<b>Запит від:</b> Запит від Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" <b> Тема розширена:</b> Застосування кодів <b>Суть питання:</b> Якщо проводиться закупівля по науково-дослідним роботам, де задіяно і код ДК 021:2015, і код ДК 015-97, то який код вважати пріоритетним, і чи є вартістні обмеження по коду ДК 015-97? <b> Номер відповіді:</b> 906/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На виконання вимог пункту 11 частини першої статті 8 Закону форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. Таким чином, при складанні відповідних форм документів замовник заповнює в системі код та назву відповідного класифікатору зі списку, який пропонує система. У свою чергу, згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 3 Порядку під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97 , затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 № 822, за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозитку від 23.12.2015 № 1749, а також конкретної назви науково-технічної роботи . Водночас зазначаємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщенjve на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ДП АМПУ <b> Тема розширена:</b> Пропозиції учасника <b>Суть питання:</b> Участником подано найменьшу тендерну пропозицію з дотриманням вимог ст. 16 та 17 Закону у відповідності з тендерною документацією. Наявних підстав для відхилення його пропозиції не має. Але комітет має інформацію з реєстру судових рішень та даних мережі Інтернет, що засновником учасника є офшорна фірма, є декілька десятків кримінальних спарв (в т.ч. щодо постачання аналогічного товару). Чи може комітет відхилити пропозицію такого учасника? <b> Номер відповіді:</b> 907/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій, визначений у статті 30 Закону та є вичерпним. Водночас замовнику слід ураховувати, що  відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Управління по інвестиціях та будівництву Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області <b>Суть питання:</b> Чи зобов'язаний замовник відхилити тендерну пропозицію учасника у відповідності до п.4 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо учасник у складі тендерної пропозиції надав інформацію, щодо залучення до виконання робіт як субпідрядника суб'єкта господарювання, який протягом останіх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів? <b> Номер відповіді:</b> 900/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Статтею 17 Закону встановлено перелік підстав за наявності яких замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника . При цьому учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію (пункт 35 частини першої статті 1 Закону). У свою чергу, тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). Отже, вимога статті 17 щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язанні замовника відхилити тендерну пропозицію застосовується за наявності підстав саме до учасника, який подав тендерну пропозицію. Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнямb http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи  від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06           “ Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі” та  від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документації ”.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" <b> Тема розширена:</b> Вимоги до надання банківської гарантії <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. Відповідно до п.8) ч.1 ст.1 Закону забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов'язань учасника перед замовником, що виникли у зв'язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія ЗАПИТАННЯ: чи має право замовник встановити вимогу щодо надання банківських гарантій певній групі банків, наприклад: банківська гарантія повинна бути надана банком, який за рейтингом НБУ знаходиться в першій двадцятці українських банків. <b> Номер відповіді:</b> 901/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальний центр соціального обслуговування Святошинського району <b>Суть питання:</b> На 2017 рік було заплановано та закуплено бензин на суму 198900,00 грн. (допорогові закупівлі). У звязку із приняттям рішення про створення нової групи користувачів послуг, утримання якої не передбачалось на 2017 рік, виникла потреба у придбанні дизельного палива на суму 36800,00 грн. В межах кошторису за рахунок економії коштів та перерозподілу інших потреб були внесені зміни до кошторису. Загальна суму по коду ДК відповідно становить 235700,00 грн. Чи потрібно проводити закупівлю через процедуру відкриті торги на суму 36800,00 грн.? Чи вважати закупівлю новою, оскільки вона не була запланована, та провести лише допорогову закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 902/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 " Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Принагідно інформуємо, що з питання планування закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/681?q=#p1

<b>Запит від:</b> Запит від КЗОЗ Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня <b>Суть питання:</b> Лікарня провела відкриті торги на медикаменти.У зв'язку з тим, що лікарня надає екстренну а не заплановану допомогу, передбачити на рік перелік медиментів не можливо.в результаті виконання договору декілько позицій медикаментів не використовувались зовсім, а деякі позиції придбані за 8 місяців в повному обсязі. Підкажіть, як законодавчо правильно зменшити суму договору та на ці кошти придбати ті медикаменти, кількість яких скінчилас? <b> Номер відповіді:</b> 903/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлово-комунального господасртва та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Департаментом було розроблено тендерну документацію по відкритим торгам з публікацією англійською мовою. Як забезпечення тендерної пропозиції Департаментом було обрано надання Учасником забезпечення тендерної пропозиції у формі: гарантія у вигляді забезпечувального (гарантійного) платежу. Розмір забезпечення тендерної пропозиції складає 2 % від очікуваної вартості предмета закупівлі.Учасник перераховує забезпечувальний (гарантійний) платіж на розрахунковий рахунок Замовника. Питання в тому, наскільки правомірно обрана форма гарнтії, чи допускається взагалі така форма забезпечення тендерної пропозиції. <b> Номер відповіді:</b> 889/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-03 “ Щодо розробки тендерної документації ”, який містить вичерпну інформацію щодо розміру, виду та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ Криворізька теплоцентраль <b> Тема розширена:</b> щодо звітування договору згідно специфікацій <b>Суть питання:</b> 1.Згідно ст. 266 ГК Українигосподарськийдоговірможе укладатися зі специфікацією.Таким договором передбачено, що сума договору складається з усіх специфікацій, які підписуються між замовником та постачальником перед самою поставкою за умов фінансування замовника та при необхідності в даному предмету закупівлі (це може бути кожний раз новий предмет закупілі). Чи може замовник розглядати кожну нову специфікацію до такого договору як нову закупівлю (якщо закуповується новий предмет закупівлі який відрізняється від попередньої підписаної специфікації) та звітувати при необхідності відповідно до вимог ст. 2 Закону враховуючи раніше укладений договір, а в звіті відображати кількість, суму закупівлі та номенклатуру по специфікації,яка підписана пізніше. <b> Номер відповіді:</b> 892/2017

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ Криворізька теплоцентраль <b> Тема розширена:</b> Щодо ЕЦП <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електрону систему закупівель. Згідно ст. 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Відповідно до ст. 6. Закону України про електронні документи для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Чи правильно ми розуміємо, що враховуючи ст. 6 вищевказаного закону, учасник може використовувати електроний підпис, а не зобов’язаний. Таким чином, замовник не має право прописувати в тендерній документації обов’язковість накладання ЕЦП при поданні тендерної пропозиції від учасника. Крім того, згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка є частиною системи та забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення процедур закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Відповідно до пункту 7 Порядку функціонування системи саме оператор повинен забезпечити можливість проведення передбачених Законом процедур закупівель в електронній системі закупівель залежно від рівня акредитації, та відповідність авторизованого електронного майданчика вимогам, визначеним у пунктах 8-10 Порядку функціонуваннясистеми. Разом з тим, згідно з Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок розміщення інформації), затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 N 477, зокрема замовник/учасник для отримання доступу до автоматизованого робочого місця безоплатно проходить реєстрацію на авторизованому електронному майданчику шляхом здійснення одного із способів ідентифікації/авторизації відповідно до порядку, установленого Кабінетом Міністрів України. Друге питання: Чи правильно ми розуміємо, враховуючи вищенаведене, що саме оператор електронного майданчику при подані документів учасником закупівлі повинен вимагати для ідентифікації/авторизації накладання ЕЦП відповідно до всіх вимог прописаних в Законах та Порядку. Заздалегідь вдячні! <b> Номер відповіді:</b> 893/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. У свою чергу, згідно з частиною першою статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (абзац третій частини третьої статті 12 Закону). Таким чином, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення та подання тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої статті 12 Закону і частини першої статті 25 Закону. Поряд з цим повідомляємо, що питання розробки тендерної документації та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документації ” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ Криворізька теплоцентраль <b> Тема розширена:</b> Щодо розгляду пропозицій без виправлення арифметичних помилок <b>Суть питання:</b> На відміну від Закону про здійснення державних закупівель Закон про публічні закупівлі не має механізму виправлення арифметичних помилок, допущених учасником. Чи правильно ми розуміємо, що оскільки Законом про публічні закупівлі дане питання не врегульовано, то Замовник має право розглядати тендерну пропозицію учасника (недискваліфіковувати),якщо допущені арифметичні помилки неформальні і не призводять до зміни вартості пропозиції учасника. <b> Номер відповіді:</b> 894/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання допорогових закупівель розглянуто в листі  від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “ Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Водночас на подібні питання надано відповідь у запитах 606/2017 та 660/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9913b15-8ebb-48dd-a7d0-a5c753fc97f2&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19bae207-3168-4ded-9dac-0527f9503410&lang=uk-UA Принагідно інформуємо, що  з питання порядку, умов, основних відмінностей та строків проведення допорогових процедур закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі    infobox.prozorro.org  за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/597?q=#p3 , http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/621?q=#p1 , http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/683?q =, http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/639?q =, http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/689?q=#p1

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ Криворізька теплоцентраль <b> Тема розширена:</b> щодо визначення предмету закупівлі за показниками <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до наказу Мінекономрозвитку №454 Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник можев изначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Чи правильно ми розуміємо, що замовник може визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника в додатку до річного плану закупівель (сума закупівель менше порогової планки), навіть якщо замовник укладає прямі договори по кожній частині предмета закупівлі з різними контрагентами, оскільки Закон про публічні закупівлі не зобов’язує замовника використовувати електронну систему закупівель при допорогових закупівлях. <b> Номер відповіді:</b> 896/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від 07.02.2017№ 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмета закупівлі ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 " Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ Криворізька теплоцентраль <b> Тема розширена:</b> Щодо форм згідно наказу 3 490 <b>Суть питання:</b> Відповідно до Наказу Мінекономрозвитку №490 від 22.03.2016 року «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» Протокол розгляду частково заповнюється Замовником, частково електронною системою. Чи правильно ми розуміємо, що дана форма передбачена при розгляді і оцінки тендерних пропозицій учасників міжнародних торгів, в українських торгах форма розгляду не передбачена Наказом Мінекономрозвитку №490, але замовник може її використовуватия як зразок? <b> Номер відповіді:</b> 897/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини п’ятої статті 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону. Форма протоколу розгляду тендерних пропозицій затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону. Таким чином, прокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, складається у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму для товарів і послуг – 133 тисячі євро; для робіт – 5150 тисяч євро. Разом з тим, виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особи оформлюються протоколом. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “ Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону ”.