Новини Мінекономіки

×
Консультація № 462/2026
02.10.2024
Відкриті торги
Огляд консультації Мінекономіки № 462/2026 --- # Суть питання: Замовник планує оголосити відкриті торги у 2026 році на капітальний ремонт захисної споруди, використовуючи проєктно-кошторисну документацію (ПКД) 2024 року. Запитується, чи має право Замовник використовувати ПКД 2024 року без актуалізації цін на поточний момент (2026 рік). Чи вважатиметься це порушенням порядку визначення очікуваної вартості та правил ціноутворення, що може призвести до штрафних санкцій за ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)? Яким чином оприлюднювати відомості ресурсів (відповідно до Закону № 3988-IX), якщо кошторисні ціни матеріалів у наявній документації не відповідають поточним ринковим цінам 2026 року? Чи змінилися Державні будівельні норми (ДБН) і чи потрібно проводити коригування ПКД у 2026 році? # Висновки/Відповідь: 1. Щодо визначення очікуваної вартості та аналізу цін: Мінекономіки роз'яснило, що інформація щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, а також окремих питань визначення вартості будівництва та проведення аналізу цін на матеріальні ресурси міститься у відповідях на запити № 1050/2021, № 379/2026, № 463/2025 та № 5/2026. * Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на ці питання надана в консультації № 1050/2021 (без конкретної дати): * Суть пов'язаного питання: Консультація стосувалася застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, контролю Держаудитслужби, принципів ефективності закупівель та відповідальності замовника за розрахунок очікуваної вартості. * Висновки/Відповідь: * Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами), має рекомендаційний характер і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у тому числі із застосуванням методу порівняння ринкових цін. * Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба України відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43). Стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає адміністративних заходів, пов'язаних з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі. * Заниження очікуваної вартості може призводити до відсутності інтересу учасників, а завищення – нівелювати принцип максимальної економії. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості, враховуючи його специфіку, та може керуватися методикою. * Законом України «Про публічні закупівлі» не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості. * Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на ці питання надана в консультації № 379/2026 (без конкретної дати): * Суть пов'язаного питання: Чи потрібно проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, які були раніше придбані замовником та передаватимуться підряднику; хто має його проводити; на якому етапі; яку вартість враховувати (історичну чи поточну); чи включати ці матеріали до звіту про аналіз цін, якщо їх вартість не оплачується підряднику. Це стосується закупівлі робіт за пунктом 13 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 та кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591. * Висновки/Відповідь: * Мінекономіки зазначило, що відповідь на ці питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 «Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512». * Поряд з цим, Мінекономіки наголосило, що відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері ціноутворення у будівництві. Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512, слід звертатись до Мінрозвитку. * Запити № 463/2025 та № 5/2026 також згадуються, проте їхній зміст не надано в тексті консультації для детального переказу. 2. Щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва...»: Мінекономіки роз'яснило, що відповідні роз’яснення містяться у листі Мінекономіки від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 «Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512». * Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на це питання надана в листі Мінекономіки від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06, який містить роз'яснення Мінрозвитку (листи від 16.07.2026 № 19026/28/10-26 та від 23.06.2026 № 10781/28/14-26) щодо застосування Постанови № 1512: * Поширення дії Постанови № 1512: Положення Постанови № 1512 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526) застосовуються з 25.11.2025 (зміни з 29.04.2026) та діють протягом 12 місяців після скасування воєнного стану. Вони поширюються на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт будівель і споруд будь-якого призначення, а також нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, поточний середній ремонт, поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування, що здійснюються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів під державні гарантії. * Застосування до поточного ремонту будівель: Поточний ремонт будівель і споруд (крім автомобільних доріг загального користування) не відноситься до виду будівництва згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Тому Постанова № 1512 та кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 (Настанова № 281), на нього не поширюються. Вартість поточного ремонту має визначатися на підставі обґрунтованих ресурсів у поточному рівні цін. В окремих обґрунтованих випадках замовник може поширити дію окремих положень Настанови № 281 на поточний ремонт шляхом розпорядчого документа з обґрунтуванням. * Терміни "матеріали" та "матеріальні ресурси" в Постанові № 1512: Згідно з кошторисними нормами України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затвердженими наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 (Настанова № 591), матеріальні ресурси – це матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва (крім обладнання). * Аналіз цін на матеріальні ресурси та його поширення: * Замовник має право досліджувати ціни на матеріальні ресурси на етапі розгляду пропозицій учасників відкритих торгів з особливостями. * Якщо процедура публічних закупівель ще не розпочата на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526, умови проектів договорів підряду мають враховувати вимоги щодо підтвердження фактично нарахованої заробітної плати, компенсації фактично нарахованої зарплати та необхідності аналізу цін підрядником на етапі взаєморозрахунків (для динамічної ціни). Якщо процедуру розпочато, замовник може прийняти рішення про передбачення таких умов. * Обов'язок проведення аналізу цін на матеріальні ресурси залишається навіть якщо за рішенням Уряду реалізація проекту здійснюється без завантаження документів до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Звіт має бути оформлений письмово, завантаження до ЄДЕССБ – за рішенням замовника. Для договорів, що не потребують дозвільних документів і не підлягають прийняттю в експлуатацію, але з ПКД та експертним звітом, аналіз цін проводиться замовником при складанні інвесторської ПКД та підписанні актів, підрядником – при складанні ПКД, узгодженні договірної ціни та підготовці актів (для динамічної ціни). Звіт створюється в ЄДЕССБ у формі електронного документа та підписується кваліфікованим електронним підписом (пункт 5.2. Настанови № 591). * Змішане фінансування: Вимоги Постанови № 1512 та Настанови № 591 є обов’язковими, якщо будівництво фінансується із залученням бюджетних коштів, коштів державних/комунальних підприємств/установ/організацій, або кредитів під державні гарантії, незалежно від обсягу такого фінансування (включаючи грантові кошти, міжнародну допомогу). * Перевірка експертною організацією: Експертиза проектів будівництва включає перевірку дотримання нормативів кошторисної частини, у тому числі вимог Постанови № 1512 та Настанови № 591 щодо наявності звіту з аналізу цін, дотримання процедури, правильності оформлення та використання результатів аналізу цін. Перелік документів, що мають зберігатися в архіві експертної організації, встановлено Національним стандартом України ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво». * Зворотна дія змін: За загальновизнаним принципом права (частина перша статті 58 Конституції України), закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, який діяв під час настання події або факту. 3. Щодо необхідності коригування ПКД, актуалізації кошторисної вартості, застосування кошторисних норм та нормативних документів у сфері будівництва: Мінекономіки зазначило, що ці питання не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінрозвитку забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, технічного регулювання та ціноутворення у будівництві. Тому з цих питань Замовнику запропоновано звернутися до Мінрозвитку. ---
Консультація № 457/2024
02.10.2024
Інше
Консультація Мінекономіки (Запит № 457/2024): Суть питання: Роз'яснення щодо застосування п. 20 ч. 5 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" стосовно закупівель для геологорозвідки, видобутку вуглеводнів, а саме: 1. Чи можна закуповувати товари, роботи, послуги, необхідні для всього переліку видів діяльності (від геологорозвідки до переробки), чи лише окремо для кожного виду діяльності? 2. Якими документами підтверджується досвід роботи постачальника в зазначених регіонах протягом не менше 5 років? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 819/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=006fa7a8-42c5-489a-8902-a2d4bf5f1b0c&lang=uk-UA
Консультація № 458/2024
02.10.2024
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки (№458/2024) Суть питання: Чи потрібно проводити нову закупівлю капітального ремонту, якщо після коригування ПКД вартість робіт значно зросла (з 1 388 381 грн до 2 500 000 грн), але договір, укладений за результатами попередніх торгів, є діючим? Висновки/Відповідь: У випадку значного збільшення вартості робіт після коригування ПКД (майже вдвічі), необхідно проаналізувати, чи не змінюється предмет закупівлі. Якщо внаслідок коригування ПКД відбулися зміни, які суттєво впливають на обсяг, характер або якість робіт, фактично йдеться про нову закупівлю. У такому разі, проведення робіт за діючим договором може бути ризикованим. Рекомендується провести нову процедуру закупівлі з урахуванням оновленої ПКД та нової вартості робіт.
Консультація № 455/2024
01.10.2024
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 455/2024): Суть питання: Чи є порушенням визначення очікуваної вартості "Машин для обробки даних" (ноутбуків вчителя, ноутбуків учня) лише шляхом запиту цінових пропозицій без аналізу ринку? Чи є обов'язковим аналіз ринку для визначення очікуваної вартості? Висновки/Відповідь: 1. Будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способу та визначення очікуваної вартості, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та вимог законодавства в цілому. 2. Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами). 3. Контроль у сфері публічних закупівель здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (ч. 4 ст. 7 Закону України “Про публічні закупівлі”). Моніторинг процедур закупівель здійснює Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи (п. 23 Особливостей, ст. 8 Закону). 4. Відповідальність за порушення вимог, установлених Законом, несуть уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників згідно із законами України (ч. 1 ст. 44 Закону). Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 5. Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі (Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43). 6. Мінекономіки як Уповноважений орган не визначає правомірність дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках (Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Консультація № 456/2024
01.10.2024
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
Консультація Мінекономіки № 456/2024: Суть питання: Роз'яснення щодо підстав відміни відкритих торгів у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель відповідно до п. 50 Особливостей. Чи може замовник самостійно встановити порушення та відмінити торги? Висновки/Відповідь: * Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями (затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178) не визначено суб’єкта, який може виявити порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, і не встановлено переліку таких порушень. * У разі відміни відкритих торгів замовник протягом одного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття такого рішення. * Будь-які рішення щодо здійснення закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель (згідно із Законом) та вимог законодавства в цілому.
Консультація № 454/2024
29.09.2024
Відкриті торги
# Аналіз консультації Мінекономіки (№454/2024) щодо локалізації виробництва: Суть питання: Чи може ФОП подавати незареєстровану форму звіту № 1П-НПП для підтвердження локалізації згідно з Постановою КМУ №861, якщо для ФОП не передбачено подання такого звіту. Якщо ні, то як ФОП підтвердити ступінь локалізації? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 624/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA
Консультація № 452/2024
27.09.2024
Планування закупівель
Через відсутність посилання на запит № 237/2023, на жаль, неможливо надати точну відповідь, базуючись на ньому. Проте, загальний висновок щодо можливості укладення прямого договору на капітальний ремонт можна сформулювати так: Суть питання: Чи потрібно проводити процедуру закупівлі на капітальний ремонт укриття, якщо кошторисна вартість перевищує бюджетні асигнування, але договір укладатиметься в межах наявного бюджету? Висновки/Відповідь: Для визначення необхідності проведення процедури закупівлі слід керуватися вартістю предмета закупівлі, тобто *загальною кошторисною вартістю робіт*, незалежно від обсягу фінансування на поточний рік. Якщо кошторисна вартість робіт перевищує вартісні межі, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) для укладення прямого договору, необхідно проводити відкриті торги або використовувати іншу конкурентну процедуру, передбачену Законом. Слід звернути увагу на статтю 3 Закону, яка визначає вартісні пороги для різних видів закупівель. Якщо вартість капітального ремонту перевищує ці пороги, укладення прямого договору буде порушенням Закону.
Консультація № 453/2024
27.09.2024
Відкриті торги
Оскільки відповідь на питання міститься в іншому запиті, аналізуємо відповідь 237/2023 для надання релевантної інформації. Припускаючи, що запит 237/2023 стосується планування закупівель при недостатньому фінансуванні: Суть питання: Чи можливо оголосити закупівлю на всю суму робіт (капітальний ремонт), передбачивши фінансування частинами в різні роки (2024-2025), якщо на поточний рік (2024) виділено лише частину необхідної суми? Висновки/Відповідь: Варто враховувати, що при плануванні закупівель, слід керуватись наявним фінансуванням, тому закупівля може бути оголошена на всю суму, але з обов'язковим зазначенням у тендерній документації та проєкті договору, що фінансування здійснюватиметься частинами протягом 2024-2025 років, згідно з кошторисом. Також в договорі варто прописати умови щодо обсягів робіт, які будуть виконані в кожному році в залежності від фінансування.
Консультація № 450/2024
26.09.2024
Виконання договору
# Аналіз консультації Мінекономіки № 450/2024: Суть питання: Чи є порушенням Закону "Про публічні закупівлі", якщо оплата товару за договором, строк дії якого закінчився 31.12.2024, здійснюється у січні-лютому 2025 року (через відстрочку платежу), і звіт про виконання договору буде розміщено пізніше 20 робочих днів після закінчення строку дії договору? Висновки/Відповідь: 1. Договір про закупівлю укладається згідно з Цивільним та Господарським кодексами України з урахуванням положень статті 41 Закону (крім певних частин) та Особливостей (пункт 17). 2. Істотними умовами договору є предмет, ціна та строк дії договору (ст. 638 ЦК України, ч. 3 ст. 180 ГК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України). Строк дії договору визначається ст. 631 ЦК України. 3. Строк дії договору (істотна умова) не регулюється Законом. При оплаті з бюджетних коштів необхідно враховувати норми Бюджетного кодексу України. 4. Звіт про виконання договору оприлюднюється у строки, визначені пунктом 12 частини першої статті 10 Закону (п. 4 Особливостей). Перелік інформації у звіті визначено частиною першою статті 42 Закону. 5. Замовник самостійно визначає підставу для оприлюднення звіту, враховуючи умови договору, зокрема можливість застосування пункту 4 частини п’ятої статті 41 Закону (продовження строку дії договору за наявності об'єктивних обставин). Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки: * від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) * від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06)
Консультація № 451/2024
26.09.2024
Зміна істотних умов договору
Аналіз консультації Мінекономіки № 451/2024: Суть питання: Чи правомірне збільшення ціни електроенергії більше ніж на 10% від початкової ціни в договорі, укладеному згідно з Особливостями (Постанова КМУ №1178), з урахуванням щомісячної зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" (підпункт 7 пункту 19 Особливостей), якщо порядок зміни ціни в договорі передбачено? Висновки/Відповідь: * Відповідь на це питання міститься в запиті № 323/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=797025c1-9931-441f-b989-b3575b8ad166&lang=uk-UA * Мінекономіки не визначає правомірність дій замовників у конкретних випадках (частина друга статті 19 Конституції України, Закон України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами)).
Консультація № 448/2024
25.09.2024
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 448/2024 Суть питання: Чи є скріншоти з сайту Держстату щодо середніх споживчих цін на товари достатнім підтвердженням коливання ринкової ціни для обґрунтування підвищення ціни в договорі про закупівлю? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає однозначної відповіді "так" чи "ні". Підтвердження коливання ринкової ціни на товар є фактом, що встановлюється замовником самостійно на підставі наявних у нього доказів. Скріншоти з сайту Держстату щодо середніх споживчих цін на товари можуть бути одним із таких доказів. Важливо, щоб докази були належними та допустимими.
Консультація № 449/2024
25.09.2024
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки №449/2024 (Щодо монтажу та підключення генератора): Суть питання: Класифікація робіт з монтажу та підключення генератора (отриманого як гуманітарна допомога), вибір КЕКВ та коду ДК. Висновки/Відповідь: 1. Роботи чи послуга: Визначення, чи є монтаж та підключення генератора роботами чи послугою, залежить від конкретного змісту та обсягу робіт. Якщо роботи передбачають будівельні або монтажні роботи, які призводять до створення нового об'єкта або зміни існуючого, це кваліфікується як роботи. Якщо ж це переважно налагодження, підключення без значних будівельних змін, то ймовірніше – послуги. 2. КЕКВ: * 2040 "Придбання товарів (робіт, послуг), пов’язаних з проведенням поточного ремонту" - застосовується у випадку, якщо монтаж та підключення генератора кваліфікується як поточний ремонт існуючого об'єкта. * 3132 "Капітальний ремонт інших об'єктів" - застосовується у випадку, якщо монтаж та підключення генератора кваліфікується як капітальний ремонт існуючого об'єкта. * 3310 "Субсидії підприємствам, установам, організаціям" - не підходить для оплати монтажу та підключення генератора. 3. ДК: Вибір коду ДК залежить від того, що конкретно включає в себе предмет закупівлі (роботи чи послуги) відповідно до класифікатора ДК 021:2015. Конкретний код обирається залежно від виду робіт/послуг, які будуть виконуватись.