Новини Мінекономіки
Консультація
№ 848/2017
25.08.2017
Тендерний комітет або уповноважена особа
# Консультація Мінекономіки № 848/2017: Суть питання: Чи може замовник визначити уповноваженою особою особу з вищою освітою, але без досвіду роботи у сфері закупівель, попри рекомендацію в Примірному положенні (наказ Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557)? Висновки/Відповідь: * Замовник самостійно визначає вимоги до уповноваженої особи (осіб), враховуючи відповідальність за організацію та проведення закупівель (стаття 1, частина перша статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі"), керуючись метою та принципами закупівель (стаття 3 Закону України "Про публічні закупівлі"), а також відповідальністю за порушення (стаття 38 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Вимога до уповноваженої особи - наявність вищої освіти (частина друга статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Примірне положення (наказ Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557) має рекомендаційний характер (пункт 1.1 Примірного положення), тому замовник може ним керуватися при розробленні положення про уповноважену особу (частина п’ята статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 "Щодо визначення Уповноваженої особи" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 848/2017Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 848/2017
Суть питання: Чи може замовник визначити уповноваженою особою особу з вищою освітою, але без досвіду роботи у сфері закупівель, попри рекомендацію в Примірному положенні (наказ Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557)?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Савенко Анна Олександрівна
<b>Суть питання:</b> В Примірному положені про
тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, рекомендовано встановлювати наступну вимогу для уповноваженої особи: не менше двох років досвіду роботи у сфері закупівель. При цьому в Законі України "Про публічні закупівлі" така вимога відсутня.
Враховуючи, що Примірне положення має рекомендаційний, а не обовязковий характер, підкажіть будь-ласка, чи може власник визначити уповноваженою особою особу, яка має вищу освіту, але не має вказаного вище досвіду роботи, а вимогу щодо досвіду роботи не встановлювати при розроблені та затверджені Положення про уповноважену особу?
<b>
Номер відповіді:</b> 848/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг
для забезпечення потреб держави та територіальної громади
.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Уповноважена особа (особи) – службова, посадова та інша фізична особа замовника,
визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом
на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) (стаття 1 Закону).
Водночас відповідно до частини другої статті 11 Закону у разі визначення замовником уповноваженої особи (осіб) організація роботи здійснюється нею (ними) самостійно
згідно з умовами трудового договору (контракту) або положення
. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту.
Поряд з цим згідно з пунктом 1.1 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” на виконання частини п’ятої статті 11 Закону, Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус,
загальні організаційні та процедурні засади діяльності
тендерного комітету та
уповноваженої особи (осіб)
,
а також їх права, обов’язки та відповідальність
.
Поряд з цим, с
таттею 38 Закону визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону. Так, зокрема з
а порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету
або уповноважена особа (особи) персонально.
З огляду на викладене та зважаючи, що уповноважена особа є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель, замовник встановлює вимоги до уповноваженої особи (осіб), керуючись метою цього Закону, принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з урахуванням статті 38 Закону.
При цьому під час розроблення положення про уповноважену особу (осіб) замовник може керуватися Примірним положенням.
У свою чергу повідомляємо, що питання визначення уповноваженої особи розглянуто в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 846/2017
23.08.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 846/2017: Суть питання: Щодо можливості застосування переговорної процедури після відміни відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників, а саме: запрошення учасника попередніх торгів, критерії відбору учасників, необхідність нової тендерної документації, застосування ст. 17 Закону. Висновки/Відповідь: 1. Запрошення учасника попередніх торгів: Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) не містить обмежень щодо запрошення на переговорну процедуру закупівлі учасника, який подавав пропозицію під час попередніх відкритих торгів, за умови дотримання мети Закону та принципів, закріплених у статті 3 Закону. Критерії відбору учасників не визначені Законом, тому замовник має керуватися загальними принципами закупівель. Також Закон не обмежує кількість учасників, яких можна запросити на переговори. 2. Тендерна документація: Тендерна документація, визначення якої дано у п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону, розробляється та затверджується для процедур, встановлених Законом, крім переговорної процедури закупівлі. 3. Стаття 17 Закону: Щодо застосування ст. 17 Закону не надано чіткої відповіді. Рекомендовано ознайомитись з відповіддю на аналогічні питання у запиті 224/2017 від 09.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA та у листі "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі" від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 846/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 846/2017
Суть питання: Щодо можливості застосування переговорної процедури після відміни відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників, а саме: запрошення учасника попередніх торгів, критерії відбору учасників, необхідність нової тендерної документації, застосування ст. 17 Закону.
Висновки/Відповідь:
1. Запрошення учасника попередніх торгів: Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) не містить обмежень щодо запрошення на переговорну процедуру закупівлі учасника, який подавав пропозицію під час попередніх відкритих торгів, за умови дотримання мети Закону та принципів, закріплених у статті 3 Закону. Критерії відбору учасників не визначені Законом, тому замовник має керуватися загальними принципами закупівель. Також Закон не обмежує кількість учасників, яких можна запросити на переговори.
2. Тендерна документація: Тендерна документація, визначення якої дано у п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону, розробляється та затверджується для процедур, встановлених Законом, крім переговорної процедури закупівлі.
3. Стаття 17 Закону: Щодо застосування ст. 17 Закону не надано чіткої відповіді. Рекомендовано ознайомитись з відповіддю на аналогічні питання у запиті 224/2017 від 09.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA та у листі "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі" від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Чугуївської міської ради
<b>Суть питання:</b> Замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників.Тому згідно з п. 4 ч. 2 ст. 39 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) Замовник у даному випадку може застосувати переговорну процедуру закупівлі.У цій ситуації виникають такі питання:
1.Чи може Замовник запросити на переговорну процедуру закупівлі учасника, що подав пропозицію під час останніх відкритих торгів за тим же предметом закупівлі.Якими критеріями відбору учасника повинен керуватися Замовник?Чи можуть бути запршені на переговори одразу двоє учасників?
2. Чи повинен Замовник на підставі п. 3 ст. 16; п. 4 ч. 2 ст. 39 Закону складати нову тендерну документацію для переговорної процедури для учасника?
3. Чи розповсюджуються положення ст. 17 Закону на дану ситуацію, тобто чи повинен учасник з яким замовник провів переговори та направив повідомлення про намір укласти договір надати замовнику документи передбачені п. 2,3,5,6 і 8 ч. 1 ст. 17 Закону протягом 5 днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір?
<b>
Номер відповіді:</b> 846/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок проведення переговорної процедури закупівлі визначений статтею 35 Закону.
Згідно з пунктом 28 часини першої статті 1 Закону
тендер (торги)
– здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (
крім переговорної процедури закупівлі
).
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, зокрема переговорної процедури закупівлі.
Згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. При цьому наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 “Про затвердження примірної тендерної документації” затверджено примірні тендерні документації
для відкритих торгів та конкурентного діалогу
.
Ураховуючи викладене, тендерна документація розробляється та затверджується для процедур, встановлених Законом, крім переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим зазначаємо, що відповідь на аналогічні питання зазначена у запиті 224/2017 від 09.02.2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
та у листі "
Щодо застосування переговорної процедури закупівлі
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Разом з тим Законом не обмежена кількість учасників, які можуть бути запрошені на переговори у разі застосування переговорної процедури закупівель. Водночас замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону.
Консультація
№ 847/2017
23.08.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 847/2017 Суть питання: Чи можливо укласти прямий договір на ремонт транспортного засобу (ДК 021:50110000-9) за рахунок страхового відшкодування, якщо ліміти, передбачені статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі», вже вичерпані? Висновки/Відповідь: Згідно з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” (доступний за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc), надано відповідь на порушене питання. Рекомендується ознайомитися з зазначеним листом для отримання детальної інформації.
Відкриті торги
Консультація № 847/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 847/2017
Суть питання: Чи можливо укласти прямий договір на ремонт транспортного засобу (ДК 021:50110000-9) за рахунок страхового відшкодування, якщо ліміти, передбачені статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі», вже вичерпані?
Висновки/Відповідь:
Згідно з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” (доступний за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc), надано відповідь на порушене питання. Рекомендується ознайомитися з зазначеним листом для отримання детальної інформації.
Суть питання: Чи можливо укласти прямий договір на ремонт транспортного засобу (ДК 021:50110000-9) за рахунок страхового відшкодування, якщо ліміти, передбачені статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі», вже вичерпані?
Висновки/Відповідь:
Згідно з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” (доступний за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc), надано відповідь на порушене питання. Рекомендується ознайомитися з зазначеним листом для отримання детальної інформації.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Чуприна Олександр Олександрович
<b>Суть питання:</b> Орган державної влади отримав страхове відшкодування завданих матеріальних збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. За кодом ДК 021:50110000-9 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання» вже використано передбачені ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» межі.
Чи можна в такій ситуації укласти прямий договорів, на розмір отриманих страхових коштів та опублікувати звіт про його виконання?
<b>
Номер відповіді:</b> 847/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посилання
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “
Щодо планування закупівель
”, який містить відповідь на питання, зазначене у запиті.
Консультація
№ 844/2017
22.08.2017
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Методи розрахунку коливання ціни на ринку при здійсненні публічних закупівель. Висновки/Відповідь: Інформація щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, зокрема, розрахунку коливання ціни на ринку, міститься в листах Мінекономіки: * Лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * Лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Зміна істотних умов договору
Консультація № 844/2017Огляд:
Суть питання: Методи розрахунку коливання ціни на ринку при здійсненні публічних закупівель.
Висновки/Відповідь:
Інформація щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, зокрема, розрахунку коливання ціни на ринку, міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій "Лісовий берег" Житомирської обласної ради
<b>Суть питання:</b> Як розрахувати коливання ціни на ринку? Які застосовуються методи і документи?
<b>
Номер відповіді:</b> 844/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та від 30/12/2016 № 3302-06/42560-06 "
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 845/2017
22.08.2017
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Чи правомірно вимагати від переможця аукціону зменшення суми договору на 20% (ПДВ), якщо замовник - платник ПДВ, а учасник - ні, при цьому в тендерній документації ціна враховувала ПДВ, а бюджет замовника був розрахований без ПДВ? Висновки/Відповідь: Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”). Договір укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця. Вартість закупівлі, згідно із Законом, передбачає суму з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 845/2017Огляд:
Суть питання: Чи правомірно вимагати від переможця аукціону зменшення суми договору на 20% (ПДВ), якщо замовник - платник ПДВ, а учасник - ні, при цьому в тендерній документації ціна враховувала ПДВ, а бюджет замовника був розрахований без ПДВ?
Висновки/Відповідь:
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”). Договір укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця. Вартість закупівлі, згідно із Законом, передбачає суму з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Самойленко Артур Ігорович
<b>
Тема розширена:</b> Замовник
<b>Суть питання:</b> Проконсультуйте будь ласка на предмет законності вимоги Замовника після проведення аукціону і перемоги вимагати від Учасника(на етапі заключення договору) зменшити суму договору на 20% в звязку з тим, що Замовник - платник ПДВ, а Учасник - ні. При проведенні закупівлі ціна враховувала пдв.
Аргумент замовника - бюджет на закупівлю був передбачений в межах суми, що не включала пдв.
<b>
Номер відповіді:</b> 845/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно зі статтею 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зокрема зазначається інформація про ціну.
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 36 Закону
умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону
(у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону.
При цьому Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт і послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
Консультація
№ 842/2017
21.08.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки (№ 842/2017): Запит: КУ Житомирська міська стоматологічна поліклініка №1 запитує, чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі на два лоти після двох невдалих відкритих торгів (один раз відсутність учасників, другий раз – частково торги відбулися). Сума лотів не перевищує 200 тис. грн. Суть питання: Можливість застосування переговорної процедури після двох невдалих відкритих торгів за лотами, сума яких не перевищує 200 тис. грн. Висновки/Відповідь: Мінекономіки відсилає до відповіді на аналогічне питання у запиті № 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 842/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 842/2017)
Запит: КУ Житомирська міська стоматологічна поліклініка №1 запитує, чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі на два лоти після двох невдалих відкритих торгів (один раз відсутність учасників, другий раз – частково торги відбулися). Сума лотів не перевищує 200 тис. грн.
Суть питання: Можливість застосування переговорної процедури після двох невдалих відкритих торгів за лотами, сума яких не перевищує 200 тис. грн.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки відсилає до відповіді на аналогічне питання у запиті № 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КУ Житомирська міська стоматологічна поліклініка№1
<b>Суть питання:</b> Два раза не відбулись відкриті торги; один раз по причині відсутності учасників; другий раз частково за лотами (два сиграли два-не сиграли).Можем ли застосувати переговорну процедуру на два лота яки не сиграли!!!!
Сума дву лотів не перевищує 200 тисяч.грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 842/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA
Консультація
№ 843/2017
21.08.2017
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 843/2017: Суть питання: Чи є порушенням Закону України "Про публічні закупівлі" продовження договору з суб'єктом природної монополії на послуги з централізованого опалення (укладеного до введення в дію цього закону) при перевищенні суми закупівлі 50 тис. грн. за опалювальний період, враховуючи відсутність конкуренції та відмову контрагента розірвати договір? Висновки/Відповідь: З аналогічним питанням рекомендовано ознайомитись у відповідях № 8/2017 та № 107/2017, розміщених за посиланнями: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8416814b-6887-4734-8d3c-32919f089924&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=976e7c83-aef9-4c10-b0c0-fda140c5f492&lang=uk-UA Також рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки: * № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 "Щодо планування закупівель": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * № 3302-06/42560-06 від 30.12.2016 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Допорогові закупівлі
Консультація № 843/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 843/2017
Суть питання:
Чи є порушенням Закону України "Про публічні закупівлі" продовження договору з суб'єктом природної монополії на послуги з централізованого опалення (укладеного до введення в дію цього закону) при перевищенні суми закупівлі 50 тис. грн. за опалювальний період, враховуючи відсутність конкуренції та відмову контрагента розірвати договір?
Висновки/Відповідь:
З аналогічним питанням рекомендовано ознайомитись у відповідях № 8/2017 та № 107/2017, розміщених за посиланнями:
Також рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області
<b>Суть питання:</b> У підвідомчому органі Фонду з 2005 року діє договір про надання послуг з централізованого опалення з автоматичною пролонгацією на кожен рік, контрагент - суб'єкт природної монополії, відмовляється розривати договір, аргументуючи відмову відсутністю умов для розірвання у договорі. Яким чином забезпечити виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі” в частині оприлюднення звіту або використання електронної системи, якщо сума за опалювальний період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року вже перевищує 50 тис. грн? Чи є вищезазначена ситуація порушенням положень Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки на відповідному ринку відсутня конкуренція (у тому числі з технічних причин), внаслідок чого договір може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи та необхідність у переукладанні договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 843/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 8/2017 та 107/2017 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8416814b-6887-4734-8d3c-32919f089924&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=976e7c83-aef9-4c10-b0c0-fda140c5f492&lang=uk-UA
Водночас питання планування закупівель, а також укладання, виконання, розірвання договору про закупівлю розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “
Щодо планування закупівель”
та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
”, розміщених відповідно за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 841/2017
19.08.2017
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 841/2017: Суть питання: Чи має право замовник вказати термін надання послуг з розробки програмного забезпечення (2 роки) в тендерній документації та укласти договір на такий строк? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. * Відповідь на аналогічне питання міститься у запитах 793/2017 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA) та 5/2016 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA).
Планування закупівель
Консультація № 841/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 841/2017
Суть питання: Чи має право замовник вказати термін надання послуг з розробки програмного забезпечення (2 роки) в тендерній документації та укласти договір на такий строк?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ф/о
<b>Суть питання:</b> Замовником планується здійснення закупівлі послуг з розробки програмного забезпечення. Всі етапи розробки потребують значного часу і розраховані на 2 роки. Чи має право Замовник в основних умовах договору тендерної документації вказати термін надання послуг - 2 роки та укласти такий договір за результатами торгів?
<b>
Номер відповіді:</b> 841/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 793/2017 від 03.08.2017 та 5/2016 від 05.10.2016 за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA
Консультація
№ 831/2017
18.08.2017
Переговорна процедура закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки (Запит №831/2017): Суть питання: Яка підстава для відміни торгів згідно зі ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) є тотожною поняттю "відсутність достатньої кількості учасників", що є підставою для застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання. Замість цього, посилається на попередні відповіді на аналогічні питання, а саме на запити №261/2017 та №321/2017, що розміщені на Інформаційному ресурсі: * Запит №261/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA * Запит №321/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 831/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (Запит №831/2017)
Суть питання: Яка підстава для відміни торгів згідно зі ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) є тотожною поняттю "відсутність достатньої кількості учасників", що є підставою для застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання. Замість цього, посилається на попередні відповіді на аналогічні питання, а саме на запити №261/2017 та №321/2017, що розміщені на Інформаційному ресурсі:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Лаптєв Олександр Сергійович
<b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі - Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Виходячи із змісту даної норми, виходить, що задля отримання підстав для проведення переговорної процедури закупівлі замовник повинен:
1.Двічі відмінити тендер.
2.Обидва рази тендер повинен бути відмінений через відсутність достатньої кількості учасників.
Виключний перелік підстав для відміни торгів викладено в ч. 1 ст. 31 Закону:
Стаття 31. Відміна замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися
1. Замовник відміняє торги в разі:
відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;
неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;
порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом;
подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
Зміст вищевказаної статті не передбачає такої підстави для відміни торгів , як “відсутність достатньої кількості учасників”.
Прохання надати відповідь - яка з підстав для відміни замовником торгів, перелічених в ст. 31 Закону є тотожною поняттю - відсутність достатньої кількості учасників.
<b>
Номер відповіді:</b> 831/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 261/2017 та 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA
Консультація
№ 832/2017
18.08.2017
Інше
Суть питання: 1. Чи достатньо обґрунтування для проведення двохетапного тендеру на закупівлю LED-світильників з критерієм оцінки "приведена ціна" та питомою вагою нецінового критерію "потужність світильника"? 2. Чи достатньо обґрунтування для окремої закупівлі LED-світильників, а не в складі робіт з модернізації освітлення? Висновки/Відповідь: 1. Вибір процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, згідно з частиною третьою статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. Конкурентний діалог (два етапи) можливий за умов, визначених частиною першою статті 33 Закону, зокрема, коли замовник не може визначити необхідні технічні характеристики або для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками. 2. Залежно від визначення предмета закупівлі (товари/роботи), замовник застосовує відповідні процедури, передбачені статтею 12 Закону, з урахуванням вартісних меж згідно з частиною першою статті 2 Закону. Замовник не має права ділити предмет закупівлі з метою уникнення процедури відкритих торгів згідно з частиною сьомою статті 2 Закону. * Предмет закупівлі товарів визначається згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі ДК 021:2015 згідно з абзацом другим пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. * Предмет закупівлі робіт визначається згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 та ГБН Г.1-218-182:2011 згідно з розділом ІІІ Порядку.
Інше
Консультація № 832/2017Огляд:
Суть питання:
1. Чи достатньо обґрунтування для проведення двохетапного тендеру на закупівлю LED-світильників з критерієм оцінки "приведена ціна" та питомою вагою нецінового критерію "потужність світильника"?
2. Чи достатньо обґрунтування для окремої закупівлі LED-світильників, а не в складі робіт з модернізації освітлення?
Висновки/Відповідь:
1. Вибір процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, згідно з частиною третьою статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. Конкурентний діалог (два етапи) можливий за умов, визначених частиною першою статті 33 Закону, зокрема, коли замовник не може визначити необхідні технічні характеристики або для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками.
2. Залежно від визначення предмета закупівлі (товари/роботи), замовник застосовує відповідні процедури, передбачені статтею 12 Закону, з урахуванням вартісних меж згідно з частиною першою статті 2 Закону. Замовник не має права ділити предмет закупівлі з метою уникнення процедури відкритих торгів згідно з частиною сьомою статті 2 Закону.
* Предмет закупівлі товарів визначається згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі ДК 021:2015 згідно з абзацом другим пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
* Предмет закупівлі робіт визначається згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 та ГБН Г.1-218-182:2011 згідно з розділом ІІІ Порядку.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Тов "Шредер"
<b>
Тема розширена:</b> можливість дво-етапного тендеру та закупівля товарів ОКРЕМО від робіт
<b>Суть питання:</b> Буду дуже завдячний, якщо ви дасте відповіді/коментарі на наступні запитання:
1) чи достатнім може вважатися наступне обгрунтування застосування проведення конкурсу ПРОЗОРРО у два етапи (1й – нецінова предкваліфікація, та другий, ціновий – тільки для учасників, що пройшли 1й етап) при закупівлі вуличних ЛЕД світильників та застосування приведеної ціни як критерію оцінки (питома вага нецінового критерію «потужність світильника» 30%),оскільки:
• ці вироби є технічно складними (кількість параметрів, що характерізують виріб, перевищує 25), та ці параметри ще не є стандартизованими у галузі у звязку з тим, що ЛЕД технологія є дуже новою,
• в Україні не існує постійно діючого ринку вуличних ЛЕД світильників,
• задля відповідності до вимог ДБНу обєкту освітлення (а не світильтника!, ця відповідність є обовязковою), учасники тендеру інколи намагаються надавати на тендерні конкурси зависокі потужності світильників низької якості (щоб бути конкурентними по ціні), що не відповідає принципу максимальної економії та ефективності здійснення закупівлі (Стаття 3,1 Закону про публічні закупівлі).
2) чи достатнім може вважатися наступне обгрунтування проведення саме ОКРЕМОЇ закупівлі вуличних ЛЕД світильників (а не робіт, як це робиться зараз) при проведенні проектів модернизації освітлення вулиць, доріг?:
• Вуличні ЛЕД світильники складають велику частину кошторису типового проекту роботи з модернизації (> 20 %) та мають технічно складний характер (див. вище)
Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 832/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення термінів “роботи” та “товари” передбачено пунктами 22 і 32 частини першої статті 1 Закону.
Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку
предмет закупівлі товарів
і послуг
визначається замовником
згідно з
пунктами 17
і
32
частини першої статті 1 Закону та на основі
національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”
, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Згідно з розділом ІІІ Порядку
визначення предмета закупівлі робіт
здійснюється замовником
згідно з
пунктом 22
частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року
№ 293
, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року
№ 301
, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр
Єдиного закупівельного словника
. Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
Таким чином, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для робіт і товарів окремо.
При цьому відповідно до частини сьомої статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону конкурентний діалог може бути застосовано замовником за таких умов:
замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками;
предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів.
При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема здійснює вибір процедури закупівлі.
Таким чином, вибір процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно.
Консультація
№ 833/2017
18.08.2017
Інше
Консультація Мінекономіки щодо закупівлі електроенергії (№ 833/2017): Суть питання: Чи змінилися норми закупівлі електроенергії? Чи потрібно замовнику в Києві проводити тендер, чи можливо застосовувати переговорну процедуру з ПАТ "Київенерго"? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії”, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Інше
Консультація № 833/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо закупівлі електроенергії (№ 833/2017)
Суть питання: Чи змінилися норми закупівлі електроенергії? Чи потрібно замовнику в Києві проводити тендер, чи можливо застосовувати переговорну процедуру з ПАТ "Київенерго"?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії”, доступному за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДУ "Інститут геронтології імені Д.Ф.Чеботарьова НАМН України"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо закупівлі електроенергії
<b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь-ласка, чи змінились норми щодо закупівлі електричної енергії? Тобто, чи потрібно замовнику (м. Київ) для закупівлі електроенергії проводити тендер, або, як і раніше, - переговорну процедуру із монополістом ПАТ "Київенерго"?
Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 833/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 “
Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація
№ 835/2017
18.08.2017
Переговорна процедура закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 835/2017: Суть питання: Чи може Одеська міська рада застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" при закупівлі послуг з присвоєння міжнародного кредитного рейтингу у міжнародних рейтингових агентств (Fitch Ratings, Moodys Investors Service, Standard and Poors), враховуючи відсутність конкуренції та неможливість застосування п. 4 ч. 2 ст. 35 через попередні відміни відкритих торгів. Також, проблема застосування ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо потенційний виконавець послуг нерезидент України та не може надати передбачені ст.17 підтверджуючі документа. Висновки/Відповідь: Надано посилання на аналогічну відповідь: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca75787a-eb14-4587-9b67-898884769163&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 835/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 835/2017
Суть питання:
Чи може Одеська міська рада застосувати переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" при закупівлі послуг з присвоєння міжнародного кредитного рейтингу у міжнародних рейтингових агентств (Fitch Ratings, Moodys Investors Service, Standard and Poors), враховуючи відсутність конкуренції та неможливість застосування п. 4 ч. 2 ст. 35 через попередні відміни відкритих торгів. Також, проблема застосування ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо потенційний виконавець послуг нерезидент України та не може надати передбачені ст.17 підтверджуючі документа.
Висновки/Відповідь:
Надано посилання на аналогічну відповідь: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca75787a-eb14-4587-9b67-898884769163&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від департамент економічного розвитку Одеської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> процедура закупівлі послуги, якщо виконавець - іноземна компанія
<b>Суть питання:</b> Одеській міській раді необхідно здійснити закупівлю ПОСЛУГИ З ПРИСВОЄННЯ МІЖНАРОДНОГО КРЕДИТНОГО РЕЙТИНГУ м.Одесі (за ДК 021: 2015 66170000-2 Послуги з надання фінансових консультацій, обробки фінансових транзакцій і клірингові послуги), якщо очікувана ціна закупівлі менше, ніж 133 тис. євро.
Право на надання таких послуг визначено «Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку» (відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні») та видано міжнародним рейтинговим агентствам «Свідоцтво про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств» від 22.02.2006
№ 198, які мають право визначати обов’язкові за законом рейтингові оцінки емітентів та цінних паперів - 3 агентства, а саме:
- Fitch Ratings
- Moodys Investors Service
- Standard and Poors
Запитання: чи вправі замовник використати п.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» внаслідок переговорів з 3 агентствами? (відсутність конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи)
З практики інших міст України, при проведенні процедур з конкурентним відбором учасників (відкриті торги) процедури були відмінені за відсутності учасників. Внаслідок чого унеможливлюється, при двічі відмінених відкритих торгах, використання п.4. ч.2. ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації ) по тій же причині через відсутність учасників.
Проблема в застосуванні норм ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо потенційний виконавець послуг нерезидент України та не може надати передбачені ст.17 підтверджуючі документа, а замовник не може здійснити їх перевірку на достовірність.
<b>
Номер відповіді:</b> 835/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувач, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення надано за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca75787a-eb14-4587-9b67-898884769163&lang=uk-UA