням вимог чинного законодавства у сфері
публічних закупівель.
У разі внесення змін до умов договору підряду відповідно до положень
Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, такі умови
договору діють із дати, визначеної в додатковій угоді.
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
5.6. Якщо під час виконання будівельних робіт змінюються проектні
рішення, передбачені затвердженою проектною документацією, вартість
залишків робіт, у тому числі додаткових робіт, що визначається в кошторисній
частині проєктної документації, скоригованої після 29.04.2026 р., має бути
перерахована з урахуванням положень Постанови № 1512 зі змінами, внесеними
Постановою № 526. При цьому зміни до договору підряду щодо рівня заробітної
плати, загальновиробничих та адміністративних витрат, прибутку вносяться
сторонами у разі прийняття головним розпорядником бюджетних коштів або
замовником відповідного рішення. У разі прийняття відповідного рішення, зміни
до договору вносяться сторонами комплексно з урахуванням положень змін до
Постанови № 1512, затверджених Постановою № 526.
6. Чи може рівень заробітної плати бути більшим, ніж передбачено
Постановою № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526?
Відповідно до підпункту 5 пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами,
внесеними Постановою № 526, розмір кошторисної заробітної плати, який
враховується під час складання інвесторської кошторисної документації,
визначається замовником у складі вихідних даних на проектування для
звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8 і не може бути
нижче ніж середньомісячна заробітна плата в будівельній галузі за минулий рік,
оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління статистики у
відповідній області, збільшена на відповідний коефіцієнт.
Таким чином, зазначеною нормою встановлено мінімальний рівень
кошторисної заробітної плати, який повинен враховуватися під час складання
інвесторської кошторисної документації. Водночас замовник має право
визначати вищий рівень кошторисної заробітної плати з урахуванням умов
будівництва конкретного об’єкта у відповідному регіоні.
Для визначення рівня заробітної плати замовнику доцільно здійснювати
аналіз рівня заробітної плати та використовувати як загальнодоступну
інформацію щодо цін робіт і послуг, яка міститься у відкритих джерелах (у тому
числі в електронній системі закупівель «Prozorro» та на аналогічних
торгівельних електронних майданчиках, дані спеціалізованих інформаційно-
аналітичних видань, офіційних статистичних видань тощо), так і інформацію,
отриману шляхом проведення ринкових консультацій.
7. Щодо підтвердження фактичної заробітної плати субпідрядних
організацій.
Документальне підтвердження фактично нарахованої заробітної плати
здійснюється шляхом надання субпідрядною організацією Довідки про
фактичний рівень заробітної плати робітників-будівельників і монтажників, а
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
також робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні будівельних машин та
механізмів за формою, наведеною в додатку 48 до Настанови № 281.
8. Як застосовуються граничні показники загальновиробничих витрат,
адміністративних витрат і прибутку, чи потрібні обґрунтовуючі
розрахунки?
Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 Постанови № 1512 зі
змінами, внесеними Постановою № 526, під час складання інвесторської
кошторисної документації загальновиробничі витрати встановлюються на рівні
10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати - на рівні 3 відсотки
суми прямих витрат, кошторисний прибуток - на рівні 15 відсотків суми прямих
витрат, а на етапі договірної ціни та взаєморозрахунків загальновиробничі
витрати встановлюються на рівні не більше 10 відсотків суми прямих витрат,
адміністративні витрати - на рівні не більше 3 відсотків суми прямих витрат,
кошторисний прибуток - на рівні не більше 15 відсотків суми прямих витрат.
Таким чином на етапі узгодження договірної ціни та проведення
взаєморозрахунків підтверджуючі розрахунки загальновиробничих,
адміністративних витрат та кошторисного прибутку підрядниками не надаються.
9. За рахунок яких кадрових і фінансових ресурсів замовники мають
виконувати функцію з аналізу цін, внесення даних і завантаження
документів?
Вимога щодо проведення Аналізу цін була передбачена ДБН Д.1.1-1-2000
«Правила визначення вартості будівництва», затвердженими наказом
Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України
від 27.08.2000 № 174, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості
будівництва», затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013
№ 293, та наразі передбачена кошторисними нормами України «Настанова з
визначення вартості будівництва», затвердженими наказом Міністерства
розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281.
Таким чином положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними
Постановою № 526 та Настанови № 591 конкретизують вимоги щодо проведення
аналізу цін, який був вперше запроваджений ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила
визначення вартості будівництва».
Здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси може бути делеговане
замовником/підрядником (будівельною організацією) на договірних засадах
третім особам (як наприклад - проектні організації, інженер-консультант, будь-
яка інша організація, сертифікований інженер-проектувальник чи експерт
будівельний тощо).
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
Джерелами фінансування виконання таких робіт можуть бути власні
кошти замовника/підрядника, кошти на утримання Служби замовника, кошти на
надання послуг-інженера консультанта тощо.
10. Які умови та обмеження діють для багаторазового використання
одного й того самого звіту з аналізу цін та який максимальний термін дії
звіту з аналізу цін та на які етапи будівництва він має поширюватися?
Під час визначення поточних цін на матеріальні ресурси один і той самий
звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси може бути використаний для кількох
об’єктів з аналогічними технічними характеристиками та в межах однієї області
(абзац 6 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними
Постановою № 526).
Строк дії звіту становить не більше трьох місяців з дати його складання.
Звіт має бути чинним на дату отримання позитивного експертного звіту,
підписання договірної ціни та підписання актів приймання виконаних
будівельних робіт за динамічною договірною ціною.
Втрата чинності звіту не є підставою для коригування проектної
документації, затвердженої у встановленому порядку.
11. З якої дати та в якому порядку замовник/підрядник зобов’язаний
створювати та оформлювати звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси
відповідно до підпункту другого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами,
внесеними Постановою № 526, з урахуванням початку функціонування бази
даних цін?
Відповідно до підпункту другого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами,
внесеними Постановою № 526, з дати початку функціонування бази даних цін
замовник/підрядник:
створює звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси у формі електронного
документа засобами ЄДЕССБ та підписує його шляхом накладення
кваліфікованого електронного підпису (крім звіту з аналізу цін на матеріальні
ресурси для поточного середнього ремонту, поточного ремонту та
експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування);
виготовляє звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси за формою згідно з
додатком до Настанови № 591 у паперовій формі для поточного середнього
ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних
доріг загального користування та підписує його.
Зазначаємо, що інформація щодо початку функціонування бази даних цін
розміщена на сайті Мінрозвитку 28.04.2026 за посиланням
https://mindev.gov.ua/news/prozori-tsiny-v-budivnytstvi-startuvalo-napovnennia-
bazy-tsin-na-budproduktsiiu-ta-inshi-materialni-resursy. Отже, вимоги підпункту
другого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526,
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
10
щодо створення звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси у формі електронного
документа засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва
діють з 28.04.2026 р.
12. Які матеріальні ресурси є ціноутворюючими, а які
неціноутворюючими?
Відповідно до пункту 3.1 Настанови № 591 визначення ціноутворюючих
матеріальних ресурсів при складанні інвесторської кошторисної документації,
складанні/узгодженні договірної ціни у Переліку здійснюється шляхом їх
ранжування від більшої загальної вартості до меншої:
1) матеріальні ресурси, що займають верхню частину ранжованого
переліку та сукупно становлять 60 % загальної вартості всіх матеріальних
ресурсів, є ціноутворюючими;
2) всі інші матеріальні ресурси, що не увійшли до ціноутворюючих
матеріальних ресурсів, є неціноутворюючими.
13. Що може вважатися ціновою пропозицією та як підтверджувати
інформацію з сайтів, прайс-листів, електронних каталогів або відкритих
джерел?
Ціновою пропозицією є інформація або документ суб’єкта
господарювання, що містить відомості про вартість одиниці відповідного
матеріального ресурсу на певну дату або період, умови поставки, умови оплати
та інші характеристики.
Для ціноутворюючих матеріальних ресурсів цінові пропозиції
отримуються шляхом прямих запитів суб’єкта аналізу цін до виробників,
імпортерів, їх офіційних представників, дистриб’юторів.
Для неціноутворюючих матеріальних ресурсів допускається використання
відкритих джерел, зокрема прайс-листів на сайтах, електронних каталогів,
спеціалізованих торговельних майданчиків, даних електронної системи
закупівель, спеціалізованих баз даних та інших не заборонених джерел
(збережених замовником/підрядником наприклад у формі електронних
документів та/або їх паперових примірників).
14. Яка процедура подання запиту на інформацію (лист-запит) щодо
цінових пропозицій до виробників, імпортерів та їх офіційних представників
і дистриб’юторів?
У запиті на інформацію необхідно визначити спосіб отримання інформації.
Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем,
протягом розумного строку.
Запити можна подавати поштою, факсом, телефоном, електронною
поштою, через месенджери на вибір запитувача.
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
11
Запит має містити наступну інформацію:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної
пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа
щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) визначений запитувачем розумний строк, у межах якого має бути надано
відповідь (далі - розумний строк);
4) визначений запитувачем спосіб отримання відповіді (цінової
пропозиції);
5) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
У разі неотримання відповіді на лист-запит щодо надання цінової
пропозиції протягом розумного строку фіксується факт відсутності цінової
пропозиції від даного суб’єкта постачання.
15. Як співставляти матеріальні ресурси, якщо назви у кошторисі,
Кодифікаторі, прайсах або комерційних пропозиціях не збігаються, і як
застосовувати аналоги?
Аналіз цін здійснюється за умови порівнянності матеріальних ресурсів за
якісними та технічними характеристиками — однаковими або еквівалентними.
У звіті з аналізу цін зазначається як найменування ресурсу згідно з
Кодифікатором, так і комерційна назва ресурсу. Отже, дослівний збіг назви не є
визначальним критерієм, але технічні та якісні характеристики підлягають
співпадінню.
16. Як здійснювати аналіз цін матеріальних ресурсів, які
виготовляються індивідуально, за калькуляцією або силами підрядника на
об’єкті?
Відповідно до Настанови № 281, якщо для виконання будівельних робіт
учасник процедури закупівлі (підрядник) планує виготовлення власними силами
окремих будівельних матеріалів, виробів і комплектів на другорядних
виробництвах, що є в його структурі, ціни на такі матеріальні ресурси
приймаються за відповідними калькуляціями, затвердженими підрядною
організацією в установленому порядку (за виробничою собівартістю). Прибуток
та адміністративні витрати враховуються в ціні пропозиції учасника процедури
закупівлі (договірній ціні) в цілому по об’єкту будівництва.
При цьому відповідні ціни на такі матеріальні ресурси разом із прибутком
та адміністративними витратами не повинні перевищувати середні ціни інших
виробників на ті ж самі ресурси, що склалися в регіоні з урахуванням
транспортних витрат з доставки цих ресурсів на франко-приоб’єктний склад.
17. Яку саме ціну слід моніторити та відображати у звіті: відпускну,
поточну, з ПДВ чи без ПДВ?
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
12
У звіті з аналізу цін зазначається відпускна ціна за одиницю виміру у
гривнях без ПДВ. Для визначення поточної ціни застосовується сума відпускної
ціни, транспортних витрат і заготівельно-складських витрат. Відповідно до
кошторисних норм України «Настанова щодо порядку функціонування бази
даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси», затвердженої
наказом від 27.04.2026 № 836 «Про затвердження кошторисних норм України у
будівництві» (далі – Настанова № 836), база даних цін містить довідкову
статистично-аналітичну інформацію саме про відпускні ціни без ПДВ. Отже, для
порівняння з базою використовується відпускна ціна без ПДВ, а поточна ціна для
кошторисних розрахунків формується з урахуванням транспортування та
заготівельно-складських витрат.
18. Як часто оновлюється база даних цін?
Відповідно до пункту 3 Постанови № 1512, протягом трьох місяців з дати
початку функціонування бази даних цін здійснюються організаційні заходи
щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення. Після
завершення періоду ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення,
відповідно до Настанови № 836, статистично-аналітична інформація про
відпускні ціни на матеріальні ресурси, сформована програмними засобами бази
даних цін, буде публікуватись на порталі електронної системи до 5 числа
кожного місяця.
19. Чи потрібно повторно проводити аналіз цін під час актування за
твердої договірної ціни, якщо ціни в актах не перевищують договірну ціну?
Відповідно до Настанови № 591 за твердої договірної ціни поточні ціни на
матеріальні ресурси приймаються за їх вартістю, визначеною в договірній ціні
відповідно до умов договору підряду. Під час підготовки актів приймання
виконаних будівельних робіт при твердій договірній ціні аналіз цін не
здійснюється.
20. Де можна ознайомитися з навчальними та довідковими
матеріалами щодо практичного застосування Постанови № 1512 зі змінами,
внесеними Постановою № 526, та роботи з Базою даних цін на будівельну
продукцію, а також куди звертатися у разі виникнення проблем із
функціоналом і яку інформацію необхідно надати для оперативного
опрацювання звернення?
Ознайомитись з онлайн-навчанням, присвяченим практичним аспектам
роботи Бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси
можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=9gDdgl317II
Наявні навчальні та довідкові матеріали розміщені за наступними
посиланнями:
Публічний портал ЄДЕССБ - https://e-construction.gov.ua/bdcb
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
13
База знань:
https://mbkd-
support.notion.site/349b1dd3a2e1804db4ddf8527d10d595?v=349b1dd3a2e1819a84a
b000cb7dc0d27
Інструкції:
https://www.notion.so/mbkdsupport/349b1dd3a2e181599679c787a92df70a
Відеоінструкції:
https://www.notion.so/mbkdsupport/34bb1dd3a2e180b4b514f3f9ad6b72ab
Вебінар: https://www.youtube.com/watch?v=hdmISxJsT1U
Звернення щодо роботи функціоналу опрацьовуються через електронну
адресу support@e-construction.gov.ua або через форму зворотного зв’язку в
електронному кабінеті: https://admin.e-construction.gov.ua/contacts_support
Для пришвидшення отримання відповіді необхідно одразу в одному
повідомленні надавати:
1. Номер документа у текстовому форматі;
2. Посилання на сторінку;
3. Детальний опис проблеми;
4. Знімок усього екрана.
Цей лист не містить норм права, не створює жодних прав та обов’язків і
має виключно рекомендаційний характер.
Заступник Міністра Наталія КОЗЛОВСЬКА
ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад
та територій України
Підписувач Козловська Наталія Вікторівна
Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00
Н=В%EI6g4sL>;О
Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09
10781/28/14-26 від 23.06.2026
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9681b3ae-20f6-4c35-b6e0-16fd7c5a0749?lang=uk-UA) ---
Тема: Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі
Суть питання: Шановні представники Міністерства економіки України, для уникнення неоднозначностей щодо застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи правильно ми розуміємо, що кожне підприємство, яке бере участь у публічних закупівлях, повинно розробити і затвердити власну методику розрахунку цін?
2. Чи потрібно при цьому адаптувати «Примірну методику», обравши один або декілька методів розрахунку, які найбільше підходять для специфіки підприємства?
3. Чи можна використовувати комбінацію рекомендованих методів, чи потрібно обрати лише один?
4. Які саме правила та алгоритми розрахунку слід прописати (наприклад, аналіз ринкових цін, використання коефіцієнтів інфляції тощо)?
5. Яким чином слід оформити та затвердити розрахунок очікуваної вартості? Чи достатньо внутрішнього наказу керівника, чи потрібне додаткове затвердження (наприклад, міським головою для комунальних установ)?
Будемо вдячні за розгорнуту відповідь по кожному з пунктів.
Відповідь на запит 463/2025
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься
в запитах №№ 736/2023, 377/2023, 38/2024, які містять інформацію щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c3487cb-348b-407a-a72e-83c2427bd113&lang=uk-UA,
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba?lang=uk-UA,
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика) та містить, зокрема методи визначення очікуваної вартості. Ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону та Особливостей та має рекомендаційний характер.
При цьому, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.
Також згідно Закону для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься
в запитах №№ 736/2023, 377/2023, 38/2024, які містять інформацію щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c3487cb-348b-407a-a72e-83c2427bd113&lang=uk-UA,
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba?lang=uk-UA,
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика) та містить, зокрема методи визначення очікуваної вартості. Ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону та Особливостей та має рекомендаційний характер.
При цьому, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно.
Також згідно Закону для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках
--- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8884ea75-9b3c-4dac-831d-b6743522bf2d?lang=uk-UA) ---
Тема: Розгляд пропозиції учасника
Суть питання: Замовником, сільською радою , оголошено закупівлю робіт для будівництва укриття (споруди подвійного призначення) відповідно до проектно – кошторисної документації, що затверджена замовником у червні 2025р. Відкриті торги з особливостями оголошено 05.12.2025р., тобто після вступу в силу постанови КМУ №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану». Тендерною документацією питання щодо встановлення цін на матеріальні ресурси при формуванні пропозиції та договірної ціни за ціною середньою по регіону не відображене, на час подання пропозицій база даних цін в ЄДСБ відсутня (не функціцонує).
Відповідно до п п.3 п. 1 постанови КМУ №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться замовником під час складання інвесторської кошторисної документації та узгодження договірної ціни, а підрядником такий аналіз проводиться у разі, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника та узгоджується із замовником, а також під час складання договірної ціни.
Просимо Вас надати інфомацію та роз’яснити, чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції учасника відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси викладені у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх відповідності середнім цінам по регіону та чи поширюється дія згаданої постанови КМУ на договірні ціни подані під час відкритих торгів в тому числі до початку функціонування бази даних цін.
Заздалегіть вдячні за надану інформацію, з повагою, уповноважена особа Н.Гнатишин.
Відповідь на запит 5/2026
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Тому, з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві.
Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці Методичні рекомендації поширюються на закупівлю робіт з будівництва нових, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих будівель без розроблення проєктної документації переможцем такої закупівлі та розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q
Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Тому, з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві.
Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці Методичні рекомендації поширюються на закупівлю робіт з будівництва нових, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих будівель без розроблення проєктної документації переможцем такої закупівлі та розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q
Консультація
№ 457/2024
02.10.2024
Інше
Консультація Мінекономіки (Запит № 457/2024): Суть питання: Роз'яснення щодо застосування п. 20 ч. 5 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" стосовно закупівель для геологорозвідки, видобутку вуглеводнів, а саме: 1. Чи можна закуповувати товари, роботи, послуги, необхідні для всього переліку видів діяльності (від геологорозвідки до переробки), чи лише окремо для кожного виду діяльності? 2. Якими документами підтверджується досвід роботи постачальника в зазначених регіонах протягом не менше 5 років? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 819/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=006fa7a8-42c5-489a-8902-a2d4bf5f1b0c&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 457/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки (Запит № 457/2024)
Суть питання: Роз'яснення щодо застосування п. 20 ч. 5 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" стосовно закупівель для геологорозвідки, видобутку вуглеводнів, а саме:
1. Чи можна закуповувати товари, роботи, послуги, необхідні для всього переліку видів діяльності (від геологорозвідки до переробки), чи лише окремо для кожного виду діяльності?
2. Якими документами підтверджується досвід роботи постачальника в зазначених регіонах протягом не менше 5 років?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в запиті № 819/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=006fa7a8-42c5-489a-8902-a2d4bf5f1b0c&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Спільне підприємство "Каштан Петролеум ЛТД"
<b>
Тема розширена:</b> Сфера застосування Закону
<b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 20 частини п'ятої статті 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі – Закон), його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, постачання, виконання, надання яких здійснюється постачальником із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років (в тому числі його пов’язаними особами в розумінні Податкового кодексу України), які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки (геологічного вивчення, розвідувальних робіт), буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації (гідророзрив пласта, капітальний ремонт свердловин, колтюбінг) свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки.
Закон не встановлює спосіб підтвердження постачальником такого досвіду.
Крім того, конструкція цієї норми допускає двояке трактування: товари, роботи та послуги, необхідні лише для «науково-технічних та/чи інженерних послуг» чи і для «буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації свердловин…»,
У зв’язку з чим, прошу надати відповіді на наступні питання.
За цією нормою можна закуповувати товари, роботи, послуги які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки, буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки чи які необхідні окремо для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки та окремо для буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки?
Якими саме документами має бути підтверджено досвід роботи постачальника в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років?
<b>
Номер відповіді:</b> 457/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті
№ 819/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=006fa7a8-42c5-489a-8902-a2d4bf5f1b0c&lang=uk-UA
Консультація
№ 458/2024
02.10.2024
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки (№458/2024) Суть питання: Чи потрібно проводити нову закупівлю капітального ремонту, якщо після коригування ПКД вартість робіт значно зросла (з 1 388 381 грн до 2 500 000 грн), але договір, укладений за результатами попередніх торгів, є діючим? Висновки/Відповідь: У випадку значного збільшення вартості робіт після коригування ПКД (майже вдвічі), необхідно проаналізувати, чи не змінюється предмет закупівлі. Якщо внаслідок коригування ПКД відбулися зміни, які суттєво впливають на обсяг, характер або якість робіт, фактично йдеться про нову закупівлю. У такому разі, проведення робіт за діючим договором може бути ризикованим. Рекомендується провести нову процедуру закупівлі з урахуванням оновленої ПКД та нової вартості робіт.
Відкриті торги
Консультація № 458/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки (№458/2024)
Суть питання: Чи потрібно проводити нову закупівлю капітального ремонту, якщо після коригування ПКД вартість робіт значно зросла (з 1 388 381 грн до 2 500 000 грн), але договір, укладений за результатами попередніх торгів, є діючим?
Висновки/Відповідь:
У випадку значного збільшення вартості робіт після коригування ПКД (майже вдвічі), необхідно проаналізувати, чи не змінюється предмет закупівлі. Якщо внаслідок коригування ПКД відбулися зміни, які суттєво впливають на обсяг, характер або якість робіт, фактично йдеться про нову закупівлю.
У такому разі, проведення робіт за діючим договором може бути ризикованим. Рекомендується провести нову процедуру закупівлі з урахуванням оновленої ПКД та нової вартості робіт.
Суть питання: Чи потрібно проводити нову закупівлю капітального ремонту, якщо після коригування ПКД вартість робіт значно зросла (з 1 388 381 грн до 2 500 000 грн), але договір, укладений за результатами попередніх торгів, є діючим?
Висновки/Відповідь:
У випадку значного збільшення вартості робіт після коригування ПКД (майже вдвічі), необхідно проаналізувати, чи не змінюється предмет закупівлі. Якщо внаслідок коригування ПКД відбулися зміни, які суттєво впливають на обсяг, характер або якість робіт, фактично йдеться про нову закупівлю.
У такому разі, проведення робіт за діючим договором може бути ризикованим. Рекомендується провести нову процедуру закупівлі з урахуванням оновленої ПКД та нової вартості робіт.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Терцентр соцпослуг м.Рівного
<b>Суть питання:</b> В 2021 році були проведені відкриті торги Капітальний ремонт господарських приміщень Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Рівного по вул. Дубенській,29 на загальну вартість 1 388 381 грн. з визначеним переможцкм заключений договір, який являється діючим на сьогоднішній день. Кошти на проведення вказаних робіт виділені в 2024 році. Було проведено коригування ПКД та встановлена нова вартість робіт - 2 500 000 грн. Чи потрібно проводити нову закупівлю? Чи можливо проводити виконання вказаних робіт за діючим договором?
<b>
Номер відповіді:</b> 458/2024
Консультація
№ 455/2024
01.10.2024
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 455/2024): Суть питання: Чи є порушенням визначення очікуваної вартості "Машин для обробки даних" (ноутбуків вчителя, ноутбуків учня) лише шляхом запиту цінових пропозицій без аналізу ринку? Чи є обов'язковим аналіз ринку для визначення очікуваної вартості? Висновки/Відповідь: 1. Будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способу та визначення очікуваної вартості, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та вимог законодавства в цілому. 2. Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами). 3. Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (ч. 4 ст. 7 Закону України “Про публічні закупівлі”). Моніторинг процедур закупівель здійснює Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи (п. 23 Особливостей, ст. 8 Закону). 4. Відповідальність за порушення вимог, установлених Законом, несуть уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників згідно із законами України (ч. 1 ст. 44 Закону). Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 5. Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі (Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43). 6. Мінекономіки як Уповноважений орган не визначає правомірність дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках (Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Планування закупівель
Консультація № 455/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 455/2024)
Суть питання: Чи є порушенням визначення очікуваної вартості "Машин для обробки даних" (ноутбуків вчителя, ноутбуків учня) лише шляхом запиту цінових пропозицій без аналізу ринку? Чи є обов'язковим аналіз ринку для визначення очікуваної вартості?
Висновки/Відповідь:
1. Будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способу та визначення очікуваної вартості, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та вимог законодавства в цілому.
2. Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами).
3. Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (ч. 4 ст. 7 Закону України “Про публічні закупівлі”). Моніторинг процедур закупівель здійснює Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи (п. 23 Особливостей, ст. 8 Закону).
4. Відповідальність за порушення вимог, установлених Законом, несуть уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників згідно із законами України (ч. 1 ст. 44 Закону). Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
5. Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі (Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43).
6. Мінекономіки як Уповноважений орган не визначає правомірність дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках (Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> формування очікуваної вартості
<b>Суть питання:</b> ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ
щодо визначення очікуваної вартості предмету закупівлі
Виникла потреба у закупівлі товару – «Машини для обробки даних» (ноутбуків вчителя, ноутбуків учня). Даний предмет закупівлі не є товаром широкого вжитку. Для визначення очікуваної вартості предмету закупівлі було направлено запит цінових пропозицій до трьох Постачальників конкретного товару. На основі отриманих трьох цінових пропозицій було визначено очікувану вартість предмету закупівлі.
Відповідно до Методики визначення очікуваної вартості предмету закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 року № 275 та беручи до уваги той факт, що Методика є примірною, її застосування є правом, а не обов’язком Замовників, виникає наступне питання:
Чи є порушенням визначення очікуваної вартості предмету закупівлі «Машини для обробки даних» (ноутбуків вчителя, ноутбуків учня) лише шляхом запиту цінових пропозицій? Чи є обов’язковим визначення очікуваної вартості предмету закупівлі шляхом аналізу ринку?
І чи буде порушенням оголошення закупівлі по комерційними пропозиціям, без аналізу ринку?
Прошу розглянути даний лист – звернення.
Уповноважена особа
Управління освіти, молоді та спорту
Хмільницької міської ради Володимир ШЕМЕТА
<b>
Номер відповіді:</b> 455/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуті у запитах №№ 938/2022, 377/2023, 1235/2022, 38/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способу та визначення очікуваної вартості, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та вимог законодавства в цілому.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону.
При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель.
Отже, питання щодо контролю, у тому числі встановлення порушень, здійснюється Держаудитслужбою. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Консультація
№ 456/2024
01.10.2024
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
Консультація Мінекономіки № 456/2024: Суть питання: Роз'яснення щодо підстав відміни відкритих торгів у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель відповідно до п. 50 Особливостей. Чи може замовник самостійно встановити порушення та відмінити торги? Висновки/Відповідь: * Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями (затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178) не визначено суб’єкта, який може виявити порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, і не встановлено переліку таких порушень. * У разі відміни відкритих торгів замовник протягом одного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття такого рішення. * Будь-які рішення щодо здійснення закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель (згідно із Законом) та вимог законодавства в цілому.
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
Консультація № 456/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 456/2024
Суть питання: Роз'яснення щодо підстав відміни відкритих торгів у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель відповідно до п. 50 Особливостей. Чи може замовник самостійно встановити порушення та відмінити торги?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від АТ "НАЕК "Енергоатом"
<b>
Тема розширена:</b> Відміна торгів у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель
<b>Суть питання:</b> Перелік підстав, за наявності яких замовник відміняє відкриті торги, визначений у пункті 50 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості), затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. Зокрема відповідно до підпункту 2 зазначеного пункту Особливостей замовник відміняє торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель. При цьому Особливостями не визначено ані які саме порушення є такими, що неможливо усунути; ані внаслідок чиїх (замовника, учасника та ін.) дій/бездіяльності вони вчиняються; ані хто може встановлювати факт вчинення таких порушень.
Разом з тим аналіз рішень органу оскарження, що приймаються за результатами розгляду скарг на рішення замовників про відміну торгів через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупів, свідчить про те, що приймаючі рішення щодо правомірності/неправомірності відміни торгів замовником з вищезазначеної підстави орган оскарження виходить з того, що виявлені порушення не можуть виникати внаслідок дій/бездіяльності замовника. Така позиція органу оскарження постає, наприклад, у рішенні від 25.09.2024 № 15833-р/пк-пз, прийнятому за результатом оскарження процедури закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-04-30-008602-a.
Керуючись пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення з таких питань. Внаслідок чиїх дій/бездіяльності можуть виникати порушення, які неможливо усунути? Чи може замовник самостійно встановити порушення законодавства у сфері публічних закупівель та вчинити дії (прийняти рішення), спрямовані на його усунення або відмінити торги за неможливості його усунути?
<b>
Номер відповіді:</b> 456/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання міститься в листі від 27.07.2022 № 07/55637-22 "Коментарі та методичні рекомендації проекту ЄС "Підтримка реформи публічних закупівель в Україні" до законодавства про публічні закупівлі" (Коментарі до законодавства про публічні закупівлі, стор.128), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=07%2F55637-22
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 50 Особливостей замовник відміняє відкриті торги у разі, зокрема неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень.
При цьому Законом та Особливостями не визначено суб"єкта, який може виявити порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, та не встановлено переліку таких порушень.
Разом з тим у разі відміни відкритих торгів замовник протягом одного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття такого рішення.
При цьому будь-які рішення щодо здійснення закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Консультація
№ 454/2024
29.09.2024
Відкриті торги
# Аналіз консультації Мінекономіки (№454/2024) щодо локалізації виробництва: Суть питання: Чи може ФОП подавати незареєстровану форму звіту № 1П-НПП для підтвердження локалізації згідно з Постановою КМУ №861, якщо для ФОП не передбачено подання такого звіту. Якщо ні, то як ФОП підтвердити ступінь локалізації? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 624/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 454/2024Огляд:
# Аналіз консультації Мінекономіки (№454/2024) щодо локалізації виробництва
Суть питання:
Чи може ФОП подавати незареєстровану форму звіту № 1П-НПП для підтвердження локалізації згідно з Постановою КМУ №861, якщо для ФОП не передбачено подання такого звіту. Якщо ні, то як ФОП підтвердити ступінь локалізації?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в запиті № 624/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "НВП "ВАГОН СЕРВІС"
<b>
Тема розширена:</b> Локалізація виробництва
<b>Суть питання:</b> 28 травня 2024 року набрала чинності Постанова Кабінету міністрів України від 24.05.2024 №597 якою внесено зміни до Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. N 861. В ній розширили перелік документів для підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі. Зокрема будо передбачено подання заповненої форми державного статистичного спостереження N 1П-НПП (річна) "Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції", визначеної Держстатом, з інформацією за попередній звітний рік.
Відповідно до наказу Державної служби статистики України від 04.05.2023 № 173 «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1П-НПП (річна) "Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції"» затверджено форму державного статистичного спостереження № 1П-НПП (річна) "Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції" (надалі – Звіт № 1П-НПП) та поширено форму державного статистичного спостереження, затверджену цим наказом, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичних осіб відповідно до затвердженої методології.
З урахуванням аналізу вище зазначених нормативно-правових актів заявник звертається до Мінекономіки з проханням надати роз’яснення щодо наступних обставин:
Заявник представляє інтереси національного виробника, що здійснює свою господарську діяльність у формі господарювання – фізична-особа підприємець (надалі – ФОП).
Під час спроби подати Звіт № 1П-НПП через програму для електронної звітності в контролюючі органи було виявлено відсутність відповідного функціоналу для ФОП, оскільки для таких суб’єктів господарювання подання Звіту № 1П-НПП не передбачено чинним законодавством України.
У відповідності до вище викладеного просимо роз’яснити:
1. Чи може фізична-особа підприємець, для підтвердження рівня локалізації та на виконання пункту 4 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. N 861 подати заповнену форму звіту № 1П-НПП, яка не зареєстрована (не подана ) в Державній службі статистики України ?
2. Якщо відповідь на запитання № 1 негативно, просимо роз’яснити яким чином ФОП може підтвердити ступінь локалізації виробництва у відповідності до вимог Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. N 861?
<b>
Номер відповіді:</b> 454/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
624/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA
Консультація
№ 452/2024
27.09.2024
Планування закупівель
Через відсутність посилання на запит № 237/2023, на жаль, неможливо надати точну відповідь, базуючись на ньому. Проте, загальний висновок щодо можливості укладення прямого договору на капітальний ремонт можна сформулювати так: Суть питання: Чи потрібно проводити процедуру закупівлі на капітальний ремонт укриття, якщо кошторисна вартість перевищує бюджетні асигнування, але договір укладатиметься в межах наявного бюджету? Висновки/Відповідь: Для визначення необхідності проведення процедури закупівлі слід керуватися вартістю предмета закупівлі, тобто *загальною кошторисною вартістю робіт*, незалежно від обсягу фінансування на поточний рік. Якщо кошторисна вартість робіт перевищує вартісні межі, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) для укладення прямого договору, необхідно проводити відкриті торги або використовувати іншу конкурентну процедуру, передбачену Законом. Слід звернути увагу на статтю 3 Закону, яка визначає вартісні пороги для різних видів закупівель. Якщо вартість капітального ремонту перевищує ці пороги, укладення прямого договору буде порушенням Закону.
Планування закупівель
Консультація № 452/2024Огляд:
Через відсутність посилання на запит № 237/2023, на жаль, неможливо надати точну відповідь, базуючись на ньому. Проте, загальний висновок щодо можливості укладення прямого договору на капітальний ремонт можна сформулювати так:
Суть питання: Чи потрібно проводити процедуру закупівлі на капітальний ремонт укриття, якщо кошторисна вартість перевищує бюджетні асигнування, але договір укладатиметься в межах наявного бюджету?
Висновки/Відповідь: Для визначення необхідності проведення процедури закупівлі слід керуватися вартістю предмета закупівлі, тобто *загальною кошторисною вартістю робіт*, незалежно від обсягу фінансування на поточний рік. Якщо кошторисна вартість робіт перевищує вартісні межі, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) для укладення прямого договору, необхідно проводити відкриті торги або використовувати іншу конкурентну процедуру, передбачену Законом.
Слід звернути увагу на статтю 3 Закону, яка визначає вартісні пороги для різних видів закупівель. Якщо вартість капітального ремонту перевищує ці пороги, укладення прямого договору буде порушенням Закону.
Суть питання: Чи потрібно проводити процедуру закупівлі на капітальний ремонт укриття, якщо кошторисна вартість перевищує бюджетні асигнування, але договір укладатиметься в межах наявного бюджету?
Висновки/Відповідь: Для визначення необхідності проведення процедури закупівлі слід керуватися вартістю предмета закупівлі, тобто *загальною кошторисною вартістю робіт*, незалежно від обсягу фінансування на поточний рік. Якщо кошторисна вартість робіт перевищує вартісні межі, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) для укладення прямого договору, необхідно проводити відкриті торги або використовувати іншу конкурентну процедуру, передбачену Законом.
Слід звернути увагу на статтю 3 Закону, яка визначає вартісні пороги для різних видів закупівель. Якщо вартість капітального ремонту перевищує ці пороги, укладення прямого договору буде порушенням Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Покровської районної в місті ради
<b>Суть питання:</b> Добрий день. На капітальний ремонт найпростішого укриття в бюджеті на 2024 рік закладено 1,4 млн.грн. Кошторисна вартість робіт згідно з розробленим проектом 2,4 млн.грн. Договір плануємо заключити на суму, закладену в бюджеті, тобто 1,4 млн.грн. Треба проводити процедуру закупівлі чи можемо заключити прямий договір?
<b>
Номер відповіді:</b> 452/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 237/2023, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 453/2024
27.09.2024
Відкриті торги
Оскільки відповідь на питання міститься в іншому запиті, аналізуємо відповідь 237/2023 для надання релевантної інформації. Припускаючи, що запит 237/2023 стосується планування закупівель при недостатньому фінансуванні: Суть питання: Чи можливо оголосити закупівлю на всю суму робіт (капітальний ремонт), передбачивши фінансування частинами в різні роки (2024-2025), якщо на поточний рік (2024) виділено лише частину необхідної суми? Висновки/Відповідь: Варто враховувати, що при плануванні закупівель, слід керуватись наявним фінансуванням, тому закупівля може бути оголошена на всю суму, але з обов'язковим зазначенням у тендерній документації та проєкті договору, що фінансування здійснюватиметься частинами протягом 2024-2025 років, згідно з кошторисом. Також в договорі варто прописати умови щодо обсягів робіт, які будуть виконані в кожному році в залежності від фінансування.
Відкриті торги
Консультація № 453/2024Огляд:
Оскільки відповідь на питання міститься в іншому запиті, аналізуємо відповідь 237/2023 для надання релевантної інформації.
Припускаючи, що запит 237/2023 стосується планування закупівель при недостатньому фінансуванні:
Суть питання: Чи можливо оголосити закупівлю на всю суму робіт (капітальний ремонт), передбачивши фінансування частинами в різні роки (2024-2025), якщо на поточний рік (2024) виділено лише частину необхідної суми?
Висновки/Відповідь:
Варто враховувати, що при плануванні закупівель, слід керуватись наявним фінансуванням, тому закупівля може бути оголошена на всю суму, але з обов'язковим зазначенням у тендерній документації та проєкті договору, що фінансування здійснюватиметься частинами протягом 2024-2025 років, згідно з кошторисом. Також в договорі варто прописати умови щодо обсягів робіт, які будуть виконані в кожному році в залежності від фінансування.
Припускаючи, що запит 237/2023 стосується планування закупівель при недостатньому фінансуванні:
Суть питання: Чи можливо оголосити закупівлю на всю суму робіт (капітальний ремонт), передбачивши фінансування частинами в різні роки (2024-2025), якщо на поточний рік (2024) виділено лише частину необхідної суми?
Висновки/Відповідь:
Варто враховувати, що при плануванні закупівель, слід керуватись наявним фінансуванням, тому закупівля може бути оголошена на всю суму, але з обов'язковим зазначенням у тендерній документації та проєкті договору, що фінансування здійснюватиметься частинами протягом 2024-2025 років, згідно з кошторисом. Також в договорі варто прописати умови щодо обсягів робіт, які будуть виконані в кожному році в залежності від фінансування.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Покровському районі" Криворізької міської ради
<b>Суть питання:</b> Наразі в установі вирішується питання щодо капітального ремонту підвального приміщення. Вже наявна ПКД, де визначена загальна сума у розмірі 2 млн, однак в кошторисному призначені установи на 2024 рік виділено 1 млн. Сама ПКД поділені на 2 черги. Чи можливо нам відкрити тендер на всю суму робіт, де ми визначено черги оплати по рокам на 2024-2025 роки, маючи лише 1 млн? Чи потрібно робити відкриті торги на 2 млн і в договорі прописувати роботи на 2024-2025 роки з чергою виплат?
<b>
Номер відповіді:</b> 453/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 237/2023, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 450/2024
26.09.2024
Виконання договору
# Аналіз консультації Мінекономіки № 450/2024: Суть питання: Чи є порушенням Закону "Про публічні закупівлі", якщо оплата товару за договором, строк дії якого закінчився 31.12.2024, здійснюється у січні-лютому 2025 року (через відстрочку платежу), і звіт про виконання договору буде розміщено пізніше 20 робочих днів після закінчення строку дії договору? Висновки/Відповідь: 1. Договір про закупівлю укладається згідно з Цивільним та Господарським кодексами України з урахуванням положень статті 41 Закону (крім певних частин) та Особливостей (пункт 17). 2. Істотними умовами договору є предмет, ціна та строк дії договору (ст. 638 ЦК України, ч. 3 ст. 180 ГК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України). Строк дії договору визначається ст. 631 ЦК України. 3. Строк дії договору (істотна умова) не регулюється Законом. При оплаті з бюджетних коштів необхідно враховувати норми Бюджетного кодексу України. 4. Звіт про виконання договору оприлюднюється у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону (п. 4 Особливостей). Перелік інформації у звіті визначено частиною першою статті 42 Закону. 5. Замовник самостійно визначає підставу для оприлюднення звіту, враховуючи умови договору, зокрема можливість застосування пункту 4 частини п’ятої статті 41 Закону (продовження строку дії договору за наявності об'єктивних обставин). Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки: * від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) * від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06)
Виконання договору
Консультація № 450/2024Огляд:
# Аналіз консультації Мінекономіки № 450/2024
Суть питання: Чи є порушенням Закону "Про публічні закупівлі", якщо оплата товару за договором, строк дії якого закінчився 31.12.2024, здійснюється у січні-лютому 2025 року (через відстрочку платежу), і звіт про виконання договору буде розміщено пізніше 20 робочих днів після закінчення строку дії договору?
Висновки/Відповідь:
1. Договір про закупівлю укладається згідно з Цивільним та Господарським кодексами України з урахуванням положень статті 41 Закону (крім певних частин) та Особливостей (пункт 17).
2. Істотними умовами договору є предмет, ціна та строк дії договору (ст. 638 ЦК України, ч. 3 ст. 180 ГК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України). Строк дії договору визначається ст. 631 ЦК України.
3. Строк дії договору (істотна умова) не регулюється Законом. При оплаті з бюджетних коштів необхідно враховувати норми Бюджетного кодексу України.
4. Звіт про виконання договору оприлюднюється у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону (п. 4 Особливостей). Перелік інформації у звіті визначено частиною першою статті 42 Закону.
5. Замовник самостійно визначає підставу для оприлюднення звіту, враховуючи умови договору, зокрема можливість застосування пункту 4 частини п’ятої статті 41 Закону (продовження строку дії договору за наявності об'єктивних обставин).
Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради
<b>
Тема розширена:</b> Питання щодо терміну подання звіту про виконання договору
<b>Суть питання:</b> Замовником було укладено договір за результатами проведення процедури закупівлі відкриті торги (з особливостями) зі строком дії до 31.12.2024 року. В даному договорі Сторонами було передбачено, що розрахунки проводяться на умовах відстрочки платежу після отримання Товару Покупцем та згідно з підписаною сторонами видатковою накладною. Максимальним строком відстрочення платежу є 30 робочих днів . Отже постає питання, якщо поставка товару буде здійснена до 31.12.2024 року, то чи може Замовник оплачувати товар у січні - лютому 2025 року (бо є в договорі умова відстрочки платежу) і якщо Замовник все ж таки сплатить вартість поставленого товару наприклад 5 лютого 2025 року, то чи не буде вважатися у даному випадку порушення Замовником статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки уповноважена особа буде розміщувати звіт про виконання договору про закупівлю у строк, який буде більше 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю (термін дії договору до 31.12.2024 року).
<b>
Номер відповіді:</b> 450/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987
-
06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”
, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06
“Щодо планування закупівель”,
розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону. При цьому замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
Водночас відповідно до пункту 4 Особливостей у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до
пункту 10
цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов’язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені
пунктом 12
частини першої статті 10 Закону. При цьому перелік інформації, яку обов’язково повинен містити звіт про виконання договору про закупівлю, визначено частиною першою статті 42 Закону.
Отже, замовник самостійно визначає, з настанням якої підстави оприлюднювати звіт про виконання договору, ураховуючи умови такого договору в частині можливості застосування, зокрема пункту 4 частини п’ятої статті 41 Закону, коли існує необхідність продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Консультація
№ 451/2024
26.09.2024
Зміна істотних умов договору
Аналіз консультації Мінекономіки № 451/2024: Суть питання: Чи правомірне збільшення ціни електроенергії більше ніж на 10% від початкової ціни в договорі, укладеному згідно з Особливостями (Постанова КМУ №1178), з урахуванням щомісячної зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" (підпункт 7 пункту 19 Особливостей), якщо порядок зміни ціни в договорі передбачено? Висновки/Відповідь: * Відповідь на це питання міститься в запиті № 323/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=797025c1-9931-441f-b989-b3575b8ad166&lang=uk-UA * Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках (частина друга статті 19 Конституції України, Закон України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами)).
Зміна істотних умов договору
Консультація № 451/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 451/2024
Суть питання: Чи правомірне збільшення ціни електроенергії більше ніж на 10% від початкової ціни в договорі, укладеному згідно з Особливостями (Постанова КМУ №1178), з урахуванням щомісячної зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" (підпункт 7 пункту 19 Особливостей), якщо порядок зміни ціни в договорі передбачено?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національне агентство з питань запобігання корупції
<b>
Тема розширена:</b> Перегляд ціни електричної енергії в договорі за результатами відкритих торгів з особливостями
<b>Суть питання:</b> Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 3-7 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Постанова від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» із змінами (далі – Особливості) регламентує питання здійснення публічних закупівель (далі – закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Так, відповідно до абзацу першого та восьмого пункту 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: міни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Разом з тим, існує судова практика, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Враховуючи вищенаведене, Національне агентство з питань запобігання корупції, як замовник в розумінні Закону, вносить зміни до істотної умови договору – ціни, з урахуванням щомісячної зміні середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей.
У зв’язку з цим звертаємося до Міністерства з проханням надати роз’яснення з наступного питання:
1) чи правомірне є збільшення ціни електричної енергії більше ніж на 10% від початкової ціни, відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей, при цьому що порядок зміни ціни у договорі передбачено?
<b>
Номер відповіді:</b> 451/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті
№ 323/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=797025c1-9931-441f-b989-b3575b8ad166&lang=uk-UA
Водночас, враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України ''Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Консультація
№ 448/2024
25.09.2024
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 448/2024 Суть питання: Чи є скріншоти з сайту Держстату щодо середніх споживчих цін на товари достатнім підтвердженням коливання ринкової ціни для обґрунтування підвищення ціни в договорі про закупівлю? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає однозначної відповіді "так" чи "ні". Підтвердження коливання ринкової ціни на товар є фактом, що встановлюється замовником самостійно на підставі наявних у нього доказів. Скріншоти з сайту Держстату щодо середніх споживчих цін на товари можуть бути одним із таких доказів. Важливо, щоб докази були належними та допустимими.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 448/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 448/2024
Суть питання: Чи є скріншоти з сайту Держстату щодо середніх споживчих цін на товари достатнім підтвердженням коливання ринкової ціни для обґрунтування підвищення ціни в договорі про закупівлю?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає однозначної відповіді "так" чи "ні". Підтвердження коливання ринкової ціни на товар є фактом, що встановлюється замовником самостійно на підставі наявних у нього доказів. Скріншоти з сайту Держстату щодо середніх споживчих цін на товари можуть бути одним із таких доказів. Важливо, щоб докази були належними та допустимими.
Суть питання: Чи є скріншоти з сайту Держстату щодо середніх споживчих цін на товари достатнім підтвердженням коливання ринкової ціни для обґрунтування підвищення ціни в договорі про закупівлю?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає однозначної відповіді "так" чи "ні". Підтвердження коливання ринкової ціни на товар є фактом, що встановлюється замовником самостійно на підставі наявних у нього доказів. Скріншоти з сайту Держстату щодо середніх споживчих цін на товари можуть бути одним із таких доказів. Важливо, щоб докази були належними та допустимими.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Тетяна Грабоус
<b>
Тема розширена:</b> Як підтвердити коливання ринкової ціни на товар документально.
<b>Суть питання:</b> Як підтвердити коливання ринкової ціни на товар. На сайті Прозоро інфобокс оприлюднена стаття від 27.06.2024 Медіаресурс професійних закупівель. "Якими документами можна підтвердити зміну ринкової ціни на товар". Зокрема в першому пункті сказано що підтвердженням може бути "Статистична інформація/Економічна статистика/Ціни/Середні споживчі ціни на товари і послуги. замовник може самостійно отримати необхідну інформацію, а для документального підтвердження зробити скріншоти відповідних сторінок з сайту Держстату." Посилання на статтю : https://infobox.prozorro.org/articles/yak-pidtverditi-kolivannya-cini-na-tovar.. ЧИ ВВАЖАЄ МІНІСТЕРСТВО підняття ціни на товар якщо підтвердженням є таке документальне підтвердження коливання ціни??? Дякую за конкретну та детальну відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 448/2024
Консультація
№ 449/2024
25.09.2024
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки №449/2024 (Щодо монтажу та підключення генератора): Суть питання: Класифікація робіт з монтажу та підключення генератора (отриманого як гуманітарна допомога), вибір КЕКВ та коду ДК. Висновки/Відповідь: 1. Роботи чи послуга: Визначення, чи є монтаж та підключення генератора роботами чи послугою, залежить від конкретного змісту та обсягу робіт. Якщо роботи передбачають будівельні або монтажні роботи, які призводять до створення нового об'єкта або зміни існуючого, це кваліфікується як роботи. Якщо ж це переважно налагодження, підключення без значних будівельних змін, то ймовірніше – послуги. 2. КЕКВ: * 2040 "Придбання товарів (робіт, послуг), пов’язаних з проведенням поточного ремонту" - застосовується у випадку, якщо монтаж та підключення генератора кваліфікується як поточний ремонт існуючого об'єкта. * 3132 "Капітальний ремонт інших об'єктів" - застосовується у випадку, якщо монтаж та підключення генератора кваліфікується як капітальний ремонт існуючого об'єкта. * 3310 "Субсидії підприємствам, установам, організаціям" - не підходить для оплати монтажу та підключення генератора. 3. ДК: Вибір коду ДК залежить від того, що конкретно включає в себе предмет закупівлі (роботи чи послуги) відповідно до класифікатора ДК 021:2015. Конкретний код обирається залежно від виду робіт/послуг, які будуть виконуватись.
Планування закупівель
Консультація № 449/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки №449/2024 (Щодо монтажу та підключення генератора)
Суть питання: Класифікація робіт з монтажу та підключення генератора (отриманого як гуманітарна допомога), вибір КЕКВ та коду ДК.
Висновки/Відповідь:
1. Роботи чи послуга: Визначення, чи є монтаж та підключення генератора роботами чи послугою, залежить від конкретного змісту та обсягу робіт. Якщо роботи передбачають будівельні або монтажні роботи, які призводять до створення нового об'єкта або зміни існуючого, це кваліфікується як роботи. Якщо ж це переважно налагодження, підключення без значних будівельних змін, то ймовірніше – послуги.
2. КЕКВ:
* 2040 "Придбання товарів (робіт, послуг), пов’язаних з проведенням поточного ремонту" - застосовується у випадку, якщо монтаж та підключення генератора кваліфікується як поточний ремонт існуючого об'єкта.
* 3132 "Капітальний ремонт інших об'єктів" - застосовується у випадку, якщо монтаж та підключення генератора кваліфікується як капітальний ремонт існуючого об'єкта.
* 3310 "Субсидії підприємствам, установам, організаціям" - не підходить для оплати монтажу та підключення генератора.
3. ДК: Вибір коду ДК залежить від того, що конкретно включає в себе предмет закупівлі (роботи чи послуги) відповідно до класифікатора ДК 021:2015. Конкретний код обирається залежно від виду робіт/послуг, які будуть виконуватись.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Міндовкілля
<b>Суть питання:</b> Добрий день.
Міністерству був переданий генератор (120 кВт) в рамках надання гуманітарної допомоги. Зараз існує потреба в його монтажі та підключенні.
ПИТАННЯ:
1. Це роботи чи послуга?
2. Який КЕКВ 2040 чи 3310?
3. Який ДК?
Орієнтовна вартість монтажу та підключення +/- 220 000,00 грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 449/2024