Новини Мінекономіки

×
Консультація № 466/2024
10.10.2024
Інше
Консультація Мінекономіки №466/2024: Суть питання: 1. Чи можна пролонгувати договір, укладений за результатами запиту пропозицій постачальників на початку 2024 року, на медикаменти, якщо є великий залишок? 2. Чи можна у 2024 році оголосити запит пропозицій постачальників на ліки з терміном дії договору до кінця 2025 року? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді "так" чи "ні". Замість цього, надано загальні роз'яснення та посилання на попередні листи-роз'яснення, які стосуються питань укладення, виконання, змін, розірвання договорів про закупівлю та планування закупівель. Рекомендовано ознайомитися з наступними листами: * Лист від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 * Лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 * Лист від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель": https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 * Лист від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані): https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Зазначено, що закупівлі на період воєнного стану здійснюються з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178. Пунктом 19 Особливостей передбачено обмеження на зміну істотних умов договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей. Остаточне рішення щодо здійснення закупівлі приймається замовником самостійно з дотриманням принципів публічних закупівель та вимог законодавства. Згадано Закон України "Про публічні закупівлі".
Консультація № 467/2024
10.10.2024
Інше
Консультація Мінекономіки № 467/2024 Суть питання: Яка категорія посади працівника державного органу (провідний інспектор, робітник, держслужбовець, радник) може бути УО за наявності вищої освіти та сертифікату УО? Чи є обмеження/переваги при призначенні УО залежно від категорії посади? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 644/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Консультація № 465/2024
09.10.2024
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки (№ 465/2024) * Суть питання: Чи може комунальне підприємство укласти прямий договір на поточний ремонт (більше 1 500 000 грн) без відкритих торгів, посилаючись на п.п. 2 п. 13 Особливостей через знаходження на території активних бойових дій? * Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 546/2023, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ff924f30-fe5a-460f-b336-4929007f0a58&lang=uk-UA
Консультація № 463/2024
07.10.2024
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки № 463/2024: Суть питання: Роз'яснення щодо порядку оприлюднення обґрунтування закупівлі (Обґрунтування) відповідно до п. 13 Особливостей (Постанова КМУ № 1178 від 12.10.2022) у випадку укладення договору за підпунктами 13, 15, 17, 18, 20, 21 цього пункту. Чи потрібно оприлюднювати Обґрунтування одразу зі звітом про договір, чи разом з договором і додатками, з подальшим оприлюдненням через 90 днів після скасування воєнного стану. Висновки/Відповідь: Відповіді на питання містяться в листах Мінекономіки: * від 15.07.2024 №3323-04/50395-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо права здійснювати закупівлю без відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару; щодо змін до Особливостей, які набирають чинності з 1 вересня 2024 року) * від 30.08.2024 № 3323-04/64919-06 "Щодо змін до Особливостей, які набирають чинності з 1 вересня 2024 року"
Консультація № 464/2024
07.10.2024
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 464/2024 щодо визначення очікуваної ціни на продукти харчування: Суть питання: 1. Яким документом керуватися при визначенні очікуваної ціни на продукти харчування? 2. Як розраховувати очікувану ціну за одиницю товару (продуктів харчування) на всю річну потребу Замовника? Висновки/Відповідь: Питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуті у запитах №№ 938/2022, 377/2023, 1235/2022, 38/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. (Посилання відсутні у наданому тексті).
Консультація № 459/2024
03.10.2024
Тендерна документація
# Аналіз консультації Мінекономіки (№459/2024): Суть питання: ТОВ "Мірас-Медікал" скаржиться на умови в договорах про закупівлю, які, на їхню думку, зменшують конкуренцію та призводять до завищених цін на вироби медичного призначення. Висновки/Відповідь: 1. Регулювання закупівель: Закупівлі здійснюються згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) та Особливостями здійснення публічних закупівель, затвердженими постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). 2. Роль Мінекономіки: Мінекономіки здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель (стаття 9 Закону). Узагальнені відповіді рекомендаційного характеру розміщено на сайті Мінекономіки: www.me.gov.ua у підрубриках “Узагальнені відповіді” рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність”. * Листи від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (https://is.gd/Rpgx6m). * Лист від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів” (http://surl.li/eurzdl). * Лист від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (http://surl.li/jgcoul). * Лист від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (http://surl.li/vyhnyl). 3. Контроль у сфері закупівель: Контроль здійснюється відповідно до статті 7 Закону. Рахункова палата, АМКУ, Держаудитслужба здійснюють контроль у межах своїх повноважень. (частина четверта статті 7 Закону). Відповідальність за порушення вимог Закону передбачена частиною першою статті 44 Закону та статтею 164-14 КУпАП. 4. Держаудитслужба: З питань здійснення контролю слід звертатися до Держаудитслужби, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (пункт 4 Положення). 5. Електронні каталоги: Порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою КМУ від 14.09.2020 № 822 (зі змінами). Адміністратором електронного каталогу є централізовані закупівельні організації (ЦЗО) (пункт 16 Порядку). 6. Медичні закупівлі України: З питань, що виникають з приводу формування електронного каталогу медичних виробів та лікарських засобів, необхідно звертатися до ДП "Медичні закупівлі України", що визначено ЦЗО постановою КМУ від 11.10.2021 № 1093.
Консультація № 460/2024
03.10.2024
Тендерна документація
Суть питання: Чи обов'язково заповнювати поле "Умови поставки" в електронній тендерній документації Prozorro, враховуючи специфіку закупівлі товарів партіями з нефіксованими обсягами? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 462/2024 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8360458-e39a-44e0-9b9e-49577a176bae&lang=uk-UA
Консультація № 461/2024
03.10.2024
Тендерна документація
Суть питання: Чи обов'язкове заповнення поля "Умови поставки" в електронній тендерній документації Prozorro, враховуючи специфіку замовлення товару партіями з нефіксованими обсягами? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 462/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8360458-e39a-44e0-9b9e-49577a176bae&lang=uk-UA
Консультація № 462/2024
03.10.2024
Тендерна документація
Суть питання: Чи обов'язково заповнювати поле "Умови поставки" в електронній тендерній документації Prozorro, якщо підприємство замовляє товар партіями з нефіксованим обсягом кожної партії? Чи можна вимкнути це поле, якщо воно є опціональним? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь на подібне питання міститься в листі Мінекономіки від 03.09.2024 № 3323-04/65721-06 "Щодо технічної реалізації кваліфікаційних критеріїв в ЕСЗ та питання аномально низької ціни" (1.Щодо технічної реалізації кваліфікаційних критеріїв в ЕСЗ): https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d49b00d4-ae31-475c-9594-be61ee786526&lang=uk-UA 2. Інформація щодо технічної реалізації умов поставки є на Prozorro Інфобокс: https://infobox.prozorro.org/articles/zapovnennya-umovi-postavki-u-konkurentnih-zakupivlyah 3. З питань технічної реалізації вимог законодавства в ЕСЗ слід звертатися до ДП “ПРОЗОРРО”, згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648. Веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система “PROZORRO” за адресою: www.prozorro.gov.ua
Консультація № 463/2026
02.10.2024
Відкриті торги
Ось стислий опис консультації Мінекономіки з урахуванням усіх вимог: --- Суть питання: Замовник (Комунальне некомерційне товариство "Царичанська центральна лікарня") планує оголосити відкриті торги у жовтні 2026 року на капітальний ремонт захисної споруди (укриття), використовуючи проєктно-кошторисну документацію (ПКД) та експертний висновок від 2024 року, без актуалізації цін на поточний момент. Очікувана вартість розрахована як залишкова сума від повної вартості за ПКД 2024 року, зменшена на вже сплачені кошти за актами 2024 року. Замовник запитує, чи має він право оголошувати торги з ПКД 2024 року без актуалізації цін, чи вважатиметься це порушенням, як оприлюднити відомості ресурсів, якщо ціни застарілі, та чи потрібно коригувати ПКД у 2026 році. Висновки/Відповідь: Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 462/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/90b05577-708f-4eca-8be6-bddc1ced5898?lang=uk-UA. У відповіді на запит № 462/2026 Мінекономіки, як Уповноважений орган, зазначило, що питання щодо необхідності коригування проєктно-кошторисної документації, актуалізації кошторисної вартості, застосування кошторисних норм та нормативних документів у сфері будівництва не належать до його компетенції. Згідно з Положенням про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), ці питання належать до компетенції Мінрозвитку. Тому Мінекономіки рекомендує звернутися до Мінрозвитку. Крім того, у відповіді на запит № 462/2026 Мінекономіки посилається на свій лист від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 «Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512» (розміщений за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06), який містить роз'яснення Мінрозвитку. Основні висновки з листів Мінрозвитку (від 16.07.2026 № 19026/28/10-26 та від 23.06.2026 № 10781/28/14-26, що додаються до листа Мінекономіки № 3323-04/66969-06) щодо порушених Замовником питань: 1. Щодо застосування ПКД 2024 року без актуалізації цін та необхідності коригування ПКД у 2026 році: * Для капітального ремонту (як зазначено в описі проекту "Капітальний ремонт захисної споруди"): * Положення Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану» (набула чинності 25.11.2025) та зміни до неї, внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526 (набула чинності 29.04.2026), застосовуються до визначення вартості капітального ремонту будівель і споруд. * Якщо кошторисна частина проєктної документації була подана для експертизи до 29.04.2026, але експертний звіт ще не виданий, вона має бути переглянута у зв’язку з набранням чинності Постанови № 526. До завершення експертизи замовником має бути завантажений аналіз цін в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ), а експертна організація перевіряє дотримання вимог Постанови № 1512 та Настанови щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, затвердженої наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 (далі – Настанова № 591). * Якщо експертиза проєкту завершена та позитивний експертний звіт отримано до 29.04.2026, але процедура публічних закупівель ще не розпочата, зміни до кошторисної частини ПКД можуть бути внесені за рішенням головного розпорядника бюджетних коштів або замовника. Така ПКД може використовуватися для планування, фінансування та проведення закупівель. * Для поточного ремонту (як зазначено в одному з питань Замовника): * Положення Постанови № 1512 та зміни, внесені Постановою № 526, не поширюються на поточний ремонт будівель та споруд (крім автомобільних доріг загального користування), оскільки поточний ремонт не відноситься до виду будівництва згідно з Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». * Вартість поточного ремонту (крім автомобільних доріг загального користування) має визначатися на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін. Це прямо вказує на необхідність актуалізації цін. * Замовник може добровільно поширити дію окремих положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрозвитку від 01.11.2021 № 281 (далі – Настанова № 281), на поточний ремонт, затвердивши це внутрішнім розпорядчим документом з детальним обґрунтуванням. 2. Щодо можливих штрафних санкцій та оприлюднення відомостей ресурсів: * Для капітального ремонту: Відсутність актуалізації цін та аналізу цін (за Настановою № 591), а також невідповідність кошторисної частини вимогам Постанови № 1512 та Постанови № 526, можуть бути підставою для виявлення порушень при перевірці. Експертна організація при експертизі проєкту перевіряє факт наявності звіту з аналізу цін, дотримання процедури його проведення та правильність документального оформлення, а також використання результатів аналізу цін при складанні кошторисної документації. * Для поточного ремонту: Оскільки вартість має визначатися у поточному рівні цін, використання застарілих даних ПКД 2024 року може вважатися порушенням порядку ціноутворення. * Замовник не обмежений у проведенні аналізу цін на матеріальні ресурси на етапі розгляду пропозицій у відкритих торгах з особливостями. * Термін "матеріальні ресурси" за Настановою № 591 охоплює матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва, крім обладнання. 3. Щодо змін ДБН: * Мінрозвитку не надає прямої відповіді щодо конкретних змін до ДБН, але посилається на ДБН А.2.2-3-2014 як на діючий документ. Питання про зміну ДБН та коригування ПКД належить до компетенції Мінрозвитку. 4. Загальні положення щодо нових вимог (Постанова № 1512 зі змінами № 526): * Якщо процедура публічних закупівель не була розпочата до 29.04.2026, умови проєктів договорів підряду мають враховувати вимоги Постанови № 526 щодо: * підтвердження підрядниками фактично нарахованого рівня заробітної плати та надання відповідної довідки; * компенсації замовником фактично нарахованої заробітної плати робітників-будівельників і монтажників; * необхідності здійснення підрядником аналізу цін на етапі взаєморозрахунків у разі, якщо договір укладається за динамічною ціною. * Якщо процедура закупівель була розпочата до 29.04.2026, замовник може прийняти рішення про необхідність передбачення таких умов у проєктах договорів підряду. * Довідка про фактично виплачену заробітну плату до актів виконаних робіт форми № КБ-2в надається за період, в якому були виконані роботи, що включені до такого акту (згідно з пунктом 6.20.3 Зміни № 6 до Настанови № 281, затверджених наказом Мінрозвитку від 08.06.2026 № 1069). Посилання на нормативно-правові акти та документи: * Закон України «Про публічні закупівлі» * Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг...» (далі – Особливості) * Постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану» (набула чинності 25.11.2025) * Постанова Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512» (набула чинності 29.04.2026) * Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 20.03.2026 № 591 «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси» (далі – Настанова № 591) * Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (далі – Настанова № 281) * Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 08.06.2026 № 1069 (Зміна № 6 до Настанови № 281, пункт 6.20.3) * Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» * Закон України «Про архітектурну діяльність» * ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» * Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами) * Частина перша статті 58 Конституції України * Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 * Частина друга статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» * Пункт 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 * Національний стандарт України ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» * Стаття 9 Закону України «Про публічні закупівлі»
Консультація № 379/2026
02.10.2024
Інше
Суть питання: Комунальне підприємство (замовник) планує укласти прямий договір підряду на виконання робіт (згідно з п. 13 Особливостей, затверджених ПКМУ від 12.10.2022 № 1178), маючи затверджену проєктну документацію. Усі матеріальні ресурси, придбані у 2025 році для складських запасів (не спеціально для цього об'єкта) та наявні на складі замовника, планується передати підряднику. Замовник просить роз'яснити застосування вимог ПКМУ від 19.11.2025 № 1512 та Настанови щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, затвердженої наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591, зокрема щодо: 1. Необхідності аналізу цін на матеріали, придбані замовником раніше та передані підряднику. 2. Виконавця аналізу (замовник чи підрядник). 3. Етапу проведення аналізу. 4. Вартість, що враховується у договірній ціні (історична чи поточна). 5. Включення матеріалів замовника до звіту про аналіз цін, якщо їх вартість не оплачується підряднику. --- Висновки/Відповідь: Мінекономіки роз'яснило, що відповідь на поставлені питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”. Цей лист Мінекономіки інформує, що воно звернулося до Мінрозвитку (як головного органу у сфері ціноутворення у будівництві згідно з Положенням про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженим ПКМУ від 30.06.2015 № 460) за роз'ясненнями щодо ПКМУ від 19.11.2025 № 1512. Відповіді на запитання викладені у листах Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26 та від 23.06.2026 № 10781/28/14-26. На основі роз'яснень Мінрозвитку (лист від 16.07.2026 № 19026/28/10-26 та лист від 23.06.2026 № 10781/28/14-26): Загальні положення: * ПКМУ від 19.11.2025 № 1512 (зі змінами, внесеними ПКМУ від 24.04.2026 № 526) та кошторисні норми України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджені наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 (далі – Настанова № 591), застосовуються при визначенні вартості: * нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин; * нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. * Дія цих документів поширюється на об’єкти будівництва, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії. 1. Чи необхідно проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, які були раніше придбані замовником, перебувають на його складі та передаватимуться підряднику для виконання робіт? * Висновки/Відповідь: Так, якщо роботи підпадають під сферу дії ПКМУ № 1512 (тобто є новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом тощо, крім поточного ремонту будівель), аналіз цін на матеріальні ресурси, необхідні для будівництва (крім обладнання), є обов'язковим. «Матеріальні ресурси» включають матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва (Настанова № 591). Замовник має здійснювати аналіз цін під час складання інвесторської кошторисної документації. * *Посилання:* Настанова № 591; абзац шостий підпункту 1 пункту 1 ПКМУ від 19.11.2025 № 1512 (зі змінами, внесеними ПКМУ від 24.04.2026 № 526); Лист Мінрозвитку від 16.07.2026 № 19026/28/10-26 (відповідь на питання № 4); Лист Мінрозвитку від 23.06.2026 № 10781/28/14-26 (відповідь на питання № 1, № 2). 2. Якщо такий аналіз необхідний, хто саме повинен його проводити — замовник чи підрядник, враховуючи, що проєктна документація вже розроблена замовником, а матеріальні ресурси належать замовнику? * Висновки/Відповідь: Аналіз цін проводиться: * Замовником під час складання інвесторської кошторисної документації та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (у разі застосування динамічної договірної ціни). * Підрядником під час складання інвесторської кошторисної документації (якщо розроблення проєктної документації покладається на підрядника), а також під час складання та узгодження договірної ціни та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт (у разі застосування динамічної договірної ціни). * Функція з аналізу цін може бути делегована третім особам (проєктні організації, інженер-консультант, інші сертифіковані спеціалісти) на договірних засадах. * *Посилання:* Лист Мінрозвитку від 23.06.2026 № 10781/28/14-26 (відповідь на питання № 2, № 9). 3. На якому етапі має проводитися такий аналіз: під час формування та погодження договірної ціни перед укладенням прямого договору, під час виконання договору чи на іншому етапі? * Висновки/Відповідь: Аналіз цін проводиться на наступних етапах: * Під час складання інвесторської кошторисної документації (замовником). * Під час складання та узгодження договірної ціни. * Під час підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (у разі застосування динамічної договірної ціни). * Звіт з аналізу цін має бути чинним на дату отримання позитивного експертного звіту, підписання договірної ціни та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (за динамічною договірною ціною). Строк дії звіту становить не більше трьох місяців з дати його складання. * *Посилання:* Лист Мінрозвитку від 23.06.2026 № 10781/28/14-26 (відповідь на питання № 2, № 10). 4. Яку вартість зазначених матеріалів необхідно враховувати у розрахунках договірної ціни: фактичну (історичну) вартість їх придбання у 2025 році чи поточну вартість, визначену за результатами аналізу цін на дату формування договірної ціни? * Висновки/Відповідь: Метою аналізу цін є визначення вартості матеріально-технічних ресурсів, обчисленої у поточному рівні цін. Отже, у розрахунках кошторисної частини проєктної документації, що є основою для визначення вартості будівництва, слід враховувати поточну вартість, визначену за результатами аналізу цін на відповідну дату (наприклад, на дату отримання позитивного експертного звіту, підписання договірної ціни). * *Посилання:* Лист Мінрозвитку від 23.06.2026 № 10781/28/14-26 (відповідь на питання № 1); ПКМУ від 19.11.2025 № 1512; Наказ Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591. 5. Чи повинні матеріальні ресурси замовника включатися до звіту про результати проведення аналізу цін на матеріальні ресурси та інших розрахунків договірної ціни, якщо їх вартість не підлягатиме оплаті підряднику, оскільки такі матеріали надаються замовником? * Висновки/Відповідь: Якщо матеріали надаються замовником і їх вартість не підлягає оплаті підряднику, вони, як правило, не будуть частиною договірної ціни підрядника (тієї частини, що виплачується підряднику). Проте, для коректного визначення інвесторської кошторисної документації та загальної вартості об'єкта будівництва (за яку відповідає замовник), замовник має проводити аналіз цін на всі матеріальні ресурси, що використовуються у проєкті, включаючи власні. Звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси (для об'єктів, що фінансуються із залучення бюджетних коштів, тощо) має бути складений відповідно до встановлених вимог. * *Посилання:* Лист Мінрозвитку від 23.06.2026 № 10781/28/14-26 (відповідь на питання № 2); ПКМУ від 19.11.2025 № 1512.
Консультація № 1050/2021
02.10.2024
Консультація без теми
Опис консультації Мінекономіки № 1050/2021 Запит від: Військова частина 1490 Номер відповіді: 1050/2021 Мінекономіки надало відповідь на запит Військової частини 1490 (номер відповіді: 1050/2021). Питання, що стали предметом цієї консультації, були викладені в розділі "Пов'язана консультація за посиланням у відповіді" і стосувалися наступних аспектів: --- 1. Суть питання (Питання 1 та 2): 1. На який орган в Україні покладено обов’язок по визначенню примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі? 2. Чи має право Замовник скористатись Примірною методикою затвердженою наказом МЕРТ від 18.02.2020 року за № 275 та обрати для визначення очікуваної вартості метод порівняння ринкових цін способом направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій з послідуючим обранням для визначення очікуваної вартості найнижчої цінової пропозиції? Висновки/Відповідь: Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону України “Про публічні закупівлі”. Ця методика має рекомендаційний характер і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються відповідно до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. --- 2. Суть питання (Питання 3): Чи існує в законодавстві спосіб перевірки визначення Замовником очікуваної вартості предмета закупівлі і який орган відповідає за таку перевірку? Висновки/Відповідь: Контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень здійснюють: * Рахункова палата. * Антимонопольний комітет України. * Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі”). Державна аудиторська служба України є таким центральним органом виконавчої влади (згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами)). Пунктом 4 цього Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі через державний фінансовий аудит, перевірки закупівель, інспектування (ревізії) та моніторинг закупівель. Водночас, стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних із визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі. --- 3. Суть питання (Питання 4): Чи може невірне визначення очікуваної вартості предмета закупівлі призвести до отримання завищених цін на товар за результатами аукціону? Висновки/Відповідь: Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, є максимальна економія і ефективність. Оптимальне планування, зокрема визначення очікуваної вартості, є запорукою ефективного проведення закупівель. Заниження очікуваної вартості може призвести до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку та її неуспішності. Завищення ж очікуваної вартості може нівелювати принцип максимальної економії. --- 4. Суть питання (Питання 5 та 6): 5. Які установи, підприємства, організації в Україні наділені повноваженнями щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі на умовах, що визначаються Замовником до предмета закупівлі (доставка до місця поставки за рахунок Постачальника, відстрочення платежу, банківська гарантія, забезпечення договору тощо)? 6. Які організації, установи та/або підприємства в Україні мають право видавати офіційні документи щодо рівня ринкових цін на товар і чи може їх застосовувати Замовник при визначенні очікуваної вартості закупівлі, якщо вони не містять інформації про умови конкретного замовника (порівняні комерційні умови), наприклад, Державної служби статистики? Висновки/Відповідь: Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, враховуючи його специфіку, та може керуватися Примірною методикою. Законом України “Про публічні закупівлі” не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг, а також переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.