<b>Запит від:</b> Запит від Національний університет біоресурсів і природокористування України <b> Тема розширена:</b> Надання послуг з проєктування, встановлення обладнання та атестація ОІД (об"єкт інформаційної діяльності),закупка товарів, які мають сертифікати "УкрСепро" на ОІД де циркулюватиме мовна інформація з формою 3. Законно вимагати відділом закупівель щодо оприлюднення в електронній системі процедуру товарів та послуг. Підпрядник є ліцензіант та має відповідний дозвіл. . <b>Суть питання:</b> (об"єкт інформаційної діяльності),закупка товарів, які мають сертифікати "УкрСепро" на ОІД де циркулюватиме мовна інформація з формою 3. Законно вимагати відділом закупівель щодо оприлюднення в електронній системі процедуру товарів та послуг. Підпрядник є ліцензіант та має відповідний дозвіл. . <b> Номер відповіді:</b> 444/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Вінницький апеляційний суд <b>Суть питання:</b> В установі планується проведення капітального ремонту системи електропостачання I-го поверху та проведення капітального ремонту зали судових засідань. На даний час виготовляється дві окремі проектні документації, які виготовляють дві різні проектні організації. Орієнтовно, вартість робіт з капітального ремонту згідно зведеного кошторисного розрахунку за кожною окремою проектною документацією складає менше 1,5 млн грн. На проведення капітального ремонту системи електропостачання I-го поверху довідкою головного розпорядника виділено додаткові бюджетні асигнування. Чи можна укласти два окремих прямих договори по вищезазначеним капітальним ремонтам у зв'язку з тим, що на кожний вид робіт окрема проектна документація? <b> Номер відповіді:</b> 445/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібні питання міститься в запитах №№ 656/2023, 237/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f1650b44-7d7c-4a9c-9958-a1101e5d2f06&lang=uk-UA У свою чергу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні   та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Водночас згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги /використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління <b> Тема розширена:</b> Ціна договору <b>Суть питання:</b> За результатами процедури "Відкриті торги за особливостями" №A-P-2024-08-28-001102-a було визначено переможця. Нами був укладено договір на меншу суму ніж цінова пропозиція за результатами аукцону, без зменшення обсягів закупівлі. Чи правомірні наші дії на підстави тендерної документації, яка це передбачає, а також п.18 постанови 1178 КМУ? Дякуємо! <b> Номер відповіді:</b> 446/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 527/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ культури і туризму Ічнянської міської ради <b> Тема розширена:</b> Продовження терміну поставки чи розірвання договору <b>Суть питання:</b> Провели відкриті торги з особливостями Дрова, ідентифікатор закупівлі UA-2024-08-09-003760-a. В договорі термін поставки товару до 30.09.2024 року. Постачальник не встигає поставити весь обсяг товару до вказаної дати. Як бути далі, заключати додаткову угоду на продовження терміну поставки чи розірвати договір і додаткову угоду на зменшення суми договору? <b> Номер відповіді:</b> 440/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 749/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5bd9df2d-fa27-4504-a915-0f7afe447718&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> нові електронні поля <b>Суть питання:</b> Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженим Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, передбачено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю. У зв’язку з тим, що на майданчиках систематично додаються нові електронні поля, та зважаючи на Порядок №1082, виникають наступні питання: Які електронні поля в електронній системі закупівель є обов’язковими до заповнення: всі? Або які саме? Чи обов’язково заповнювати е-поля системи, що не визначені в статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», але додані адміністратором в електронній системі закупівель, наприклад поле про обґрунтування закупівлі або умови поставки. Умови поставки – нове електронне поле, чи обов'язково заповнювати? Це поле розроблено як додаткове, але якщо брати до уваги Порядок № 1082, чи не буде вважатися невідповідністю незаповнення цього поля? Якщо ж таке поле не є обов’язковим, то як бути з нормою Порядку №1082, де йдеться про заповнення електронних полів визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 442/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 462/2024, № 803/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8360458-e39a-44e0-9b9e-49577a176bae&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ed9d5379-52f3-48c7-ad7c-46e6d3117c41&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> ПИТАННЯ щодо вимог п. 13-1 Постанови від 02.08.2022 №861 <b>Суть питання:</b> Пунктом 13-11 постанови від 02.08.2022 № 861 встановлено, що Замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності. Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності. Якщо предметом закупівлі, внесеним до переліку, є колісні транспортні засоби, замовник визначає в тендерній документації вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданого органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI). Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифікат відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданий органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI). Просимо роз’яснити: Чи повинні надавати вищезазначені документи у складі своїх тендерних пропозицій учасники, які пропонують для постачання товари, роботи чи послуги, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 443/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Ровінська Ганна Тимофіївна <b> Тема розширена:</b> Прийняття розпорядчого документа про визначення уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> В державному органі передбачено покладання обов'язків виконання функцій уповноваженої особи шляхом введення до штатного розпису окремої посади провідного інспектора відділу фінансового забезпечення. Постановою КМУ від 6 квітня 2016 р. №271 передбачено Критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, в тому числі посади інспектора. Чи можливо покладання функцій уповноваженої особи на такого працівника із врахуванням того, що у постанові 271 окремо не визначено саме такі функції? <b> Номер відповіді:</b> 437/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи)розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Базовий центр критичних технологій "МІКРОТЕК" <b> Тема розширена:</b> Скриті торги <b>Суть питання:</b> Наше підприємство має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу та критично важливим для функціонування економіки. Підприємство пропонує здійснити капітальний ремонт будівель. Питання: Як здійснити розміщення об'яви на замовлення послуги без вказання адреси ремонту будівель. <b> Номер відповіді:</b> 438/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Бачинська Анна Юріївна <b>Суть питання:</b> 1. Якими документами повинні підтверджуватися повноваження посадової особи (представника) учасника процедури закупівлі юридичної особи, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, в тому числі на підписання договору, у випадку якщо директор учасника процедури закупівлі перебуває на лікарняному? Тобто тендерну пропозицію та ін. буде підписувати та подавати від імені учасника не директор (він на лікарняному), а представник. 2. Якщо особа, яка представляє інтереси учасника процедури закупівлі, внесена до ЄДРЮОФОПГО як підписант, чи достатньо на підтвердження повноважень такої особи виписки з Єдиного державного реєстру? <b> Номер відповіді:</b> 439/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Державна казначейська служба України <b> Тема розширена:</b> Накладання учасниками процедур закупівель КЕП або УЕП <b>Суть питання:</b> Казначейство як замовник у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просить надати роз’яснення з наступного питання. Нормативно-правове регулювання сфери публічних закупівель підпадає під дію спеціального Закону та підзаконних актів, виданих на його виконання. Відповідно до положень ч.3 ст.12 Закону під час використання ЕСЗ з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до положень ч.5 ст.22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через ЕСЗ із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до абз.3 п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Слід зазначити, що відповідно до ЗУ від 01.12.2023 № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації» внесено зміни до назви ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII, слова «Про електронні довірчі послуги» замінено словами «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Відповідно до п.27 ч.1 ст.1 ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155-VIII) КЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Водночас п.59 ч.1 ст.1 Закону № 2155-VIII визначає, що УЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису. Тобто поняття «КЕП» та «УЕП» законодавчо розмежовані. При цьому, враховуючи вищезазначене, спеціальними нормами у сфері публічних закупівель чітко передбачено застосування саме КЕП, а не УЕП. Відповідно до постанови КМУ від 03.03.2020 № 193 реалізовано експериментальний проект щодо забезпечення можливості використання не пізніше ніж до 05.03.2022 удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Відповідно до постанови КМУ від 17.03.2022 № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» надано можливість використовувати УЕП на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування. Дану постанову відповідно до постанови КМУ від 26.01.2024 № 88 визнано такою, що втратила чинність (з 01.02.2024). Враховуючи вищезазначене, просимо повідомити чи вправі замовники (у розумінні Закону) вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП (без можливості накладення УЕП) у процесі подання тендерних пропозицій. Якщо замовники не вправі вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП, то просимо повідомити якою нормою (нормами) чинного законодавства України передбачено право замовників дозволяти учасниками накладати УЕП на їхні документи. <b> Номер відповіді:</b> 436/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо можливості використання учасниками удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису міститься у запиті 241/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас питання щодо можливості використання електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті  електронного підпису викладене в листі Міністерства цифрової трансформації України від 01.03.2024 № 1/11-2-С-493-24-220-2024, що додається.

<b>Запит від:</b> Запит від Кривенко Олександр Анатолійович <b>Суть питання:</b> Наприкінці минулого року підприємством була здійснена закупівля послуг та укладено договір який діє з 01.01 до 31.12 поточного року. Виходячи з вище викладеного прошу надати відповідь на наступне запитання: Чи потрібно враховувати цю закупівлю в плані на поточний рік при закупівлі послуг за тим самим кодом ДК? <b> Номер відповіді:</b> 434/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та у запиті № 504/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Отже, визначення потреби в товарах, роботах, послугах, очікуваної вартості закупівлі, планування обсягів і джерел видатків, здійснення підготовки до проведення закупівель, складання річного плану та внесення до нього змін є необхідними передумовами здійснення закупівель та передують безпосередньому проведенню закупівель. Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Принагідно інформуємо, що Мінекономіки спільно з Проектом Європейського Союзу “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні”  розроблено та розміщено на освітній платформі Prometheus безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель , а саме: “Публічні закупівлі: від теорії до практики” (для базового рівня) та “Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” (для поглибленого рівня), що знаходяться за посиланням, з якими пропонується ознайомитись: https://prometheus.org.ua/courses-catalog?q=%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Шпірко Світлана Іванівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Надайте будь ласка, роз'яснення ФОП зареєстроване в 2024 році, планує брати участь у відкритих торгах, але одним з кваліфікаційних критеріїв є: "Для підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційному критерію наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю», останній в складі тендерної пропозиції повинен надати підтвердження обсягу річного доходу (виручки) за 2023 рік, який має бути не менш ніж 100 відсотків від очікуваної вартісті предмета закупівлі. Для документального підтвердження даному критерію учасником надається Звіт про фінансові результати за 2023 рік (Форма №2) та Квитанція №2 щодо прийняття зазначеного звіту." Чи може ФОП який зареєстрований в 2024 році приймати участь в даних відкритих торгах і чи не буде його дискваліфіковано через те, що у нього немє звіту за 2023 рік ? <b> Номер відповіді:</b> 435/2024