<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку Одеської міської ради <b> Тема розширена:</b> процедура закупівлі послуги <b>Суть питання:</b> Одеській міській раді необхідно здійснити закупівлю ПОСЛУГИ З ПРИСВОЄННЯ МІЖНАРОДНОГО КРЕДИТНОГО РЕЙТИНГУ м.Одесі (за ДК 021: 2015 66170000-2 Послуги з надання фінансових консультацій, обробки фінансових транзакцій і клірингові послуги), якщо очікувана ціна закупівлі менше, ніж 133 тис. євро. Потенційні виконавці послуг - одна із компаній Fitch Ratings або Moodys Investors Service або Standard and Poors. Запитання: чи вправі замовник використати п.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» внаслідок переговорів з 3 агентствами? (відсутність конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи) З практики інших міст України, при проведенні процедур з конкурентним відбором учасників (відкриті торги) процедури були відмінені за відсутності учасників. Внаслідок чого унеможливлюється, при двічі відмінених відкритих торгах, використання п.4. ч.2. ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації ) по тій же причині через відсутність учасників. <b> Номер відповіді:</b> 838/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 " Щодо застосування переговорної процедури ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Щодо права підписувавти тендерну пропозицію <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати відповіді на питання, які виникають в контексті застосування п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України “Про публічні закупівлі”: 1) Чи має право підписувати тендерну пропозицію від імені учасника - юридичної особи представник – фізична особа, яка діє за довіреністю і НЕ перебуває у трудових відносинах з учасником (не займає жодної посади)? 2) Чи має право підписувати тендерну від імені учасника - юридичної особи її працівник, який перебуває у трудових відносинах з учасником, але НЕ займає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків? <b> Номер відповіді:</b> 839/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника , яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 62 Господарського кодексу України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки. Крім того, статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Разом з тим, питання представництва регулюється Главою 17 Цивільного кодексу України. Таким чином, у разі якщо юридична особа є учасником процедури закупівлі, така особа має дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" <b> Тема розширена:</b> електронна банківська гарантія із невизначенними умовами <b>Суть питання:</b> В своїй тендерній документації замовник відповідно до Статті 24 Закону зазначив вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції у формі електронної банківської гарантії яка повинна бути безвідкличною, безумовною. В складі тендерної пропозиції учасником наданий лист банківської гарантії що має ознаки умовної через відсутність в ній заяви про безумовність та посилання на певні умови, встановлені у ненаданому договорі про надання гарантії із банком-гарантом в тому числі і терміни набуття гарантією чинності. Чи правомочний замовник прийняти до уваги розяснення банка-гаранта стосовно цих умов, що за запитом Замовника на підставі частини 7 Статті 28 надані після кінцевого строку подання тендерних пропозицій та допустити пропозицію до проведення оцінки або замовник повинний відхилити тендерну пропозицію такого учасника на підставі частини 1 Статті 30 як такого, що не надав забезпечення тендерної пропозиції? <b> Номер відповіді:</b> 840/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У свою чергу, частиною сьомою статті 28 Закону визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. При цьому метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель , створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Водночас статтею 3 Закону встановлені принципи здійснення закупівель. Виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення приймає тендерний комітет або уповноважена особа(и) замовника. При цьому підстави для відхилення визначені у статті 30 Закону. З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ АЛАН <b>Суть питання:</b> Чи може Замовник в допорогових закупівлях обмежувати участь у торгах учасників певного регіону (території) <b> Номер відповіді:</b> 828/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35. Згідно з пунктом 6.3 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі. Поряд з цим відповідно до пункту 6.5 Порядку у період уточнень користувачі системи мають можливість звернутися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог. Варто також зазначити, що виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, замовники під час здійснення допорогових закупівель повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, зокрема принципу недискримінації учасників. У свою чергу, повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі  від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “ Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель ” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Довідково інформуємо, що скарги та відгуки учасники закупівель можуть залишати на створеному ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна” порталі dozorro.org

<b>Запит від:</b> Запит від Коммунальные виробничо-господарське пiдприемство <b>Суть питання:</b> Замовником, за результатом проведения вiдкритих торгiв, був укладений договiр на постачання рiчного об'ему палива для пiдприемства. Термiн дii договору до 31.12.2017р. В звязку iз коливанням цiни на паливо, шляхом оформлення дод.угод кiлькiсть палива була зменшена. Станом на серпень сторони своi зобов'язання по договору вже виконали. Замовнику необхiдно закуповувати паливо, але по дiючому договору це неможливо. Пiдкажiть, будь-ласка, що робити далi. Оголошувати новi торги? Заздалегiдь вдячна. <b> Номер відповіді:</b> 829/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Фіцик Тарас Богданович <b>Суть питання:</b> Кошторисом передбачено фінансовий ресурс у сумі 500000 грн на закупівлю послуг з ремонту автомобільного транспорту. При цьому в організації потребують ремонту автомобілі різних типів і марок. Обсяги необхіного ремонту до моменту проведення дефектування визначити не можливо. Підкажіть будьласка як у такому разі здійснювати планування та проведення закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 825/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документації ” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ” розміщених відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» Чернігівської міської є Замовником по процедурі закупівлі відкритих торгів на закупівлю товару «Нафта та дистиляти код згідно ДК 021 2015:09130000-9» (Бензин А-92, Бензин А-95 та дизельне паливо; № оголошення про проведення закупівлі UA-2017-06-07-000691-c). 03 серпня 2017 року електронною системою автоматично була заблокована закупівля UA-2017-06-07-000691-c в зв’язку із поданням скарги Учасником. Вважаємо, що такі дії з боку електронної системи закупівель суперечать пунктам 3, 7 статті 18 ЗУ «Про публічні закупівлі». Оскільки відповідно до пункту 3 статті 18 ЗУ «Про публічні закупівлі»: «Орган оскарження у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня внесення скарги до реєстру скарг, повинен розмістити в системі електронних закупівель рішення про прийняття скарги до розгляду із зазначенням дати, часу і місця розгляду скарги або обгрунтоване рішення про залишення скарги без розгляду, або рішення про припинення розгляду скарги». Відповідно до пункту 7 статті 18 ЗУ «Про публічні закупівлі»:» У разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі…». Станом на дату блокування електронною системою зазначеної закупівлі рішення про прийняття скарги до розгляду із зазначенням дати, часу і місця її розгляду в електронній системі, органом оскарження розміщено не було. На підставі зазначеного, керуючись статтею 8 ЗУ «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо правомірності призупинення електронною системою оприлюднення Договору про закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 826/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Частиною другою статті 18 Закону визначено, що скарги, які стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. При цьому відповідно до частини сьомої статті 18 Закону у будь-якому разі укладення договору про закупівлю під час оскарження забороняється. Договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 Закону (частина перша статті 37 Закону). Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Коммунальные виробничо-господарське пiдприемство <b>Суть питання:</b> На початку року був укладений договiр на поставку рiчного об'ему палива. Станом на серпень сторони своi зобов'язання виконали. Термiн дii договору -по 31.12.2017. в звязку iз збiльшенням обсягiв робiт на пiдприемствi, рiчний об'ем палива вже використали. По дiючому договору купувати його вже неможливо. Шо робити? <b> Номер відповіді:</b> 827/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівлі ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Юридична компанія "КФН" <b>Суть питання:</b> Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» розділ 2 част.1 абзац 2 "Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги." Відповідно до пункту 12 частини 1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення з таких питань: 1) Чи правильно буде визначити предмет закупівлі за таким кодом - ДК 021-2015- 71240000-2 - Архітектурні, інженерні та планувальні послуги, якщо послуга, що надається відповідно до договору буде прописана так: "Адаптація електронної карти для містобудівних потреб"? 2) Чи існують нормативні акти та/або роз'яснення стосовно правильності визначення коду ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, для тієї чи іншої послуги? 3) Чи може договір, в якому код ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” не відповідає назві конкретної послуги і умовам договору щодо її надання, бути визнаним недійсним? <b> Номер відповіді:</b> 824/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питань 1-2 Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Щодо питання 3 Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Поряд з цим, статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У свою чергу підстави визнання договору про закупівлю нікчемним визначені статтею 37 Закону. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" <b> Тема розширена:</b> термін виконання вимог частини третьої статті 17 <b>Суть питання:</b> Законом (частина третя статті 17) встановлений пятиденний термін з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір для надання замовнику переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17. Отримання певних підтверджуючих документів, що видаються уповноваженими органами вимагає досить тривалого часу і становить загрозу для своєчасного виконання сумлінними учасниками всіх вимог Закону особливо, коли оприлюднення Замовником на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір припадає на вівторок при нормальному робочому графіку і відповідно термін надання документів, що підтверджують відсутність підстав припадає на неділю. Фактично трьох днів без урахування вихідних виявляється недостатньо для подання заяви до повноважених органів та отримання документів. Чи може вважатися днем виконання перший робочий день після вихідних якщо кінцевий день пятиденного терміну приходиться на вихідний або робочий день? <b> Номер відповіді:</b> 820/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 256/2017 від 15.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8cb17944-aa86-4d65-8881-38417614be71&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій "Лісовий берег" Житомирської обласної ради <b>Суть питання:</b> Як правильно визначити коливання ціни на ринку - відношенням статистичних цін відповідних періодів чи відношенням статистичної ціни до ціни договору? В квітні місяці відбулися відкриті торги на рибу свіжоморожену: статистична ціна на момент проведення торгів становила 65,05 грн., тендерна ціна 54,30 грн.. В червні місяці учасники просять підняти ціну договору, при цьому надали статдовідку про ціну даного товару на ринку 64,0 - 69,00 грн./кг. Як правильно зробити розрахунок коливання ціни на ринку: 69,00 : 65,05 = 6,0% (стат. ціни), чи т69,00 : 54,30 = 27,0% (стат. ціна до ціни договору)? На який відсоток збільшити ціну договору 6,0% чи 10,0%? <b> Номер відповіді:</b> 821/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 " Щодо розробки тендерної документації ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Тищук Дмитро Миколайович <b> Тема розширена:</b> Запропоновано непрацездатне обладнання <b>Суть питання:</b> Обладнання запропоноване учасником ФОП Нищенко Юрій Олександрович непрацездатне з технічної точки зору. Детальніше проблему я(ФОП Тищук Д.М.) описав у оскарженні торгів. https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-07-14-000344-c Замовник не звертає уваги на технічну відповідність та хоче придбати обладнання у ФОП Нищенко Юрій Олександрович, яке дорожче на 30% ніж моя пропозиція яка була відхилена. Також хочу зауважити що у ФОП Нищенко Юрій Олександрович та у ООО "ПЛЮССЕРВИС" однакові пропозичії з однаковими технічними помилками. У досвіді виконання аналогічних договорів ФОП Нищенко Юрій Олександрович продав обладнання для ООО "ПЛЮССЕРВИС". Також ООО "ПЛЮССЕРВИС" відмовився від виграшу (вчасно не надав оновлену цінову пропозицію), щоб замовник придбав обладнання на 200000 грн. дорожче. Скоріше всього це пов'язані особи. Куди мені звернутися для оскарження рішення замовника? У випадку якщо відбудеться поставка, чи можна буде перевірити поставлене замовнику обладнання обладнання? <b> Номер відповіді:</b> 822/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/24156-06 " Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc