<b>Запит від:</b> Запит від Устилузька міська рада <b>Суть питання:</b> Вартість реконструкції згідно зведеного кошторису – 2 млн. гривень. Фінансові призначення є лише на половину робіт. Чи можемо ми здійснити закупівлю цих робіт згідно окремого розділу локального кошторису по процедурі допорогової закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 861/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 " Щодо закупівлі робіт ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Принагідно інформуємо, що з питання планування закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/681?q=#p1 , а з питання порядку, умов, основних відмінностей та строків проведення допорогових процедур закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/597?q=#p3 , http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/621?q=#p1 , http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/683?q =, http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/639?q =, http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/689?q=#p1

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ АВТО-РЕГІОН <b>Суть питання:</b> Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з вимогами частини п’ятої статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Перелік інформації та документів, які має містити тендерна документація визначений статтею 22 Закону. Так, відповідно до частини другої статті 22 Закону крім технічних вимог та вимог щодо відповідності учасників кваліфікаційним критеріям тендерна документація також може містити інші вимоги щодо інформації та документів, які необхідно подати учаснику для участі у відповідній процедурі закупівлі, таких як: забезпечення тендерних пропозицій, довідки від учасників щодо відсутності підстав для відмови у участі у процедурі закупівлі, визначених статтею 17 Закону, інші документи та довідки, які не віднесені замовником торгів до технічних та кваліфікаційних вимог (критеріїв). Частиною четвертою статті 28 Закону визначено, що після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Таким чином, просимо надати проінформувати з наступних питань: 1) Чи повинен Замовник, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, розглядати тендерні пропозиції учасників виключно на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначати відповідність учасників кваліфікаційним критеріям; 2) Чи повинен Замовник, відповідно до статті 28 Закону, після автоматичної оцінки тендерних пропозицій розглянути тендерні пропозиції учасників на відповідність іншим вимогам тендерної документації, а саме вимогам, які не були віднесені замовником торгів до технічних та кваліфікаційних вимог (критеріїв), починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною; 3) Чи має право учасник процедури відкриті торги, відповідно до абзацу другого частини другої статті 18 Закону, протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір подати скаргу до органу оскарження на дії чи бездіяльність Замовника торгів, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, у випадку невідповідності тендерної пропозиції учасника-переможця саме іншим вимогам тендерної документації, які не були віднесені замовником торгів до технічних та кваліфікаційних вимог (критеріїв). <b> Номер відповіді:</b> 859/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.08.2016     № 3302-06/24704-06 “ Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. При цьому з питання оскарження процедур закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі    infobox.prozorro.org  за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/615?q =, http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/701?q =

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Центр публічних закупівель" Запорізької обласної ради <b> Тема розширена:</b> визначення термінів розгляду пропозицій <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі»: «строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів». Просимо Вас надати роз'яснення щодо обчислення строків згідно частини 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі»: п’ять робочих днів (продовження до 20 робочих днів) застосовуються до кожного учасника, чи це загальний термін для розгляду всіх пропозицій? Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 860/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною . Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною , не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 28 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. У такому разі, розгляд наступної тендерної пропозиції з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною, здійснюється у строки, передбачені абзацом першим частини четвертої статті 28 Закону. Водночас зазначаємо, що подібне питання розглянуте у запиті  № 409/2017, з яким можна ознайомитися за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=83e0316e-6cc1-4d1b-a384-9b7434aa2eae&lang=uk-UA Принагідно інформуємо, що  з питання розгляду пропозицій під час проведення процедури відкритих торгів додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі    infobox.prozorro.org  за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/636?q=#p3 , http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/688?q=#p5

<b>Запит від:</b> Запит від Київська обласна рада <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення),Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об’єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; Згідно з підпунктом 57 пункту 4 Положення Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель. Враховуючи зазначене вище, просимо надати роз’яснення щодо наступного. 1. Рішенням Київської обласної ради від 07.06.2016 № 125-05-VІІ затверджено Програми відзначення державних та професійних свят, ювілейних дат, заохочення та заслуги перед Київською областю, здійснення представницьких та інших заходів на 2016-2020 роки (далі – Програма). Київська обласна рада визначена відповідальним виконавцем вказаної Програми. Фінансування заходів програми відбувається за кодом програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 0118600 «Відзначення державних та професійних свят, ювілейних дат, заохочення за заслуги перед Київською областю, здійснення представницьких та інших заходів на 2016-2020 роки». При цьому, придбання товарів та послуг для забезпечення діяльності виконавчого апарату Київської обласної ради здійснюється за кодом програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 0110170 «Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Київської обласної ради». У зв’язку з зазначеним просимо надати роз’яснення чи мають визначатись окремо предмети закупівель, закупівля яких фінансуються за двома різними кодамипрограмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів. 2. Реалізація заходів Програми передбачає придбання Почесних грамот та Подяк Київської обласної ради. У зв’язку з чим, тендерним комітетом Київської обласної ради було проведено допорогову процедуру закупівлі, визначено її переможця та укладено договір про закупівлю. Разом з тим, рішенням від 22.06.2017 № 347-15-VІІ «Про внесення змін до Програми відзначення державних та професійних свят, ювілейних дат, заохочення та заслуги перед Київською областю, здійснення представницьких та інших заходів на 2016-2020 роки» було внесено зміни до Програми. Зокрема, шляхом перерозподілу збільшено обсяг коштів, виділених на придбання Почесних грамот та Подяк Київської обласної ради. Таким чином, просимо надати роз’яснення щодо того, чи необхідно враховувати суму вже здійсненої закупівлі при визначенні вартісних меж предмета закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 858/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надана у запиті 823/2017 від 15.08.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7cc282b2-c8dd-4c83-9193-ffee2cf45679&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від господарський суд Запорізької області <b> Тема розширена:</b> додаткові кошти <b>Суть питання:</b> Добрий день! Питання перше - за кодом ДК 2015 - 3019 "Офісне устаткування та приладдя різне" на сьогодніщній день нами проведені закупівлі на суму 192 тис. грн. Але нещодавно нам були виділені додаткові кошти на суму менше 200 тис. грн. Чи можемо ми проводити закупівлю шляхом укладання прямих договорів за кодом ДК 2015 - 3019 чи нам необхідно буде проводити відкриті торги? Питання друге схоже: за одним кодом кодом ДК 2015 на сьогодніщній день нами проведено переговору процедуру на суму 300 тис. грн. Але нещодавно нам були виділені додаткові кошти на суму менше 200 тис. грн. Чи можемо ми проводити закупівлю шляхом укладання прямих договорів за одним кодом ДК 2015 чи нам необхідно буде проводити переговорну процедуру? <b> Номер відповіді:</b> 854/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від громадська організація "Філософія Серця" <b> Тема розширена:</b> визначення статусу "Замовник" <b>Суть питання:</b> Кілька комунальних підприємств Вінницької міської ради здійснюють закупівлі через систему ProZorro, але в більшості випадків визначають їх як допорогові, незважаючи на перевищення сум закупівель визначених в ст. 2 Закону "Про публічні закупівлі". Аргументують комунальні підприємства свою позицію здійсненням комерційної діяльності, тому вони не є Замовниками в розумінні Закону. Однак ці підприємства є виконавцями міських програм, і відповідно, розпорядниками бюджетних коштів.Також, транзакції цих підприємств відображені на порталі Є-дата. Згідно до ч. 9 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: -юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; -органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; -у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Просимо надати роз'яснення щодо визначення статусу Замовника стосовно підприємств, що отримують фінансування з місцевого бюджету. <b> Номер відповіді:</b> 856/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 " Щодо здійснення закупівель замовниками ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Великоберезнянської РДА <b> Тема розширена:</b> Визначення лота <b>Суть питання:</b> На закупку продуктів харчування в школах виділенр 1200000 грн. Чи обовя bзково проводити відкриті торги, або розбити на окремі лоти до 200 000 грн. <b> Номер відповіді:</b> 857/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Принагідно інформуємо, що з питання планування закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/681?q=#p1

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ТРАНСАВТОМАТИКА", ТОВ "НВО "ТРАНСАВТОМАТИКА" <b> Тема розширена:</b> Підтвердження про неможливість заміщення предметів закупівлі іншими згідно Розпорядження КМУ від 11.09.2014 №829-Р <b>Суть питання:</b> Підприємство ТОВ "НВО "ТРАНСАВТОМАТИКА" планує взяти участь у державній закупівлі за оголошенням UA-2017-08-11-001735-b, на закупівлю: код ДК 021-2015 – 31510000-4 (лампи світлофорні). Замовник: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця». На даний час на теренах України, вказаний тип продукції (Електричні лампи розжарення типу ЖС для залізничних світлофорів) не виготовляється. Єдиним виробником заявленої продукції в Україні був «Краматорський електроламповий завод», діяльність на якому зупинено. Наше підприємство є партнером і представником Державного унітарного підприємства Республіки Мордовія «ЛИСМА», Російська федерація, Республіка Мордовія, м. Саранськ, яке є єдиним в світі виробником заявленої у закупівлі продукції, технічні та якісні характеристики якої відповідають тендерній документації Замовника. У тендерній документації Замовника (додаток 3, пункт 7) присутня вимога: У разі пропозиції товарів походження Російської Федерації надати підтвердження Міністерства економічного розвитку торгівлі про неможливість заміщення таких предметів закупівлі іншими згідно Розпорядження КМУ від 11.09.2014 №829-Р. У той же час згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» - код ламп типу ЖС (8539299800) згідно УКТЗЕД не підпадає під перелік заборонених до ввозу товарів, що походять з Російської Федерації. Просимо надати роз’яснення про правомірність вимоги Замовника закупівлі, що до надання відповідного підтвердження, та якщо воно правомірне роз’яснити процедуру отримання такого підтвердження. <b> Номер відповіді:</b> 852/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Законом України “Про санкції” (далі – Закон про санкції) визначено порядок реалізації суверенного права України на захист національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави шляхом застосовування санкцій (як певних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів). Згідно із положеннями Закону про санкції персональні санкції - це санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а секторальні санкції - це санкцій щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності. Відповідно до частини першої статті 5 Закону про санкції пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України. Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2014 № 829-р “Про пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів” відповідно до частини першої статті 5 Закону про санкції було схвалено Урядові пропозиції щодо застосування низки персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), у тому числі у вигляді заборони здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів Російської Федерації державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності Російської Федерації, а також у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з Російської Федерації. Зазначені Урядові пропозиції відповідно до встановленого порядку були направлені на розгляд Ради національної безпеки та оборони України, водночас не були нею затверджені . Таким чином, Мінекономрозвитку не здійснює підтвердження неможливості заміщення предметів закупівлі відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2014 № 829-р. В той же час, у зв’язку з триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України, сприянням і фінансуванням нею терористичної діяльності в Україні, що призвело до порушення територіальної цілісності України, прав і свобод її громадян, тимчасової окупації частини території, численних людських жертв, реальних та потенційних загроз національним інтересам, національній безпеці і суверенітету України, відповідно до статті 5 Закону про санкції, 28.04.2017 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, яке введено в дію Указом Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 (далі - Рішення), та відповідно до якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до низки фізичних та юридичних осіб згідно з додатками 1 - 2 до зазначеного Рішення, в тому числі заборони здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб – резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом про санкції.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Алєксєєв, Боярчуков та пратнери" <b> Тема розширена:</b> Оскарження рішення тендерного комітету у разі залишення органом оскарження скарги без задоволення <b>Суть питання:</b> 1.Який порядок дій у разі залишення органом оскарження скарги на рішення тендерного комітету без розгляду? Повторне подання скарги до АМКУ чи звернення до суду? 2. Який порядок дій у разі допущення органом оскарження помилки у рішенні? Оскаржується рішення тендерного комітету, а орган оскарження, у своєму рішенні зазаначає, що скарга стосується порушення порядку проведення процедури закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 853/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 471/2017 від 04.04.2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1d69ac70-e392-4679-b1c3-bc8620ed7b67&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Бориспільської міської ради <b> Тема розширена:</b> Підготовка процедури (аналіз ринку) <b>Суть питання:</b> Тендерним комітетом заплановано закупівлю маммографічної системи, чи буде порушенням з боку тендерного комітету ДО ОГОЛОШЕННЯ процедури зробити запити на фірми, які займаються продажем маммографічних систем для уточнення медико-технічних вимог <b> Номер відповіді:</b> 849/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –  Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас здійснення аналізу ринку та проведення маркетингових досліджень не є предметом регулювання цього Закону. З огляду на це, замовник може попередньо здійснювати необхідні дії для вивчення ринку, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі тощо для проведення у подальшому закупівель за процедурами, встановленими Законом, керуючись вартісними межами, передбаченими статтею 2 Закону. У свою чергу, ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Так, технічна специфікація повинна містити : детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля. Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства. Разом з тим, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час складання і затвердження тендерної документації та проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від ДКСУ <b> Тема розширена:</b> Відмова учаснику в участі у процедурі закупівлі згідно з пунктом 7 частини 1 ст.17 Закону <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення, яким чином замовник перевіряє учасників на відповідність ознакам пов’язаних осіб в розумінні Закону та приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі, якщо оцінка тендерних пропозицій передує здійсненню розгляду тендерної пропозиції та проводиться автоматично. <b> Номер відповіді:</b> 850/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 681/2017 від 21.06.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8489a9b1-7332-4fa1-858d-37b59c9d6e4a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Лаптєв Олександр Сергійович <b> Тема розширена:</b> відмова в участі у процедурі закупівлі <b>Суть питання:</b> Дайте визначення поняттю - злочин, вчинений з корисливих мотивів, в розумінні ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та , якщо можливо, перелік статей Кримінального кодексу України, злочини за якими можуть вважатися вчиненими з корисливих мотивів <b> Номер відповіді:</b> 851/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. Так, відповідно до статті 11 Кримінального кодексу України (далі – КК України) злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Додатково інформуємо, що Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 № 2 (далі- Постанова) “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи” містить ряд питань, пов`язаних з кваліфікацією злочинів, вчинених з корисливих мотивів. Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення про Міністерство внутрішніх справ України (далі – МВС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10. 2015 № 878, МВС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Так, МВС відповідно до покладених на нього завдань, зокрема узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України. Тому, з питань зазначених у запиті, пропонуємо звернутись  до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.